Центр суспільного моніторингу

Завершення. Початок⤴️

У такий спосіб формується послідовний мобілізаційний наратив: Дмитрій Донський переміг зовнішнього ворога й об’єднав землі навколо Москви; Радянський Союз визволив Донбас від нацизму; сучасна Росія нібито продовжує обидві історичні місії. Війна проти України прирівнюється до боротьби із нацизмом, а окупація та анексія українських територій представляються “збиранням земель Московської Русі”. Показовим є і протиставлення Дмитрія Донського Євгену Коновальцю. Росія у викладі Царьова “звертається до святих”, тоді як Україна нібито вшановує “терористів і нацистів”. Це переводить війну із політичної площини у морально-релігійну, де Росія проголошується стороною святості, історичної правди й перемоги, а Україна — уособленням абсолютного зла. За такої інтерпретації припинення війни або компроміс можуть подаватися російському суспільству як відмова від історичного та релігійного обов’язку.

З високою ймовірністю хресна хода буде використана для передвиборчої консолідації, демонстрації суспільної підтримки РПЦ і держави та подальшої легітимації війни. Її безпосередній зв’язок із рішенням про нову масову мобілізацію оцінюється із середнім рівнем впевненості: відкритого рішення російської влади немає, але час проведення заходу та характер поширених наративів відповідають логіці попередньої психологічної підготовки населення. При цьому йдеться не лише про можливість формального оголошення мобілізації. Кремль може розширювати приховане комплектування армії через контрактний набір, резервістів, регіональні квоти, фінансове стимулювання та економічний примус. За кожного із цих сценаріїв РПЦ здатна виконувати однакову функцію — представляти поповнення армії та нові людські втрати не як наслідок воєнних невдач, а як свідому загальнонародну жертву заради держави, віри й історичної Русі.

Мобілізаційна кампанія, якщо вона розпочнеться, найімовірніше, не буде офіційно названа “священною війною”. Такий образ створюватиметься через сукупність проповідей, хресних ходів, молебнів, військових святинь та історичних аналогій. Російському суспільству пояснюватимуть, що країна воює не з Україною як незалежною державою, а із “нацизмом”, НАТО і силами, які нібито прагнуть знищити Росію та православ’я. Військова служба переводитиметься з адміністративної площини у морально-релігійну, а відмова від участі у війні трактуватиметься як відступництво перед державою, предками та Богом. Якщо участь мощей Дмитрія Донського у ході буде офіційно підтверджена, вони можуть стати центральним символом цього переходу, створюючи враження небесного заступництва російській армії та божественного схвалення нового етапу війни.

Для України головна загроза полягає у підготовці російського суспільства до тривалої війни, нових людських втрат і подальшого заперечення української політичної та історичної суб’єктності. Остаточний зміст ходи визначатимуть склад винесених святинь, присутність військових і організованих націоналістичних груп, участь іноземних делегацій та промова патріарха Московського Кирила (Гундяєва). Основними ознаками подальшої ескалації будуть офіційне підтвердження участі мощей Дмитрія Донського, згадки про Донбас, “історичну Русь”, військову жертовність, боротьбу із нацизмом, “збирання земель” і загальнонародний обов’язок підтримати армію. РПЦ у цьому процесі виступає не стороннім релігійним спостерігачем, а інститутом російської воєнно-політичної системи, який перетворює геополітичні цілі Кремля на моральний і релігійний обов’язок населення, а нові людські втрати — на нібито необхідну священну жертву.

#ЩоЦікавогоНаБолотах #ХреснаХода #СаваТутунов

Информационная служба Московской (городской) епархии

6 сентября, в день соборной памяти Московских святых, состоится ежегодный Общемосковский крестный ход с преднесением Смоленского образа Божией Матери и других святынь, который возглавит Святейший Патриарх Московский и всея Руси Кирилл.

В прошлом году Крестный…

⚡6🔥1

159 viewsedited 17:24