Доброго ранку, мої читаки
Маю два нагадування для вас:

🌿 по-перше: тут розігруємо дуже красиву книгу «Тримай мене» 🤍

🌿по-друге: тут треба перевірити свої дані тим, хто бере участь в таємному обміні. Вже бачу дві картки без телефонів і адрес (щиро дивуюсь, як же ми маємо вас знайти 😅) сьогодні проведу жеребкування, перевірте чи правильно все вказали!

Тихого дня ❤️

Перевіряйте пошту!
І ставте тут в коментарях «+» кому все прийшло, будь-ласка 😂

У всіх читаєте про ксд, а у мене мої бурчання 😂
Ну треба ж якась різноманітність сьогодні в книжкових блогах, а

Актуальні передзамовлення РМ 🤍 раптом ви пропустили

Замовляли щось?
Бачила дуже багато позитивних відгуків на «Скажи, що присягаєшся» 😏 планую перевірити

Перед тим, як написати відгук на «Оніксову Бурю», я хочу вам нагадати, що «Четверте крило» (перша частина) увійшла мені в топ-5 прочитаного за минулий рік. Це для розуміння того ЯК сильно я люблю цей світ. А «Незавершені справи» стала другою — це для розуміння ЯК мені подобається стиль Ребекки Яррос. Я готова їй пробачити майже все і часто ідеалізую її книжки. Але не цього разу 😂

Без довгих вступів: фінал мене розчарував.

Він НЕ драматичний (хіба крім одного моменту). Він безглуздий

Поясню: коли на презентації «Замку з кришталю» у Ірини Грабовської спитали:

«Як ви розумієте коли закінчити одну книгу в серії? Де та межа?»

пані Ірина відповіла шикарно:

«Я маю закінчити так, щоб продовження хотіли

читати далі, але не хотіли вбити мене

».

Тобто залишити інтригу, але задовольнити читата історією. Для мене це — ідеальна концепція закінчення книги в довгих серіях

Після прочитання «Бурі» я не відчуваю задоволення. Я спустошена. Я не плакала, не кричала «вау», я точно як Оксана, спитала в кінці: «Це що все?». Тоді коли фінал «Залізного Полумʼя» змусив верещати це «ваууууу» і хотіти читати далі, то я сиджу і розумію, що не дуже і хочеться. Краще б вона когось з них грохнула, чесно. Тоді мені було б боляче, але було б досягнено кульмінації, катарсису, а його не було! Я справді чекала моменту, коли серце вирветься з грудей, коли захочеться кричати від захвату, перечитувати сцени, не вірячи, що все так обернулося, але все це пройшло повз мене

Тобто 600 сторінок, щоб що? Щоб знову по колу 😂 оцей недо**** — то ключова риса цієї серії від Яррос. Причому мова взагалі не про 18+ сцени.

Сюжет один з найцікавіших в трьох книжках. Говорити про щось конструктивніше без спойлерів не вийде, але мені дуже сподобалось. Я скучила за героями, за драконами, за світом. Все в ньому чудово, але чомусь авторка вирішила закінчити книгу так, щоб всі дуже хотіли четверту книгу замість насолодитись третьою

А ще смішне: вчора бачила як на барахолці декілька людей продають всі три книги. І подумала, як це дивно
Тепер мені не дивно 😂 я вчора їх спалити хотіла

7/10
за Драконів 🐉

А взагалі знаєте, я думаю, що Ребекка зробила дуже правильний маркетинговий хід: зараз всі обговорюють фінал Бурі, будують теорії і здогадки. Вона кинула ідеальну затравку на майбутню частину серії.

Її будуть чекати ще більше. І розкуплять ще швидше

На останньому клубі я у дівчат спитала:

«Якби автор книги яку ви читаєте сидів тут, щоб ви у нього спитали?»

Я б спитала зараз те саме, що відповіла вам, прочитав всього 80 сторінок:

«Ця серія маркетинговий проєкт?
Чи ви пишете для власного задоволення?»

Дуже тупо вважати, що письменник не хоче отримати прибуток, це ж очевидно.

Але мені здається, що вміння вчасно закінчити історію — важлива складова таланту і великий дар читачу, бо саме завдяки фіналам багато творів стають не просто «прочитаними», вони стають легендарними.

На гудрідс немає 3.5 😂 тому звісно це більше 4 ⭐️

Обрали! Починаю 🩷

На фото: постіль, закладинка і книжка людини, яка НЕ любить рожевий 😂

Я отримала перший відгук з нашого таємного обміну!
#таємнийобмін@BookEcosystem

Дивіться, як гарно!
Красуні, починайте збирати подарунки. Не відкладайте на останні дні

Нагадую останній день відправки — 8.06 ‼️

#таємнийобмін_ecosystem

Аааа 🤍
Дякую, що читаєте