Алкоголь в поході,
або як правильно розводити сухий спирт
Привіт всім!
Вечір п'ятниці, як на мене, то найкращий час, аби поговорити на алкогольну тему. Я вже давно думав про це написати, але ніяк не міг наважитись, оскільки тема неоднозначна і може викликати непорозуміння, але нині я дозрів до цього 🤔.
Одразу попереджаю про розведення сухого спирту - то жарт, його ніхто не розводить, справжні туристи гризуть його на перекусах замість козинаків. 😱
Якщо серйозно, то перефразовуючи вислів одного ведучого авто-шоу скажу так. "Вживати алкоголь в поході це як псувати повітря, треба знати де і коли це робити".
🍷
Давайте на чистоту, походи - це передусім відпочинок, а не спорт, і критерієм гарного походу є гарні спогади, а не пройдені кілометри за певний час. Разом з тим, похід в гори не виїзд на шашлики. На Попа Івана не викличеш таксі, тому розглядати алкоголь як елемент дозвілля в поході взагалі не варто.
🥃
То коли можна, і головне - скільки?
Давайте розбиратись.
Я неодноразово бачив "туристів", що тягнуть за собою в гори цілий бар, потім випивають більшу частину всіх запасів у перший же вечір (щоб не тягати зайву вагу за собою), а на наступний день в "гарному" настрої штурмують підйоми. Кожному своє, але в даному випадку я проти таких експериментів. Хоча їхній приклад дає нам першу підказку. Алкоголь в поході доречний тільки ввечері, перед сном, і тільки після (або під час) вечері.
Протягом дня визнаю тільки один варіант - гаряче вино з термосу, і то при умові, якщо дууууууже холодно ❄.
Якось влітку на Мармаросах я промерз до кісток, було десь +4, і сильний вітер. Колиба стояла закрита і в пошуках тепла ми залізли на горище. Там розігріли вино на примусі, і це було круто 👍. Потім ще взяли його в термосі з собою на вершину.
⛰
Поїхали далі.
Дозування.
В кожного організм працює по-різному, тому тут нічого певного сказати не вийде. Єдина вимога - зберігати адекватність і в приступі ейфорії не полізти на вершину посеред ночі, або йти шукати ведмедя, щоб з ним поборотися, і показати хто в лісі хазяїн. В горах ситуація може різко помінятися, і потрібно постійно думати наперед, коли починаєш про це забувати і думати що все на 100% буде супер, то тут слід зупинитися і йти спати. Такий от індикатор я придумав собі, і він завжди спрацьовує.
🥂
Я не сильний поціновувач алкоголю саме в поході, і сміливо можу сказати що без нього можна обійтись. Але пиво після важкого та довгого походу - то свята справа. І тут без виключення. Навіть якщо не любиш пиво, то памятай, що десь на виході з маршруту, в сільському магазині, є пляшка пива, яке обов'язково тобі сподобається 🍺.
Всім, хто йде зі мною в похід я не забороняю брати трішки алкоголю, щоб "намазати пяти, коли стане холодно" 😆. 250 грам коньяку, або пляшка вина на 4 дні походу буде якраз в міру.
🍸
Слід пам'ятати, що алкоголь не "гріє" як прийнято вважати, інакше п'яниці ходили би по вулицях в 30-градусний мороз голими, в одних трусах, як супергерої. Він розслабляє, заспокоює та допомогає заснути, не більше.
🍻
Гадаю написаного вам буде достатньо, щоб робити висновки. З свого досвіду скажу, що в "алкопоходах" немає нічого цікавого (я ходив багато і з різними людьми, тому знаю про що кажу 😇).
P.S.
Раджу тримати десь на дні рюкзака невеличку флягу з якимось елітним алкоголем, і день на третій походу "зненацька" згадати, що вона у вас є. Обіцяю - настрій вашої команди підніметься, лайфхак перевірено на собі 😉.
А що ти думаєш про "бухло" в поході?
Пиши в коментарі
або як правильно розводити сухий спирт
Привіт всім!
Вечір п'ятниці, як на мене, то найкращий час, аби поговорити на алкогольну тему. Я вже давно думав про це написати, але ніяк не міг наважитись, оскільки тема неоднозначна і може викликати непорозуміння, але нині я дозрів до цього 🤔.
Одразу попереджаю про розведення сухого спирту - то жарт, його ніхто не розводить, справжні туристи гризуть його на перекусах замість козинаків. 😱
Якщо серйозно, то перефразовуючи вислів одного ведучого авто-шоу скажу так. "Вживати алкоголь в поході це як псувати повітря, треба знати де і коли це робити".
🍷
Давайте на чистоту, походи - це передусім відпочинок, а не спорт, і критерієм гарного походу є гарні спогади, а не пройдені кілометри за певний час. Разом з тим, похід в гори не виїзд на шашлики. На Попа Івана не викличеш таксі, тому розглядати алкоголь як елемент дозвілля в поході взагалі не варто.
🥃
То коли можна, і головне - скільки?
Давайте розбиратись.
Я неодноразово бачив "туристів", що тягнуть за собою в гори цілий бар, потім випивають більшу частину всіх запасів у перший же вечір (щоб не тягати зайву вагу за собою), а на наступний день в "гарному" настрої штурмують підйоми. Кожному своє, але в даному випадку я проти таких експериментів. Хоча їхній приклад дає нам першу підказку. Алкоголь в поході доречний тільки ввечері, перед сном, і тільки після (або під час) вечері.
Протягом дня визнаю тільки один варіант - гаряче вино з термосу, і то при умові, якщо дууууууже холодно ❄.
Якось влітку на Мармаросах я промерз до кісток, було десь +4, і сильний вітер. Колиба стояла закрита і в пошуках тепла ми залізли на горище. Там розігріли вино на примусі, і це було круто 👍. Потім ще взяли його в термосі з собою на вершину.
⛰
Поїхали далі.
Дозування.
В кожного організм працює по-різному, тому тут нічого певного сказати не вийде. Єдина вимога - зберігати адекватність і в приступі ейфорії не полізти на вершину посеред ночі, або йти шукати ведмедя, щоб з ним поборотися, і показати хто в лісі хазяїн. В горах ситуація може різко помінятися, і потрібно постійно думати наперед, коли починаєш про це забувати і думати що все на 100% буде супер, то тут слід зупинитися і йти спати. Такий от індикатор я придумав собі, і він завжди спрацьовує.
🥂
Я не сильний поціновувач алкоголю саме в поході, і сміливо можу сказати що без нього можна обійтись. Але пиво після важкого та довгого походу - то свята справа. І тут без виключення. Навіть якщо не любиш пиво, то памятай, що десь на виході з маршруту, в сільському магазині, є пляшка пива, яке обов'язково тобі сподобається 🍺.
Всім, хто йде зі мною в похід я не забороняю брати трішки алкоголю, щоб "намазати пяти, коли стане холодно" 😆. 250 грам коньяку, або пляшка вина на 4 дні походу буде якраз в міру.
🍸
Слід пам'ятати, що алкоголь не "гріє" як прийнято вважати, інакше п'яниці ходили би по вулицях в 30-градусний мороз голими, в одних трусах, як супергерої. Він розслабляє, заспокоює та допомогає заснути, не більше.
🍻
Гадаю написаного вам буде достатньо, щоб робити висновки. З свого досвіду скажу, що в "алкопоходах" немає нічого цікавого (я ходив багато і з різними людьми, тому знаю про що кажу 😇).
P.S.
Раджу тримати десь на дні рюкзака невеличку флягу з якимось елітним алкоголем, і день на третій походу "зненацька" згадати, що вона у вас є. Обіцяю - настрій вашої команди підніметься, лайфхак перевірено на собі 😉.
А що ти думаєш про "бухло" в поході?
Пиши в коментарі
Привіт мандрівники!
Мої плани про Карпати цього літа потихеньку втілюються в життя. Не встиг я відзвітувати про один похід, як вже почав збирати рюкзак в наступний. 🏕
Сьогодні я розповім про ідеальний похід. Це такий собі спойлер-звіт походу, що відбудеться 3-7 липня.
Команда зібралась солідна, але ти ще можеш приєднатися до нас. Пиши мені в приват я розкажу як це зробити 😉.
Мої контакти: @tarabon_random
Отже що нас чекає протягом цих 5 днів?
Якщо которко то так:
✅ День 1 - Веселі покатушки та акліматизація, вчимося ставити намет.
✅ День 2 - Пізнаємо "карпатський дзен", виходимо на вершину Попа Івана Мармароського, йдемо кордоном з Румунією.
✅ День 3 - Шукаємо едельвейс, філософствуєм біля "Скель Смерті", помалу стаємо справжніми туристами, куштуємо свіжий сир.
✅ День 4 - Трошки відпочиваємо, виходимо на вершину Попа Івана Чорногірського, ночуємо на висоті 1800.
✅ День 5 - спускаємось в Дземброню, влаштовуємо гірську демократію, пробуємо гуцульського пива з пивоварні у Верховині.
Хочеш більш детального плану тоді тисни сюди 👉 Гуцульські Альпи.
Поки ти читатимеш цей спойлер-звіт, я вже почну складати рюкзак. Раджу зробити те саме і приєднуватись до нас, відкривай сайт Укрзалізниці і купляй квитки до Рахова, буде мега круто, обіцяю!!!
Мої плани про Карпати цього літа потихеньку втілюються в життя. Не встиг я відзвітувати про один похід, як вже почав збирати рюкзак в наступний. 🏕
Сьогодні я розповім про ідеальний похід. Це такий собі спойлер-звіт походу, що відбудеться 3-7 липня.
Команда зібралась солідна, але ти ще можеш приєднатися до нас. Пиши мені в приват я розкажу як це зробити 😉.
Мої контакти: @tarabon_random
Отже що нас чекає протягом цих 5 днів?
Якщо которко то так:
✅ День 1 - Веселі покатушки та акліматизація, вчимося ставити намет.
✅ День 2 - Пізнаємо "карпатський дзен", виходимо на вершину Попа Івана Мармароського, йдемо кордоном з Румунією.
✅ День 3 - Шукаємо едельвейс, філософствуєм біля "Скель Смерті", помалу стаємо справжніми туристами, куштуємо свіжий сир.
✅ День 4 - Трошки відпочиваємо, виходимо на вершину Попа Івана Чорногірського, ночуємо на висоті 1800.
✅ День 5 - спускаємось в Дземброню, влаштовуємо гірську демократію, пробуємо гуцульського пива з пивоварні у Верховині.
Хочеш більш детального плану тоді тисни сюди 👉 Гуцульські Альпи.
Поки ти читатимеш цей спойлер-звіт, я вже почну складати рюкзак. Раджу зробити те саме і приєднуватись до нас, відкривай сайт Укрзалізниці і купляй квитки до Рахова, буде мега круто, обіцяю!!!
Болюча тема
як боротися з мозолями в поході?
Привіт туристи! Давно хотів поговорити про насущні проблеми туриста.
⛰
Стояти на вершині гори,, і дивитися як хмарка огортає сусідню вершину звісно круто, але коли при цьому в кросівку "вавка", то це може суттєво зіпсувати настрій. А враховуючи те, що з мозолями доведеться спускатися, а завтра ще йти кілометрів 20, то якось не дуже і прикольно від того, що ти "пакарітєль" вершин.
😢
Я придумав кілька правил і лайфхакаків, що допоможуть тобі не стати заручником болю. В певній мірі походи і біль пов'язані між собою (затяті мандрівники мене зрозуміють 😉, від цього ловиш певний "дзен"), але мозолі то занадто, без них можна спокійно обійтись.
То як це зробити?
✅ Правило перше
Перевірене взуття
Ти купив собі нові модні "мешти" за 100500 грошей, і впевнено покрокував до мети. Консультант розказав тобі, що вони у воді не тогуть, і у вогні не горять, а ще самі несуть тебе в підйом. Але раптово ти відчув дискомфорт, і через годину там де свербіло вже добряче болить. Ніколи не беріть в похід нове взуття, краще тиждень носіть свої трекінги на роботу, на вечірки, і дайте нозі "звикнути" до них. Інакше кажучи вам треба притертися один до одного.
✅ Правило 2
Мозолі треба попередити, а не боротися з ними.
Пластир майже не допомогає, після того як мозолі вже є, тому краще наклеїти пластир вже до того як йти в дорогу. Якщо йти треба багато, то просто обгорніть кожен палець на нозі бактерицидним пластирем. Я так робив - допомогає. Тільки клейте його рівно, бо зробите гірше.
✅ Правило 3
Тримайте ноги сухими
Думаю тут не треба особливих пояснень. Якщо вступили в болото, краще поміняйте шкарпетки. На привалах можете роззутися, дати "подихати" ступням.
❎ Якщо ви не вберегли свої ноги, то не здирайте мозоль, дайте йому "присохнути", заліпіть пластирем і по можливості перевзуйтеся в сандалі.
P.S.
Лишаю коментарі, щоб ви змогли написати і свої лайфхаки по боротьбі з мозолями 😉.
Пишіть як ви боролися з болючою темою
як боротися з мозолями в поході?
Привіт туристи! Давно хотів поговорити про насущні проблеми туриста.
⛰
Стояти на вершині гори,, і дивитися як хмарка огортає сусідню вершину звісно круто, але коли при цьому в кросівку "вавка", то це може суттєво зіпсувати настрій. А враховуючи те, що з мозолями доведеться спускатися, а завтра ще йти кілометрів 20, то якось не дуже і прикольно від того, що ти "пакарітєль" вершин.
😢
Я придумав кілька правил і лайфхакаків, що допоможуть тобі не стати заручником болю. В певній мірі походи і біль пов'язані між собою (затяті мандрівники мене зрозуміють 😉, від цього ловиш певний "дзен"), але мозолі то занадто, без них можна спокійно обійтись.
То як це зробити?
✅ Правило перше
Перевірене взуття
Ти купив собі нові модні "мешти" за 100500 грошей, і впевнено покрокував до мети. Консультант розказав тобі, що вони у воді не тогуть, і у вогні не горять, а ще самі несуть тебе в підйом. Але раптово ти відчув дискомфорт, і через годину там де свербіло вже добряче болить. Ніколи не беріть в похід нове взуття, краще тиждень носіть свої трекінги на роботу, на вечірки, і дайте нозі "звикнути" до них. Інакше кажучи вам треба притертися один до одного.
✅ Правило 2
Мозолі треба попередити, а не боротися з ними.
Пластир майже не допомогає, після того як мозолі вже є, тому краще наклеїти пластир вже до того як йти в дорогу. Якщо йти треба багато, то просто обгорніть кожен палець на нозі бактерицидним пластирем. Я так робив - допомогає. Тільки клейте його рівно, бо зробите гірше.
✅ Правило 3
Тримайте ноги сухими
Думаю тут не треба особливих пояснень. Якщо вступили в болото, краще поміняйте шкарпетки. На привалах можете роззутися, дати "подихати" ступням.
❎ Якщо ви не вберегли свої ноги, то не здирайте мозоль, дайте йому "присохнути", заліпіть пластирем і по можливості перевзуйтеся в сандалі.
P.S.
Лишаю коментарі, щоб ви змогли написати і свої лайфхаки по боротьбі з мозолями 😉.
Пишіть як ви боролися з болючою темою
Доброї ночі друзі!
Ніколи ще так пізно не писав пост, але все буває вперше 😊.
Кілька останніх днів займався підготовкою до походу, тому часу на хороший і змістовний матеріал зовсім не було 😐.
⛰
Я знову поїхав у Карпати і знову на Мармароси, тільки цього разу ми пройдемо аж до Чорногори.
Полистайте стрічку вверх, там я залишив спойлер-звіт цього походу. Настав час перевірити, чи справедливі мої очікування 🤔.
Зараз ми сидимо на вокзалі в Івано-Франківську і чекаємо на свій потяг до Рахова. Поки все по плану (схрестіть пальці 😆).
В рюкзаку новий казанок, "трохи" (2 кг) газу, багато сушеного м'яса та овочів, арахіс, фініки, згущене молоко та ще купа всяких смаколиків.
🤟
Якщо ви подумали, що я зібрався пережити апокаліпсис десь між Попом Іваном Мармароським і Чорногірським, то не вгадали, нас просто 17 туристів, а смачно їсти в поході - то святе.
Надіюсь рюкзак буде ставати з кожним днем все легшим і легшим 🙄.
🏕
Одним словом не буду сильно багато загадувати на перед. Слідкуйте за нашим походом онлайн на моєму другому каналі @carpatylive. Там буде багато гір, овець, корів, наметів і ще хто зна чого.
Буде весело!
Ніколи ще так пізно не писав пост, але все буває вперше 😊.
Кілька останніх днів займався підготовкою до походу, тому часу на хороший і змістовний матеріал зовсім не було 😐.
⛰
Я знову поїхав у Карпати і знову на Мармароси, тільки цього разу ми пройдемо аж до Чорногори.
Полистайте стрічку вверх, там я залишив спойлер-звіт цього походу. Настав час перевірити, чи справедливі мої очікування 🤔.
Зараз ми сидимо на вокзалі в Івано-Франківську і чекаємо на свій потяг до Рахова. Поки все по плану (схрестіть пальці 😆).
В рюкзаку новий казанок, "трохи" (2 кг) газу, багато сушеного м'яса та овочів, арахіс, фініки, згущене молоко та ще купа всяких смаколиків.
🤟
Якщо ви подумали, що я зібрався пережити апокаліпсис десь між Попом Іваном Мармароським і Чорногірським, то не вгадали, нас просто 17 туристів, а смачно їсти в поході - то святе.
Надіюсь рюкзак буде ставати з кожним днем все легшим і легшим 🙄.
🏕
Одним словом не буду сильно багато загадувати на перед. Слідкуйте за нашим походом онлайн на моєму другому каналі @carpatylive. Там буде багато гір, овець, корів, наметів і ще хто зна чого.
Буде весело!
Привіт всім!
Як я вже писав, ми в поході.
Збираємо табір і скоро вирушаємо на гору Межипотоки, потім до гори Стіг. Погода видалась суперова, сьогодні буде багато крутих краєвидів.
Всім гарного дня!
Як я вже писав, ми в поході.
Збираємо табір і скоро вирушаємо на гору Межипотоки, потім до гори Стіг. Погода видалась суперова, сьогодні буде багато крутих краєвидів.
Всім гарного дня!
Всім привіт!
Я зараз на Попі Івані Чорногірському. Зараз будемо вирушати на Вухатий Камінь.
Вирішив залишити вам подарунок 😊.
Під вказівником є великий камінь, а під ним знайдете сюрприз. Хто добереться перший, тому і дістанеться.
Чекаю ваше фото з подарунком.
Я зараз на Попі Івані Чорногірському. Зараз будемо вирушати на Вухатий Камінь.
Вирішив залишити вам подарунок 😊.
Під вказівником є великий камінь, а під ним знайдете сюрприз. Хто добереться перший, тому і дістанеться.
Чекаю ваше фото з подарунком.
Отакої 😄
Я ще не встиг виїхати з Карпат, а мій подарунок вже знайшов свого власника.
Виявляється серед нас багато затятих мандрівників.
Круто! Я дуже радий.
Всім гарного дня і вдалих походів!
Я ще не встиг виїхати з Карпат, а мій подарунок вже знайшов свого власника.
Виявляється серед нас багато затятих мандрівників.
Круто! Я дуже радий.
Всім гарного дня і вдалих походів!
Привіт мандрівники!
Вчора тільки повернувся з походу, і мій наплічник ще валяється в кутку кімнати та чемно чекає поки я його розпакую.
Досі не встиг звикнути до думки, що я не в Карпатах. Зранку шукав напомацки замок намету 😆.
За ці 5 днів дуже багато вражень і емоцій. Кожен з них вартує окремого посту, але то буде пізніше. Зроблю детальний звіт з фотками.
Особливо круто було з подарунком, який знайшли на наступний день. Я навіть не думав, що підписники Карпатського волоцюги разом зі мною на одній горі. Очевидно ми навіть зустрічалися, але не впізнали один одного. Під каменем були два браслети з паракорду. Як на мене дуже толкова і потрібна річ в поході. 🏕
Сьогодні ще відпочиваю, а вже завтра починаю готуватись до наступного походу на Памір 14-17 липня.
Поки я розпакую свій рюкзак, пропоную вам маленьку вікторину.
Ось цю квітку я знайшов на 3 день походу.
Знаєте як вона називається?
🧐 - я знаю що це за квітка, бачив її в Карпатах.
🤔 - я знаю як вона називається, але ніколи не бачив її вживу.
😉 - квітка як квітка, не знаю як вона називається, давай нам більше фото гір.
В коментарях я залишив правильну відповідь.
Вчора тільки повернувся з походу, і мій наплічник ще валяється в кутку кімнати та чемно чекає поки я його розпакую.
Досі не встиг звикнути до думки, що я не в Карпатах. Зранку шукав напомацки замок намету 😆.
За ці 5 днів дуже багато вражень і емоцій. Кожен з них вартує окремого посту, але то буде пізніше. Зроблю детальний звіт з фотками.
Особливо круто було з подарунком, який знайшли на наступний день. Я навіть не думав, що підписники Карпатського волоцюги разом зі мною на одній горі. Очевидно ми навіть зустрічалися, але не впізнали один одного. Під каменем були два браслети з паракорду. Як на мене дуже толкова і потрібна річ в поході. 🏕
Сьогодні ще відпочиваю, а вже завтра починаю готуватись до наступного походу на Памір 14-17 липня.
Поки я розпакую свій рюкзак, пропоную вам маленьку вікторину.
Ось цю квітку я знайшов на 3 день походу.
Знаєте як вона називається?
🧐 - я знаю що це за квітка, бачив її в Карпатах.
🤔 - я знаю як вона називається, але ніколи не бачив її вживу.
😉 - квітка як квітка, не знаю як вона називається, давай нам більше фото гір.
В коментарях я залишив правильну відповідь.
Привіт друзі!
Цього разу без попередження і без прев'ю, але я знову в поході. Ледве встиг висушити м'ясо, не те що звітувати про походи.
Ми поїхали на Памір. Вже встигли назбирати грибів, поставили намети і готуємо грибний гуляш.
Завтра на Яровицю і в Сарату. Будемо купатися у водосховищі (якщо погода дозволить🙄).
В мене буде невелика відпустка до кінця липня, тому розкажу про свої вилазки все в деталях. Ну а поки просто подивіться яка в нас весела компанія, і слідкуйте за нами на лайв-каналі @carpatylive.
P.S.
Тут з інтернетом краще ніж на Мармаросах 😉
Цього разу без попередження і без прев'ю, але я знову в поході. Ледве встиг висушити м'ясо, не те що звітувати про походи.
Ми поїхали на Памір. Вже встигли назбирати грибів, поставили намети і готуємо грибний гуляш.
Завтра на Яровицю і в Сарату. Будемо купатися у водосховищі (якщо погода дозволить🙄).
В мене буде невелика відпустка до кінця липня, тому розкажу про свої вилазки все в деталях. Ну а поки просто подивіться яка в нас весела компанія, і слідкуйте за нами на лайв-каналі @carpatylive.
P.S.
Тут з інтернетом краще ніж на Мармаросах 😉
@studtravel - канал молодіжного туристичного бренду про подорожі, лайфхаки, знижки та анонси їх турів по Україні та Європі. Тільки для молоді 18-30 років. Хлопці організовують тури 4 роки і роблять це на 5-ку, про що говорять відгуки у Facebook.
Привіт мандрівники!
Останнім часом стільки всього відбулось, що в одній статті про все це розповісти не вийде. Побережу ваш час і буду дозовано кожен день зливати по трошки інфи 😉.
Крім того за мною ще звіти по двох останніх походах, які досі в процесі. Хочу дочекатися щоб всі, хто був зі мною скинули фото, тоді виберу найкращі, та розповім про всі тонкощі наших походеньок.
Сьогодні моя історія буде про "конячу стежку" яку ми надибали в понеділок, коли спускалися з "Паміру" в село Сарата.
Хто там був, той знає, що в Сарату можна спуститися двома дорогами, одна стрімка, але коротка, інша трошки довша, але більш полога. Все як в класичній логіці - "третього не дано". Але я б не був філософом, якби не зруйнував цей стереотип 😆.
Обидві дороги були суцільною багнюкою, оскільки там почалась вирубка лісу (це в національному парку "Черемошський" 😟), тому я вирішив вдатися до авантюри і повів групу стежкою через ліс. І це було незабутньо!
Спочатку ми йшли молодим лісом, а потім потрапили в справжню Нарнію. Молодий ліс поступово змінився дрімучим смерековим. Ентузіазму нам додавали гриби, які росли просто всюди. Я виріс в Карпатах і збираю їх змалку, але такої кількості в одному місці я ще не бачив 😱.
Потім ми дійшли до кордону з Румунією, який позначений потужною колючкою, і вийшли на галявину. Там почистили гриби, викинули великі, перекусили фініками і печивом та пішли далі. До Сарати залишалось близько трьох кілометрів, і скажу чесно - це були одні з найкращих карпатських кілометрів у моєму житті.
Від самої стежки там залишилась тільки згадка, потрібно було йти по тугому моху і прокладати шлях самостійно, оминаючи завалені дерева та переправляючись через гірські струмки. Орієнтиром слугувала колючка кордону, по якій вже давно не ходять прикордонники, хіба що контрабандисти.
В лісі було тихо, волого і навіть страшнувато. Знову всюди росли гриби, які вже нікуди було складати, і ми просто фотографували їх. Вивернуті дерева були схожі на чудернацькі химери. Кілька разів здалося, що проходу немає і ми пролізали під стовбурами смерек, як партизани. Мокрі, трохи збентежені, але щасливі, ми вийшли до Сарати далеко після обіду.
Такими Карпати мало хто з туристів бачив і знає. Потрапити в таку пригоду - то обов'язок кожного волоцюги, адже там де нема стежки і цивілізації, можна побачити якими були Карпати в той час, як єгиптяни будували свої піраміди, або греки філософствували під позбавлене водою вино.
P.S.
Якщо ти дочитав до цього місця, і тобі досі цікаво, то відкрию секрет. 2-5 серпня знову туди йду. Буде майстер клас по виживанню, може навіть заночуємо в тому пралісі. Пиши мені в приват, якщо також хочеш туди - @tarabon_random.
Останнім часом стільки всього відбулось, що в одній статті про все це розповісти не вийде. Побережу ваш час і буду дозовано кожен день зливати по трошки інфи 😉.
Крім того за мною ще звіти по двох останніх походах, які досі в процесі. Хочу дочекатися щоб всі, хто був зі мною скинули фото, тоді виберу найкращі, та розповім про всі тонкощі наших походеньок.
Сьогодні моя історія буде про "конячу стежку" яку ми надибали в понеділок, коли спускалися з "Паміру" в село Сарата.
Хто там був, той знає, що в Сарату можна спуститися двома дорогами, одна стрімка, але коротка, інша трошки довша, але більш полога. Все як в класичній логіці - "третього не дано". Але я б не був філософом, якби не зруйнував цей стереотип 😆.
Обидві дороги були суцільною багнюкою, оскільки там почалась вирубка лісу (це в національному парку "Черемошський" 😟), тому я вирішив вдатися до авантюри і повів групу стежкою через ліс. І це було незабутньо!
Спочатку ми йшли молодим лісом, а потім потрапили в справжню Нарнію. Молодий ліс поступово змінився дрімучим смерековим. Ентузіазму нам додавали гриби, які росли просто всюди. Я виріс в Карпатах і збираю їх змалку, але такої кількості в одному місці я ще не бачив 😱.
Потім ми дійшли до кордону з Румунією, який позначений потужною колючкою, і вийшли на галявину. Там почистили гриби, викинули великі, перекусили фініками і печивом та пішли далі. До Сарати залишалось близько трьох кілометрів, і скажу чесно - це були одні з найкращих карпатських кілометрів у моєму житті.
Від самої стежки там залишилась тільки згадка, потрібно було йти по тугому моху і прокладати шлях самостійно, оминаючи завалені дерева та переправляючись через гірські струмки. Орієнтиром слугувала колючка кордону, по якій вже давно не ходять прикордонники, хіба що контрабандисти.
В лісі було тихо, волого і навіть страшнувато. Знову всюди росли гриби, які вже нікуди було складати, і ми просто фотографували їх. Вивернуті дерева були схожі на чудернацькі химери. Кілька разів здалося, що проходу немає і ми пролізали під стовбурами смерек, як партизани. Мокрі, трохи збентежені, але щасливі, ми вийшли до Сарати далеко після обіду.
Такими Карпати мало хто з туристів бачив і знає. Потрапити в таку пригоду - то обов'язок кожного волоцюги, адже там де нема стежки і цивілізації, можна побачити якими були Карпати в той час, як єгиптяни будували свої піраміди, або греки філософствували під позбавлене водою вино.
P.S.
Якщо ти дочитав до цього місця, і тобі досі цікаво, то відкрию секрет. 2-5 серпня знову туди йду. Буде майстер клас по виживанню, може навіть заночуємо в тому пралісі. Пиши мені в приват, якщо також хочеш туди - @tarabon_random.
Чай від волоцюги
Продаю рецепт чаю, який ми варили на Мармаросах. Після чашки такого зілля в підйом іти набагато легше, сон стає міцним, і сили відновлюються ефективніше.
🔹 Арніка
🔹 Молоденькі гілочки смереки.
🔹 Чебрець
🔹 Деревій
🔹 Звіробій
🔹 Гілочки чорниці
🔹 Конюшина.
Приємного всім чаювання!
P.S. Арніка отруйна, тому на казанок не більше трьох, чотирьох квіток 🆘.
Продаю рецепт чаю, який ми варили на Мармаросах. Після чашки такого зілля в підйом іти набагато легше, сон стає міцним, і сили відновлюються ефективніше.
🔹 Арніка
🔹 Молоденькі гілочки смереки.
🔹 Чебрець
🔹 Деревій
🔹 Звіробій
🔹 Гілочки чорниці
🔹 Конюшина.
Приємного всім чаювання!
P.S. Арніка отруйна, тому на казанок не більше трьох, чотирьох квіток 🆘.
Привіт мандрівники!
Кожен уявляє похід своєї мрії по-своєму, і в кожного свої очікування від мандрів. Для мене головним у походах незмінно залишається спонтанність та непередбачуваність.
⛺️
Коли все йде по плану, то це аж "напрягає", стає нудно. Інша справа добиратися до старту маршруту в якійсь чортопхайці на одній нозі й то на нозі товариша, або дертися по схилу через буреломи, бо тобі здалось, що це "коротка" дорога. Ну на крайняк хоча б забути ложку (це в мене вже стара традиція 😉), змайструвати з гілочок собі імпровізовані палички, та корчити з себе китайця на втіху всім гуцулам.
🌲
Якщо говорити про маршрути, які можуть подарувати подібні емоції, то однозначно рушай на Горгани, кудись на Полицю, або на Чорну Клеву. Там в "жеребах" і між камінням, ніби створені всі умови для того, аби відчути себе першовідкривачем.
⛰
Або є ще один "непопсовий" маршрут, що подарує тобі ті самі емоції - йди на хребет Чорний Діл, що на Буковині. Як туди потрапити і що там можна побачити читай тут - Чорний Діл, або як не зійти з розуму.
P.S.
Про нього я обіцяв написати давно, тому разом з путівником залишив трохи власних спогадів. Від недавна вхід туристам туди заборонили, пускають тільки науковців, але якщо група невелика, то можна домовитись 😉.
Якщо стояв на вершині скелі "Чорний Діл" став - 👍
Якщо чув про цей хребет і хотів туди сходити, став - 🤟
Якщо вперше про нього чуєш, то став - 😳
Ну і якщо ти спускався в печеру "Молочнобратський карстовий масив", що на Чорному Долі, то пиши в коменти як тобі це вдалось, і де її шукати, бо я так і не знайшов входу.
Кожен уявляє похід своєї мрії по-своєму, і в кожного свої очікування від мандрів. Для мене головним у походах незмінно залишається спонтанність та непередбачуваність.
⛺️
Коли все йде по плану, то це аж "напрягає", стає нудно. Інша справа добиратися до старту маршруту в якійсь чортопхайці на одній нозі й то на нозі товариша, або дертися по схилу через буреломи, бо тобі здалось, що це "коротка" дорога. Ну на крайняк хоча б забути ложку (це в мене вже стара традиція 😉), змайструвати з гілочок собі імпровізовані палички, та корчити з себе китайця на втіху всім гуцулам.
🌲
Якщо говорити про маршрути, які можуть подарувати подібні емоції, то однозначно рушай на Горгани, кудись на Полицю, або на Чорну Клеву. Там в "жеребах" і між камінням, ніби створені всі умови для того, аби відчути себе першовідкривачем.
⛰
Або є ще один "непопсовий" маршрут, що подарує тобі ті самі емоції - йди на хребет Чорний Діл, що на Буковині. Як туди потрапити і що там можна побачити читай тут - Чорний Діл, або як не зійти з розуму.
P.S.
Про нього я обіцяв написати давно, тому разом з путівником залишив трохи власних спогадів. Від недавна вхід туристам туди заборонили, пускають тільки науковців, але якщо група невелика, то можна домовитись 😉.
Якщо стояв на вершині скелі "Чорний Діл" став - 👍
Якщо чув про цей хребет і хотів туди сходити, став - 🤟
Якщо вперше про нього чуєш, то став - 😳
Ну і якщо ти спускався в печеру "Молочнобратський карстовий масив", що на Чорному Долі, то пиши в коменти як тобі це вдалось, і де її шукати, бо я так і не знайшов входу.
Як непопсово сходити на Говерлу
Кожного мандрівника, що вирішив піднятися на найвищу точку України, Говерлу, чекає певне розчарування. Влітку стежки, що ведуть до заповітної вершини просто вщент забиті туристами. Таке враження, що вся Україна вирішила зачекінитись на Говерлі в один день. Доведеться буквально стояти в пробках як на підйомі, так і на спуску з вершини, спостерігати за тим як в людей здають нерви, або як їх переповнюють емоції. Погодьтеся, що не за тим нас кличуть гори.
⛰
Особисто я хейтер Говерли саме через ці моменти. Однак на днях я вперше спускався з вершини на Заросляк не традиційним маршрутом, а пішов по хребту, і між Говерлою та Брескулом. Там є стежка, що веде на Заросляк повз Прутські водоспади.
✨
Дивно, але до самого низу ми не зустріли жодного туриста. Але це не найголовніше. Краєвиди і місцевість там зовсім інші. Якщо колись ходили по всій Чорногорі, то мали бачити ті чарівні долини, залиті сонцем. Завжди хотів побути там, але постійно не вистачало часу, а ця стежка якраз веде подібним цирком, дно якого розрізає чистий струмок.
🌲
Я навіть не сподівався, що Говерла може так здивувати. Тепер буду ходити тільки туди 😉.
Кожного мандрівника, що вирішив піднятися на найвищу точку України, Говерлу, чекає певне розчарування. Влітку стежки, що ведуть до заповітної вершини просто вщент забиті туристами. Таке враження, що вся Україна вирішила зачекінитись на Говерлі в один день. Доведеться буквально стояти в пробках як на підйомі, так і на спуску з вершини, спостерігати за тим як в людей здають нерви, або як їх переповнюють емоції. Погодьтеся, що не за тим нас кличуть гори.
⛰
Особисто я хейтер Говерли саме через ці моменти. Однак на днях я вперше спускався з вершини на Заросляк не традиційним маршрутом, а пішов по хребту, і між Говерлою та Брескулом. Там є стежка, що веде на Заросляк повз Прутські водоспади.
✨
Дивно, але до самого низу ми не зустріли жодного туриста. Але це не найголовніше. Краєвиди і місцевість там зовсім інші. Якщо колись ходили по всій Чорногорі, то мали бачити ті чарівні долини, залиті сонцем. Завжди хотів побути там, але постійно не вистачало часу, а ця стежка якраз веде подібним цирком, дно якого розрізає чистий струмок.
🌲
Я навіть не сподівався, що Говерла може так здивувати. Тепер буду ходити тільки туди 😉.
Люди, котрі міняють звичний стан речей - це завжди чудово.
І в Луцьку знайшлися люди, які кинули виклик такому звичному явищу, як поштова доставка. А тепер шукають послідовників.
Це стартап TravelPost - мобільний додаток, з яким можливо подорожувати і заробляти гроші з цього.
Треба просто допомагати людям передавати їхні посилки за маршрутом своєї подорожі.
Це можуть бути якісь документи, подарунки рідним чи якісь покупки в закордонних крамницях.
І саме за це можна отримувати гроші.
Тобто ти все одно туди їдеш. Тож не так складно взяти із собою пару пакунків для цього.
Звичайно, перевіривши їх вміст перед цим.
Спробуйте перевірити самі, скільки мона заробити за маршрутом вашої наступної подорожі.
Для цього завантажте мобільний додаток Android чи iOS та опублікуйте інформацію про свою найближчу поїздку.
А якщо вам необхідно переслати щось за кордон, так само ви зможете знайти попутника, який візьме це з собою та доставить отримувачу.
І в Луцьку знайшлися люди, які кинули виклик такому звичному явищу, як поштова доставка. А тепер шукають послідовників.
Це стартап TravelPost - мобільний додаток, з яким можливо подорожувати і заробляти гроші з цього.
Треба просто допомагати людям передавати їхні посилки за маршрутом своєї подорожі.
Це можуть бути якісь документи, подарунки рідним чи якісь покупки в закордонних крамницях.
І саме за це можна отримувати гроші.
Тобто ти все одно туди їдеш. Тож не так складно взяти із собою пару пакунків для цього.
Звичайно, перевіривши їх вміст перед цим.
Спробуйте перевірити самі, скільки мона заробити за маршрутом вашої наступної подорожі.
Для цього завантажте мобільний додаток Android чи iOS та опублікуйте інформацію про свою найближчу поїздку.
А якщо вам необхідно переслати щось за кордон, так само ви зможете знайти попутника, який візьме це з собою та доставить отримувачу.
Всім привіт!
Тільки повернувся з походу і вже готуюсь до наступного. 10-12 серпня йду на Мармароси.
Сьогодні нарешті розкажу як то було минулого разу. Як ми зустрічали світанок, як шукали едельвейс і як піднімалися на Піп Іван Мармароський.
А поки я сортую фото, пишіть мені в приватні повідомлення, якщо хочете приєднатися до походу в п'ятницю. Ось сюди 👉 Мирослав
Стартуємо і фінішуємо у Франківську. Будемо готувати смачні страви, пити справжній карпатський чай і шукати свій дзен на вершині.
Досить про•••••ти свою відпустку! Гайда в Карпати!
Тільки повернувся з походу і вже готуюсь до наступного. 10-12 серпня йду на Мармароси.
Сьогодні нарешті розкажу як то було минулого разу. Як ми зустрічали світанок, як шукали едельвейс і як піднімалися на Піп Іван Мармароський.
А поки я сортую фото, пишіть мені в приватні повідомлення, якщо хочете приєднатися до походу в п'ятницю. Ось сюди 👉 Мирослав
Стартуємо і фінішуємо у Франківську. Будемо готувати смачні страви, пити справжній карпатський чай і шукати свій дзен на вершині.
Досить про•••••ти свою відпустку! Гайда в Карпати!
Легкий намет
Компроміс, чи повноцінне спорядження?
Всі хто давно підписаний на канал, знає, що я віддаю перевагу просторим наметам з двома тамбурами.
Цього літа я дуже багато часу провів у Карпатах і мій намет (Tramp rock 2), відверто почав "тиснути" мені, тому в останні тижні я почав заглядати в сторону легких наметів.
Спочатку ця ідея мене лякала, оскільки цінники на легкі намети від іменитих брендів починаються від 300$.
Потім я натрапив на китайський бренд "Naturehike", подивився відгуки, і вирішив ризикнути. Взяв я собі Naturehike Cloud UP ІІ 210T Polyester.
Брав тут 👉 nh-ua.com
По натурі я турист-старовір. Досі ходжу з казанками, тягаю з собою шерстяний светр, а на привалі можу дістати з рюкзака кілограмовий шмат сала. Я веду до того, що недовіряю цим тоненьким наметам, які важать менше 2 кг. Як виявилось, я помилявся, намет показав себе достойно.
🏕
Тепер по порядку.
Плюси
+ Вага (1,9 кг)
+ Подвійне дно
+ Витримав тригодинну зливу під Говерлою, я не змок.
+ Габарити
+ Зручні кілки (незважаючи на те, що вони мають Y-подібний профіль, доволі легко втикаються в землю)
+ Ціна (2800 грн)
+ Швидкість установки
+ Якість швів та фурнітура. (мій Tramp rock 2 гірше зшитий)
+ Окремий мішок для дна (палатка завжди буде чистою).
+ Гачок-люстра. Можна почепити налобний ліхтарик.
🏕
Мінуси:
- маленький тамбур.
Може я багато хочу, але мій Trial pro на 90 літрів там ніяк не вміщається 🤔.
- маленька кишенька в наметі. Могли зробити б її трохи глибшою, місця там не вистачає.
- мало місця в цілому.
Тут, напевно, знову винні мої габарити, але двом середньостатистичним, туристам там можна тільки спати, ніякого дозвілля в наметі 😟. Хоча треба відмітити, що по довжині все ок, мені, з моїми 187 см, ноги в край не впирали, тому тут плюсую.
- подвійне дно.
Знаю, чо сам собі суперечу, але тут прикол такий. Якщо є боковий вітер то краплі дощу потрапляють між футпрінтом та самим дном. В результаті там збирається вода. Не критично, але...
На мою скромну думку намет повністю справляється зі своїми завданнями. Рекомендую його всім, хто хоче зробити свій наплічник легшим 👍.
P.S.
Для Вас, мої підписники, в мене є невеличкий бонус.
Скориставшись промокодом "волоцюга" на сайті https://nh-ua.com/tent/, ти отримаєш знижку 200 грн. на цей намет.
Мандруйте частіше!
Всім гарного дня!
Компроміс, чи повноцінне спорядження?
Всі хто давно підписаний на канал, знає, що я віддаю перевагу просторим наметам з двома тамбурами.
Цього літа я дуже багато часу провів у Карпатах і мій намет (Tramp rock 2), відверто почав "тиснути" мені, тому в останні тижні я почав заглядати в сторону легких наметів.
Спочатку ця ідея мене лякала, оскільки цінники на легкі намети від іменитих брендів починаються від 300$.
Потім я натрапив на китайський бренд "Naturehike", подивився відгуки, і вирішив ризикнути. Взяв я собі Naturehike Cloud UP ІІ 210T Polyester.
Брав тут 👉 nh-ua.com
По натурі я турист-старовір. Досі ходжу з казанками, тягаю з собою шерстяний светр, а на привалі можу дістати з рюкзака кілограмовий шмат сала. Я веду до того, що недовіряю цим тоненьким наметам, які важать менше 2 кг. Як виявилось, я помилявся, намет показав себе достойно.
🏕
Тепер по порядку.
Плюси
+ Вага (1,9 кг)
+ Подвійне дно
+ Витримав тригодинну зливу під Говерлою, я не змок.
+ Габарити
+ Зручні кілки (незважаючи на те, що вони мають Y-подібний профіль, доволі легко втикаються в землю)
+ Ціна (2800 грн)
+ Швидкість установки
+ Якість швів та фурнітура. (мій Tramp rock 2 гірше зшитий)
+ Окремий мішок для дна (палатка завжди буде чистою).
+ Гачок-люстра. Можна почепити налобний ліхтарик.
🏕
Мінуси:
- маленький тамбур.
Може я багато хочу, але мій Trial pro на 90 літрів там ніяк не вміщається 🤔.
- маленька кишенька в наметі. Могли зробити б її трохи глибшою, місця там не вистачає.
- мало місця в цілому.
Тут, напевно, знову винні мої габарити, але двом середньостатистичним, туристам там можна тільки спати, ніякого дозвілля в наметі 😟. Хоча треба відмітити, що по довжині все ок, мені, з моїми 187 см, ноги в край не впирали, тому тут плюсую.
- подвійне дно.
Знаю, чо сам собі суперечу, але тут прикол такий. Якщо є боковий вітер то краплі дощу потрапляють між футпрінтом та самим дном. В результаті там збирається вода. Не критично, але...
На мою скромну думку намет повністю справляється зі своїми завданнями. Рекомендую його всім, хто хоче зробити свій наплічник легшим 👍.
P.S.
Для Вас, мої підписники, в мене є невеличкий бонус.
Скориставшись промокодом "волоцюга" на сайті https://nh-ua.com/tent/, ти отримаєш знижку 200 грн. на цей намет.
Мандруйте частіше!
Всім гарного дня!
Від Мармаросів до Чорногори.
Або літній променад кордоном з Румунією.
Дні, проведені в поході, завжди запам'ятовуються на довго. Я своїм попутникам завжди пропоную згадати в деталях будь-який день з минулого тижня. Як правило, з цього нічого не виходить, а от день походу можна згадати і через місяць і через півроку.
🏕
Давайте спробуємо.
2-7 серпня 2018 року ми ходили на Мармароси, а звідти на Чорногору. Минуло більше місяця, а я пам'ятаю кожен кілометр цього шляху.
Щоб не лякати вас кілометровим текстом, свої спогади я виклав отут:
👉 Мармароси-Чорногора.
До речі, вже цієї п'ятниці я вирушаю на Мармароси, і через кілька тижнів знову туди повернусь.
Збираю однодумців в похід на Мармароси 24-26 серпня.
Тож якщо теж хочете постояти над скелястим схилом Попа Івана Мармароського, пишіть мені в приватні повідомлення Мирослав.
Всім вдалих походів, легкого рюкзака та сухої палатки!
P.S.
Друзі, хто був зі мною в цьому поході, можете додати свої враження в коментарі. Може я таки щось забув? 😉
Або літній променад кордоном з Румунією.
Дні, проведені в поході, завжди запам'ятовуються на довго. Я своїм попутникам завжди пропоную згадати в деталях будь-який день з минулого тижня. Як правило, з цього нічого не виходить, а от день походу можна згадати і через місяць і через півроку.
🏕
Давайте спробуємо.
2-7 серпня 2018 року ми ходили на Мармароси, а звідти на Чорногору. Минуло більше місяця, а я пам'ятаю кожен кілометр цього шляху.
Щоб не лякати вас кілометровим текстом, свої спогади я виклав отут:
👉 Мармароси-Чорногора.
До речі, вже цієї п'ятниці я вирушаю на Мармароси, і через кілька тижнів знову туди повернусь.
Збираю однодумців в похід на Мармароси 24-26 серпня.
Тож якщо теж хочете постояти над скелястим схилом Попа Івана Мармароського, пишіть мені в приватні повідомлення Мирослав.
Всім вдалих походів, легкого рюкзака та сухої палатки!
P.S.
Друзі, хто був зі мною в цьому поході, можете додати свої враження в коментарі. Може я таки щось забув? 😉
Туристична кухня
або як харчуватися в горах смачніше ніж вдома?
Топ 5 лайфхаків від
"Карпатського волоцюги"
Мода на лайфхаки вже пройшла, і зараз на лайфхакерів дивляться скоса. Підозрюю, що вони невдовзі організуються і будуть боротися за свої права.
Як би там не було, але я ризикну поділитися з вами кухонними лайфхаками, які юзаю сам.
✅ Смалець
Я не знаю як описати цінність цього продукту в горах? Його можна просто намазувати на хліб, додавати в суп, піджарювати на ньому щось, з його допомогою можна розвести багаття в сиру погоду (це не припущення, а перевірена методика 👍). Єдине питання, що виникає в туриста: "як його транспортувати?". Для цього потрібна порожня упаковка від кетчупу. Розігріваєте смалець на водяній бані і дуже акуратно заливаєте туди. В мене виходило без додаткових інструментів, але теоретично можна якось модифікувати воронку, чи налайфхачити ще якусь "приблуду". Головне потім не сплутати з кетчупом (так, я інколи беру з собою в похід кетчуп, не дивуйтесь 🤪).
✅ Сушені сублімати
Спочатку я думав, що сушка для овочів то велика рідкість, але за кілька останніх походів зрозумів, що майже в кожного десь на дачі, чи на балконі валяється такий агрегат. Так ось, його можна використовувати для не тільки для сушки овочів, а чого завгодно. Я прекрасно висушую там говядину, курятину, свинину, цілі банани. Арахіс в сушці виходить смачніший, ніж на сковорідці. Одним словом вмикайте фантазію і вперед!
Тягнути 300 грам сушеного фаршу, чи шматочків курки набагато простіше, ніж ковбасу (яка, до речі, майже вся фігова й небезпечна для здоров'я). В тушонках теж не бачу сенсу, хіба для фоток в Instagram. Сушене м'ясо - наше все.
Те саме стосується овочів, можете собі самі приготувати борщ, якщо попередньо висушити всі його інгредієнти.
✅ Сир
Ні, не лякайтеся, не треба пхати в рюкзака ті пластилінові субпродукти, які продаються в магазинах під назвою "Сир".
Мова про інше, треба дружити з чабанами 🤔. Мені, можливо, трішки простіше, бо я володію діалектом, але домовитись можна завжди. Навіть якщо хлопці з колиби "заломили" ціну, не треба відступати, воно того варте! На сніданок свіжий сир з карпатським чаєм, що може бути краще?
✅ Спеції
Хто сказав, що кухня туриста повинна бути аскетичною? Я з цим категорично не згідний, розмаїття смаків завжди тільки на користь, а спеції, як відомо, піднімають настрій. Я завжди беру з собою якісь круті узбецькі чи грузинські спеції, які потім додаю в просту гречку, або рис. Повірте такі смакові експерименти тільки нададуть мандрівці шарму.
✅ Дивись під ноги
Сильно недооцінений елемент туристичної кухні - це місцеві ягоди, гриби, корінці і т.д. Прожити на тому не просто, однак компот з афин, чи гречка з грибами то вам не забавки Беара Грілза, це серйозні харчі, крім того ще й корисні.
Ягоди ялівцю до борщу, чорнично-малиновий мус і т.д. Головне знати які гриби і ягоди ти збираєш, інакше можна побувати на Марсі (це в кращому випадку).
P.S.
За перші два лайфхаки велике дякую адміну каналу
@LetsGoHike. Саме він надоумив мене, старовіра, перестати забивати рюкзак тушонкою. Обов'язково підпишіться на його канал, бо цей волоцюга збирається в Норвегію, і звідти буде розказувати як воно йти по Kungsleden.
P.P.S.
На фото суп з чечевиці і баранини (свіжої !), Ось що можна дістати, коли дружиш з вівчарами 🙂.
Всім легкого рюкзака і мандруйте смачно!
або як харчуватися в горах смачніше ніж вдома?
Топ 5 лайфхаків від
"Карпатського волоцюги"
Мода на лайфхаки вже пройшла, і зараз на лайфхакерів дивляться скоса. Підозрюю, що вони невдовзі організуються і будуть боротися за свої права.
Як би там не було, але я ризикну поділитися з вами кухонними лайфхаками, які юзаю сам.
✅ Смалець
Я не знаю як описати цінність цього продукту в горах? Його можна просто намазувати на хліб, додавати в суп, піджарювати на ньому щось, з його допомогою можна розвести багаття в сиру погоду (це не припущення, а перевірена методика 👍). Єдине питання, що виникає в туриста: "як його транспортувати?". Для цього потрібна порожня упаковка від кетчупу. Розігріваєте смалець на водяній бані і дуже акуратно заливаєте туди. В мене виходило без додаткових інструментів, але теоретично можна якось модифікувати воронку, чи налайфхачити ще якусь "приблуду". Головне потім не сплутати з кетчупом (так, я інколи беру з собою в похід кетчуп, не дивуйтесь 🤪).
✅ Сушені сублімати
Спочатку я думав, що сушка для овочів то велика рідкість, але за кілька останніх походів зрозумів, що майже в кожного десь на дачі, чи на балконі валяється такий агрегат. Так ось, його можна використовувати для не тільки для сушки овочів, а чого завгодно. Я прекрасно висушую там говядину, курятину, свинину, цілі банани. Арахіс в сушці виходить смачніший, ніж на сковорідці. Одним словом вмикайте фантазію і вперед!
Тягнути 300 грам сушеного фаршу, чи шматочків курки набагато простіше, ніж ковбасу (яка, до речі, майже вся фігова й небезпечна для здоров'я). В тушонках теж не бачу сенсу, хіба для фоток в Instagram. Сушене м'ясо - наше все.
Те саме стосується овочів, можете собі самі приготувати борщ, якщо попередньо висушити всі його інгредієнти.
✅ Сир
Ні, не лякайтеся, не треба пхати в рюкзака ті пластилінові субпродукти, які продаються в магазинах під назвою "Сир".
Мова про інше, треба дружити з чабанами 🤔. Мені, можливо, трішки простіше, бо я володію діалектом, але домовитись можна завжди. Навіть якщо хлопці з колиби "заломили" ціну, не треба відступати, воно того варте! На сніданок свіжий сир з карпатським чаєм, що може бути краще?
✅ Спеції
Хто сказав, що кухня туриста повинна бути аскетичною? Я з цим категорично не згідний, розмаїття смаків завжди тільки на користь, а спеції, як відомо, піднімають настрій. Я завжди беру з собою якісь круті узбецькі чи грузинські спеції, які потім додаю в просту гречку, або рис. Повірте такі смакові експерименти тільки нададуть мандрівці шарму.
✅ Дивись під ноги
Сильно недооцінений елемент туристичної кухні - це місцеві ягоди, гриби, корінці і т.д. Прожити на тому не просто, однак компот з афин, чи гречка з грибами то вам не забавки Беара Грілза, це серйозні харчі, крім того ще й корисні.
Ягоди ялівцю до борщу, чорнично-малиновий мус і т.д. Головне знати які гриби і ягоди ти збираєш, інакше можна побувати на Марсі (це в кращому випадку).
P.S.
За перші два лайфхаки велике дякую адміну каналу
@LetsGoHike. Саме він надоумив мене, старовіра, перестати забивати рюкзак тушонкою. Обов'язково підпишіться на його канал, бо цей волоцюга збирається в Норвегію, і звідти буде розказувати як воно йти по Kungsleden.
P.P.S.
На фото суп з чечевиці і баранини (свіжої !), Ось що можна дістати, коли дружиш з вівчарами 🙂.
Всім легкого рюкзака і мандруйте смачно!
