Як подолати проблему батьків і дітей

А ніяк!

І ось чому. Що для батьків очевидне завдяки досвіду, діти не приймуть, бо не побачать у нім закономірности. З іншого боку: знання дорослого можуть бути застарілими, а нове через усталені стереотипи батькам важче прийняти.

Це дві крайнощі, які важко узгодити. А тим паче, якщо це прямо крайнощі. Проте критичне мислення може мінімізувати колізії. Його адепти зменшують негаразди в стосунках, тупо тому що вміють вести дискусії, а не срачі. Дискус породить істину, яку приймуть обидві сторони, і проблема зникне.

Та щось підказує, що це не панацея...

Кришмітки: #життя #ЧайконутіДумки #РусскийВоенныйКорабльИдиНахуй.

Трамвай для інтроверта

Відправляючи дітей до школи в місті, батьки можуть переживати, щоб дитина доїхала до пункту призначення. Воно ж легко проспати, не сказати вчасно водієві про зупинку біля школи та поїхати собі на кінцеву. Менше турбот із трамваєм: просторий (школярі часто не знімають рюкзаки в транспорті), безплатний і стає на кожній зупинці. Однак чи не посилить трамвай інтровертність дитини? 🤔

Трамваєм можна проїхатися, жодного слова не сказавши. Стане на кожній зупинці. Не треба кричать водієві зупинити на Бесарабській. У трамваї ніколи не буде такого:
— Кінотетр — виходять?
— Так!
— Задні, будь ласка!

А ще у трамваї не працює безкомісійний переказ грошей.
— За один передайте.
— Один, передайте, будь ласка.
— Руки зайняті. Самі передайте.
— Скільки?
— Один.
— З п'ятдесяти скільки?
— Один.
— Водій, решту із сотні!
— Чия решта? Кому решту з двадцятки?
— Та, бачте, нікому.
— Окей, передайте назад...
— Знову ви копійок насипали!
— Це не копійки! Тепер ходять металеві 5 гривень.
— І куди мені їх складати? З мене штани спадуть.

Інтроверти зрадіють трамваю, та чи зрадіють екстраверти маршрутці? 😁

Люблю безготівковий розрахунок. Це швидше й зручніше, хоча взаємодіяти з людьми теж буває цікаво — якщо є настрій. Світ простує до автоматизації. Клієнт щораз частіше отримує товар чи послугу сам, без посередництва інших людей.

Самокаси у супермаркетах, до речі, можуть поліпшити статеве життя молоді, бо так можна купити презервативи і не червоніти перед продавчинею.

І все наче гаразд, проте чи дійсно варто заохочувати інтровертність? Можливо, слід потихеньку розкриватися перед людьми, а взаємодії в громадських місцях помагають із цим? Питання. 😉

Кришмітки: #життя #ЧайконутіДумки #РусскийВоенныйКорабльИдиНахуй .

А ви знали, що вже кілька місяців на YouTube існує канал Чайконуті думки? Тільки там немає відео, хоч я й записав пару видив кілька місяців тому. Не викладав жодного, бо погане.

Та ось учора показав одне видиво другові, то він сказав, що воно настільки погане, що аж добре. То й як мені тепер ховати його від вас!? Зрештою такий Чайконутий контент — моя спеціалізація. А звук із картинкою ще поліпшимо. 😅

Приємного перегляду!
І підписуйтесь на канал, щоб не проґавити майбутні видива з кращим звуком та картинкою. 😉

👉 youtube.com/watch?v=E83TXfqpZTU 👈

Кришмітки: #наука #життя #ютуб #ЧайконутіДумки

Гроші — на дні.

Це могло бути гаслом до стрічки «Час», але... Але...

Кришмітки: #віц #кіно #ЧайконутіДумки

«Ну все, глина...»

Так часто кажуть, що й тлумачити фразеологізм потреби немає. А звідки це пішло? Чому саме глина, а не багно чи болото?

В селі немає централізованого водопостачання. Воду беруть з колодязя. Копають його часто вручну. Але копають не так доки не піде вода, як доки не упруться в глину. Тоді зі словами «ну все, глина» роботу кінчають, ставлять залізобетонні кільця, щоб яму не засипало, і чекають, як колодязь наповнить водичка.

Глина — дуже густа порода. Вона не пропускає рідину, тому й копати крізь глину сенсу нема. Води під нею не буде. А ще глина остання ланка під час природньої фільтрації води: спочатку вода проходить ґрунт, потім пісок, а потім або упирається в тверду породу, або в глину.

Тому й кажуть, що «вже глина», коли роботу явно пора кінчати. Мабуть. Щонайменше я тлумачу це саме так і саме таким чином виводжу джерело фразеологізму.

Кришмітки: #життя #ЧайконутіДумки

Знаєте, як ото кажуть: поганому ютуберу повітряні тривоги та віялові одключення заважають.

Проте я твердо націлений завершити нове видиво до кінця тижня. Віримо в ППО! Підтримуймо ЗСУ! Все буде Україна!

Кришмітки: #ЧайконутіДумки, #РусскийВоенныйКорабльИдиНахуй.

На іншому каналі писав про зникнення слова емансипація з назви стрічки «Хижі пташки та фантастична *** Гарлі Квін». Схоже, адаптаторів налякало радикально-революційне слово. Воно би відлякало глядачів, чи що?

Саме ж слово не означає щось лихе. Це буквально значить звільнення. Що поганого в звільненні? Українцеві ж це слово чи найближче в житті. В контексті фільму це би означало звільнення Гарлі від Джокера. Схоже, контекст його вжитку в нас і ймовірний вплив пропаганди північного сусіда змусили нас сприймати слово емансипація як щось нехороше.

Відсутність критичної кількості контекстів не дає побачити в словосполученні культурна апропріація чогось поганого. Звісно ж, якщо ви заздалегідь не знаєте тлумачення. Якщо ж використати український відповідник, то вже культурне привласнення миттєво повертає наші думки до північного сусіда і крутиться довкола вкраденого ним культурного спадку Русі. Відразу ясно, що це щось погане.

Вражає, як різна форма слів та контексти вживань впливають на їхнє нами тлумачення.

Ось вам і контекст: лайк цьому видиву лайк можуть поставити всі, а вподобайку — лише українці. 😉

Кришмітки: #життя #ЧайконутіДумки .

P. S. Нове видиво уже зняв. Сьогодні домонтую. Завтра/післязавтра викладу.

​Не спите? 😅

І добре! Я нарешті доробив видиво! Приємного перегляду.

👉youtube.com/watch?v=PbuP83KFJcI👈

Кришмітки: #наука #життя #юутб #ЧайконутіДумки

P. S. Якщо треба програма з відео — пишіть у коментарі.

В оптиміста павербанк завжди наполовину заряджений.

Кришмітки: #віц #життя #ЧайконутіДумки #РусскийВоенныйКорабльИдиНахуй

Тут на більшість відповідей нема запитань.

Кришмітки: #віц #ЧайконутіДумки.

Як спостерігач (не) змінює світ довкола

Бачили на ютубі видива, що вгадують наш вік залежно від того, як багато низьких та високих звукових частот ми здатні почути? Головна їхня ідея: з віком наш частотний діапазон вужчає, а тому ми перестаємо чути щораз більше низьких та високи частот. Думка вцілому слушна, але експеримент провальний.

Мабуть, ви вмикали такі видива та зауважували, що до 100 Гц і після 18 кГц майже нічого не чути. І що це тепер, у нас кепський слух..? 🤔

А ви певні, що ваш динамік здатен відтворити такі частоти? Якщо глянути на більшість АЧХ гучномовців, то побачимо, що він гарно (тут: гучно) відтворює середні частоти, але гірше (тихіше) низькі та високі. Ще й наш слух влаштовано так, що ми в принципі добре чуємо середні частоти, але погано високі й низькі. Логічно було би підігнати такий тест під наш слух: відтворювати високі й низькі частоти гучніше, щоб нам здавалось, що ми чуємо їх однаково гучно. Але варто ще ж врахувати АЧХ самого гучномовця. Часто вона нерівномірна і тихіше відтворює низькі та високі частоти або лише одні з них. Тоді довелося би файл ще раз переробляти, але як підігнати його під кожен гучномовець одночасно?

Ось тобі й на... Експеримент провалився, бо ми не врахували вплив інструмента на експеримент. Нерідко цей вплив малий, тому ним нехтують. Але не тут...

З тих же причин піднявся гайп довкола «ефекту спостерігача». Он, мовляв, спостерігач міняє всесвіт довкола самим фактом свого спостереження за цим всесвітом! Ого! Неймовірно! 😱

Насправді ж за цим навіть не стоїть, а лежить зависокий вплив інструмента на результат експерименту. Всього лиш...

А як же круто звучить, якщо дивитися поверхово. 😁

Кришмітки: #наука #ЧайконутіДумки

P. S. З Днем Народження Степана Андрійовича Бандери! 🥳

Академічний словник 1924–33 років Кримського та Єфремова подає слово качка як синонім до клітора.

Після цього вислів щоб тебе качка копнула починаєш сприймати інакше. 😏

Кришмітки: #наука #віц #ЧайконутіДумки .

Ти завжди помиляєшся

Доносячи знання до інших, ми повсякчас не договорюємо. Щось не беремо до уваги. Щось опускаємо. Щось подаємо спотворено. Може здатися, що то наслідок недосконалости наших знань та вмінь научати інших, проте ні. Це неминуче.

Ми ж досі непевні у достовірності знань про довкілля. Як приклад, вони можуть бути слушні з певною імовірністю. Детальніше розказав у цім дописі. Ми досі пізнаємо світ. І не факт, що колись цілком збагнемо світобудову.

Пояснюючи іншому якийсь факт, не можна ось так просто взяти і вивалити на людину найглибше тлумачення. Людина може не зрозуміти. Так, нам легко уявити будову атома як планетарну з ядром та електронами на орбітах довкола ядра.

Проте ж насправді ніяких орбіт нема. Є сенс говорити про електронну хмару довкола ядра та ймовірність знайти електрон у певних місцях, які збігаються з тим, що раніше називали орбітами. Та взагалі ніяких електронів немає, а є збурення відповідного поля.

Ось таке пояснення ближче до істини. Але чи зрозумілим був написаний курсивом абзац? Чи поміг він збагнути суть та будову атомів?

Нам доводиться спочатку подати відомості спрощено, що їх певною мірою спотворить. Проте це точно буде зрозумілим. А потім уже доповнимо інформацію та спрямуємо її більш слушним курсом.

Шкода, що в школі мало часу присвячують історії відкриттів. Розуміння того, як людство дійшло до тих чи інших знань, значною мірою помагає освоїти науку.

Науковий поступ іде від простішого до складнішого. Від менш точного до точнішого.

У 5 класі ми розв'язували математичні задачі про катер на річці. Якщо він рухається за течією, то до його швидкости додаємо швидкість течії, а коли проти — віднімаємо. Проте це не так. Швидкості складаються інакше. Але дай п’ятикласнику цю формулу, то він закриє підручник і схоче забути вашу задачку як страшний сон. Варто іти крок за кроком. Жаба вариться поступово. Спочатку ми складаємо швидкості так, а потім розкажемо вже підготовленому десятикласникові, що слід врахувати спеціальну теорію відносности.

Кожна людина набирає знань поетапно, як набирало їх людство. Або ж, як говорять будисти, чаша наповнюється поступово: крапля за краплею.

Кришмітки: #наука #життя #ЧайконутіДумки

Наочна ілюстрація принципу д'Аламбера.

Динамічна система з усіма активними силами, які на неї діють, та її реакціями фіктивно урівноважується і зводиться до статичної силами інерції.

Хто розуміє, той зрозумів. 🐺

Кришмітки: #віц #наука #ЧайконутіДумки

Ранок починається не з кави...

Раніше мене будили півні, а тепер — пітухи.

Кришмітки: #віц #ЧайконутіДумки #РусскийВоенныйКорабльИдиНахуй

У грі або ситуації, де має лишитись тільки один живий, твоя ціль — померти останнім.

Кришмітки: #віц #ЧайконутіДумки

Збирався сьогодні писати диплом.

Натомість...

Кімната має форму прямокутного паралелепіпеда. Власниця вирішила обклеїти стелю LED-стрічкою по периметру. Довжина стрічки 12 м. Площа кімнати 10 м². Якою мають бути габарити кімнати, щоб їй вистачило цієї стрічки?

Розв'язання

Позначимо габарити кімнати як a i b. Маємо систему:

ab=10;
2a+2b=12.

З другого рівняння маємо
a+b=6 ⇒ a=6-b

Підставимо це в перше рівняння:
6b-b²=10
b²-6b+10=0
D=36-4*10=-4

Рівняння не має дійсних коренів. Значить, цю задачу неможливо розв'язати.

🔹🔸🔹🔸

Якщо би жінка взяла 14 м стрічки, то розв'язки були б.

Маємо
ab=10;
2a+2b=14.

З другого рівняння маємо
a+b=7 ⇒ a=7-b

Підставимо це в перше рівняння:
7b-b²=10
b²-7b+10=0
D=49-4*10=9

а=5 або a=2.

Відповідь: кімната мусить бути 2х5 м².

Кришмітки: #життя #віц #наука #ЧайконутіДумки #РусскийВоенныйКорабльИдиНахуй

Тільки тепер зрозумів, що це відсилання до Матриці.

Кришмітки: #кіно #ЧайконутіДумки

До речі, зазирніть у коментарі.

​Сума довжин двох сторін трикутника завжди більша за третю сторону.

Якщо це не виконується — трикутника не буде. Тому, наприклад, не вдасться скласти трикутник із паличок довжиною 1 м, 2 м і 3 м. Можете звісно мені не повірити й спробувати, але... 😈

Це немов лапки тиранозавра — сума довжин лапок коротша за довжину тулуба, через що він ніколи не зміг би скласти їх у молитві. 🙏 Може тому Бог і жахнув метеоритом по них, бо ці невірці йому не молились.

Тому в нас часто можна побачити ось такі протоптані стежки, як на фото. Люди підсвідомо розуміють, що протоптаний шлях найкоротший. На світлині в нас прямокутний трикутник — дві укладені під прямим кутом стежки перетинають третьою коротшою.

Біля батьківського дому така протоптана стежка настільки в’їлась, що її уклали бетонними плитками — щоб люди по ній ходили цивільно. Як буду в батьків — сфотографую й закину в коментарі.

Ось вам іще один корисний аспект математики: узагальнювати підсвідомі речі в конкретному логічному описі.

Кришмітки: #наука #життя #ЧайконутіДумки

​Припускаю, що задачку з прикріпленої внизу картинки колись хоча б раз бачили всі: це був якийсь допис в ФБ, ВК або, не дай біг, в Однокласниках.

Автори задачки просять прокласти неперервний маршрут, щоб пройти по одному разу кожним мостом. Починати можна де-завгодно і закінчувати можна де-завгодно.

Ну, вперед!

Ненавиджу такі дописи, бо ця задачка не має розв'язку — показав це легендарний Леонард Ейлер ще три сотні років тому, започаткувавши новий напрямок в математиці: теорію графів — на її основі базується логістика, працюють гугл-мапи та інші навігатори.

В коментарях прикріпив картинку з аналізом від Ейлера. Він схематизував мапу, а потім звів її до точок: кожен з трьох берегів — окрема точка, а мости — лінії графа. Легко побачити, що в три з чотирьох точок є лише три шляхи: можна зайти, вийти і знову зайти. Себто кожна з трьох цих точок має бути або початком, або кінцем. Але ж їх три: одна почне, друга завершить, але третя має бути прохідною, але ніколи такою не буде.

А ми годинами намагались прокласти цей маршрут, як хтось, можливо, намагався скласти трикутник з паличок, довжиною 1 м, 2 м і 3 м з минулого допису.

Теорія графів, судячи з рисунка, має бути нескладною темою, але насправді вона залучає такі глибокі аспекти математики, що її учать лише в університетах і лише після опанування студентами інших нешкільних курсів математики. А здавалося: сім мостів та лінії... 😁

Кришмітки: #наука #ЧайконутіДумки