Огляд ICU: Результати ОВДП-аукціону - Більші позики за вищими ставками
Учора Міністерство фінансів знову підвищило ставки за гривневими ОВДП і залучило загалом 5 млрд грн, переважно в гривні.
Валютні облігації отримали чимало заявок, але загальний обсяг попиту й залучень виявився найменшим на вчорашньому аукціоні. Всього $7.9 млн за ставкою 4.25% на п'ять місяців. Це ті ж умови, що й два тижні тому, але обсяг майже вп'ятеро менший.
А от гривневі облігації цього разу знову відіграли головну роль у залученнях і принесли бюджету 4.7 млрд грн. І це попри те, що вибір Мінфін звузив до трьох випусків – двох військових облігацій і одного випуску звичайних ОВДП, за двома з яких ставки було підвищено на 50 б.п.
Найбільше коштів було залучено через звичайні облігації з терміном погашення через півтора року, за якими ставку підвищили до 19%, і п'ять заявок принесли бюджету 3.3 млрд грн. Ці облігації в попередні тижні не дуже користувалися попитом, але вчора, схоже, участь в аукціоні взяв і досить великий гравець із великим обсягом у заявці, адже мінімальний рівень ставки 18.5% на середньозважену не вплинув, і вона склала теж 19%, як і максимальна.
Також підвищено ставку за 5-місячними ОВДП до 14% і залучено ще майже 1.2 млрд грн. Тут теж мінімальна ставка не мала впливу на середньозважену, тож розмір попиту в заявці з максимальною ставкою міг стати причиною, щоб Мінфін зробив ще один крок назустріч попиту.
Не змінилася ставка за 10-місячними облігаціями, яка тепер однакова з удвічі коротшими ОВДП. Тож тепер Мінфіну або доведеться замінити цей випуск, або теж переглядати ставку в разі наявності відповідних заявок.
Отже, Мінфін відреагував на більший попит за вищими ставками і погодився на подальший рух у бік підвищення. Проте військові облігації пропонують значно нижчі ставки за звичайні ОВДП і зміщення попиту в бік звичайних облігацій триває та збільшує свою перевагу.
@BondsStocksUA
Учора Міністерство фінансів знову підвищило ставки за гривневими ОВДП і залучило загалом 5 млрд грн, переважно в гривні.
Валютні облігації отримали чимало заявок, але загальний обсяг попиту й залучень виявився найменшим на вчорашньому аукціоні. Всього $7.9 млн за ставкою 4.25% на п'ять місяців. Це ті ж умови, що й два тижні тому, але обсяг майже вп'ятеро менший.
А от гривневі облігації цього разу знову відіграли головну роль у залученнях і принесли бюджету 4.7 млрд грн. І це попри те, що вибір Мінфін звузив до трьох випусків – двох військових облігацій і одного випуску звичайних ОВДП, за двома з яких ставки було підвищено на 50 б.п.
Найбільше коштів було залучено через звичайні облігації з терміном погашення через півтора року, за якими ставку підвищили до 19%, і п'ять заявок принесли бюджету 3.3 млрд грн. Ці облігації в попередні тижні не дуже користувалися попитом, але вчора, схоже, участь в аукціоні взяв і досить великий гравець із великим обсягом у заявці, адже мінімальний рівень ставки 18.5% на середньозважену не вплинув, і вона склала теж 19%, як і максимальна.
Також підвищено ставку за 5-місячними ОВДП до 14% і залучено ще майже 1.2 млрд грн. Тут теж мінімальна ставка не мала впливу на середньозважену, тож розмір попиту в заявці з максимальною ставкою міг стати причиною, щоб Мінфін зробив ще один крок назустріч попиту.
Не змінилася ставка за 10-місячними облігаціями, яка тепер однакова з удвічі коротшими ОВДП. Тож тепер Мінфіну або доведеться замінити цей випуск, або теж переглядати ставку в разі наявності відповідних заявок.
Отже, Мінфін відреагував на більший попит за вищими ставками і погодився на подальший рух у бік підвищення. Проте військові облігації пропонують значно нижчі ставки за звичайні ОВДП і зміщення попиту в бік звичайних облігацій триває та збільшує свою перевагу.
@BondsStocksUA
Forwarded from Міністерство фінансів України🇺🇦
Від початку повномасштабного вторгнення рф загальна сума касових видатків загального фонду державного бюджету становила 1658,3 млрд грн.
У жовтні видатки становили 223,5 млрд гривень.
Про це свідчать дані місячної звітності Державної казначейської служби України станом на 15 листопада 2022 року.
Детальніше у інфографіці за посиланням: https://bit.ly/3ggPV2N
У жовтні видатки становили 223,5 млрд гривень.
Про це свідчать дані місячної звітності Державної казначейської служби України станом на 15 листопада 2022 року.
Детальніше у інфографіці за посиланням: https://bit.ly/3ggPV2N
Огляд ІАА: Модель управління державним боргом у 🇺🇸США
Інститут Аналітики та Адвокації (ІАА) опублікував огляд моделі управління державним боргом у США:
Дефіцит бюджету і розмір державного боргу США мали тенденцію до зростання, але процес прискорилися після заходів для боротьби з наслідками пандемії. Відсоток боргу зі строком погашення протягом наступних 12 місяців зріс від 27% у 2019 році до 35% у 2020 році, а дефіцит бюджету на кінець 2021 фінансового року становив $2,78 трлн.
Цього місяця державний борг США вперше перевищив $31 трлн, що стало рекордним показником за всю історію США. Співвідношення державного боргу до ВВП країни у 2021 році становило лише 137,2%.
Основною інституцією в управлінні державним боргом США є Казначейство. Його діяльність покликана сформувати високий попит на цінні папери з боку інвесторів. Ця мета досягається шляхом ефективного управління облігаціями, які балансують зовнішні ризики та витрати на відсотки.
Повна версія огляду доступна за ➡️посиланням
@BondsStocksUA
Інститут Аналітики та Адвокації (ІАА) опублікував огляд моделі управління державним боргом у США:
Дефіцит бюджету і розмір державного боргу США мали тенденцію до зростання, але процес прискорилися після заходів для боротьби з наслідками пандемії. Відсоток боргу зі строком погашення протягом наступних 12 місяців зріс від 27% у 2019 році до 35% у 2020 році, а дефіцит бюджету на кінець 2021 фінансового року становив $2,78 трлн.
Цього місяця державний борг США вперше перевищив $31 трлн, що стало рекордним показником за всю історію США. Співвідношення державного боргу до ВВП країни у 2021 році становило лише 137,2%.
Основною інституцією в управлінні державним боргом США є Казначейство. Його діяльність покликана сформувати високий попит на цінні папери з боку інвесторів. Ця мета досягається шляхом ефективного управління облігаціями, які балансують зовнішні ризики та витрати на відсотки.
Повна версія огляду доступна за ➡️посиланням
@BondsStocksUA
Ціна підтримки 🇺🇦України для світу набагато менша за втрати від тривалої війни рф - Сергій Марченко під час Global Markets Conference 2022
17 листопада, Міністр фінансів України Сергій Марченко та Урядовий уповноважений з питань управління державним боргом Юрій Буца взяли участь у щорічній конференції Групи BNP Paribas Global Markets Conference 2022 у Лондоні, Великобританія. Серед учасників заходу – провідні інвестори, економісти та керівники міжнародних компаній.
Конференція присвячена обговоренню глобальної політики й економіки, інвестицій, фінансів сталого розвитку та цифрової трансформації.
Під час участі у дискусії, Сергій Марченко розповів про економічну ситуацію в країні до повномасштабної війни, катастрофчний вплив вторгнення рф на фінансову систему як України, так і всього світу, а також про потреби України у фінансовій підтримці для якнайшвидшого звільнення територій та перемоги над агресором.
@BondsStocksUA
17 листопада, Міністр фінансів України Сергій Марченко та Урядовий уповноважений з питань управління державним боргом Юрій Буца взяли участь у щорічній конференції Групи BNP Paribas Global Markets Conference 2022 у Лондоні, Великобританія. Серед учасників заходу – провідні інвестори, економісти та керівники міжнародних компаній.
Конференція присвячена обговоренню глобальної політики й економіки, інвестицій, фінансів сталого розвитку та цифрової трансформації.
Під час участі у дискусії, Сергій Марченко розповів про економічну ситуацію в країні до повномасштабної війни, катастрофчний вплив вторгнення рф на фінансову систему як України, так і всього світу, а також про потреби України у фінансовій підтримці для якнайшвидшого звільнення територій та перемоги над агресором.
@BondsStocksUA
ЄБРР підтримає стратегію відродження 🇺🇦Маріуполя
Європейський Банк Реконструкції та Розвитку починає шлях до майбутнього відродження Маріуполя з підтримки програми кількісної оцінки масштабу руйнувань, яких зазнало місто під час вторгнення Росії, та вартості його відбудови.
ЄБРР та міська влада Маріуполя підписали Меморандум про Взаємопорозуміння щодо початку роботи над доповіддю про оцінку руйнувань, збитків та потреб, де буде визначено шкоду, завдану війною інфраструктурі міста, і фінансові потреби на її відновлення.
Доповідь ляже в основу Стратегії Відродження Маріуполя, яка дасть оцінку ключових потреб і закличе потенційних інвесторів та донорів до участі в відбудові міста після його повного звільнення.
@BondsStocksUA
Європейський Банк Реконструкції та Розвитку починає шлях до майбутнього відродження Маріуполя з підтримки програми кількісної оцінки масштабу руйнувань, яких зазнало місто під час вторгнення Росії, та вартості його відбудови.
ЄБРР та міська влада Маріуполя підписали Меморандум про Взаємопорозуміння щодо початку роботи над доповіддю про оцінку руйнувань, збитків та потреб, де буде визначено шкоду, завдану війною інфраструктурі міста, і фінансові потреби на її відновлення.
Доповідь ляже в основу Стратегії Відродження Маріуполя, яка дасть оцінку ключових потреб і закличе потенційних інвесторів та донорів до участі в відбудові міста після його повного звільнення.
@BondsStocksUA
Forwarded from NaftogazUA
НАК «Нафтогаз України» звернулася до власників єврооблігацій, термін погашення яких настає у 2022 та 2026 роках, із пропозицією активізувати взаємодію для пошуку взаємоприйнятного рішення.
💬 «Одним із наших ключових пріоритетів є відновлення довіри до Нафтогазу, зокрема серед наших інвесторів. Пропозиція повернутись до конструктивного діалогу – перший крок до цього», – зазначив голова правління НАК «Нафтогаз України» Олексій Чернишов.
У повідомленні також зазначається, що Компанія призначила Lazard Frères SAS (Lazard) ексклюзивним фінансовим радником відповідно до постанови Кабінету Міністрів України (від 08 листопада 2022 р. № 1003-р). Lazard координуватиме процес перемовин разом з AEQUO та Freshfields Bruckhaus Deringer – юридичними радниками Нафтогазу.
Більше можна прочитати за посиланням: cutt.ly/KMDlWWO
💬 «Одним із наших ключових пріоритетів є відновлення довіри до Нафтогазу, зокрема серед наших інвесторів. Пропозиція повернутись до конструктивного діалогу – перший крок до цього», – зазначив голова правління НАК «Нафтогаз України» Олексій Чернишов.
У повідомленні також зазначається, що Компанія призначила Lazard Frères SAS (Lazard) ексклюзивним фінансовим радником відповідно до постанови Кабінету Міністрів України (від 08 листопада 2022 р. № 1003-р). Lazard координуватиме процес перемовин разом з AEQUO та Freshfields Bruckhaus Deringer – юридичними радниками Нафтогазу.
Більше можна прочитати за посиланням: cutt.ly/KMDlWWO
Уряд 🇺🇦України схвалив рішення про залучення гранту на 4.5 млрд дол. США
18 листопада 2022 року, на засіданні Уряду прийнято рішення про залучення гранту на бюджетну підтримку від Цільового фонду багатьох донорів у розмірі 4,5 млрд дол. США як третього додаткового фінансування для Проекту «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні».
Зазначені грантові кошти надано Сполученими Штатами Америки та направлено до Цільового фонду багатьох донорів у рамках Проекту «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні».
@BondsStocksUA
18 листопада 2022 року, на засіданні Уряду прийнято рішення про залучення гранту на бюджетну підтримку від Цільового фонду багатьох донорів у розмірі 4,5 млрд дол. США як третього додаткового фінансування для Проекту «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні».
Зазначені грантові кошти надано Сполученими Штатами Америки та направлено до Цільового фонду багатьох донорів у рамках Проекту «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні».
@BondsStocksUA
Огляд Eavex Capital: Щотижневий огляд фондовому ринку 🇺🇦України 14 - 21 листопада 2022
Українські суверенні єврооблігації помітно підвищилися в ціні завдяки інформації, що уряд залучив грант у розмірі 4,5 млрд доларів у рамках проекту підтримки державних видатків. Безумовна фінансова допомога Україні від міжнародних партнерів є черговим підтвердженням віри в здатність країни протистояти російській агресії. Індикативні котирування євробондів Україна-2034 підскочили вверх на 27% від позначки 17,4 центів за долар номіналу до 22,1 центів (дохідність до погашення 42%). Найближчі до погашення євробонди Україна-2024 додали у вартості 18% з 13,5 центів до 16 центів (дохідність до погашення 228%).
На внутрішньому ринку облігацій кон'юнктура залишається майже без змін. Міністерство фінансів продовжує пропонувати річні ОВДП під дохідність 14%. При цьому, вже по півтора річним ОВДП пропонується дохідність 19%. На вторинному ринку річні бонди мають котирування 24% / 19% (купівля/продаж). Середньострокові ОВДП з погашенням у 2025 році є можливість придбати з дохідністю 20,5%.
Акції українських емітентів мали змішану динаміку протягом минулого тижня. Котирування «Райффайзен банк» знизилися на 4,3% до 20 копійок, при тому що банк продовжує демонструвати досить пристойні фінансові результати. За січень-вересень чистий прибуток банку становив 2,4 млрд грн (3,9 копійок в перерахунку на одну акцію).
По акціям «Центренерго» котирування були в діапазоні 4,6 / 5,0 грн (купівля/продаж). Компанія «Центренерго» зараз отримала додаткову проблему у вигляді конфлікту з «Нафтогазом» стосовно постачання газу на Трипільську ТЕС. Попри те, що фактично паливо постачається, між двома компаніями формально не підписаний договір.
Капіталізація українських агро компаній зросла на фоні продовження «зернової ініціативи» на 120 днів. Акції «МХП» зросли на 9,5% до 3,45 доларів. Котирування «Астарти» піднялися на 7,8% до 22 злотих.
@BondsStocksUA
Українські суверенні єврооблігації помітно підвищилися в ціні завдяки інформації, що уряд залучив грант у розмірі 4,5 млрд доларів у рамках проекту підтримки державних видатків. Безумовна фінансова допомога Україні від міжнародних партнерів є черговим підтвердженням віри в здатність країни протистояти російській агресії. Індикативні котирування євробондів Україна-2034 підскочили вверх на 27% від позначки 17,4 центів за долар номіналу до 22,1 центів (дохідність до погашення 42%). Найближчі до погашення євробонди Україна-2024 додали у вартості 18% з 13,5 центів до 16 центів (дохідність до погашення 228%).
На внутрішньому ринку облігацій кон'юнктура залишається майже без змін. Міністерство фінансів продовжує пропонувати річні ОВДП під дохідність 14%. При цьому, вже по півтора річним ОВДП пропонується дохідність 19%. На вторинному ринку річні бонди мають котирування 24% / 19% (купівля/продаж). Середньострокові ОВДП з погашенням у 2025 році є можливість придбати з дохідністю 20,5%.
Акції українських емітентів мали змішану динаміку протягом минулого тижня. Котирування «Райффайзен банк» знизилися на 4,3% до 20 копійок, при тому що банк продовжує демонструвати досить пристойні фінансові результати. За січень-вересень чистий прибуток банку становив 2,4 млрд грн (3,9 копійок в перерахунку на одну акцію).
По акціям «Центренерго» котирування були в діапазоні 4,6 / 5,0 грн (купівля/продаж). Компанія «Центренерго» зараз отримала додаткову проблему у вигляді конфлікту з «Нафтогазом» стосовно постачання газу на Трипільську ТЕС. Попри те, що фактично паливо постачається, між двома компаніями формально не підписаний договір.
Капіталізація українських агро компаній зросла на фоні продовження «зернової ініціативи» на 120 днів. Акції «МХП» зросли на 9,5% до 3,45 доларів. Котирування «Астарти» піднялися на 7,8% до 22 злотих.
@BondsStocksUA
У 2023 році пріоритетом Мінфіну 🇺🇦України буде залучення прогнозованого та сталого зовнішнього фінансування - Сергій Марченко для Bloomberg TV
В інтерв’ю для Bloomberg TV Міністр фінансів України Сергій Марченко розповів про потреби у зовнішньому фінансуванні на 2023 рік.
“Наступного року для нас важливо залучити прогнозоване та стале пільгове фінансування і грантову допомогу для забезпечення всіх пріоритетних видатків держбюджету. Дефіцит прогнозується у розмірі 3 млрд доларів США щомісяця. Окрім того, ми маємо величезні фінансові потреби для швидкого відновлення критичної інфраструктури та підготовки країни до однієї з найскладніших зим у нашій історії”, — зазначив Міністр фінансів.
https://www.bloomberg.com/news/videos/2022-11-17/ukraine-faces-8b-per-month-shortfall-in-2023-marchenko-video
В інтерв’ю для Bloomberg TV Міністр фінансів України Сергій Марченко розповів про потреби у зовнішньому фінансуванні на 2023 рік.
“Наступного року для нас важливо залучити прогнозоване та стале пільгове фінансування і грантову допомогу для забезпечення всіх пріоритетних видатків держбюджету. Дефіцит прогнозується у розмірі 3 млрд доларів США щомісяця. Окрім того, ми маємо величезні фінансові потреби для швидкого відновлення критичної інфраструктури та підготовки країни до однієї з найскладніших зим у нашій історії”, — зазначив Міністр фінансів.
https://www.bloomberg.com/news/videos/2022-11-17/ukraine-faces-8b-per-month-shortfall-in-2023-marchenko-video
Bloomberg
Ukraine Finance Minister Marchenko on Budgetary Needs
Ukraine Finance Minister Serhiy Marchenko discusses the aid needed to address the nation's budgetary deficits on "Balance of Power." (Source: Bloomberg)
Огляд ICU: Облігації: Триває вибіркове підвищення ставок на первинному ринку ОВДП
Міністерство фінансів знову погодилося підвищити ставки для кількох випусків ОВДП, за якими попит перевищував мільярд гривень, що посприяло залученню загалом 5 млрд грн. Але таке підвищення залишається вибірковим.
Минулого тижня пропонувалися гривневі та валютні облігації, але попит на валютні ОВДП був незначним. Більшість коштів вдалося залучити завдяки гривневим ОВДП. Найбільше коштів, 3.3 млрд грн, було залучено від випуску півторарічних звичайних (невійськових) облігацій і ще 1.2 млрд грн від випуску 4-місячних військових ОВДП. Але для того щоб отримати ці кошти, Міністерству довелося задовольнити заявки з вищим рівнем дохідності, ніж ще тиждень до цього: ставки зросли до 14% за військовими облігаціями з терміном погашення у квітні наступного року та до 19% за півторарічними звичайними (невійськовими) інструментами.
Минулого тижня обороти на вторинному ринку склали 4.1 млрд грн: обсяг торгів звичайними ОВДП сягнув майже 3 млрд грн, а військовими – понад 1.1 млрд грн. Це найбільший обсяг торгів військовими облігаціями на вторинному ринку від початку серпня, але частково це пояснюється поставкою первинним дилером куплених на аукціоні облігацій своєму клієнту на майже 1.1 млрд грн.
Погляд ICU: Інвестори спробували отримати вищі ставки від Мінфіну, подавши великі заявки з трошки вищими ставками. Цей хід виправдав себе, і Міністерство задовольнило такі заявки в повному обсязі, підвищивши ставки відсікання на 50 б.п. за двома гривневими облігаціями. У середу відбудеться чергова виплата за внутрішнім боргом на майже 20 млрд грн, з яких 15 млрд – погашення основної суми державного боргу. Тож можна очікувати чергову активізацію інвесторів із великим обсягом та вищими ставками завтра на аукціоні, але, найімовірніше, вони віддаватимуть перевагу вторинному ринку, що пропонує ширший вибір інструментів.
@BondsStocksUA
Міністерство фінансів знову погодилося підвищити ставки для кількох випусків ОВДП, за якими попит перевищував мільярд гривень, що посприяло залученню загалом 5 млрд грн. Але таке підвищення залишається вибірковим.
Минулого тижня пропонувалися гривневі та валютні облігації, але попит на валютні ОВДП був незначним. Більшість коштів вдалося залучити завдяки гривневим ОВДП. Найбільше коштів, 3.3 млрд грн, було залучено від випуску півторарічних звичайних (невійськових) облігацій і ще 1.2 млрд грн від випуску 4-місячних військових ОВДП. Але для того щоб отримати ці кошти, Міністерству довелося задовольнити заявки з вищим рівнем дохідності, ніж ще тиждень до цього: ставки зросли до 14% за військовими облігаціями з терміном погашення у квітні наступного року та до 19% за півторарічними звичайними (невійськовими) інструментами.
Минулого тижня обороти на вторинному ринку склали 4.1 млрд грн: обсяг торгів звичайними ОВДП сягнув майже 3 млрд грн, а військовими – понад 1.1 млрд грн. Це найбільший обсяг торгів військовими облігаціями на вторинному ринку від початку серпня, але частково це пояснюється поставкою первинним дилером куплених на аукціоні облігацій своєму клієнту на майже 1.1 млрд грн.
Погляд ICU: Інвестори спробували отримати вищі ставки від Мінфіну, подавши великі заявки з трошки вищими ставками. Цей хід виправдав себе, і Міністерство задовольнило такі заявки в повному обсязі, підвищивши ставки відсікання на 50 б.п. за двома гривневими облігаціями. У середу відбудеться чергова виплата за внутрішнім боргом на майже 20 млрд грн, з яких 15 млрд – погашення основної суми державного боргу. Тож можна очікувати чергову активізацію інвесторів із великим обсягом та вищими ставками завтра на аукціоні, але, найімовірніше, вони віддаватимуть перевагу вторинному ринку, що пропонує ширший вибір інструментів.
@BondsStocksUA
Огляд ICU: Облігації: 🇺🇦Українські євробонди під впливом глобального сентименту
Ціни українських єврооблігацій продовжили зростати, до того ж ще активніше, ніж у попередній тиждень. Цьому сприяли кілька позитивних для України новин про міжнародну фінансову допомогу на тлі покращення глобального сентименту до ринків, що розвиваються.
Спреди українських єврооблігацій до бенчмарка звузилися переважно на 211-465 б.п., а ціни зросли на 4-16% або 1-3 центи до 22-28 центів на долар. Для багатьох облігацій це відповідає рівням вересня, тобто до масштабних ракетних обстрілів і руйнувань енергетичної інфраструктури. Ціни ввп-варантів зросли на 9%, або майже на три центи до 31 цента на долар умовного номіналу.
Погляд ICU: Зростанню цін єврооблігацій, імовірно, сприяли новини про готовність західних партнерів, зокрема ЄС, зберігати суттєву фінансову підтримку України до завершення поточного року та в 2023 році. Минулотижневі обстріли та пошкодження енергетичної інфраструктури не мали негайного визначального впливу на сприйняття інвеcторами українських ризиків. Важливим позитивним фактором залишалося загальне покращення ставлення інвесторів до країн, що розвиваються. Проте поки що рано говорити про стійкість цього тренду.
@BondsStocksUA
Ціни українських єврооблігацій продовжили зростати, до того ж ще активніше, ніж у попередній тиждень. Цьому сприяли кілька позитивних для України новин про міжнародну фінансову допомогу на тлі покращення глобального сентименту до ринків, що розвиваються.
Спреди українських єврооблігацій до бенчмарка звузилися переважно на 211-465 б.п., а ціни зросли на 4-16% або 1-3 центи до 22-28 центів на долар. Для багатьох облігацій це відповідає рівням вересня, тобто до масштабних ракетних обстрілів і руйнувань енергетичної інфраструктури. Ціни ввп-варантів зросли на 9%, або майже на три центи до 31 цента на долар умовного номіналу.
Погляд ICU: Зростанню цін єврооблігацій, імовірно, сприяли новини про готовність західних партнерів, зокрема ЄС, зберігати суттєву фінансову підтримку України до завершення поточного року та в 2023 році. Минулотижневі обстріли та пошкодження енергетичної інфраструктури не мали негайного визначального впливу на сприйняття інвеcторами українських ризиків. Важливим позитивним фактором залишалося загальне покращення ставлення інвесторів до країн, що розвиваються. Проте поки що рано говорити про стійкість цього тренду.
@BondsStocksUA
Forwarded from Міністерство фінансів України🇺🇦
Уряд Канади повідомив про початок випуску п’ятирічних “Облігацій суверенітету України” у розмірі 500 млн канадських доларів, щоб підтримати Україну напередодні важкого зимового періоду.
Кошти від випуску облігацій будуть спрямовані на пріоритетні бюджетні потреби України, у тому числі на фінансування соціальних видатків та відновлення критичної інфраструктури.
“Вдячний Уряду Канади за це рішення. А також особисто за лідерство у процесі другу України Заступниці Прем'єр-міністра та Міністру фінансів Канади Христі Фріланд. Випуск облігацій на користь України є надзвичайно важливим знаком підтримки на фоні варварських дій рф з руйнування енергетичної інфраструктури”, — зазначив Міністр фінансів України Сергій Марченко.
https://bit.ly/3ADDo0y
Кошти від випуску облігацій будуть спрямовані на пріоритетні бюджетні потреби України, у тому числі на фінансування соціальних видатків та відновлення критичної інфраструктури.
“Вдячний Уряду Канади за це рішення. А також особисто за лідерство у процесі другу України Заступниці Прем'єр-міністра та Міністру фінансів Канади Христі Фріланд. Випуск облігацій на користь України є надзвичайно важливим знаком підтримки на фоні варварських дій рф з руйнування енергетичної інфраструктури”, — зазначив Міністр фінансів України Сергій Марченко.
https://bit.ly/3ADDo0y
Огляд ICU: Результати ОВДП-аукціону - Мінфін 🇺🇦України відхиляє агресивний попит
На вчорашньому аукціоні Міністерство фінансів відхилило 80% попиту, відмовившись підвищувати ставки за більшістю облігацій, і залучило лише 1.2 млрд грн.
Найбільше учасники аукціону хотіли отримати вищі ставки за військовими ОВДП. За 4-місячними військовими облігаціями найбільша заявка на понад 3 млрд грн потребувала підвищення ставки на 100 б.п. до 15%, але Міністерство фінансів, мабуть, вирішило, що це завеликий крок після підвищення минулого тижня ставки на 50 б.п. За 10-місячними військовими облігаціями найбільша заявка була на майже 2 млрд грн або 99% попиту на цей інструмент, але потребувала підвищення ставки з 14% до 18%. Тож у підсумку ці дві заявки було відхилено, хоча вони могли принести бюджету ще приблизно 5 млрд грн.
Попит на звичайні (невійськові) облігації був менш агресивним. На 15-місячні папери лише одна невелика заявка потребувала підвищення ставки на 50 б.п., але обсяг у ній був менше 1 млн грн за номіналом. Тому й ставку було збережено на рівні 18.5%.
Єдиний інструмент, за яким попит був одностайним, були дворічні звичайні ОВДП. Весь попит був заявлений за ставкою 19.25%, що на 75 б.п. вище, ніж вони розміщувалися два тижні тому. Попит був трошки більшим за 1 млрд грн за номіналом та приніс бюджету 918 млн грн.
Міністерство фінансів продовжило підвищувати ставки за звичайними облігаціями, але відмовилося задовольнити агресивний попит на військові облігації, попри великий обсяг таких заявок. Можливо, саме потреба різкого підвищення ставок спричинила таке рішення емітента, але ці заявки стали дуже важливим індикативом для подальшого формування попиту на військові ОВДП на первинному ринку.
@BondsStocksUA
На вчорашньому аукціоні Міністерство фінансів відхилило 80% попиту, відмовившись підвищувати ставки за більшістю облігацій, і залучило лише 1.2 млрд грн.
Найбільше учасники аукціону хотіли отримати вищі ставки за військовими ОВДП. За 4-місячними військовими облігаціями найбільша заявка на понад 3 млрд грн потребувала підвищення ставки на 100 б.п. до 15%, але Міністерство фінансів, мабуть, вирішило, що це завеликий крок після підвищення минулого тижня ставки на 50 б.п. За 10-місячними військовими облігаціями найбільша заявка була на майже 2 млрд грн або 99% попиту на цей інструмент, але потребувала підвищення ставки з 14% до 18%. Тож у підсумку ці дві заявки було відхилено, хоча вони могли принести бюджету ще приблизно 5 млрд грн.
Попит на звичайні (невійськові) облігації був менш агресивним. На 15-місячні папери лише одна невелика заявка потребувала підвищення ставки на 50 б.п., але обсяг у ній був менше 1 млн грн за номіналом. Тому й ставку було збережено на рівні 18.5%.
Єдиний інструмент, за яким попит був одностайним, були дворічні звичайні ОВДП. Весь попит був заявлений за ставкою 19.25%, що на 75 б.п. вище, ніж вони розміщувалися два тижні тому. Попит був трошки більшим за 1 млрд грн за номіналом та приніс бюджету 918 млн грн.
Міністерство фінансів продовжило підвищувати ставки за звичайними облігаціями, але відмовилося задовольнити агресивний попит на військові облігації, попри великий обсяг таких заявок. Можливо, саме потреба різкого підвищення ставок спричинила таке рішення емітента, але ці заявки стали дуже важливим індикативом для подальшого формування попиту на військові ОВДП на первинному ринку.
@BondsStocksUA
Мінфін 🇺🇦України опублікував дані по фінансуванню бюджету України і виконанню зобов'язань міжнародними донорами з 24 лютого по 24 листопада 2022 р.
@BondsStocksUA
@BondsStocksUA
Огляд ICU: Макроекономічний огляд 🇺🇦України - Державний борг усе ще не є критично високим
Поєднання нових запозичень та девальвації гривні на 25% наприкінці липня призведе до зростання співвідношення державного боргу до ВВП України до 85% наприкінці 2022 року порівняно із 49% наприкінці минулого року. Проте це співвідношення навряд чи значно зросте наступного року, адже значна частина допомоги надійде у формі грантів.
Ми очікуємо, що співвідношення державного боргу до ВВП наступного року буде в діапазоні 85-90%. Наразі це не є свідченням неминучої боргової кризи. Україна матиме дуже сприятливий графік обслуговування валютних боргів після війни, й він навряд чи створюватиме значні проблеми для ліквідності державних фінансів.
Водночас навряд чи вдасться уникнути нового раунду реструктуризації єврооблігацій України (19.8% державного боргу у вересні) із можливим частковим списанням номіналу в силу двох причин. По-перше, Україна потребуватиме значного простору для фіскального стимулювання економіки після війни. По-друге, часткового списання приватних боргів можуть вимагати іноземні уряди та міжнародні фінансові організації, які надавали Україні гранти та кредити за ставками, нижчими за ринкові. Проте Мінфін навряд чи вийде із новою пропозицією про реструктуризацію значно раніше, ніж завершиться дворічний пільговий період, протягом якого Україна не здійснює жодних платежів за єврооблігаціями.
@BondsStocksUA
Поєднання нових запозичень та девальвації гривні на 25% наприкінці липня призведе до зростання співвідношення державного боргу до ВВП України до 85% наприкінці 2022 року порівняно із 49% наприкінці минулого року. Проте це співвідношення навряд чи значно зросте наступного року, адже значна частина допомоги надійде у формі грантів.
Ми очікуємо, що співвідношення державного боргу до ВВП наступного року буде в діапазоні 85-90%. Наразі це не є свідченням неминучої боргової кризи. Україна матиме дуже сприятливий графік обслуговування валютних боргів після війни, й він навряд чи створюватиме значні проблеми для ліквідності державних фінансів.
Водночас навряд чи вдасться уникнути нового раунду реструктуризації єврооблігацій України (19.8% державного боргу у вересні) із можливим частковим списанням номіналу в силу двох причин. По-перше, Україна потребуватиме значного простору для фіскального стимулювання економіки після війни. По-друге, часткового списання приватних боргів можуть вимагати іноземні уряди та міжнародні фінансові організації, які надавали Україні гранти та кредити за ставками, нижчими за ринкові. Проте Мінфін навряд чи вийде із новою пропозицією про реструктуризацію значно раніше, ніж завершиться дворічний пільговий період, протягом якого Україна не здійснює жодних платежів за єврооблігаціями.
@BondsStocksUA
Сергій Марченко для Reuters: Витрати на відновлення значно зростають з кожною масованою ракетною атакою на 🇺🇦Україну
Міністр фінансів України Сергій Марченко в інтерв’ю для Reuters розповів про потреби Держбюджету для покриття пріоритетних видатків у 2023 році та зростаючі витрати на відновлення через масовані ракетні обстріли росією.
Основні тези з інтерв’ю:
Останні ракетні удари росії по всій території України спричинили найбільші перебої в енергопостачанні за 9 місяців місяців війни. Усі українські атомні електростанції зупинили роботу вперше за 40 років. Нам потрібна додаткова фінансова підтримка від партнерів, щоб покрити системно зростаючі витрати на реконструкцію.
У вересні Світовий банк, Уряд України та Європейська Комісія презентували звіт «Швидка оцінка завданої шкоди та потреб на відновлення», у якому оцінили відновлення інфраструктури України у 105 мільярдів доларів США. Проте станом на кінець листопада ця сума вже неактуальна. Наші збитки значно зростають з кожним днем війни.
У наступному році ми розраховуємо на прогнозовану та стійку фінансову підтримку від наших міжнародних партнерів. Для покриття дефіциту Бюджету-2023 нам потрібні додатково від 3 млрд доларів США щомісяця на пріоритетні, зокрема соціальні та гуманітарні, видатки.
У серпні цього року ми досягли домовленості з інвесторами України щодо відстрочення виплат за єврооблігаціями на 2 роки. Починаючи з квітня 2023 року буде скасовано заборону на репатріацію прибутків для тих інвесторів, які інвестували в гривневі державні облігації України з термінами погашення після 1 квітня 2023 року. Ми розраховуємо, що внутрішній ринок державних облігацій першим поверне потоки приватного капіталу в країну.
@BondsStocksUA
Міністр фінансів України Сергій Марченко в інтерв’ю для Reuters розповів про потреби Держбюджету для покриття пріоритетних видатків у 2023 році та зростаючі витрати на відновлення через масовані ракетні обстріли росією.
Основні тези з інтерв’ю:
Останні ракетні удари росії по всій території України спричинили найбільші перебої в енергопостачанні за 9 місяців місяців війни. Усі українські атомні електростанції зупинили роботу вперше за 40 років. Нам потрібна додаткова фінансова підтримка від партнерів, щоб покрити системно зростаючі витрати на реконструкцію.
У вересні Світовий банк, Уряд України та Європейська Комісія презентували звіт «Швидка оцінка завданої шкоди та потреб на відновлення», у якому оцінили відновлення інфраструктури України у 105 мільярдів доларів США. Проте станом на кінець листопада ця сума вже неактуальна. Наші збитки значно зростають з кожним днем війни.
У наступному році ми розраховуємо на прогнозовану та стійку фінансову підтримку від наших міжнародних партнерів. Для покриття дефіциту Бюджету-2023 нам потрібні додатково від 3 млрд доларів США щомісяця на пріоритетні, зокрема соціальні та гуманітарні, видатки.
У серпні цього року ми досягли домовленості з інвесторами України щодо відстрочення виплат за єврооблігаціями на 2 роки. Починаючи з квітня 2023 року буде скасовано заборону на репатріацію прибутків для тих інвесторів, які інвестували в гривневі державні облігації України з термінами погашення після 1 квітня 2023 року. Ми розраховуємо, що внутрішній ринок державних облігацій першим поверне потоки приватного капіталу в країну.
@BondsStocksUA
#Интересное
🇨🇦🇺🇦Канада размещает бонды в поддержку Украины
В начале следующей недели Правительство Канады завершит размещение облигаций в поддержку украинской государственности (англ. Ukraine Sovereignty Bonds). Приобрести бумаги на первичном рынке смогут только резиденты Канады.
💬По словам Министерства финансов Канады, привлечённые средства будут направлены на обеспечение граждан Украины жизненно важными ресурсами: социальными выплатами, топливом и восстановление энергетической инфраструктуры, а также не могут быть использованы для финансирования военных действий. Посредником при переводе средств выступит Международный валютный фонд.
🔜Процесс первичного размещения был инициирован 21 ноября и завершится 29 ноября. Объём выпуска составит 500 млн канадских долл. Ориентир ставки купона – 3.3%. Срок обращения бумаг составит 5 лет.
После завершения размещения выпуск будет доступен на Cbonds.
🇨🇦🇺🇦Канада размещает бонды в поддержку Украины
В начале следующей недели Правительство Канады завершит размещение облигаций в поддержку украинской государственности (англ. Ukraine Sovereignty Bonds). Приобрести бумаги на первичном рынке смогут только резиденты Канады.
💬По словам Министерства финансов Канады, привлечённые средства будут направлены на обеспечение граждан Украины жизненно важными ресурсами: социальными выплатами, топливом и восстановление энергетической инфраструктуры, а также не могут быть использованы для финансирования военных действий. Посредником при переводе средств выступит Международный валютный фонд.
🔜Процесс первичного размещения был инициирован 21 ноября и завершится 29 ноября. Объём выпуска составит 500 млн канадских долл. Ориентир ставки купона – 3.3%. Срок обращения бумаг составит 5 лет.
После завершения размещения выпуск будет доступен на Cbonds.