Без творчості нікуди 🎨

Вчора був здійснений набіг на творчий відділ Епіцентру 👌🏼

#дитяче_ecosystem

Поки всі показують вам атмосферні фотки з фесту, я можу хіба бджілок показати 😆 🐝

Приїхали книжкові обновки від Nebo✨

Які ж вони шикарні!
Усі вже помацані й понюшені 🤭

⛵️ «Відчайдушні дівчата» Рейчел Гокінс — бо хочеться чогось вайбового й літнього.

🏰 «Коло брами жнець» Саби Тахір — бо обожнюю першу частину і готова читати наступні.

відгук на «Серед золи вуглина» тут

💀 «Грозовий фронт» Джима Бутчера — бо дуже активно радили на книжковому клубі.

Читали щось із цього?
Чи, можливо, тільки плануєте? 🧐

«Красиві дівчата теж помирають» Юлія Клебан 🍷

Чудовий український детектив, який змусив мене сьогодні о півночі зварити капучіно з густою пінкою — так смачно вона була описана 🤭

Насправді, хвалити пані Юлію тут можна за дуже багато речей. Хоча б за те, наскільки вдало в романі репрезентована тема інвалідності та порушено низку важливих соціальних питань.

За сюжетом Оллі, яка ще вчора будувала кар’єру у рекламній сфері, а сьогодні через прикрі обставини опиняється асистенткою колишньої адвокатки Ірини Хижак, долучається до розслідування смерті студентки Лізи. Спочатку все виглядає як самогубство, але батько дівчини переконаний: його доньку вбили 🔪

Мені сподобалося, що ця історія дуже заплутана. Тут багато персонажів, і кожен може мати свій мотив. Ти постійно змінюєш підозрюваного: «О, точно це він!» — а через кілька сторінок уже дивишся в бік зовсім іншого героя. Цікаво прописана особистість самої вбитої. Легко емпатувати хорошим людям, а от спробувати зрозуміти тих, хто не зовсім такий — набагато складніше.

Окрема любов — Київ ❤️
Я ніби гуляла знайомими вулицями, заходила у двори, відчувала атмосферу Києва і разом з Оллі розкривала цю справу 🥹 Така собі міні-екскурсія рідним містом.

А ще тут чудовий гумор:

«Оллі працювала в пані І майже місяць, і сума десять тисяч гривень на тиждень більше не здавалася їй такою фантастичною. Ні, очевидно, це все ще шалені гроші, які, на думку її батька, можна заробити лише крадіжками або депутатством».

Мені дуже сподобалося!
З нетерпінням чекатиму продовження 😏 Бо книга відчувається як початок гарного детективного циклу

P.S: лайкнути відео можна тут, бо я його пів ранку знімала і різала 😆 як ці блогери роблять по 5 відео в день 🤦‍♀

Видавництво «Потяг» дуже мило і неочікувано привітало мене з днем народження! 🥺

Дякую щиро! Ще й листівочку від руки підписали ❤️

Тепер маю «Не мою історію» Кеті Голт і дуже сподіваюся, що вона стане моєю історією 🫶🏻

Сюжет 👇🏼:

Розі з дитинства знала, що стане авторкою любовних романів і її твори надихатимуть романтиків у всьому світі. Щоб здійснити мрію, вона залишає рідне місто в Теннессі й переїжджає до Нью-Йорка. Та всі плани йдуть шкереберть, коли дівчина опиняється в одній групі на літмайстерні з Ейденом Гантінґтоном — вродливим, талановитим і неймовірно пихатим письменником, який відверто зневажає романтичну прозу, особливо ту, яку пише Розі. Їхні палкі суперечки на заняттях зрештою змушують викладачку висунути жорстку умову: щоб залишитися на курсі, Ейден та Розі мають написати роман разом, поєднавши свої улюблені жанри. Відкинувши ворожнечу, письменницький дует починає роботу над рукописом, у якому між рядків народжується їхня власна історія кохання. Та найважче, звісно, буде написати фінал: адже Розі вірить у хепі-енди, а Ейден вважає їх геть не реалістичними.

Вже читали?
Чи, можливо, плануєте? 🧐