Млію від її краси. І від текстів

Ледь обрала фото
Вся галерея сьогодні в Любовній класиці. Найгарніша валентинка від Vivat ❤️

А ще… прочитала «Життя» Миколи Хвильового — і, здається, помаковіла, як ніколи в житті.
Оце 18+🤌

… а вони не спали. Тоді в клуні було тихо, тільки зрідка миша шаруділа в золотій соломі…
Ах, яка тоді була чудова ніч!
У неї такі тугі зітхання, як яблука з антоновки, і величезні очі, де цвіте життя, щирість і тихий сум кохання… Хто бував на соломі?..Тоді було передосінньо. На вигоні вистукував перепел, а серця не чути було.

Тримайте мене семеро, як це чуттєво!!!

«Доброта — це ніколи не помилка. Серце завжди, так чи інакше, її памʼятає»
«Темне сходження» К.С.Пакат

Направду, мені здається, що цей цикл вже почали читати всі поціновувачі фентезі крім мене 😔 але раптом вам цікаві мої враження то ось вони 👇

Це 8/10 ⭐️ або тверда четвірка

По-перше, мені було цікаво. Головний герой, Вілл, усе життя змушений переховуватися через таємниче минуле матері. Хлопець працює в лондонських доках і бореться за своє життя. Після її смерті потрапляє до давнього ордену Хранителів — воїнів, покликаних стримувати Темряву. Вони століттями стримували прихід Короля Темряви — могутнього правителя давнини, який колись ледь не підкорив світ. За легендою, у минулому відбулася війна між Світлом і Темрявою, під час якої Короля Темряви було переможено, але не знищено остаточно. У Вілла точно є таємничі сили, природу яких поки ніхто не розуміє.

По-друге, квір-лінія, яка в цій частині поки що не дуже є. Алеееее. Напруга між двома персонажами така, що достатньо кількох їхніх реплік, аби зрозуміти — вона точно буде. Аж іскрить!

По-третє, хороша розвʼязка. Я б точно не подумала, що отак все розкрутиться! Була приємно вражена.

По мінусам: в сюжеті є прогалини, які після прочитання я намагалася закрити сама і навіть обговорювала з іншими прихильниками серії, але частина з них усе ж лишається відкритими. Ну і певні деталі світоустрою поки що, у мене особисто, тримаються більше на припущеннях, ніж на чітких відповідях

Продовження точно читатиму — тим паче воно вже стоїть на поличці ❤️сподіваюся авторка скоро потішить нас третьою частиною 🧐

Місто засинає…
Прокидаються… відьмочки 🧙‍♀️

Починаю «Відьомський спадок» Катерини Юнакової. Березень оголошується місяцем сучукрліту. Багато його буде, готуйтеся 💚

З чим ви починаєте весну?
Давайте традиційну нічну перекличку в коментарях ⤵

Раптово, нестримно захотіла до Бистриці і Городища в Надвірну 🌄

Приїхала. А потім… полізла в телефон. І готова повірити в магію чи якісь надприродні явища

4 роки тому, в цей день, 3 березня 2022, я поїхала з Києва.
І більше не повернулася.

Це місце зустріло мій найбільший розпач. Зцілило мене. І подарувало надію. Сьогодні я не плакала біля Городища. А посміхалася і дякувала йому ❤️

І це ще не все!!!
З усіх псів Надвірної мене сьогодні зустріла та сама морда, яка першою зустрілась мені в березні 22го. Я точно знаю, що це вона, бо у неї на вусі бірка з номером. Вона ходила зі мною гуляти, ніби знайомлячи з містом

Неможливо 💔
Ви б бачили наш з чоловіком шок
Тут, звісно, я розридалася навзрид