Доброго ранку, мої прекрасні люди 🌿

Цитата для тих, хто забув, що щастя можна знайти в дуже простих речах 🤍

Дівчата: тобі не важко забрати наші книжки?
Женя: зараз трісне від щастя з ящиком книжок на пошті

Клубу по «Щоденнику покоївки» бути 💪🏼 ВСЛ підняли настрій з ранку, дякую вам за таку швидку доставку 🤍

Як я можу відмовити вам в розпаковці 😆
Думала зранку, але вже

Приїхали дві прекрасні книжки від видавництва «Бородатий тамарин». Обидві, до речі, з серії Самотній Джордж 🐢

Раптом хтось не знає: у видавництва декілька серій, про які я детальніше розповім вам пізніше. Ця наприклад, названа на честь любові мого дитинства, бо я щиро переживала за його життя.

Самотній Джордж — це останній самець галапагоської абінгдонської черепахи! Як довго його пробували схрестити з самицями споріднених видів… але нічого не вийшло. І зі смертю Джорджа (від старості) підвид перейшов у статус вимерлого 😔

Обрала «Жали, дзижчи, кусай» бо дуже цікаво прочитати ще більше про найпристосованіших тварин на планеті і «Неандертальця» бо хочу дізнатися більше про походження людини 🌿

«Агла. Алеф» Радек Рак
Я її дочитала 🌿

Насправді, найскладніший відгук для мене особисто. Бо мені настільки сподобався текст, наскільки не зайшли деякі елементи сюжету. Мушу також відзначити переклад. Спочатку думала, що здалося, але ні! Він дійсно неймовірний. В тексті трапляються рідкісні, неймовірно гарні слова та звороти. Ну матюки теж відбірні 😆 а діалоги 🤌🏼

Світ в історії дивний та загадковий. До кінця зрозуміти його неможливо, адже автор поступово наповнює його сенсами (і персонажами) разом з дорослішанням головної героїні. І показує його настільки детально, наскільки його сприймає сама Софія. Тут поєднується магію та сучасність. У центрі історії — Софія Клюк, дівчина з непростою долею. Насправді, це трешак — знести так багато болю. На неї просто сиплються перешкоди і негаразди, а дівчинка стійко протистоїть їм. Неймовірна стійкість, зухвалість, сміливість на межі з відчайдушністю — роблять Софію дуже цікавим і незабутнім персонажем 🔥

Але деякі сюжетні повороти не були для мене.. ем… комфортними. Далі спойлер, який не є мінусом, але радше додатковим приводом для роздумів. Мова йде про романтичне і сексуальне захоплення Софії жінкою-німфою (але це не точно, бо до кінця зрозуміти ким була кохана головної героїні неможливо). Особисто я сприймала Софію як дівчинку, на порозі переходу до дорослішання, тобто досить юною, і цей аспект сюжету став дещо несподіваним та навіть контраверсійним

Загалом для мене «Агла. Алеф» — сильна і трошки провокативна перша частина трилогії, і я читатиму продовження. Але якщо ви не готові до того, що на сторінках роману вам зустрінеться гігантський їздець (паразитична перетинчастокрила комаха), який може відкладати личинки в людей… то це може бути не ваша історія 😆