Пані блогерка перезалила огляд на книгу Пономарьова! Біжіть, дивіться, поки його знов не знесли!

youtu.be/erQo6Z5usuk?si=0ey_TUTd4XB_vE9n

#Доранковоїкави свіженьке модняве видання історій Лорі Ґілмор про Бухту Мрій. Я встигла прочитати Пряний гарбузик та Булочку з корицею і страшенно чекаю на Різдвяну ялинку. Це найзатишніше, найкомфортніше та наймиліше, що виходило у нас за останні пару років, на мою глибоко суб'єктивну думку.

Але клянуся вам: ці книжки працюють, як офігезне джерело дофаміну! Тож якщо з якоїсь причини ви досі вагалися - беріть, не думайте! Отримаєте купу задоволення!

Маю кілька запитань до цього оголошення:

1. Як у тій церковній лавці відрізняють служителів темних сил від прихожан?
2. Що це за бізнес, який відсікає такий шмат ЦА?
3. І найголовніше: нашо психотерапевтам ЦЕРКОВНІ СВІЧКИ???

Я все ще був при тямі, коли від жаху усвідомлення, що мене заб'ють ногами на смерть посеред пуерторіканських джунглів за одинадцять доларів і п'ятдесят центів, заверещав диким звіром.

Унікальна родзинка Ромового щоденника - повна відсутність співчуття до головного героя і його приятелів. Бо шо? Бо не можна бути такими ксенофобними мудаками!

На фото, до речі, Гантер С. Томпсон власною персоною. Сидить у Сан Хуані
#Ромовий_щоденник

— Раніше вони говорили англійською, — зауважив він, вказуючи на копа і керівника забігайлівки. — Чому ж не говорять тепер?
Суддя осудливо посміхнувся.
— Ви забуваєте де ви. Яке право ви маєте приїздити сюди, влаштовувати безлад, а тоді веліти нам говорити вашою мовою?

Шо я вам скажу. Пуерторіканці 60х мудріші, за деяких сучасних українців...
#Ромовий_щоденник

#Доранковоїкави потерта, заслужена обкладинка Доріана Ґрея - першого адепта антивікової косметології!

Якби події розвивалися у наші дні - він був би зіркою інсти без жодних ретинолів та ботоксів! Навіть без дитинства на мівіні та юпі. Просто завдяки таємному портрету. А якщо серйозно, мені просто хочеться розбавити вашу стрічку дійсно крутою книгою. Бо шо ми все про народного артиста та про народного артиста...

#Прочитане
4/5

ДИСКЛЕЙМЕР! Якщо ви не можете прийняти реалії минулого, які відрізняються від наших відсутністю толерантності, цивілізованості і здорового глузду - не намагайтеся читати літературу 50-60х! Вона може вас травмувати!
👇👇👇

Тепер, коли я вас достатньо налякала, можемо переходити безпосередньо до відгуку. Загальне враження - щось між втраченим поколінням, модернізмом і психологічним романом, щедро приправлене поглядами епохи. Останнє важливе, бо КСД не дарма на перших сторінках попереджає про тригери. Скексизм? Є. Расизм? Ну а як же! Ксенофобія? Обов’язково! Алкоголізм, агресія та насильство - навіть не обговорюємо! І все це в атмосфері розкішної карибської природи.

Варто окремо відзначити, що протягом книги я ловила дуже і дуже неприємні флешбеки. Місцеві жителі, яких вважають нецивілізованими дикунами і прагнуть американізувати. Місцеві жителі, які виступають за те, щоб зробити острів 53 штатом США. Військові бази США, які розташовані на Карибах і псують пейзажі своїми навчаннями. Американський бізнес, який лізе з усіх щілин… В іспаномовній країні з зовсім іншою культурою, традицією та ментальністю. Єдине, що трошки знижувало глибину флешбеків, думка “це вам за колонізацію і знищення корінних народів, потомки конкістадорів!”. Але така втіха. Сумнівна і нетривка.

Що стосується безпосередньо сюжету. Маємо трьох тридцятирічних журналістів, які роблять все, щоб не дай боже не працювати, пиячать і поводяться так, наче щойно вийшли з печери. Один з них живе з жінкою на ім’я Шено. Вона виступає суто об’єктом, додатком до Ємона. Найкращий спосіб її “привести до тями” - вдарити по голові, щоб вона знепритомніла. І, ніби підтверджуючи терапевтичний ефект цих дій, єдиний раз, коли її не побили завершується її викраденням і груповим зґвалтуванням. Бо шо? Жінка не людина, вона трохи розумніша за тварину і хвойда за замовчуванням.

Щоб продовжувати пиячити, байдикувати і філософствувати героям треба джерело доходу. Я всю історію заздрила, що вони знайшли таку шарашку, де їм платять за мінімальні зусилля. Знаєте, така собі юнацька мрія, ніби загублені хлопці раптово подорослішали, але лише фізично.

Що стосується тієї самої екзістенційної кризи. Одну наші герої пережили у своїй юності, коли вирішили тікати від “звичайного” життя, обравши шлях вічного жида, щоб не тухнути в лещатах звичайного життя. Друга криза відбувається вже в якості кульмінації, коли життя героїв залітає у таку прірву, що доводиться прийняти той факт, що дорослішати доведеться. Визнання комфорту і затишку власної оселі, автівки, тиші і спокою, як однієї з ознак дорослішання, яке, зокрема, лякає головного героя, але не залишає йому вибору. Як і повернення з карибського раю до грішної реальності Нью Йорка.

Підсумовуючи, зауважу, що ця історія не для швидкого читання. Стиль автора і специфіка жанру пропонують неквапливу подорож сторінками. Я б навіть сказала ліниву. Але не можу не попередити: алкоголь вельми небезпечний для вашого здоров’я! Персонажі це доводять!

#Доранковоїкави маю для вас відео Нью йоркської публічної бібліотеки, в якому нам показують рідкісні артефакти з їхньої колекції, які стосуються Вінні Пуха Алана Мілна. Бо цьому няшному ведмедику 14 вересня виповнилося цілих 100 років! Нічогенький такий ювілей, скажу я вам!

Відео вийшло напрочуд милим. Але не хотіла б я гратися з іграшками початку минулого століття... Я надто балувана китайським масмаркетом! 🤣🤣🤣

Завдяки House of Europe ми отримали грант і зможемо повернути на полиці наших читачів перші чотири томи «Коли завмирає серце»❤️

Ця підтримка надзвичайно важлива для видавництва, адже у нинішніх складних умовах, коли росія свідомо знищує нашу книжкову галузь, зробити це було би майже неможливо. Ми безмежно вдячні за цю підтримку і тішимось, що читачі знову зможуть купувати комікси Еліс Осман🥹.

Ви також можете підтримати улюблені видавництва — просто придбавши книжку або зробивши передзамовлення✨

https://www.facebook.com/share/p/1Pm9Kv4Lik/?mibextid=wwXIfr

Веду Бекетта на вигул