У Росії представлять свою візію державно-конфесійних стосунків в Україні і роль США у цьому

Не виключено, що спеціального цього ж дня, але з випередженням, бо враховується різниця у часі, в Москві проводять свій публічний, присвячений релігійній свободі. І виключно в Україні та виключно щодо філії Московського патріархату — УПЦ.

4 лютого 2025 року о 10:00 в прес-центрі МЗС РФ відбудеться брифінг спеціального представника міністра закордонних справ Російської Федерації з питань співробітництва у галузі дотримання права на свободу віросповідання, посла з особливих доручень Аскальдовича Геннадія Іосіфовича, 12.05.1957 р.н., який презентуватиме оновлену версію доповіді МЗС Росії “Щодо протиправних дій київського режиму стосовно УПЦ, її священнослужителів та прихожан”.

Зазначена доповідь є оновленою версією аналогічного документу від 25.07.2023, складається з восьми розділів, де представлені зібрані з різних джерел “факти й обставини, що демонструють усю повноту політичного свавілля і правового беззаконня, що коїться в Україні стосовно УПЦ, грубого системного порушення київським режимом прав православних християн, а також викладено реакцію міжнародного співтовариства”. Додано розділ 7 “Про вплив США на розвиток української церковної кризи”.

З урахуванням одночасного проведення зазначених заходів, існує висока ймовірність щодо розгляду на міжнародному рівні українського “церковного питання” та подальшого його включення до списку питань “мирних перемовин” між Росією та США, де УПЦ МП буде представлена як “російська релігійна меншина, що зазнає утисків з боку уряду України”. А відтак, це перекреслює всі попередні заяви керівників цієї інституції про незалежність від Московського патріархату та зробить її інструментом дестабілізації в руках Кремля.

Подвійні стандарти кліриків УПЦ, тобто все таки РПЦвУ

На фоні того, що клірики УПЦ на всіх площадках заявляють про свою незалежність від Московського патріархату, з’являються нові компрометуючі факти, які свідчать про зовсім протилежне у їх голосистих промовах на тлі майже 11 років боротьби з російським окупантом. Для переважної більшості українців залишився поза увагою факт проведення 1 лютого 2025 року святкових заходів із нагоди 16-річниці інтронізації московського патріарха Кіріла (Гундяєва), які відбулися у храмі Христа Спасителя у м. Москва (РФ).

За даними певних ТГ-каналів, що висвітлюють події в релігійному житті України та за її межами, у святковій московській літургії взяли участь окремі архієреї РПЦвУ, зокрема:

- голова Синодального відділу УПЦ МП у справах сім’ї Пантелеймон (Поворознюк Василь Дмитрович, 24.08.1973 р.н., уродженець с. Бубнівка Гайсинського р-ну Вінницької обл.), митрополит Луганський і Алчевський. 30.09.2022 разом з іншими колаборантами взяв участь у Кремлі у проголошенні незаконної анексії українських територій. 12.12.2022 внесений до списку санкцій України проти ієрархів РПЦвУ “за пособництво і виправдання російської агресії проти України”. У 2024 році СБУ заочно оголосила йому підозру у пособництві державі-агресору;

- митрополит Горлівський і Слов’янський Митрофан (Нікітін Андрій Вікторович, 31.10.1976 р.н., уродженець м. Луганськ), член міжсоборної присутності Російської православної церкви. У травні 2022 року з благословення московського патріарха Кіріла (Гундяєва) взяв участь у виведенні людей із “Азовсталі”, яку обстріляли російські окупаційні війська;

- колишній митрополит Івано-Франківський і Коломийський Серафим (Залізницький Василь Федорович, 16.01.1953 р.н., уродженець с. Лосятин Кременецького р-ну Тернопільської обл.), російський колаборант, сепаратист. 24.02.2022 на початку російсько-української війни виїхав до Москви на спільну молитву із московським патріархом Кірілом (Гундяєвим);

- архієпископ Волноваський Амвросій (Скобіола Андрій Петрович) 22.02.1980 р.н., уродженець н/п Корсаков Сахалінська обл. (Росія), громадянин РФ), вікарій Донецької єпархії РПЦвУ, настоятель Свято-Василівського чоловічого монастиря в с. Микільське Волновського р-ну Донецької обл.. У січні 2023 року Указом Президента України за підтримку російської агресії проти України позбавлений громадянства України;

- архієпископ Новоазовський Варсонофій (Вініченко Володимир Семенович, 19.03.1961 р.н., уродженець м. Донецьк, громадянин РФ), вікарій Донецької єпархії РПЦвУ. У травні 2015 року брав участь у публічних акціях терористичної організації ДНР, відспівував терориста Гіві. У січні 2023 року Указом Президента України за підтримку російської агресії проти України позбавлений громадянства України;

- архієпископ Макіївський Варнава (Філатов Станіслав (В’ячеслав) Юрійович, 21.04.1953 р.н., уродженець м. Ашхабад (Туркменістан)), вікарій Донецької єпархії РПЦвУ. У травні 2015 року брав участь у публічних акціях на підтримку терористичної організації ДНР;

- єпископ Новопсковський Іринарх (Тимчук Денис Іванович, 03.08.1987 р.н., уродженець смт Новгородське Донецької обл.), вікарій Сєвєродонецької єпархії РПЦвУ.

продовження ⤵️

Після завершення святкової літургії в Тронному залі кафедрального соборного храму патріарх Кіріл (Гундяєв) прийняв привітання від державних та громадських діячів, в Червоній залі - від Білоруського екзархату МП на чолі з митрополитом Мінським і Заславським, патріаршим екзархом Веніаміном (Тупенком Віталієм Івановичем, 16.09.1969 р.н., уродженцем м. Лунінець Брестської обл. (Білорусь)), а в Сергієвському залі Храму Спасителя — від архієреїв та священнослужителів РПЦ МП та інших православних кліриків, які прибули на торжество.

З урахуванням зазначеного, залишається дивним мовчання керівництва УПЦ щодо означеного візиту до Росії своїх архієрейських колаборантів та відсутність коментарів з цього приводу дотичних до митрополита Онуфрія інформаційних каналів. Але, скоріш за все, не буде нічого. Всі зроблять вигляд, що нічого не сталось. Або будуть посилатися на відсутність наявних порушень канонічного права про самовільне залишення кафедри — без благословення Предстоятеля УПЦ і рішення Священного Синоду — довше ніж на 14 днів. Також можуть скористатися пунктом 7 рішення Собору УПЦ від 27.05.2022: “На період воєнного стану, коли зв’язки між єпархіями та церковним керівним центром ускладнені або відсутні, Собор вважає доцільним надати єпархіальним архієреям право самостійно ухвалювати рішення щодо тих чи інших питань єпархіального життя, що належать до компетенції Священного Синоду або Предстоятеля Української Православної Церкви, з подальшим, при відновленні можливості, інформуванням священноначалля”.

Іншим варіантом є офіційне запрошення митрополита Кіріла (Гундяєва) для тих семи архієрейських колаборантів, що ставить Онуфрія в ідіотську ситуацію і змушує його використати “страусячу позицію”: зробить вигляд, що нічого не помічає і нічого не відбувається.📌

Національний молитовний сніданок у США і російська участь у ньому

06.02.2025 (першого четверга лютого) у м. Вашингтон, округ Колумбія, відбудеться щорічний 73-й Національний молитовний сніданок (National Prayer Breakfast), який покликаний стати форумом для політичної, соціальної та ділової еліти, щоб зібратися і помолитися разом із президентом США. Захід проводиться у міжнародному бальному залі готелю “Хілтон” (адреса: 1919 Connecticut Ave NW, Washington, DC 20009, USA; тел.: +1 (202) 483 30 00) за участю 3500 гостей, у т.ч. із понад 100 країн світу.

З 1953 по 2023 рр. Національний молитовний сніданок від імені Конгресу США організовували представники американської неприбуткової релігійно-політичної організації “Фонд Братство” (The Fellowship Foundation, Inc., також відомої як “Сім’я” (The Family), яку у квітні 1935 року заснував американський методистський священик норвезького походження та засновник групи “Міжнародне християнське лідерство” (International Christian Leadership) Абрахам Верейде (Abraham Vereide, 07.10.1886-16.05.1969). Згідно з його догмами, члени “Братства” сповідують лідерство обраних і дотримуються кальвіністських доктрин, більш відомих у США як пресвітеріанство. Зазначена політика “Сім’ї” набула значного розквіту при керівництві Дугласа Еванса Коу (Douglas Evans Coe, 20.10.1928-21.02.2017), який, за даними видання “Time”, був “одним із 25 найвпливовіших євангелістів США”, просував своїх молодих послідовників, відібраних за гендерно-сегрегованим принципом, у світовий політичний істеблішмент шляхом проведення молитовних сніданків, обідів та вечерь для іноземних послів і релігійних лідерів, представників Конгресу США й інших впливових осіб. Для цього ним було придбано у 3 милях від Білого Дому нерухомість, де було створено штаб-квартиру “Фонду Братство” (адреса: 2145 N 24th St Arlington, VA 22207-4960 USA; більш відома як “Cedars” (Кедри)).

У своєму репортажі NBC Nightly News письменник Джефф Шарлет (Jeff Sharlet, 1971 р.н.) заявив, що коли він був інтерном у “Братстві”, “нам викладали уроки лідерства Гітлера, Леніна і Мао”, і що геноцид Гітлера “насправді не був для них проблемою, це була сила, яку він наслідував”. Він вважає, що “Сім’я” фетишизує владу, порівнюючи Ісуса з “Леніним, Хо Ши Міном, Бен Ладеном” як прикладами лідерів, які змінюють світ силою заповітів, які вони уклали зі своїми “братами”.

Продовження ⤵️

Після розпаду у 1990 році СРСР із Дугласом Коу налагоджує тісні зв’язки Торшин Олександр Порфірьевіч (27.11.1953 р.н., уродженець с. Мітога Камчатської області (РФ)), на той час радник керівника адміністрації президента РФ, а нині діючий державний радник РФ 1-го класу. Допоміг йому у цьому Дуг Берлі (Doug Burleigh), який є ключовою фігурою у “Фонді Братство” та підконтрольній їй організації “Молоде життя” (Young Life), через останню провів понад 65 євангельських конференцій для молоді у колишніх республіках СРСР та в усіх регіонах Росії. Отримав ступінь бакалавра політології та російської мови в Університеті Вілламетт, ступінь магістра політології у Вашингтонському університеті та ступінь магістра богослов’я в Теологічній семінарії Фуллера. На молитовному сніданку 2017 року у м. Москва (РФ) Дуг Берлі перебував у компанії Олександра Торшина, де заявив, що “прорив у відносинах між Росією і США ось-ось відбудеться. Я вірю, що Володимир Путін і Дональд Трамп скоро стануть друзями”.

Окрім зазначеного Дуг Берлі допоміг помічниці О. Торшина Бутіній Марії Валеріївні, 10.11.1988 р.н., у забезпеченні участі 50 росіян у Національному молитовному сніданку у 2018 році, у т.ч. із провідними членами уряду Путіна. Використовуючи свою посаду, Бутіна співпрацювала із консервативними групами в США для просування російських інтересів на президентських виборах 2016 року. Комітет Сенату США з питань розвідки пізніше дійшов висновку, що вона намагалася переконати передвиборчий штаб Трампа створити секретний канал зворотного зв’язку з Росією. У 2018 році Марію Бутіну було заарештовано ФБР США за шпигунство, а жовтні 2019 році звільнено та депортовано до РФ.

У тому ж 2018 році Дуг Берлі у супроводі Михайла Жовніра (Michael Zhovnir), уродженця Млинівщини Рівненської області, співзасновника Центру української діаспори в США, представника The Fellowship Foundation, координатора української делегації на Національному молитовному сніданку при президентові США, та екс-народного депутата України Унгуряна Павла Акимовича, керівника комітету зовнішньої місії Всеукраїнського об’єднання євангельських християн баптистів (ВСО ЄХБ), відвідали Рівненську область на запрошення місцевої адміністрації на “Духовний ранок”.

Продовження ⤵️

У 2023 році Національний молитовний сніданок відокремився від “Фонду Братство” через суперечки та питання щодо прозорості координації заходу, які виникли серед конгресменів на підставі підписаного листа від 30 груп із закликом до бойкотування молитовного сніданку. З того ж року його координацію було покладено на Конгрес США.

З метою сприяння та проведення зазначеного заходу було засновано відповідний Фонд Національного молитовного сніданку (National Prayer Breakfast Foundation, NPBF) із числа голови Мері Кетрін “Хайді” Хайткемп (Mary Kathryn "Heidi" Heitkamp), 30.10.1955 р.н., екс-сенаторки-демократки з Північної Дакоти; співголів - Кароліни МакДональд Адерхольт (Caroline McDonald Aderholt), дружини конгресмена-республіканця Роберта Броуна Адерхольт (Robert Brown Aderholt), 22.07.1965 р.н.; Карлоса Остіна (Carlos Austin), приватного інвестора та консультанта, екс-міжнародного фінансового радника з питань Росії міністерства фінансів США; Мері Лоретта Лендрю (Mary Loretta Landrieu), 23.11.1955 р.н., колишньої сенаторки-демократки від штату Луїзіана; Джуліуса Цезара Уоттса-молодшого (Julius Caesar Watts Jr.), 18.11.1957 р.н., екс-голови Республіканської конференції Палати представників (1998-2003); Рендалла Марка Гултгрена (Randall Mark Hultgren), 01.03.1966 р.н., екс-конгресмена від штату Іллінойс, члена Республіканської партії; Девіда Філіпа Роу (David Phillip Roe), 21.07.1945 р.н., екс-конгресмена від штату Теннессі, члена Республіканської партії.

У січні 2025 року до Конгресу США надійшло звернення російсько- та україномовних активістів, які проживають в США, із закликами до американських політиків заборонити групі російських релігійних діячів в’їзд до США та їх участь у щорічному Національному молитовному сніданку 06.02.2025. За словами ініціаторки звернення Олени Скорнякової (Yelena Skorniakova), для участі у молитовному сніданку запрошені єпископи Російського об’єднання Союзу християн віри євангельської (РОСХВЄ), зокрема Шатров Дмитро Дмитрович, 29.08.1966 р.н., уродженець м. Санкт-Петербург (РФ), який разом із санкційним єпископом Ряховським Сергієм Васильовичем, 18.03.1956 р.н., уродженцем м. Щолково (РФ), підтримав війну Росії проти України. Американські віруючі вимагають від уряду США вжити заходів щодо обмеження діяльності російських церковних лідерів, які підтримують російську агресію: “Єпископи російських протестантських церков не тільки відкрито підтримують дії Путіна у війні проти України, а й активно просувають ідеї “русского міра” за межами Росії. Ми просимо вас допомогти припинити їхню діяльність у Сполучених Штатах, відмовити їм у візах і заборонити в’їзд”.

Також активісти висловили обурення, що деякі конгресмени США (республіканець Бенджамін Лі Кляйн (Benjamin Lee Cline), 29.02.1972 р.н., та демократ Томас Річард Суоззі (Thomas Richard Suozzi), 31.08.1962 р.н.) за підтримки відомого євангеліста Вільяма Франкліна Грема III (William Franklin Graham III, 14.07.1952 р.н.) сприяють росіянам-путіністам у безперешкодному доступі до американського політичного істеблішменту. “Росія офіційно розділяє молитовні сніданки США та Росії, щоб створити ілюзію незалежності. Водночас у подіях беруть участь російські політики, які підтримують війну та пропаганду”, — наголошує Олена Скорнякова.

Продовження ⤵️

Аналогічне занепокоєння і прохання про заборону в’їзду до США присутні у відеозверненні до американських віруючих пастора харизматичної “Церкви добрих змін” (м. Маріуполь) Мохненка Геннадія Вікторовича, 27.02.1968 р.н., дочку якого у 2022 році вбили російські окупанти. Він підтвердив участь у Національному молитовному сніданку 6 лютого цього року Дмитра Шатрова та Сергія Ряховського, а також старшого пастора церкви РОСХВЄ “Новий Заповіт”, єпископа Грабовенка Едуарда Анатолійовича, 07.07.1969 р.н., уродженця м. Кривий Ріг (Україна), та голови центральної релігійної організації єпархіального управління ХВЄ (п’ятидесятників) центральної частини Росії, старшого пастора церкви ХВЄ “Церква Божа” (м. Ярославль, Росія), єпископа Дірієнка Андрія Олександровича, 1970 р.н., уродженцяя м. Фрунзе (нині Бішкек), Киргизія. За словами Геннадія Мохненка: “Вони - вбивці! Вони не є християнськими братами! Вони стоять поруч із Путіним, благословляють його та допомагають його ідеології. Вони називають себе єпископами, які моляться за російську армію, якій надають допомогу. Робили все для неї… Я називаю їх єпископами рейху, єпископами КДБ. То на кшталт Гітлера, який оточував себе християнськими лідерами, які благословляли його. І зараз ці хлопці [єпископи РОСХВЄ], які називають себе російськими єпископами, продовжують стояти поруч з Путіним, допомагати йому і мають всі можливості для здійснення геноциду у моєму місті [Маріуполь]”.

Натомість на шпальтах Facebook поширюються заклики до участі в акції протесту щодо недопущення до молитовного сніданку вищезазначених російських єпископів РОСХВЄ, президента “Фонду спияння відновлення духовності і духовної культури “Національна духовна трапеза” та заступника віце-президента стратегічного розвитку компанії “Лукойл” Гайдамаки Андрія Васильовича. Акція під назвою “Протест проти російської делегації Путіна на Національному молитовному сніданку” проходитиме 06.02.2025 з 04:00 до 05:30 PST (за Тихоокеанским часом) навпроти входу до міжнародної бальної зали вашингтонського готелю “Хілтон””.

Організація акції протесту, звернення американських віруючих до Конгресу США та українського пастора Геннадія Мохненка відображає зростаючу стурбованість щодо участі російських релігійних лідерів у міжнародних заходах, де вони можуть просувати політичні наративи Кремля. Попри заявлену аполітичність Національного молитовного сніданку, участь у ньому представників Російського об’єднання Союзу християн віри євангельської, які відкрито підтримують російську агресію, викликала серйозне обурення серед американських та українських християн.📌

Нюанси допомоги Великої Британії

Наприкінці січня 2025 року у ряді ЗМІ поширено інформацію про надання Україні урядом Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії £2 млрд. на закупівлю систем протиповітряної оборони, ракет до ППО, а також на організацію ремонтних баз для військової техніки та іншого озброєння. Багато хто із читацької аудиторії зробив висновки про отримання урядовцями “живих коштів” шляхом направлення до Верховної Ради України законопроєкту про ратифікацію Рамкової угоди між урядами України та Великої Британії щодо підтримки розвитку українських оборонних спроможностей.

Однак, британський уряд не має наміру передавати нам кошти, а лише поставить на безоплатній основі техніку і ракети до неї, як це робить протягом останніх трьох років. Безпосередню та вагому роль у цьому відіграв Надзвичайний і Повноважний Посол України у Сполученому Королівстві Великої Британії і Північної Ірландії Залужний Валерій Федорович, який, у характерному для нього стилі — тихо і без зайвої реклами та гучних заяв, — через свої можливості сприяв у надходженні на рахунки Казначейства Його Величності (His Majest’s Treasury) тих анонсованих і так необхідних £2 млрд.

До відома, Велика Британія не виробляє системи ППО, а використовує французького виробництва на кшталт SAMP-T, PAAMS, MICA-VL тощо. А для посилення протиповітряної оборони України на кошти уряду Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії було придбано і доставлено сучасні зенітно-ракетні комплекси (ЗРК), зокрема:

- Gravehawk (“Могильний яструб”): нова мобільна система протиповітряної оборони, спроектована британцями у співфінансуванні з Данії спеціально для України. Інноваційна система розміром із морський контейнер базується на базі британської вантажівки SupaCat, оснащена ракетами “повітря-повітря” AIM-132 ASRAAM для запуску із землі по повітряним цілям та може споряджатися українськими ракетами, які вже є на озброєнні Збройних Сил України. До кінця 2025 року планується передати ще 15 одиниць;

- Stormer HVM: мобільний ЗРК малої дальності, оснащений ракетами Starsteek і Martlet LMM. Комплекс встановлений на гусеничній платформі (бронетранспортер) і призначений для знищення гелікоптерів та літаків, що летять на малих висотах;

- Starstreak: переносний ЗРК, призначений для ураження гелікоптерів та літаків противника, що низько літають. Після пуску та розгону ракети до швидкості понад 3 махів (до 4200 км/год), відбувається відділення трьох суббоєприпасів, які напівавтоматично наводяться за принципом “лазерної стежки” (SACLOS beam-riding). Використання у бойовій частині трьох вольфрамових субелементів, кожен з яких має свою уламкову бойову частину, збільшує імовірність успішного ураження цілі;

- легка багатоцільова ракета LMM (Lightweight Multirole Missile): розроблена, щоб відповідати вимогам Великої Британії “Майбутня керована зброя повітря-поверхня (легка)” і після прийняття на озброєння отримала назву “Martlet”.

#НовинизАльбіону

Афганські спецпризначенці

Впродовж 2022-2023 рр. тематика можливого залучення колишніх афганських спецпризначенців до бойових дій на території України проти Росії активно обговорювалася на теренах Інтернету, в обмежених колах володіючих зазначеною інформацією та спроможних впливати на такі процеси осіб, й здається, що своєї актуальності, у силу швидкої зміни геополітичних процесів, не втратила сьогодні.

За повідомленням авторитетного видання “The New York Times”, Корпус коммандос Афганської національної армії (د افغان ملي اردو کومانډو قول اردو‎) — сили спеціального призначення збройних сил Ісламської Республіки Афганістану (Afghan Special Forces, ASF), які були створені у 2007 році за активної підтримки інструкторів Спеціальної повітряної служби (Special Air Service, SAS), головного підрозділу Сил спеціальних операцій Великої Британії (United Kingdom Special Forces, UKSF), та “Морських котиків” Військово-морських сил США (United States Navy Sea, Air and Land (SEAL) для проведення розвідувальних і диверсійних операцій в оперативному тилу військ противника. За визнанням екс-радника з національної безпеки Афганістану Хамдулла Мохіба (Hamdullah Mohib), 1983 р.н., у 2019 році ASF досягли максимального рівня професійності та самостійності за весь час свого функціонування [за той рік провели 1000 операцій із 96 % самозабезпеченням] і спроможні були без підтримки іноземних парнерів виконувати складні бойові завдання із протидії руху “Талібан” й ІДІЛ. Після того, як таліби у серпні 2021 року захопили владу в Афганістані, США евакуювали лише декілька сотень старших офіцерів ASF, а 20-30 тисяч бійців-спецпризначенців фактично були кинуті напризволяще і вимушені переховуватись у сусідніх країнах, оскільки нова афганська влада розшукувала та ліквідувала військових, які співпрацювали з попереднім урядом та його іноземними партнерами.

Незважаючи на виниклі обставини, афганські спецпризначенці продовжують користуватися повагою, оскільки отримали відповідну підготовку в інструкторів елітних спецпідрозділів та мають колосальний досвід диверсійно-бойової діяльності. А відтак їх послуги були і залишаються актуальними та потрібними. З урахуванням зазначеного, у березні-квітні 2022 року у м. Стамбул (Туреччина) представники британських еліт провели зустріч із колишнім керівництвом ASF, які висловили свою готовність долучити до 30 тисяч своїх підлеглих до лав ЗСУ. Всі фінансові витрати при цьому (на логістику, оплату послуг і забезпечення зброєю) погодилися взяти на себе британці та їх союзники. Однак, це питання так і залишилося без кінцевого вирішення.

Через два роки вказані афганці під виглядом місцевих партизан брали участь у звільненні Сирії від диктатора Башара Хафеза аль-Асада. У грудні 2024 року на кордоні із Ливаном з ними знову провели зустріч британці щодо їх участі у війні проти Росії. За незмінних із 2022 року умов оплати послуг, бажання афганців у складі вже 50 тисяч бійців залишилося твердим і непохитним, оскільки вони вважають Росію ворогом Афганістану, яка налагодила тісні зв’язки з режимом талібів. Водночас, готовність приєднатися до членів ASF висловили курди і сирійські партизани.

Поява вказаних фахівців на полі бою в Україні може “суттєво змінити правила гри”, в силу того, що ворог у нас один.

#НовинизАльбіону

Виступ Венса за релігійну свободу — кам’янистий фундамент до порозуміння

Промова 05.02.2025 віце-президента Джеймса Девіда “Джей Ді” Венса (James David “JD” Vance, урожденного як Джеймс Дональд Боуман) на 5-му щорічному Міжнародному саміті релігійної свободи (The 5th Annual International Religious Freedom Summit, IRF Summit) прозвучала у той час, коли адміністрація Дональда Трампа, якій лише 2 тижні, вже зіткнулася із судовими позовами про порушення релігійних свобод християн, і привнесла неоднозначну реакцію серед присутніх лідерів релігійних конфесій.

Загалом, значна частина промови Венса була присвячена формулюванню релігійної свободи як продукту християнства, яка, за його словами, “випливає з концепцій, що є головними для християнської віри, зокрема, свободи волі людини та невід’ємної гідності всіх народів”, а тому “наші [американські] батьки-засновники справедливо визнали це, поставивши свободу віросповідання на перше місце серед свобод, закріплених у нашій великій Конституції… Ми залишаємося найбільшою в світі країною з християнською більшістю населення, і право на релігійну свободу захищається народом для всіх, незалежно від того, чи є ви християнином, євреєм, мусульманином або взагалі невіруючою людиною”. За переконаннями виступаючого, президент США Дональд Трамп надаватиме пріоритет праву на вільне віросповідання за кордоном навіть тоді, коли його адміністрація стикається із судовими позовами, які звинувачують його в порушенні релігійної свободи в країні, і критикою з боку релігійних груп, чиє фінансування постраждало від дій президента.

Венс пообіцяв присутнім, що під час другого терміну адміністрація президента США Дональда Трампа не тільки відновить захист релігійної свободи, який він підтримував під час свого першого терміну, але має намір “розширити” цей захист. Зокрема, у внутрішній політиці США застосовуються рішучі дії, набуті у попередній період президентства Дональда Трампа, щодо захисту релігійної свободи, прав на свободу совісті працівників лікарень і релігійних служителів, які надають допомогу, боротьби з антисемітизмом, усунення бар’єрів для релігійних організацій та бізнесу у співпраці з федеральним урядом, а також помилування протестувальників проти абортів. Особлива увага приділяється усуненню федеральної цензури, яка використовується, щоб “перешкоджати американцям вільно висловлювати свої думки і говорити відкрито, незалежно від місця свого перебування — чи то у своїх громадах, або на шпальтах Інтернету”. Такий меседж є прямим посиланням на указ Д. Трампа від 20.01.2025 “Відновлення свободи слова та припинення федеральної цензури” і попередженням Марку Цукербергу, який напередодні президентських виборів США здійснив “трампізацію” і був присутнім на IRF Summit як один із спонсорів заходу, щодо застосування фактчекінгу у соцмережах Facebook, Instagram, Meta, Threads і месенджері WhatsApp.

У розрізі обговорення зовнішньої політики Венс піддав різкій критиці дії уряду Джозефа Робінетто (Джо) Байдена-молодшого (Joseph Robinette “Joe” Biden, Jr.), який, за словами віце-президента, за останні роки скомпрометував і спотворив до абсурду міжнародну участь США у питаннях релігійної свободи, насамперед щодо фінансування закордонних неурядових організацій, які поширюють атеїзм, за рахунок американських платників податків. Натомість Венс підкреслив, що під час першої президентської каденції Дональд Трамп відстоював релігійну свободу через свою зовнішню політику із Китаєм, по всій Європі, в Африці і на Близькому Сході, у т.ч. шляхом порятунку переслідуваних пасторів і надання допомоги релігійним групам, які зазнали терору з боку ІДІЛ. Зазначена діяльність матиме своє продовження у просуванні релігійної свободи у кожній частині світу, оскільки “ще багато чого треба зробити” для забезпечення цих прав. Згідно із твердженням Венса, нова адміністрація визнає “різницю між урядами, які поважають релігійну свободу, і тими, які її не поважають” та певне визнання у боротьбі із релігійними переслідуваннями в усьому світі належить держсекретарю США Марко Антоніо Рубіо (Marco Antonio Rubio).

Продовження ⤵️

“Зараз наша адміністрація вважає, що ми повинні відстоювати релігійну свободу не тільки як правовий принцип — як би важливо це не було — але як живу реальність, як в межах наших власних кордонів, так і особливо за їх межами…Як вдома, так і за кордоном, ми повинні зробити набагато більше, щоб більш повно забезпечити релігійну свободу для всіх людей віри… Церква була і залишається місцем, де люди різних рас, різного походження, різних сфер життя об’єднувалися у відданості своїм спільнотам і, звичайно, у відданості своєму Богові. Це було місце, де генеральний директор компанії і робітник компанії стояли на рівних перед Богом у своєму поклонінні. Це було місце, де люди об’єднувалися не лише на лавах, але й у служіннях під час місійних поїздок, благодійних акцій, а також у згуртуванні навколо один одного під час хвороби, горя, або, звичайно ж, у святкуванні нового життя”, — підсумував Венс.

Промова віце-президента Венса спричинила неодностайну реакцію присутніх. Зокрема, Грег МакБрейер (Greg McBrayer), священик Англіканської церкви у Північній Америці і ведучий конференції, “був у захваті” та назвав її “дуже обнадійливою”: “Зараз у нас є адміністрація, яка дасть нам можливість продовжувати рости як народ і розвивати нашу віру… Сподіваюся, що США буде використовувати свої важелі впливу як глобальний інструмент для сприяння такому зростанню і сприйнятливості в усьому світі”.

Натомість, Мей Еліс Кеннон (Mae Elise Cannon), голова організації “Церкви за мир на Близькому Сході” та один із спонсорів конференції, висловила розчарування зверненням Венса. В електронному листі, надісланому нею після його виступу, вона написала: “Віце-президент Венс на словах підтримав міжнародну релігійну свободу і свободу для всіх. Однак підтекст його послання включав глибоко тривожні припущення про перевагу християнства та ідею про те, що тільки “правильні люди” повинні мати повну свободу й права людини. Для послідовника Ісуса ідея про те, що Америка є “християнською нацією”, ігнорує багатогранну, складну і часто деспотичну історію Сполучених Штатів. Венс не сказав, що наші церкви і християни захищені, коли ми прагнемо жити своєю вірою, “вітаючи чужинця” і захищаючи нелегальних мігрантів”.

Звернення Кеннон стосується рішення адміністрації Дональда Трампа щодо скасування політики чутливих місць — внутрішню політику уряду, створену в 2011 році, яка перешкоджає імміграційним рейдам у школах, лікарнях і церквах. Наразі це рішення є предметом судового позову, поданого проти нової адміністрації квакерськими групами, які стверджують, що дії уряду порушують Акт про відновлення релігійної свободи. За повідомленням видання The Atlanta Journal-Constitution, принаймні один іммігрант був заарештований під час відвідування богослужіння в церкві в Атланті минулого тижня.

Кеннон, члени групи якої давно виступають на захист палестинців, також розкритикували Венса за те, що він не залишив поза увагою той факт, коли “права палестинських мусульман і християн були порушені в ході тривалої війни між Ізраїлем і ХАМАСом” або “як єврейський народ страждає від зростаючого антисемітизму в усьому світі через те, що його в односторонньому порядку пов’язують з несправедливою політикою Держави Ізраїль”.

Цікаво, що промова Венса пролунала наступного ранку після того, як Трамп запропонував США “взяти під контроль” сектор Газа і переселити палестинців, переміщених внаслідок війни між Ізраїлем і ХАМАСом, в інші місця.

Схоже, що боротьба за релігійну свободу має кам’янистий шлях попереду.

Продовження ⤵️

По завершенню роботи Міжнародного саміту релігійної свободи організатори опублікували узагальнений документ на семи сторінках для адміністрації Дональда Трампа, в якому закликали новий уряд гарантувати, що гуманітарні фонди будуть спрямовані на релігійні громади, які зазнають переслідувань, і відновити програму прийому біженців у США за пріоритетом для релігійних меншин. Вони також звернулися до Білого Дому із проханням використовувати іноземну допомогу для просування релігійної свободи та запровадити більш ефективніші санкції стосовно іноземних урядів, які порушують релігійну свободу. Запропонували організовувати спільні заходи щодо прискіпливого стеження за релігійною свободою в Сирії та Ірані.📌

Відбулася чергова аравійська зустріч в інтересах безпеки України

Наприкінці минулого тижня у м. Дубай (🇦🇪ОАЕ) відбулася конфіденційна зустріч між представниками Великої Британії та США щодо проведення останніми перемовин з урядовцями ОАЕ із визначенням місця зустрічі між президентом Дональдом Трампом та диктатором Росії. Попередньо аналогічні переговори відбулися у Королівстві Саудівської Аравії. Станом на сьогодні кінцеве рішення із зазначеного питання ще не прийняте.

У ході розмови значну увагу приділили корупційним скандалам за участю українських учасників, які, за запевненням спецслужбівців США, найближчим часом будуть притягнуті до кримінальної відповідальності. Оскільки, їх американські спільники, які “опікувалися питаннями України”, вже затримані і надають цікаві свідчення (що, де, з ким і скільки).

Ця ж група американських спецслужбівців, які на цей час займають керівні посади у новій адміністрації президента США і обізнані майже у всіх процесах в нашій країні, на прохання колег із Великої Британії та за сприянням окремих громадян України курувала введення санкцій проти 400 іноземних компаній, які займалися постачанням комплектуючих до російського озброєння, насамперед сервоприводів для КАБів, якими знищують прифронтові області.

Також вказані американці були дотичними до організації у 2022 році постачання необхідної кількості осколково-фугасних артилерійських снарядів М 107 калібру 155 мм, які вкрай гостро потребували військовослужбовці ЗСУ, а США, в силу об’єктивних обставин, не спроможні були здійснити їх поставку. Водночас, за ініціативи британців, 300 тисяч таких снарядів були “запозичені” для потреб України в Ізраїлі, куди раніше їх поставили США.

В Ізраїлі функціонує власне виробництво снарядів М 107 калібру 155 мм, однак існують серйозні проблеми із постачанням комплектуючих. Зокрема, на міжнародному ринку торгівлі озброєнням та військовою технікою з’явилися фальшиві та неякісні гексоген, нітроцелюлоза, підривники. І ця проблема зачепила інтереси й українського виробника, який купував підривники в однієї європейської компанії, яка не змогла у повному обсязі забезпечити виконання контракту і звернулася до турецьких виробників. Останні, не маючи необхідних комплектуючих, звернулися до китайських партнерів, які і надали неякісні деталі. Зовні вони виглядали презентабельно, а при пострілі не відбулася детонація. При цьому, для випробувань надали 1000 шт гарної якості, а інше — непотріб. І за таких обставин залишилося постачання 50000 шт снарядів без підривників для потреб ЗСУ.

Однак, ці підривники виготовляють в Індії для потреб США в інтересах Ізраїлю для закриття вже отриманих Україною снарядів. Начебто, на перший погляд, досить проста ситуація і схема (домовленість — дозвіл — погодження — ліцензія), що потребує певної затрати часу, ресурсів і можливостей. Але й індуси використали ці обставини на свою користь. Протягом останніх п’яти років вони не змогли підписати контракт на постачання якісних ракет європейського виробництва. І в цій ситуації їм допомогли представники Великої Британії, які минулого тижня провели конфіденційну зустріч із колегами із США у м. Дубай, та організували візит європейців до Індії для закриття питання в інтересах України.

#НовинизАльбіону

Жінка-пастор на посаді духовного радника Д. Трампа та глави офісу в Білому домі

Останні призначення Дональда Трампа, згідно із спостереженнями історика-релігієзнавця Сергія Шумила, засвідчують, що релігійна складова у політиці нової адміністрації Білого дому, на відміну від попередньої, відіграватиме дуже важливу роль. І українській владі, особливо в умовах війни із північним агресором, важливо це враховувати.

Цікава новина з Білого дому. Новий президент США Дональд Трамп оголосив, що призначить директором “Офісу у справах віросповідань у Білому домі” жінку-пастора Паулу Мішель Вайт-Кейн (Paula Michelle White-Cain, дівоче прізвище Фурр (Furr), 20.04.1966) — популярну американську протестантську проповідницю, лідерку незалежного харизматичного руху та прихильницю “теології процвітання”.

Як повідомляється на офіційному сайті Паули Вайт, “ця ініціатива, оприлюднена президентом Дональдом Трампом під час Національного молитовного сніданку 6 лютого 2025 року, спрямована на боротьбу з антихристиянськими упередженнями у федеральних відомствах і сприяє релігійній свободі по всій країні. Офіс працюватиме разом із новою робочою групою під керівництвом генерального прокурора Памели Джо Бонді [Pamela Jo Bondi, 17.11.1965] для боротьби з дискримінацією християн у федеральних установах, таких як Міністерство юстиції, Служба внутрішніх доходів і Федеральне бюро розслідувань. Лідерство Паули на цій посаді підкреслює непохитну відданість сприянню релігійним ініціативам і забезпеченню дотримання релігійних свобод по всій країні”.

Що ж відомо про очільницю новоствореного “Офісу у справах віросповідань в Білому домі”?

Паула Вайт є практикуючою християнкою незалежного харизматичного руху. Розпочала своє служіння наприкінці 1980-х, була старшим пастором міжнародної церкви “Без стін” (Without Walls International Church; м. Тампа, Флорида), яку у 1991 році заснувала разом із колишнім чоловіком, пастором Ренді Аланом Вайтом (Randy Alan White, 11.01.1958). Після гучного скандалу, пов’язаного із привласненням церковних коштів для власних потреб, у 2011-2012 рр. займала аналогічні посади у центральній церкві “Без стін” у м. Лейкленді, штат Флорида, та християнському центрі “Нова доля” (New Destiny Christian Center, згодом переіменований на “Місто Долі ” (City of Destiny); м. Апопка, штат Флоріда).

Вайт стала особистим духівником Дональда Трампа у 2002 році після перегляду ним її телевізійного шоу, яке згодом він неодноразово відвідував. У 2016 році Джеймс Клейтон Добсон-молодший (James Clayton Dobson Jr.; 21.04.1936), якого газета The New York Times визнала “найвпливовішим євангельським лідером країни”, возвеличив її статус в американському суспільстві за навернення Трампа до християнства. Очолювала Євангельську консультативну раду (Evangelical Advisory Board) під час президентської кампанії Трампа у 2016 році і була першою жінкою-священнослужителем, яка виголосила молитву на його інавгурації 20.01.2017. У листопаді 2019 року призначена спеціальним радником “Центру віри та ініціативи можливостей Білого дому” (Тhe White House’s Center for Faith and Opportunity Initiative) в Управлінні зв’язків із громадськістю. Активно підтримувала Трампа у передвиборчих перегонах у 2020 та 2024 роках, а віруючих попередила, що “християни, які не підтримують президента Трампа, повинні будуть відповісти перед Богом”. У 2024 році заявила, що впродовж останніх 20 років володіла квартирою в Трамп-Тауер у м. Нью-Йорк.

Паула Вайт відома своїми твердими поглядами на підтримку Ізраїлю й зайняла п’яте місце в рейтингу IAF “50 кращих християнських союзників Ізраїля”.

Також вона очолює гуманітарну організацію, яка в рамках доброчинного служіння надала велику кількість їжі (сотні тисячам) нужденним у Сполучених Штатах і на десятки мільйонів доларів гуманітарної допомоги у всьому світі.

Продовження ⤵️

Пасторка Паула Вайт підтримувала зв’язки з українськими священнослужителями. Після початку повномасштабної військової агресії РФ проти України у 2022 році вона виступила ініціатором надання допомоги українцям, які постраждали від війни. В одному зі своїх постів від 12 червня 2022 р. вона писала: “Я дуже вдячна усім волонтерам, які прийшли, щоб спакувати ще 500.000 страв, щоб разом із 500 тисячами вже запакованих страв відправити в Україну для тих, хто постраждав від війни. Загалом це вже 2 мільйони”.

Пізніше на своєму офіційному сайті Паула Вайт написала: “Моє серце було важким і обтяженим через те, що ми всі спостерігаємо, що відбувається в нашому світі сьогодні. Наші дорогі друзі в Україні, люди, з якими ми служили, проповідували у церквах, і тепер не знати їхнє місцезнаходження було майже мукою… Народ України зараз потребує вашої допомоги! /…/ Paula White Ministries і CityServe International разом із City of Destiny Church співпрацювали з MercyChefs, Intercessors For American & Intercessors for Ukraine і Revival Missions International, щоб розпочати роздачу мільйонів страв серед постраждалих і голодних українських біженців, які врятувалися перед обличчям неймовірної кризи та спустошення, які відбуваються прямо зараз. І ми досягли нашої початкової мети за 24 години, але це не зупиняється на досягнутому — навіть близько… ще багато чого потрібно зробити для українського народу, який разом із сім’ями рятується від війни! Є незліченна кількість людей, які відчайдушно потребують допомоги та їжі, буквально стоять у чергах, щоб отримати будь-яку їжу та зберегти свої сім’ї, і їх кількість швидко зростає з кожним днем. Крім того, наші міністерства-партнери допомагатимуть задовольняти духовні та емоційні потреби біженців і надавати житло за наявності”.

Такою є очільниця новоствореного “Офісу у справах віросповідань в Білому домі”. Якою буде її політика та практичні кроки на цій посаді, всі ми невдовзі зможемо побачити... Проте, за новими призначеннями Дональда Трампа однозначно можна розгледіти, що релігійна складова в політиці нової адміністрації Білого дому, на відміну від попередньої, відіграватиме не останню роль. І українській владі, особливо в умовах війни із північним агресором, важливо це враховувати. 📌

Ініціативи Джо Вілсона, що викликали резонанс

Вчора, 10.02.2025, член Палати представників від Республіканської партії США Аддісон Грейвс “Джо” Вілсон-старший (Addison Graves “Joe” Wilson, Sr.; 31.07.1947) представив перед Конгресом Сполучених Штатів Акт про ленд-ліз “Свобода насамперед” (Freedom First Lend-Lease Act). Згідно із поясненнями конгресмена, це “надасть президенту Трампу гнучкі повноваження для відправки переможної зброї нашим партнерам, включно з Україною, щоб стримати військового злочинця Путіна, як це мав би зробити Байден вже давно. Примусьте Росію сісти за стіл переговорів за допомогою американської сили!”

Окремі прихильники “Джо” Вілсона вбачають у ленд-лізі швидкий та ефективний спосіб досягнення військової поразки російських військ на полі бою, що є ключовим елементом забезпечення стійкого миру в Україні відповідно до стратегії Дональда Трампа “Мир через силу”. Цей механізм забезпечить безпосередню взаємодію та передачу озброєння між Пентагоном і Генштабом ЗСУ, уникаючи корупційних посередників.

Того ж дня Вілсон написав на своїй сторінці соціальної платформи Х, що сім’я голови політичної партії “Грузинська мрія — Демократична Грузія” Бідзіни (Бориса) Григоровича Іванішвілі, 18.02.1956, є “бенефіціаром та посібником продажу влади Грузії ворогам США і має бути піддана санкціям та вигнанна із Заходу”. Відповідно до заяви конгресмена-республіканця під санкції США за просування інтересів Росії підпадають: дружина Катерина (Еке) Хведелідзе (Ekaterine Khvedelidze), 1972 р.н., старший син Ута Іванішвілі (Uta Ivanishvili), 1993 р.н., середній син Бера Іванішвілі (Bera Ivanishvili), 23.12.1994 р.н., донька Гванца Іванішвілі (Gvantsa Ivanishvili), молодший син Цотне Іванішвілі (Tsotne Ivanishvili), а також рідний брат Олександр Григорович Іванішвілі (Alexander Hryhorovych Ivanishvili), 13.06.1952 р.н., та двоюрідний брат Уча Резойович Мамацашвілі (Ucha Rezoiovych Mamatsashvili), 06.07.1967 р.н.

Будівництво заводів із виготовлення снарядів

На підставі аналізу ситуації у сфері світового ВПК уряд Великої Британії прийняв рішення побудувати нові заводи із виготовлення снарядів калібру 155 мм, що становлять певний дефіцит і не задовольняють сьогоднішні потреби військових на полях ведення бойових дій. Також передбачається мета — забезпечити довгострокові артилерійські можливості збройних сил Об’єднаного Королівства Великої Британії і Північної Ірландії, які захистять, підтримають і розвинуть критично важливий спеціалізований британський промисловий потенціал, а також нададуть важливі можливості для експорту та підтримки Збройних Сил України.

Необхідні території для зведення нових заводів вже підібрані (для уникнення зайвого розголосу про конкретні адреси та компанії-підрядники, відповідна інформація не розголошується). Відомо, що в одному місці буде налагоджено процес із виготовлення корпусів снарядів, насамперед виробництво спеціальної сталі, обробка заготовок під тиском, механічна обробка “стаканів” тощо. В іншому — виробництво спецхімії для вишибних порохів із капсулями (праймерами) та вибухової речовини, підривачів.

Якщо дехто із читачів дотримується думки, що Індія є “другом диктатора Росії” і залишається осторонь всіх процесів, що відбуваються навколо України з метою не потрапляння в компрометуючі ситуації та уникнення неприємних розмов з “московськими партнерами”, то реалії сьогодення вказують на зовсім іншу, кардинально протилежну ситуацію. Зокрема, Україна витратила понад 150 тисяч снарядів калібру 155 мм, виготовлених в Індії і поставлених нам через треті країни. Окрім України, індійська хімія для снарядів експортується в США та інші країни, переважно які є нашими партнерами. Після проведення минулого тижня у м. Делі (Індія) перемовин між представниками Великої Британії та міністерства оборони Індії, з-поміж іншого було досягнуто домовленості щодо постачання спеціальної хімії для снарядів з метою максимального завантаження лінії виробництва.

Натомість, в Англії компанія BAE Systems продовжує будівництво нового заводу із розробки та виробництва гаубиць М777, що пов’язане зі збільшенням попиту на такі гармати, які використовують Збройні Сили України та армія і корпус морської піхоти США. Також проявили зацікавленість у придбанні М777 й інші європейські та азійські країни, у т.ч. Канада та Австралія, які пожертвували свої гаубиці для України.

#НовинизАльбіону

Позиція простих республіканців щодо геополітичних процесів. Або “дядько Сем повертається”

За останні три тижні лише ліниві автори світових медіа не писали про феномен новообраного президента США Дональда Трампа, особистість якого є вкрай неординарною в силу наповненості його біографії різними подіями. Одні з тих журналістів висловлюють свою повагу, надію, впевненість у масштабних змінах у світі та спрямованість дій у напрямку здорового глузду та реалізму, інші вдаються до різкої критики, поширення розчарування щодо втрати його опонентами реальної влади й участі в “інформаційній війні”, розв’язаній демократами у підконтрольних ЗМІ. Але на фоні цих обставин залишаються досить цікавими та інтригуючими дії Трампа стосовно Москви, Пекіну, Тегерану, що викликають у спостерігачів логічні запитання: “Чому він розпочав не з цих головних ігроків геополітичного розбрату, а відтак обмежився Панамою і в чому тут його величність? ”

Відповідь на такі запитання слід шукати в аналогії світу бойових єдиноборств. Зокрема, за висновками простих американців — переважно з числа прихильників Республіканської партії, — Трамп прийшов до управління США, коли країну “заразили токсинами левізни та воукізму внаслідок послідовного багаторічного самоотруєння”, насамперед армію, розвідку, державні органи, економіку, податкову систему. Для цього країну потрібно піддати процедурі детоксикації та набратися сил для більш серйозної боротьби, щоб досягти вагомих результатів.

На фоні цього суттєвим чинником, який підриває державний організм, є щорічне збільшення кількості нелегальних мігрантів та пов’язана з ними криміналізація американського суспільства за рахунок створення озброєних угруповань і фіксація сотні тисяч летальних випадків від наркоторгівлі. До цього слід віднести присутність торговельного дисбалансу, відтоку в країни Азії американської промисловості, масового економічного шпигунства. А з цими ганебними явищами доцільно якнайшвидше боротися, щоб продовжити головну геополітичну місію.

У сутичці із сильним опонентом досвідчені й умілі бійці, зазвичай, намагаються спочатку вимотати противника, збити йому дихання, знесилити тактикою тисячі порізів — і потім, іноді навіть не треба добивати нокаутом, повністю виснажений супротивник здається сам, на милість переможця. Саме цю тактику, за висновками прихильників-республіканців, застосовує Трамп у ці дні, що є абсолютно необхідним для реалізації їх планів America First.

Продовження ⤵️

Найбільш “дивним” для людей є позиція Трампа стосовно Канади, які, згідно із трактуванням психологів, звикли приймати довготривалі речі за постійні. Якщо, як стверджують республіканці, Канада не входила до складу США позавчора, вчора, сьогодні, то це не означає, що так зберігатиметься завжди. Обструкція прем’єр-міністра Канади Джастіна П’єра Джеймса Трюдо (Justin Pierre James Trudeau; 25 декабря 1971), особистість якого не викликає симпатій у Трампа, спричинила посилення охорони державного кордону Канади ще до введення американських санкцій. А демонстрація самих санкцій — лише вираз потенційних можливостей на фоні того, що 73 % експорту Канади вивозиться до США. Натомість, ідею про включення Канади 51 штатом до складу США підтримують 43 % канадців віком 18-34 роки, що може суттєво вплинути на результат парламентських виборів, проведення яких згідно із “Законом про вибори Канади” повинні відбутися “не пізніше третього понеділка жовтня в четвертий календарний рік після дня голосування попередніх виборів”. Ще на початку січня 2025 року ідея про приєднання до США взагалі не обговорювалася в суспільстві, а тут 43 % канадської молоді, що складає 30 % від загальної кількості жителів Канади, показали своє негативне ставлення до зухвалої політики Трюдо та його Ліберальної партії. Загалом, три чверті канадських виборців відкрито виражають свою антипатію до уряду, що є свідченням майбутньої перемоги консерваторів, які перервуть гегемонію лібералів і їхнього лідера Джастіна Трюдо.

Як стверджують республіканці, Мексика роками спокійно споглядала на транзит сотень тисяч мігрантів через свою територію в США. Мексиканські силовики і злочинці, причетні до незаконного переправлення осіб через річку Rio Grande, яка протікає по кордону США—Мексика, отримали $ 10 тисяч з кожного нелегала. За інформацією американських правоохоронців, щорічно каналами незаконної міграції в США потрапляли близько 500 тисяч нелегалів, які принесли дохід тіньовим мексиканським структурам $ 5 мільярдів на рік, чим завдали збитків США. Насамперед, з метою перекриття нових каналів і пов’язаних з ними наркотрафіків, міграційна служба США передбачає депортувати представників криміналітету та осіб, які отримують незаконний дохід від злочинної діяльності, а простих робітників та працівників сільськогосподарських підприємств залишать у місцях їх працевлаштування.

Дональд Трамп розпочав свій другий президентський термін із посилення тиску на Панаму через погрози “повернення” Панамського каналу і звинувачення країни у передачі контролю над критично важливим водним шляхом конкуренту США — Китаю, що може призвести до розширення китайського військово-морського флоту і становитиме пряму загрозу національній безпеці США. Основа претензій полягає у тому, що гонконгський конгломерат CK Hutchison Holdings управляє через підконтрольний оператор Panama Ports Company (PPC) двома із п’яти ключовими портами на обох кінцях 50-мильного водного шляху, а також отримав контракт на будівництво автомобільного мосту через канал вартістю $ 1,4 мільярди для полегшення руху транспорту в Панамі.

“Стратегічний ризик з військової точки зору полягає у тому, що чим більше комерційних активів, пов’язаних із Китаєм навколо каналу, тим більше у Пекіна можливостей заблокувати США переміщення військової техніки водним шляхом у разі конфлікту між ними”, вважає Р. Еван Елліс, професор-дослідник латиноамериканських досліджень в Інституті стратегічних досліджень Військового коледжу армії США. Договір 1977 року про повернення каналу від США до Панами вимагає, щоб канал залишався нейтральним і дозволяє США військове втручання, якщо робота водного шляху буде порушена внутрішнім конфліктом або іноземною державою.

Продовження ⤵️

Відповідно до публічної інформації CK Hutchison Holdings, компанія котирується на біржі, є однією із найбільших портових операторів у світі (контролює 53 порти у 24 країнах), у своїй діяльності забезпечена підтримкою державними структурами China Harbour Engineering Company і China Communications Construction Company. Вперше компанія отримала концесію на два порти Панамського каналу у 1997 році, коли Панама і США спільно управляли каналом. Ця концесія була продовжена у 2021 році на 25 років. Основним клієнтом Панамського каналу є китайська державна судноплавна компанія COSCO Shipping (China Ocean Shipping Company), яка щороку через PPC транспортує майже 300 своїх вантажних суден (контейнеровози, суховантажі і нафтові танкери).

Під час проведеної зустрічі 02.02.2025 Держсекретар США Марко Рубіо попередив президента Панами Хосе Рауля Муліно Кінтеро (José Raúl Mulino Quintero; 13.06.1959) та міністра закордонних справ Панами Хав’єра Мартінеса-Аха (Javier Martínez-Acha, 10.12.1963), що США “вживатиме необхідних заходів”, якщо Панама не зробить негайних кроків, щоб покласти край тому, що президент США Дональд Трамп назвав “впливом і контролем” Китаю над Панамським каналом. За словами президента Муліно, він “врахував занепокоєння Вашингтона щодо ймовірного впливу Пекіна навколо водного шляху” і Панама не поновить меморандум від 2017 року щодо взаєморозуміння про приєднання до китайської ініціативи розвитку за кордоном, відомої як “Один пояс, один шлях”, і припустив про можливе дострокове завершення угоди з Китаєм.

Протягом декількох годин 27.01.2025 була вирішена руйнівна торгівельна війна із Колумбією (введення надзвичайних 25 % мита на всі колумбійські товари і блокування в’їзду до США колумбійських чиновників), після того як президент країни Густаво Франсиско Петро Уррего (Gustavo Francisco Petro Urrego; 19.04.1960), колишній член колумбійського терористичного угрупування “Рух 19 квітня” (Movimiento 19 de Abril, М-19), погодилася “на всі умови президента Трампа”, включно з “необмеженим прийняттям” іммігрантів та використання президентського літака Петро для допомоги в репатріації депортованих зі США, після того, як два американських військових літаки із колумбійськими мігрантами були заблоковані під час прибуття в країну.

На прикладі Колумбії президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сільва (Luiz Inácio Lula da Silva, 27.10.1945) погодився здійснювати репатріаційні рейси військово-повітряних сил Бразилії, щоб скоротити час, який депортовані проводять в американських центрах утримання під вартою.

Певні роздуми простих республіканців щодо готовності Дональда Трампа “придбати Гренландію у Данії” мають право на життя на фоні зростаючого стратегічного значення Арктики і прогресу Росії та Китаю в реалізації їхніх претензій на той регіон. І саме Гренландія є надзвичайно важливою територією у довгостроковому протистоянні з російсько-китайськими амбіціями, насамперед щодо контролю над Арктикою для вирішального проектування сили, моніторингу суперників і забезпечення безпеки судноплавних шляхів.

Продовження ⤵️