Міністри оборони країн НАТО обговорюватимуть оборонні видатки, промисловий потенціал і підтримку України

Міністри оборони країн-членів НАТО зібралися у м. Брюссель (Королівство Бельгія) сьогодні, 13 лютого 2025 року, щоб розпочати підготовку до саміту НАТО у м. Гаага (Королівство Нідерландів) у червні 2025 року.

Відкриваючи сьогоднішнє засідання, Генеральний секретар НАТО Марк Рютте наголосив на триваючому прогресі у сфері оборонних видатків. Він оголосив, що “у 2024 році члени НАТО в Європі і Канаді інвестували в оборону 485 мільярдів доларів США, що майже на 20 % більше порівняно з 2023 роком”, і він очікує, що члени Альянсу витратять ще більше у 2025 році. “З часу прийняття у 2014 році Зобов’язань щодо інвестицій в оборону (Defence Investment Pledge) європейські члени Альянсу і Канада додатково виділили на оборону понад 700 мільярдів доларів США”, — зауважив він, відзначаючи значний прогрес і водночас наголошуючи на необхідності подальших інвестицій для забезпечення справедливого розподілу тягаря.

Міністри також зосередилися на посиленні оборонно-промислового потенціалу, у т.ч. за допомогою оновленого Плану дій з оборонного виробництва (Defence Production Action Plan). “Ми повинні йти далі і швидше”, — сказав пан Рютте, підкресливши нагальність посилення виробничих потужностей в Альянсі

Крім того, на засіданні у Брюсселі обговорили дестабілізуючі дії Росії проти членів Альянсу, у т.ч. вчинення диверсій, замахів на вбивства та здійснення атак на об’єкти критичної інфраструктури. Пан Рютте згадав про реакцію НАТО в рамках операції “Балтійський вартовий” (Baltic Sentry) у Балтійському морі і про посилення пильності по всьому світу.

Підтримка України з боку НАТО була ключовим пунктом порядку денного. На засіданні Ради Україна-НАТО за участю Міністра оборони України Рустема Умерова та Високого представника ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Каї Каллас (Kaja Kallas, 18.06.1977) обговорено ситуацію на місцях та нагальні потреби України. Пан Рютте високо оцінив нещодавно надану значну допомогу Швецією, Фінляндією та Канадою, а також підкреслив вагому роль нового командування НАТО у м. Вісбаден (Wiesbaden, Гессен, Німеччина) в координації цієї допомоги. “Члени Альянсу не лише виконали свої зобов’язання. Вони їх значно перевиконали”, — заявив він, маючи на увазі понад 50 мільярдів євро, виділених у 2024 році, з яких більше половини надійде від європейських членів Альянсу і Канади. Він підкреслив важливість цієї підтримки для зміцнення позицій України як на полі бою, так і в переговорах щодо встановлення тривалого миру.

Сьогодні Велика Британія приймає у штаб-квартирі НАТО наступне засідання Контактної групи з питань оборони України (Ukraine Defense Contact Group), в якому пан Рютте привітав участь нового Міністра оборони США Піта Хегсета, який бере участь у своїй першій зустрічі в НАТО.

“Спілка православних журналістів” продовжує свою відверто проросійську діяльність

Прийом Митрополита Київського і всієї України Епіфанія, організований Архонтами Вселенського Патріархату (АВП) в США, викликав бурхливу та досить неоднозначну реакцію у прихильників УПЦ (про нього тут), що відобразилось у відвертій критиці ПЦУ, керівництва США, АВП та Вселенського Патріархату на кшталт “совкової антиімперіалістичної політики”, що передбачає повноцінне відторгнення від сучасного зовнішньополітичного спрямування опонентів за підтримки їх іноземних партнерів.

У поле зору потрапили публікації ТОВ “Інформаційного агентства Спілка православних журналістів” (СПЖ), які, маскуючи свої потуги “у боротьбі за істинну українську церкву — УПЦ”, свідомо і відкрито поширюють маніпулятивну інформацію, зміст та суть якої передбачає пряме нагнітання і нав’язування читачам ворожнечі та нетерпимості до Вселенського Патріархату, ПЦУ та урядовців США. Цим самим журналісти СПЖ вкотре показали себе ідеологічним придатком проросійських сил, що свідомо поширюють кремлівські наративи.

Зокрема, у статті “Клірики дядька Сема: яка роль Держдепу у створенні ПЦУ” зазначено, що до проєкту створення ПЦУ причетний Державний департамент США, а “головним лобістом на той час був голова Держдепу Майк Помпео, який вів переговори з Фанаром, адміністрацією президента П. Порошенка, їздив до Києва, зустрічався з Сергієм (Єпіфанієм) Думенком і відкрито заявляв, що його відомство повністю підтримує ПЦУ” .

Посилюючи свою критичну позицію, СПЖ спромоглися прокоментувати допис у Facebook заступника голови Управління зовнішніх церковних зв’язків ПЦУ, митрополита Білоцерківського Євстратія щодо застереження вірян УПЦ МП від надій на допомогу нового президента США Дональда Трампа. Згідно із поясненнями “православних журналістів”, зі зміною влади в США міжнародна підтримка проєкту ПЦУ значно зменшилася. Але є шанс, що “архонти все ж таки зможуть замовити слівце і представити ситуацію у вигідному ПЦУ світлі”.

У розумінні СПЖ, АВП віддані не Православ’ю, а Вселенському (Константинопольському) Патріархату і їх головним завданням є лобіювання інтересів Фанару у владних органах США. Правильність свого твердження підсилили заявою Патріарха Варфоломія про те, що Константинопольському патріархату “поклоняються не тільки наші власні духовні діти, а й інші — все Православ’я в усьому християнському світі”, навмисно спотворюючи її зміст цитатою із Біблії: “Господу Богу твоєму поклоняйся і Йому єдиному будеш служити”.

Також т.зв. журналісти пригадали непоодинокі виступи у 2020 році архієпископа Елпідофора на підтримку на той час віце-президента США Джо Байдена, у т.ч. на зібраннях членів Демократичної партії США під час президентських перегонів: “Ми молимося за благо нашого народу та його майбутнього. Ми молимося, щоб ви пролили світло свого обличчя на делегатів цього з’їзду та на віце-президента Джо Байдена, щоб він зайняв найвищу посаду в країні”. Саме ці обставини, на переконання СПЖ, а також багаторічні дружні відносини неформального лідера АВП, протопресвітера Грецької православної архієпархії Америки Олександра Карлуцоса (Alexander Karloutsos; 05.04.1945, уродженця Греції) із сім’єю Байденів, вплинуть на рішення діючого президента США Дональда Трампа і відторгнуть архонтів від їх втручання у геополітичні процеси.

Продовження ⤵️

Продовження. Початок ⤴️

У січні 2020 року Синод Константинопольського Патріархату затвердив документ “За життя світу: на шляху до соціального етосу Православної Церкви”, в якому відображена думка Фанара на сучасний світ. За висновками СПЖ, цей документ і програмні матеріали Демократичної партії США відображають дуже схожу ідеологію: лібералізм, екуменізм, забезпечення прав різних меншин тощо, насамперед щодо прихильності до ЛГБТ, абортів, гендеру та ін. При цьому наводиться приклад хрещення архієпископом Елпідофор прийомних дітей гомосексуальної пари в Греції у 2022 році, що, як стверджують журналісти, “було покликано висловити солідарність із тодішнім главою США Д. Байденом і показати, як далеко може зайти Константинопольський Патріархат у реалізації ліберального порядку денного”.

Водночас, СПЖ звинуватили архонта Константинопольського Патріархату, президента будівельної групи “GEFEST” (м. Одеса), “Асоціації грецьких підприємців та бізнесу в Україні” (м. Київ), благодійної організації “Фонд Бумбураса” (м. Одеса) Пантелеймона (Пантеліса) Бумбураса (Παντελής Μπούμπουρας (Ελληνικά); 20.09.1955, уродженця острова Лемнос, Греція) у навмисному проведенні ним 28.01.2025 кампанії із дискредитації УПЦ, яка, відповідно до його заяв, дезінформує і маніпулює свідомістю грецького духовенства і ченців, користуючись їхньою необізнаністю про реальну ситуацію в Україні. Реагуючи на опублікований лист 40 монастирів Греції та Афону на підтримку УПЦ, Бумбурас звернувся до ченців і священиків Елладської Православної Церкви, а також монастирів Святої Гори Афон, із закликами не довіряти заявам представників УПЦ про гоніння в Україні. Він вважає, що багато українських віруючих не бажають відвідувати церкви, пов’язані з російськими спецслужбами, і закликав УПЦ до діалогу із Фанаром з метою “реального відокремлення від Москви”. Нагадав про певні “крайні проросійські кола всередині УПЦ”, які блокують процес об’єднання з ПЦУ, не допускають зцілення всередині українського православ’я: “Ці кола, представники яких нам відомі, кажуть, що “росіяни прийдуть і врятують нас”. Росіяни шукають довірливих людей серед грецьких священиків і старців, які не знають всіх деталей того, що відбувається в Україні”. Також Бумбурас припустив, що церковне питання може стати предметом переговорів між Україною та Росією — “Якщо переговори про припинення вогню відбудуться, Росія може висунути вимоги щодо церковних питань”.

За висновками журналістів СПЖ, “Трамп, як і всі політики, немає постійних друзів і постійних ворогів, все залежить від кон’юнктури. Але на сьогоднішній день, незважаючи на жорсткі порушення прав і важкий психологічний пресинг, УПЦ не зрадив жодний архієрей і монастир”. В очах міжнародної спільноти, і тим більше в очах помісних православних церков, ПЦУ дискредитувала себе масовими захопленнями храмів, насильством, обманом, постійним втручанням у політику не лише України, а й інших країн. При цьому залишається одна надія на архонтів, “вони постараються, вони всім пояснять, вони розкажуть ту версію того, що відбувається в Україні, яка влаштовує ПЦУ”.

З огляду на викладене, слід звернути увагу на цікаві факти функціонування СПЖ в інформаційному просторі, які тривалий час приховуються від читацької аудиторії. Так, з моменту своєї реєстрації (осінь 2015 року) на офіційному сайті відсутні відомості про саме ТОВ, про те, хто і як може стати членом товариства, про власників та редакційний склад. Значна частина друкованих матеріалів підписана шаблоним виразом “Редакція СПЖ” або псевдонімами.

Продовження ⤵️

Продовження. Початок ⤴️

Публічна інформація у формі відкритих даних, опублікована виданням “UA.WIKIPEDIA”, свідчить, що на момент реєстарції у 2015 році головний офіс ТОВ “Інформаційне агентство Спілка православних журналістів” (СПЖ, код ЄДРПОУ 39738055) знаходився за адресою: вул. Іллінська, 12, кім. 215, м. Київ; тел.: +380 (44) 391 51 37, сайт — https://spzh.media (не активний). Основним видом діяльності визначено “надання інформаційних послуг”. Офіційними власниками та засновниками станом на 31.05.2018 були Сабадаш Юрій Віталійович (внесок 192 200 грн, 62 %), Діхтярук Наталія Миколаївна (внесок 58 900 грн, 19 %), Яблучанський Максим Ашотович (внесок 58 900 грн, 19 %). Двох останніх було видалено із числа засновників у 2021 році.

За даними аналітичної платформи “Clarity-Project.info”, 30.12.2023 було внесено зміни в реєстраційні документи, а саме: присвоєно нову юридичну назву “ТОВ “О.М.С.В.П. ГРУП” (адреса: вул. Льва Толстого, 7, м. Одеса, 65023), старого бенефіціара і засновника Сабадаша Юрія Віталійовича замінив Мельохін Владислав Анатолійович. У зв’язку із цим, згідно із розміщеною інформацією інтернет-компанії DATABASES Lab, видання СПЖ отримало нову назву “Спілка православних журналістів, Інформаційне Агентство”, яке є “об’єднання православних журналістів, створене в Україні з метою відстоювання інтересів канонічного Православ’я. В останні роки Українська Православна Церква на чолі з Блаженнішим Митрополитом Онуфрієм піддається постійним гонінням з боку української влади. При потуранні влади розкольники і радикальні націоналісти захоплюють храми УПЦ, б’ють священиків і парафіян, тероризують паству. Нашою основною метою є повноцінно і об’єктивно висвітлювати все, що відбувається як в Україні, так і за її межами”.

Відповідно до опублікованої інформації виданням “UA.WIKIPEDIA”, справжнім власником СПЖ є Вишневецький Віктор Вікторович, 08.01.1968, бізнесмен з м. Макіївка, компанії якого проходять у рамках кримінального провадження №22017050000000308 за ст. 258-5 ККУ (фінансування тероризму), а він сам внесений до бази даних Центру “Миротворець”.

Слідчим управлінням ГУ СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22023101110000608 від 21.07.2023, згідно із матеріалами якого, “починаючи з лютого 2014 року й по теперішній час, російські громадські організації та проросійські православні об’єднання, які діють на території України та фінансуються неурядовими організаціями російської федерації, а також релігійними фондами на території України, проводять діяльність спрямовану на шкоду державній безпеці України в інформаційній сфері. ТОВ “Спілка православних журналістів” (код ЄДРПОУ 39738055), ТОВ “Перший Козацький канал” (код ЄДРПОУ 41265288), зареєстровані та здійснюють діяльність як інформаційні агентства у сфері телевізійного мовлення, надання інформаційних послуг, видання журналів і періодичних видань, виробництво та розповсюдження телевізійних програм. При цьому керівництво даними підприємствами та формування напрямків інформаційної діяльності здійснюється одними й тими ж керівниками, посадовими особами та журналістами. Згідно із висновком експертів № 23309/23-36/23310/23-61 Київського НДІСЕ Міністерства юстиції України у публікаціях та відеоматеріалах, розповсюджених на сторінках медіа-ресурсу “СПЖ” і у відеохостингу “YouTube” міститься інформація, спрямована на шкоду інформаційній безпеці України, а також містяться висловлювання спрямовані на приниження честі й гідності духовенства та вірян ПЦУ у зв’язку з їх релігійними переконаннями, а також на формування неприязні до них та до представників Вселенського патріархату”.

Завершення ⤵️

Завершення. Початок ⤴️

Незважаючи на вищевикладене, СПЖ продовжує свою відверту проросійську діяльність шляхом поширення прокремлівської пропаганди, возвеличення кліриків Московського патріархату, які виправдовують російську агресивну війну в Україні. Зокрема, із посиланням на санкційний і заборонений в ЄС телеканал “Спас”, що повністю належить Московській патріархії, 15.02.2025 опубліковано статтю “Патріарх Кирил вважає, що РПЦ сьогодні “піднімається від сили до сили”, але це “дуже багатьма силами в сучасному світі не вітається”, в якій російську федерацію показують як “утримувача” та “рятівника людства від перемоги зла”, яка “в якомусь сенсі збереже свою місію катехона”.📌

Події, що перевернули світ

Останніми днями набули резонансу світового масштабу ряд подій, які кардинально впливають на майбутній континентальний розподіл, особливо на євроазійську частину та Україну зокрема. Але потік суперечливої за своїм змістом інформації, поширеної різними блогерами, політологами та ЗМІ, не дає можливості широкій аудиторії читачів “відсіяти праведне від грішного”, активізувати критичне мислення, аналіз та прогнозування для “виходу із ступора мармеладного натовпу”, якого можна накачувати різними інгредієнтами, барвниками і зберігати при цьому необхідну желатинову консистенцію.

Розпочнемо з актуального. Серед усього іншого найболючішим для українців є розвиток міжнародної ситуації навколо України, насамперед щодо завершення або припинення бойових дій. Але розглядати одноосібно це питання без розвитку геополітичних процесів означає завести себе у чорну кімнату без вікон і дверей та намагатися безуспішно віднайти вихід. З огляду на поширену інформацію, що транслюється офіційними та незалежними джерелами, стає зрозумілим, що у діючої адміністрації Білого дому відсутні єдині підходи до вирішення українського питання: 65 % — за Україну, 35 % — проти (через нашу владу, яку Білий дім звинувачує у привласненні американських коштів та прагне використати окремих її представників як “свідків” проти членів Демократичної партії США, які допомагали українським посадовцям у вчиненні злочинної діяльності).

А відтак, зустріч представників США та Росії 18 лютого (за іншими даними  — ранок 19 лютого) 2025 року у м. Ер-Ріяд (Королевство Саудівської Аравії, КСА) проходитиме без залучення ЗМІ та у повній таємничості. Особисту безпеку учасникам заходу гарантує спадковий принц Мухаммед ібн Салман ас-Сауд (Mohammed bin Salman Al Saud, 31.08.1985, уродженець м. Джидда (КСА 🇸🇦), який відіграє ключову роль у цьому. Оскільки, саудити є стратегічними партнерами США, але підтримують робочі відносини з РФ, що допомогло їм створити нейтральну площадку для перемовин, яка задовольняє всіх учасників процесу. 

Головна мета зустрічі — створення нової архітектури безпеки в Європі, яка дозволить всім сторонам вийти із затяжної кризи зі “збереженням облич”. 

За інформацією різних джерел, які хоч трохи обізнані про переговорний процес, на зустрічі будуть обговорювати наступне:
— США офіційно відмовляються від планів інтеграції України до Північноатлантичного альянсу. Цей пункт буде зафіксовано як на двосторонньому рівні, так і за спеціальними заявами Києва.
— Україна бере на себе зобов’язання зберегти нейтральний статус. У відповідь Росія гарантує, що не просуватиметься далі за територію вже зайнятих частин п’яти областей: Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської, а також виходить з Харківщини.
— Якщо одна із сторін порушить угоду, інша отримує повну свободу дій. 
— Якщо НАТО відновить плани щодо прийому України, РФ отримує карт-бланш на військовий наступ на всю територію України. 
— Якщо Москва спробує просунутися далі закріплених кордонів, США та союзники мають право завдати прямого удару по еросійським позиціям із використанням усієї наявної зброї, окрім ядерної (цей пункт обговорювався особливо довго, оскільки жодна із сторін не вірить у гарантії один одного). Саме тому було вироблено принцип автоматичного удару у відповідь — ніяких консультацій, відразу дія (слід розуміти під цим посилом, вчинення різного роду провокацій.

Найважливіші супутні домовленості:
— Росія виводить війська з Білорусії. Мінськ більше не сприймається як плацдарм для можливої ​​атаки на Київ. Росія знімає контроль із білоруського кордону і повертає свої війська на територію РФ.
— США скорочують військову присутність у Польщі та низці країн НАТО. Трамп готовий частково згорнути інфраструктуру Альянсу у Східній Європі, що стане символічним кроком до розрядки. Під питанням — виведення американських систем ПРО. Їх США виводити не хоче.
— Санкції: часткове розморожування рахунків великих російських банків та енергетичних компаній. Інші залишаються.
— Кримське питання продовжує бути у підвішеному стані.

Продовження ⤵️

Продовження. Початок ⤴️

Де-юре Захід не визнає анексію, але де-факто погоджується не порушувати тему Криму як мінімум до закінчення другого президентського терміну Трампа.

Переговори проходитимуть у формі жорсткого торгу, але з чітким розумінням, що обидві сторони зацікавлені у фінальній угоді. Для Трампа — це зовнішньополітична перемога, якою він може похвалитися перед виборцями, що саме він, а не Байден, зупинив війну.

За інформацією Reuters, Путін вважає, що “СВО” завдає надто сильне навантаження економіці. Зокрема, йдеться про надвисоку ставку рефінансування Центробанку, яка призвела до непідйомних для населення та бізнесу кредитів. Останніми місяцями загострилася проблема нестачі робочої сили, що нашаровується на труднощах із мігрантами, які раніше активно вирішували потреби. Плюс санкції продовжують поступово відкидати Росію назад у технологічному плані.

Окремі єврейські лобісти російських інтересів намагалися домовитися з Д. Трампом через його зятя Джареда Корі Кушнера (Jared Corey Kushner; 10.01.1981, уродженця м. Лівінгстон, штат Нью-Джерсі, США) щодо припинення бойових дій на території України і допомогти у “збереженні обличчя” кремлівському диктатору, оскільки Росія стоїть на краю прірви свого існування в силу економічного колапсу, можливого виникнення збройного громадянського конфлікту (насамперед на Кавказі, де Інгушетія і Дагестан готові до відкритого протистояння з Чечнею), вкрай різкого погіршення суспільно-політичної обстановки (повернення в глибинку Росії 450 тисяч СВОшників та 250 тисяч колишніх в’язнів із досвід бойових дій, які більше нічого не вміють як вбивати,  не може призвести до мирного існування російського суспільства). Рушійні сили, які привели Трампа до влади, віднеслися до таких ініціатив нейтрально і розпочали поширювати у ЗМІ різну фейкову інформацію про введення військ, придбання металу, корисних копалин тощо.

Україна може автоматично набути членства в НАТО, якщо РФ порушить режим припинення вогню після врегулювання конфлікту, повідомила британська The Guardian. За даними видання, кілька американських сенаторів розробили план, згідно з яким питання про членство України в Північноатлантичному альянсі буде прив’язане до ситуації на російсько-українському кордоні.

Минулого тижня привернув увагу візит прем’єр-міністра Індії Нарендри Дамодардаса Моді (Narendra Damodardas Modi; 17.09.1950 вересня 1950, уродженця м. Ваднагар, штат Гуджарат, Індія) до США. Після публічного занепокоєння Трампом “дуже сильним зловживанням Індією  митними тарифами”, що блокують американський імпорт, індійською стороною були негайно внесені суттєві корективи у налагодження двосторонніх торговельних відносин. Такий підхід дозволив зміцнити зв’язки із США у сфері безпеки та оборони щодо потенційної закупівлі американських систем і технологій озброєння, безпекового обладнання. Досягнуто домовленості, що Індія диверсифікує закупівлі зброї, зменшує поставки від свого традиційного постачальника зброї, Росії, а купує більше зброї в таких країнах, як Франція, Ізраїль і Сполучені Штати (протягом трьох років РФ планувала поставити до  Індії свої багатоцільові винищувачі п’ятого покоління Су-57, але, в силу відновлення розслідування корупційного скандалу, пов’язаного з індійським мільярдером Гаутамом Шантілалом Адані (Gautam Shantilal Adani; 24.06.1962, уродженцем м. Ахмадабад, штату Гуджарат, Інді) та самого Н. Моді, ситуація щодо подальшої співпраці з росіянами в авіаційній галузі кардинально змінилася).  Індія готова прийняти назад мігрантів без документів, що були затримані в США, і продовжити співпрацю у цій сфері. На фоні активізації діяльності Китаю в Індо-Тихоокеанському регіоні, відновлено роботу Індії у стратегічному чотиристоронньому діалозі з питань безпеки (Quad group of nations, Quad / QUAD), куди також входять Австралія, США та Японія.

Продовження ⤵️

Серед конгресменів-республіканців обговорюється інформація щодо “закулісної розмови” із представниками уряду КНР, за результатами якої було досягнуто двостороннього порозуміння щодо недопущення вчинення можливих військових дій стосовно Тайваню і організації таємних перемовин з адміністрацією Трампа по розділу Росії.

17.02.2025 у м. Абу-Дабі (Обʼєднані Арабські Емірати, ОАЕ 🇦🇪) відкрилася Міжнародна виставка озброєння (The International Defence Exhibition,  IDEX), на якій представлена мілітарна та безпекова продукція провідних виробників зі всього світу, що організовується раз на два роки. Зберігається висока ймовірність відвідування виставки главою Чеченської республіки Кадировим Рамзаном Ахматовичем, 05.10.1976, який заздалегідь перевіз свою сім’ю у м. Дубай (ОАЕ 🇦🇪). 
 
За результатами проведення Мюнхенської безпекової конференції-2025 https://securityconference.org/publikationen/munich-security-report-2025/executive-summary/ можна зробити короткий висновок: у зовнішньополітичних дебатах стало істиною те, що світ стає все більш “багатополярним”. Хоча міра, до якої сьогодні світ вже є багатополярним, стає дискусійною, його “мультиполяризація” визначається наступним  фактом: з одного боку, влада переходить до більшої кількості виконавців, які мають можливість впливати на ключові глобальні проблеми. З іншого, світ переживає дедалі більшу поляризацію як між багатьма державами, так і всередині них, що перешкоджає спільним підходам до глобальних криз і загроз. Загалом, цей захід був схожий на “льодяний душ”, який повернув Європу у реальність і вказав на всі недоліки, що були допущені протягом останніх трьох років, насамперед щодо України, а також визначив орієнтири подальшого розвитку європейського континенту.

Ці наративи чітко сформульовані в інтерв’ю екс-прем’єр-міністра Великої Британії Александера Бориас де Феффел-Джонсона (Alexander Boris de Pfeffel Johnson; 19.06.1964). “Нам потрібно зробити Україну неприступною — як сказав Піт Хегсет — для подальшого нападу, і це означає, що нам усім потрібно збільшити наші зусилля: логістику, розвідку, танки, літаки, гармати, снаряди, безпілотники…  Нам потрібно інвестувати в оборонне виробництво і технології Великої Британії, і якщо ми будемо йти до цього з переконаністю, є великі можливості для зростання робочих місць. Ми можемо допомогти перетворити Україну на “дикобраза зі сталі”, настільки сильно укріпленою, що Путін ніколи не спробує відкусити ще раз”, — заявив Борис Джонсон, — “Щоб здійснити цю трансформацію, ми, європейці, не можемо просто сидіти склавши руки і очікувати, що американці зроблять все за нас. Британія може очолити це, точно так само, як ми очолили у 2022 році, коли Путін вторгся, і Бен Воллес організував процес Рамштейна, який так швидко перемістив багато зброї в Україну.

Це може вас здивувати, але Британія — велика держава. У нас більше важких військових літаків, ніж майже у всій Європі. Ми є і завжди були природним № 2 у НАТО, квінтесенцією трансатлантичної держави в тому, що ми рішуче працювали над залученням Америки в мир і безпеку Європи. Нам потрібно зробити те ж саме знову, зараз. Так, я вважаю, що США підтримали б такий проєкт, очолюваний європейцями, з розвідкою і повітряним прикриттям… Але щоб американці були в курсі і належним чином залучені, цього разу ми повинні показати, що ми серйозно ставимося до справи. Дональд Трамп не зраджує українців — зовсім ні. Зрештою, він хоче вільної, суверенної та незалежної України. Він знає, що мир і безпека Європи — і світу — залежать від результату, а також від його власної політичної спадщини. Але для досягнення цієї мети він також знає, що настав час бути жорстоко об’єктивним — і справедливим — з європейцями. Настав час перестати панікувати, перестати нити, зробити крок уперед і збільшити нашу частку тягаря. Британії також настав час піти вбік і стати лідером”, — підсумував Джонсон.

У прямій мові Бориса Джонсона присутні прямі заклики до створення “Нової Європи” та Європейського військово-політичного альянсу для протидії російській загрозі та спільної роботи заради європейської безпеки.

Продовження ⤵️

Аналогічної позиції дотримується чинний прем’єр-міністр Великої Британії Сер Кір Родні Стармер (Sir Keir Rodney Starmer; 02.09.1962). На його переконання, Велика Британія готова відігравати провідну роль у прискоренні роботи над гарантіями безпеки для України. Це включає подальшу підтримку українських військових, на яку Велика Британія вже виділила 3 мільярди фунтів стерлінгів на рік щонайменше до 2030 року. Але це також означає готовність і бажання зробити свій внесок у гарантування безпеки України, розмістивши британські війська на місцях, якщо це буде необхідно. “Я дуже глибоко відчуваю відповідальність, яка пов’язана з потенційною загрозою для британських військовослужбовців. Але будь-яка роль у допомозі гарантувати безпеку України — це допомога у гарантуванні безпеки нашого континенту і безпеки цієї країни”, — написав британський премʼєр  у своїй колонці для видання The Telegraph. 

Така позиція британського премʼєра чинитиме тиск на інші європейські країни, особливо на Німеччину та Італію, які не поспішають публічно підтримувати ідею направлення європейських миротворчих сил в Україні.

Підсумовуючи перебіг подій минулого тижня, які вкрай змінили розстановку фігур на шахматній дошці геополітичної гри, слід зазначити, що до травня 2025 року лідери переговорів можуть змінитися залежно від наближення до завершення війни, яку розв’язала терористична Росія проти України. Вашингтон може втратити провідну миротворчу роль, а натомість Лондон вийде в лідери разом з Парижем і Берліном, що цілком логічно (але все стане зрозумілим після зустрічі європейських лідерів у м. Париж).

Щодо самих “мирних” переговорів, то вони відбуваються хаотично за участю всіх учасників процесу. А все тому, що Росію не знали і не хотіли знати. Росія інша. Вона існує у віртуальному світі, де є лише бандити і біомаса. Хто цього не знав, той програє у часі і у прийнятті адекватних ситуативних рішень. З Росією треба говорити з позиції грубої сили із застосуванням залізного паркану і припиненням дипломатичних та економічних відносин. Інших варіантів немає. Росії довіряти не можна, бо генетично їхні керманичі не спроможні дотримуватися своїх обіцянок і міжнародних законів. У кремлівців лише одежа європейська, а нутро — істот із кам’яної доби.📌

Про що говорили в Ер-Ріяді? Переклад стенограми пресконференції після зустрічі

18.02.2025 відбулася прес-конференція державного секретаря Марко Антоніо Рубіо (Marco Antonio Rubio; 28.05.1971, уродженця м. Майамі, США), радника з питань національної безпеки Майка Джорджа Волтца (Michael George Waltz; 31.01.1974, уродженця м. Бойтон-Біч, штат Флорида, США), спеціального посланника з питань Близького Сходу Стіва Чарльза Віткоффа (Steven Charles Witkoff; 15.03.1957, уродженця м. Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США) із кореспондентами Дженніфер Ганслер (Jennifer Hansler) з телеканалу CNN та Метью Лі (Matthew Lee; 09.09.1966, уроженцем м. Буффало, штат Нью-Йорк, США) із міжнародного інформагентства Associated Press (AP).

Відповідно до опублікованого Державним департаментом США транскрипту прес-конференції учасників американської перемовної групи, пропонується її дослівний переклад відповідно до оригіналу.

ЗАПИТАННЯ: До нас приєдналася американська делегація, яка щойно завершила свої зустрічі з росіянами. Чи є у вас якісь домовленості щодо подальших переговорів?

СЕКРЕТАР РУБІО: Ну, я б почав з того, що ми домовилися про чотири принципи, які я вважаю важливими. По-перше, ми працюватимемо — ми доручимо нашим командам працювати дуже швидко над відновленням функціональності наших відповідних місій у Вашингтоні і в Москві. Для того, щоб ми могли продовжувати рухатися цим шляхом, нам потрібно мати дипломатичні установи, які працюють і функціонують у нормальному режимі.

Другий момент — це те, що ми збираємося призначити команду високого рівня з нашого боку, щоб допомогти вести переговори і йти — працювати над завершенням конфлікту в Україні у спосіб, який буде тривалим і прийнятним для всіх сторін, що беруть у ньому участь.

Третій момент — почати працювати на високому рівні, щоб почати обговорювати, обмірковувати і вивчати як геополітичну, так і економічну співпрацю, яка могла б стати результатом завершення конфлікту в Україні. Очевидно, що для цього ми повинні побачити, як цей конфлікт прийде до успішного і тривалого завершення, щоб це стало можливим.

І останнє, про що ми домовилися, це те, що поки наші команди працюватимуть над усім цим, дехто з нас буде залучений до цього процесу, щоб переконатися, що він просувається продуктивним шляхом.

ЗАПИТАННЯ: Як виглядає тривале і успішне завершення? Чи передали ви сьогодні росіянам якісь пропозиції?

РАДНИК НАЦІОНАЛЬНОГО ПРЕЗИДЕНТА США З НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ВАЛЬЦ: Ну, є кілька основоположних принципів. Це має бути остаточне завершення війни, а не тимчасове, як ми бачили в минулому. Ми знаємо, що практична реальність така, що будуть дискусії про територію і про гарантії безпеки. Це лише фундаментальні основи, які будуть лежати в основі будь-якої дискусії.

Але я думаю, що найважливішим є те, що Президент [Трамп] заявив про своє бажання, про свою рішучість закінчити цю війну, закінчити вбивства, які відбуваються. Смерть і руйнування, які відбуваються, коли ця війна триває, місяць за місяцем на сході і півдні України, є неприйнятними. Це не в інтересах жодної із країн. Це не в інтересах світу і, безумовно, не в інтересах Сполучених Штатів і Європи.

Тому, всі ці речі будуть рушійною силою подальших переговорів. І як ви бачите, президент — президент Трамп — налаштований рухатися дуже швидко. Ми щойно провели телефонну розмову на рівні глав держав, першу за багато років. І ось ми тут, менш ніж через тиждень, на найвищому рівні урядів США і Росії. І ми сподіваємося продовжувати рухатися в такому ж темпі, щоб не лише припинити війну, але й розблокувати те, що може стати основою для дуже продуктивних і стабілізуючих відносин у майбутньому.

ЗАПИТАННЯ: Ви згадали про територію. Чи прийнятно для США, щоб Росія зберегла будь-яку територію, анексовану з початку війни у лютому 2022 року?

Продовження ⤵️

Попередній ⤴️

РАДНИК НАЦІОНАЛЬНОГО ПРЕЗИДЕНТА США З НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ВАЛЬЦ: Ну, я думаю, що це ті речі, які — це те, що має бути обговорено. І це ті речі, з яких ми почнемо і будемо виконувати важку роботу, яка нас чекає попереду. Але важливо те, що ми розпочали цей процес. І те, що Президент [Трамп] не вважав прийнятним, — це нескінченна війна в Європі, яка буквально перетворювалася — перетворилася на м’ясорубку для людей з обох сторін.

Отже, якщо ви просто подумаєте про те, що всього за кілька місяців президент Трамп змістив усю глобальну дискусію не з того, чи закінчиться війна, а з того, як вона закінчиться. І тільки президент Трамп може це зробити. І в Овальному кабінеті менше тижня тому і президент Путін, і президент Зеленський сказали йому, що тільки ви, президент Трамп, можете довести цю війну до кінця.

ЗАПИТАННЯ: Яких поступок ви очікуєте від росіян?

СЕКРЕТАР РУБІО: Ну, знову ж таки, ми не збираємося вести попередні переговори про це, як і про припинення цього конфлікту. Це ті речі, які мають відбуватися через важку і складну дипломатію в закритих кімнатах впродовж певного періоду часу. Важливо зрозуміти дві речі.

Перша — єдиний лідер у світі, який може це зробити, який може навіть зібрати людей разом, щоб почати говорити про це серйозно, — це президент Трамп. Він єдиний у світі, хто зараз може це зробити.

Друге, про що я хотів би сказати, це те, що для того, щоб конфлікт закінчився, всі учасники конфлікту повинні бути з цим згодні, це має бути прийнятним для них. Але ми повинні розуміти, що вже три з половиною роки не було жодних регулярних контактів між Сполученими Штатами і Росією, а в деяких випадках і між будь-яким з учасників цього конфлікту і Росією. Тому метою сьогоднішньої зустрічі було продовжити телефонну розмову, яка відбулася тиждень тому, і почати налагоджувати ці лінії зв’язку.

Робота ще попереду. Сьогоднішній день — це перший крок на довгому і складному, але важливому шляху. І президент Трамп прагне покласти край цьому конфлікту, як він і говорив, коли балотувався на посаду президента. І він хоче, щоб так і сталося — завершився [конфлікт] справедливо. Він хоче, щоб він завершився стійким і довготривалим [миром], а не призвів до нового конфлікту через два-три роки. Цього буде нелегко досягти, але він єдиний у світі, хто може розпочати цей процес. Дональд Трамп — єдиний лідер у світі, який може ініціювати цей процес, і сьогоднішній день став першим кроком у цьому процесі.

ЗАПИТАННЯ: Чи буде послаблення санкцій, пов’язаних з нормалізацією або спробою вирівняти відносини між США і Росією? Чи піднімали росіяни питання послаблення санкцій на сьогоднішній зустрічі?

СЕКРЕТАР РУБІО: Ну, санкції — це все результат цього конфлікту. Є санкції, які були введені у результаті цього конфлікту. І тому я хотів би сказати вам, що для того, щоб покласти край будь-якому конфлікту, всі сторони повинні піти на поступки. Ми не збираємося визначати, які саме. Ми, звичайно, не збираємося обговорювати це сьогодні на прес-конференції, якщо вже на те пішло. Але є й інші обставини, проти яких діють санкції. Європейському Союзу в якийсь момент доведеться сісти за стіл переговорів, тому що вони також наклали санкції.

Отже, я думаю, що суть полягає в тому, що мета — і ми погодилися з тим, що мета полягає в тому, щоб покласти край цьому конфлікту у спосіб, який буде справедливим, довготривалим, стійким і прийнятним для всіх сторін, що беруть участь. Як це виглядає, що ж, це те, заради чого буде здійснюватися поточна взаємодія.

ЗАПИТАННЯ: Українці та європейці висловили думку, що вони відчувають себе дуже відстороненими від процесу, який досі відбувався. Як ви маєте намір відповісти на їхні занепокоєння? Чи будуть вони враховані на майбутніх багатосторонніх зустрічах?

Продовження ⤵️

Попередній ⤴️

СЕКРЕТАР РУБІО: Ну, я б прокоментував це так: за три з половиною роки, поки триває цей конфлікт, за три роки, поки він триває, ніхто інший не зміг об’єднати щось подібне до того, що ми побачили сьогодні, тому що Дональд Трамп — єдиний лідер у світі, який може це зробити. Тож тут ніхто не відсунутий на узбіччя. Але президент Трамп притримується позиції, згідно з якою він проводив свою кампанію, щоб ініціювати процес, який може призвести до припинення цього конфлікту, і з цього можуть випливати деякі дуже позитивні речі для Сполучених Штатів, Європи, України, світу. Але спочатку все починається з припинення цього конфлікту.

Тому єдине, що намагається зробити президент Трамп — це встановити мир. Це те, за що він агітував. Це те, за що світ має бути вдячний президенту Трампу. Він зміг — він зміг досягти того, чого за три — два з половиною, три роки ніхто інший не зміг досягти, а саме: розпочати цей процес, серйозний процес. Очевидно, що попереду ще багато роботи, перш ніж ми отримуємо результат. Але президент Трамп — єдиний, хто може це зробити.

РАДНИК НАЦІОНАЛЬНОГО ПРЕЗИДЕНТА США З НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ВАЛЬЦ: Я думаю, що це — дивіться, це здоровий глузд. Якщо ви збираєтеся об’єднати обидві сторони, ви повинні говорити з обома сторонами. І ми будемо продовжувати нагадувати всім, що буквально за кілька хвилин після того, як президент Трамп поклав слухавку з президентом Путіним, він зателефонував і поговорив з президентом Зеленським. Так що “човникова дипломатія” траплялася протягом всієї історії, вона трапляється в усьому світі. Ми постійно розмовляємо з обома сторонами. Держсекретар кілька днів тому зустрічався з президентом Зеленським разом з віце-президентом, сімома членами Кабінету міністрів одночасно в Європі — це дійсно свідчить про важливість залучення наших союзників. Президент Трамп говорив з президентом Макроном лише вчора. Прем’єр-міністр Стармер приїжджає до Вашингтона наступного тижня.

Тому я думаю, що ми — фактично — будемо продовжувати відкидати думку про те, що з нашими союзниками не консультувалися. З ними консультуються буквально майже щодня. І ми будемо продовжувати це робити.

ЗАПИТАННЯ: Чи призначили ви дату зустрічі двох президентів на цій зустрічі? Коли ми можемо очікувати на цю зустріч?

РАДНИК НАЦІОНАЛЬНОГО ПРЕЗИДЕНТА США З НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ВАЛЬЦ: Ми цього не робили. Ми не встановлювали цю дату. Але обидва президенти говорили про зустріч і очікують на неї.

ЗАПИТАННЯ: Чи можете ви розповісти нам трохи про сьогоднішню зустріч? Якою була взаємодія? Як би ви охарактеризували дискусії?

СТІВ ВІТКОФФ: Вона була позитивною, оптимістичною, конструктивною, всі були націлені на досягнення правильного результату, заснованого на рішеннях. Ми обговорювали це після. Ми не могли собі уявити кращого результату після цієї сесії. Це було дуже, дуже солідно.

ЗАПИТАННЯ: Пане Віткофф, чи плануєте Ви ще раз відвідати Росію?

СТІВ ВІТКОФФ: Я не впевнений. Але ми приймемо це рішення протягом наступних кількох тижнів.

ЗАПИТАННЯ: Європейці — Кір Стармер, прем’єр-міністр Великої Британії, заявив, що США повинні підтримати будь-яке європейське рішення щодо війни. Чи готові ви до цього приєднатися?

Продовження ⤵️

Попередній ⤴️

РАДНИК НАЦІОНАЛЬНОГО ПРЕЗИДЕНТА США З НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ВАЛЬЦ: Ну, я думаю, що це те, що ми продовжимо обговорювати. Ми, безумовно, знову ж таки, як перший принцип, маємо гарантії безпеки від Європи. Ми — президент, багато хто з нас як члени Конгресу, попередні члени Конгресу, ми самі — закликали європейців продовжувати робити внесок у нашу спільну оборону, продовжувати розділяти тягар оборони НАТО. Ми продовжимо наголошувати на тому, що хоча ситуація покращилась, починаючи з першого терміну президента Трампа, той факт, що третина наших членів НАТО все ще не виділяють мінімум 2 відсотки свого ВВП на оборону через десять років після того, як ми всі колективно уклали цю угоду, це є неприйнятним. У червні цього року відбудеться саміт НАТО, і ми очікуємо, що з таким типом конфлікту, з таким типом війни і руйнувань, які ми, на жаль, спостерігали в Європі протягом останніх кількох років, ми повинні мати 100 відсотків як мінімум, а насправді ми перевищуємо цей показник.

Отже, це — це спільні зусилля. Йдеться не лише про те, що Сполучені Штати продовжуватимуть робити внесок і що ми продовжимо вимагати від американських платників податків. Ми всі повинні приймати ці важкі рішення, ми всі повинні робити внесок у нашу спільну оборону, і ми очікуємо, що це буде вулицею з двостороннім рухом для наших європейських союзників. І той факт, що і Великобританія, Франція та інші говорять про те, щоб зробити більш потужний внесок у безпеку України, ми вважаємо, що це добре.

ЗАПИТАННЯ: Ви пішли з цієї зустрічі переконані, що росіяни хочуть миру? Ви сказали, що може знадобитися деякий час, щоб переконатися в цьому? Як ви бачите це зараз?

СЕКРЕТАР РУБІО: Я маю на увазі, що я не розглядаю дипломатію таким чином. Я думаю, що дипломатія, у кінцевому рахунку, базується на діях. Вона базується на зобов’язаннях, яких дотримуються. Тому, я думаю, що вони — я повернувся сьогодні переконаний, що вони готові розпочати серйозний процес, щоб визначити, як, як швидко і за допомогою якого механізму можна покласти край цій війні. Чи зможемо ми врешті-решт досягти цього результату, очевидно, залежатиме від готовності кожної зі сторін конфлікту погодитися на певні речі.

Тому я вважаю, що ця зустріч важлива, тому що ми майже три роки не мали особливої взаємодії з росіянами, і вона закладає основу для майбутніх розмов. Що з цього вийде, залежатиме від сторін та їхньої готовності не лише взяти на себе зобов’язання, але й жити згідно з ними. Це буде перевірено в найближчі тижні. Але я можу сказати вам ще раз, що президент Трамп зробив це — він дуже чітко дав зрозуміти під час передвиборчої кампанії, що, на його думку, цей конфлікт має бути припинений. Він єдиний лідер у світі, який міг би розпочати процес, який ми бачили тут сьогодні, і цей процес буде продовжуватися. І коли ви говорите про тривале і стійке завершення конфлікту, це означає, що воно буде прийнятним для всіх, хто в ньому задіяний. І це, очевидно, включає Україну, а також наших європейських партнерів і, звичайно, російську сторону.

РАДНИК ПРЕЗИДЕНТА США З НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ВАЛЬЦ: Вибачте, я не хотів втручатися, але я просто хотів скористатися моментом і від імені усіх нас і президента подякувати нашим партнерам в Саудівській Аравії, подякувати господарям за те, що вони організували цю зустріч, і особливо спадкоємному принцу Мухаммеду бін Салману і його команді. Ми рухаємось швидко, а це означає, що вони дуже швидко стали такими гостинними господарями, і ми всі, безумовно, вдячні їм за це.

СЕКРЕТАР РУБІО: Безумовно.

ЗАПИТАННЯ: І якщо дозволите, останнє запитання: “Чи будуть саудівці брати на себе більш активну посередницьку роль у світі того, як ці переговори просуватимуться вперед?”

СЕКРЕТАР РУБІО: Ну, це рішення за Королівством, але я можу сказати вам, що Королівство Саудівської Аравії відіграє незамінну роль в тому, що сьогоднішній день став можливим — не просто прийняв нас, але і зібрав сторони разом для проведення цих переговорів.

Продовження ⤵️

Попередній⤴️

Я думаю, що це те, за що ми дуже вдячні — ми дуже вдячні за партнерство, яке ми маємо з ними із багатьох питань, і це одне з них. Ми дякуємо їм за це і сподіваємося, що вони будуть — я думаю, що вони запропонували, і я вірю, що вони будуть продовжувати допомагати у будь-який спосіб, який вони можуть.

ЗАПИТАННЯ: Чудово. Дякую всім. Я дуже ціную це.

СЕКРЕТАР РУБІО: Дякую.

ЗАПИТАННЯ: Чи можу я просто додати пару.

СЕКРЕТАР РУБІО: Звичайно.

ЗАПИТАННЯ: Я буду дуже коротким. Я знаю, що ви поспішаєте на літак. Тож який наступний крок зараз? Команда високого рівня, про яку ви згадали, це номер два, номер три чи номер чотири?

СЕКРЕТАР РУБІО: Так. Тож дозвольте мені провести вас через це. Наступний крок — це багатовекторність. Перший наступний крок — це робота через наші відповідні команди на дипломатичному рівні, щоб забезпечити функціонування наших дипломатичних місій. За останні десять років було вжито низку взаємних заходів, які дійсно зменшили нашу здатність працювати, наприклад, у Москві, і вони б поставили під сумнів свою здатність працювати у Вашингтоні. Для того, щоб продовжувати ці канали, нам потрібно мати активні дипломатичні місії, які здатні нормально функціонувати.

Друге — це команда високого рівня, включаючи тих, хто є технічними експертами із цих питань, щоб почати взаємодіяти з їхньою стороною щодо параметрів того, як би виглядало завершення цього конфлікту. І на цьому фронті, очевидно, буде взаємодія і консультації з Україною, із нашими партнерами в Європі та іншими. Але, зрештою, російська сторона буде незамінною для цих зусиль і для того, щоб цей процес розпочався.

А третій — разом з двома попередніми — починає займатися визначенням надзвичайних можливостей, які існують. Якщо цей конфлікт прийде до прийнятного завершення, відкриються неймовірні можливості для партнерства з росіянами, геополітичного в питаннях, що становлять спільний інтерес, і, відверто кажучи, економічного в питаннях, які, як ми сподіваємося, підуть на користь світові, а також покращать наші відносини в довгостроковій перспективі між цими двома важливими країнами. Отже, всі ці три зусилля будуть відбуватися в поєднанні один з одним.

Очевидно, що дипломатичний напрямок ми сподіваємось реалізувати досить швидко, оскільки він включає в себе роботу з нашими відповідними місіями. Другий шлях буде складним — це питання України і завершення конфлікту, але я думаю, що він необхідний для того, щоб третій шлях став можливим, а саме — наша здатність працювати разом над іншими геополітичними питаннями, що становлять спільний інтерес, і, звичайно ж, деякі унікальні, потенційно історичні економічні партнерства також. Ключем, який відмикає двері для цих можливостей, є припинення конфлікту.

ЗАПИТАННЯ: Але — так. Але з точки зору цього — наприклад, коли зустрічається команда високого рівня? Чи була призначена якась дата?

СЕКРЕТАР РУБІО: Дата не визначена, але це...

ЗАПИТАННЯ: Гаразд.

СЕКРЕТАР РУБІО: Ми — президент Трамп, як ви бачили протягом останніх чотирьох тижнів, не є терплячим у тому, що стосується дій. Він наполегливий. Він наполегливо працює. Він хоче, щоб все було зроблено. Він хотів цього, і він рухається дуже швидко, щоб виконати обіцянки, які він дав американському народу, коли вони обрали його нашим президентом.

ЗАПИТАННЯ: Гаразд. І потім, з точки зору першочерговості і відновлення дипломатичних місій, ви пам’ятаєте, що перша велика розбірка була після отруєння Скрипаля, і США, за одного з ваших попередників — пана Тіллерсона — вислали багато російських дипломатів, на що вони відповіли. Закрили консульство в Санкт-Петербурзі — його закрили росіяни. Ви, хлопці, закрили консульство в — і що? — Сіетлі та кілька інших. Вони будуть відкриті знову? Чи повернуться туди співробітники?

СЕКРЕТАР РУБІО: Ну, це те, про що ми будемо говорити, і в кінцевому підсумку — знову ж таки, я не збираюся вести переговори або працювати над цим публічно. Це те, про що будуть ці канали. Але, зрештою, мета, яку ми маємо досягти, полягає у тому, що ми повинні мати певну нормальність у наших місіях і їхню здатність функціонувати...

Продовження ⤵️

Попередній ⤴️

РАДНИК ПРЕЗИДЕНТА США З НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ВАЛЬЦ: І навіть у головних посольствах.

СЕКРЕТАР РУБІО: І в головних посольствах зокрема.

РАДНИК ПРЕЗИДЕНТА США З НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ВАЛЬЦ: Так, тільки в головних посольствах, незалежно від консульств.

ЗАПИТАННЯ: Так.

СЕКРЕТАР РУБІО: Я маю на увазі, що якщо наші дипломатичні канали будуть розірвані, буде дуже важко послідовно вести переговори з цілої низки питань, включаючи деякі, що не пов’язані між собою, які можуть підірвати більш широкі переговори щодо України. Тому необхідно покращити умови, в яких працюють наші місії, а також середовище і простір, в якому вони працюють. Це те, що ми хочемо зробити якнайшвидше. І важливо підготувати грунт для двох інших речей, які ми хочемо зробити.

Але я думаю, що ключовим моментом у всьому цьому, зрештою, буде те, чи вдасться досягти згоди з усіма залученими сторонами щодо прийнятного вирішення конфлікту в Україні. Тому що, якщо це станеться, світ не лише стане кращим, але й, я думаю, з’являться унікальні можливості для співпраці з ними.

ЗАПИТАННЯ: Так.

СЕКРЕТАР РУБІО: — у сферах двостороннього, геополітичного інтересу і деякими дуже унікальними економічними можливостями. Але спочатку ми повинні вирішити ситуацію в Україні у спосіб, прийнятний для всіх.

ЗАПИТАННЯ: Гаразд. Останнє запитання. Чи означає це, що якщо ви повернете статус до оперативного — нормального оперативного рівня — персоналу в посольствах, що ви вважаєте справу Скрипаля або анексію Криму закритою або такою, що більше не є проблемою? Тому що я думаю — ви згадували, що Кір Стармер буде у Вашингтоні наступного тижня. Можу собі уявити, що британці не будуть особливо задоволені цим.

СЕКРЕТАР РУБІО: Так, знову ж таки, я не збираюся вести переговори або обговорювати кожен елемент розривів, які існують або існували в наших дипломатичних відносинах, і механізми їх виникнення. Достатньо сказати, що президент Трамп пообіцяв і має намір виконати свою обіцянку зробити все можливе, щоб покласти край цьому конфлікту. Ми не зможемо цього зробити, якщо не матимемо хоча б якоїсь нормальної роботи наших дипломатичних місій у Москві та Вашингтоні. Отже, нам потрібно працювати над тим, щоб це покращити, і ми будемо працювати з ними, щоб побачити, що можливо в цьому контексті.

ЗАПИТАННЯ: Чи включає це відсторонення Лаврова від прийняття — скасування санкцій, які були накладені на...

СЕКРЕТАР РУБІО: Ми ще не на цьому рівні розмови, але, безумовно, буде низка тем, які треба буде обговорити на цьому шляху. Вони ще не — ми — ми ще навіть не розпочали цей процес. Сьогодні була лише домовленість розпочати процес з обговорення цих питань.

Запитання: Гаразд. Дякую.

Про українську спадщину на Афоні: фільм, який варто побачити

На телеканалі “2+2” відбулася прем'єра нового документального фільму “Древній Афон і Україна: що пов’язує нас із Святою Горою?”.

Свята гора Афон — один із найважливіших духовних центрів православного світу. Протягом століть українці, поряд із греками, сербами, болгарами та іншими народами брали активну участь у житті афонських обителей.

У фільмі вперше подано унікальні свідчення про багатовікову українську спадщину на Святій горі Афон у Греції, представлено нові відкриття та дослідження, зокрема про українські скити на Афоні, про українських козаків, які там були ченцями, про українських гетьманів, які матеріально підтримували афонське чернецтво, про віднайдені в архівах Афону старовинні українські рукописи та унікальні українські стародруки. Все це безцінна українська історична та духовно-культурна спадщина, про яку під впливом Росії десятиліттями штучно приховувались знання та пам'ять.

Директор Міжнародного інституту афонської спадщини, кандидат історичних наук Сергій ШУМИЛО розповів у фільмі про спроби російського домінування та маргіналізації українського православʼя, а також про московську колоніальну політику, яка триває століттями під прикриттям релігії.

Також у фільмі розповідається про сучасне життя на Афоні, про підтримку афонськими ченцями України, про накладення ними анафеми на Путіна, про участь афонітів у підготовці Томосу про автокефалію для Православної Церкви України, про духовну реабілітацію там українських військових тощо.

Після перегляду фільму стає більш зрозумілим, чому Афон, як міжнародний світовий центр східнохристиянського чернецтва, є вкрай важливим місцем для України та українського православʼя, зокрема, як місце духовної віднови і паломництва, формування православного монашества та збереження історична пам’ять.

А що нового на Альбіоні?

На фоні резонансних подій, що мали місце останнім часом, дещо поза увагою залишилися певні процеси у Великій Британії, які у перспективі матимуть визначальне значення для вмілої розстановки фігур на геополітичній шаховій дошці.

Приєднання у січні 2025 року Великої Британії до прямих санкцій США проти 200 російських юридичних і фізичних осіб, починаючи від трейдерів і посадових осіб та закінчуючи страховими компаніями, а також сотнями нафтових танкерів, стало гарним прикладом для Індії та Китаю, які погодилася купувати російську нафту у тому випадку, якщо її постачатимуть компанії та судна, які не потрапили під заборону. За поясненнями міністра закордонних справ Великої Британії Девіда Ліндона Леммі (David Lindon Lammy; 19.07.1972, уродженця м. Лондон): “Боротьба з російськими нафтовими компаніями вичерпує військові кошти Росії — і кожен рубль, який ми візьмемо з рук Путіна, допомагає врятувати життя українців”.

За інформацією британського уряду, санкції Великої Британії щодо енергетики РФ є особливим пріоритетом: “Хоча Росія є ослабленою, вона залишається, безсумнівно, небезпечною. Лише цими вихідними наш Королівський флот відстежуватиме російські військові кораблі, що проходять поблизу британських вод. Ці кораблі відступають із Сирії після того, як Путін покинув свого союзника Башара Асада, але вони залишаються озброєними та повними боєприпасів. Ми будемо стежити за кожним їхнім кроком. Зрештою, нам потрібен міцний мир. Мир, який дає українцям безпечне майбутнє і стримує будь-яку майбутню російську агресію. Тому ніяких розмов про Україну без України не має бути. Поганий мир зашкодив би не лише нашій безпеці, а й нашій економіці: вторгнення Путіна у 2022 році вплинуло на 1,5 відсотка світового ВВП і додало 3 відсотки до європейської інфляції. Китай, Іран і Північна Корея спостерігають. Міцний мир має ґрунтуватися на нових механізмах безпеки: подвоєння Європи, щоб зробити більше для безпеки нашого власного континенту; безперервне, довгострокове зобов’язання США перед своїми союзниками через НАТО; і британська підтримка США та союзників в Індійсько-Тихоокеанському регіоні, наприклад, через партнерство з безпеки Aukus. Це спосіб зробити нас усіх сильнішими. 24 лютого ми відзначатимемо похмуру віху — три роки з моменту повномасштабного вторгнення Путіна. Та попри всі виклики українці виявляють дивовижну стійкість. Зараз настав час посилити тиск на Кремль. Силою та єдністю ми переможемо”.

Тема захисту України була присутня у виступі Девіда Леммі на закритій сесії міністрів закордонних справ G20, що відбулася 19-20 лютого 2025 року у м. Йоханнесбург (Південно-Африканська Республіка, ПАР). Він заявив, що Кремль не зацікавлений у досягненні миру в Україні після промови міністра закордонних справ Росії С. Лаврова, в якій російський дипломат повторив свою давню критику Заходу та звинуватив його у втручанні у “внутрішні справи” інших країн. Все, що відбувається в Україні, відповідно до твердження Лаврова, це “українська криза”, в якій винне розширення НАТО і цьому “поступово приходить усвідомлення того, що рішення може бути знайдено лише шляхом усунення першопричин кризи”. Реагуючи на зазначене, Леммі звинуватив Росію у “царському імперіалізмі” та невинесенні уроків з історичних колоніальних воєн.

Не був присутнім на зустрічі міністрів G20 держсекретар США Марко Рубіо, який вважає політику ПАР дискримінаційною, а порядок денний закритої сесії — ідеологізованою. Не приїхала до Йоханнесбургу і голова МЗС Німеччини Анналена Бербок у зв’язку з майбутніми виборами до Бундестагу. Як зазначає агентство Associated Press, відсутність згоди серед учасників зустрічі виявилася і в тому, що вони відмовилися від спільної фотосесії.

Продовження ⤵️

Завершення. Початок ⤴️

Знаковим був приліт “ядерного” літака B-52H Stratofortress, що входить до складу 69-ї бомбардувальної ескадрильї стратегічних ракетних сил США із дислокацією на авіабазі Майнот у Північній Дакоті (США), на підтримку оперативної групи бомбардувальників 25-2 британських Королівських ВПС Ферфорд (Royal Air Force Fairford, RAF Fairford) під час телефонної розмови Трампа з Путіним. Місії оперативно-тактичних груп бомбардувальників (Bomber Task Force, BTF) дозволяють екіпажам підтримувати високий рівень бойової готовності та підтверджують постійну готовність глобального удару, а відтак, ближчими днями передбачено прибуття у Велику Британію ще двох таких літаків B-52H Stratofortress.

Поряд із зазначеним, приховуючи інформацію від зайвої уваги, США перекинули ядерні ракети на нові бази Швеції та Норвегії, а також Білий Дім веде перемовини із Королівськими ВМС Норвегії щодо придбання військово-морської бази Olavsvern, яка за часів “Холодної війни” використовувалась як пункт базування американських атомних підводних човнів, але її регулярна експлуатація була припинена у 2009 році.

Згідно із повідомленням британського видання The Telegraph, наступного тижня премʼєр-міністр Великої Британії Кір Стармер та президент Франції Еммануель Макрон відвідають США. Британський політик представить президенту США Дональду Трампу план розгортання в Україні менше ніж 30 000 європейських військовослужбовців, які можуть забезпечити дотримання будь-якої угоди про припинення вогню, укладеної за посередництва президента США. При цьому Стармер закликатиме Трампа тримати американські винищувачі і ракети в Східній Європі у стані бойової готовності, щоб “відповісти смертоносною силою, якщо Росія порушить умови будь-якого перемир’я”.

#НовинизАльбіону

Про британський альтруїзм і бажання допомогти Україні

На тлі напруженості в ООН та під час бурхливого періоду в трансатлантичних відносинах, 24.02.2025 37 лідерів європейських держав, Канади та Японії зібралися у столиці України в день третьої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну для обговорення у ході саміту “Підтримай Україну” формат гарантій безпеки для України. Практично у кожному виступі лунали слова про “демократію”. У цьому контексті слід пригадати актуальні слова столітньої давності екс-прем’єр-міністра Великої Британії сера Вінстона Леонарда Спенсера-Черчилля (Winston Leonard Spencer-Churchill; 30.11.1874-24.01.1965): “Демократія — найгірша форма правління, якщо не брати до уваги всі інші… Відколи утвердилася демократія, у нас одна війна змінюється іншою…”. Зміст цих слів дозволяє певним чином зрозуміти глибоку кризу сучасної системи міжнародної політики і спроможність її учасників переосмислити свій потенціал, пріоритети та ролі фактично усіх її суб’єктів. Серед них наявні як відносно нові учасники регіональної та світової політики безпеки (зокрема, країни пострадянського простору, Європейський Союз тощо), так і давно усталені, визнані віковими традиціями міжнародного впливу історичні авторитети, які ще донедавна формували когорту світових держав, а з другої половини ХХ ст. перебувають у процесі пошуку свого місця в новітній системі міжнародних відносин, апробуючи шляхи бодай часткового відновлення власного колишнього впливу.

До такої когорти належить Велика Британія. Пам’ять про її імперську велич, чинна належність до пулу ядерних держав, економічні можливості, модернізований військовий потенціал та розгалужена мережа дипломатичних представництв й розвідки на різних рівнях формують реальне підґрунтя для амбіцій збереження глобального залучення держави до міжнародних процесів далеко за межами природного первинного регіону зосередження її зовнішньої політики, яким залишається Європа. Останні події розвитку геополітичних процесів показали, що Британія активно працює над формуванням системи готовності протистояти новим та відродженим викликам національній і міжнародній безпеці, переважно опираючись на традиційні двосторонні союзи, партнерство та мережу багатосторонніх механізмів репрезентації, серед яких особливу засадничу роль відіграють британсько-європейські та британсько-українські відносини. Підтвердженням зазначеного набуває актуальності зміст інтерв’ю Вінстона Черчилля, наданого газеті Saturday Evening Post від 15.02.1930: “Ми з Європою, але не з нею. Ми пов’язані, але не є частиною. Ми зацікавлені і пов’язані, але не поглинуті”, а також позиція іншого колишнього британського прем’єр-міністра Генрі Джона Темпла, 3-ого віконта Палмерстона (Henry John Temple, 3rd Viscount of Palmerston; 20.10.1784 — 18.10.1865): “У нас немає вічних союзників, і у нас немає вічних ворогів. Наші інтереси вічні і неминущі, і наш обов’язок — слідувати цим інтересам”. Саме цей зміст є яскравим зразком того, що Британія продовжує формуватися в умовах виконання завдань збереження відповідності сучасним глобальним трендам світової політики та економіки, а відтак відкриває далі багато таємниць.

Підтвердженням вищезазначеного є події минулих тижнів, які показали, що США стають гегемоном у своїй півкулі, де Індо-Тихоокеанський регіон є в найвищому пріоритеті для Сполучених Штатів, а титульною віссю протистояння на наступне сторіччя буде Америка — Китай. При цьому довголітня спайка ЄС — США (НАТО — США) втрачає свою монолітність, Європа залишається наодинці із кровопролитною війною на Сході і вимушена стати повноцінною європейською цивілізацією зі своїми ліберальними цінностями. З часом два розділені континенти можуть зійтися у спільному протистоянні повзучій експансії Китаю, який поступово може поглинути бездіяльні і слабкі континенти.

Продовження ⤵️

Початок ⤴️

На фоні чергових роковин розстрілів на Майдану, де перші жертви гинули під лозунгами “Україна — це Європа”, нинішній прем’єр міністр Великої Британії сер Кір Родні Стармер (Sir Keir Rodney Starmer; 02.09.1962) в ексклюзивному інтерв’ю виданню The Telegragh пообіцяв відправити до України британських військовослужбовців, чим показав всій європейській спільноті приклад свого альтруїзму у боротьбі з російським ворогом, а також оголосив про збільшення зусиль щодо підтримки України на тлі жорстокої політики США та нанесення “потрійного удару” заходів по Росії, включаючи військову допомогу та санкції.

Слід нагадати, що 12.01.2024 укладено міжнародну Угоду про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії (Agreement on Security Co-operation between the United Kingdom of Great Britain & Northern Ireland and Ukraine), яка передбачає надання гарантії безпеки Україні, проведення обміну розвідувальними даними, медичної та військової підготовки, а також оборонно-промислове співробітництво.

16.01.2025 підписано додаткову міжнародну Угоду про сторічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії, яка розширить і поглибить відносини в оборонній та невійськовій сферах і забезпечить тісніші зв’язки між двома країнами.

Ознайомившись з “Угодою про сторічне партнерство” на офіційних урядових сайтах Великої Британії та України, стало очевидним, що:

➡️Угода сприятиме військовому співробітництву в галузі морської безпеки через нову структуру для посилення безпеки в Балтійському, Чорному та Азовському морях і стримування триваючої російської агресії;

➡️100-річна співпраця об’єднає експертів для розвитку науково-технологічного партнерства в галузі охорони здоров’я та боротьби з хворобами, агротеху, космосу і дронів, а також створить тривалу дружбу через шкільні проєкти;

➡️буде запущено нову схему перевірки зерна для відстеження вкраденого збіжжя з окупованих українських територій, розроблену Великою Британією.

Від спільної роботи на світовій арені до подолання бар’єрів для торгівлі та зростання, розвитку культурних зв’язків, Велика Британія та Україна відстоюватимуть інтереси одна одної задля оновлення, перебудови та реформ для майбутніх поколінь.

Партнерство є основою непохитного лідерства прем’єр-міністра та уряду Великої Британії, які продовжують підтримувати Україну. Угода охоплює дев’ять ключових напрямків та поглиблюватиме інновації, силу та стійкість, які Україна продемонструвала, захищаючись від незаконного та варварського вторгнення Росії, підтримає довгострокову безпеку та зростання обох наших країн. Сам Договір і політична декларація, які складають Угоду про 100-річне партнерство, будуть представлені в британському парламенті найближчими тижнями.

Стаття 1 — Оборона передбачає:
— створення міцної та тісної співпраці в оборонному секторі, а також промислових баз;
— співпраця у створенні гнучких механізмів швидкого реагування;
— Велика Британія розширить свій внесок у коаліцію сучасних винищувачів, у т.ч. шляхом інтенсифікації мовної підготовки, надання допомоги партнерам по коаліції через збільшення кількості літаків F-16 для України, а також вивчення можливостей постачання Україні інших винищувачів, що використовуються в НАТО;
— Велика Британія надаватиме Україні щорічну військову допомогу у розмірі не менше £ 3 мільярдів на рік до 2030/31 років і стільки, скільки буде потрібно для підтримки України;
— Велика Британія працюватиме з Україною над визначенням спільних військових потреб.

Продовження ⤵️

Продовження. Початок ⤴️

Стаття 2 — Безпека регламентує:
— сприяння досягненню всеосяжного, справедливого і тривалого миру в Україні, заснованого на повній повазі до принципів статуту ООН та міжнародного права;
— підтримка модернізації структури національної безпеки України;
— протягом усього терміну дії Угоди жоден учасник не залишиться наодинці перед можливим фактом нападу або агресії третьої сторони;
— посилення спільних кібернетичних можливостей;
— посилення співпраці у боротьбі з організованою злочинністю;
— поглиблення співпраці із захисту критичної національної інфраструктури (Critical National Infrastructure, CNI);
— проведення обміну оцінками (регулярний обмін оцінками щодо загроз і можливостей, які стосуються обох країн);
— членство України в НАТО є найкращою гарантією безпеки України;
— розвиток сил безпеки і оборони України.

Стаття 3 — Морська безпека:
— побудова партнерства у сфері морської безпеки;
— Велика Британія та Україна працюватимуть разом, щоб забезпечити безпеку судноплавства та захист торгівлі в Чорному та Азовському морях і за їх межами;
— через Коаліцію морських сил і засобів (Maritime Capability Coalition), яку Велика Британія очолює разом із Норвегією, розвинути застосування отриманих Україною колишніх протимінних кораблів Королівського військово-морського флоту, налагодження співпраці над довгостроковим розвитком морських сил і засобів та доктрини, щоб допомогти Україні побудувати збалансовані морські сили, здатні працювати разом з Великою Британією та союзниками по НАТО для захисту та збереження загальної морської безпеки в Чорному і Азовському морях та за їх межами;
— максимізація користі від ініціатив з морської підготовки у співпраці з партнерами по Коаліції з морських сил і засобів, як для сил безпеки і оборони України, так і для Великої Британії;
— сприяння якнайшвидшому досягненню оперативної сумісності України з НАТО у морській сфері;
— розвиток партнерства у сфері гуманітарної протимінної діяльності.

Стаття 4 — Економіка і торгівля:
— продовження імплементації та модернізації Угоди про політичну співпрацю, вільну торгівлю та стратегічне партнерство, що сприятиме подальшому зміцненню економічної безпеки обох країн, посилить конкурентні переваги на зовнішніх ринках, покращить умови для національного бізнесу та підвищенню добробуту громадян;
— розширення взаємного доступу до ринків;
— налагодження тісної торгівлі між бізнесами для зміцнення приватних секторів обох країн;
— підтримка України у розвитку фінансового сектору та бізнес-середовища до світових рівнів через забезпечення стійкого доступу до британського бізнесу;
— надання допомоги Україні у проведенні відкритих державних закупівель;
— сприяння зміцненню макроекономічної та фінансової стійкості України через визначення шляхів, якими Велика Британія може допомогти приватному сектору України розвиватися;
— використання у повній мірі британсько-української технологічної співпраці для сприяння взаємним комерційним інтересам та підтримки інновацій і розвитку провідних світових технологій;
— підтримка пріоритетних проектів через Експортне фінансування Великої Британії (UK Export Finance);
— посилення співпраці у сфері сільського господарства та продовольчої безпеки із використанням передових агротехнологій та можливостей машинного навчання;
— розширення співпраці із розвитку інфраструктури для створення сучасної, зеленої інфраструктури;
— розширення співпраці у транспортній галузі.

Продовження ⤵️