The New York Times пише, що наступною ціллю для ЗСУ може стати звільнення Мелітополя. Ну, й дальше пояснення для своїх читачів, чому це місто таке важливе. Чому - ми й так знаємо, бо це остаточний розрив сухопутного шляху в Крим, швидке звільнення всієї Херсонщини й Запоріжжя та вихід на Маріуполь. Ми розуміємо, наскільки це важливо, але й наскільки важко. І Залужний розуміє.

От лише Залужному й Генштабу вдалося так налагодити режим секретності підготовки своїх операцій, що кожного разу в Зеленського і Єрмака щелепа відвисає, а фізіономії демонструють усю гамму почуттів. Там головне, щоб Буданов не взнав нічого, бо це так, ніби прямо в кремль шифровку передати. Але наше командування дуже добре знає, кому знати нічого не треба. А не треба знати взагалі нікому сторонньому. Через це ми можемо лише на кавовій гущі ворожити, де відбудеться наступна наступальна операція. І це правильно. А The New York Times? У них, мабуть багато хорошої кави...

* путін скасував традиційну прес-конференцію, яку проводить упродовж багатьох років.
** путін не проголосив послання до парламенту.
*** путін відмінив традиційний новорічний прийом у кремлі

Не смію навіювати передчасних сподівань, але...
https://www.youtube.com/watch?v=mmqQcGHv-Qs&ab_channel=igorsich

От я навіть близько не уявляю, як вони це роблять, але захоплює...

Від Марії Мироненко:
https://m.facebook.com/photo.php?fbid=8478497652221816&id=100001849955044&set=a.841119489293042&source=48

Путін усіх переграв? Скоро й у Сирії все закінчиться. Шкода лише, що цей епохальний обвал рашистської імперії так щедро залитий кров'ю українців...

В Ірані тривають страти революціонерів. Другим страченим став Маджид Резу Рахнаварда. За свого вбитого товариша іранські революціонери поклялися вбити не менше десяти мулл і неправедних суддів. Беседжів та членів КВІР повстанці убивають просто, як ворогів. А за страти будуть стачувати й самі представників духовної та судової (вони там об'єднані) влади. Саие це співвідношення 10 за кожного свого проголошене священним принципом революціонерів. Революція, на жаль, не розрослася до рівня повалення режиму - її антиклерикальні гасла чужі більшості населення, але вона й не стихає, попри значні жертви з обох сторін. Щодня тривають вуличні бої, підпали, атаки та вбивства з обох боків.

Просто порівняйте з рашиками. Особливо, коли парочка мусорів тягнуть одного за другим "протестувальників" у кузовок, а сотня їхніх товаришів, замість відбити своїх та накостиляти "космонавтам", стоять збоку фоткають на смартфончики і ждуть, хто буде наступним - вони, чи хтось інший?

Отак виглядає вирва від прильоту позаминулої ночі в Клинцях Брянської області. Об'єкт воєнний, значить - законна ціль для ЗСУ й не суперечить Женевським конвенціям, на яких наголошували в США. Але в мене питання: а чим це все зроблено? От я якось зараз і не дуже уявляю, яким озброєнням ми б мали досягнути за понад 60 кілометрів від кордону (безпечна локація місця пуску значно дальша) і отримати аж такий результат.

Не знаю, не знаю... Я б не проти, щоб це була помста від ЗСУ, але в нас нема такої потужності. І щось мені підказує, що цього разу тут був автогол. Це явно наслідки застосування рашистських ракет. Вони в них усе старіші, а нове клепають із лайна і палок. Відсоток відмов різко зріс. Пригадуєте той день, коли біля Білгорода було 8 відмов та падінь із восьми пусків? Будь-яка ракета може сьогодні полетіти в якому-завгодно напрямку чи й вернутися назад. Але основні атаки проводили раніше з Білгорода, тому там і "бавовна" так розрослася, а бо стратегічною авіацією з південного сходу. А Клинці? Адже з півночі зараз авіаційних пусків також не було. Детектив суцільний з цими кацапами. От відчуваю, що це вони самі себе метлошать, а чим і як - питання.

Маємо за що подякувати іранським бунтарям. Вони, крім інших об'єктів, підпалили в Ісфахані корпуси технологічного університету, де розробляли й модернізували ударні безпілотники для розташованого неподалік заводу з їх виготовлення. Це реальна допомога українцям. А чим нам допомогли оті малохольні з порожніми білими листочками або з "я люблю своего папу", яких поліцаї на раші пакують у кузовки навіть без натяку на спротив?

Шах вам і мат, укрівські волонтери! Такої підтримки своїй армії навіть Притула не нафантазував.

Наскочив у Юрія Бутусова кадри, як з нашої Стугни був ліквідований рашистський "анало-говнєт" танк Т-90М "Прорив". Надсучасна техніка, яка мала б за рекламними повідомленнями від таких атак бути цілковито захищена. Не допомогло.

Але тут цікаве інше. Ви бачите зверху арабську в'язь? То це ті Стугни, які за лічені години до того, як розбомбили виробничу базу, встигли вивезти Тетяна Чорновол та Сергій Пашинський. Нагорода від вдячної укрсучвлади не заставила себе довго чекати. Ні, Зеленський орденів не виписав, але доручив Татарову, а той через зрадників у ДБР відкрив кримінальні провадження проти обох та ще й виписали ордери на арешт. Саме за цей порятунок експортних Стугн і доставку їх на фронт та використання проти ворога!!! А ще буквально викрали директора КБ, який чи не найбільше зробив для оборонки, й допитували, куди саме, в розташування яких частин були передані ці Стугни та де вони воюють? У вас є якесь інше пояснення, крім прямої роботи на ворога?

Нагадаю, Тетяна Чорновол і далі нищить ворога з цієї ж техніки, а головні зрадники: керівник Укроборонпрому Гусєв та директор ДБР Сухачов досі не лише не арештовані за держзраду, але й очолюють обидва відомства.

Ну добре, давайте перенесемося на фронти війни між двома найбільшими державами світу, обидві володіють ядерною зброєю, сумарно мають населення понад третину від кількості людей на планеті... Та ви вже й так зрозуміли, що йдеться про Китай та Індію. Між ними дійсно багато років триває конфлікт за спірну територію в Гімалаях. Властиво, основну її частину вже казна-коли захопили в індусів китайці, а тепер обидві країни вічно штовхаються на лінії розмежування.

Там колись була комічна історія. Індійський міністр приймав важливого гостя й вирішив зробити йому приємно - політати над кількома районами Гімалаїв, включно з Індійським Тібетом. Залетіли в беззлюдний район, а там купа військових, танки сунуть... То він повернувся й питає у колеги - міністра оборони: а що ми там за навчання проводимо? Тільки так Індія взнала, що на неї напав Китай...

Хоч посмієтеся. У деяких наших містах за пізнього совка десь приблизно так вуличні банди метлошилися. А на раші і зараз так з'ясовують стосунки. Але щоб Індія й КНР???

Тут, якщо що, нападають китайці, а індуси мужньо відбивають атаку. Озброєння? Ну, десь так, як і 5-6 тисяч років тому.

У Курську два потужні вибухи в районі військового аеропорту. Може отвєтка в КурНР з БНР прилетіла за вчорашню атаку на Клинці? Місцеві пабліки переповнені повідомленнями про гучні вибухи. Появляються перші правильні думки: "Аналогов нет... Зачем было это СВО, когла не может пво. У них уже эти Пэтриоты американские_ сбили все Шахиды в Киеве утром_х0x^и мстят".

Хоча, коли я в перші місяці війни займався трохи інформаційними диверсіями в них у тилу, то засипав рашистські пабліки подібними повідомленнями. Тому сподівання, що прозрівають, може бути передчасним - не виключено, що хтось від нас затесався.

Знову всі графіки відключень переграли - я вже не знаю, на який час орієнтуватися та все планувати, тому й пів дня пішло коту під хвіст. Але до звичного графіка потрібно повертатися із добрим настроєм. Можна і з тим самим котом і його пишним хвостом. Отже, кому війна, а Мурчикові... Он яку мордяку на передовій наїв. І чхати хотів на рашистів та їхні обстріли.

У зовнішній політиці важко дотримуватися абсолютної принциповості. От є така чудова країна Данія, яка реально дуже вимоглива до питань прав людини, але тривалий час, коли заходила мова про страшні порушення в Китаї, уникала реакції, бо на цьому базувалися важливі національні інтереси. Від позиції Китаю дуже багато залежить і в долі України та нашого основного ворога, тому, не ігноруючи жахливих злочинів проти тих же уйгурів, мусимо десь зберігати відкритість та доброзичливість. Пригадую, як дехто вилив бруд на Петра Порошенка, коли той привітав Сі Цзіньпіна з переобранням (а це було правильним кроком, бо нам шукати його підтримки чи хоч нейтралітету, особливо при повному провалі східної дипломатії укрсучвлади).

Але ті самі недоброзичливці Порошенка у питанні Китаю чомусь ні словом не згадують про жахливі події в такій милій для нас Туреччині. Ми завжди згадуємо про виробників Байрактарів та доволі неоднозначну підтримку України (але нерідко й ерефії) з боку турецької влади. І я не заперечую, що нам позиція Анкари дуже важлива, аж настільки, що на дещо доводиться закривати очі. Я тут тільки про те, що не треба ставати у дуже принципову позу в одних випадках, коли в інших готовий прогинатися. А Україні варто таки виробити чіткі критерії допустимого балансу між справедливістю й національними інтересами.

А щодо Туреччини нашим політикам доводиться закривати очі на дуже багато речей. Іноді й забагато. Бо саме Турецька держава залишається одним з головних каналів обходу санкцій проти раші та вікном у світ для її громадян. А ще турки ведуть політику справжнього геноциду проти курдів (турецькі курди за їхніми політичними поглядами, звісно, не подарунок), нищать курдське населення поза межами своєї країни. А зовсім недавно почалася підготовка до безпрецедентних виборів без вибору.

В Туреччині ув'язнили головного конкурента Ердогана мера Стамбула Екрема Імамоглу. Знаєте за що? Він ще в 2019 році назвав дурнями членів виборчкому, які спершу заблокували його перемогу. Про це згадали перед президентськими виборами і за "образу влади" посадили мера на 2 роки 7 місяців і 15 днів у тюрму. Дуже нагадує московію. А уявіть, що Петро Порошенко перед виборами за ряд висловлювань і кримінальних діянь посадив би в 2018-початку 2019 року Зеленського (було за що) і, до речі, цілком законно арештував би холдинг "1+1 медіа"? Уявляєте, який вереск стояв би в Україні! А тут ми всі якось проковтнули. "Ви нє панімаєтє - єто другоє".

І на фініш. Навів цей приклад не для того, щоб вимагати обструкції проти Туреччини. Звісно, ні. Коли від позиції Анкари частково залежить саме існування нашої держави, можуть бути допустимими й такі компроміси із сумлінням. Просто, коли нас обурює, чому та чи інша країна не поспішає жорстко припинити зв'язки й торгівлю з рашею, не забувайте, що її політики в цей самий час дивляться на Україну: як наша влада реагує на злочинні дії інших країн. Виходячи з власних інтересів? Так і вони ж виходять з власних... Тільки бідним курдам та турецьким опозиціонерам від цього не легше, як і нам від тих же німецьких інтересів...
⬇️⬇️⬇️

⬆️⬆️⬆️ Засуджений майже на три роки опоззиційний до Ердогана мер Стамбула Еркем Імамоглу, який понад три роки тому всього лише назвав дурнями членів виборчкому, які пробували в незаконний спосіб заблокувати його обрання. Нічого не нагадує? Тоді читайте попередній текст.

Сейм Республіки Польща визнав рашу країною, що підтримує тероризм. У нас уже з цього приводу встигли позасівати зрадою, адже ця ухвала пройшла лише з другої спроби. Насправді ж, там і натяку на зраду не було, скорше йшлося про своєрідний партійний егоїзм. Та й то в прийнятних і логічних межах. Річ у тому, що минулого разу питання не було проголосоване, бо правляча партія ПіС внесла до нього поправку про звинувачення в катастрофі літака під Смоленськом, де загинула польська політична еліта на чолі з президентом Лехом Качинським. А опозиція заблокувала рішення саме через цю правку.

Розберемося. ПіС по своєму праві - знищення своєї еліти та верхівки влади вони закономірно сприймають саме, як теракт путінського режиму, який ненавидів Качинського. І теракт проти Польщі точно має бути зафіксований у польському законі поряд із тероризмом, який рашистан коїть в Україні, Сирії та інших країнах світу. Тут усе логічно. Але й опозиція має рацію. Адже сам факт теракту досі офіційно не підтверджений, лише починають появлятися висновки перших правничих інституцій щодо такої версії, це поки більше припущення, хоча й цілком реалістичне. А ще досі офіційною залишається версія про природні причини катастрофи й лише опосередковану вину рашистських військових диспетчерів. І сама ПіС тривалий час звинувачувала опозиційну Платформу Обивательску в ледь не змові з рашистами для вбивства їхньої верхівки. Опозиціонери побачили в цьому загрозу підступу проти себе.

Тільки це, а не якісь прорашистські інтереси, зіграло негативну роль при першому голосуванні. Бо нема в Польщі проросійських партій, окрім чисто агентурної й маргінальної партійки "Змяна", лідер якої під арештом (чи вже засуджений) за шпигунство на користь рф. Це все. А яким способом польські політики залагодили цю дискусію між собою - не наша справа, головне, що ще одна країна визнала рф спонсором тероризму. І все ближче той день, коли буде винесене найважливіше визнання в США, яке стане вирішальним для світу.

Те повідомлення, яке надихає більшість українців. Тільки не забуваймо, якими потом і кров'ю даються нашим військовим усі ці важливі показники. Бо ж війна ведеться не язиками арєстовічєй та подоляків.

Пуйлу подали петицію, щоб закінчити оту, як вони називають, "сво" в Україні. У нас відмітили, що вона швидко набрала необхідні 25 тисяч голосів, а отже буде якась реакція, можливо й... Але це не так.

Перше, я трохи повозився на їхньому сайті й мені саме цю ініціативу не видало - не виключаю, що її вирішили видалити. Хоча, може там система занадто тупа - шукати щось там дійсно проблемно. А як тоді підписувати? Друге. Вимагається не 25 тис. голосів, а 100 тисяч для федерального рівня, щоправда, упродовж року і кожна особа може голосувати по одному разу щодня. Третє - це не петиції до їхнього пуйла, система створена його указом. І все, далі розгляд експертною комісією, яка й дає власну відповідь. Набрали 100 тисяч лише кільканадцять петицій, частину з них тупо відхилили. Система не має запобіжників від фальсифікації голосування. Тому новина не варта шкаралупки виїдженого яйця.

А якби раптом петиція справді набрала достатню кількість голосів, то я прогнозую приблизно таку відповідь, що вони "давно прагнуть закінчити це, але війну продовжують підступні укри, які вторглися на ісконноруцкіє зємлі. Коли вони погодяться на мир і відмову від територій, тоді й сво закінчиться". Доки там не приберуть пуйла чи не посипеться сама раша, очікувати справжнього миру не доводиться. Тільки підступ і пастка. І не треба себе тішити якимись петиціями. У країни завершеної диктатури демократичні механізми не працюють.