На днях група американських інспекторів, які під прикриттям співробітників Міністерства юстиції США, проводить перевірки у ряді європейських країн щодо постачання зброї Україні, завітала із відповідною ціллю у Велику Британію. Не виявив ніяких порушень, переконались у стабільному функціонуванні з 2022 року “безкоштовного англійського ленд-лізу”.

Натомість в одній із країн Європейського Союзу було встановлено окремі факти, що підтверджують підозри урядовців США у функціонуванні схем відмивання коштів. Відкрито кримінальне провадження за фактом значного завищення вартості військової техніки і боєприпасів двома французькими посередниками-консультантами. “Проводку відкатів” вони здійснювали через мм. Нью-Йорк (США), Доха (Катар), Туреччину та Грузію.

Протягом останніх 10 днів за результатами візиту інспекторів-американців було затримано багатьох посередників з відповідним арештом майна та блокуванням банківських рахунків, які займалися “відкатами” на українській темі. А тих, хто спромігся втекти і на цей час переховується у м. Дубаї (ОАЕ), внесено до спеціального списку осіб, які особливо розшукуються Інтерполом. Їм заблоковано всі засоби для існування, всі банківські картки, у т.ч. китайські, заблоковано.

У рамках попередніх домовленостей з колегами із США, спецслужбами Великої Британії було заарештовано криптогаманців з біткоінами на загальну суму 5 млрд. фунтів стерлінгів, які були сформовані від отриманих “відкатів” внаслідок постачання допомоги Україні і за рішенням англійського суду будуть конфісковані в державний бюджет.

З метою продовження боротьби з відмиванням коштів та незаконним привласненням грошей американських платників податків, витрачених на допомогу Україні, очікується приїзд спільних груп, сформованих із співробітників Егмонтської групи (Egmont Group, фінансова розвідка), ФБР і ЦРУ США, МІ6, у мм. Лондон (Велика Британія), Дубаї (ОАЕ), Маямі (США), Сідней (Австралія), Ніцца (Франція).

#НовинизАльбіону

Хто і що поєднує трампістів з Московським патріархатом

У 2023-2025 роках питання взаємодії між представниками новообраного президента США Дональда Трампа і Російською православною церквою Московського патріархату (РПЦ МП) викликає жвавий інтерес у контексті геополітики, релігії та впливу, що створює підґрунтя для аналізу та певного прогнозування.

Представники і прихильники Трампа. За часів першого президентства Трампа його адміністрацію звинувачували у м’якому ставленні до Росії, але підтверджень про систематичну співпрацю з Московським патріархатом не було. Проте представники окремих політиків, бізнесменів або організацій, пов’язаних із Трампом, взаємодіяли із церковними структурами РФ у приватному порядку. Зокрема, Дональд Трамп-молодший, неодноразово робив заяви про бізнес-зв’язки з Росією. У 2008 році Дональд-молодший стверджував, що “росіяни становлять значну частину нашого бізнесу”. Хоча це стосується здебільшого нерухомості, такі висловлювання часто сприяли створенню наративів про прихильність родини до російських інтересів, у тому числі й до РПЦ МП, яка є важливим інструментом “м’якої сили” Кремля.

Ідеологія Трампа та його родини перегукується з риторикою РПЦ МП про “захист традиційних цінностей”. Якщо Трамп позиціонував себе як захисника християнської культури в США, то РПЦ МП виступає як глобальний проповідник схожої консервативної платформи. Дональд-молодший і Ерік Трамп активно підтримують ці ініціативи, що може зближувати їхні позиції.

Ще напередодні президентських виборів 2024 року у США залякували, що Трамп стане на захист РПЦвУ. Зокрема, Дональд Трамп-молодший досить різко висловлювався на адресу Президента України Володимира Зеленського та українського уряду через санкції проти проросійських діячів УПЦ МП. “Зеленський забороняє Українську Православну Церкву. Його уряд також відбирає храми Української Православної Церкви та заарештовує священиків (можливо, тому для демократів він — суперзірка). Він — це цілком про свободу, хлопці. Давайте відправимо йому ще 100 мільярдів доларів без жодної звітності”, — написав Трамп-молодший наприкінці 2022 року. Пізніше він ще неодноразово захищав УПЦ МП, трактуючи дії щодо неї з боку української влади за її антидержавні дії, як порушення прав вірян.

Член Республіканської партії та представник США від штату Джорджія Марджорі Тейлор Грін (Marjorie Taylor Greene), 27.05.1974 р.н., аплодувала Росії за “захист християнства” та надала позитивну оцінку діям Кремля щодо “світської України”. “Це війна з християнами. Український уряд нападає на християн, карає священиків. Росія цього не робить, вони [росіяни] не нападають на християн. Насправді, вони, здається, захищають їх”, — заявила вона в оточенні інших конгресменів.

З огляду на минулі роки у відкритій риториці окремих республіканців простежувалися явні антиукраїнські наративи, схожість яких з кремлівською ідеологією була бездоганною. Переважно виступали проти або були байдужими до теми війни в Україні, яку РПЦ МП оголосила “священною”. У липні 2024 року кандидат у віце-президенти Джеймс Девід Венс (James David Vance), 02.08.1984 р.н., заявив, що “йому все одно, що буде з Україною”. Екс-кандидат в президенти Вівек Ганапаті Рамасвамі (Vivek Ganapathy Ramaswamy), 09.08.1985 р.н., у своїх передвиборчих агітаційних промовах назвав Президента України “нацистом” і закликав республіканців до блокування військової допомоги у війні проти Росії.

Продовження ⤵️

Навіть сьогодні більшість американських правих не вбачають розвитку і становлення України як демократичної країни, політика якої спрямована на захист прав і свобод своїх громадян як всередині, так і за кордоном, а замість цього бачать розквіт авторитарної держави у власному юридичному праві. Так, відомий політичний коментатор Такер Свенсон МакНіа Карлсон (Tucker Swanson McNear Carlson), 16.05.1969 р.н., перед залишенням FoxNews заявив, що “Зеленський не цікавиться свободою або демократією”. Старший науковий співробітник з оборонних та зовнішньополітичних досліджень Інституту Катона Тед Гален Карпентер (Ted Galen Carpenter), 1947 р.н., назвав Україну “брехливою демократією, яка не є бастіоном свободи, як про те описують більшість західних медіа”.

З певним оптимізмом сприйняли прихід до влади Д. Трампа і американські захисники УПЦ МП. Республіканці досить негативно реагували на прийняття Закону України від 20.08.2024 № 3894-ІХ “Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій” (далі – Закон), а юрист Роберт “Боб” Росс Амстердам (Robert "Bob" Ross Amsterdam), 09.01.1956 р.н. вів активну кампанію на захист УПЦ МП.

Роберт Амстердам є американо-канадським міжнародним юристом, який спеціалізується на політичних справах і правах людини, а також партнером-засновником компанії Amsterdam & Partners LLP (із дислокацією у м. Вашингтон, округ Колумбія, США, та Лондон, Велика Британія). Справою УПЦ МП його запросив зайнятися Вадим Новінський, санкційний російсько-український олігарх, тісно пов’язаний із керівництвом РПЦ МП.

Комісія США з питань міжнародної релігійної свободи (U.S. Commission on International Religious Freedom, USCIRF), незалежна агенція, відповідальна за перевірку можливих порушень свободи віросповідання за кордоном і надання політичних рекомендацій адміністрації та Конгресу США, також висловила занепокоєння щодо впливу вищезазначеного Закону на вірян України. “Остання версія Закону не в повній мірі вирішує попередні занепокоєння щодо потенціалу Закону для застосування колективних покарань до цілих релігійних громад. Він також представив нові проблемні аспекти, які можуть поставити під загрозу захист свободи релігії чи переконань і свободу вираження поглядів”, — йдеться у заяві голови USCIRF Стівена Фредеріка Шнека (Stephen Frederick Schneck), 1953 р.н., католицького активіста. Комісія заявила, що контролюватиме виконання закону після того, як він набуде чинності, і закликала українську владу “забезпечити відповідність законодавства зобов’язанням України згідно з міжнародним правом”.

Продовження ⤵️

Старший науковий співробітник Інституту свободи віросповідання (м. Вашингтон, округ Колумбія, США), позаштатний експерт Варшавського інституту кандидат наук Моніка Палотай (Mónika Palotai) охарактеризувала Закон як “розкольницький”. Відповідно до її пояснень: “Він [Закон] розділяє людей, міжнародне співтовариство. Будуть запитання про те, що станеться із тими людьми, які належать до цієї церкви. Який вибір у них є?”

За висновками наукової співробітниці Кембріджського інституту православних християнських досліджень (Англія), старшої кореспондентки аналітичного журналу Religion Dispatches (США) доктора Кетрін Келайдіс (Katherine Kelaidis), діяльність якої присвячена православній християнській ідентичності в геополітиці та ролі історичної пам’яті, “проблема полягає у тому, що законодавство України обходить межу між розглядом законних інтересів національної безпеки та придушенням релігійної меншини тільки за те, що в неї є ярлик “іноземець”. Той, хто дбає про свободу совісті та переконання, може знайти законні причини, щоб засудити кримінальні звинувачення щодо думок, висловлених у соціальних мережах або із кафедри, що було у випадку з багатьма кліриками УПЦ, ув’язненими після вторгнення [Росії в Україну]”. Водночас, за її словами, Росія та Україна розділили США навпіл і стали проксі для кожної із сторін. Американські консерватори і традиціоналісти вважають, що Росія — а в деяких випадках, зокрема, РПЦ МП, — є бастіоном того самого традиціоналізму, який вони сподіваються захистити в США. Для них має сенс, що Росія була змушена вчинити збройний напад на Україну, щоб захистити її від “гейпарадів”. Вони побоюються (хоча ірраціонально), що їх можуть змусити вступити в ту саму війну. Для цих людей українські зусилля із придушення, пов’язаної з Росією УПЦ МП, розглядаються як доказ їхньої віри не тільки в те, що Україна є антидемократичною, антихристиянською, антисімейною державою, а й, більше того, що американці, які підтримують Україну, теж є такими. Також потрібно зважати, що американці, як відомо, погано відокремлюють свої власні внутрішні протиріччя від закордонних. “Релігійна свобода” — це “собачий свисток” серед багатьох американських традиціоналістів. Тому, у їхньому розумінні українська “атака на свободу віросповідання”, безумовно, втратить усі українські нюанси, коли потрапить в їхньому “перекладі” в американський політичний ландшафт.

Продовження ⤵️

Клірики і захисники РПЦ МП. Дотримуючись історичних традицій московського православ’я, РПЦ МП співпрацює з нинішньою правлячою верхівкою Кремля та виконує її наказ з активного розвитку і просування за кордоном агресивного геополітичного проєкту “русскій мір”. З цією метою РПЦ МП використовується як джерело інформаційного впливу, формує соціальну стійкість проти цивілізованих цінностей, нав’язує російську національну ідентичність у прихожан, забезпечує серед них релігійний світогляд, який виправдовує агресію Росії проти України. Слід зазначити, що зрощування державних і церковних структур в РФ уже завершено і на сьогоднішній день це утворення демонструє себе як єдину тоталітарну організацію. А відтак, присутність за кордоном парафій та культових структур РПЦ МП буде продовжуватися використовуватися Кремлем як інструмент “м’якої сили” за межами суто релігійної діяльності, насамперед, щодо легітимізації злочинних дій окупантів в Україні через призму поширення заяв церковних лідерів МП, зокрема тих, що порівнюють війну із “лікуванням” або “роботою хірурга”, для “відбілювання” агресії та насильства. Порівнюючи війну з процесом зцілення, РПЦ МП прагне сформувати громадську думку про те, що війна є “необхідним” і “добрим” актом, а співпраця з російським урядом забезпечує пропагандистське прикриття для військових злочинів і пропагує оповідь про правильність “обраного шляху”.

Одразу після оголошення офіційних результатів президентських виборів тимчасово виконуючий Патріаршими парафіями в США єпископ Сурожський Матфєй (Андрєєв Геннадій Львович, 18.05.1971 р.н., уродженець м. Тамбов (РФ)) від імені РПЦ МП привітав Дональда Трампа з повторним обранням на посаду президента США. У привітальному листі зазначено, що “ми [РПЦ МП] сподіваємося, що період Вашого президентства стане часом пошуку шляхів до порозуміння між країнами і народами, мирного вирішення міжнародних конфліктів, утвердження принципів релігійної свободи в усьому світі”. З урахуванням того, що під час передвиборчої кампанії Трамп обіцяв вжити конкретних заходів із припинення війни в Україні, розпочати мирні переговори між Росією та Україною, а також можливої відміни антиросійських санкцій, то у цьому світлі привітання Московського патріархату є виправданими, насамперед, прикриваючись “серйозними порушеннями прав його прихильників в Україні та Європі”. Водночас, з урахуванням того, що політики вкрай рідко виконують свої передвиборчі обіцянки, то патріарх Московський Кіріл (Гундяєв) і компанія великих надій з приводу заяв Трампа не плекають. Проте мають якусь надію на можливу нормалізацію російсько-американських відносин.

Російська пропаганда, в якій РПЦ МП відіграє активну роль, часто підтримує образ родини Трампів, а відтак і самого президента США, як союзників традиційних цінностей. Такий імідж допомагає формувати прихильність до РПЦ серед аудиторії, пов’язаної з американськими консерваторами. Підтвердженням цього є моментальна реакція РПЦ МП на заяву Трампа про те, що тепер офіційна політика уряду США полягає у тому, що є тільки дві статі — чоловіча і жіноча. Санкційний заступник голови Синодального відділу із взаємодії Церкви з суспільством та ЗМІ РПЦ Кіпшідзе Вахтанг Володимирович (13.08.1981 р.н., уродженець м. Москва (РФ)) заявив, що “визнання у США тільки два гендери, є хорошим сигналом для прихильників традиційних цінностей. Наша країна [Росія] покликана діяти послідовно і розумно, особливо з огляду на демографічну ситуацію. Утім, анонсований вихід США із ВООЗ, яка є ефективним інструментом легалізації гендерної ідеології, — це вже навіть не декларація” та, цитуючи іншого санкційного сенатора Клішаса Андрія Олександровича (09.11.1972 р.н., уродженця м. Свердловськ (РФ)), акцентував, що “це є найсильнішим ударом по глобалістах за останні 30 років”.

Продовження ⤵️

Також ще до виборів міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив у США, що Росія “буде рада будь-яким ініціативам” для завершення війни в Україні від Дональда Трампа, якщо той стане президентом США. В Україні зараз нібито обмежуються права “російськомовних”. За його словами, Росія готова до “врегулювання проблеми на основі усунення корінних причин української кризи” — відмови України від вступу до НАТО, а також скасування законів про українську мову як державну та про заборону Московського патріархату, які, на думку голови МЗС РФ, “утискають російськомовне населення”. Із цією заявою Лавров виступив після того, як Трамп особисто зустрівся з Володимиром Зеленським та запевнив його в підтримці у випадку перемоги на американських виборах.

У розрізі зазначеного слід зауважити, що РПЦ МП має значний вплив на формування позитивного образу Росії за кордоном серед консерваторів. Через медіа та релігійні контакти вона може впливати на ті групи, до яких належить родина Трампа, що може створювати спільну культурно-ідеологічну основу для взаємної симпатії.

Так, спецпредставник глави МЗС РФ з питань співробітництва у сфері забезпечення права на свободу віросповідання, посол з особливих доручень Аскальдович Геннадій Йосипович, 12.05.1957 р.н., напередодні виборів завірив іноземну аудиторію, що “київський режим, який пригнічує канонічне православ’я в Україні, може чекати нелегкий період після приходу до влади наступного президента США Дональда Трампа, в адміністрації якого може не виявитися прихильників розгрому УПЦ”. Згідно з аргументацією російського дипломата “українська влада організувала наймасштабнішу в новітній історії країни хвилю гонінь на Українську православну церкву Московського патріархату - найбільшу громаду вірян у країні. Посилаючись на її зв’язок із Росією, місцева влада в різних регіонах України ухвалила рішення про заборону діяльності УПЦ. СБУ почала заводити кримінальні справи проти духовенства УПЦ, проводити “контррозвідувальні заходи” — обшуки у єпископів і священиків, у храмах і монастирях у пошуках доказів “антиукраїнської діяльності”. Щодо деяких представників духовенства українськими судами винесено обвинувальні вироки, багато хто перебуває під арештом. Сотні православних храмів УПЦ силою були захоплені українськими розкольниками за підтримки місцевої влади, при цьому “фізичного насильства зазнають священики і миряни, чоловіки та жінки”.

На проведеній 24.01.2025 прес-конференції міністр МЗС РФ С. Лавров наголосив, що “певні частини американського істеблішменту, “глибинної держави” використовують київський режим, натовські механізми проти Російської православної церкви і, відповідно, проти православ’я загалом. Бачимо, що і як вони творять із канонічним православ’ям у контексті роз’єднання православних на європейському континенті, як маніпулюють тими, хто був покликаний стояти на сторожі православних канонів. Розглядаємо це як руйнівну діяльність проти світового православ’я”. У МЗС РФ нагадали, що однією зі стрижневих складових русофобії на Заході є ненависть і системний цинічний тиск на РПЦ МП. “Особливу ненависть русофоби відчувають саме до канонічного православ’я в Україні, тим самим оголюючи свою суть. Продовжуємо всілякі зусилля щодо захисту прав співвітчизників, наших співгромадян, які проживають за кордоном. У цьому беруть участь не тільки наші державні структури, російські дипломатичні представництва та консульські установи, а й величезну роль відіграють громадські працівники, зокрема, ті, що працюють під егідою наявного у нас унікального правозахисного механізму — Фонду підтримки та захисту прав співвітчизників, які проживають за кордоном”, — зазначив С. Лавров.

Продовження ⤵️

Натомість, для можливої ефективної участі у майбутніх російсько-українських переговорах МЗС РФ підготувала “Доповідь про протиправні дії київського режиму стосовно Української православної церкви, її священнослужителів і прихожан”, яка складається із восьми розділів (7 розділ “Про вплив США на розвиток українського церковного кризису”) і представлені зібрані із різних джерел “факти” та обставини “політичного і правового свавілля стосовно УПЦ, грубого порушення київським режимом прав православних християн, а також викладена реакція міжнародної спільноти”. З-поміж іншого акцентовано увагу на тому, що “багатосторонні універсальні міжнародні організації”, насамперед такі як ООН і його керівництво, намагаються не помічати гоніння на канонічну УПЦ та уникають недвозначного засудження порушень “київським режимом” своїх міжнародно-правових зобов’язань у сфері захисту прав людини та скоєних ним злочинів, фактично доводячи до Києва сигнали про повну безкарність.

На захист Трампа сподівається відомий митрополит УПЦ МП Агафангел (Саввін) з Одеси. Ще після перших результатів виборів він надіслав Трампу листа. Владика запевнив політика у всілякій підтримці і висловив сподівання, що “з Вашим призначенням як Президента великої нації Сполучених Штатів Америки настане мир не лише у багатостраждальній українській землі, але й по всьому світі. Ми також сподіваємося, що це покращить становище мільйонів страждаючих вірян Української Православної Церкви, яка зараз зазнає значних випробувань та терпінь, попри те, що залишається непохитною у своїй відданості її народу та державі Україна”. Далі митрополит, який завжди був оплотом Московського патріархату в Україні і “славний” своїм зневажливим ставленням до української державності і агресією щодо інших конфесій, запевнив, що УПЦ МП разом з іншими конфесіями плекає “міжрелігійний та громадянський мир на добро українського народу та української держави”. Також він висловив сподівання, що між УПЦ МП і українською державою будуть “гармонійні взаємовідносини”.

Висновки

Попри те, що немає явних доказів особистих або формальних зв’язків між синами Трампа та РПЦ МП, ідеологічна близькість і медійні впливи сприяють тому, що обидві сторони можуть сприйматися як союзники у відстоюванні спільних інтересів. А відтак прихильність частини прибічників президента США до РПЦ МП пояснюється кількома культурними, ідеологічними та геополітичними чинниками:

- ідеологічною близькістю до консерватизму. Частина прихильників Трампа та РПЦ МП поділяють ультраконсервативні погляди на традиційні сімейні цінності, релігію та суспільний устрій;

- скептицизм щодо глобалізації. Трампісти часто виступають проти міжнародних організацій та глобалістських ідей, що перегукується із риторикою РПЦ МП, яка підтримує ідею “русского міра” як альтернативи західним демократичним цінностям;

- поширення кремлівської пропаганди. Деякі крайні прихильники Трампа були помічені у симпатіях до Росії, зокрема, через схвалення політики Володимира Путіна, який позиціонує себе як “захисник традиційних цінностей”. РПЦ МП, у свою чергу, активно підтримує цю риторику;

- політична маніпуляція релігією. І в США, і в Росії релігія часто використовується як інструмент для мобілізації певних груп населення на підтримку влади або політичних ініціатив.

Хоча існують певні паралелі між риторикою прихильників Трампа і РПЦ МП, їхня співпраця чи взаємодія є радше побічною. Американська консервативна політика має свій унікальний контекст, який не завжди збігається з цілями РПЦ МП чи Кремля.📌

Міжнародний саміт релігійної свободи у США і українське питання на ньому

4 лютого у вашингтонському готелі “Hilton” (адреса: 1919 Connecticut Ave NW, Washington, DC 20009, USA; тел.: +1 (202) 483 30 00) відкриває свою роботу 5-й щорічний Міжнародний саміт релігійної свободи (The 5th Annual International Religious Freedom Summit, IRF Summit). Протягом 4-5 лютого 2025 року саміт збере міжнародних лідерів у сфері релігійної свободи, правозахисників з усього світу та різноманітну коаліцію представників громадянського суспільства, які палко підтримують релігійну свободу в усьому світі.

Організатори IRF Summit екс-посол США з питань міжнародної релігійної свободи, республіканець Самуель Дейл “Сем” Браунбек (Samuel Dale “Sam” Brownback, 12.09.1956 р.н.) та колишня голова комісії США з міжнародної релігійної свободи та президентка Фонду Лантос за права людей і справедливість, демократка Івонн Катріна Светт Лантос (Yvonne Katrina Swett Lantos, 08.10.1955 р.н.) представляють десятки унікальних релігійних традицій у своїх спільних зусиллях, спрямованих на просування релігійної свободи для всіх, скрізь і завжди.

Робота саміту буде організована на трьох пленарних площадках, а саме: 4 лютого розпочнеться із пленарних засідань № 1 “Погляд у майбутнє” (презентація пріоритетів для наступної адміністрації IRF Summit) та № 2 “З чим ми стикаємося” (масова міграція та релігійний плюралізм; зріз руху за релігійну свободу), а 5 лютого завершить роботу саміту пленарним засіданням № 3 “Як ми перемагаємо” (протидія диктаторським планам; спираючись на успіхи глобального руху International Religious Freedom).

Продовження ⤵️

Модератором панелі “Масова міграція та релігійний плюралізм” призначено Самуеля Голдмана (Samuel Goldman), виконавчого директора Інституту релігійної свободи і демократії ім. Лоеба та директора програми “Політика і цінності”, який передбачає зосередити увагу учасників на тому, як релігійний плюралізм може допомогти забезпечити стабільність і мир на тлі історичних рівнів переміщення та масової міграції через нестабільність та конфлікти. Розмова заглибиться у суперечність між прагненням руху за релігійну свободу до гармонійного співіснування різних релігійних спільнот та культурними руйнуваннями, які можуть статися при тісному контакті між цими спільнотами. Метою буде відверта дискусія про те, як ця реальність кидає виклик ідеї плюралізму і як плюралізм може допомогти вирішити проблему зіткнення цивілізацій.

Серед виступаючих передбачена участь Ангаелоса (Angaelos), коптського православного архієпископа Лондона і офіційного представника Папи Тавадроса II у Великій Британії; Лакі Карім (Lucky Karim), біженки і правозахисниці з М’янми, яка нещодавно переїхала до США; Хамза Юсуфа (Hamza Yusuf, при народженні Марка Хансона (Mark Hanson), 1959 р.н.), американського дослідника ісламу, неотрадиціоналіста і співзасновника коледжу мистецтв Zaytuna College; Еміля Акермана (Emile Ackermann), співзасновника паризької громади “Аєка” (Ayeka), першої сучасної православної громади у Франції.

Модератор панелі “Зріз руху за релігійну свободу” Лорен Сюзан Грін (Lauren Susan Green, 30.06.1958 р.н.), головна кореспондентка з питань релігії на телеканалі Fox News, спонукатиме учасників до поділу думками про те, як рух за свободу віросповідання може краще координувати свої дії в різних сферах, таких як медіа, розвиток, адвокація та уряд. Метою цієї розмови є просвітницький обмін ідеями, який стимулюватиме творче мислення всередині руху про те, як найкраще просувати свободу релігії чи переконань у світі.

Серед виступаючих на цій панелі заявлено: Надін Менза (Nadine Maenza), президентку Секретаріату IRF та екс-голову комісії США із міжнародної релігійної свободи; Міала Гріна (Myal Greene), президента і генерального директора організації World Relief з розробки інноваційної моделі церковного програмування; Амджада Махмуда Хана (Amjad Mahmood Khan), директора зі зв’язків із громадськістю мусульманської громади “Ахмадія” (США); Анну Брайнер (Anna Bryner), асоційовану адвокатессу юридичної групи “Крук” (США).

По завершенню другого пленарного засідання передбачено проведення українського брифінгу і прийому.

Продовження ⤵️

Модератор панелі “Протидія диктаторським планам” Вільям Добсон (William J. Dobson), співредактор видання “Journal of Democracy”, акцентує увагу учасників на інструментах, які авторитарні режими використовують для обмеження релігійної свободи, таким як цензура, транснаціональні репресії та використання релігії як зброї. У дискусії візьмуть участь провідні борці проти авторитаризму, які поділяться своїм досвідом і дадуть уявлення про те, як міжнародний рух за релігійну свободу повинен реагувати на сучасні виклики релігійних переслідувань, а саме: Адріан Зенц (Adrian Zenz), директор “Меморіального фонду жертв комунізму”, Фелікс Марадяга (Felix Maradiaga), адвокат “Freedom House”, Олександра Матвійчук (Oleksandra Matviichuk), лауреатка Нобелівської премії та віце-президентка Міжнародної федерації із захисту прав (Україна).

Тематику панелі “Спираючись на успіхи глобального руху International Religious Freedom” модератор Віктор Хамм (Viktor Hamm), віце-президент євангелізаційної асоціації Біллі Грема, присвятить використанню впливу національних і міжнародних інституцій та висвітленню того, як ці структури призвели до перемог у просуванні свободи релігії чи переконань у всьому світі. Мета цієї панелі — продемонструвати учасникам, як вони повинні думати про взаємодію з міжнародними механізмами, доступними для спільноти, що займається питаннями релігійної свободи. Серед виступаючих заявлена участь Ліззі Френсіс Брінк (Lizzie Francis Brink), юридичного консультанта “Глобальної релігійної свободи” та ADF International; Девіда Сміта (David Smith), спеціального посланника Великої Британії з питань свободи релігії та переконань; Сардара Рамеша Сінгха Арора (Sardar Ramesh Singh Arora, 11.10.1979), міністра у справах меншин штату Пенджабу (Пакистан); Трістана Азбея (Tristan Azbej, 04.03.1979), державного секретаря з питань допомоги переслідуваним християнам і програми “Угорщина допомагає”, віце-президент Християнсько-демократичної народної партії (Угорщина).📌

У Росії представлять свою візію державно-конфесійних стосунків в Україні і роль США у цьому

Не виключено, що спеціального цього ж дня, але з випередженням, бо враховується різниця у часі, в Москві проводять свій публічний, присвячений релігійній свободі. І виключно в Україні та виключно щодо філії Московського патріархату — УПЦ.

4 лютого 2025 року о 10:00 в прес-центрі МЗС РФ відбудеться брифінг спеціального представника міністра закордонних справ Російської Федерації з питань співробітництва у галузі дотримання права на свободу віросповідання, посла з особливих доручень Аскальдовича Геннадія Іосіфовича, 12.05.1957 р.н., який презентуватиме оновлену версію доповіді МЗС Росії “Щодо протиправних дій київського режиму стосовно УПЦ, її священнослужителів та прихожан”.

Зазначена доповідь є оновленою версією аналогічного документу від 25.07.2023, складається з восьми розділів, де представлені зібрані з різних джерел “факти й обставини, що демонструють усю повноту політичного свавілля і правового беззаконня, що коїться в Україні стосовно УПЦ, грубого системного порушення київським режимом прав православних християн, а також викладено реакцію міжнародного співтовариства”. Додано розділ 7 “Про вплив США на розвиток української церковної кризи”.

З урахуванням одночасного проведення зазначених заходів, існує висока ймовірність щодо розгляду на міжнародному рівні українського “церковного питання” та подальшого його включення до списку питань “мирних перемовин” між Росією та США, де УПЦ МП буде представлена як “російська релігійна меншина, що зазнає утисків з боку уряду України”. А відтак, це перекреслює всі попередні заяви керівників цієї інституції про незалежність від Московського патріархату та зробить її інструментом дестабілізації в руках Кремля.

Подвійні стандарти кліриків УПЦ, тобто все таки РПЦвУ

На фоні того, що клірики УПЦ на всіх площадках заявляють про свою незалежність від Московського патріархату, з’являються нові компрометуючі факти, які свідчать про зовсім протилежне у їх голосистих промовах на тлі майже 11 років боротьби з російським окупантом. Для переважної більшості українців залишився поза увагою факт проведення 1 лютого 2025 року святкових заходів із нагоди 16-річниці інтронізації московського патріарха Кіріла (Гундяєва), які відбулися у храмі Христа Спасителя у м. Москва (РФ).

За даними певних ТГ-каналів, що висвітлюють події в релігійному житті України та за її межами, у святковій московській літургії взяли участь окремі архієреї РПЦвУ, зокрема:

- голова Синодального відділу УПЦ МП у справах сім’ї Пантелеймон (Поворознюк Василь Дмитрович, 24.08.1973 р.н., уродженець с. Бубнівка Гайсинського р-ну Вінницької обл.), митрополит Луганський і Алчевський. 30.09.2022 разом з іншими колаборантами взяв участь у Кремлі у проголошенні незаконної анексії українських територій. 12.12.2022 внесений до списку санкцій України проти ієрархів РПЦвУ “за пособництво і виправдання російської агресії проти України”. У 2024 році СБУ заочно оголосила йому підозру у пособництві державі-агресору;

- митрополит Горлівський і Слов’янський Митрофан (Нікітін Андрій Вікторович, 31.10.1976 р.н., уродженець м. Луганськ), член міжсоборної присутності Російської православної церкви. У травні 2022 року з благословення московського патріарха Кіріла (Гундяєва) взяв участь у виведенні людей із “Азовсталі”, яку обстріляли російські окупаційні війська;

- колишній митрополит Івано-Франківський і Коломийський Серафим (Залізницький Василь Федорович, 16.01.1953 р.н., уродженець с. Лосятин Кременецького р-ну Тернопільської обл.), російський колаборант, сепаратист. 24.02.2022 на початку російсько-української війни виїхав до Москви на спільну молитву із московським патріархом Кірілом (Гундяєвим);

- архієпископ Волноваський Амвросій (Скобіола Андрій Петрович) 22.02.1980 р.н., уродженець н/п Корсаков Сахалінська обл. (Росія), громадянин РФ), вікарій Донецької єпархії РПЦвУ, настоятель Свято-Василівського чоловічого монастиря в с. Микільське Волновського р-ну Донецької обл.. У січні 2023 року Указом Президента України за підтримку російської агресії проти України позбавлений громадянства України;

- архієпископ Новоазовський Варсонофій (Вініченко Володимир Семенович, 19.03.1961 р.н., уродженець м. Донецьк, громадянин РФ), вікарій Донецької єпархії РПЦвУ. У травні 2015 року брав участь у публічних акціях терористичної організації ДНР, відспівував терориста Гіві. У січні 2023 року Указом Президента України за підтримку російської агресії проти України позбавлений громадянства України;

- архієпископ Макіївський Варнава (Філатов Станіслав (В’ячеслав) Юрійович, 21.04.1953 р.н., уродженець м. Ашхабад (Туркменістан)), вікарій Донецької єпархії РПЦвУ. У травні 2015 року брав участь у публічних акціях на підтримку терористичної організації ДНР;

- єпископ Новопсковський Іринарх (Тимчук Денис Іванович, 03.08.1987 р.н., уродженець смт Новгородське Донецької обл.), вікарій Сєвєродонецької єпархії РПЦвУ.

продовження ⤵️

Після завершення святкової літургії в Тронному залі кафедрального соборного храму патріарх Кіріл (Гундяєв) прийняв привітання від державних та громадських діячів, в Червоній залі - від Білоруського екзархату МП на чолі з митрополитом Мінським і Заславським, патріаршим екзархом Веніаміном (Тупенком Віталієм Івановичем, 16.09.1969 р.н., уродженцем м. Лунінець Брестської обл. (Білорусь)), а в Сергієвському залі Храму Спасителя — від архієреїв та священнослужителів РПЦ МП та інших православних кліриків, які прибули на торжество.

З урахуванням зазначеного, залишається дивним мовчання керівництва УПЦ щодо означеного візиту до Росії своїх архієрейських колаборантів та відсутність коментарів з цього приводу дотичних до митрополита Онуфрія інформаційних каналів. Але, скоріш за все, не буде нічого. Всі зроблять вигляд, що нічого не сталось. Або будуть посилатися на відсутність наявних порушень канонічного права про самовільне залишення кафедри — без благословення Предстоятеля УПЦ і рішення Священного Синоду — довше ніж на 14 днів. Також можуть скористатися пунктом 7 рішення Собору УПЦ від 27.05.2022: “На період воєнного стану, коли зв’язки між єпархіями та церковним керівним центром ускладнені або відсутні, Собор вважає доцільним надати єпархіальним архієреям право самостійно ухвалювати рішення щодо тих чи інших питань єпархіального життя, що належать до компетенції Священного Синоду або Предстоятеля Української Православної Церкви, з подальшим, при відновленні можливості, інформуванням священноначалля”.

Іншим варіантом є офіційне запрошення митрополита Кіріла (Гундяєва) для тих семи архієрейських колаборантів, що ставить Онуфрія в ідіотську ситуацію і змушує його використати “страусячу позицію”: зробить вигляд, що нічого не помічає і нічого не відбувається.📌

Національний молитовний сніданок у США і російська участь у ньому

06.02.2025 (першого четверга лютого) у м. Вашингтон, округ Колумбія, відбудеться щорічний 73-й Національний молитовний сніданок (National Prayer Breakfast), який покликаний стати форумом для політичної, соціальної та ділової еліти, щоб зібратися і помолитися разом із президентом США. Захід проводиться у міжнародному бальному залі готелю “Хілтон” (адреса: 1919 Connecticut Ave NW, Washington, DC 20009, USA; тел.: +1 (202) 483 30 00) за участю 3500 гостей, у т.ч. із понад 100 країн світу.

З 1953 по 2023 рр. Національний молитовний сніданок від імені Конгресу США організовували представники американської неприбуткової релігійно-політичної організації “Фонд Братство” (The Fellowship Foundation, Inc., також відомої як “Сім’я” (The Family), яку у квітні 1935 року заснував американський методистський священик норвезького походження та засновник групи “Міжнародне християнське лідерство” (International Christian Leadership) Абрахам Верейде (Abraham Vereide, 07.10.1886-16.05.1969). Згідно з його догмами, члени “Братства” сповідують лідерство обраних і дотримуються кальвіністських доктрин, більш відомих у США як пресвітеріанство. Зазначена політика “Сім’ї” набула значного розквіту при керівництві Дугласа Еванса Коу (Douglas Evans Coe, 20.10.1928-21.02.2017), який, за даними видання “Time”, був “одним із 25 найвпливовіших євангелістів США”, просував своїх молодих послідовників, відібраних за гендерно-сегрегованим принципом, у світовий політичний істеблішмент шляхом проведення молитовних сніданків, обідів та вечерь для іноземних послів і релігійних лідерів, представників Конгресу США й інших впливових осіб. Для цього ним було придбано у 3 милях від Білого Дому нерухомість, де було створено штаб-квартиру “Фонду Братство” (адреса: 2145 N 24th St Arlington, VA 22207-4960 USA; більш відома як “Cedars” (Кедри)).

У своєму репортажі NBC Nightly News письменник Джефф Шарлет (Jeff Sharlet, 1971 р.н.) заявив, що коли він був інтерном у “Братстві”, “нам викладали уроки лідерства Гітлера, Леніна і Мао”, і що геноцид Гітлера “насправді не був для них проблемою, це була сила, яку він наслідував”. Він вважає, що “Сім’я” фетишизує владу, порівнюючи Ісуса з “Леніним, Хо Ши Міном, Бен Ладеном” як прикладами лідерів, які змінюють світ силою заповітів, які вони уклали зі своїми “братами”.

Продовження ⤵️

Після розпаду у 1990 році СРСР із Дугласом Коу налагоджує тісні зв’язки Торшин Олександр Порфірьевіч (27.11.1953 р.н., уродженець с. Мітога Камчатської області (РФ)), на той час радник керівника адміністрації президента РФ, а нині діючий державний радник РФ 1-го класу. Допоміг йому у цьому Дуг Берлі (Doug Burleigh), який є ключовою фігурою у “Фонді Братство” та підконтрольній їй організації “Молоде життя” (Young Life), через останню провів понад 65 євангельських конференцій для молоді у колишніх республіках СРСР та в усіх регіонах Росії. Отримав ступінь бакалавра політології та російської мови в Університеті Вілламетт, ступінь магістра політології у Вашингтонському університеті та ступінь магістра богослов’я в Теологічній семінарії Фуллера. На молитовному сніданку 2017 року у м. Москва (РФ) Дуг Берлі перебував у компанії Олександра Торшина, де заявив, що “прорив у відносинах між Росією і США ось-ось відбудеться. Я вірю, що Володимир Путін і Дональд Трамп скоро стануть друзями”.

Окрім зазначеного Дуг Берлі допоміг помічниці О. Торшина Бутіній Марії Валеріївні, 10.11.1988 р.н., у забезпеченні участі 50 росіян у Національному молитовному сніданку у 2018 році, у т.ч. із провідними членами уряду Путіна. Використовуючи свою посаду, Бутіна співпрацювала із консервативними групами в США для просування російських інтересів на президентських виборах 2016 року. Комітет Сенату США з питань розвідки пізніше дійшов висновку, що вона намагалася переконати передвиборчий штаб Трампа створити секретний канал зворотного зв’язку з Росією. У 2018 році Марію Бутіну було заарештовано ФБР США за шпигунство, а жовтні 2019 році звільнено та депортовано до РФ.

У тому ж 2018 році Дуг Берлі у супроводі Михайла Жовніра (Michael Zhovnir), уродженця Млинівщини Рівненської області, співзасновника Центру української діаспори в США, представника The Fellowship Foundation, координатора української делегації на Національному молитовному сніданку при президентові США, та екс-народного депутата України Унгуряна Павла Акимовича, керівника комітету зовнішньої місії Всеукраїнського об’єднання євангельських християн баптистів (ВСО ЄХБ), відвідали Рівненську область на запрошення місцевої адміністрації на “Духовний ранок”.

Продовження ⤵️

У 2023 році Національний молитовний сніданок відокремився від “Фонду Братство” через суперечки та питання щодо прозорості координації заходу, які виникли серед конгресменів на підставі підписаного листа від 30 груп із закликом до бойкотування молитовного сніданку. З того ж року його координацію було покладено на Конгрес США.

З метою сприяння та проведення зазначеного заходу було засновано відповідний Фонд Національного молитовного сніданку (National Prayer Breakfast Foundation, NPBF) із числа голови Мері Кетрін “Хайді” Хайткемп (Mary Kathryn "Heidi" Heitkamp), 30.10.1955 р.н., екс-сенаторки-демократки з Північної Дакоти; співголів - Кароліни МакДональд Адерхольт (Caroline McDonald Aderholt), дружини конгресмена-республіканця Роберта Броуна Адерхольт (Robert Brown Aderholt), 22.07.1965 р.н.; Карлоса Остіна (Carlos Austin), приватного інвестора та консультанта, екс-міжнародного фінансового радника з питань Росії міністерства фінансів США; Мері Лоретта Лендрю (Mary Loretta Landrieu), 23.11.1955 р.н., колишньої сенаторки-демократки від штату Луїзіана; Джуліуса Цезара Уоттса-молодшого (Julius Caesar Watts Jr.), 18.11.1957 р.н., екс-голови Республіканської конференції Палати представників (1998-2003); Рендалла Марка Гултгрена (Randall Mark Hultgren), 01.03.1966 р.н., екс-конгресмена від штату Іллінойс, члена Республіканської партії; Девіда Філіпа Роу (David Phillip Roe), 21.07.1945 р.н., екс-конгресмена від штату Теннессі, члена Республіканської партії.

У січні 2025 року до Конгресу США надійшло звернення російсько- та україномовних активістів, які проживають в США, із закликами до американських політиків заборонити групі російських релігійних діячів в’їзд до США та їх участь у щорічному Національному молитовному сніданку 06.02.2025. За словами ініціаторки звернення Олени Скорнякової (Yelena Skorniakova), для участі у молитовному сніданку запрошені єпископи Російського об’єднання Союзу християн віри євангельської (РОСХВЄ), зокрема Шатров Дмитро Дмитрович, 29.08.1966 р.н., уродженець м. Санкт-Петербург (РФ), який разом із санкційним єпископом Ряховським Сергієм Васильовичем, 18.03.1956 р.н., уродженцем м. Щолково (РФ), підтримав війну Росії проти України. Американські віруючі вимагають від уряду США вжити заходів щодо обмеження діяльності російських церковних лідерів, які підтримують російську агресію: “Єпископи російських протестантських церков не тільки відкрито підтримують дії Путіна у війні проти України, а й активно просувають ідеї “русского міра” за межами Росії. Ми просимо вас допомогти припинити їхню діяльність у Сполучених Штатах, відмовити їм у візах і заборонити в’їзд”.

Також активісти висловили обурення, що деякі конгресмени США (республіканець Бенджамін Лі Кляйн (Benjamin Lee Cline), 29.02.1972 р.н., та демократ Томас Річард Суоззі (Thomas Richard Suozzi), 31.08.1962 р.н.) за підтримки відомого євангеліста Вільяма Франкліна Грема III (William Franklin Graham III, 14.07.1952 р.н.) сприяють росіянам-путіністам у безперешкодному доступі до американського політичного істеблішменту. “Росія офіційно розділяє молитовні сніданки США та Росії, щоб створити ілюзію незалежності. Водночас у подіях беруть участь російські політики, які підтримують війну та пропаганду”, — наголошує Олена Скорнякова.

Продовження ⤵️

Аналогічне занепокоєння і прохання про заборону в’їзду до США присутні у відеозверненні до американських віруючих пастора харизматичної “Церкви добрих змін” (м. Маріуполь) Мохненка Геннадія Вікторовича, 27.02.1968 р.н., дочку якого у 2022 році вбили російські окупанти. Він підтвердив участь у Національному молитовному сніданку 6 лютого цього року Дмитра Шатрова та Сергія Ряховського, а також старшого пастора церкви РОСХВЄ “Новий Заповіт”, єпископа Грабовенка Едуарда Анатолійовича, 07.07.1969 р.н., уродженця м. Кривий Ріг (Україна), та голови центральної релігійної організації єпархіального управління ХВЄ (п’ятидесятників) центральної частини Росії, старшого пастора церкви ХВЄ “Церква Божа” (м. Ярославль, Росія), єпископа Дірієнка Андрія Олександровича, 1970 р.н., уродженцяя м. Фрунзе (нині Бішкек), Киргизія. За словами Геннадія Мохненка: “Вони - вбивці! Вони не є християнськими братами! Вони стоять поруч із Путіним, благословляють його та допомагають його ідеології. Вони називають себе єпископами, які моляться за російську армію, якій надають допомогу. Робили все для неї… Я називаю їх єпископами рейху, єпископами КДБ. То на кшталт Гітлера, який оточував себе християнськими лідерами, які благословляли його. І зараз ці хлопці [єпископи РОСХВЄ], які називають себе російськими єпископами, продовжують стояти поруч з Путіним, допомагати йому і мають всі можливості для здійснення геноциду у моєму місті [Маріуполь]”.

Натомість на шпальтах Facebook поширюються заклики до участі в акції протесту щодо недопущення до молитовного сніданку вищезазначених російських єпископів РОСХВЄ, президента “Фонду спияння відновлення духовності і духовної культури “Національна духовна трапеза” та заступника віце-президента стратегічного розвитку компанії “Лукойл” Гайдамаки Андрія Васильовича. Акція під назвою “Протест проти російської делегації Путіна на Національному молитовному сніданку” проходитиме 06.02.2025 з 04:00 до 05:30 PST (за Тихоокеанским часом) навпроти входу до міжнародної бальної зали вашингтонського готелю “Хілтон””.

Організація акції протесту, звернення американських віруючих до Конгресу США та українського пастора Геннадія Мохненка відображає зростаючу стурбованість щодо участі російських релігійних лідерів у міжнародних заходах, де вони можуть просувати політичні наративи Кремля. Попри заявлену аполітичність Національного молитовного сніданку, участь у ньому представників Російського об’єднання Союзу християн віри євангельської, які відкрито підтримують російську агресію, викликала серйозне обурення серед американських та українських християн.📌

Нюанси допомоги Великої Британії

Наприкінці січня 2025 року у ряді ЗМІ поширено інформацію про надання Україні урядом Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії £2 млрд. на закупівлю систем протиповітряної оборони, ракет до ППО, а також на організацію ремонтних баз для військової техніки та іншого озброєння. Багато хто із читацької аудиторії зробив висновки про отримання урядовцями “живих коштів” шляхом направлення до Верховної Ради України законопроєкту про ратифікацію Рамкової угоди між урядами України та Великої Британії щодо підтримки розвитку українських оборонних спроможностей.

Однак, британський уряд не має наміру передавати нам кошти, а лише поставить на безоплатній основі техніку і ракети до неї, як це робить протягом останніх трьох років. Безпосередню та вагому роль у цьому відіграв Надзвичайний і Повноважний Посол України у Сполученому Королівстві Великої Британії і Північної Ірландії Залужний Валерій Федорович, який, у характерному для нього стилі — тихо і без зайвої реклами та гучних заяв, — через свої можливості сприяв у надходженні на рахунки Казначейства Його Величності (His Majest’s Treasury) тих анонсованих і так необхідних £2 млрд.

До відома, Велика Британія не виробляє системи ППО, а використовує французького виробництва на кшталт SAMP-T, PAAMS, MICA-VL тощо. А для посилення протиповітряної оборони України на кошти уряду Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії було придбано і доставлено сучасні зенітно-ракетні комплекси (ЗРК), зокрема:

- Gravehawk (“Могильний яструб”): нова мобільна система протиповітряної оборони, спроектована британцями у співфінансуванні з Данії спеціально для України. Інноваційна система розміром із морський контейнер базується на базі британської вантажівки SupaCat, оснащена ракетами “повітря-повітря” AIM-132 ASRAAM для запуску із землі по повітряним цілям та може споряджатися українськими ракетами, які вже є на озброєнні Збройних Сил України. До кінця 2025 року планується передати ще 15 одиниць;

- Stormer HVM: мобільний ЗРК малої дальності, оснащений ракетами Starsteek і Martlet LMM. Комплекс встановлений на гусеничній платформі (бронетранспортер) і призначений для знищення гелікоптерів та літаків, що летять на малих висотах;

- Starstreak: переносний ЗРК, призначений для ураження гелікоптерів та літаків противника, що низько літають. Після пуску та розгону ракети до швидкості понад 3 махів (до 4200 км/год), відбувається відділення трьох суббоєприпасів, які напівавтоматично наводяться за принципом “лазерної стежки” (SACLOS beam-riding). Використання у бойовій частині трьох вольфрамових субелементів, кожен з яких має свою уламкову бойову частину, збільшує імовірність успішного ураження цілі;

- легка багатоцільова ракета LMM (Lightweight Multirole Missile): розроблена, щоб відповідати вимогам Великої Британії “Майбутня керована зброя повітря-поверхня (легка)” і після прийняття на озброєння отримала назву “Martlet”.

#НовинизАльбіону

Афганські спецпризначенці

Впродовж 2022-2023 рр. тематика можливого залучення колишніх афганських спецпризначенців до бойових дій на території України проти Росії активно обговорювалася на теренах Інтернету, в обмежених колах володіючих зазначеною інформацією та спроможних впливати на такі процеси осіб, й здається, що своєї актуальності, у силу швидкої зміни геополітичних процесів, не втратила сьогодні.

За повідомленням авторитетного видання “The New York Times”, Корпус коммандос Афганської національної армії (د افغان ملي اردو کومانډو قول اردو‎) — сили спеціального призначення збройних сил Ісламської Республіки Афганістану (Afghan Special Forces, ASF), які були створені у 2007 році за активної підтримки інструкторів Спеціальної повітряної служби (Special Air Service, SAS), головного підрозділу Сил спеціальних операцій Великої Британії (United Kingdom Special Forces, UKSF), та “Морських котиків” Військово-морських сил США (United States Navy Sea, Air and Land (SEAL) для проведення розвідувальних і диверсійних операцій в оперативному тилу військ противника. За визнанням екс-радника з національної безпеки Афганістану Хамдулла Мохіба (Hamdullah Mohib), 1983 р.н., у 2019 році ASF досягли максимального рівня професійності та самостійності за весь час свого функціонування [за той рік провели 1000 операцій із 96 % самозабезпеченням] і спроможні були без підтримки іноземних парнерів виконувати складні бойові завдання із протидії руху “Талібан” й ІДІЛ. Після того, як таліби у серпні 2021 року захопили владу в Афганістані, США евакуювали лише декілька сотень старших офіцерів ASF, а 20-30 тисяч бійців-спецпризначенців фактично були кинуті напризволяще і вимушені переховуватись у сусідніх країнах, оскільки нова афганська влада розшукувала та ліквідувала військових, які співпрацювали з попереднім урядом та його іноземними партнерами.

Незважаючи на виниклі обставини, афганські спецпризначенці продовжують користуватися повагою, оскільки отримали відповідну підготовку в інструкторів елітних спецпідрозділів та мають колосальний досвід диверсійно-бойової діяльності. А відтак їх послуги були і залишаються актуальними та потрібними. З урахуванням зазначеного, у березні-квітні 2022 року у м. Стамбул (Туреччина) представники британських еліт провели зустріч із колишнім керівництвом ASF, які висловили свою готовність долучити до 30 тисяч своїх підлеглих до лав ЗСУ. Всі фінансові витрати при цьому (на логістику, оплату послуг і забезпечення зброєю) погодилися взяти на себе британці та їх союзники. Однак, це питання так і залишилося без кінцевого вирішення.

Через два роки вказані афганці під виглядом місцевих партизан брали участь у звільненні Сирії від диктатора Башара Хафеза аль-Асада. У грудні 2024 року на кордоні із Ливаном з ними знову провели зустріч британці щодо їх участі у війні проти Росії. За незмінних із 2022 року умов оплати послуг, бажання афганців у складі вже 50 тисяч бійців залишилося твердим і непохитним, оскільки вони вважають Росію ворогом Афганістану, яка налагодила тісні зв’язки з режимом талібів. Водночас, готовність приєднатися до членів ASF висловили курди і сирійські партизани.

Поява вказаних фахівців на полі бою в Україні може “суттєво змінити правила гри”, в силу того, що ворог у нас один.

#НовинизАльбіону

Виступ Венса за релігійну свободу — кам’янистий фундамент до порозуміння

Промова 05.02.2025 віце-президента Джеймса Девіда “Джей Ді” Венса (James David “JD” Vance, урожденного як Джеймс Дональд Боуман) на 5-му щорічному Міжнародному саміті релігійної свободи (The 5th Annual International Religious Freedom Summit, IRF Summit) прозвучала у той час, коли адміністрація Дональда Трампа, якій лише 2 тижні, вже зіткнулася із судовими позовами про порушення релігійних свобод християн, і привнесла неоднозначну реакцію серед присутніх лідерів релігійних конфесій.

Загалом, значна частина промови Венса була присвячена формулюванню релігійної свободи як продукту християнства, яка, за його словами, “випливає з концепцій, що є головними для християнської віри, зокрема, свободи волі людини та невід’ємної гідності всіх народів”, а тому “наші [американські] батьки-засновники справедливо визнали це, поставивши свободу віросповідання на перше місце серед свобод, закріплених у нашій великій Конституції… Ми залишаємося найбільшою в світі країною з християнською більшістю населення, і право на релігійну свободу захищається народом для всіх, незалежно від того, чи є ви християнином, євреєм, мусульманином або взагалі невіруючою людиною”. За переконаннями виступаючого, президент США Дональд Трамп надаватиме пріоритет праву на вільне віросповідання за кордоном навіть тоді, коли його адміністрація стикається із судовими позовами, які звинувачують його в порушенні релігійної свободи в країні, і критикою з боку релігійних груп, чиє фінансування постраждало від дій президента.

Венс пообіцяв присутнім, що під час другого терміну адміністрація президента США Дональда Трампа не тільки відновить захист релігійної свободи, який він підтримував під час свого першого терміну, але має намір “розширити” цей захист. Зокрема, у внутрішній політиці США застосовуються рішучі дії, набуті у попередній період президентства Дональда Трампа, щодо захисту релігійної свободи, прав на свободу совісті працівників лікарень і релігійних служителів, які надають допомогу, боротьби з антисемітизмом, усунення бар’єрів для релігійних організацій та бізнесу у співпраці з федеральним урядом, а також помилування протестувальників проти абортів. Особлива увага приділяється усуненню федеральної цензури, яка використовується, щоб “перешкоджати американцям вільно висловлювати свої думки і говорити відкрито, незалежно від місця свого перебування — чи то у своїх громадах, або на шпальтах Інтернету”. Такий меседж є прямим посиланням на указ Д. Трампа від 20.01.2025 “Відновлення свободи слова та припинення федеральної цензури” і попередженням Марку Цукербергу, який напередодні президентських виборів США здійснив “трампізацію” і був присутнім на IRF Summit як один із спонсорів заходу, щодо застосування фактчекінгу у соцмережах Facebook, Instagram, Meta, Threads і месенджері WhatsApp.

У розрізі обговорення зовнішньої політики Венс піддав різкій критиці дії уряду Джозефа Робінетто (Джо) Байдена-молодшого (Joseph Robinette “Joe” Biden, Jr.), який, за словами віце-президента, за останні роки скомпрометував і спотворив до абсурду міжнародну участь США у питаннях релігійної свободи, насамперед щодо фінансування закордонних неурядових організацій, які поширюють атеїзм, за рахунок американських платників податків. Натомість Венс підкреслив, що під час першої президентської каденції Дональд Трамп відстоював релігійну свободу через свою зовнішню політику із Китаєм, по всій Європі, в Африці і на Близькому Сході, у т.ч. шляхом порятунку переслідуваних пасторів і надання допомоги релігійним групам, які зазнали терору з боку ІДІЛ. Зазначена діяльність матиме своє продовження у просуванні релігійної свободи у кожній частині світу, оскільки “ще багато чого треба зробити” для забезпечення цих прав. Згідно із твердженням Венса, нова адміністрація визнає “різницю між урядами, які поважають релігійну свободу, і тими, які її не поважають” та певне визнання у боротьбі із релігійними переслідуваннями в усьому світі належить держсекретарю США Марко Антоніо Рубіо (Marco Antonio Rubio).

Продовження ⤵️

“Зараз наша адміністрація вважає, що ми повинні відстоювати релігійну свободу не тільки як правовий принцип — як би важливо це не було — але як живу реальність, як в межах наших власних кордонів, так і особливо за їх межами…Як вдома, так і за кордоном, ми повинні зробити набагато більше, щоб більш повно забезпечити релігійну свободу для всіх людей віри… Церква була і залишається місцем, де люди різних рас, різного походження, різних сфер життя об’єднувалися у відданості своїм спільнотам і, звичайно, у відданості своєму Богові. Це було місце, де генеральний директор компанії і робітник компанії стояли на рівних перед Богом у своєму поклонінні. Це було місце, де люди об’єднувалися не лише на лавах, але й у служіннях під час місійних поїздок, благодійних акцій, а також у згуртуванні навколо один одного під час хвороби, горя, або, звичайно ж, у святкуванні нового життя”, — підсумував Венс.

Промова віце-президента Венса спричинила неодностайну реакцію присутніх. Зокрема, Грег МакБрейер (Greg McBrayer), священик Англіканської церкви у Північній Америці і ведучий конференції, “був у захваті” та назвав її “дуже обнадійливою”: “Зараз у нас є адміністрація, яка дасть нам можливість продовжувати рости як народ і розвивати нашу віру… Сподіваюся, що США буде використовувати свої важелі впливу як глобальний інструмент для сприяння такому зростанню і сприйнятливості в усьому світі”.

Натомість, Мей Еліс Кеннон (Mae Elise Cannon), голова організації “Церкви за мир на Близькому Сході” та один із спонсорів конференції, висловила розчарування зверненням Венса. В електронному листі, надісланому нею після його виступу, вона написала: “Віце-президент Венс на словах підтримав міжнародну релігійну свободу і свободу для всіх. Однак підтекст його послання включав глибоко тривожні припущення про перевагу християнства та ідею про те, що тільки “правильні люди” повинні мати повну свободу й права людини. Для послідовника Ісуса ідея про те, що Америка є “християнською нацією”, ігнорує багатогранну, складну і часто деспотичну історію Сполучених Штатів. Венс не сказав, що наші церкви і християни захищені, коли ми прагнемо жити своєю вірою, “вітаючи чужинця” і захищаючи нелегальних мігрантів”.

Звернення Кеннон стосується рішення адміністрації Дональда Трампа щодо скасування політики чутливих місць — внутрішню політику уряду, створену в 2011 році, яка перешкоджає імміграційним рейдам у школах, лікарнях і церквах. Наразі це рішення є предметом судового позову, поданого проти нової адміністрації квакерськими групами, які стверджують, що дії уряду порушують Акт про відновлення релігійної свободи. За повідомленням видання The Atlanta Journal-Constitution, принаймні один іммігрант був заарештований під час відвідування богослужіння в церкві в Атланті минулого тижня.

Кеннон, члени групи якої давно виступають на захист палестинців, також розкритикували Венса за те, що він не залишив поза увагою той факт, коли “права палестинських мусульман і християн були порушені в ході тривалої війни між Ізраїлем і ХАМАСом” або “як єврейський народ страждає від зростаючого антисемітизму в усьому світі через те, що його в односторонньому порядку пов’язують з несправедливою політикою Держави Ізраїль”.

Цікаво, що промова Венса пролунала наступного ранку після того, як Трамп запропонував США “взяти під контроль” сектор Газа і переселити палестинців, переміщених внаслідок війни між Ізраїлем і ХАМАСом, в інші місця.

Схоже, що боротьба за релігійну свободу має кам’янистий шлях попереду.

Продовження ⤵️