Я нарешті зібралась з думками написати про «Босоніж на оливі» Таіс Золотковської

Це роман, який мені ні на що не схожий

Ви впізнаєте в ньому особливий стиль авторки: чуттєві слова, глибокі сенси, абзаци слів, які ллються мов медитація і прочитавши один ти не можеш зупинитись, ковтаючи їх один за одним...

Але який же він сумний і болючий. Читаючи його, перше про, що я подумала це про те, як же мені пощастило в житті. Бо ж іноді ти навіть не думаєш про те, як багато маєш. Як це прекрасно бути долюбленою і перелюбленою дитиною своїх батьків. Мене ростили немов квіточку, поливали любовʼю і увагою… а головній героїні так не пощастило. Вона мала важке життя. Її домом і спокоєм був острів і бабуся з дідусем, проте доля віднесла її дуже далеко від них 💔

«Босоніж на оливі» розповідає про життя життєве від дитинства до дорослого віку головної героїні. Про повернення «до себе» і про складні вибори. Про те, що немає правильного чи неправильного рішення. Є рішення — і його наслідки. Це роман без засудження чиїхось дій… він про те, як не загубити себе, коли навколо купа горя, а життя складається зовсім інакше ніж дитячі мрії

Стиль Таіс дуже цікавий бо здається, що частинку сюжету ти «відчув» або «додумав» бо напряму авторка про це не пише… але ти прям точно знаєш, що це було саме так. Але я вас попереджаю: дуже сумно і гірко за долю цієї дівчинки

7/10 🌿

Я знаю ви за ними скучили
Треба було канал назвати «В гостях у качки»

Доброго ранку, мої читаки 😂

#біологічне@BookEcosystem
#біологічне_ecosystem