Рашка і вибори. Усе так прогнозовано... Десь із місяць тому мали в ефірі онлайн-дискусію про наступне затвердження складу Госдуми (виборами це дійство назвати язик не повертається). Брав участь і один росіянин із опозиції. Не пригадую, хто з нас тоді назвав основні тенденції й орієнтовні майбутні числа (мабуть таки московський учасник, бо чув ті самі тези і в інших дискусіях), але... Але все сталося точнісінько так, як було відомо ще місяць тому.
Ми зійшлися на тому, що Пуйло зараз старається закріпити свої зовнішні здобутки (зустріч з Байденом, позиція в фомі букви "Зю" європейських лідерів, суцільні міжнародні програші головного ворога - України...), тому не буде нагліти, як Лука. Малювати захмарні відсотки для "партіі жуліков і воров" не стануть. У нас прозвучало наступне: єдінороси візьмуть десь із 45% (показово, що меншість!), а ще пройдуть КПРФ, ЛДПР і, можливо, "Справєдлівая Рассєя". Інші не подолають ббар'єр і їхній результат пропорційно поділиться між переможцями.
Тут маленький відступ про дрімучу неграмотність наших журнашлюшок. Коли їм чітко не пишуть із зеленої ОПи, що писати чи говорити, вони від себе таку ахінею починають верзти... З купи джерел уже повичитував, що ах який жах! На Росії голоси партій, які не подолали бар'єр, ділять між партіями-переможцями! І купа страшних висновків. Дурники! така сама система працює і в нас, і в більшості країн із пропорційною системою виборів, де існує прохідний поріг. Біда не в цій нормі, а в цілковитій відсутності виборів, як таких, а ще в законодавчих нормах, які дають змогу в РФії не допускати на вибори незручні партії-конкурентки. Що й зробили на цих виборах з партією Навального та ще деякими. Зате пропустили купу завідомо непрохідних проєктів.
А тепер знову вертаємося до результатів. Про прогнозовані 45% для "Єдінай Рассєі" я вже згадав. Зараз добре контрольований екзит-пол саме таку цифру надає путінським прихвостням. З іншими прохідними партійками теж усе співпадає. Там основне не те, скільки в межах до 10% набере кожна з них, а сам перелік ситуативних союзників партії Путлєра. А далі основна деталь, яку ми обговорили задовго до виборів, і яка зараз реалізується. Голоси ж непрохідних діляться пропорційно серед тих, хто подолали бар'єр. І єдінороси отримають гарантовану більшість із тих втрачених голосів. Ми тоді сходилися на числі 10 мільйонів голосів на розподіл. І цього бонусу якраз вистачить, щоб Путін гарантував собі й надалі класичну монобільшість за цілковитої відсутності реальної опозиції. Ні, домовлятися й створювати більшість із ЛДПР, а тим паче із "справєдлівцамі" зовсім не проблема. Там деякі непорозуміння виникали лише з комуністами. Але партія власті ділитися владою не хоче. Їм зручніше оплачувати послуги готівкою.
І так виходить, що ніби й не дуже нагліли на виборах, на міжнародний осуд не аж дуже наривалися, а результат все той самий. Ні, світ негативно поставився до цих виборів. На них не було справжніх спостерігачів, голосування (всупереч Женевській Конвенції) проводилося в окупованому Криму та із використанням жителів захопленого Донбасу. Найбільше колективний Захід обурило усунення їхньої улюбленої опозиції на чолі з Навальним. Буде багато невдоволень, але на тому все й скінчиться. Пуйло подав свої вибори у прийнятній паніровці й де-факто матиме їх визнання.
А тепер повернемося до важливого для України контексту. Найперша тема вже згадана - це голосування громадян України в окупованому Криму та незаконне етапування 150 тисяч (за даними РФ) українців через закритий кордон до Раші на виборчі дільниці із свіжими рашистськими паспортами. Це підстава для однозначного невизнання результатів виборів. Ми маємо закликати до цього весь світ, але почати мусимо із себе. Починається сесія ВР. І я чекаю не якихось половичастих заяв, а відповідних документів від ВРУ, КМУ та зєпрідєнта про офіційне невизнання чергового складу вищого представницького органу влади в РФ. Поки чітку заяву почув лише від лідера Євросолідарності Порошенка, а від інших щось розмите. (Завершення тексту в наступному дописі)

(Продовження тексту попереднього допису)
Друге. Прессекретар Зеленського Нікіфоров у ефірі телеканалу "Дом", що транслюється на окуповані території, фактично закликав українських громадян на Донбасі і в окупованому Криму проголосувати на виборах у РФ, "щоб не мати проблем". Просте питання: чому він досі не звільнений з посади та не арештований, якщо ця провокаційна заява не узгоджена із його шефом; чому сама головна задниця країни не пояснила після цього своєї позиції, якщо має іншу думку (прессекретар повинен оприлюднювати виключно позицію свого керівника, тим більше, в його конституційній сфері відповідальності).
І третє. На цьому наголошував Петро Порошенко, але вже трохи давніше, тому точну цитату не віднайду. Але в його висловлюванні йшлося про небезпечний прецедент. У РФ на виборах в окремих регіонах (включно з украденим Севастополем) тестували голосування через інтернет. Це в недемократичній державі шлях до цілковитої фальсифікації. А в Україні Зеленський відразу ж услід за цією рашистською ініціативою заявив, що прагне на всій території України реалізувати цю задумку Путіна. І це вже був би остаточний кінець будь-яких залишків демократії в нашій країні. Цілковита калька з Білорусі.

З 13.00 буду на каналі UA:Перший. Тому зараз не зможу багато написати про дійство на Погоджувальній раді та наростаючу інтригу.
Коротко про Разумкова. Він похорохорився і включив задню передачу. Не сьогодні, ще майже тиждень тому. А зараз ідуть торги. Оприлюднено його позицію, що розгляд так званого олігархічного закону можна спокійнісінько вести й без остаточного рішення Венеційської Комісії. Якби це був просто коментар, то мало б менше значення. Але повідомлення опубліковане на сайті Ради, як офіціоз. А ще з міткою "топ-новина", що утримує повідомлення на верхівці сайту. Це підтвердження, що спікер грає на два боки: перед Заходом заграє, а з Банковою тихо обговорює механізми реалізації забаганок інфантильного інфанта.
Сьогодні ж уперше за історію Ради засідання веде телевізор. Точніше, онлайн-трансляція Разумкова на спеціально повішеному екрані. Не ризикнув випустити Раду з рук. Добавив інтригу щодо розподілу повноважень між Стефанчуком і Кондратюк. На що миттєво збудився Стефанчук, розуміючи, що торги можуть оминути його стороною. А ще Разумков повідомив, що вперше всі (!) фракції не погодилися з порядком денним. І головне, що незгоду подали й слуги, що свідчить про поглиблення конфлікту.
А найголовніше - Разумков повідомив про нову програму влади: "50-70-100". Це суми в тисячах доларів, які пропонують нардепам, щоб проголосували за його відставку. Разумков прямо так не сказав. Усе натяки (хоча дуже прозорі), отже, поки ще рішення нема й він цілком може домовитися із ОПою та знову стати слухняним в обмін на збереження посади. Разумков покрутив хвостом, що це, мовляв, такі чутки ходять, а він їм ну, геть зовсім не вірить... Але в антикорупційні органи звернення подасть.
Поки все, бо мушу збиратися на ефір.

Гратися в дурочку корисно лише на коротких дистанціях. Коли слуги Зеленського створювали власну альтернативну комісію, завдяки якій планували відвернути увагу від вагнерґейту своїм хрестоматійним переліком "зрад", то для такої ролі Безугла підходила, як найкраще. Коли під тиском зовнішніх обставин таки вирішили руками цієї комісії закопати вагнерівський скандал, то також розраховували на "інтелектуальний поріг" Безуглої. Бо ж їй, хоч клин на голові теши - до неї навіть не доходить, що її вже давно тролять, спростовують, звинувачують.
Але тоді, коли планували язиком Безуглої заговорити вагнерґейт та порятувати підмочений імідж Бубочки та його поводиря Єрмака, розраховували на одноразове застосування. Вони ж не приховували, що збиралися весь епохальний скандал пройти в одне засідання та підбити підсумки однією пародією на брифінг прямо на сходах. А не пройшло. Опозиція організувала явку на комісію ряду колишніх та діючих працівників спецслужб, які повністю змазали картину. Вже й Мар'яні довелося визнавати, що реальні учасники подій дали свідчення діаметрально протилежні тим темникам, які вона озвучувала. Обсяг матеріалів стрімко зростав, тож усе згорнути в два ходи Безуглій не вдалося. А тут ще й Василь Бурба прибув, якого в ОПі явно не очікували в цей час побачити в Україні...
А стосовно Безуглої, то з класичним виразом обличчя "я у мами дурочка" вона дійсно вміло забалакала перший брифінг. На другому вона вже постійно повторювалася й давала тривалі зависання системи. Вже мовчу про найгірше з усіх можливих рішень комісії слуг розбігтися наче таргани при появі Бурби. Третій брифінг дивився лише епізодично, але, на мій погляд, зараз вона вже почала реально погіршувати ситуацію для Зеленського та його ОПи. Спершу це ще було переведення теми із злиття спецоперації на якесь безглузде розумування: чи була там операція взагалі та як її називати. А зараз гра почала ставати вже дорослою, з реальними доказами та учасниками всіх подій. Там де можна було філігранно обійти гострі питання, Мар'яна й далі пробувала включати "нєсознанку". А вона ж добре спрацьовує лише раз. Тому для Зєрмака було б мудріше зараз цю пані кудись тихенько прибрати. Але, схоже, ми матимемо ще, принаймні, один брифінг по вагнерґейту в цьому безподобному виконанні.
А з Бурбою в них і вдруге геть невдобно получилося. Втекти від головного свідка не вдалося. Залякати його між першим і другим приходом у Раду теж. І тепер у виконанні екс-керівника ГУР це вже справа про перебріхування фактів Безуглою та знову про державну зраду найвищого керівництва. І нічого з цим зробити Мар'яна не зможе, ресурсу в сірій речовині не вистачає. А поспіхом закрити засідання, коли свідок якраз підійшов до того злощасного засідання у Зеленського, на якому й виникла ідея зливу операції, це вже повний треш. І ще щось майже, як явка з повинною.
Вона ж іще здуру завела свідка до себе в кабінет, надіючись його там переконати не говорити зайвого. Яка свята простота... А потім, коли про це стало відомо, реакція її на питання уже була останнім цвяшком у репутаційну труну. Отак і провалилася ставка ОПи на дурість і наглість в одній особі. Виявляється, що навіть для злих справ треба мати хоч трошки розуму.

А там у Пермі ще візитки Яроша у місцевого стрілка не відшукали? Мусять же якось Україну приплести. Чи цього разу обмежаться "тлєтворним вліянієм прогнівшєго Запада" й черговою рекомендацією відключитися від світової павутини інтернету та перейти на замкнутий ру-нет - "Чєбурашка", здається.

"Коли країна в небезпеці, вони кличуть Бога та солдата.
Коли небезпека минула, про Бога забувають, а солдата засуджують".
(Августо Піночет)
Респект, пане генерале! І які актуальні слова для нинішньої збезчещеної України...
Коли чую оте нескінченне ниття, який їм не такий був Порошенко, іноді задумуюся, що мені особисто в ньому бракувало? Лише одного - жорсткості та навіть необхідної жорстокості генерала й президента Піночета. Але розумію, що зараз, у тих драматичних обставинах це було неможливо.
На жаль, на прикладі нинішніх Чилі та України бачимо, що людська вдячність і досягнення та завоювання країни не є незвортнім явищем. І лише історія все розставить на свої місця.

Про реальні обставини на ТСК від Микола Княжицький. Показово. І головне, що найбільше вони бояться, щоб не були почуті не ті повідомлення, які дійсно можуть містити державну таємницю, прізвища діючих розвідників тощо. А того, де є лише одна таємниця - "голого короля" - державної зради Єрмака-Зеленського.

Звітую, що сьогодні з 9.15 буду на 4 каналі. А з 18.15 на Прямому в програмі Матвія Ганапольського.

За Радою сьогодні слідкував епізодично, мав іншу роботу. Але все ж наскочив на один доволі красномовний інцидент. Ішло обговорення проєкту бюджету на 2022. Виступає Петро Порошенко. Закономірно, що критикує, а там у бюджеті така беліберда із місива абсолютно нічим не підтверджених цифр, що не критикувати його можуть лише продажні слуги. Ті, що за програмою "20-30-50", ну, ви в курсі. Однією з тез виступу було те, що недавно тут Арахамія лобіював ігровий бізнес, а Гетьманцев лотерейний. Від цих галузей уряд обіцяв для бюджету 7 мільярдів гривень, а виявилося, що в законі записані лише 700 мільйонів. І далі лідер ЄС риторично перепитав, у чиїх уишенях тепер осідає ця різниця. Фактично, Гетьманцева персонально звинуватив у причетності до тінізації доходів від лотерейної та ігрової діяльності. Адже саме ці факти неодноразово наводили розслідувачі (а Арахамія в корупційних оборудках пасеться на дещо інших грядках).
За регламентною процедурою передбачене право на репліку, якщо згадане прізвище в образливому чи звинувачувальному контексті. От Гетьманцев і витягнув руку за сатисфакцією. Я не дуже орієнтуюся в питаннях оподаткування лотерейно-ігрового бізнесу, тому прислухався. Адже один із головних корупціонерів Ради отримав змогу заперечити звинувачення на свою адресу: сказати, що він не кришує та не лобіював ці галузі; заявити, що ніяких 7 мільярдів зібрати не обіцяли; спростувати ще одну цифру в 700 мільйонів. І дійсно, автор концепції "бідні мусять поділитися з багатими" почав із фрази: "Хочу спростувати брехню попереднього спікера". І не спростував. Ні одним словом! Тільки насипав купу образ та бульварної лайки. Ще розповів, у якому запущеному стані вони отримали від попередньої влади економіку й фінанси (ага, ми ж не забули про повну скарбницю та 16 кварталів неперервного економічного зростання й багато всього іншого). Далі знову прибрехав, до яких небачених вершин зелені лакеї піднесли країну й закінчив додатковою порцією лайки та якимось узагалі незрозумілим закликом: "Верніть ПДВ!" Мабуть до себе чи до своєї мами, на яку переписав бізнес-активи, звернувся, бо тільки слугам і їхнім папікам-олігархам зараз дозволено красти на оподаткуванні.
То я так розумію, що після такого "спростування" заяву Порошенка, що Гетьманцев обікрав країну на 6.300.000.000 гривень можна вважати підтвердженою? Він же відмовився від можливості заперечити цей факт. До речі, на жаль, Ситник із своїм НАБУ остаточно лягли, не зважаючи на таку серйозну підтримку із США та ЄС. По Гетьманцеву вже давно тюрма плаче за приховування від оподаткування, корупцію, незаконне збагачення, а детективи в найдорожчих у світі шкарпетках ні гу-гу...

А давайте но я зараз закрию борги за вчорашній день і сьогоднішній ранок. Тут одним дописом опублікую цілу торбу уривків із сьогоднішнього годинного ефіру та вчорашнього короткого включення на 4 каналі. Там тепер ранкових програм не виставляють цілим масивом, а в нарізці щось може й губитися, але то дрібниці. Отже, за сьогодні:

1. https://www.youtube.com/watch?v=4520l5KyUPM&ab_channel=4%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB

2.https://www.youtube.com/watch?v=GLjiz8K_wPo&ab_channel=4%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB

3. https://www.youtube.com/watch?v=-WdjHtoxrBQ&ab_channel=4%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB

4. https://www.youtube.com/watch?v=jRVOyl3xrjM&ab_channel=4%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB

5. https://www.youtube.com/watch?v=W-scDF9VJkI&ab_channel=4%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB

А це ще два мініатюрні епізоди за вчора:
1. https://www.youtube.com/watch?v=9QOe3SQ3UsE&ab_channel=4%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB

2. https://www.youtube.com/watch?v=I70PNj7hzrg&ab_channel=4%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB

З четвертим усе. Ще маю УА:Перший та гляну на Анексію, чи чогось нового нема.

Ще маю за вчора посилання на запис ефіру на UA:Перший. Тут про актуальну рутину - усього потрошки:
https://www.youtube.com/watch?v=f5Gq9eyikBo&list=PL9aDK_7u4r7dUDiCyXsmOh9s5MYN4AFYl&ab_channel=UA%3A%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9

Не дуже люблю такі жорстко по секундах розграфлені формати, де важливіший хронометраж, ніж наповнення. Але то вже не моя відповідальність. Був би підприємливішим, то мав би свій канал і робив там, що забажаєш. А так - ходи, куди запрошують і вкладайся у визначені часові рамки. А мене ж несе на щось розлогіше...

Ще добавлю два епізоди з недавньої Анексія.нет і на цьому боргів більше не маю. Тут уривок на тему так званої "судової реформи" від Зеленського:
https://www.youtube.com/watch?v=f8zSNSlzIgY&ab_channel=AnneksiyaNet

А тут, здається, ми трохи поговорили про внутрішню кухню в слуг та кейси Лероса, Разумкова:
https://www.youtube.com/watch?v=e0PJWQhHPI4&ab_channel=AnneksiyaNet

Усе. Вам гарного вечора, а я побіг на Прямий на 18.15.

Майже рік тому в жовтні 2020 слуги Зеленського зробили чудовий подарунок олігархам, фактично вивівши з-під юрисдикції України контроль та оподаткування офшорних переказів, автоматично зарахувавши їх до нерезидентських. Усе правильно зробили, адже олігархи не зобов'язані бути меценатами (принаймні для тих, хто й так не бідні), тому поповнюють общак на Банковій не з основного доходу, а лише з того, який вдалося зекономити, уникаючи податків. За 12 років у Раді та все життя в політиці спілкуватися доводилося з усякими, тому знаю, про що пишу.

Але ж бюджет без достатніх надходжень від великого бізнесу розвалюється. Лише в перші 4 місяці перший уряд Зеленського через таку любов до спонсорів влади не добрав 100 мільярдів гривень, далі достовірна статистика вже не оприлюднювалася. Отже, хтось має компенсувати цю недостачу. Там у слуг у контексті сварки з Разумковим щось розказують про їхню ідеологію. І я навіть готовий її сформулювати: "Бідні поділяться з багатими, а потім будуть стерилізовані та тихо й спокійно вимруть". Саме так цю доктрину майже відверто озвучують Гетьманцев та Третьякова. На цю сесію і навіть на цей тиждень заплановано деякі ініціативи саме в цьому напрямку. Найперше, це одіозний проєкт №5600. Але не ним єдиним. Зараз головне чітко оцінити майно звичайного населення, вирахувати їхні заощадження, якісь незначні неофіційні прибутки й обкласти податками чи здирницькою "легалізацією" (ще один законопроєкт, який має вирвати 5% (а через рік уже 18%) вартості майже всього майна, яке не підтверджене збереженими від 1991 року документами - так званий "Закон про заробітчан". Обіцяно й закон про зовнішнє оцінювання статків (читай: стеження й винюхування за кожною потраченою гривнею). По багатих це й так не вдарить, бо в них видимі видатки перекриваються легальними доходами. А за прихованими (Монте-Карло, яхти, розкіш у закордонних маєтках чи елементарна корупція) ніхто не простежить та й пробувати не стане. Бо ж "Да нє усохнєт рука дающєго".

А зараз засвітилася ще одна новація. Поки не бачив самого тексту, але вже на ТК "Путч" пишуть про ініціативу слуг стосовно нових правил отримання посилок з-за кордону. Тепер із фіксацією даних паспорта та ідентифікаційного коду. А потім до вас у гості завітає усміхнений фінінспектор з переліком податкоової недоїмки...

Щось мені це все нагадало. Ага! 1920-50-ті роки в час сталінізму. Тоді саме найбідніші верстви, якими були селяни та дрібні ремісники, обкладалися драконівськими податками на власність та надуманий "прибуток". Податок треба було платити, зокрема, за кожне плодове дерево. До речі, після того вишневі садки, про які там мило писав Шевченко, і якими буяло кожне село, були майже повністю вирубані, а села перетворювалися на пустку. Ну, й реміснича справа повністю зникла, породивши підпільну, чорну економіку та тотальний дефіцит і спекуляцію. Вірною дорогою ідете, товаріщі...

Тут відзначилася двоюрідна сестра Сєнцова Наталія Каплан купою ненависті й матерщини проти України. Це та сама, яка до того багато років працювала представницею інтересів Сенцова, отримувала за нього нагороди й допомогу. Сподіваюся, що все там було чесно. Паралельно багато писала про російських та наших кримських політв'язнів. Ніби все було адекватно й нормально. Сама десь визнавала, що має проблеми з алкоголем і належить до лесбі, тож деколи зривалася, але в межах класичного дрібного п'яного дебошу. Ще працювала на Громадському. Не чув її там ніколи, читав, що поливала брудом Пороха, але підтверджень не бачив, а в фейсбук велася добропорядно й відсторонено від нашої внутрішньої політики. Ще дуже радісно писала про переїзд в Україну та отримання громадянства.
Зараз щось пішло не так. Може бояришнік несвіжий з історічєской родіни завезли, може сам Сєнцов раптом перестав ділитися гонорарами. І, як в анекдоті "Её мощно рвало на родину". Наші співгромадяни в боргу не залишилися, накидали їй в коментарях усього, чого слід. Не промовчали й російські, пояснивши, що її там теж особливо ніхто з букетами не чекає. Виліз із окопів і сам Сєнцов, попросивши не судити строго його кузенку...
На все це логічно було б згадати про "Сімейку Адамсів", навішати на останок пару міцних епітетів та згадати про чємодан, вокзал... Але ви це й без мене все вже зробили.
А я тут про дещо інше - про шкоду мультикультуралізму в дещо несподіваному вимірі. От розумію поляків, які категорично борються проти нав'язаного їм з ЄС толерування та масового прийому ідей та людей, які не вкладаються в їхню традиційну культуру та протистоять їхнім цінностям. Але при цьому, жорстко блокуючи поселення в себе втікчів із Близького Сходу чи Афганістану, абсолютно спокійно ставляться до масового прибуття українців. І не лише для тимчасового працевлаштування. Нашим громадянам не забороняють отримувати карти побиту (хоча процедура й складна чисто бюрократично), зростати кар'єрно, заробляти європейські пенсії та з часом входити в резидентність і навіть громадянство. Нікого, крім нечисленних маргіналів, у Польщі вже не турбує українець керівник фірми, в якій працюють поляки, як і крамниці чи заклади обслуговування, на яких висять вивіски українською та написи: "Тут обслужать українською" (сам бачив на Поможу, а ломаною українською говорив власник-поляк). І при тому, як вогню остерігаються арабів чи росіян.
Бо на підсвідомому рівні сприймають нас за представників тієї самої традиційної центрально-європейської культури, а інших - як загрозу. Цього абсолютно не розуміють у Західній Європі. І, на жаль, не спромоглися оцінити в Україні. Просто заходить цей чужий вплив із дещо різних частин світу й національних середовищ. Каплан - лише чудовий приклад цього. Я навіть не хочу її судити за цей вияв брутальності й хамства проти моєї Батьківщини. Це ніби засуджувати лисицю, що вона краде курей. Та ви її можете в себе вдома виховати, приручити, навчити ходити на пісочок у лотку. Але колись без вас вона побачить відкриті двері у ваш курятник...
Так і тут. І з цією Каплан, і з її кузеном Сєнцовим. Різниця між ними лише в тому, що до нападу Рашистану вона жила в Москві й мала рашистське підданство, а він в українському Криму й був громадянином України. А душа ж розписана не за паспортом. Обоє класичні росіяни в найширшому розумінні цього слова (не плутати з російськомовними українцями, навіть з тими, що мають російські родинні корені). І вся творчість Сєнцова, і його байдужість до нашої дійсності та проблем, а зацикленість на типово російській чорнусі, і вражаюча невдячність, як і схильність до брудних авантюрних заяв - це не є якась аномалія. Точніше, можна було б сприймати за аномалію в українця. Але він просто інший, як і його кузина Каплан, і феесбешна рідна сестра, і вже екс-дружина. Вони з того російського ментального світу. З якого ми іноді насміхаємося, згадуючи про Лаптєстан, пєтухов із лайна та всяке інше. (Закінчення в наступному дописі)

(Закінчення з попереднього допису)
І це вже не їхня, а наша проблема, коли ми цих чужих ментально людей починаємо сприймати за своїх і щось з ними ділити, у чомусь підтримувати, якост приміряти до наших духовних стандартів і цінностей лише тому, що вони постраждали від Путіна та якийсь час пробували не особливо випадати із нашого ментального контексту. Усе одно прорве й буде, як з тією Каплан. Це просто неминуче. Бо віра в мультикультуралізм - це великий блеф. Принаймні, коли його розглядати, як поєднання кардинально відмінних культур, як ми й жителі Афганістану чи Рашколандії (першим краще було б належно помагати на їхній землі, а від других узагалі відгородитися). Він добре працює лише у порівняно близьких культурах, як між нами й поляками, німцями, частково британцями...
Не до кінця ми ще зрозуміли пророчий лозунг Хвильового: "Геть від Москви!" (дослівно він його саме так і не формулював, але всім фіналом свого життя його утверджував), який пробував українцям нагадати Порошенко. А він же не тільки про безвіз, Асоціацію чи геополітичну стратегію. Він і про людей.
P.S.: Тут насмикав трохи скрінів з цієї Каплан. Просто для ілюстрації. Шукати замітку Сєнцова не став. Не бачу сенсу, чекаю, коли він напише дослівно те саме, що і його кузина.