Тарас Чорновіл 🇺🇦
47.4K subscribers
9.72K photos
2.82K videos
1 file
2.83K links
Офіційний канал Тараса Чорновола
Official channel of Taras Chornovil
Download Telegram
1 квітня рф може перебрати головування в Раді Безпеки ООН. Це вперше за минулі десятиліття таке право отимає країна, яка веде неприховану й неспровоковану агресію проти іншої держави з відвертими воєнними злочинами й актами геноциду (ах, їх комісія ООН не помітила). З цього приводу жорстку заяву зробив наш постійний представник Сергій Кислиця.

Але цього замало. МЗС має скоординувати дії з нашими союзниками й організувати якісь серйозні заходи протидії чи демаршу. Поки, на жаль, українській верхівці не до того. Зеленський сидить ображений, що його зеленосяйність на оскарі не заповажали й Шевченківською премією не відзначили. А Кулеба веде масовані бойові дії проти оскарівського комітету... Ну, ще з китайцями перемовляється.

- Інтереси України?
- Не чули...
От наскочив щойно на вчорашню подію. І ні капельки не здивувався. Річ у тому, що Вищий антикорупційний суд виправдав нардепа-слугу Юрія Камельчука, якого раніше звинувачували в недостовірному декларуванні. Той приховав у е-декларації факт, що два роки орендував на Печерську в Києві квартиру вартістю 3,6 мільйона гривень (він і зараз там десь поряд живе). Річ у тому, що на таку оренду йдуть відповідні витрати із сімейного бюджету, на яких нардеп не міг продемонструвати достатні легальні доходи. Також міг приховувати дані від декларування, якщо сума оренди була сильно занижена або й нульова (за відповідні "послуги"). Це все матьора корупція. Ще приховав непогашений кредит перед банком на суму $48.864.

Знаєте, чим аргументував своє рішення ВАСУ? Тим, що слідство не довело наявність у діях слуги правопорушення! Тобто, не недоведеність самого факту злочину. Таке буває і тут не посперечаєшся. А в чітко описаних прямих порушеннях закону й КК суд не побачив доказаності злочинних дій... Бо звинувачений - слуга Зеленського й людина, яка тепер до кінця віку буде вдячна й відпрацьовуватиме Єрмаку. Далі вже можна зливати воду. Найбільше досягнення попередньої влади зелені клептократи остаточно знищили за неповних чотири роки! Вітаю в "світлому минулому".

Зате, якщо хтось у москві попросив поквитатися з Коболєвим, а дехто в Києві це підтримав, то, попри попередній чіткий виправдальний вердикт, справа таки буде. І шоу проти Герасимова за цілковитої відсутності факту злочину НАБУ радісно влаштує. А ВАСУ доєднається. До речі, а де обурені вигуки антикорупційної громадськості. Он, як при Порошенкові копитами били...
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Коли вже зовсім дістає весь бруд, який коїться в середині країни, найкраще заспокоюють кадри, як ЗСУ палять орків. Деколи це буває вкрай артистично. А ще, кажуть, що Залужний допомагає здійсненню мрій. Оцей москоський песиголовець в дитинстві дуже мріяв стати космонавтом. Трохи не долетів, але напрям йому задали правильно.
Недавно мав не надто втішну розмову. Обговорювали зміни в американській політиці щодо України. Я оцінював ззовні, колега має змогу знайомитися із середини. Не в усьому сходилися, окрім одного - ролі нашої влади в таких трансформаціях. Обоє згадали іронічний "принцип антикарнегі": "Як втрачати друзів та примножувати ворогів".

У США все бачать. І все більше роздратування наростає не лише в Республіканців. У Демократів також іноді прориває. Але там хоч усвідомлюють чітку політичну доцільність не міняти політику на ходу та ще й на ранній стадії підготовки до виборів. Тому, доки війна, Демпартія буде майже одностайною. Хоча вже не дуже й криються в розумінні, що Зеленський підставляє Байдена. Більшість думають, що виключно через безпросвітню тупість, а от стосовно мотивів його ляльководів оцінки різняться. Там же не забули ні візитів Джуліані й його домовленостей з Єрмаком, ні підтримки рашистської авантюри Деркача проти Байдена та Порошенка... До речі, в США на високому рівні вперше прозвучала фраза, що Джо Байден хоче поразки московії, але ще не визначився, чи хоче перемоги України. Я про цю тенденцію вже давно розповідаю.

Із республіканцями все значно гірше. Ні, я не свідок апокаліпсису. Якщо республіканець (незалежно від прізвища) стане президентом, то москві нас не віддадуть і пуйла щемитимуть далі, й Україні якусь допомогу збережуть. Навіть після завершення війни. Хоча паски доведеться затягнути надовго. Але до виборів ще далеко. А в кампанії перспективних кандидатів буде використовуватися не те, щоб антиукраїнська, але україно-скептична тема. Виправити все ще цілком реально: треба просто перестати бикувати. Але, якщо це робиться умисно й провокативно, то наглість лише буде наростати, а критичні нотки стосовно України лише посиляться. Ще до візиту Зеленського у Вашингтон Петро Порошенко активно попрацював якраз із республіканцями ймаксимально педалював на підтримці Зеленського, але укрсучвлада цього не оцінила й не підіграла, а лише ускладнила можливості таких комунікацій. Це в США також відмітили.

Поки антиукраїнську риторику зробив для себе базовою тільки Трамп. Також трошки більше 20 жорстких трампістів у Палаті Представників налаштовані взагалі агресивно. Десантіс ще остаточно не визначився. Його жорсткий антиукраїнський випад схожий на розвідку боєм. Він справді новачок у зовнішній політиці й не може оцінити важливість теми. Тому й ризикнув піти на такий випад. Дістав відкоша й буде шукати м'якші форми. А основне - вже не такі голослівні, а підкріплені аргументами. Вам треба розказувати, які вагони резонів йому зараз підкидує укрсучвлада?

Найтривожнішим стало неприховане роздратування спікера Палати Представників, лідера поміркованих і загалом проукраїнських Республіканців Кевіна Маккарті. Зеленський таки попав у точку - коли Маккарті й так був дуже обурений корупційними новинами з України, наш недоумок ще й зумів йому підхамити. Фактично, ми зараз стрімко втрачаємо і самого спікера й помітну групу його прихильників, як друзів України. Зараз для них залишається лише геополітичний резон у підтримці нашої країни. А це поганий мотив, якщо вас підтримують не задля вас самих, а тільки проти ваших ворогів. Десь у політичному проміжку між маккартистами й трампістами розташувалась група дуже неоднорідних друзів України. Це від поміркованої трампістки Вікторії Спартц до наших щирих союзників Ліндсі Грем чи Ліз Чіні. У нас дуже зраділи критичним оцінкам Десантіса від його однопартійців. Але більшість з них виступили більше проти форми заяви, яка добавила козирів демократам, але навряд, чи готові заковтувати некритично все, що витворяють зелені клептократи в Україні.
⬇️⬇️⬇️
⬆️⬆️⬆️ Якщо спробувати створити узагальнений середній образ представника Республіканців, то я б обрав приклад Вікторії Спартц. Вони можуть навіть критикувати Байдена за недостатню допомогу Україні, але мають до Києва колосальні претензії щодо корупції, прямих розкрадань, тоталітарних тенденцій, втручання влади в справи військових тощо. Вимагають від Білого Дому чинити жорсткий тиск на офіційний Київ і без прогресу в цих сферах готові підтримку пригальмовувати або ж вимагати жорсткої підзвітності. Маємо там усе сильнішу тенденцію, коли, підтримуючи Україну американські політики дуже роздратовано реагують на Зеленського та його владу. Пригадуєте, як при заявах про двохпартійну підтримку України більшість респуьліканської фракції тихо й без демаршів покинула зал Конгресу.

М'яч на нашій половині поля. Але цей футбольний символ може грозити голом у наші ворота або ж хорошою головою передачею. Поки каманда Зеленського, схоже, активно старається самостійнозабити у власні ворота. А проукраїнські рішення у Вашингтоні проходять із усе більшими перепонами.
От від Міжнародного Кримінального Суду я багато чого чекав, але на такий рішучий крок не надіявся. Отже, МКС видав ордер на арешт путіна. Поки подія має більше символічне значення, але ж яка тут символіка! Фактично, міжнародний орган уже застосував превентивний захід до міжнародного воєнного злочинця. Так, це ще не вирок, але це вже дуже серйозний крок із оголошення навіть не підозри, як у нашому правосудді, а саме вини. Просто її ще треба підтвердити й відстояти в процесі. А друге - це той факт, що МКС пішов ва-банк. Бо справа вже йде не просто за фактом з очікуванням часу, коли бункерний не буде при владі. І ще - будь-яка з 122 держав, які приєдналися до Статуту МКС повинні у випадку потрапляння на їхню територію воєнного злочинця путіна арештувати його та доставити в Гаагу. Перспектива, звісно нереальна, але для рашки неймовірно принизлива. І зовсім екзотично тепер виглядатимуть переговори з путіним, візити до нього чи телефонні дзвінки від лідерів добропорядних країн.

Тепер про менш позитивні речі. Сама рф із МКС не співпрацює й його рішень не визнає. Сам плешивий і так усе більше остерігається виїздів із своєї па-раші. Ймовірні його (або двійників) візити відбуваються до явно недемократичних країн. Жодна з них, як і тих, що співпрацюють з рф (за винятком Сербії, Угорщини чи Грузії) не приєдналася до МКС. Україна також не ратифікувала стутут МКС, тому теоретично пуйлу в нас нічого не загрожує. Сам ордер на арешт протиставляється міжнародним імунітетам особі, яку всі визнають легітиним ЧИННИМ президентом (на відміну від того ж лукашенка). Навіть, якщо пуйло опиниться в якійсь із країн-учасниць, арешту не станеться, бо побояться й будуть посилатися на Віденські конвенції й інші акти міжнародного права.

І також не слід надмірно акцентувати на ордері саме для путіна, бо це ще й подарунок для всіляких "харошіх руцкіх", які тепер мають додатковий аргумент у Європі, що "ва всьом вінават путін, а руцкіє ні прі чьом". Маніпулятивна заявка, але вона буде звучати. В тому числі й від західних політиків.

Сам факт визначальної ролі МКС у трибуналі проти рф має й позитив, і негатив. Суд не є органом ООН. І до нього не приєдналися не лише авторитарні держави, але й США, які категорично відмовляються з ним співпрацювати. Пригадуєте недавній витік інформації, що Пентагон проти допомоги МКС у преслідуванні воєнних злочинців з рф, включно з путіним. У нас експерди купу пояснень нагородили, а суть у тому, що США не довіряють МКС через систему його формування. І, як країна, якій доводиться багато воювати, остерігаються маніпулятивних звинувачень своїх військових. Будь-яка співпраця із судом стане символічним визнанням його й проти США посиплються переважго маніпулятивні, але звинувачення. Тисячі американських солдатів можуть постраждати від таких дій. Тому розраховувати на співпрацю в цьому суді не доводиться. З цих самих мотивів Статут МКС не підписували ні Ющенко, ні Порошенко, а от Зеленський поспішив підписати, бо його такі наслідки не турбували. Але потім виявилося, що для ратифікації треба в Конститцію зміни вносити...

Можна навести ще пару скептичних оцінок події. Але насправді, це просто астрономічний ляпас пуйлу і його рашці й ще один потужний крок для ізоляції країни-терориста. Тому маємо підстави радіти.
Доки раша програє в бойових діях в Україні, вона крок за кроком отримує незначні, але міжнародні перемоги. І якщо в Словенії та Швейцарії після виборів, а в Австрії триваліший час, ми зазнаємо поразок через провальну роботу МЗС та кишенькового песика Єрмака - Кулеби, то в ще одній країні розгоряється екзистенціальне протистояння. Це поки ще наша союзниця Чорногорія. Там у неділю відбудеться перший тур президентських виборів, а 2 квітня прогнозований другий тур, де зійдуться чинний президент Міло Джуканович та промосковський сербський політик Андрій Мандич. І прогнозів поки зробити не може ніхто.

Головна проблема, що Мандич, який має шанс перемогти, взагалі не визнає чорногорців, як етносу й піддає сумніву існування їхньої держави. Хіба в ролі "другої Сербії". Мандіч у 2016 році був серед основних організаторів спроби держперевороту із силовим захопленням влади та за участі грушних терористів із москви фізичного усунення чинної влади. Тільки програш правлячої партії на виборах допоміг йому уникнути покарання - зараз справа не закрита, але підвішена. А ще після прозахідних заяв і дій сербського президента Вучіча Мандіч схиляється навіть не до сербської, а напряму до московської політики. І усього цього він не приховує, як і планів підривати НАТО із середини.

А з Джукановічем усе ще складніше. Він привів країну до незалежності, НАТО й кандидатства в ЄС, один з батьків теорії про окрему націю чорногорців, старався створити незалежну від сербів православну церкву... Позитивів море. Але це для нас, для європейців, але не для чорногорців. Для них він і його партія - вічні правителі й забронзовілі лідери. А ще в них купа корупційних скандалів та обґрунтованих звинувачень у мафії. І підтримка Джукановича й Демократичної Партії Соціалістів (DPS) критично підупала. У 2020 році партія втратила більшість і уряд сформували прихильник сербського міра. Хоча там у 2022 році таки переформатували уряд і позбулися сербсько-московських радикалів, президент опинився, фактично, в опозиції, а Чорногорія почала саботувати програми кандидатства в ЄС (як нам це знайомо!) й поводитися, як диверсант, у НАТО.

Зараз Джуканович пішов ва-банк. За два дні до президентських виборів він розпустив парламент. Тепер ситуація "або пан, або пропав". Путін може отримати всю владу в Чорногорії, а може повнстю здомінувати Джуканович, що не усуне відверто ворожого ставлення до нього і його прозахідної політики половини населення країни. А ми ризикуємо на місці не потужного, але союзника (Чорногорія приєдналася до санкцій і надає нам хоч якусь, але реальну військову допомогу) отимати ще одного відкритого ворога. А в НАТО блокувати всі проукраїнські ініціативи стануть уже дві країни.

От лише не треба закочувати очі й зверхньо казати: "Як же вони довели країну до такого тупика?" Українцям краще б у дзеркало подивитися. Як довели в 2010 році, що в другий тур вийшли двоє прорашистських кандидатів (на януковича ставив мєдвєдєв, а на Тимошенко путін), а ще обоє були безумовними мафіозі. А потім у 2019 році маючи не чорногорський вибір без вибору, а протистояння патріота Порошенка проти маріонетки мафії й путіна Зеленського обрали мафію й рашистський курс, а ще доважком корупцію, зубожіння й велику війну... Тому тихенько спостерігаємо та вболіваємо навіть не за, а проти. Бо Джуанович - усе ж менше зло.
І ще один запис добавлю зараз. Це наша розмова на каналі Олександра Сирцова "Свіжа історія". Обговорюємо дуже дивні результати соцопитування від Фонду Разумкова:
https://www.youtube.com/watch?v=OJrcfhHPjHk&ab_channel=%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%A1%D0%B8%D1%80%D1%86%D0%BE%D0%B2

Там був ще один блок про перспективи майбутніх виборів. Він вийде завтра, тоді відразу опублікую. Ще маю в запасі сьогоднішній динамічний ефір на Прямий ФМ. А завтра день добряче завантажений - поки вже заплановані два ефіри й два більшенькі записи.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
То в нас війна? Так, але питання, хто проти кого воює. Наприклад, в Одесі після того, як владі не вдалося здати місто й весь південь ворогу, слуги, які вже давно об'єдналися з опзж, на якийсь час затаїлися. Але зараз вони вирішили, що можна вже знову діяти відкрито. Голова Одеської облради разом із своїм рашистським оточенням почали прямо блокувати роботу волонтерських спільнот та погрожувати патріотам.

Відбулося бандитське блокування тітушками від влади місцевого Гончаренко-центру, який зараз перетворений у центр волонтерської допомоги. Бики, які чомусь не на фронті, з екіпіруванням, зброєю та маркуванням "Спецпризначенець", хоча до офіційних силових структур стосунку не мають, заблокували вхід до центру. Там учора саме мали видати маскувуальні сітки для військових під Бахмут. Досі блокують не лише роботу, але й можливість винести готові сітки та особисті речі.

Московські бойовики в українській Одесі - це не сюр. Це спайка слуг Зеленського та опзж, які мстять одеситам за те, що не здали місто ворогу. Опікун рашистських бойовиків Григорій Діденко - окрема історія. Брудний бізнесюк, який ніколи не займався громадською діяльністю. Але восени 2020-го від слуг висувається до облради, а за місяць стерильного діяча вже спільними зусиллями антиукраїнських сил за наказом з Києва обирають головою ради. Причина такого злету - дружина Юлія Діденко - сепарка з Донецька, потім бізнесменка в Одесі - рекламне агенство з "патріотичною" назвою "ВМЄСТЄ", через яку рекламувала Зеленського й слуг, за що попала в список під №32. Українофобка, підтримувала рішення про відновлення російськомовних шкіл. Ніби належала до квоти медведчука разом з Холодовим (кум).

Рік тому вони чекали на "асвабадітєлєй", але боялися помсти патріотів і сиділи тихо. Нині з благословення Банкової знову підняли голови. Ге.Діденка Зеленський за антиукраїнські настрої під час війни нагородив орденом "За заслуги". До речі, Буданов теж нагородив депутатку опзж (!) з Одеси Леонідову Лілію. Ви дійсно впевненні, що всі в Україні щиро прагнуть перемоги?
Гм... Цікавий сюжет. Коротше, один громадянин Бразилії вирішив собі купити будинок площею 550 метрів квадратних на березі океану. Ну то й що? А те, що раптом виринув документ, що цього "бразильця" звати Денис Пушилін. Побачив цей самий скрін відразу на кількох платформах.

У тому, що ця гнида могла накрасти собі на будиночок з видом на океан, я ніби й не сумніваюся, як і в бажанні всіх цих гауляйтерів кудись змотатися перед неминучою розплатою. Але в сам документ я таки не схильний вірити. На ньому реальний підпис Пушиліна, а міг, навіть теоретично, бути лише юриста, якому б він дав доручення, бо в Бразілію його б точно з рашки не відпустили. Та й бразильське громадянство не так легко робиться. Тож, імовірно, що фейк. Але точно не наш, бо українцям цього зрадника піддескридитовувати нема сенсу - нам би його підсмажити. А от на місці в "зграї таваріщєй" закипає. Там, коли одному "космонавту задницю снарядом порвало, ходили чутки, що чи то на Пушиліна чекали, чи він сам Рогозіна (скорше свого фейкового прем'єра) хотів прибрати.. А дорога від якихось компроматів до бомби в улюбленому ресторані там коротка...
Запрошую всіх на сьогоднішній ефір на ютюб-каналі Dmytro News. Початок о 18.00. Приєднатися можна за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=xE1h9Ak8ewc&ab_channel=DmytroNews

Відштовхнемося від теми, як дехто заблукав між свинячими зіньками та вузькими азійськими очима в бажанні хоч кудись заглянути, аби лише втекти від демократичного вибору. А далі вже на одній темі не затримаємося.
Не встигаю написати більше, бо скоро ефір, тому анонсую, що після двогодиинної розмови на ДмитроНьюс ще повернуся, в тому числі, щоб зачепити тему кадрових признчень. Але не втримаюся, щоб не сказати, що це той рідкісний випадок, коли після суцільного трешу я можу відмітити й щось реально позитивне. Більше потім. А поки несподіванка. Після плагіатора й латентного ватника Шкарлета, якого таки попросили на вихід, Шмигаль раптом назвав кандидатуру нового міністра науки й освіти Оксена Лісового. Я аж не повірив.

Але це справді він - син українського дисидента й політв'язня та філософа Василя Лісового. А я ж його знав від народження! Родини радянських політв'язнів багато спілкувалися й часто ми бували в Лісових у Києві, а вони в нас у Львові. Звісно, без батька, який у той час сидів у політичній зоні. Я товаришував з дочкою Лісових Славою, моя мама й Віра Лісова (мама Слави й Оксена) були дуже близькими. Потім на багато десятиліть після загибелі моєї мами доля нас розвела. У житті стається всяке, але мені чомусь дуже не хочеться думати, що отой хлопчик, син Василя й Віри міг піти поганим шляхом. Та й біографічні дані виключно оптимістичні. Про все це пізніше. А поки пару фото із майбутнім міністром, коли йому ще й 7 років не сповнилося. Тоді Лісові приїздили до нас у Львів. У Києві для української інтелігенції та правозахисників атмосфера була страхітлива, а Львів давав віддушину. До речі, на одному фото майбутній міністр уже тягнеться до книги - кам'яної на соборі святого Юрія. Вибачайте, ці фото колись були сильно ушкоджені й я не встиг їх ще відреставрувати.
Та знаю, знаю, що всі вже це опублікували й висміяли. А в мене вчора часу зовсім не було. То що, я гірший за ніших? Мені ж також хочеться. Це той випадок, коли ми втрачаємо неймовірного міністра освіти. Він, якщо нема в кого сплагіатити, то навіть власне прізвище правильно написати не може. Відзначився надзвичайно згубними наслідками для національної освіти й відстоював методику счвого вчителя й соратника Дмітрія Табачника, який прагнув викинути з національної освіти все національне. Особливо Табачнік не любив історію. Точніше - справжню історію. Він пробував нав'язати рашистський варіант української історіографії в стилі одіозного Толочка - триєдиний народ, спільність мов і всяке інше московське сміття. Але й він не ризикнув узагалі зневажити історію, як предмет. І ще - хоча б власне прізвище писав без помилок...

От зараз готуються якісь ніби позитивні або хоч нейтральні пару кадрових змін. І від нас ці зелені молодші брати по розуму з якогось дива очікують бурхливих овацій, сліз розчулення та вигуків вдячності. Принаймні, ота неадекватка Безугла про це так прямо й написала. Послухайте! Ці виродки 4 роки знишують державу й раптом після абсолютного трешу у вигляді отаких шкарлетів у якійсь вузенькій дільниці ніби надумали виправити одну з мільйона помилок чи злодіянь. І ми їм за це дякувати маємо??? Я підходжу до інформації об'єктивно. І коли хтось адекватний ледь не випадково опиняється на певній посаді чи на неї висувається, як зараз Оксен Лісовий, то я це відзначу в позитиві. Але вся ця зелена пліснява, яка продовжуж роз'їдати державу, точно не заслуговує на жодне слово вдячності.

До речі, про зелених міністрів освіти. Їх було двоє. Ще двох ставили т.в.о. То офіційним міністрам ніби пороблено. Перша зелена міністерка Ганна Новосад також виявилася безграмотною, а ще нарікала, що їй замало міністерської зарплати, хоча за неї зуміла прикупити квартиру за мільйон гривень... І це все сміття після неймовірної очільниці міністерства Лілії Гриневич. Ах, я забув сказати: вона ж була в попередній, незеленій владі...
Деякі механізми ніби спрацювали.Генерал-лейтенант Михайло Забродський має стати заступником головнокомандувача Залужного. Якраз максимальний розголос робить це призначення невідворотним. Коли зелені кроти з осатанінням підкопують корені армійської структури й ведуть уже неприховану війну проти Залужного, таке призначення виглядає аж надто неочіканим при всій своїй доречності. З того, що зумів нарити неофіційно, виглядає, що тут аналогічна до осені 2021 ситуація, коли призначення самого Залужного стимулювали західні союзники. Тоді ще у Вашингтоні на Зеленського і Єрмака трохи натиснули, а після непристойного затягування часу ще й притиснули.

Зараз ці події були, як я чув, простимульовані поясненнями й рекомендаціями Петра Порошенка. Може через це в останні дні зелені ботоферми немов сказилися, так гавкають проти Порошенка. Чи дійсно це було саме так, взнаємо хіба після війни. А зараз пару мотивів. Забродського Порошенко якраз і запросив у партійний список, щоб армія була представлена в Раді реальним військовим стратегом. Таких раніше в нас були відомі лише двоє, а тепер троє: Забродський, Муженко й Залужний. Саме вони утворили стратегічне ядро в Генштабі, яке так прагнули підрити кроти, бо без цієї трійки ні ефективна оборона, ні, тим більше, наступ не були б можливі. Зараз Залужного зелені пробують з'їсти, замінивши на слухняного Сирського. Але наявність такого сильного, авторитетного у військах та твердого заступника робить підкопи під Залужного майже безсенсовними. Якщо союзникам удасться остаточно видавити із Зеленського це рішення, то хоч за щось буде менш тривожно.

До речі, одна безмозгла Безугла плачеться, що Порошенко та всі патріоти не дякують зеленим колаборантам за це рішення. Ідіоти! Вони ще не розуміють, яка на них чекає відповідальність за саботаж і спроби знищити ЗСУ й зашкодити визволенню України. І Безуглу також. А взнали слуги в Раді про майбутнє призначення останніми, бо жодного стосунку до нього не мали - не вони цього добивалися.