Обираємо останню книгу жовтня, і можливо, початку листопада 😏

Ви знаєте, що роботи👇

Якби я прочитала цю книгу до моменту проведення події про рятівні книжки, я б точно вписала її в рекомендації

Вона вам треба 🤌

Я вчора прочитала 95 сторінок, яке ж воно класне

Головна героїня — шестидесятирічна пані (ну бабцею я її ніяк назвати не можу), яка прокидається без будильника о 4.30 ранку (це називається дисципліна, раптом ви не зрозуміли), точно знає як краще і намагається бути дуже прогресивною, слідкуючи за соціальними мережами сина і рахуючи лайки під його дописами 😆. Віра Вон — розумна, кмітлива, гостра на язик власниця чайної, яку вона вирішила назвати «Всесвітньо відома чайна Віри Вонг»

Як можна зрозуміти з назви, нічого спільного ні з модельєркою, ні з всесвітньою відомістю та чайна не має, але хто ж забороняє? 😆

Пані Вон обожнює чай і детективні серіали типу CSI. Тому, коли вона зранку знаходить труп в своїй чайній, вона без вагань береться до розслідування. Бо ж нетямущі поліцейські роблять все не так 👌а вона точно знає, як треба 😂

Дякую книгаркам у видавництві Старого Лева, які мені її порекомендували. Мені поки дуууууже подобається

Мій друг, якого ви знаєте з одного нішевого книжкового каналу (так його називає, напевно, тільки він 😆) сказав класну фразу

Мені дуже відгукується, бо це те про, що я торочу кожному: чіпляйтеся за світло.

Руками, ногами, зубами. Чим виходить

Обирайте залишки добра в цьому світі! Його не так багато, але воно є. І вміння його помічати — важлива адаптативна риса сучасності. Бо це допомагає виживати. А книжкова спільнота — справді, дуже хороше рішення!

Одна моя знайома відписалася від мене зі словами «скуповування книжок — це відсутність критичного мислення». Я категорично не погоджуюся з цим. Можливо в масштабах сотень — так, не знаю. Але все рівно, це робить мене частиною чогось по-справжньому класного! І я пишаюся, що купа нечитаючих людей в моєму оточені, взяли в руки книжку. Українську книжку! Вони бігають по книжковим Франківська і скидають мені фотки новинок. А я тихенько посміхаюся ✨

Мені кльово в книжкових клубах, бо це обʼєднує. Це додає творчості в буденність. Це дійсно, тепер моя потреба. Я ж взагалі була впевнена, що я інтроверт 😆

Іноді, мені кажуть, що я молодець. А я одразу гублюся, бо мені просто дуже пощастило з «книжковим» оточенням. Це максимально підтримуючі, гарні люди

Я впевнена, що кругом різне є
І я бачу це різне

Але обираю світло
І ви оберіть ✨

А повний текст статті тут