Освіта залишається одним із важливих показників державних пріоритетів, але обсяги її фінансування суттєво відрізняються залежно від країни. Нова візуалізація Visual Capitalist на основі даних Інституту статистики ЮНЕСКО та Our World in Data показує, яку частку ВВП уряди спрямовують на освіту.
🎓 Хто витрачає найбільше?
Лідером світового рейтингу стало Кірібаті, яке спрямовує на освіту 16,39% ВВП. До першої п’ятірки також увійшли:
🥇 Кірібаті — 16,39%
🥈 Тувалу — 12,85%
🥉 Федеративні Штати Мікронезії — 11,56%
4️⃣ Намібія — 9,08%
5️⃣ Алжир — 8,98%
Серед інших країн із високими показниками — Куба, Ботсвана, Болівія, Швеція, Ісландія та Киргизстан.
🌍 Найбільші економіки світу
Серед 40 найбільших економік найбільшу частку ВВП на освіту спрямовує Швеція — 7,3%. Далі йдуть Данія — 6,4% та Бельгія — 6,3%. Інші країни:
🇬🇧 Велика Британія — 5,9%
🇧🇷 Бразилія — 5,6%
🇺🇸 США — 5,4%
🇰🇷 Південна Корея — 5,4%
🇫🇷 Франція — 5,3%
🇩🇪 Німеччина — 5,2%
Водночас деякі розвинені країни витрачають значно меншу частку ВВП:
🇯🇵 Японія — 3,3%
🇮🇪 Ірландія — 2,9%
🇸🇬 Сінгапур — 2,2%
🇮🇩 Індонезія — лише 1,3%
💡 Чому показники такі різні?
Обсяг фінансування освіти залежить від державних пріоритетів, демографії та можливостей бюджету. Країнам із молодшим населенням потрібно більше коштів через зростання кількості учнів, тоді як держави зі старіючим населенням мають менше навантаження на систему освіти. Водночас уряди змушені розподіляти кошти між освітою, медициною, пенсіями та інфраструктурою.
Однак сам обсяг витрат не гарантує високих результатів. Не менш важливо, як саме використовують кошти: на якість підготовки вчителів, управління системою та контроль ефективності.
📊 Більшість країн спрямовує на освіту від 4% до 6% ВВП. Саме цей діапазон ЮНЕСКО використовує як один із міжнародних орієнтирів державного фінансування освіти.
Підписуйтеся на наш інстаграм, щоб дізнаватися новини першими 🔗
🎓 Хто витрачає найбільше?
Лідером світового рейтингу стало Кірібаті, яке спрямовує на освіту 16,39% ВВП. До першої п’ятірки також увійшли:
🥇 Кірібаті — 16,39%
🥈 Тувалу — 12,85%
🥉 Федеративні Штати Мікронезії — 11,56%
4️⃣ Намібія — 9,08%
5️⃣ Алжир — 8,98%
Серед інших країн із високими показниками — Куба, Ботсвана, Болівія, Швеція, Ісландія та Киргизстан.
🌍 Найбільші економіки світу
Серед 40 найбільших економік найбільшу частку ВВП на освіту спрямовує Швеція — 7,3%. Далі йдуть Данія — 6,4% та Бельгія — 6,3%. Інші країни:
🇬🇧 Велика Британія — 5,9%
🇧🇷 Бразилія — 5,6%
🇺🇸 США — 5,4%
🇰🇷 Південна Корея — 5,4%
🇫🇷 Франція — 5,3%
🇩🇪 Німеччина — 5,2%
Водночас деякі розвинені країни витрачають значно меншу частку ВВП:
🇯🇵 Японія — 3,3%
🇮🇪 Ірландія — 2,9%
🇸🇬 Сінгапур — 2,2%
🇮🇩 Індонезія — лише 1,3%
💡 Чому показники такі різні?
Обсяг фінансування освіти залежить від державних пріоритетів, демографії та можливостей бюджету. Країнам із молодшим населенням потрібно більше коштів через зростання кількості учнів, тоді як держави зі старіючим населенням мають менше навантаження на систему освіти. Водночас уряди змушені розподіляти кошти між освітою, медициною, пенсіями та інфраструктурою.
Однак сам обсяг витрат не гарантує високих результатів. Не менш важливо, як саме використовують кошти: на якість підготовки вчителів, управління системою та контроль ефективності.
📊 Більшість країн спрямовує на освіту від 4% до 6% ВВП. Саме цей діапазон ЮНЕСКО використовує як один із міжнародних орієнтирів державного фінансування освіти.
Підписуйтеся на наш інстаграм, щоб дізнаватися новини першими 🔗
Наш прапор символізує свободу, незалежність та прагнення до розвитку.
Нехай ці цінності й надалі надихають на створення нових можливостей, фінансове зростання та впевненість у майбутньому.
Бажаємо миру, стабільності та нових досягнень для України й кожного українця.
Підписуйтеся на наш інстаграм, щоб дізнаватися новини першими 🔗
Нехай ці цінності й надалі надихають на створення нових можливостей, фінансове зростання та впевненість у майбутньому.
Бажаємо миру, стабільності та нових досягнень для України й кожного українця.
Підписуйтеся на наш інстаграм, щоб дізнаватися новини першими 🔗
👍1
Незалежність — це право самостійно визначати своє майбутнє: особисте, професійне та фінансове.
Сьогодні дякуємо тим, хто захищає свободу України, і всім, хто щодня працює заради її розвитку.
З Днем Незалежності України! Миру та Перемоги! 💙💛
Підписуйтеся на наш інстаграм, щоб дізнаватися новини першими 🔗
Сьогодні дякуємо тим, хто захищає свободу України, і всім, хто щодня працює заради її розвитку.
З Днем Незалежності України! Миру та Перемоги! 💙💛
Підписуйтеся на наш інстаграм, щоб дізнаватися новини першими 🔗
👍2
Попри війну, іноземці продовжують реєструвати нові компанії в Україні, а найпомітнішу динаміку цього року демонструють підприємці з Китаю. 📈 За січень–липень 2026 року в Україні з’явилося 709 нових компаній з іноземними власниками. Це на 6% більше, ніж за аналогічний період 2025 року, коли було зареєстровано 672 компанії. А якщо порівнювати з 2024 роком, приріст становить уже близько 24% - тоді за сім місяців іноземці відкрили 574 компанії.
🇨🇳 Головна зміна - Китай уперше посів перше місце за кількістю нових компаній. Громадяни КНР відкрили 114 бізнесів, або 16% від усіх нових компаній з іноземними власниками. Для порівняння: за аналогічний період 2025 року таких компаній було лише 41. Тобто всього за рік показник зріс у 2,8 раза. Китайці випередили громадян Туреччини, які раніше були лідерами. Турецькі власники цього року зареєстрували 98 компаній - на 6% менше, ніж торік. Далі йдуть 🇺🇸 США - 62 компанії, 🇩🇪 Німеччина - 44 та 🇦🇿 Азербайджан - 35. Загалом власниками нових українських компаній стали громадяни 65 країн світу. У п’яти компаніях бенефіціари зазначені як особи без громадянства, ще 13 бізнесів мають власників одразу з кількох держав.
📍 Київ залишається головним центром для іноземного бізнесу. У столиці за сім місяців зареєстровано 360 таких компаній - понад половину від загальної кількості. Далі йдуть Одеська область - 110 компаній та Львівська - 78. Київщина отримала ще 22 нові компанії, Хмельниччина - 20.
За напрямами діяльності беззаперечним лідером залишається оптова торгівля - 167 нових компаній, або майже кожна четверта. Ще 57 бізнесів обрали операції з нерухомістю, 54 - будівництво, 45 - ІТ, а 40 компаній зареєстровані у сфері діяльності головних офісів.
💰 Цікаво й те, що серед нових компаній є бізнеси з доволі значним заявленим капіталом. Найбільший статутний капітал має київська «Агротех Інвестиція» - 400,04 млн грн, бенефіціар якої походить з Італії. Далі - «Еско-газсервіс» із 250 млн грн та власником із Кіпру. Третя - «Продженсі Україна» з 76,14 млн грн і німецьким бенефіціаром.
Таким чином, за два роки кількість нових компаній з іноземними власниками в Україні зросла майже на чверть. А різке збільшення кількості китайських бізнесів стало однією з найпомітніших змін 2026 року. 🇺🇦🤝🌏
Підписуйтеся на наш інстаграм, щоб дізнаватися новини першими 🔗
🇨🇳 Головна зміна - Китай уперше посів перше місце за кількістю нових компаній. Громадяни КНР відкрили 114 бізнесів, або 16% від усіх нових компаній з іноземними власниками. Для порівняння: за аналогічний період 2025 року таких компаній було лише 41. Тобто всього за рік показник зріс у 2,8 раза. Китайці випередили громадян Туреччини, які раніше були лідерами. Турецькі власники цього року зареєстрували 98 компаній - на 6% менше, ніж торік. Далі йдуть 🇺🇸 США - 62 компанії, 🇩🇪 Німеччина - 44 та 🇦🇿 Азербайджан - 35. Загалом власниками нових українських компаній стали громадяни 65 країн світу. У п’яти компаніях бенефіціари зазначені як особи без громадянства, ще 13 бізнесів мають власників одразу з кількох держав.
📍 Київ залишається головним центром для іноземного бізнесу. У столиці за сім місяців зареєстровано 360 таких компаній - понад половину від загальної кількості. Далі йдуть Одеська область - 110 компаній та Львівська - 78. Київщина отримала ще 22 нові компанії, Хмельниччина - 20.
За напрямами діяльності беззаперечним лідером залишається оптова торгівля - 167 нових компаній, або майже кожна четверта. Ще 57 бізнесів обрали операції з нерухомістю, 54 - будівництво, 45 - ІТ, а 40 компаній зареєстровані у сфері діяльності головних офісів.
💰 Цікаво й те, що серед нових компаній є бізнеси з доволі значним заявленим капіталом. Найбільший статутний капітал має київська «Агротех Інвестиція» - 400,04 млн грн, бенефіціар якої походить з Італії. Далі - «Еско-газсервіс» із 250 млн грн та власником із Кіпру. Третя - «Продженсі Україна» з 76,14 млн грн і німецьким бенефіціаром.
Таким чином, за два роки кількість нових компаній з іноземними власниками в Україні зросла майже на чверть. А різке збільшення кількості китайських бізнесів стало однією з найпомітніших змін 2026 року. 🇺🇦🤝🌏
Підписуйтеся на наш інстаграм, щоб дізнаватися новини першими 🔗
29 серпня Україна згадує своїх полеглих захисників і захисниць. Тих, хто став на захист нашої держави, наших міст, домівок і права українців самостійно визначати своє майбутнє.
Схиляємо голови перед їхньою мужністю та жертовністю. Пам’ятаємо про ціну, яку вони заплатили за Україну.
Вічна пам’ять полеглим Захисникам і Захисницям. 🕯️
Схиляємо голови перед їхньою мужністю та жертовністю. Пам’ятаємо про ціну, яку вони заплатили за Україну.
Вічна пам’ять полеглим Захисникам і Захисницям. 🕯️
Молодим європейцям дедалі складніше накопичувати власний капітал. Висока вартість житла, зростання орендних ставок та витрат на життя відсувають купівлю першої нерухомості й можливість створити фінансову «подушку».
Проте ситуація суттєво відрізняється залежно від країни. За даними Європейського центрального банку, медіанний статок людей віком 16–34 роки в єврозоні становить 24,6 тис. євро, що лише близько 18% від медіанного статку всього населення (140,1 тис. євро).
📊 ТОП-10 країн за медіанним статком молоді:
🥇 Мальта — €257,5 тис.
🥈 Люксембург — €135,0 тис.
🥉 Бельгія — €97,2 тис.
4️⃣ Хорватія — €82,0 тис.
5️⃣ Словаччина — €74,6 тис.
6️⃣ Естонія — €62,2 тис.
7️⃣ Чехія — €59,9 тис.
8️⃣ Литва — €59,6 тис.
9️⃣ Кіпр — €55,9 тис.
🔟 Італія — €53,5 тис.
📍 Найнижчі показники зафіксовано у Фінляндії (€5,7 тис.), Греції (€9,9 тис.), Австрії (€13,4 тис.) та Латвії (€16,9 тис.).
У Німеччині медіанний статок молоді становить лише €17,6 тис., тоді як в Італії — майже утричі більше.
🏠 Чому різниця така велика?
Експерти зазначають, що в молодому віці рівень статків значною мірою визначається не лише доходами, а й доступністю житла, іпотеки, сімейною підтримкою, подарунками, спадщиною та особливостями фінансової системи країни.
Саме можливість отримати допомогу від родини або раніше придбати власне житло часто стає ключовим фактором накопичення капіталу. Тому високий рівень добробуту молоді нерідко відображає не лише особисті фінансові досягнення, а й економічні умови та соціальні інститути конкретної держави.
📈 Дослідження ще раз демонструє, що формування добробуту починається значно раніше, ніж отримання спадщини, а можливості молодих людей суттєво залежать від доступу до житла, кредитування та стартової підтримки сім'ї.
Підписуйтеся на наш інстаграм, щоб дізнаватися новини першими 🔗
Проте ситуація суттєво відрізняється залежно від країни. За даними Європейського центрального банку, медіанний статок людей віком 16–34 роки в єврозоні становить 24,6 тис. євро, що лише близько 18% від медіанного статку всього населення (140,1 тис. євро).
📊 ТОП-10 країн за медіанним статком молоді:
🥇 Мальта — €257,5 тис.
🥈 Люксембург — €135,0 тис.
🥉 Бельгія — €97,2 тис.
4️⃣ Хорватія — €82,0 тис.
5️⃣ Словаччина — €74,6 тис.
6️⃣ Естонія — €62,2 тис.
7️⃣ Чехія — €59,9 тис.
8️⃣ Литва — €59,6 тис.
9️⃣ Кіпр — €55,9 тис.
🔟 Італія — €53,5 тис.
📍 Найнижчі показники зафіксовано у Фінляндії (€5,7 тис.), Греції (€9,9 тис.), Австрії (€13,4 тис.) та Латвії (€16,9 тис.).
У Німеччині медіанний статок молоді становить лише €17,6 тис., тоді як в Італії — майже утричі більше.
🏠 Чому різниця така велика?
Експерти зазначають, що в молодому віці рівень статків значною мірою визначається не лише доходами, а й доступністю житла, іпотеки, сімейною підтримкою, подарунками, спадщиною та особливостями фінансової системи країни.
Саме можливість отримати допомогу від родини або раніше придбати власне житло часто стає ключовим фактором накопичення капіталу. Тому високий рівень добробуту молоді нерідко відображає не лише особисті фінансові досягнення, а й економічні умови та соціальні інститути конкретної держави.
📈 Дослідження ще раз демонструє, що формування добробуту починається значно раніше, ніж отримання спадщини, а можливості молодих людей суттєво залежать від доступу до житла, кредитування та стартової підтримки сім'ї.
Підписуйтеся на наш інстаграм, щоб дізнаватися новини першими 🔗