Андрій Білецький
57.9K subscribers
2.53K photos
1.13K videos
4 files
1.73K links
Командир Третьої окремої штурмової бригади

YouTube: youtube.com/@BiletskyAndriy
Twitter: twitter.com/BiletskyAndriy
Download Telegram
Літо, спека, море. Спортивні молоді хлопці в плавках та в'єтнамках. Але, не такі вже і прості – за спиною в кожного автомат.

Це – Азов зразка червня 2014-го року, живе, тренується і готується до звільнення Маріуполя.

А потім настає 4:30 ранку 13 червня 2014 року. Азов іде в бій. На жилах, на характері. Не завдяки, а всупереч владі та палицям у колеса, бере Маріуполь. Повертає місто додому в Україну.

Це був початок низки перемог та звільнених міст.

А кінець десь там, у завтрашньому дні. Коли український прапор замайорить над Донецьком, Сімферополем та Краснодаром.

Зі святом, українці!
Зі святом, азовці!

@BiletskyAndriy
🔥 Наживо!

В інформагентстві "Інтерфакс-Україна" розпочалась прес-конференція першої п'ятірки об'єднаних сил патріотів та націоналістів, що балотуються до Верховної Ради за списком ВО "Свобода".

⭕️ Дивіться трансляцію за посиланням: https://youtu.be/tR2kM1Bi708

Учасники:
- лідер "Національного Корпусу" Андрій Білецький;
- лідер ВО "Свобода" Олег Тягнибок;
- командир Української добровольчої армії Дмитро Ярош;
- голова "Правого сектору" Андрій Тарасенко;
- віце-спікер Верховної Ради України VII скликання, голова секретаріату ВО "Свобода" Руслан Кошулинський.

#Нацкорпус #ОбєднаніНаціоналісти #ІнтерфаксУкраїна

🇺🇦 Національний Корпус
“Як не буде в нас сили, не осягнемо нічого, хоч би все найкраще для нас складалося. Як же ж будемо мати силу, тоді вийдемо переможцями з найгіршого лихоліття і здобудемо все, що нам треба” (Євген Коновалець).

128 років від дня народження Полковника.
Вулицями Маріуполя крокують його захисники. Нехай містяни пам'ятають: «Азов» завжди на варті їх спокою!
Звільнення Маріуполя: 5 років тому ми перемогли, але головна перемога ще попереду

Про неможливість будь-чого завжди говорять ті, хто або не здатний на вчинок, або не хоче нічого робити.

П’ять років тому невеликій кількості молодих, не дуже досвідчених та недостатньо озброєних азовців також говорили, що звільнити Маріуполь, – що на той час впевнено обростав російською заразою та бацилами сепаратизму, – неможливо.
Нам, а також нашим побратимам з інших підрозділів, говорили, що нас мало, що ворог занадто підступний, а місцеве населення деморалізоване та байдуже.

Проте «Азов» в Маріуполі довів, що вмотивованість патріотів-пасіонаріїв по захисту своєї землі сильніша за відмовки, зневіру та небажання захищатися слабких духом чиновників та псевдодержавників в купі з п’ятою колоною.

https://blogs.pravda.com.ua/authors/bileckyj/5d051b31c5fe0/

@BiletskyAndriy
Співчуваю родині свого колеги Дмитра Тимчука, який на початку війни проводив колосальну інформаційну роботу на користь України. Щодо його «самогубства» – я не вірю в такі збіги та випадковості.

Ворожі спецслужби почувають себе в нас, як вдома. Їх першочергова ціль – українські патріоти. Реванш близько! Тому кожен українець повинен постати на боротьбу проти цієї небезпеки!

@BiletskyAndriy
Сьогодні підконтрольна Кернесу антиукраїнська більшість міськради Харкова остаточно довела свою ворожу сутність. Рішення повернути проспекту Петра Григоренка стару назву – імені радянського м'ясника Жукова – це вороже Україні рішення!

Петро Григоренко – визначна постать української історії Другої світової війни. Будучи радянським генералом, він мав сміливість повставати проти сталінської машини репресій. Зокрема, проти депортації кримських татар та інших народів. Будучи дисидентом, пройшов крізь радянські тюрми та заклади каральної психіатрії.

Георгій Жуков – радянський генерал, що отримав прижиттєве призвисько «М'ясник» та увійшов у справжню, позбавлену від міфів радянщини, історію як кат українського народу. Він особисто посилав на вірну смерть сотні тисяч українців. Тільки в Битві за Дніпро 1943 року Жуков поклав більш ніж 2 мільйони життів, своєю жорстокістю шокуючи навіть ворогів.

Називати вулиці, або будь-що інше в Україні на честь таких людей, як Жуков – просто злочин!

2 червня ми зробили символічний, але дієвий крок – повалили пам'ятник Жукову в Харкові. Скоріш за все, скоро доведеться «валити» не колишніх істуканів, а нинішніх реваншистів, що засіли в місцевих органах влади.

Але поки що мною вже підготовлений відповідний позов до адміністративного суду про скасування сьогоднішнього ганебного рішення Харківської міської ради.

Харків був і буде українським містом з українською владою!

@BiletskyAndriy
П'ять років нам нав'язують міф про безальтернативність "Мінську" для вирішення війни на Донбасі. Весь цей час Україна веде переговори з позиції слабкості. А слабких не поважають. Слабкі ніколи не досягають результатів.

https://blogs.pravda.com.ua/authors/bileckyj/5d0b676d6a077

@BiletskyAndriy