До презентації Літопису Сірого Ордену готова ❤️‍🔥

Справжнє свято ж!

Це саме та презентація, з якої неможливо передати навіть сотої частини. Я в захваті! Деякі репліки Павла ніби відро холодної води на голову, а інші — втіха для душі ❤️

Трошки важливих і цікавих тез:
— Все впізнається в порівнянні. Багато хто каже, що в турі багато міст, і це важко. Вдягати бронік о 2 ночі і їхати на позицію, не знаючи, вбʼє тебе чи ні, — оце важко! А подорож Україною, підписи книжок і зустрічі з класними людьми — це кайф.

— Я мало вірю в талант і мало вірю в натхнення. Треба брати й працювати.

— Трилогія була продумана одразу наперед. Мені потрібно знати чим починається і закінчується історія.

— «Пісня дібров» була дописана в ніч з 22 на 23 лютого.. а післямову я вирішив написати завтра.

— Перше видання стало широковідомим у дуже вузьких колах, а друге перевидання вийшло під час повномасштабного вторгнення, і воно значно актуальніше сьогодні, тому відгукується більшій аудиторії.

— Ми, українці, стали нарешті цікавими самі собі після повномасштабного вторгнення… на жаль, страшною ціною.

— Мене часто питають чому я так жорстоко повівся з усіма персонажами. Ми тут сидимо у Франківську говоримо про українські книжки, українською мовою тільки тому, що там на сході найкращі люди поставили своє життя і амбіції на паузу. Це справедливо? Справедливість абстрактний концепт. Який вигадало людство.

— Я не хочу писати щось несправжнє. Так, трилогія про перевертнів, але це метафора нашого життя. Це не я жорстокий, це життя таке.

Всім бажаю стати на вовчу стежку!
І нехай Мамай допомагає! 🐺