5 років країну годували байками про сильного переговорника Порошенка. Сильного дипломата. Сильного експерта з міжнародних питань. Сильного державника.
Що ми маємо на виході? За Порошенка кум Путіна Медведчук стає майже монополістом з постачання російського (білоруського) пального. Росія, а з нею Білорусь, запроваджують щодо України найсуворіші санкції з початку 2014-го, перекриваючи постачання нафтопродуктів та вугілля.
Несподівано виявляється, що Україна від них критично залежна. А ще несподівано виявляється, що Росія – наш головний торговельний партнер і паливо – головний продукт нашого імпорту. Чим більше Порошенко вдавав із себе патріота, тим в глибшу економічну залежність від ворога він свідомо заганяв країну.
Паралельно Путін підписує указ про видачу російських паспортів ОРДЛО. Несподівано виявляється, що «безальтернативний» Мінськ передбачив нуль запобіжників на такий випадок. Також «несподівано» виявляється, що Путін вже не раз проробляв подібний фінт – Південна Осетія, Абхазія, Придністров'я теж були по зав'язку забезпечені російськими паспортами, після чого Росія ставала безроздільним господарем цих територій.
Чи не забагато несподіванок як для політики сильного переговорника, дипломата, експерта і патріота? Ми – недосвідчені, не переговорники, не експерти і вже майже, за версією порохоботів, – агенти Кремля – всі 5 років заявляємо, що Україна повинна спиратися на Будапешт, а не Мінськ. Головними зовнішніми партнерами України повинні бути не Путін з Меркель.
Новообраний президент, команда якого пробубоніла щось непевне в унісон з чинним президентом, не повинен рухатися проторованою Порошенком дорогою в російську пастку. Він має історичний шанс змінити переговорний формат. А всі ми повинні бути готовими до повномасштабних бойових дій. Вчорашній указ Путіна – прямий пролог до війни.
@BiletskyAndriy
Що ми маємо на виході? За Порошенка кум Путіна Медведчук стає майже монополістом з постачання російського (білоруського) пального. Росія, а з нею Білорусь, запроваджують щодо України найсуворіші санкції з початку 2014-го, перекриваючи постачання нафтопродуктів та вугілля.
Несподівано виявляється, що Україна від них критично залежна. А ще несподівано виявляється, що Росія – наш головний торговельний партнер і паливо – головний продукт нашого імпорту. Чим більше Порошенко вдавав із себе патріота, тим в глибшу економічну залежність від ворога він свідомо заганяв країну.
Паралельно Путін підписує указ про видачу російських паспортів ОРДЛО. Несподівано виявляється, що «безальтернативний» Мінськ передбачив нуль запобіжників на такий випадок. Також «несподівано» виявляється, що Путін вже не раз проробляв подібний фінт – Південна Осетія, Абхазія, Придністров'я теж були по зав'язку забезпечені російськими паспортами, після чого Росія ставала безроздільним господарем цих територій.
Чи не забагато несподіванок як для політики сильного переговорника, дипломата, експерта і патріота? Ми – недосвідчені, не переговорники, не експерти і вже майже, за версією порохоботів, – агенти Кремля – всі 5 років заявляємо, що Україна повинна спиратися на Будапешт, а не Мінськ. Головними зовнішніми партнерами України повинні бути не Путін з Меркель.
Новообраний президент, команда якого пробубоніла щось непевне в унісон з чинним президентом, не повинен рухатися проторованою Порошенком дорогою в російську пастку. Він має історичний шанс змінити переговорний формат. А всі ми повинні бути готовими до повномасштабних бойових дій. Вчорашній указ Путіна – прямий пролог до війни.
@BiletskyAndriy
👍1
Порошенко створює «праву» партію.
Праві за економічний і зовнішньополітичний суверенітет – Порошенко за васалітет і пряме управління Україною Заходом та МВФ.
Праві за традиційні цінності – Порошенко за гей-паради.
Праві за відповідальне володіння зброєю, концепцію озброєного народу, повернення ядерного статусу Україні як запоруки безпеки – Порошенко за концепцію людини-вівці, озброєної тільки гаслами з телевізору і за плазування в Мінську перед РФ як запоруки, що сильно бити не будуть.
Надзвичайно «права» політсила! Думаю, достойне місце в ній займуть такі видатні праві, як Розенблат, Кононенко, Грановський, Гройсман, ну і обов'язково Свинарчуки з Іриною Геращенко!
У символіці нової «правої» партії Порошенко просто домалює до ЛГБТшної веселки червоно-чорні кольори.
@BiletskyAndriy
Праві за економічний і зовнішньополітичний суверенітет – Порошенко за васалітет і пряме управління Україною Заходом та МВФ.
Праві за традиційні цінності – Порошенко за гей-паради.
Праві за відповідальне володіння зброєю, концепцію озброєного народу, повернення ядерного статусу Україні як запоруки безпеки – Порошенко за концепцію людини-вівці, озброєної тільки гаслами з телевізору і за плазування в Мінську перед РФ як запоруки, що сильно бити не будуть.
Надзвичайно «права» політсила! Думаю, достойне місце в ній займуть такі видатні праві, як Розенблат, Кононенко, Грановський, Гройсман, ну і обов'язково Свинарчуки з Іриною Геращенко!
У символіці нової «правої» партії Порошенко просто домалює до ЛГБТшної веселки червоно-чорні кольори.
@BiletskyAndriy
👍1
Відвідав випуск школи молодих лідерів ім. Аксьона і Хоми.
Надзвичайно важливий проект нашого Руху, адже інформаційне суспільство вимагає перетворення освіти на безперервний процес. Тому отримувати нові знання і вміння потрібно постійно. В іншому випадку можна миттєво відстати від світу, що постійно змінюється.
Більшість в адміністрації школи – ветерани. Символічно, що серед них є й азовці, які безпосередньо брали участь в останньому бою Аксьона і Хоми. Тому школа для них – це щось більше, ніж просто освітній проект. Це продовження боротьби за майбутнє України.
@BiletskyAndriy
Надзвичайно важливий проект нашого Руху, адже інформаційне суспільство вимагає перетворення освіти на безперервний процес. Тому отримувати нові знання і вміння потрібно постійно. В іншому випадку можна миттєво відстати від світу, що постійно змінюється.
Більшість в адміністрації школи – ветерани. Символічно, що серед них є й азовці, які безпосередньо брали участь в останньому бою Аксьона і Хоми. Тому школа для них – це щось більше, ніж просто освітній проект. Це продовження боротьби за майбутнє України.
@BiletskyAndriy
👍1
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
5 років бойовому гаслу ПТН-ХЛО!
Як і 5 років тому, у Харкові пройшов марш. Колону ведуть ті ж хлопці. Багато хто з них за цей час пройшов війну, багато кого поранили. Дехто загинув.
Але і тоді, і зараз саме на них тримається Український Харків!
@BiletskyAndriy
Як і 5 років тому, у Харкові пройшов марш. Колону ведуть ті ж хлопці. Багато хто з них за цей час пройшов війну, багато кого поранили. Дехто загинув.
Але і тоді, і зараз саме на них тримається Український Харків!
@BiletskyAndriy
👍1
Forwarded from Азовське сімейство!!
Привітай полк "Азов"!
Вже за кілька днів "Азов" святкуватиме своє п'ятиріччя. За цей час ми досягли перемог, які увійдуть в історію. Ми брали участь у запеклих боях, жертвували життям, втрачали побратимів. Ми крок за кроком йшли до перемоги з найголовнішою метою - відстояти рідну землю.
Ми - унікальне явище в новітній історії України. Люди, які не мали жодного стосунку до військового фаху, у тяжкий для країни час взяли до рук зброю і створили найпрофесійніший підрозділ в Україні.
Ми - єдиний добробат, що зміг стати зразком нової армії. Азовці не говорять про стандарти НАТО, ми давно за ними живемо.
Ми - це тисячі добровольців, від зовсім юних до тих, хто вже давно має онуків. Щодня ми повторюємо найважливіші слова - нашу Молитву і спрямовуємо наші сили й дії в ім'я Могутньої та Соборної України.
Ми - це родина полку "Азов". Давайте привітаємо один одного, побратимів, командирів та усіх причетних до спільної справи з п‘ятиріччям!
До 5-го травня - пам’ятної дати і дня заснування нашого полку - ми запускаємо флешмоб "Привітай полк "Азов".
Публікуйте у соцмережах спогади, фото, відео, сторіс з хештегами #азов5років та #полкАзов.
Привітайте близьких, які стали добровольцями "Азову"!
Вже за кілька днів "Азов" святкуватиме своє п'ятиріччя. За цей час ми досягли перемог, які увійдуть в історію. Ми брали участь у запеклих боях, жертвували життям, втрачали побратимів. Ми крок за кроком йшли до перемоги з найголовнішою метою - відстояти рідну землю.
Ми - унікальне явище в новітній історії України. Люди, які не мали жодного стосунку до військового фаху, у тяжкий для країни час взяли до рук зброю і створили найпрофесійніший підрозділ в Україні.
Ми - єдиний добробат, що зміг стати зразком нової армії. Азовці не говорять про стандарти НАТО, ми давно за ними живемо.
Ми - це тисячі добровольців, від зовсім юних до тих, хто вже давно має онуків. Щодня ми повторюємо найважливіші слова - нашу Молитву і спрямовуємо наші сили й дії в ім'я Могутньої та Соборної України.
Ми - це родина полку "Азов". Давайте привітаємо один одного, побратимів, командирів та усіх причетних до спільної справи з п‘ятиріччям!
До 5-го травня - пам’ятної дати і дня заснування нашого полку - ми запускаємо флешмоб "Привітай полк "Азов".
Публікуйте у соцмережах спогади, фото, відео, сторіс з хештегами #азов5років та #полкАзов.
Привітайте близьких, які стали добровольцями "Азову"!
👍1
Полку «Азов» 5 років
У ніч на 5 травня до Маріуполя виїхав загін «чорних чоловічків», українських партизанів. А через дві доби до Києва повернувся вже батальйон «Азов». У жовтому, простреленому як решето, автобусі без вікон, але з полоненим «міністром оборони ДНР». З цієї перемоги почалась полкова історія. Потім були звільнення Мар'їнки, визволення та оборона Маріуполя, Іловайськ, Широкинська операція, перетворення добровольчого загону, мабуть, у найбоєздатніший регулярний підрозділ по обидва боки фронту. Підрозділ, що і сьогодні результативно воює на передовій. Підрозділ, за який мені, як засновнику і першому командиру, не соромно. Навпаки, я гордий з того, що був частиною цього вже легендарного формування. І я назавжди залишуся у лавах широкої Азовської родини, яка за ці 5 років сформувалася навколо полку, об'єднавши добровольців, волонтерів та ветеранів.
Зі святом, азовці!
У ніч на 5 травня до Маріуполя виїхав загін «чорних чоловічків», українських партизанів. А через дві доби до Києва повернувся вже батальйон «Азов». У жовтому, простреленому як решето, автобусі без вікон, але з полоненим «міністром оборони ДНР». З цієї перемоги почалась полкова історія. Потім були звільнення Мар'їнки, визволення та оборона Маріуполя, Іловайськ, Широкинська операція, перетворення добровольчого загону, мабуть, у найбоєздатніший регулярний підрозділ по обидва боки фронту. Підрозділ, що і сьогодні результативно воює на передовій. Підрозділ, за який мені, як засновнику і першому командиру, не соромно. Навпаки, я гордий з того, що був частиною цього вже легендарного формування. І я назавжди залишуся у лавах широкої Азовської родини, яка за ці 5 років сформувалася навколо полку, об'єднавши добровольців, волонтерів та ветеранів.
Зі святом, азовці!
👍1
Річниця з дня утворення добровольчого батальйону «Азов» нагадує, що час невблаганно біжить, стираючи з пам'яті імена, дати і місцевості. У постійному вирі подій всі ті важливі деталі забуваються – якщо їх не фіксувати. Вирішив почати серію публікацій зі спогадами побратимів про ті визначні події, які стали початком величних звершень. Це буде цікаво не лише учасникам бойових дій, жителям прифронтових територій і журналістам, а й кожному, хто досліджує історію нашої боротьби за державність.
👍1
Спогади Ігоря «Душмана» Княжанського про передісторію створення батальйону, перші дні його формування та бої з кремлівськими терористами.
https://telegra.ph/-05-04-26
https://telegra.ph/-05-04-26
Telegraph
Спогади Душмана про створення батальйону «Азов»
Згадуючи дні створення батальйону «Азов» 5 травня 2014 року, хочу розповісти про те, як перед тим наші нечисленні відчайдухи готувалися до цього, беззбройні, фактично «голими руками», боролися з повзучою кремлівською окупацією на Сході України. Батальйон…
👍1
Свято для ветеранів, чи свято для колаборантів?
«Нащадки тих, хто програв, тимчасово взяли верх над нащадками переможців» – сказав сьогодні нардеп Вілкул на мітингу в Кривому Розі. Складно не погодитися. Політик, який святкує закінчення війни в момент, коли в його країні триває інша війна, цього разу не збрехав. Але і тоді, і зараз є люди, які пішли захищати свою країну ціною свого життя, а є хитрі щурі, які пересиджують війну в теплому місці. Вілкул, Бойко, Новинський, Медведчук та інші організатори щорічного шабашу проросійських сил не пішли віддавати свої життя за батьківщину. Вони люблять її раз на рік – на 9 травня. Коли любити можна разом з російськими братушками. І коли для цього не треба жертвувати життям та здоров'ям. Навіть грошима не треба. Ця каста ніколи не воюватиме. І в 1941-му не пішла б. І предки їхні, судячи з поведінки нащадків, не ходили.
Батько колишнього головного провідника російських інтересів в Україні Віктора Януковича війну відсидів у тюрмі за кримінальною статтею. Батько нинішнього головного провідника російських інтересів в Україні Віктора Медведчука був поліцаєм в окупованому селі. Як свідчать розсекречені документи, він не був ні ОУНівцем, ні партизаном.
Тож Вілкул знає, про що каже: ці люди лише тимчасово взяли верх над нащадками переможців. Весь проросійський балаган з георгіївськими стрічками і портретами чужих людей в руках даремно асоціює себе з тими, хто справді воював за свою землю. Таких тоді називали колаборантами і розстрілювали. Таких і зараз слід називати колаборантами. Вони теж повинні відійти у забуття. Як мінімум – політичне.
І це вони – не В'ятрович, не Ющенко, не Порошенко, знецінюють 9 травня, перетворюючи його на щорічний огидний танець на кістках. Це вони зробили все, щоб жодна порядна людина сьогодні не вийшла на 9 травня вшанувати тих, хто воював. Бо саме вони перетворили 9 травня з дня пам'яті на день колаборанта з нинішнім ворогом – Росією.
@BiletskyAndriy
«Нащадки тих, хто програв, тимчасово взяли верх над нащадками переможців» – сказав сьогодні нардеп Вілкул на мітингу в Кривому Розі. Складно не погодитися. Політик, який святкує закінчення війни в момент, коли в його країні триває інша війна, цього разу не збрехав. Але і тоді, і зараз є люди, які пішли захищати свою країну ціною свого життя, а є хитрі щурі, які пересиджують війну в теплому місці. Вілкул, Бойко, Новинський, Медведчук та інші організатори щорічного шабашу проросійських сил не пішли віддавати свої життя за батьківщину. Вони люблять її раз на рік – на 9 травня. Коли любити можна разом з російськими братушками. І коли для цього не треба жертвувати життям та здоров'ям. Навіть грошима не треба. Ця каста ніколи не воюватиме. І в 1941-му не пішла б. І предки їхні, судячи з поведінки нащадків, не ходили.
Батько колишнього головного провідника російських інтересів в Україні Віктора Януковича війну відсидів у тюрмі за кримінальною статтею. Батько нинішнього головного провідника російських інтересів в Україні Віктора Медведчука був поліцаєм в окупованому селі. Як свідчать розсекречені документи, він не був ні ОУНівцем, ні партизаном.
Тож Вілкул знає, про що каже: ці люди лише тимчасово взяли верх над нащадками переможців. Весь проросійський балаган з георгіївськими стрічками і портретами чужих людей в руках даремно асоціює себе з тими, хто справді воював за свою землю. Таких тоді називали колаборантами і розстрілювали. Таких і зараз слід називати колаборантами. Вони теж повинні відійти у забуття. Як мінімум – політичне.
І це вони – не В'ятрович, не Ющенко, не Порошенко, знецінюють 9 травня, перетворюючи його на щорічний огидний танець на кістках. Це вони зробили все, щоб жодна порядна людина сьогодні не вийшла на 9 травня вшанувати тих, хто воював. Бо саме вони перетворили 9 травня з дня пам'яті на день колаборанта з нинішнім ворогом – Росією.
@BiletskyAndriy
👍2