Nvidia продовжує перетворювати бум штучного інтелекту не лише на рекордні доходи, а й на масштабне повернення капіталу акціонерам. Рада директорів компанії збільшила програму зворотного викупу акцій ще на $150 млрд. У результаті загальний доступний ліміт для buyback сягнув $235 млрд. 💰
Це найбільша програма такого масштабу в історії американського корпоративного сектору. Для порівняння: попередній гучний рекорд належав Apple, яка у 2024 році схвалила викуп акцій на $110 млрд.
Що це означає на практиці?
Під час зворотного викупу Nvidia купує власні акції на ринку. Це скорочує кількість паперів в обігу та може збільшувати прибуток у розрахунку на одну акцію. Для інвесторів buyback також є сигналом: компанія має достатньо вільних коштів, щоб одночасно фінансувати розвиток бізнесу та повертати капітал акціонерам. 📈
І фінансові можливості Nvidia справді значні. За перше півріччя поточного фінансового року компанія отримала майже $70 млрд вільного грошового потоку та вже спрямувала близько $39,8 млрд на викуп 203 млн власних акцій.
Головним двигуном такого фінансового результату залишається глобальний AI-бум. 🤖 Після появи ChatGPT наприкінці 2022 року акції Nvidia зросли більш ніж у 13 разів, а компанія стала одним із головних бенефіціарів величезних інвестицій у дата-центри та AI-інфраструктуру.
Водночас у 2026 році темпи зростання акцій сповільнилися. Інвестори дедалі уважніше оцінюють, наскільки довго технологічні компанії зможуть підтримувати нинішні масштаби витрат на штучний інтелект. Після оголошення розширеної програми buyback акції Nvidia додали близько 3%. 🚀
Важливий нюанс: $235 млрд - це дозволений ліміт програми, а не гарантована одноразова виплата акціонерам. Nvidia планує проводити викуп поступово до завершення 2028 фінансового року.
Масштаб рішення добре показує, скільки грошових потоків сьогодні генерує AI-індустрія. І Nvidia фактично демонструє, що може не лише активно інвестувати у наступне покоління технологій, а й повертати акціонерам суми, які ще кілька років тому здавалися неймовірними. 🌐
Підписуйтеся на наш інстаграм, щоб дізнаватися новини першими 🔗
Це найбільша програма такого масштабу в історії американського корпоративного сектору. Для порівняння: попередній гучний рекорд належав Apple, яка у 2024 році схвалила викуп акцій на $110 млрд.
Що це означає на практиці?
Під час зворотного викупу Nvidia купує власні акції на ринку. Це скорочує кількість паперів в обігу та може збільшувати прибуток у розрахунку на одну акцію. Для інвесторів buyback також є сигналом: компанія має достатньо вільних коштів, щоб одночасно фінансувати розвиток бізнесу та повертати капітал акціонерам. 📈
І фінансові можливості Nvidia справді значні. За перше півріччя поточного фінансового року компанія отримала майже $70 млрд вільного грошового потоку та вже спрямувала близько $39,8 млрд на викуп 203 млн власних акцій.
Головним двигуном такого фінансового результату залишається глобальний AI-бум. 🤖 Після появи ChatGPT наприкінці 2022 року акції Nvidia зросли більш ніж у 13 разів, а компанія стала одним із головних бенефіціарів величезних інвестицій у дата-центри та AI-інфраструктуру.
Водночас у 2026 році темпи зростання акцій сповільнилися. Інвестори дедалі уважніше оцінюють, наскільки довго технологічні компанії зможуть підтримувати нинішні масштаби витрат на штучний інтелект. Після оголошення розширеної програми buyback акції Nvidia додали близько 3%. 🚀
Важливий нюанс: $235 млрд - це дозволений ліміт програми, а не гарантована одноразова виплата акціонерам. Nvidia планує проводити викуп поступово до завершення 2028 фінансового року.
Масштаб рішення добре показує, скільки грошових потоків сьогодні генерує AI-індустрія. І Nvidia фактично демонструє, що може не лише активно інвестувати у наступне покоління технологій, а й повертати акціонерам суми, які ще кілька років тому здавалися неймовірними. 🌐
Підписуйтеся на наш інстаграм, щоб дізнаватися новини першими 🔗
🤖 Штучний інтелект перетворюється на один із найбільших напрямів корпоративних інвестицій. Глава JPMorgan Chase Джеймі Даймон прогнозує, що вже у 2027 році глобальні витрати компаній на розвиток ШІ можуть досягти $1 трлн.
Темпи зростання вражають:
2025 рік — близько $300 млрд
2026 рік — близько $700 млрд
2027 рік — до $1 трлн
Тобто лише за два роки обсяг інвестицій може зрости більш ніж утричі.
📈 ШІ вже підтримує економічне зростання
Мільярдні вкладення - це не лише розробка нових моделей і програмного забезпечення. Технологічні компанії наймають працівників, будують виробничі потужності та електростанції, закуповують обладнання й матеріали для розвитку інфраструктури. Таким чином ШІ-бум створює додатковий попит одразу в кількох секторах — від енергетики й будівництва до промисловості та ринку праці.
⚡ Зростання інвестицій має й інший бік
За словами Даймона, різке збільшення капітальних витрат може посилювати інфляційний тиск через підвищення попиту на працівників, енергоресурси та промислову продукцію. У довгостроковій перспективі ефект може бути протилежним: автоматизація та підвищення продуктивності здатні скорочувати витрати бізнесу.
🌐 Паралелі з інтернет-бумом
Даймон порівнює нинішній розвиток ШІ з появою інтернету. Тоді далеко не всі компанії, які вважалися майбутніми лідерами, виправдали очікування інвесторів. Водночас маловідомі гравці згодом перетворилися на глобальних технологічних гігантів. Тому визначити, які саме компанії отримають найбільші переваги від ШІ-буму, сьогодні складно.
💼 ШІ стає питанням конкурентоспроможності?
Традиційні показники окупності не завжди дозволяють оцінити реальний ефект від впровадження ШІ. Для багатьох компаній такі інвестиції можуть стати необхідною умовою збереження позицій на ринку. Перехід від $300 млрд у 2025 році до потенційного $1 трлн у 2027-му демонструє масштаб змін: ШІ поступово перетворюється з технологічного тренду на один із ключових напрямів глобальних капітальних інвестицій.
Підписуйтеся на наш інстаграм, щоб дізнаватися новини першими🔗
Темпи зростання вражають:
2025 рік — близько $300 млрд
2026 рік — близько $700 млрд
2027 рік — до $1 трлн
Тобто лише за два роки обсяг інвестицій може зрости більш ніж утричі.
📈 ШІ вже підтримує економічне зростання
Мільярдні вкладення - це не лише розробка нових моделей і програмного забезпечення. Технологічні компанії наймають працівників, будують виробничі потужності та електростанції, закуповують обладнання й матеріали для розвитку інфраструктури. Таким чином ШІ-бум створює додатковий попит одразу в кількох секторах — від енергетики й будівництва до промисловості та ринку праці.
⚡ Зростання інвестицій має й інший бік
За словами Даймона, різке збільшення капітальних витрат може посилювати інфляційний тиск через підвищення попиту на працівників, енергоресурси та промислову продукцію. У довгостроковій перспективі ефект може бути протилежним: автоматизація та підвищення продуктивності здатні скорочувати витрати бізнесу.
🌐 Паралелі з інтернет-бумом
Даймон порівнює нинішній розвиток ШІ з появою інтернету. Тоді далеко не всі компанії, які вважалися майбутніми лідерами, виправдали очікування інвесторів. Водночас маловідомі гравці згодом перетворилися на глобальних технологічних гігантів. Тому визначити, які саме компанії отримають найбільші переваги від ШІ-буму, сьогодні складно.
💼 ШІ стає питанням конкурентоспроможності?
Традиційні показники окупності не завжди дозволяють оцінити реальний ефект від впровадження ШІ. Для багатьох компаній такі інвестиції можуть стати необхідною умовою збереження позицій на ринку. Перехід від $300 млрд у 2025 році до потенційного $1 трлн у 2027-му демонструє масштаб змін: ШІ поступово перетворюється з технологічного тренду на один із ключових напрямів глобальних капітальних інвестицій.
Підписуйтеся на наш інстаграм, щоб дізнаватися новини першими
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Європу очікує період стриманого економічного зростання. За прогнозом МВФ, у 2027–2031 роках реальний ВВП єврозони збільшуватиметься в середньому лише на 1,2% на рік, а Європейського Союзу загалом — на 1,4%. Для порівняння, світова економіка може зростати приблизно на 3,2% щороку.
📊 Найвищі середні темпи зростання в Європі у 2027–2031 роках прогнозують для:
• 🇲🇹 Мальти — 3,96% на рік
• 🇽🇰 Косова — 3,95% на рік
• 🇺🇦 України — 3,78% на рік
• 🇷🇸 Сербії — 3,52% на рік
• 🇲🇩 Молдови — 3,50% на рік
Усі п’ять економік можуть зростати більш ніж удвічі швидше за єврозону, хоча причини такої динаміки суттєво різняться.
🇲🇹 Упродовж останнього десятиліття економіка Мальти зростала в середньому майже на 7% щороку завдяки туризму, індустрії азартних онлайн-ігор, а також професійним і фінансовим послугам. Однак подальший розвиток дедалі більше залежатиме від підвищення продуктивності та інвестицій в інфраструктуру, освіту й інновації.
🇽🇰 Зростання економіки Косова підтримуватимуть внутрішнє споживання, державні інвестиції, перекази діаспори та молода робоча сила. Додаткові можливості створює План зростання ЄС для Західних Балкан, хоча значна залежність від імпорту залишається одним із головних викликів.
🇺🇦 Для України головним драйвером прогнозованого зростання має стати відбудова. Базовий сценарій МВФ передбачає зниження інтенсивності бойових дій і початок масштабного відновлення. У 2028 році економіка може зрости приблизно на 4,2%, а загальні потреби у відбудові вже оцінюються у $588 млрд протягом наступного десятиліття. Якщо ж інтенсивні бойові дії триватимуть, зростання у 2027 році може становити лише 1%.
🏗️ Сербія робить ставку на масштабні державні інвестиції та інфраструктурні проєкти напередодні Expo 2027 у Белграді. Будівництво доріг, залізниць і міської інфраструктури має підтримувати економічну активність і після завершення виставки.
🇲🇩 Молдова розраховує на реформи, європейську інтеграцію, фінансування ЄС, внутрішній попит та розвиток інформаційних технологій й інших послуг. Водночас її перспективи також залежать від ситуації в Україні та збереження темпів реформ.
🌍 Прогноз показує поступову зміну економічної карти Європи: у найближчі роки саме менші економіки можуть демонструвати одні з найвищих темпів зростання, тоді як єврозона залишатиметься в умовах значно стриманішої динаміки.
Водночас швидше зростання частково пояснюється меншим розміром цих економік і відновленням після криз. Високі темпи у відсотках не означають, що вони наблизяться до найбільших економік Європи за абсолютним обсягом ВВП.
Підписуйтеся на наш інстаграм, щоб дізнаватися новини першими 🔗
📊 Найвищі середні темпи зростання в Європі у 2027–2031 роках прогнозують для:
• 🇲🇹 Мальти — 3,96% на рік
• 🇽🇰 Косова — 3,95% на рік
• 🇺🇦 України — 3,78% на рік
• 🇷🇸 Сербії — 3,52% на рік
• 🇲🇩 Молдови — 3,50% на рік
Усі п’ять економік можуть зростати більш ніж удвічі швидше за єврозону, хоча причини такої динаміки суттєво різняться.
🇲🇹 Упродовж останнього десятиліття економіка Мальти зростала в середньому майже на 7% щороку завдяки туризму, індустрії азартних онлайн-ігор, а також професійним і фінансовим послугам. Однак подальший розвиток дедалі більше залежатиме від підвищення продуктивності та інвестицій в інфраструктуру, освіту й інновації.
🇽🇰 Зростання економіки Косова підтримуватимуть внутрішнє споживання, державні інвестиції, перекази діаспори та молода робоча сила. Додаткові можливості створює План зростання ЄС для Західних Балкан, хоча значна залежність від імпорту залишається одним із головних викликів.
🇺🇦 Для України головним драйвером прогнозованого зростання має стати відбудова. Базовий сценарій МВФ передбачає зниження інтенсивності бойових дій і початок масштабного відновлення. У 2028 році економіка може зрости приблизно на 4,2%, а загальні потреби у відбудові вже оцінюються у $588 млрд протягом наступного десятиліття. Якщо ж інтенсивні бойові дії триватимуть, зростання у 2027 році може становити лише 1%.
🏗️ Сербія робить ставку на масштабні державні інвестиції та інфраструктурні проєкти напередодні Expo 2027 у Белграді. Будівництво доріг, залізниць і міської інфраструктури має підтримувати економічну активність і після завершення виставки.
🇲🇩 Молдова розраховує на реформи, європейську інтеграцію, фінансування ЄС, внутрішній попит та розвиток інформаційних технологій й інших послуг. Водночас її перспективи також залежать від ситуації в Україні та збереження темпів реформ.
🌍 Прогноз показує поступову зміну економічної карти Європи: у найближчі роки саме менші економіки можуть демонструвати одні з найвищих темпів зростання, тоді як єврозона залишатиметься в умовах значно стриманішої динаміки.
Водночас швидше зростання частково пояснюється меншим розміром цих економік і відновленням після криз. Високі темпи у відсотках не означають, що вони наблизяться до найбільших економік Європи за абсолютним обсягом ВВП.
Підписуйтеся на наш інстаграм, щоб дізнаватися новини першими 🔗
За останні чотири десятиліття перше місце серед найбагатших людей світу переходило від японських магнатів нерухомості до засновників глобальних технологічних компаній. Ця історія добре показує, які галузі в різні періоди створювали найбільші капітали. Visual Capitalist проаналізував щорічні рейтинги Forbes із 1987 року, перерахувавши історичні статки з урахуванням інфляції у долари 2026 року.
🇯🇵 Наприкінці 1980-х домінувала Японія. Йосіакі Цуцумі очолював шість із перших восьми рейтингів. Його імперія Seibu об’єднувала залізниці, готелі та нерухомість, а статки у 1987 році відповідали приблизно $58 млрд у сучасних цінах. У 1991–1992 роках першим був інший японський магнат нерухомості — Тайкітіро Морі.
💻 У 1995 році почалася ера Білла Гейтса. Засновник Microsoft посідав перше місце у 18 із 40 рейтингів Forbes, зокрема 13 років поспіль — із 1995-го до 2007-го. На піку дотком-буму у 1999 році його статки відповідали приблизно $178 млрд у цінах 2026 року.
💰 У 2008 році список очолив інвестор Воррен Баффет, але вже 2009-го перше місце повернув Білл Гейтс.
📱 У 2010–2013 роках найбагатшою людиною світу був Карлос Слім та його родина. Основу їхнього капіталу становили телекомунікаційна компанія América Móvil і багатопрофільна група Grupo Carso.
У 2014 році Білл Гейтс знову повернувся на перше місце й утримував його до 2017-го.
📦 У 2018–2021 роках рейтинг очолював Джефф Безос. Засновник Amazon був №1 чотири роки поспіль, а у 2021 році його статки в сучасних цінах становили близько $215 млрд.
🚀 У 2022 році найбагатшою людиною світу вперше став Ілон Маск, чий капітал пов’язаний насамперед із Tesla та SpaceX.
👜 У 2023–2024 роках перше місце перейшло до Бернара Арно та його родини, які контролюють групу LVMH. У 2024 році їхні статки відповідали приблизно $239 млрд у цінах 2026 року.
🚀 У 2025 році Ілон Маск повернувся на вершину рейтингу та зберіг перше місце у 2026-му. У щорічному списку Forbes, складеному за цінами березня 2026 року, його статки оцінили у $839 млрд. А у вересні поточна оцінка Forbes, наведена Visual Capitalist, сягнула вже $923 млрд.
📊 За 40 років джерела найбільших статків змінювалися разом зі світовою економікою:
нерухомість → програмне забезпечення → інвестиції → телекомунікації → електронна комерція → товари класу люкс → електромобілі та космічні технології.
Змінювалися не лише лідери рейтингу - змінювалися цілі індустрії, здатні створювати найбільші приватні капітали у світі.
Підписуйтеся на наш інстаграм, щоб дізнаватися новини першими 🔗
🇯🇵 Наприкінці 1980-х домінувала Японія. Йосіакі Цуцумі очолював шість із перших восьми рейтингів. Його імперія Seibu об’єднувала залізниці, готелі та нерухомість, а статки у 1987 році відповідали приблизно $58 млрд у сучасних цінах. У 1991–1992 роках першим був інший японський магнат нерухомості — Тайкітіро Морі.
💻 У 1995 році почалася ера Білла Гейтса. Засновник Microsoft посідав перше місце у 18 із 40 рейтингів Forbes, зокрема 13 років поспіль — із 1995-го до 2007-го. На піку дотком-буму у 1999 році його статки відповідали приблизно $178 млрд у цінах 2026 року.
💰 У 2008 році список очолив інвестор Воррен Баффет, але вже 2009-го перше місце повернув Білл Гейтс.
📱 У 2010–2013 роках найбагатшою людиною світу був Карлос Слім та його родина. Основу їхнього капіталу становили телекомунікаційна компанія América Móvil і багатопрофільна група Grupo Carso.
У 2014 році Білл Гейтс знову повернувся на перше місце й утримував його до 2017-го.
📦 У 2018–2021 роках рейтинг очолював Джефф Безос. Засновник Amazon був №1 чотири роки поспіль, а у 2021 році його статки в сучасних цінах становили близько $215 млрд.
🚀 У 2022 році найбагатшою людиною світу вперше став Ілон Маск, чий капітал пов’язаний насамперед із Tesla та SpaceX.
👜 У 2023–2024 роках перше місце перейшло до Бернара Арно та його родини, які контролюють групу LVMH. У 2024 році їхні статки відповідали приблизно $239 млрд у цінах 2026 року.
🚀 У 2025 році Ілон Маск повернувся на вершину рейтингу та зберіг перше місце у 2026-му. У щорічному списку Forbes, складеному за цінами березня 2026 року, його статки оцінили у $839 млрд. А у вересні поточна оцінка Forbes, наведена Visual Capitalist, сягнула вже $923 млрд.
📊 За 40 років джерела найбільших статків змінювалися разом зі світовою економікою:
нерухомість → програмне забезпечення → інвестиції → телекомунікації → електронна комерція → товари класу люкс → електромобілі та космічні технології.
Змінювалися не лише лідери рейтингу - змінювалися цілі індустрії, здатні створювати найбільші приватні капітали у світі.
Підписуйтеся на наш інстаграм, щоб дізнаватися новини першими 🔗
Доступність житла визначається не лише рівнем доходів у країні, а передусім співвідношенням цих доходів із цінами на нерухомість. Дані зі Звіту про міста світу 2026 року, представлені Visual Capitalist, показують величезний розрив між різними ринками.
📊 Індекс співвідношення вартості житла й доходу порівнює медіанну ціну нерухомості з річним доходом домогосподарства. Наприклад, показник 5 означає, що типове житло коштує приблизно як п’ять річних доходів домогосподарства. Що нижчий індекс — то доступнішим вважається житло. Водночас цей показник не враховує іпотечні ставки, розмір першого внеску, доступність кредитування та якість нерухомості.
🌍 Середнє світове значення індексу становить 11,2. Різниця між окремими країнами колосальна — від 3,0 до 86,7.
🏡 Серед країн із найнижчим співвідношенням цін на житло та доходів:
• 🇸🇦 Саудівська Аравія — 3,0
• 🇦🇪 ОАЕ — 3,0
• 🇿🇦 Південна Африка — 3,4
• 🇰🇵 Північна Корея — 3,5
• 🇴🇲 Оман — 3,6
• 🇺🇸 США — 4,5
США суттєво випереджають за цим показником багато інших розвинених економік. Для порівняння, в Австралії співвідношення становить 7,5, у Великій Британії — 8,3, а в Канаді — 9,4.
📈 На протилежному боці рейтингу — країни, де ціни на житло значно перевищують доходи населення. Найвищий показник зафіксовано в Сирії — 86,7. Далі йдуть Шрі-Ланка — 40,8 та Китай — 34,6. Серед ринків із найнижчою доступністю житла також опинилися Південна Корея, Таїланд, В’єтнам і Філіппіни.
🇪🇺 Проблема помітна й у Європі. Співвідношення вартості житла та доходів становить 12,6 у Португалії, 11,8 у Франції, 11,5 у Люксембурзі та 10,7 у Німеччині.
💡 Головний висновок рейтингу: високі доходи самі по собі не гарантують доступного житла. Якщо нерухомість дорожчає швидше за зарплати, навіть економічно розвинені країни можуть зіткнутися із серйозною житловою кризою. Саме тому доступність нерухомості стає одним із ключових економічних викликів: до 3,4 млрд людей у світі не мають доступу до безпечного, належного й доступного житла.
Підписуйтеся на наш інстаграм, щоб дізнаватися новини першими 🔗
📊 Індекс співвідношення вартості житла й доходу порівнює медіанну ціну нерухомості з річним доходом домогосподарства. Наприклад, показник 5 означає, що типове житло коштує приблизно як п’ять річних доходів домогосподарства. Що нижчий індекс — то доступнішим вважається житло. Водночас цей показник не враховує іпотечні ставки, розмір першого внеску, доступність кредитування та якість нерухомості.
🌍 Середнє світове значення індексу становить 11,2. Різниця між окремими країнами колосальна — від 3,0 до 86,7.
🏡 Серед країн із найнижчим співвідношенням цін на житло та доходів:
• 🇸🇦 Саудівська Аравія — 3,0
• 🇦🇪 ОАЕ — 3,0
• 🇿🇦 Південна Африка — 3,4
• 🇰🇵 Північна Корея — 3,5
• 🇴🇲 Оман — 3,6
• 🇺🇸 США — 4,5
США суттєво випереджають за цим показником багато інших розвинених економік. Для порівняння, в Австралії співвідношення становить 7,5, у Великій Британії — 8,3, а в Канаді — 9,4.
📈 На протилежному боці рейтингу — країни, де ціни на житло значно перевищують доходи населення. Найвищий показник зафіксовано в Сирії — 86,7. Далі йдуть Шрі-Ланка — 40,8 та Китай — 34,6. Серед ринків із найнижчою доступністю житла також опинилися Південна Корея, Таїланд, В’єтнам і Філіппіни.
🇪🇺 Проблема помітна й у Європі. Співвідношення вартості житла та доходів становить 12,6 у Португалії, 11,8 у Франції, 11,5 у Люксембурзі та 10,7 у Німеччині.
💡 Головний висновок рейтингу: високі доходи самі по собі не гарантують доступного житла. Якщо нерухомість дорожчає швидше за зарплати, навіть економічно розвинені країни можуть зіткнутися із серйозною житловою кризою. Саме тому доступність нерухомості стає одним із ключових економічних викликів: до 3,4 млрд людей у світі не мають доступу до безпечного, належного й доступного житла.
Підписуйтеся на наш інстаграм, щоб дізнаватися новини першими 🔗
Вартість нерухомості у великих європейських містах дедалі сильніше відрізняється - і йдеться вже не про сотні, а про тисячі євро за один квадратний метр.
Згідно зі звітом «Карта світових цін 2026» від Дослідницького інституту Deutsche Bank, у якому порівнюється вартість квартир у центральних районах 69 міст світу, до європейської вибірки увійшли 28 міст.
📊 Абсолютний лідер Європи - Цюрих. Квадратний метр квартири в центрі міста коштує в середньому €22 910. На другому місці - Женева з показником €19 439 за м². Це означає, що квартира площею 80 м² у Цюриху коштуватиме приблизно €1,83 млн, а в Женеві - близько €1,56 млн.
🏠 Третю позицію посідає Лондон - €17 241 за м². Аналогічна квартира площею 80 м² тут обійдеться приблизно у €1,38 млн. Для порівняння, у Парижі квадратний метр коштує €12 771. Таким чином, житло в центрі Лондона приблизно на 35% дорожче, ніж у французькій столиці. П’ятірку найдорожчих міст завершує Відень - €12 483 за м².
🌍 До європейського топ-10 також входять:
Мюнхен - €11 435 за м²;
Люксембург — €11 011 за м²;
Копенгаген — €10 191 за м²;
Стокгольм — €10 037 за м²;
Осло — €9 785 за м².
Цікаво, що одразу три міста Північної Європи потрапили до першої десятки, тоді як Гельсінкі посів 13-те місце з показником €8 431 за м².
Ще один показовий результат - Прага дорожча за Мадрид і Берлін. У центрі Праги квадратний метр коштує €8 352 проти €7 831 у Мадриді та €7 613 у Берліні.
📉 На іншому кінці рейтингу - Стамбул із показником лише €2 646 за м². Далі йдуть Афіни - €3 442 та Брюссель - €4 380. Серед відносно доступних міст також Бірмінгем (€4 671), Будапешт (€5 243) і Варшава (€5 443). Середня вартість квадратного метра у 28 проаналізованих європейських містах становить €9 090, а середня ціна квартири площею 80 м² - близько €727 000. При цьому лише у чотирьох містах така квартира коштує понад €1 млн.
💡 Ці цифри добре демонструють, наскільки неоднорідним став європейський ринок нерухомості. Вартість житла визначається вже не лише розміром міста чи статусом столиці: на неї впливають концентрація капіталу, міжнародний попит, обмежена пропозиція, туристична привабливість та локальна економіка. А різниця між €2 646 і €22 910 за квадратний метр у межах одного європейського рейтингу показує масштаб цього розриву особливо наочно.
Підписуйтеся на наш інстаграм, щоб дізнаватися новини першими 🔗
Згідно зі звітом «Карта світових цін 2026» від Дослідницького інституту Deutsche Bank, у якому порівнюється вартість квартир у центральних районах 69 міст світу, до європейської вибірки увійшли 28 міст.
📊 Абсолютний лідер Європи - Цюрих. Квадратний метр квартири в центрі міста коштує в середньому €22 910. На другому місці - Женева з показником €19 439 за м². Це означає, що квартира площею 80 м² у Цюриху коштуватиме приблизно €1,83 млн, а в Женеві - близько €1,56 млн.
🏠 Третю позицію посідає Лондон - €17 241 за м². Аналогічна квартира площею 80 м² тут обійдеться приблизно у €1,38 млн. Для порівняння, у Парижі квадратний метр коштує €12 771. Таким чином, житло в центрі Лондона приблизно на 35% дорожче, ніж у французькій столиці. П’ятірку найдорожчих міст завершує Відень - €12 483 за м².
🌍 До європейського топ-10 також входять:
Мюнхен - €11 435 за м²;
Люксембург — €11 011 за м²;
Копенгаген — €10 191 за м²;
Стокгольм — €10 037 за м²;
Осло — €9 785 за м².
Цікаво, що одразу три міста Північної Європи потрапили до першої десятки, тоді як Гельсінкі посів 13-те місце з показником €8 431 за м².
Ще один показовий результат - Прага дорожча за Мадрид і Берлін. У центрі Праги квадратний метр коштує €8 352 проти €7 831 у Мадриді та €7 613 у Берліні.
📉 На іншому кінці рейтингу - Стамбул із показником лише €2 646 за м². Далі йдуть Афіни - €3 442 та Брюссель - €4 380. Серед відносно доступних міст також Бірмінгем (€4 671), Будапешт (€5 243) і Варшава (€5 443). Середня вартість квадратного метра у 28 проаналізованих європейських містах становить €9 090, а середня ціна квартири площею 80 м² - близько €727 000. При цьому лише у чотирьох містах така квартира коштує понад €1 млн.
💡 Ці цифри добре демонструють, наскільки неоднорідним став європейський ринок нерухомості. Вартість житла визначається вже не лише розміром міста чи статусом столиці: на неї впливають концентрація капіталу, міжнародний попит, обмежена пропозиція, туристична привабливість та локальна економіка. А різниця між €2 646 і €22 910 за квадратний метр у межах одного європейського рейтингу показує масштаб цього розриву особливо наочно.
Підписуйтеся на наш інстаграм, щоб дізнаватися новини першими 🔗