А ну заспокойте мене, що я не одна такий маніяк
Скільки у вас на полицях НЕпрочитаних книжок 😂👇🏼:

Перекличка вічно несплячих людей
Ви тут ? 😅
Що читаєм? 👇🏼

Книга про те, що нажаль, сцілити можна далеко не всіх

Дві життєві драми, такі подібні і такі повʼязані

Вона - Алісія, талановита художниця, чиє дитинство було сповнене трагедії і болю, змогла «вибратись» з нього. І зараз має абсолютно все: карʼєру, кохання і достаток

Він - Тео, психотерапевт, чиє дитинство було ще паскуднішим ніж дитинство головної героїні. Насилля, приниження…Але і він «виріс» з дитячих травм, побудував карʼєру і створив сімʼю.

Ііі…щось все рівно пішло не так

Алісію знаходять над тілом її чоловіка, в голові якого купа кульових поранень. Біля її ніг рушниця. Її одразу звинувачують у вбивстві і здавалось, що можна довести її невинність, але є проблема. Вона мовчить. Довгих шість років після вбивства, Алісія продовжує мовчати.

Тео, будучи психотерапевтом, не може заспокоїти свою професійну цікавість: він влаштовується в лікарню в якій утримують Алісію. Йому конче необхідно дізнатись причину її мовчання.
І тут починається найцікавіше!

Спойлерити не буду. Трилер гідний екранізації 🔥

Всім привіт 🫶🏻

Люблю з вами спілкуватись ввечері. А оскільки тут купа фанатів трилерів і детективів, напишіть свої улюблені. Після вчорашньої «пацієнтки» згадала як я їх обожнюю ❤️. Насправді, фентезі і трилери ділять моє серденько порівну

Пишіть улюблені 👇🏼
Обговоримо 😝

Привіііііт 📚 їх таки 8.

Чи то я помираю від жари, чи то Новік просто еле-еле йде (напишу окремо)… не прочитала девʼяту, сторінок 150 😂.

Тому ловіть мої 8 книжок за Червень!
+ Спалах (яку я продала)
+ Спокушаючи Шафера (яку я віддала)
Жодної слабкої на фото немає 🔥

Найкращі 3 за місяць для мене:

Дім у Волошковому морі,
Секрет служниці
та Кохання в мозку

Чекаю ваших фото 👇🏼
#відгуки_ecosystem
#відгуки_ecosystem@BookEcosystem

*це якщо ви раптом захочете її почитати 😂

Питань більше ніж відповідей

Що сподобалось:
🔹 Ставлення до релігії, її опис, позиція автора і персонажей.
🔹 Частина подій відбувається у Львові, відповідно опис улюблених місць, екскурс в нашу національну культурну спадщину просто ❤️.

Що НЕ сподобалось:
🔸 багато необґрунтованих смертей
🔸 події відбуваються в декількох країнах і різних проміжках часу і багато сюжетних ліній залишені обірваними, прям не доведеними до кінця, ніби має бути друга частина
🔸 артефакт за яким бігали всю книгу, який нарешті знайшли, взагалі здається непотрібним і неважливим, бо його історія теж обривається
🔸 головний герой не проявив себе до кінця
🔸 є глави де просто ніби описано «пояснення подій», як стислий переказ трьох глав в які ви не вʼїхали
🔸 я так і не зрозуміла мотивацію дій двох організацій, які боряться одна з одною і між протистоянням яких попав головний герой

І ще купа НЕ, насправді

Отже, при всій моїй любові до Андрія, як до людини, бо він мені дуже імпонує…
Це прям слабенько. Або я для цього тупенька 😂.

Комусь приїхала частина виграшу Nebo :)
Лесь (не знаю як тебе відмітити 😂) якби не ти на воронів би не глянула, а потім подивилась рейтинг, а там 🔥

Будемо читати
Ще має бути третя частина Зими і Третя Маас, коли вийдуть з друку

Скарби

Одна з двох поличок моєї біженської бібліотеки 📚 і якийсь дуже особистий текст вийшов👇🏼

Дуже добре памʼятаю першу книжку, яку купила в Надвірній в березні 2022. Це був легкий роман Сари Джіо, який я знайшла в місцевому книжковому в три дорого (там чомусь всі книжки золоті). Я прочитала її… і відчула тугу. Оту саму страшну тугу, за своїми книжечками за відчуттям наповненості від прочитання нових. Але так як ми всі знаходились в стані «от-от додому» я не ризикувала купувати книжки. А раптом, завтра перемога і ура, я їду в Київ…

Як боляче усвідомлювати, що тоді я мала набагато більше надії в серці, ніж зараз. І в якийсь момент, коли я зрозуміла, що ні завтра, ні післязавтра, ні навіть наступного року нікуди я не поїду… іііі я почала їх купувати. Знову. Спочатку по одній, а потім.. я знайшла в них те наповнення, яким вони не були навіть вдома. Я обожнювала запах Франківського букініста на стометрівці… до сих пір іноді беру одну книжечку там, навіть знаючи, що у Віваті вона дешевше.

Ми всі втратили щось, що робило нас щасливими… і я почала заповнювати порожнечу всередині тим, чим могла. Книжками, дітьми, природою.

Тому звісно, зараз це «хоббі-залежність» виглядає набагато більш потужно аніж навіть вдома 😂. Я роками збирала ті три шафи які маю. А зараз все набагато швидше 📚

Але я не можу і не хочу позбавляти себе тих небагатьох речей в яких я забуваюсь. Від яких тепло на душі.
Я вже не відповідаю на питання «а як їх перевозити?». Чесно, це найменша моя проблема в житті. Тому я просто усміхаюсь у відповідь.

Така розкіш: оточити себе тими людьми, які тебе «бачать» і «відчувають». Це велике щастя. Моє оточення зараз - прекрасні люди. І вони всі «мої».

Дякую, що ви тут

Обіймаю 🫶🏻