А що це за ґвалт про те sI8? Від нього погано пахне. Точніше, явно тхне антиукраїнством. Для любителів майнінгу це не аргумент, а для тих, хто зараз задихається від цензури на фейсбуці, лізти в ще один білоруськи-московський проєкт, автори якого навіть не приховують свого ставлення до нас - це вже щось трохи мазохістське. Я трохи погуляв повідомленнями від розробників та їхніх критиків. Скажу так: другі були переконливішими. Цікаво, що ті, які хвалять, у дискусії чомусь використовують лише "аргумент": "сам дурак", а для мене це також показник. Я туди пхатися не буду. Не зарікаюся. Ану ж, колись виявиться, що все не так погано. Але поки довіри явно не викликають.

А в мене за 4 дні закінчиться другий поспіль місяць блокади на продажному фейсбуці. Про деякі аспекти зв'язки Марк Цукерберг - ФСБ й олігархат РФії я вже тут писав. продублюю й після повернення на цукерівський ФБ. Поки мені достатньо комфортно тут на Телеграм. Після відновлення сторінки в фейсбуці за ті лічені тижні, доки мене там знову не заблокують, буду сюди дублювати всі тексти. Ще мушу освоїтися на Ютюбі. А сунути голову в чергову петлю якихось сповідників принципу "нєконкурєтоспособності украінского язика і бєспєрспєктівності украінскага ринка" не хочу.

Тарас Чорновіл 🇺🇦, [19.07.21 12:24]
Сьогодні (19 липня) зранку перестало битися серце 29-річного Олександра Горбенка. 15 липня приблизно о 21.30 внаслідок потужного ворожого обстрілу він отримав опіки 80% тіла. Лікарі боролися за його життя, але не змогли врятувати.

Героям слава! Співчуття рідним.
А війна триває, закінчилася вона лише в зрадницькій головешці Зеленського. Для цього бидла загиблий боєць - чергова "небойова втрата", яка заважає йому просторікувати, яке надійне їм "перемир'я" з пуйлом вдалося замутити...

У суботу вийшов на Прямому ефір Тараса Березовця та Пітера Залмаєва, в якому пощастило взяти участь і мені:
https://www.youtube.com/watch?v=pPGdxAgGSgg&ab_channel=%D0%A2%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%9F%D1%80%D1%8F%D0%BC%D0%B8%D0%B9
Перша частина з Дмитром Корчинським, а з позначки 33.25 уже розмова зі мною. Ніби мали говорити про дуже далекий закордон, а воно все якось до України завертає.

Якось незатишно стало Бубочці в Україні, давно не відпочивав від "трудів праведних, напевно... А тут якраз йому Єрмак підсовує запрошення на форум у Батумі. А там море, пальми... Годинка сорому, а далі відпочивай, радій життю. І хоча в планах вояж не значився й робота тут уже якась була розписана, вскочив він автівку, рекордним кортежем у 30 машин помчав у аеропорт, а звідти президентським літаком до Грузії. Тільки відпочинок налагоджуватися став, аж там появилася Майя Санду з Молдови... І так підступно дивиться в очі й запитує: "Зеленський, а той Чаус, якого ти в нас викрав, чому він досі не в Кишиневі?" І так йому незатишно зразу стало. Бо коли сам ультимативним тоном: "Байден! Чому я досі не в НАТО!" То одне. А коли тобі, то "нас вєдь за што?" От же ж, зуміла відпочинок перепаскудити...

А та історія від Данилюка, коли він безуспішно намагався впихнути Зеленському аналітику й пропозиції до переговорів з іноземними лідерами, то це ж не смішно. І не про примітивного підкаблучника історія. Це про дику ганьбу й жахливі перспективи України... Ви ж уже про це читали - тодішній секретар РНБО Данилюк пробував перед переговорами підготувати ЗЄпрідєнта, а той із скучаючою мордою линяв. Тоді, ніби то, Данилюк дзвонив Лєнці й та випихала свого недоношеного назад, щоб він щось там прослухав і переглянув. Чи та історія з Лєнкою справжня, чи екс-секретар щось дофантазував, мені не дуже й цікаво. Жахливо, що особа, яка за Конституцією відповідає за зовнішню й безпекову політику та від переговорів якої залежить мир, добробут, вектор розвитку України, з надцятого поверху на всі ті речі плювала. Я вже не раз тут і ще в фейсбуці писав, що ви не про пріоритети його на тих переговорах думайте, а про те ганьбисько, яке постає перед лідерами країн-партнерів за цілковитої відсутності в його словах навіть натяку на якісь пріоритети. Пригадуєте, як випливла інформація, що воно з одним із лідерів ЄС при першій зустрічі непристойними анекдотами обмінювалося. Старому Жану-Клоду Юнкеру, який очікував, що новий президент буде його пресувати, як попередник, таке "неформальтне спілкування" з веселим хлопчиськом, що нічого від нього не хотів, було справжнім подарунком, тим більше, що він уже про близьку відставку й почесну пенсію думав. А українські акції в ЄС різко обвалилися...

Він, у оповіді Данилюка, не був готовий до переговорів з Макроном, узагалі не хотів нічого читати й слухати. Ну, змусила його Лєнка таки піти і зі скучаючою мордою там щось вислухати та для виду пару листочків перекласти... То це те саме, як під подушку покласти підручник і сподіватися, що на ранок воно якось до голови з дифузією проникне. А зараз і взагалі тупик: на заміну не дуже порядному й із завищеною самооцінкою Данилюка тези в голову Бубочці вкладають відверто проросійський Єрмак та неотесаний кінчений кретин Данілов. І, звісно, вкладають лише те, що цьому нєдорослю приємно чути. А потім він починає говорити з Меркель, Макроном, Байденом.

І якого ви результату від таких переговорів чекаєте? Ні, я в жодному разі не виправдовую частковий проросійський крен пані Ангели. Але вона канцлер Німеччини, яка купу років жертвувала значною частиною своїх національних інтересів (не всім, звісно) заради України. А тут їй доводиться спілкуватися з якимось "ні бе, ні ме", яке лепече щось не в тему, бавиться в наполєонівські замашки та ще й регулярно хамить. І головне, прибуває на переговори абсолютно непідготованим. Звісно, що Меркель після такого більше не хоче чимось жертвувати й старатися і, ніби в помсту, виливає на голову Зеленському повний коктейль усіх путінських хотєлок, перемішаних із твердим "ні" на всі прохання. А далі у Вашингтоні дядечко Байден, який уже має свою сформовану думку про це зелене непорозуміння, має вислухати обурений спіч фрау Меркель про ту дичину та все, що воно верзло. Наслідки? А ви їх ще не бачите?