Перше число - традиційний похід за новинками в КСД 📚
Поки дві
Бо відчуваю завтра точно матиму, що почитати нове 😂

Красиву Євгенію вже всі побачили
Ловіть Женьку справжню 😂
Подарунок від рідної куми

Шо маємо то маємо 😂 ця футболка просто створена для мене

Книжкові подарунки 🥹
Обидві красуні є в підписках
Тому я дякую вам ще раз

💋

Перша книжечка проштампована

P.S: у нашого каналу тепер є екслібрис

Так чекала і дочекалась!
Небо анонсувало третю, останню частину Аберкромбі
🔥


Для тієї невеличкої частини чоловічої аудиторії, що мене читає і для дівчат, які люблять жорстокіше і похмуріше!

Афігенне епічне фентезі 👌🏼

Totally Blue

І диванчик, і книжка, і одяг, і горня, і взуття зі шкарпетками 😂😂😂

Шо ви там читаєте сьогодні? 👇🏼

Так, ну обкладинки обох книг дійсно жахливі 😂
Але уявімо, що їх немає

Уявили? Книжки без обкладинок 😂 бо за них можна віднімати оцінки.

І ми отримаємо 8/10 у кожної.
Або тверда 4 з 5.

Такі історії, як «На гачку» і «Це сталося влітку» по замовчуванню не можуть мати більше ніж 8, бо це не того роду література щоб претендувати на 10.

Але написані вони якісно, легко, смішно і дуууууже хтиво (прям 18+ справжні, перша більше ніж друга) і в кожній є дрібка драми і глибина, як в тому Беринговому морі 🌊.

Від першої я реготала як ненормальна, а друга більш драматичніша з точки зору персонажа головного героя, який зовні один, а всередині геть інший.

Однозначно раджу, як легке чтиво на пару вечорів 👌🏼
Про мрію, поклик, самореалізацію, коріння і кохання ❤️.


P.S: а ще в анотації другої книги є суттєва помилка. Очевидно КСД дуже спішить з перекладами

Леночка я тебе обожнюю, ти ж знаєш ?

Я наприклад, поняття не маю де моя

Мені подарувала її колись бабуля. То був один з найдорожчих варіантів на той момент.. з метою зекономити гроші на купівлі звичайних

Зекономила 😂
Насправді, це класний варіант в поїздку
Але так як я люблю паперові, то ви не здивуєтесь, що колись у відпустку я поклала у валізу «ВОНО» Кінга на 1500 сторінок.

Чоловік відкрив валізку, закотив очі і закрив.
Що з мене взяти

Дехто зачитався
Good Night 💫

Найпунктуальніше видавництво посилку надіслало

Знаєте яке?
Серйозно, тільки вони відправляють в день закінчення передзамовлення 👌🏼

Бувають форс-мажори звісно і у них, але дуже рідко

Жінка голодна бігла з залу, але не забігти за книжкою (яка зараз тобі непотрібна) неможливо ж?😜

І так. Це РМ :) найпунктуальніше видавництво

Друга частина Лексі Райан.

@rm_publisher

Що я хочу вам сказати?

Книгу «Освічена» мені дала подруга. І завтра я піду куплю собі свій примірник

В принципі по цьому вже можна зробити висновок чи сподобалась вона мені

Але звісно для неї цього замало, тому завтра буде змістовний відгук і може не один

Але забігаючи наперед
Для мене це 11/10.

Прочитати має кожен 🔥
Мене дуже зачепило.
Я до такого не була готова.

Спочатку сюжет 👇🏼

«Освічена» - це мемуари Тари Вестовер, яка росла в дуже релігійній родині мормонів. Коли ви читаєте опис і думаєте, що це була просто рядова родина сильно заглиблена у віру, то я вас запевняю, це не так.

Батьки Тари, особливо тато, були справжніми фанатиками, які вважали будь-яку освіту частиною світової змови і програмою уряду по знищенню людей. Жили вони на горі. Діти навчались вдома, хоча і навчанням назвати то неможливо, адже більшу частину дитинства вони готувались до кінця світу.

Вестовери вважали, що медицина і наука - найбільш гріховні речі на землі, а звідси мали тверде упередження - ніколи не звертатись ні до одного, ні до іншого.

В родині Тари було багато братів і сестер і над більшістю з них старші мали повну, тотальну владу, як емоційну так і фінансову.

Але завдяки поштовху одного з братів, вона вступила в коледж, а потім і в університет. Сьогодні Тара Вестовер - доктор наук і публіцист, а її роман це своєрідний маніфест проти невігластва всього світу.

Коли ти читаєш «Освічену» і думаєш про неї, як про вигадану історію вона тебе дивує. Але коли ти в момент усвідомлюєш, що ця історія реальної людини, то стає по-справжньому моторошно.

Я, наприклад, не можу уявити як в 21му сторіччі можна лікувати опік 3го ступеня олійкою лобелії та шоломниці, а відкриту черепно-мозкову травму накладанням повʼязок з інших трав…це звучить не просто дико, а ірраціонально з погляду на інстинкт самозбереження.

Але сімʼя Вестоверів дійсно так жила.

«Почався сезон закрутки персиків, який у інших дітей, напевно, називався літом» - цитата, яка розбиває серце і в якій вся глибина драми Тари, адже її дитинство складалось із постійних підготовок до кінця світу. Тут мова не про допомогу батькам, а про загальну концепцію їх відлюдькуватого замкненого життя. Життя в постійній паніці і страху.

Її тато мав величезний запас концервації і бензину і був впевнений в тому, що апокаліпсис близько. На фоні його переконань, освіта дітей була чимось абсолютно несуттєвим. Додайте до того всього потужну релігійну складову, адже майже все вважалось гріховним і ви отримаєте пекло на землі. В якому вирости в повноцінний елемент суспільства просто неможливо без сотень годин психотерапії.

Мама Тари хоч і намагалась бути ближче до доньки все рівно повністю піддалась впливу батька. Вона була повитухою (звісно поняття не маючи про медицину) і заробляла на життя розробкою гомеопатичних олійок від всього на світі. Тому коли траплялось, щось страшне у неї завжди була готова фраза: «це воля Господа».

Опис травм Тари і її братів/сестер під час допомоги батьку на сміттєзвалищі вражає. І звісно, жодного разу ніхто не звернувся в лікарню, окрім одного випадку коли у одного з братів було видно шматки мозку після ДТП.

Цей світ, в якому жила Тара, до певного віку був для неї єдиновірним. Жорстокість, упередження, побиття, насилля, неможливість бути інакшою - було абсолютною нормою. Як вона не поїхала в тому середовищі дахом, я навіть уявити не можу.

І при тому всьому…вона зберігла любов. Це здається ще більш неможливим ніж збереження здорового глузду.

Мені основна з потужних тез мемуарів, це те, що вести діалог з людиною можна тоді коли вона ВІДКРИТА до нової інформації і думки інших. Говорити про щось з батьками Тари було неможливо. Глибина провалля між ними настільки гігантська, що їй довелось зробити вибір.

Вона обрала себе.

«Цю самостійність можна називати по-різному. Трансформація. Метаморфози. Фальшивість. Зрада.
Я називаю це освітою».

За два дні нічного читання очі просто вилазять. Чесно 😂
Зранку сказала чоловіку, що «Сьогодні жодних книжок! Перерва»

Ви б чули, як дзвінко він розсміявся і сказав «ти ще в канал про таке напиши»

Я не буду читати.
Я тільки понюшу 😂