Заява командира «Християнського Корпусу» Олексія Середюка. Частина II

З невідомих мені причин Каплунова викрадають, і 10 днів про нього нічого не відомо. Жодна служба не повідомляє про його перебування. А потім уночі невідомі намагаються увірватися до квартири, де Степан жив із соратниками. Згодом з’ясовується, що це СБУ.

Я не берусь коментувати їхню роботу. Вважаю дискредитацію СБУ, поліції, ТЦК чи будь-якої іншої державної служби антидержавною. Але мене дуже здивувало, коли в мережі з’явилося відео з Каплуновим і його особистою перепискою, фактично з подачею його як терориста, який нібито планував вбивство російського опозиціонера на День Незалежності.

Це нонсенс. Є таємне слідство, докази, суд і лише після рішення суду людину можуть визнати злочинцем. А тут Каплунова просто оголосили злочинцем, опублікували якісь переписки й сказали: «Дивіться, це злочинець!» Хто це зробив і навіщо? Проглядається явна ціль посіяти сумніви. Хто такі РДК? Мутно все, ми не сильно розуміємо. Адже то вони когось там вбивали, то когось там арештовували. Навіщо це робити? Хто це робить?

Каплунов - заступник командира РДК по бойовій роботі та офіцер ГУР. Він займається оперативною роботою, зокрема контактами з полоненими. Він не публічна людина. Робити його публічним - означає шкодити його роботі та операціям ГУР.

А далі - ще дивніше. Після всього цього Каплунова просто відпустили. Без звинувачень, без кримінальної справи, без слідства. Людину, яку публічно виставили злочинцем, просто викинули на вулицю.

Тож виникає питання: хто поширював цю інформацію, хто це контролював і навіщо?

Я маю два мотиви це написати. Перший - наголосити: Степан Каплунов, який десять років воює за Україну, є героєм. Я знаю його особисто, його знають у ГУР.

Другий - висловити категоричну позицію. Мені не подобається ситуація, коли людей без суду і слідства забирають у багажнику, а потім просто викидають на вулицю.

Хотілося б, аби офіцери ГУР, СБУ, ЗСУ та МВС відчували взаємну повагу й вдячність за ту ношу, яку вони несуть. У цей непростий час хочеться при зустрічі потискати один одному руку з повагою, а не їздити тилом зі зброєю, відчуваючи тривогу, недовіру та ворожість.

Я знаю, що ми досягнемо компромісу.

Олексій Середюк - командир «Християнського Корпусу»

ХРИСТИЯНСЬКИЙ КОРПУС

7 вересня - День воєнної розвідки України
З початку повномасштабної війни батальйон «Братство» у складі «Спецпідрозділу Тимура» ГУР МО України взяв участь у 29 бойових операціях.
Серед них - ті, що вже увійшли в історію цієї війни: єдина успішна висадка українських сил у Криму, операція із захоплення «Вишок Бойка» та інші складні завдання, про більшість яких сьогодні ще не можна говорити відкрито.
Специфіка нашого батальйону - диверсійна робота. Ми працюємо там, де потрібні нестандартні рішення, витримка, сміливість і готовність діяти в найскладніших умовах.
Саме тому нас викликають на найважчі ділянки фронту - Бахмут, Вовчанськ, Покровськ, Олександрівський напрямок, Запорізький напрямок та інші гарячі точки.
Наші люди одними із перших перенесли війну на територію противника. Брянщина. «Брянська четвірка». Це був один із тих моментів, коли стало очевидно: війна більше не обмежується лінією фронту.
За кожною операцією - люди. Побратими, які ризикують життям, виконуючи завдання там, де помилка може коштувати найдорожчого.
За кожним успіхом - важка робота, підготовка, мужність і взаємна довіра.
Сьогодні хочеться побажати всім нам головного - успіхів у майбутніх операціях, сили, витримки та повернення додому після кожного завдання.
З Днем розвідки, колеги та побратими!
Нехай попереду будуть лише успішні операції, історичні перемоги та наша спільна - Перемога України.
Слава Ісусу Христу! Слава Україні!