Те же самые два источника мне сообщили, что Крымский мост уже подорван и идёт освобождение Севастополя. А ещё два источника мне подтвердили, что если подобный вброс собирает почти 27 000 лайков за час, то критическое мышление у многих украинцев даже не начинало сформировываться. О! Тут ещё один источник из Минска звонит. Видимо хочет показать, откуда на Беларусь готовилось нападение.
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Нет, это не комедия. Это жизнь. Дремучая жизнь России. Эволюция... Цивилизация... Пещерный каменный век это. И ржака. )))
120 доба активної фази 8-річної війни Росії проти України! 4 місяць йдуть бої. Ворог не може нас подолати. Ми переможемо! Всі тут?
Прекрасное обещание от обещателя создать 500 000 новых рабочих мест за месяц и подать в Раду программу деятельности правительства. Правда полмиллиона новых рабочих мест так и не были созданы за месяц, а правительство уже второй год работает без программы, но это мелочи. У меня вопрос, а почему ещё не наступила та неделя, когда уже должна была решиться проблема дефицита горючего на АЗС? Все же два месяца прошло после обещания. Или Шмыгаль специализируется лишь на обещаниях? А может пора взять в Кабмин кого-то, кто будет специализироваться на выполнении?
Британская разведка выпустила свой очередной ежедневный анализ о ситуации в районе Лисичанска:
• с 19 июня оккупационные силы, скорее всего, продвинулись более чем на 5 км к южным подступам Лисичанска.
• некоторые украинские части отошли, вероятно, чтобы не попасть в окружение.
• улучшение показателей России в этом секторе, вероятно, является результатом недавнего усиления подразделения и сильной концентрации огня.
• вражеские войска оказывают все большее давление на Лисичанско-Северодонецкий карман своим ползучим продвижением по окраинам застроенных территорий. Однако их усилия по достижению более глубокого окружения для захвата западной части Донецкой области остаются безуспешными.
• с 19 июня оккупационные силы, скорее всего, продвинулись более чем на 5 км к южным подступам Лисичанска.
• некоторые украинские части отошли, вероятно, чтобы не попасть в окружение.
• улучшение показателей России в этом секторе, вероятно, является результатом недавнего усиления подразделения и сильной концентрации огня.
• вражеские войска оказывают все большее давление на Лисичанско-Северодонецкий карман своим ползучим продвижением по окраинам застроенных территорий. Однако их усилия по достижению более глубокого окружения для захвата западной части Донецкой области остаются безуспешными.
Пообщался с человеком, который сегодня служить ЗСУ обычным солдатом, а в 2013 году был близок к власти. Он показывал интересные фотки на телефоне и рассказал мне о том, как в те времена "регионалы" распланировали перспективы и считали, что все контролируют. Рассказал о том, как они видели будущее Украины, о том, что Янукович выиграет второй раз, о том, что к 2020 году подрастет и повзрослеет Янукович-джуниор, который сменит папашу, о том, кто на что окончательно "сядет", о том, что будут и дальше схемы и темы по распилу бабла с РФ, о том, кто и что будет "доить", о том... Но Майдан разрушил все их планы. А ведь они были уверены на 200% в том, что все у них будет так, как они задумали.
Думаю, что теперь я еще много интересного узнаю. Но я в очередной раз убеждаюсь, что власть у нас всегда живёт своими планами и иллюзиями, в которых ориентируется на личные хотелки. А история, каждый раз, развивается иначе. Это Украина, детка.
Думаю, что теперь я еще много интересного узнаю. Но я в очередной раз убеждаюсь, что власть у нас всегда живёт своими планами и иллюзиями, в которых ориентируется на личные хотелки. А история, каждый раз, развивается иначе. Это Украина, детка.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Дмитрий Назаров опубликовал басню, которая называется "Хрен". Сегодня в России критически можно говорить лишь языком Эзопа, Лафонтена и Крылова. А мне интересно, о ком это он в этой басне рассказывает? :)
Русня - это ворье. Они крадут все, что могут. Земли, идеи, трусы. Все, до чего могут дотянуться. Потому что это их мировоззрение. Поэтому я не удивлен, что оккупанты демонтировали и украли крупнейшую в Украине солнечную электростанцию СЭС 50 МВт «Тоkmak Solar Energy» под Токмаком в Запорожской области площадью 96 га (около 100 футбольных полей). Нация мародеров.
Forwarded from Валерій Залужний
#історії_героїв
«Мої бійці для мене вже переможці», – командир 93-тя ОМБр Холодний Яр Руслан Шевчук про своїх «холодноярців» говорить з гордістю. Бійці стоять на рубежах і добряче, каже комбриг, «перемелюють ворога і ламають йому зуби».
– Можу навести безліч прикладів їхнього героїзму, – говорить Руслан Шевчук. – Коли одна рота дві доби поспіль веде бій з переважаючими силами противника, ми проводимо ротацію, наступна рота так само важко б’ється, але не відходить. Коли на мотопіхотні підрозділи виходять танкові колони, а вони все одно ведуть бій. Коли взвод не утримує позицію, ми розуміємо, що йому треба відходити, а командир взводу приймає рішення залишитися, віддає свої документи і телефон, відправляє свій особовий склад і сам прикриває їхній відхід попри поранення. Це героїчні вчинки! І вони бувають щодня.
Характер дій російських військ, наголошує комбриг, зараз суттєво змінився. Якщо на початку повномасштабного вторгнення характерними були глибокі танкові прориви, то зараз ворог використовує тактику «ударного кулака»: спочатку йде бронетехніка – не менше роти танків, далі піхота.
– Тобто пробили на невелику глибину, розширили плацдарм, закріпилися і тільки потім намагаються нарощувати темп. Ворог зараз більш обережний, бо вже встиг відчути нашу протидію, – пояснює командир. – Наша піхота в ближньому бою не беззбройна навіть проти танків противника. Зокрема, завдяки новітнім зразкам протитанкового озброєння ближньої дії, яке ми отримали від наших союзників – Javelin, NLAW. Воювати є чим. Був випадок, наприклад, коли на одну роту вийшло 6 танків. За 10 хвилин бою три танки було знищено, решта відступили. Я думаю, що коли 50% сили противника, що наступає, знищено, то у противника зникає бажання продовжувати наступ. Також досить непогано зарекомендували себе наші протитанкові комплекси – «Стугна», «Корсар».
Командир бригади переконаний, що нинішню війну не можна порівнювати з жодною попередньою.
– Так ще ніхто у світі не воював. Це війна артилерії і бронетехніки, вони застосовуються дуже потужно. Звичайному піхотинцю в таких умовах виживати дуже тяжко. Вогонь артилерії й танків сьогодні коригується за допомогою безпілотної авіації. Розвідка місцевості відбувається динамічніше. Хто швидше отримує інформацію, той швидше приймає рішення і, відповідно, підвищує ефективність техніки, заощаджує боєприпаси та зберігає особовий склад. Має бути постійний розвиток озброєння як для знищення противника, так і для захисту. Увесь час потрібно вчитися. Так, непросто. Але ми на своїй землі, ми ні до кого в гості не приходили, «руський мір» не кликали, – говорить командир.
Формат ведення бойових дій, безперечно, увійде до підручників з військової науки, упевнений комбриг.
– Те, що «пише книжка», те, чому навчають у військових інститутах та академіях, суттєво відрізняється від того, що зараз відбувається. Є багато тактичних прикладів військових хитрощів, які доводиться застосовувати, але про це зараз зарано розповідати. Про це можна буде розмовляти після закінчення війни. Це все зафіксовано в бойових наказах та розпорядженнях, в журналах ведення бойових дій. Це свого роду історичні документи, – підсумовує Руслан Шевчук.
#Україна_тримається_на_наших_плечах
@CinCAFU
«Мої бійці для мене вже переможці», – командир 93-тя ОМБр Холодний Яр Руслан Шевчук про своїх «холодноярців» говорить з гордістю. Бійці стоять на рубежах і добряче, каже комбриг, «перемелюють ворога і ламають йому зуби».
– Можу навести безліч прикладів їхнього героїзму, – говорить Руслан Шевчук. – Коли одна рота дві доби поспіль веде бій з переважаючими силами противника, ми проводимо ротацію, наступна рота так само важко б’ється, але не відходить. Коли на мотопіхотні підрозділи виходять танкові колони, а вони все одно ведуть бій. Коли взвод не утримує позицію, ми розуміємо, що йому треба відходити, а командир взводу приймає рішення залишитися, віддає свої документи і телефон, відправляє свій особовий склад і сам прикриває їхній відхід попри поранення. Це героїчні вчинки! І вони бувають щодня.
Характер дій російських військ, наголошує комбриг, зараз суттєво змінився. Якщо на початку повномасштабного вторгнення характерними були глибокі танкові прориви, то зараз ворог використовує тактику «ударного кулака»: спочатку йде бронетехніка – не менше роти танків, далі піхота.
– Тобто пробили на невелику глибину, розширили плацдарм, закріпилися і тільки потім намагаються нарощувати темп. Ворог зараз більш обережний, бо вже встиг відчути нашу протидію, – пояснює командир. – Наша піхота в ближньому бою не беззбройна навіть проти танків противника. Зокрема, завдяки новітнім зразкам протитанкового озброєння ближньої дії, яке ми отримали від наших союзників – Javelin, NLAW. Воювати є чим. Був випадок, наприклад, коли на одну роту вийшло 6 танків. За 10 хвилин бою три танки було знищено, решта відступили. Я думаю, що коли 50% сили противника, що наступає, знищено, то у противника зникає бажання продовжувати наступ. Також досить непогано зарекомендували себе наші протитанкові комплекси – «Стугна», «Корсар».
Командир бригади переконаний, що нинішню війну не можна порівнювати з жодною попередньою.
– Так ще ніхто у світі не воював. Це війна артилерії і бронетехніки, вони застосовуються дуже потужно. Звичайному піхотинцю в таких умовах виживати дуже тяжко. Вогонь артилерії й танків сьогодні коригується за допомогою безпілотної авіації. Розвідка місцевості відбувається динамічніше. Хто швидше отримує інформацію, той швидше приймає рішення і, відповідно, підвищує ефективність техніки, заощаджує боєприпаси та зберігає особовий склад. Має бути постійний розвиток озброєння як для знищення противника, так і для захисту. Увесь час потрібно вчитися. Так, непросто. Але ми на своїй землі, ми ні до кого в гості не приходили, «руський мір» не кликали, – говорить командир.
Формат ведення бойових дій, безперечно, увійде до підручників з військової науки, упевнений комбриг.
– Те, що «пише книжка», те, чому навчають у військових інститутах та академіях, суттєво відрізняється від того, що зараз відбувається. Є багато тактичних прикладів військових хитрощів, які доводиться застосовувати, але про це зараз зарано розповідати. Про це можна буде розмовляти після закінчення війни. Це все зафіксовано в бойових наказах та розпорядженнях, в журналах ведення бойових дій. Це свого роду історичні документи, – підсумовує Руслан Шевчук.
#Україна_тримається_на_наших_плечах
@CinCAFU
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Воины ЗСУ передают горячий 🔥 привет оккупантам и шлют им лучики добра. Хорошей прожарки, русня!
Половина людей сдаются на пути к своей цели, потому что им никто не сказал: Я верю в тебя, у тебя все получится! Не стесняйтесь это говорить. Можно и самому себе.
Forwarded from ГОЛОБУЦЬКИЙ (Алексей Голобуцкий)
Як я й казав, Росія вср... обламалась зі збройною помстою Литві за обмеження транзиту до «Калінінґрадской області». Війни не буде.
Російські націоналісти і фанатики-імперіалісти вимагали трохи не ядерного удару по Вільнюсу, «щоб поставити на місце нахабних литовців». Ну і, звісно, збройними методами приєднати територію Литви до Росії, попередньо денонсувавши угоди про визнання кордонів.
Але все вийшло пшиком в заяви про обмеження транзиту, заміну фур на російському кордоні, часткове ембарго на товарообіг, обмеження поставок електроенергії... Ймовірно, буде ще купа дрібних і більших уколів по економіці Литви. Але ні писку про військовий напад, ракетні обстріли, окупацію, чергову «СВОР» тощо.
Якби ми теж були членом НАТО – мали би те саме.
Так, в нас не було би російських товарів, можливо, не було би транзиту російського газу, були би проблеми з транзитним товарообігом через Росію з того ж Китаю – але не було би і нападу. Кремль би просто не наважився на війну. Як отепер з Литвою. Бо щоки можна дути як завгодно широко - але вся російська оборонка так і лишиться "потішним військом" на тлі військової потужності НАТО.
Російські націоналісти і фанатики-імперіалісти вимагали трохи не ядерного удару по Вільнюсу, «щоб поставити на місце нахабних литовців». Ну і, звісно, збройними методами приєднати територію Литви до Росії, попередньо денонсувавши угоди про визнання кордонів.
Але все вийшло пшиком в заяви про обмеження транзиту, заміну фур на російському кордоні, часткове ембарго на товарообіг, обмеження поставок електроенергії... Ймовірно, буде ще купа дрібних і більших уколів по економіці Литви. Але ні писку про військовий напад, ракетні обстріли, окупацію, чергову «СВОР» тощо.
Якби ми теж були членом НАТО – мали би те саме.
Так, в нас не було би російських товарів, можливо, не було би транзиту російського газу, були би проблеми з транзитним товарообігом через Росію з того ж Китаю – але не було би і нападу. Кремль би просто не наважився на війну. Як отепер з Литвою. Бо щоки можна дути як завгодно широко - але вся російська оборонка так і лишиться "потішним військом" на тлі військової потужності НАТО.
Появилась новость, что умер Юрий Шатунов, солист группы "Ласковый май". Ему было 48 лет. Мой одногодка. Причиной смерти стал обширный инфаркт. Кто-то вскользь написал об этом, кто-то постарался использовать инфоповод, чтоб выпятить свою позицию и написать, что в его детстве не было "Ласкового мая", а кто-то написал об этом с сожалением. У каждого есть право испытывать свои эмоции по этому поводу.
В моем детстве был "Ласковый май". А ещё были "ДДТ", "Наутилус" и "Кино". Были "Modern Talking", "C.C. Catch" и Sabrina. Были Майкл Джексон, George Michael и Madonna. Были "Guns N' Roses", "Queen" и "Aerosmith". Были "Iron Maiden", "Deep Purple" и "Kiss". Были Высоцкий, Окуджава и Ким. Я слушал многих. Слушал я Шифутинского, "Любе" и Газманова, хотя сегодня многие этого стесняются. Но "Ласковый май" это особая история.
И дело не в том, что эта группа стала ледоколом торящем дорогу в формирующемся советском шоу-бизнесе, а девчонки тогда визжали на их выступлениях от Шатунова не хуже, чем визжало другое поколение девчонок от "The Beatles". Нет, дело в ином. Дело в том, что под "Белые розы" и "Розовый вечер" девочки тогда прижимались к парням на дискотеках и дарили им первые поцелуи. Романтика тех времен. И я это помню, потому что танцевал под эти песни срывая поцелуи с губ партнёрш по танцу. И вот, как это забыть? Да, никак.
Поэтому в моем детстве "Ласковый май" был и дарил он мне приятные моменты. Те моменты, которые я помню и не буду делать вид, что забыл, даже для поддержки временщиков или популярного тренда. Мне проще быть в гармонии с самим собой.
Покойся с миром, вечный мальчик, Юра Шатунов. Ты был попсовой эпохой для целого поколения малолеток и причиной приятных воспоминаний для меня. RIP.
В моем детстве был "Ласковый май". А ещё были "ДДТ", "Наутилус" и "Кино". Были "Modern Talking", "C.C. Catch" и Sabrina. Были Майкл Джексон, George Michael и Madonna. Были "Guns N' Roses", "Queen" и "Aerosmith". Были "Iron Maiden", "Deep Purple" и "Kiss". Были Высоцкий, Окуджава и Ким. Я слушал многих. Слушал я Шифутинского, "Любе" и Газманова, хотя сегодня многие этого стесняются. Но "Ласковый май" это особая история.
И дело не в том, что эта группа стала ледоколом торящем дорогу в формирующемся советском шоу-бизнесе, а девчонки тогда визжали на их выступлениях от Шатунова не хуже, чем визжало другое поколение девчонок от "The Beatles". Нет, дело в ином. Дело в том, что под "Белые розы" и "Розовый вечер" девочки тогда прижимались к парням на дискотеках и дарили им первые поцелуи. Романтика тех времен. И я это помню, потому что танцевал под эти песни срывая поцелуи с губ партнёрш по танцу. И вот, как это забыть? Да, никак.
Поэтому в моем детстве "Ласковый май" был и дарил он мне приятные моменты. Те моменты, которые я помню и не буду делать вид, что забыл, даже для поддержки временщиков или популярного тренда. Мне проще быть в гармонии с самим собой.
Покойся с миром, вечный мальчик, Юра Шатунов. Ты был попсовой эпохой для целого поколения малолеток и причиной приятных воспоминаний для меня. RIP.
⚡️⚡️Європарламент підтримав надання Україні та Молдові статусу кандидатів у ЄС та прийняв відповідну резолюцію. Вітаю з цією подією всіх українців та молдован!
Із сумом та жалем повідомляємо про загибель у бою з рашистською сволотою нашого побратима, командира батальйону 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, майора Андрія Верхогляда
Шляхетність та рішучість, сміливість та безмежна, неймовірна життєрадісність. Один з найкращих командирів, гордість бригади. Неможливо уявити Андрія за завісою земного життя. Серця нашої родини сповнені жалоби та люті. Торувати дальший шлях ми надалі будемо разом. Із тобою.
Тільки ти тепер тримаєш над нами небо.
Вічна слава
Вічна пам’ять
Шляхетність та рішучість, сміливість та безмежна, неймовірна життєрадісність. Один з найкращих командирів, гордість бригади. Неможливо уявити Андрія за завісою земного життя. Серця нашої родини сповнені жалоби та люті. Торувати дальший шлях ми надалі будемо разом. Із тобою.
Тільки ти тепер тримаєш над нами небо.
Вічна слава
Вічна пам’ять