📡 Український стартап розробляє систему пеленгації ударних БПЛА за допомогою WiFi
Український стартап ShitcodeAI повідомив про розробку технології, яка дозволяє виконувати пеленгацію та агрегацію позицій ворожих ударних безпілотників із використанням WiFi-інфраструктури.
За наявною інформацією, система аналізує радіоефір та сигнали доступних WiFi-мереж, використовуючи їх як джерело телеметрії для побудови приблизної карти переміщення об’єктів у повітряному просторі. У поєднанні з алгоритмами машинного навчання це нібито дозволяє визначати траєкторії та групову поведінку цілей.
У стартапі зазначають, що вже провели попередні консультації з представниками Міністерства цифрової трансформації України щодо можливого впровадження відповідного функціоналу в екосистему державних сервісів, зокрема через інтеграцію у застосунок Дія як експериментального модуля ситуаційної обізнаності.
Однією з технічних складностей називають необхідність переведення WiFi-адаптерів у режим моніторингу (monitor mode), що потребує підвищених привілеїв на пристрої. У зв’язку з цим розглядається модель, за якої для активації функціоналу може знадобитися розширений доступ до системи (root/jailbreak), що викликало дискусії щодо зручності та безпеки користувацьких пристроїв.
За словами джерел, у рамках обговорень також піднімається питання адаптації мобільних банківських застосунків до роботи на модифікованих пристроях, оскільки нині більшість із них обмежує функціональність при виявленні рут-доступу.
У разі реалізації концепції користувачі зможуть самостійно виконати необхідні налаштування або звернутися до спеціалістів у центрах надання адміністративних послуг, де, як очікується, буде доступна допомога з підключення та конфігурації — на безоплатній основі.
Також повідомляється, що кілька міжнародних інвесторів проявили інтерес до проєкту, зокрема обговорюються інвестиції з боку партнерів із країн Близького Сходу в обсязі до $300 млн.
Бета-тестування системи, за попередніми планами, може розпочатися вже найближчим часом, а перші публічні випробування заплановані на 1 квітня 2026 року.
Український стартап ShitcodeAI повідомив про розробку технології, яка дозволяє виконувати пеленгацію та агрегацію позицій ворожих ударних безпілотників із використанням WiFi-інфраструктури.
За наявною інформацією, система аналізує радіоефір та сигнали доступних WiFi-мереж, використовуючи їх як джерело телеметрії для побудови приблизної карти переміщення об’єктів у повітряному просторі. У поєднанні з алгоритмами машинного навчання це нібито дозволяє визначати траєкторії та групову поведінку цілей.
У стартапі зазначають, що вже провели попередні консультації з представниками Міністерства цифрової трансформації України щодо можливого впровадження відповідного функціоналу в екосистему державних сервісів, зокрема через інтеграцію у застосунок Дія як експериментального модуля ситуаційної обізнаності.
Однією з технічних складностей називають необхідність переведення WiFi-адаптерів у режим моніторингу (monitor mode), що потребує підвищених привілеїв на пристрої. У зв’язку з цим розглядається модель, за якої для активації функціоналу може знадобитися розширений доступ до системи (root/jailbreak), що викликало дискусії щодо зручності та безпеки користувацьких пристроїв.
За словами джерел, у рамках обговорень також піднімається питання адаптації мобільних банківських застосунків до роботи на модифікованих пристроях, оскільки нині більшість із них обмежує функціональність при виявленні рут-доступу.
У разі реалізації концепції користувачі зможуть самостійно виконати необхідні налаштування або звернутися до спеціалістів у центрах надання адміністративних послуг, де, як очікується, буде доступна допомога з підключення та конфігурації — на безоплатній основі.
Також повідомляється, що кілька міжнародних інвесторів проявили інтерес до проєкту, зокрема обговорюються інвестиції з боку партнерів із країн Близького Сходу в обсязі до $300 млн.
Бета-тестування системи, за попередніми планами, може розпочатися вже найближчим часом, а перші публічні випробування заплановані на 1 квітня 2026 року.
😁2❤1
🚨 Квантова загроза для криптовалют — ближче, ніж здається
Підрозділ опублікував нове дослідження, яке може серйозно стривожити криптоіндустрію.
📄 У своєму white paper дослідники попереджають: майбутні квантові комп’ютери здатні зламувати сучасні криптографічні алгоритми значно швидше, ніж вважалося раніше.
🔐 Що це означає на практиці? Більшість блокчейнів (включно з та ) використовують криптографію на основі складності обчислень — зокрема, алгоритми на кшталт ECDSA.
Але квантові алгоритми (наприклад, алгоритм Шора) потенційно можуть: • відновлювати приватні ключі з публічних
• підписувати транзакції від імені власника
• фактично «викрадати» кошти
⚠️ Раніше вважалося, що на це знадобляться десятиліття.
Тепер же оцінки стають менш оптимістичними — розвиток квантових систем може прискоритися.
📉 Основні ризики: • компрометація гаманців із вже використаними публічними ключами
• загроза для cold storage у довгостроковій перспективі
• необхідність термінового переходу на постквантову криптографію
🛡 Що далі? Індустрія вже починає рух у бік post-quantum рішень, але: • масового впровадження ще немає
• сумісність і продуктивність — відкриті питання
• більшість користувачів не готові до змін
💬 Висновок: Квантові комп’ютери — це вже не лише теорія.
І хоча «криптоапокаліпсис» не станеться завтра, вікно для підготовки може виявитися значно коротшим, ніж очікувалося.
#криптовалюти #безпека #квантові_обчислення
Підрозділ опублікував нове дослідження, яке може серйозно стривожити криптоіндустрію.
📄 У своєму white paper дослідники попереджають: майбутні квантові комп’ютери здатні зламувати сучасні криптографічні алгоритми значно швидше, ніж вважалося раніше.
🔐 Що це означає на практиці? Більшість блокчейнів (включно з та ) використовують криптографію на основі складності обчислень — зокрема, алгоритми на кшталт ECDSA.
Але квантові алгоритми (наприклад, алгоритм Шора) потенційно можуть: • відновлювати приватні ключі з публічних
• підписувати транзакції від імені власника
• фактично «викрадати» кошти
⚠️ Раніше вважалося, що на це знадобляться десятиліття.
Тепер же оцінки стають менш оптимістичними — розвиток квантових систем може прискоритися.
📉 Основні ризики: • компрометація гаманців із вже використаними публічними ключами
• загроза для cold storage у довгостроковій перспективі
• необхідність термінового переходу на постквантову криптографію
🛡 Що далі? Індустрія вже починає рух у бік post-quantum рішень, але: • масового впровадження ще немає
• сумісність і продуктивність — відкриті питання
• більшість користувачів не готові до змін
💬 Висновок: Квантові комп’ютери — це вже не лише теорія.
І хоча «криптоапокаліпсис» не станеться завтра, вікно для підготовки може виявитися значно коротшим, ніж очікувалося.
#криптовалюти #безпека #квантові_обчислення
👍1
Cisco зламали через інструмент безпеки 😐
Компанія Cisco стала жертвою масштабної supply chain-атаки, яка почалась із компрометації популярного сканера вразливостей Trivy.
Зловмисники підмінили один із GitHub Actions, який використовувався в CI/CD. Через цей модуль вони змогли тихо збирати:
— токени доступу
— SSH-ключі
— хмарні облікові дані
Після цього атакуючі використали вкрадені credentials, щоб проникнути у внутрішнє середовище розробки Cisco.
📌 Наслідки:
— скомпрометовано десятки машин розробників
— викрадено понад 300 GitHub-репозиторіїв
— серед них — код AI-продуктів і ще неанонсованих рішень
— частина даних належить клієнтам (включно з держсектором США)
Окремо повідомляється про компрометацію AWS-ключів і несанкціоновану активність у хмарі.
Cisco локалізувала атаку:
— ізольовано заражені системи
— почато перевстановлення інфраструктури
— проводиться масова ротація всіх ключів і паролів
💡 Висновок: Атака показує класичний парадокс — злам почався не з уразливості в Cisco, а з інструмента безпеки, якому довіряли.
Supply chain сьогодні — це найслабша ланка навіть у найбільш захищених компаніях.
Компанія Cisco стала жертвою масштабної supply chain-атаки, яка почалась із компрометації популярного сканера вразливостей Trivy.
Зловмисники підмінили один із GitHub Actions, який використовувався в CI/CD. Через цей модуль вони змогли тихо збирати:
— токени доступу
— SSH-ключі
— хмарні облікові дані
Після цього атакуючі використали вкрадені credentials, щоб проникнути у внутрішнє середовище розробки Cisco.
📌 Наслідки:
— скомпрометовано десятки машин розробників
— викрадено понад 300 GitHub-репозиторіїв
— серед них — код AI-продуктів і ще неанонсованих рішень
— частина даних належить клієнтам (включно з держсектором США)
Окремо повідомляється про компрометацію AWS-ключів і несанкціоновану активність у хмарі.
Cisco локалізувала атаку:
— ізольовано заражені системи
— почато перевстановлення інфраструктури
— проводиться масова ротація всіх ключів і паролів
💡 Висновок: Атака показує класичний парадокс — злам почався не з уразливості в Cisco, а з інструмента безпеки, якому довіряли.
Supply chain сьогодні — це найслабша ланка навіть у найбільш захищених компаніях.
👍1
🔐 Android готується до постквантової ери: Google впроваджує ML-DSA
Google планує зробити серйозний крок у напрямку постквантової криптографії — в Android 17 може з’явитися підтримка нового алгоритму цифрового підпису ML-DSA (Module-Lattice Digital Signature Algorithm).
📌 Що це означає?
ML-DSA — це один із алгоритмів, стійких до атак квантових комп’ютерів. На відміну від класичних схем (RSA, ECDSA), які можуть бути зламані майбутніми квантовими системами, ML-DSA базується на задачах решіткової криптографії, які наразі вважаються безпечними навіть у постквантову епоху.
📱 Навіщо це Android?
Google поступово готує екосистему до появи квантових загроз:
• захист оновлень системи (OTA)
• перевірка підпису додатків
• безпечна комунікація між компонентами ОС
Ідея проста: почати перехід завчасно, ще до того, як квантові комп’ютери стануть реальною загрозою.
⚙️ Що відомо про впровадження?
Очікується, що:
• ML-DSA з’явиться як опціональний алгоритм
• буде використовуватись паралельно з класичними схемами (гібридний підхід)
• розробники отримають API для тестування та інтеграції
Такий підхід дозволяє уникнути різкого переходу і зберегти сумісність із поточними системами.
⚠️ Чому це важливо вже зараз?
Атака “harvest now, decrypt later” (збір зашифрованих даних сьогодні з розшифруванням у майбутньому) вже є реальною загрозою. Тому навіть сучасні дані потребують захисту від майбутніх технологій.
💡 Висновок
Android 17 може стати одним із перших масових кроків до постквантової безпеки в мобільних ОС. Це сигнал: криптографія змінюється, і великі гравці починають діяти вже зараз.
#android #кібербезпека #криптографія #postpuantum
Google планує зробити серйозний крок у напрямку постквантової криптографії — в Android 17 може з’явитися підтримка нового алгоритму цифрового підпису ML-DSA (Module-Lattice Digital Signature Algorithm).
📌 Що це означає?
ML-DSA — це один із алгоритмів, стійких до атак квантових комп’ютерів. На відміну від класичних схем (RSA, ECDSA), які можуть бути зламані майбутніми квантовими системами, ML-DSA базується на задачах решіткової криптографії, які наразі вважаються безпечними навіть у постквантову епоху.
📱 Навіщо це Android?
Google поступово готує екосистему до появи квантових загроз:
• захист оновлень системи (OTA)
• перевірка підпису додатків
• безпечна комунікація між компонентами ОС
Ідея проста: почати перехід завчасно, ще до того, як квантові комп’ютери стануть реальною загрозою.
⚙️ Що відомо про впровадження?
Очікується, що:
• ML-DSA з’явиться як опціональний алгоритм
• буде використовуватись паралельно з класичними схемами (гібридний підхід)
• розробники отримають API для тестування та інтеграції
Такий підхід дозволяє уникнути різкого переходу і зберегти сумісність із поточними системами.
⚠️ Чому це важливо вже зараз?
Атака “harvest now, decrypt later” (збір зашифрованих даних сьогодні з розшифруванням у майбутньому) вже є реальною загрозою. Тому навіть сучасні дані потребують захисту від майбутніх технологій.
💡 Висновок
Android 17 може стати одним із перших масових кроків до постквантової безпеки в мобільних ОС. Це сигнал: криптографія змінюється, і великі гравці починають діяти вже зараз.
#android #кібербезпека #криптографія #postpuantum
❤1👍1
❗ московія тестує інтернет за принципом “білих списків”: що це означає
У московії активно розгортається нова модель цензури інтернету — “default deny”.
Тобто: працює не блокування окремих сайтів, а блокування всього, окрім дозволеного.
📌 Як це працює
Провайдери через DPI фільтрують трафік і пропускають лише:
— державні сервіси
— локальні платформи
— ресурси з “білого списку”
Все інше — просто “не існує”.
📌 Де це вже працює
— масово: у мобільному інтернеті під час шатдаунів
— тестово: з’являються ознаки застосування і в домашніх мережах
📌 Ключовий момент
Навіть VPN може не допомагати, якщо:
— блокуються не сайти, а весь “невідомий” трафік
— DPI ріже протоколи на рівні поведінки
📉 Наслідки
— фактичне створення “внутрішнього інтернету”
— примус до використання контрольованих сервісів
— різке падіння ефективності класичних способів обходу
— централізований контроль над інформаційним простором
💡 Це вже не цензура — це архітектура ізоляції.
📌 Чи можна обійти?
Теоретично — так, але складніше:
— тунелі, замасковані під дозволений трафік (obfuscation)
— domain fronting (поки його не закрили повністю)
— використання дозволених CDN як проксі
— mesh/peer-to-peer мережі
— фізичні канали (Starlink, радіо, офлайн-мережі)
Але:
👉 чим жорсткіша whitelist-модель — тим ближче інтернет до моделі Китаю або навіть Ірану.
📌 Висновок
РФ переходить від “блокування сайтів” до контролю самої моделі доступу.
Це значно небезпечніше — і значно складніше для обходу.
У московії активно розгортається нова модель цензури інтернету — “default deny”.
Тобто: працює не блокування окремих сайтів, а блокування всього, окрім дозволеного.
📌 Як це працює
Провайдери через DPI фільтрують трафік і пропускають лише:
— державні сервіси
— локальні платформи
— ресурси з “білого списку”
Все інше — просто “не існує”.
📌 Де це вже працює
— масово: у мобільному інтернеті під час шатдаунів
— тестово: з’являються ознаки застосування і в домашніх мережах
📌 Ключовий момент
Навіть VPN може не допомагати, якщо:
— блокуються не сайти, а весь “невідомий” трафік
— DPI ріже протоколи на рівні поведінки
📉 Наслідки
— фактичне створення “внутрішнього інтернету”
— примус до використання контрольованих сервісів
— різке падіння ефективності класичних способів обходу
— централізований контроль над інформаційним простором
💡 Це вже не цензура — це архітектура ізоляції.
📌 Чи можна обійти?
Теоретично — так, але складніше:
— тунелі, замасковані під дозволений трафік (obfuscation)
— domain fronting (поки його не закрили повністю)
— використання дозволених CDN як проксі
— mesh/peer-to-peer мережі
— фізичні канали (Starlink, радіо, офлайн-мережі)
Але:
👉 чим жорсткіша whitelist-модель — тим ближче інтернет до моделі Китаю або навіть Ірану.
📌 Висновок
РФ переходить від “блокування сайтів” до контролю самої моделі доступу.
Це значно небезпечніше — і значно складніше для обходу.
👍1
🤖🚨 DeepLoad: шкідливе ПЗ нового покоління з використанням ШІ
Дослідники кібербезпеки виявили нову загрозу — DeepLoad, яка поєднує класичні техніки завантажувачів із можливостями штучного інтелекту.
🔍 Що це таке?
DeepLoad — це “розумний” loader, який використовує алгоритми машинного навчання для адаптації до середовища жертви та обходу захисту.
🧠 Що змінює ШІ:
📊 Аналізує систему в реальному часі (антивіруси, EDR, sandbox)
🎭 Динамічно змінює свою поведінку, щоб уникнути детекту
🧩 Обирає оптимальний payload залежно від цілі
🗣 Може генерувати фішингові повідомлення або команди “на льоту”
⚙️ Як працює:
1. Потрапляє в систему (фішинг / інсталятор / експлойт)
2. Проводить “розвідку” середовища
3. За допомогою моделей ШІ визначає найменш помітний сценарій атаки
4. Завантажує та виконує шкідливі модулі
💣 Чим це небезпечно?
- складніше виявити через відсутність статичної поведінки
- класичні сигнатури часто не працюють
- атаки стають більш таргетованими і “тихими”
🎯 Що може завантажувати:
- RAT і бекдори
- стілери (браузери, криптогаманці)
- модулі для латерального переміщення в мережі
🛡 Як захиститися:
- поведінковий аналіз і Zero Trust-підхід
- моніторинг аномалій (мережа + хост)
- ізоляція критичних систем
- навчання користувачів (фішинг став значно “розумнішим”)
📌 Висновок:
DeepLoad демонструє новий тренд: шкідливе ПЗ більше не є статичним кодом. Воно вчиться, адаптується і приймає рішення — майже як живий оператор.
Дослідники кібербезпеки виявили нову загрозу — DeepLoad, яка поєднує класичні техніки завантажувачів із можливостями штучного інтелекту.
🔍 Що це таке?
DeepLoad — це “розумний” loader, який використовує алгоритми машинного навчання для адаптації до середовища жертви та обходу захисту.
🧠 Що змінює ШІ:
📊 Аналізує систему в реальному часі (антивіруси, EDR, sandbox)
🎭 Динамічно змінює свою поведінку, щоб уникнути детекту
🧩 Обирає оптимальний payload залежно від цілі
🗣 Може генерувати фішингові повідомлення або команди “на льоту”
⚙️ Як працює:
1. Потрапляє в систему (фішинг / інсталятор / експлойт)
2. Проводить “розвідку” середовища
3. За допомогою моделей ШІ визначає найменш помітний сценарій атаки
4. Завантажує та виконує шкідливі модулі
💣 Чим це небезпечно?
- складніше виявити через відсутність статичної поведінки
- класичні сигнатури часто не працюють
- атаки стають більш таргетованими і “тихими”
🎯 Що може завантажувати:
- RAT і бекдори
- стілери (браузери, криптогаманці)
- модулі для латерального переміщення в мережі
🛡 Як захиститися:
- поведінковий аналіз і Zero Trust-підхід
- моніторинг аномалій (мережа + хост)
- ізоляція критичних систем
- навчання користувачів (фішинг став значно “розумнішим”)
📌 Висновок:
DeepLoad демонструє новий тренд: шкідливе ПЗ більше не є статичним кодом. Воно вчиться, адаптується і приймає рішення — майже як живий оператор.
👍1
⚠️ CVE-2026-33579: чому користувачам OpenClaw варто виходити з припущення про компрометацію
Останні дні з’явилось багато гучних заголовків про критичну вразливість CVE-2026-33579. Частина з них перебільшує, частина — спрощує. Але реальна проблема — серйозніша і системніша.
Йдеться не про “черговий баг”, а про фундаментальний збій у моделі авторизації OpenClaw.
🔍 Суть вразливості
CVE-2026-33579 пов’язана з механізмом device pairing.
Endpoint "/pair approve":
— не перевіряє, чи має користувач необхідні права
— дозволяє підтвердити pairing із будь-яким рівнем доступу
У результаті зловмисник може:
отримати мінімальний доступ → самостійно підтвердити pairing → призначити собі права адміністратора
Без експлойтів у класичному розумінні. Без складних ланцюгів.
⚙️ Як виглядає експлуатація
Атака максимально проста:
1. Ініціюється pairing нового “пристрою”
2. У запиті одразу вказуються admin-привілеї
3. Відправляється запит на підтвердження
4. Система не перевіряє повноваження
Результат — повноцінний адміністративний доступ.
У багатьох випадках достатньо одного HTTP-запиту.
🔥 Чому ризик настільки високий
Проблема посилюється типовою практикою розгортання OpenClaw:
— інстанси часто доступні з інтернету
— автентифікація відсутня або слабка
— endpoint pairing відкритий назовні
У такій конфігурації:
вразливість перетворюється з “локальної” на фактично віддалену.
Саме тому експерти використовують формулювання:
“assume compromise”
💀 Наслідки компрометації
Після отримання admin-доступу OpenClaw стає повноцінним інструментом атакуючого.
Це означає:
— доступ до всіх даних і історії взаємодій
— витік API-ключів, токенів, облікових даних
— виконання дій через інтегровані інструменти
— доступ до файлової системи, сервісів, баз даних
Фактично — це точка входу в інфраструктуру з можливістю подальшого розширення атаки.
🛡️ Практичні кроки захисту
У цій ситуації стандартного “оновіть систему” недостатньо.
Потрібен підхід, як після інциденту:
— негайно встановити останні оновлення OpenClaw
— перевірити логи на події pairing і невідомі пристрої
— переглянути всі активні сесії та доступи
— виконати повну ротацію секретів (API, SSH, токени, паролі)
— обмежити доступ до інстансу (VPN, allowlist, ізоляція)
Якщо інстанс був публічно доступний — варто виходити з припущення, що доступ уже могли отримати.
⚠️ Висновок
CVE-2026-33579 — це приклад того, як:
помилка в логіці авторизації + відкрита конфігурація = масовий ризик компрометації
Головна небезпека — не складність атаки, а її тривіальність.
І саме тому найгірша помилка зараз — вважати, що “мене це не стосується”.
Останні дні з’явилось багато гучних заголовків про критичну вразливість CVE-2026-33579. Частина з них перебільшує, частина — спрощує. Але реальна проблема — серйозніша і системніша.
Йдеться не про “черговий баг”, а про фундаментальний збій у моделі авторизації OpenClaw.
🔍 Суть вразливості
CVE-2026-33579 пов’язана з механізмом device pairing.
Endpoint "/pair approve":
— не перевіряє, чи має користувач необхідні права
— дозволяє підтвердити pairing із будь-яким рівнем доступу
У результаті зловмисник може:
отримати мінімальний доступ → самостійно підтвердити pairing → призначити собі права адміністратора
Без експлойтів у класичному розумінні. Без складних ланцюгів.
⚙️ Як виглядає експлуатація
Атака максимально проста:
1. Ініціюється pairing нового “пристрою”
2. У запиті одразу вказуються admin-привілеї
3. Відправляється запит на підтвердження
4. Система не перевіряє повноваження
Результат — повноцінний адміністративний доступ.
У багатьох випадках достатньо одного HTTP-запиту.
🔥 Чому ризик настільки високий
Проблема посилюється типовою практикою розгортання OpenClaw:
— інстанси часто доступні з інтернету
— автентифікація відсутня або слабка
— endpoint pairing відкритий назовні
У такій конфігурації:
вразливість перетворюється з “локальної” на фактично віддалену.
Саме тому експерти використовують формулювання:
“assume compromise”
💀 Наслідки компрометації
Після отримання admin-доступу OpenClaw стає повноцінним інструментом атакуючого.
Це означає:
— доступ до всіх даних і історії взаємодій
— витік API-ключів, токенів, облікових даних
— виконання дій через інтегровані інструменти
— доступ до файлової системи, сервісів, баз даних
Фактично — це точка входу в інфраструктуру з можливістю подальшого розширення атаки.
🛡️ Практичні кроки захисту
У цій ситуації стандартного “оновіть систему” недостатньо.
Потрібен підхід, як після інциденту:
— негайно встановити останні оновлення OpenClaw
— перевірити логи на події pairing і невідомі пристрої
— переглянути всі активні сесії та доступи
— виконати повну ротацію секретів (API, SSH, токени, паролі)
— обмежити доступ до інстансу (VPN, allowlist, ізоляція)
Якщо інстанс був публічно доступний — варто виходити з припущення, що доступ уже могли отримати.
⚠️ Висновок
CVE-2026-33579 — це приклад того, як:
помилка в логіці авторизації + відкрита конфігурація = масовий ризик компрометації
Головна небезпека — не складність атаки, а її тривіальність.
І саме тому найгірша помилка зараз — вважати, що “мене це не стосується”.
👍1
⚠️ AI, який ламає системи: США екстрено збирають банкірів через модель Anthropic
У США відбулася доволі нетипова подія:
керівники найбільших банків були терміново викликані на зустріч із Міністерством фінансів і ФРС.
Причина — не фінансова криза.
Причина — штучний інтелект.
Мова йде про нову модель від Anthropic, яку компанія навіть не наважилась повноцінно випустити у відкритий доступ.
Що сталося
Міністр фінансів Scott Bessent та голова ФРС Jerome Powell
зібрали CEO провідних банків США, щоб обговорити ризики нової AI-моделі.
І це вже не теоретичні страхи.
У чому проблема
Нова модель (Claude Mythos / Mythos):
— здатна знаходити невідомі раніше вразливості
— може потенційно підказувати, як їх експлуатувати
— працює на рівні всієї сучасної інфраструктури (ОС, браузери, сервіси)
Фактично — це інструмент, який може:
👉 автоматизувати пошук zero-day
👉 знизити поріг входу для кібератак
👉 масштабувати експлойти
Саме тому доступ до неї обмежили лише для обраних компаній.
Чому це турбує банки
Фінансовий сектор уже активно використовує AI:
- антифрод
- автоматизація коду
- аналіз ризиків
- клієнтські сервіси
А тепер уяви:
той самий інструмент, який допомагає банку —
може допомогти і атакуючому.
І робити це швидше, дешевше і масово.
Що це означає насправді
Це важливий момент:
👉 AI-ризики вперше підняті на рівень фінансової стабільності країни
Це вже не про "етичний AI"
і навіть не про "регуляцію Big Tech".
Це:
— кіберзагрози системного рівня
— потенційні каскадні атаки на банки
— новий клас інструментів для хакерів
Висновок
Якщо раніше говорили, що AI змінить економіку — то тепер з’являється інше формулювання:
І судячи з реакції США —
це вже не гіпотеза.
У США відбулася доволі нетипова подія:
керівники найбільших банків були терміново викликані на зустріч із Міністерством фінансів і ФРС.
Причина — не фінансова криза.
Причина — штучний інтелект.
Мова йде про нову модель від Anthropic, яку компанія навіть не наважилась повноцінно випустити у відкритий доступ.
Що сталося
Міністр фінансів Scott Bessent та голова ФРС Jerome Powell
зібрали CEO провідних банків США, щоб обговорити ризики нової AI-моделі.
І це вже не теоретичні страхи.
У чому проблема
Нова модель (Claude Mythos / Mythos):
— здатна знаходити невідомі раніше вразливості
— може потенційно підказувати, як їх експлуатувати
— працює на рівні всієї сучасної інфраструктури (ОС, браузери, сервіси)
Фактично — це інструмент, який може:
👉 автоматизувати пошук zero-day
👉 знизити поріг входу для кібератак
👉 масштабувати експлойти
Саме тому доступ до неї обмежили лише для обраних компаній.
Чому це турбує банки
Фінансовий сектор уже активно використовує AI:
- антифрод
- автоматизація коду
- аналіз ризиків
- клієнтські сервіси
А тепер уяви:
той самий інструмент, який допомагає банку —
може допомогти і атакуючому.
І робити це швидше, дешевше і масово.
Що це означає насправді
Це важливий момент:
👉 AI-ризики вперше підняті на рівень фінансової стабільності країни
Це вже не про "етичний AI"
і навіть не про "регуляцію Big Tech".
Це:
— кіберзагрози системного рівня
— потенційні каскадні атаки на банки
— новий клас інструментів для хакерів
Висновок
Якщо раніше говорили, що AI змінить економіку — то тепер з’являється інше формулювання:
AI може стати інструментом для руйнування критичної інфраструктури.
І судячи з реакції США —
це вже не гіпотеза.
🔥3
⚠️ Масове зараження через CPU-Z / HWMonitor: що сталося і що робити
#безпека #cpu-z #hwmonitor
Популярні утиліти для моніторингу ПК — CPU-Z і HWMonitor — стали джерелом зараження після компрометації сайту розробника CPUID.
🧨 Що сталося
10 квітня 2026 року офіційний сайт CPUID було зламано.
Протягом приблизно 6 годин користувачі замість легітимних програм отримували заражені інсталятори.
Атака відбулася через компрометацію допоміжного API
посилання на завантаження підмінювались на шкідливі
файл маскувався під іншу утиліту (HWiNFO_Monitor_Setup.exe)
зараження відбувалось навіть при оновленні через самі програми
Це типовий supply chain attack — коли атакують не користувача напряму, а довірене джерело.
🧠 Що це за malware
За аналізом дослідників:
- багатоступеневий (multi-stage) троян
- працює частково в пам’яті (fileless-підхід)
- маскується під системні DLL (наприклад cryptbase.dll)
- використовує PowerShell для підвантаження компонентів
- намагається обійти антивіруси та EDR
Основна мета — крадіжка даних, зокрема:
- паролі браузера
- сесії
- криптогаманці
📉 Наслідки
Якщо інсталятор був запущений:
🔓 компрометація облікових записів
💸 ризик втрати криптоактивів
🕵️♂️ можливий віддалений доступ до системи
🔁 подальше поширення malware через той самий ПК
Ключовий момент:
👉 навіть якщо антивірус нічого не показує — це не гарантія чистоти системи
🧪 Як перевірити, чи ви не постраждали
1. Згадайте таймлайн
Якщо ви:
завантажували CPU-Z / HWMonitor 9–10 квітня
або оновлювали їх у цей період
👉 ризик є
2. Перевірте файл
Ознаки підробки:
ім’я типу HWiNFO_Monitor_Setup.exe
дивний інсталятор (інша мова, наприклад російська)
попередження від Windows Defender
3. Перевірка через VirusTotal
завантажте файл або перевірте хеш
якщо є детекції (десятки AV) — система під загрозою
4. Ознаки зараження
Зверніть увагу на:
незрозумілі PowerShell-процеси
підозрілий мережевий трафік
нові DLL у системних каталогах
дивну активність браузера
🛡️ Що робити, якщо є підозра
Мінімальний набір дій:
❗ Від’єднати ПК від інтернету
🔐 Змінити всі паролі (з іншого пристрою!)
🔑 Перевипустити:
- email
- банківські акаунти
- криптогаманці
🧹 Перевстановити систему (найнадійніше)
🔍 Перевірити активні сесії та історію входів
👉 Рекомендація експертів:
вважати систему скомпрометованою за замовчуванням
🧩 Як захиститися на майбутнє
- перевіряйте цифровий підпис файлів
- звіряйте хеші (SHA256)
- не довіряйте навіть офіційним сайтам без перевірки
- використовуйте:
- sandbox / VM для запуску нових файлів
- EDR/антивірус з поведінковим аналізом
📌 Висновок
Це ще один доказ:
Навіть «безпечні» утиліти можуть стати точкою входу.
#безпека #cpu-z #hwmonitor
Популярні утиліти для моніторингу ПК — CPU-Z і HWMonitor — стали джерелом зараження після компрометації сайту розробника CPUID.
🧨 Що сталося
10 квітня 2026 року офіційний сайт CPUID було зламано.
Протягом приблизно 6 годин користувачі замість легітимних програм отримували заражені інсталятори.
Атака відбулася через компрометацію допоміжного API
посилання на завантаження підмінювались на шкідливі
файл маскувався під іншу утиліту (HWiNFO_Monitor_Setup.exe)
зараження відбувалось навіть при оновленні через самі програми
Це типовий supply chain attack — коли атакують не користувача напряму, а довірене джерело.
🧠 Що це за malware
За аналізом дослідників:
- багатоступеневий (multi-stage) троян
- працює частково в пам’яті (fileless-підхід)
- маскується під системні DLL (наприклад cryptbase.dll)
- використовує PowerShell для підвантаження компонентів
- намагається обійти антивіруси та EDR
Основна мета — крадіжка даних, зокрема:
- паролі браузера
- сесії
- криптогаманці
📉 Наслідки
Якщо інсталятор був запущений:
🔓 компрометація облікових записів
💸 ризик втрати криптоактивів
🕵️♂️ можливий віддалений доступ до системи
🔁 подальше поширення malware через той самий ПК
Ключовий момент:
👉 навіть якщо антивірус нічого не показує — це не гарантія чистоти системи
🧪 Як перевірити, чи ви не постраждали
1. Згадайте таймлайн
Якщо ви:
завантажували CPU-Z / HWMonitor 9–10 квітня
або оновлювали їх у цей період
👉 ризик є
2. Перевірте файл
Ознаки підробки:
ім’я типу HWiNFO_Monitor_Setup.exe
дивний інсталятор (інша мова, наприклад російська)
попередження від Windows Defender
3. Перевірка через VirusTotal
завантажте файл або перевірте хеш
якщо є детекції (десятки AV) — система під загрозою
4. Ознаки зараження
Зверніть увагу на:
незрозумілі PowerShell-процеси
підозрілий мережевий трафік
нові DLL у системних каталогах
дивну активність браузера
🛡️ Що робити, якщо є підозра
Мінімальний набір дій:
❗ Від’єднати ПК від інтернету
🔐 Змінити всі паролі (з іншого пристрою!)
🔑 Перевипустити:
- банківські акаунти
- криптогаманці
🧹 Перевстановити систему (найнадійніше)
🔍 Перевірити активні сесії та історію входів
👉 Рекомендація експертів:
вважати систему скомпрометованою за замовчуванням
🧩 Як захиститися на майбутнє
- перевіряйте цифровий підпис файлів
- звіряйте хеші (SHA256)
- не довіряйте навіть офіційним сайтам без перевірки
- використовуйте:
- sandbox / VM для запуску нових файлів
- EDR/антивірус з поведінковим аналізом
📌 Висновок
Це ще один доказ:
🔥 Компрометація довіреного джерела — найнебезпечніший тип атаки
Навіть «безпечні» утиліти можуть стати точкою входу.
🔥2
Французький уряд розпочав поетапну відмову від Windows у державних установах, переходячи на операційні системи на базі Linux. Ініціатива реалізується через державний орган DINUM і є частиною ширшої стратегії цифрового суверенітету.
Йдеться не просто про зміну ОС. Це — системний крок до зменшення залежності від іноземних технологічних компаній та повернення контролю над критичною цифровою інфраструктурою.
#windows #linux #франція
Йдеться не просто про зміну ОС. Це — системний крок до зменшення залежності від іноземних технологічних компаній та повернення контролю над критичною цифровою інфраструктурою.
#windows #linux #франція
Telegraph
🇫🇷 Франція відмовляється від Windows: курс на цифровий суверенітет
Французький уряд розпочав поетапну відмову від Windows у державних установах, переходячи на операційні системи на базі Linux. Ініціатива реалізується через державний орган DINUM і є частиною ширшої стратегії цифрового суверенітету. Йдеться не просто про зміну…
🔥5
🌐 Web3 — не новий інтернет. Це новий спосіб продавати старі ідеї
Термін “Web3” звучить як логічна еволюція:
Web1 → Web2 → Web3
Але це маніпуляція.
👉 Насправді під цією назвою просувають не “новий веб”,
а використання блокчейну для грошей, контрактів і доступу до ресурсів.
І це принципово інша річ.
🧠 Що вам продають
Основний меседж Web3:
- “ви будете володіти своїми даними”
- “не буде посередників”
- “інтернет стане децентралізованим”
Звучить як визволення.
Але давайте подивимось, що це означає технічно.
⚙️ Що це насправді
В основі Web3 — проста модель:
👉 є ключ
👉 є транзакція
👉 є мережа, яка її перевіряє
Все інше — надбудова.
- блокчейн — це база стану
- смарт-контракти — це код, який змінює цей стан
- токени — це спосіб прив’язати до стану “цінність”
Це не “новий інтернет”.
Це розподілена система обліку і виконання правил.
⚠️ Де відбувається підміна
❌ “Ви володієте даними”
👉 Ні. Ви володієте ключем.
Ваші дані:
- або в блокчейні (дорого і обмежено)
- або поза ним (сервери, IPFS)
Втратили ключ — втратили все.
Без “відновити пароль”.
❌ “Немає цензури”
👉 Є. Просто інша.
- інтерфейси блокують
- доступ йде через централізовані вузли
- інфраструктура належить конкретним компаніям
“Децентралізація” часто закінчується на рівні маркетингу.
❌ “Без посередників”
👉 Посередники змінюються, а не зникають.
Замість:
- банків
- платформ
з’являються:
- валідатори
- власники інфраструктури
- власники токенів
🧩 Найважливіше: що стається з даними
Ось тут починається найцікавіше.
І найнебезпечніше.
📌 1. Приватизація відкритого
Інтернет виріс на простій ідеї:
👉 інформація копіюється
👉 індексується
👉 залишається доступною
Web3 приносить іншу модель:
- доступ через токени
- платний доступ на рівні протоколу
- штучний дефіцит (NFT)
👉 те, що було публічним, може стати “активом”
📌 2. Незворотність
У звичайному світі:
- можна змінити політику
- можна виправити помилку
У Web3:
👉 код виконується як написано
👉 транзакції не відкочуються
Помилка = наслідки назавжди.
📌 3. Перекладання ризику на користувача
- ключ вкрали → все втрачено
- сам помилився → ніхто не допоможе
👉 “свобода” = відсутність захисту
📌 4. Ілюзія децентралізації
Фактично:
- фронтенд централізований
- доступ через вузькі місця
- управління концентрується
👉 контроль не зникає — він просто змінює форму
🎯 Що це означає
Web3 — це не революція інтернету.
Це:
👉 спроба замінити довіру до інституцій на довіру до коду
👉 і одночасно — створити нову економіку доступу
🧠 Головне питання
Не “чи це майбутнє”.
А:
👉 хто контролює правила
👉 хто контролює інфраструктуру
👉 і хто втрачає доступ
📌 Висновок
Web3 обіцяє повернути контроль користувачам.
Але на практиці часто виходить інакше:
👉 контроль просто переходить
від корпорацій
до протоколів, інвесторів і власників інфраструктури
І головне:
👉 якщо сьогодні інтернет — це середовище, де знання можуть бути загальнодоступними,
то Web3 ризикує перетворити його на систему,
де доступ до інформації стає функцією володіння токеном.
І це вже зовсім інша історія.
Термін “Web3” звучить як логічна еволюція:
Web1 → Web2 → Web3
Але це маніпуляція.
👉 Насправді під цією назвою просувають не “новий веб”,
а використання блокчейну для грошей, контрактів і доступу до ресурсів.
І це принципово інша річ.
🧠 Що вам продають
Основний меседж Web3:
- “ви будете володіти своїми даними”
- “не буде посередників”
- “інтернет стане децентралізованим”
Звучить як визволення.
Але давайте подивимось, що це означає технічно.
⚙️ Що це насправді
В основі Web3 — проста модель:
👉 є ключ
👉 є транзакція
👉 є мережа, яка її перевіряє
Все інше — надбудова.
- блокчейн — це база стану
- смарт-контракти — це код, який змінює цей стан
- токени — це спосіб прив’язати до стану “цінність”
Це не “новий інтернет”.
Це розподілена система обліку і виконання правил.
⚠️ Де відбувається підміна
❌ “Ви володієте даними”
👉 Ні. Ви володієте ключем.
Ваші дані:
- або в блокчейні (дорого і обмежено)
- або поза ним (сервери, IPFS)
Втратили ключ — втратили все.
Без “відновити пароль”.
❌ “Немає цензури”
👉 Є. Просто інша.
- інтерфейси блокують
- доступ йде через централізовані вузли
- інфраструктура належить конкретним компаніям
“Децентралізація” часто закінчується на рівні маркетингу.
❌ “Без посередників”
👉 Посередники змінюються, а не зникають.
Замість:
- банків
- платформ
з’являються:
- валідатори
- власники інфраструктури
- власники токенів
🧩 Найважливіше: що стається з даними
Ось тут починається найцікавіше.
І найнебезпечніше.
📌 1. Приватизація відкритого
Інтернет виріс на простій ідеї:
👉 інформація копіюється
👉 індексується
👉 залишається доступною
Web3 приносить іншу модель:
- доступ через токени
- платний доступ на рівні протоколу
- штучний дефіцит (NFT)
👉 те, що було публічним, може стати “активом”
📌 2. Незворотність
У звичайному світі:
- можна змінити політику
- можна виправити помилку
У Web3:
👉 код виконується як написано
👉 транзакції не відкочуються
Помилка = наслідки назавжди.
📌 3. Перекладання ризику на користувача
- ключ вкрали → все втрачено
- сам помилився → ніхто не допоможе
👉 “свобода” = відсутність захисту
📌 4. Ілюзія децентралізації
Фактично:
- фронтенд централізований
- доступ через вузькі місця
- управління концентрується
👉 контроль не зникає — він просто змінює форму
🎯 Що це означає
Web3 — це не революція інтернету.
Це:
👉 спроба замінити довіру до інституцій на довіру до коду
👉 і одночасно — створити нову економіку доступу
🧠 Головне питання
Не “чи це майбутнє”.
А:
👉 хто контролює правила
👉 хто контролює інфраструктуру
👉 і хто втрачає доступ
📌 Висновок
Web3 обіцяє повернути контроль користувачам.
Але на практиці часто виходить інакше:
👉 контроль просто переходить
від корпорацій
до протоколів, інвесторів і власників інфраструктури
І головне:
👉 якщо сьогодні інтернет — це середовище, де знання можуть бути загальнодоступними,
то Web3 ризикує перетворити його на систему,
де доступ до інформації стає функцією володіння токеном.
І це вже зовсім інша історія.
👍2
🎈 NFT як символ “надутого” інтернету
NFT часто подають як революцію цифрової власності. Але якщо подивитися тверезо — це ще й один із найяскравіших прикладів “надутної економіки”.
Тобто економіки, де ціна формується не стільки цінністю, скільки очікуванням, хайпом і вірою інших.
📌 Що таке NFT (коротко)
NFT (Non-Fungible Token) — це унікальний запис у блокчейні (зазвичай ), який підтверджує, що певна адреса “володіє” конкретним цифровим об’єктом.
Але важливий нюанс:
⚙️ Як це працює
Створюється токен через смартконтракт
у ньому:
- ID
- власник
- посилання на файл
- блокчейн гарантує незмінність запису
І все.
Жодної “магії володіння” — лише консенсус:
“ми домовились, що це щось означає”.
🧠 Де починається “надування”
Сам по собі NFT — нейтральна технологія.
Але “надутість” з’являється тут:
1. Штучний дефіцит
Цифровий файл нескінченно копіюється.
NFT просто створює ілюзію обмеженості.
2. Соціальний консенсус
Цінність тримається на вірі, що:
Це класичний механізм спекулятивного ринку.
3. Відрив від утилітарності
Більшість NFT:
- нічого не дають
- нічого не змінюють
- існують лише як актив
💰 Чому люди платять
Причини цілком раціональні (в межах ірраціонального ринку):
- бажання заробити
- ефект FOMO (страх упустити)
- статус (володіння “рідкісним”)
- віра у майбутнє Web3
Це ті самі механіки, що і в:
- фінансових бульбашках
- колекційних ринках
- мем-активах
📉 Чим це закінчується
Історично такі системи мають однакову траєкторію:
- хайп
- масовий вхід
- перегрів
- обвал
NFT вже пройшли цей цикл після піку 2021 року.
Більшість токенів:
- втратили ліквідність
- стали фактично “мертвими активами”
⚠️ Але не все так просто
Було б помилкою сказати, що NFT — це лише бульбашка.
Технологічно вони дають:
- можливість фіксувати власність без посередника
- програмовані права (роялті, доступ)
- нові моделі взаємодії між автором і аудиторією
Проблема не в інструменті — а в тому, як його використовують.
🧭 Висновок
NFT — це дзеркало інтернету:
- з одного боку — інновація
- з іншого — класична людська жадібність
І якщо коротко:
#nft
NFT часто подають як революцію цифрової власності. Але якщо подивитися тверезо — це ще й один із найяскравіших прикладів “надутної економіки”.
Тобто економіки, де ціна формується не стільки цінністю, скільки очікуванням, хайпом і вірою інших.
📌 Що таке NFT (коротко)
NFT (Non-Fungible Token) — це унікальний запис у блокчейні (зазвичай ), який підтверджує, що певна адреса “володіє” конкретним цифровим об’єктом.
Але важливий нюанс:
NFT — це не сам об’єкт. Це запис про право.
⚙️ Як це працює
Створюється токен через смартконтракт
у ньому:
- ID
- власник
- посилання на файл
- блокчейн гарантує незмінність запису
І все.
Жодної “магії володіння” — лише консенсус:
“ми домовились, що це щось означає”.
🧠 Де починається “надування”
Сам по собі NFT — нейтральна технологія.
Але “надутість” з’являється тут:
1. Штучний дефіцит
Цифровий файл нескінченно копіюється.
NFT просто створює ілюзію обмеженості.
2. Соціальний консенсус
Цінність тримається на вірі, що:
“хтось інший купить це дорожче”
Це класичний механізм спекулятивного ринку.
3. Відрив від утилітарності
Більшість NFT:
- нічого не дають
- нічого не змінюють
- існують лише як актив
💰 Чому люди платять
Причини цілком раціональні (в межах ірраціонального ринку):
- бажання заробити
- ефект FOMO (страх упустити)
- статус (володіння “рідкісним”)
- віра у майбутнє Web3
Це ті самі механіки, що і в:
- фінансових бульбашках
- колекційних ринках
- мем-активах
📉 Чим це закінчується
Історично такі системи мають однакову траєкторію:
- хайп
- масовий вхід
- перегрів
- обвал
NFT вже пройшли цей цикл після піку 2021 року.
Більшість токенів:
- втратили ліквідність
- стали фактично “мертвими активами”
⚠️ Але не все так просто
Було б помилкою сказати, що NFT — це лише бульбашка.
Технологічно вони дають:
- можливість фіксувати власність без посередника
- програмовані права (роялті, доступ)
- нові моделі взаємодії між автором і аудиторією
Проблема не в інструменті — а в тому, як його використовують.
🧭 Висновок
NFT — це дзеркало інтернету:
- з одного боку — інновація
- з іншого — класична людська жадібність
І якщо коротко:
NFT не створили “надуту економіку”
вони просто зробили її прозорішою
#nft
👍1🔥1👾1
🚨 108 шкідливих Chrome-розширень крадуть дані та захоплюють сесії
#безпека #chrome #extensions
Дослідники з Socket виявили масштабну кампанію, у якій 108 розширень для Google Chrome використовуються для крадіжки даних користувачів та компрометації акаунтів.
Попри різних розробників і різні “легенди”, всі ці розширення працюють як єдина інфраструктура — вони передають викрадені дані на один і той самий C2-сервер. (108 Chrome Extensions Linked to Data Exfiltration and Sessio...)
🧠 Як працює атака
На вигляд — це звичайні розширення:
- ігри
- перекладачі
- утиліти
- доповнення для YouTube / TikTok
Але після встановлення вони:
🔻 Крадуть дані акаунтів Google
- email, ім’я, фото профілю
- унікальний Google ID (“sub”) — дозволяє відслідковувати вас навіть після зміни пароля ([The Hacker News][2])
🔻 Викрадають сесії
- зокрема Telegram Web (кожні ~15 секунд) (108 Malicious Chrome Extensions Steal Google and ...)
🔻 Створюють бекдор у браузері
- виконують довільні команди
- відкривають потрібні атакуючому сторінки (108 Malicious Chrome Extensions Steal Google and ...)
🔻 Інжектять код у всі сайти
- підміна контенту
- вставка реклами / шкідливих елементів (Hackers Use 108 Chrome Extensions to Steal User Data ...)
⚠️ Чому це небезпечно
- Один і той самий оператор контролює всю мережу розширень
- Можливе повне захоплення акаунтів
- Формується довготривалий цифровий профіль жертви
- Масштаб — щонайменше 20 000 інсталяцій (108 Chrome Extensions Linked to Data Exfiltration and Sessio...)
🛡 Що робити прямо зараз
✔️ Перевірте всі встановлені розширення
✔️ Видаліть усе підозріле або непотрібне
✔️ Звертайте увагу на дозволи (особливо “read and change all data”)
✔️ Не встановлюйте розширення “просто так”
✔️ Увімкніть Enhanced Safe Browsing у Chrome
✔️ Перевірте активні сесії Google і Telegram
📌 Висновок:
Браузерні розширення — це повноцінний код із доступом до всього вашого трафіку. У цьому кейсі вони перетворилися на інструмент масового стеження і викрадення акаунтів.
🔗 Повний список шкідливих розширень — за посиланням:
https://socket.dev/blog/108-chrome-ext-linked-to-data-exfil-session-theft-shared-c2
#безпека #chrome #extensions
Дослідники з Socket виявили масштабну кампанію, у якій 108 розширень для Google Chrome використовуються для крадіжки даних користувачів та компрометації акаунтів.
Попри різних розробників і різні “легенди”, всі ці розширення працюють як єдина інфраструктура — вони передають викрадені дані на один і той самий C2-сервер. (108 Chrome Extensions Linked to Data Exfiltration and Sessio...)
🧠 Як працює атака
На вигляд — це звичайні розширення:
- ігри
- перекладачі
- утиліти
- доповнення для YouTube / TikTok
Але після встановлення вони:
🔻 Крадуть дані акаунтів Google
- email, ім’я, фото профілю
- унікальний Google ID (“sub”) — дозволяє відслідковувати вас навіть після зміни пароля ([The Hacker News][2])
🔻 Викрадають сесії
- зокрема Telegram Web (кожні ~15 секунд) (108 Malicious Chrome Extensions Steal Google and ...)
🔻 Створюють бекдор у браузері
- виконують довільні команди
- відкривають потрібні атакуючому сторінки (108 Malicious Chrome Extensions Steal Google and ...)
🔻 Інжектять код у всі сайти
- підміна контенту
- вставка реклами / шкідливих елементів (Hackers Use 108 Chrome Extensions to Steal User Data ...)
⚠️ Чому це небезпечно
- Один і той самий оператор контролює всю мережу розширень
- Можливе повне захоплення акаунтів
- Формується довготривалий цифровий профіль жертви
- Масштаб — щонайменше 20 000 інсталяцій (108 Chrome Extensions Linked to Data Exfiltration and Sessio...)
🛡 Що робити прямо зараз
✔️ Перевірте всі встановлені розширення
✔️ Видаліть усе підозріле або непотрібне
✔️ Звертайте увагу на дозволи (особливо “read and change all data”)
✔️ Не встановлюйте розширення “просто так”
✔️ Увімкніть Enhanced Safe Browsing у Chrome
✔️ Перевірте активні сесії Google і Telegram
📌 Висновок:
Браузерні розширення — це повноцінний код із доступом до всього вашого трафіку. У цьому кейсі вони перетворилися на інструмент масового стеження і викрадення акаунтів.
🔗 Повний список шкідливих розширень — за посиланням:
https://socket.dev/blog/108-chrome-ext-linked-to-data-exfil-session-theft-shared-c2
🔥3✍1👍1
🧠 Соціальна інженерія: як розпізнати атаку, коли вона вже почалась
#безпека #соціальна_інженерія #фішинг
Соціальна інженерія — це не про “хакерів у худі”, а про звичайні повідомлення, дзвінки та розмови, які виглядають правдоподібно.
Критично важливо розуміти:
Ця стаття — про те, як виглядає атака зсередини і як її зупинити до моменту компрометації.
#безпека #соціальна_інженерія #фішинг
Соціальна інженерія — це не про “хакерів у худі”, а про звичайні повідомлення, дзвінки та розмови, які виглядають правдоподібно.
Критично важливо розуміти:
у більшості випадків жертва не відчуває, що її атакують
Ця стаття — про те, як виглядає атака зсередини і як її зупинити до моменту компрометації.
Telegraph
🧠 Соціальна інженерія: як розпізнати атаку, коли вона вже почалась
Соціальна інженерія — це не про “хакерів у худі”, а про звичайні повідомлення, дзвінки та розмови, які виглядають правдоподібно. Критично важливо розуміти:
👍3🤓1👾1
Нова історія навколо функції Windows Recall показує: навіть після “виправлень” проблема нікуди не зникла.
Дослідник безпеки створив open-source інструмент, який дозволяє витягнути всю історію дій користувача, записану системою — включно з потенційно чутливими даними.
#безпека #windows #windows_recall
Дослідник безпеки створив open-source інструмент, який дозволяє витягнути всю історію дій користувача, записану системою — включно з потенційно чутливими даними.
#безпека #windows #windows_recall
Telegraph
🧠 Windows Recall знову під ударом: ваш ПК може пам’ятати занадто багато
Нова історія навколо функції Windows Recall показує: навіть після “виправлень” проблема нікуди не зникла. Дослідник безпеки створив open-source інструмент, який дозволяє витягнути всю історію дій користувача, записану системою — включно з потенційно чутливими…
👍1
У квітні 2026 року сталося те, чого ніхто не очікував: голлівудська акторка співзапустила open-source AI-проєкт під назвою MemPalace.
Разом із розробником Беном Сігманом вона представила систему “пам’яті” для ШІ — і одразу заявила про 100% результат у бенчмарку LongMemEval.
Разом із розробником Беном Сігманом вона представила систему “пам’яті” для ШІ — і одразу заявила про 100% результат у бенчмарку LongMemEval.
Telegraph
🎬 Акторка Мілла Йовович раптово «увійшла в AI» — що це за проєкт і чи правда про 100%
У квітні 2026 року сталося те, чого ніхто не очікував: голлівудська акторка співзапустила open-source AI-проєкт під назвою MemPalace. Разом із розробником Беном Сігманом вона представила систему “пам’яті” для ШІ — і одразу заявила про 100% результат у бенчмарку…
👍1
📱 FBI змогло відновити видалені повідомлення Signal — але є нюанс
У новому кейсі, описаному 404 Media, з’ясувалося:
ФБР змогло отримати видалені повідомлення з Signal Messenger, навіть після видалення самого додатку.
❗️Але це не злом Signal.
🔍 Що сталося
Повідомлення Signal зберігалися в базі push-сповіщень iPhone.
- Тобто — в системному кеші iOS, а не в самому месенджері
- ФБР витягло саме вхідні повідомлення, які відображались у нотифікаціях
- Це працювало навіть після:
- видалення Signal
- використання disappearing messages
👉 Фактично: шифрування не було зламане — витік стався на рівні ОС
⚠️ Чому це небезпечно
- Дані залишаються в системі поза контролем додатку
- “Видалено” ≠ “зникло назавжди”
- Без доступу до пристрою це не працює, але при фізичному доступі — вже інша історія
🛠️ Що виправили
Apple вже випустила оновлення iOS:
Баг дозволяв:
У новій версії такі дані більше не повинні залишатися в базі
🛡️ Що робити користувачам
Якщо коротко — мінімізувати витоки через нотифікації:
- Вимкнути показ тексту повідомлень у сповіщеннях Signal
- Або взагалі обмежити нотифікації для чутливих чатів
- Оновити iOS до останньої версії
- Використовувати сильний пароль + авто-блокування
- У критичних випадках — режим Lockdown
🧠 Висновок
Навіть найзахищеніший месенджер — це лише частина системи.
І цей кейс — гарне нагадування:
витік часто відбувається не там, де ти його очікуєш.
🔗 Повний матеріал:
https://www.404media.co/fbi-extracts-suspects-deleted-signal-messages-saved-in-iphone-notification-database-2/
У новому кейсі, описаному 404 Media, з’ясувалося:
ФБР змогло отримати видалені повідомлення з Signal Messenger, навіть після видалення самого додатку.
❗️Але це не злом Signal.
🔍 Що сталося
Повідомлення Signal зберігалися в базі push-сповіщень iPhone.
- Тобто — в системному кеші iOS, а не в самому месенджері
- ФБР витягло саме вхідні повідомлення, які відображались у нотифікаціях
- Це працювало навіть після:
- видалення Signal
- використання disappearing messages
👉 Фактично: шифрування не було зламане — витік стався на рівні ОС
⚠️ Чому це небезпечно
- Дані залишаються в системі поза контролем додатку
- “Видалено” ≠ “зникло назавжди”
- Без доступу до пристрою це не працює, але при фізичному доступі — вже інша історія
🛠️ Що виправили
Apple вже випустила оновлення iOS:
Баг дозволяв:
зберігати "видалені" нотифікації в системі
У новій версії такі дані більше не повинні залишатися в базі
🛡️ Що робити користувачам
Якщо коротко — мінімізувати витоки через нотифікації:
- Вимкнути показ тексту повідомлень у сповіщеннях Signal
- Або взагалі обмежити нотифікації для чутливих чатів
- Оновити iOS до останньої версії
- Використовувати сильний пароль + авто-блокування
- У критичних випадках — режим Lockdown
🧠 Висновок
Навіть найзахищеніший месенджер — це лише частина системи.
🔑 Безпека = додаток + операційна система + фізичний доступ до пристрою
І цей кейс — гарне нагадування:
витік часто відбувається не там, де ти його очікуєш.
🔗 Повний матеріал:
https://www.404media.co/fbi-extracts-suspects-deleted-signal-messages-saved-in-iphone-notification-database-2/
404 Media
FBI Extracts Suspect’s Deleted Signal Messages Saved in iPhone Notification Database
The case was the first time authorities charged people for alleged “Antifa” activities after President Trump designated the umbrella term a terrorist organization.
👍1
📡 Режим польоту ≠ повна тиша: смартфон може “засвітитися” навіть тоді, коли ти цього не очікуєш
Багато хто вважає, що увімкнений режим польоту повністю відключає смартфон від мобільної мережі. Але є нюанс, про який рідко говорять.
🔍 У чому проблема?
На пристроях з Android і iOS під час увімкнення або перезавантаження радіомодуль може короткочасно активуватися до застосування режиму польоту.
Цього достатньо, щоб пристрій:
• зареєструвався в мережі оператора
• обмінявся службовими сигналами
• залишив технічний запис у логах базових станцій
⚠️ Навіть якщо після цього автоматично вмикається режим польоту — короткий “слід” уже існує.
📡 Чому це має значення?
У звичайному житті — майже ніяк.
Але в сценаріях, де важлива максимальна приватність або відсутність трекінгу, це вже проблема:
• оператор фіксує появу пристрою в мережі
• можна визначити приблизне місцезнаходження
• формується історія підключень
🔐 Що з цим робити?
🛡 Чохли / пакети Фарадея
Це фізичне екранування, яке блокує радіосигнали незалежно від налаштувань системи.
✔️ Що це дає:
• повне блокування GSM / LTE / 5G / Wi-Fi / Bluetooth
• захист навіть під час перезавантаження
• незалежність від багів або поведінки ОС
⚠️ Але:
• неякісні чохли можуть “пропускати” сигнал
• варто перевіряти (наприклад, чи доходять дзвінки)
🧠 Висновок
Режим польоту — це програмна функція, а не фізичне відключення радіо.
І в критичних сценаріях він не гарантує повної “тиші”.
👉 Якщо потрібно не залишити жодного сліду — працює лише фізика:
екранування або повне вимкнення + ізоляція пристрою.
Багато хто вважає, що увімкнений режим польоту повністю відключає смартфон від мобільної мережі. Але є нюанс, про який рідко говорять.
🔍 У чому проблема?
На пристроях з Android і iOS під час увімкнення або перезавантаження радіомодуль може короткочасно активуватися до застосування режиму польоту.
Цього достатньо, щоб пристрій:
• зареєструвався в мережі оператора
• обмінявся службовими сигналами
• залишив технічний запис у логах базових станцій
⚠️ Навіть якщо після цього автоматично вмикається режим польоту — короткий “слід” уже існує.
📡 Чому це має значення?
У звичайному житті — майже ніяк.
Але в сценаріях, де важлива максимальна приватність або відсутність трекінгу, це вже проблема:
• оператор фіксує появу пристрою в мережі
• можна визначити приблизне місцезнаходження
• формується історія підключень
🔐 Що з цим робити?
🛡 Чохли / пакети Фарадея
Це фізичне екранування, яке блокує радіосигнали незалежно від налаштувань системи.
✔️ Що це дає:
• повне блокування GSM / LTE / 5G / Wi-Fi / Bluetooth
• захист навіть під час перезавантаження
• незалежність від багів або поведінки ОС
⚠️ Але:
• неякісні чохли можуть “пропускати” сигнал
• варто перевіряти (наприклад, чи доходять дзвінки)
🧠 Висновок
Режим польоту — це програмна функція, а не фізичне відключення радіо.
І в критичних сценаріях він не гарантує повної “тиші”.
👉 Якщо потрібно не залишити жодного сліду — працює лише фізика:
екранування або повне вимкнення + ізоляція пристрою.
👍1🔥1
🔒 Lockdown Mode в Apple — коли безпека важливіша за зручність
У пристроях є маловідомий, але дуже потужний режим захисту — Lockdown Mode. Це не просто «посилена безпека», а радикальне обмеження функцій системи заради мінімізації ризиків складних атак.
📱 Режим з’явився у 2022 році разом із і доступний також на iPadOS та macOS.
⚙️ Що робить Lockdown Mode?
Після увімкнення система буквально «урізає» потенційні вектори атак:
• Блокує більшість вкладень у повідомленнях (окрім простих зображень)
• Вимикає попередній перегляд посилань
• Обмежує веб-технології (наприклад, JIT-компіляцію JavaScript)
• Блокує запрошення FaceTime від невідомих контактів
• Забороняє підключення аксесуарів по кабелю, якщо пристрій заблокований
• Обмежує встановлення профілів і MDM
🎯 Для кого це?
Apple прямо заявляє: режим створений не для всіх.
Це інструмент для тих, хто може стати ціллю цільових атак — журналістів, активістів, чиновників, військових. Зокрема, проти атак із використанням шпигунського ПЗ на кшталт від .
⚠️ Ціна безпеки
Lockdown Mode сильно впливає на зручність:
— деякі сайти можуть працювати некоректно
— частина функцій просто перестає працювати
— можливі проблеми з корпоративними сервісами
Це свідомий компроміс: максимальна безпека ціною комфорту.
🛠 Як увімкнути Lockdown Mode?
На / iPadOS:
Налаштування → Конфіденційність і безпека → Lockdown Mode → Увімкнути
На macOS:
System Settings → Privacy & Security → Lockdown Mode
Після активації пристрій потрібно перезавантажити.
🧠 Висновок
Lockdown Mode — це не «режим для всіх», а скоріше цифровий аналог бронежилета.
Більшість користувачів ніколи не зіткнуться з атаками такого рівня. Але якщо є хоча б мінімальний ризик — цей режим може стати критично важливим.
У пристроях є маловідомий, але дуже потужний режим захисту — Lockdown Mode. Це не просто «посилена безпека», а радикальне обмеження функцій системи заради мінімізації ризиків складних атак.
📱 Режим з’явився у 2022 році разом із і доступний також на iPadOS та macOS.
⚙️ Що робить Lockdown Mode?
Після увімкнення система буквально «урізає» потенційні вектори атак:
• Блокує більшість вкладень у повідомленнях (окрім простих зображень)
• Вимикає попередній перегляд посилань
• Обмежує веб-технології (наприклад, JIT-компіляцію JavaScript)
• Блокує запрошення FaceTime від невідомих контактів
• Забороняє підключення аксесуарів по кабелю, якщо пристрій заблокований
• Обмежує встановлення профілів і MDM
🎯 Для кого це?
Apple прямо заявляє: режим створений не для всіх.
Це інструмент для тих, хто може стати ціллю цільових атак — журналістів, активістів, чиновників, військових. Зокрема, проти атак із використанням шпигунського ПЗ на кшталт від .
⚠️ Ціна безпеки
Lockdown Mode сильно впливає на зручність:
— деякі сайти можуть працювати некоректно
— частина функцій просто перестає працювати
— можливі проблеми з корпоративними сервісами
Це свідомий компроміс: максимальна безпека ціною комфорту.
🛠 Як увімкнути Lockdown Mode?
На / iPadOS:
Налаштування → Конфіденційність і безпека → Lockdown Mode → Увімкнути
На macOS:
System Settings → Privacy & Security → Lockdown Mode
Після активації пристрій потрібно перезавантажити.
🧠 Висновок
Lockdown Mode — це не «режим для всіх», а скоріше цифровий аналог бронежилета.
Більшість користувачів ніколи не зіткнуться з атаками такого рівня. Але якщо є хоча б мінімальний ризик — цей режим може стати критично важливим.
👍1🔥1
⚠️ Face Unlock на Android — не такий безпечний, як здається
Дослідження Which? показало:
📊 64% смартфонів (133 із 208) можна розблокувати… звичайною фотографією власника.
📸 У чому проблема
Більшість Android-пристроїв використовують 2D-розпізнавання обличчя — фактично аналіз зображення з камери.
Таку систему можна обдурити:
• фото (на папері або екрані)
• відео
• інколи — людиною зі схожими рисами
❗️ Це не “злом”
Виробники самі зазначають:
Face Unlock у таких моделях — це про зручність, а не про безпеку.
🔐 Коли це безпечніше
Системи з 3D-скануванням (глибина / IR) значно стійкіші і не відкриваються по фото.
🛡 Як себе захистити
• не використовувати Face Unlock як єдиний захист
• встановити PIN або пароль
• використовувати відбиток пальця
• увімкнути додатковий захист для банківських і важливих додатків
📌 Висновок
Якщо ваш телефон розблоковується “по обличчю” без додаткових сенсорів —
це приблизно рівень захисту:
👉 “краще, ніж нічого”, але далеко не безпечно
Дослідження Which? показало:
📊 64% смартфонів (133 із 208) можна розблокувати… звичайною фотографією власника.
📸 У чому проблема
Більшість Android-пристроїв використовують 2D-розпізнавання обличчя — фактично аналіз зображення з камери.
Таку систему можна обдурити:
• фото (на папері або екрані)
• відео
• інколи — людиною зі схожими рисами
❗️ Це не “злом”
Виробники самі зазначають:
Face Unlock у таких моделях — це про зручність, а не про безпеку.
🔐 Коли це безпечніше
Системи з 3D-скануванням (глибина / IR) значно стійкіші і не відкриваються по фото.
🛡 Як себе захистити
• не використовувати Face Unlock як єдиний захист
• встановити PIN або пароль
• використовувати відбиток пальця
• увімкнути додатковий захист для банківських і важливих додатків
📌 Висновок
Якщо ваш телефон розблоковується “по обличчю” без додаткових сенсорів —
це приблизно рівень захисту:
👉 “краще, ніж нічого”, але далеко не безпечно
👍1
🚨 Критична вразливість “Copy Fail” у Linux: root за лічені секунди
У Linux виявили серйозну вразливість під назвою “Copy Fail” (CVE-2026-31431), яка дозволяє локальному непривілейованому користувачу отримати повний root-доступ до системи.
За даними дослідників, проблема присутня практично у всіх ядрах Linux, випущених починаючи з 2017 року — тобто під загрозою опинились майже всі сучасні дистрибутиви.
⚙️ У чому суть проблеми
Вразливість знаходиться в криптографічному підсистемному механізмі ядра Linux (AF_ALG / algif_aead). Через логічну помилку:
- звичайний користувач може виконати контрольований запис у кеш сторінок пам’яті;
- цей запис можна застосувати до файлів із підвищеними привілеями (setuid);
- у результаті — ескалація до root без складних умов або race-condition.
Фактично це класична LPE (local privilege escalation), але з незвично високою надійністю експлуатації.
💥 Чому це небезпечно
- працює локально без взаємодії користувача;
- не потребує специфічної конфігурації системи;
- може бути використано в контейнерах і хмарних середовищах;
- PoC-експлойт уже публічний і, за повідомленнями, працює стабільно.
Деякі дослідники вже описують сценарій:
🧠 Контекст
Вразливість була знайдена з використанням автоматизованих AI-інструментів для аналізу коду ядра, що вкотре піднімає питання:
AI вже активно прискорює як пошук багів, так і їхнє озброєння.
🛡 Що робити
- негайно оновити ядро Linux;
- перевірити патчі від свого дистрибутива;
- у серверних середовищах — пріоритезувати оновлення контейнерних хостів;
- обмежити локальний доступ для ненадійних користувачів.
📌 Висновок:
“Copy Fail” — це ще один приклад того, як одна логічна помилка в ядрі може зламати модель безпеки всієї системи Linux-екосистеми.
У Linux виявили серйозну вразливість під назвою “Copy Fail” (CVE-2026-31431), яка дозволяє локальному непривілейованому користувачу отримати повний root-доступ до системи.
За даними дослідників, проблема присутня практично у всіх ядрах Linux, випущених починаючи з 2017 року — тобто під загрозою опинились майже всі сучасні дистрибутиви.
⚙️ У чому суть проблеми
Вразливість знаходиться в криптографічному підсистемному механізмі ядра Linux (AF_ALG / algif_aead). Через логічну помилку:
- звичайний користувач може виконати контрольований запис у кеш сторінок пам’яті;
- цей запис можна застосувати до файлів із підвищеними привілеями (setuid);
- у результаті — ескалація до root без складних умов або race-condition.
Фактично це класична LPE (local privilege escalation), але з незвично високою надійністю експлуатації.
💥 Чому це небезпечно
- працює локально без взаємодії користувача;
- не потребує специфічної конфігурації системи;
- може бути використано в контейнерах і хмарних середовищах;
- PoC-експлойт уже публічний і, за повідомленнями, працює стабільно.
Деякі дослідники вже описують сценарій:
отримання shell → запуск експлойта → root за секунди.
🧠 Контекст
Вразливість була знайдена з використанням автоматизованих AI-інструментів для аналізу коду ядра, що вкотре піднімає питання:
AI вже активно прискорює як пошук багів, так і їхнє озброєння.
🛡 Що робити
- негайно оновити ядро Linux;
- перевірити патчі від свого дистрибутива;
- у серверних середовищах — пріоритезувати оновлення контейнерних хостів;
- обмежити локальний доступ для ненадійних користувачів.
📌 Висновок:
“Copy Fail” — це ще один приклад того, як одна логічна помилка в ядрі може зламати модель безпеки всієї системи Linux-екосистеми.
👍2