Чому варто відвідувати такі події, як Книжковий Арсенал?
Я тут перший день. І розумію, що неймовірно багато беру для себе. Спробую вмістити в кілька пунктів:
1. Нові знайомства.
Люди дуже відкриті. Нереально.
Всі, до кого я підходив — знаходили час і можливість поспілкуватись.
2. Нові книжки;
Саме під Арсенал часто видають книги.
На Арсеналі в 2019 вийшла моя книжка «Неідеальний тато» і ми поспішали встигнути до нього.
3. Акції.
А де акції — там і гарні знижки. Там і приємні ціни.
4. Можливість побачити і почути найкращі і найважливіші ідеї від найінтелектуальніших людей сьогодення;
На фото я з Євгенією Кужавською, авторкою детективів і каналу «Як казав Гарольд Блум»
А також Іваном Андрусяком, дитячим письменником. Славою Світовою, Максимом Нестелеєвим, автором каналу «Лабіринти постмодернізму», Ольга Погинайко з видавництва «Смолоскип» і випусковою редакторкою «Лабораторії».
А ви на Арсеналі? Діліться, що купували, кого бачили?
@bagnenkoText
Я тут перший день. І розумію, що неймовірно багато беру для себе. Спробую вмістити в кілька пунктів:
1. Нові знайомства.
Люди дуже відкриті. Нереально.
Всі, до кого я підходив — знаходили час і можливість поспілкуватись.
2. Нові книжки;
Саме під Арсенал часто видають книги.
На Арсеналі в 2019 вийшла моя книжка «Неідеальний тато» і ми поспішали встигнути до нього.
3. Акції.
А де акції — там і гарні знижки. Там і приємні ціни.
4. Можливість побачити і почути найкращі і найважливіші ідеї від найінтелектуальніших людей сьогодення;
На фото я з Євгенією Кужавською, авторкою детективів і каналу «Як казав Гарольд Блум»
А також Іваном Андрусяком, дитячим письменником. Славою Світовою, Максимом Нестелеєвим, автором каналу «Лабіринти постмодернізму», Ольга Погинайко з видавництва «Смолоскип» і випусковою редакторкою «Лабораторії».
А ви на Арсеналі? Діліться, що купували, кого бачили?
@bagnenkoText
Мої книжкові поповнення після Арсеналу здивували навіть мене. Планував в 2 рази менше! 😊
На фото день 3й і день 4й.
Толкіна «Володар перснів» давно мріяв якісний переклад український. І от, наважився.
А також доньці взяв просто чудові видання від Книголав.
Ну і трохи психологічних книг. Неймовірний Джеймс Холліс вже видається українською. Це круто!
А які у вас поповнення останнім часом?
@bagnenkoText
На фото день 3й і день 4й.
Толкіна «Володар перснів» давно мріяв якісний переклад український. І от, наважився.
А також доньці взяв просто чудові видання від Книголав.
Ну і трохи психологічних книг. Неймовірний Джеймс Холліс вже видається українською. Це круто!
А які у вас поповнення останнім часом?
@bagnenkoText
Мамо, я в газеті :)
Отакої. Сиділи поруч на фестивалі з іноземкою, вона представилась просто як Крістін з Берліну. Болталі ні про шо.
Трохи розказав про свою майбутню книгу. Потім я забув про все це, бо був з племінницею. А ввечері побачив її вже на виїзді, коли сам додому їхав, ну допоміг з таксі, бо по-україньки вона не говорить, а таксист по-англійськи.
А вона виявилась журналісткою німецького видання. Взяла і написала про це.
Неочікувані плюшки походу на мистецьку подію.
Але головне для мене те, що вона розказує реальні історії реальних людей з України. Не одна моя, там є і інші.
Посилання на статтю - в коментарях.
Якщо знаєте мову — перекладіть шо там для нас, простих людей, бо я тільки англійську підтягнув на нормальний рівень.
@bagnenkoText
Отакої. Сиділи поруч на фестивалі з іноземкою, вона представилась просто як Крістін з Берліну. Болталі ні про шо.
Трохи розказав про свою майбутню книгу. Потім я забув про все це, бо був з племінницею. А ввечері побачив її вже на виїзді, коли сам додому їхав, ну допоміг з таксі, бо по-україньки вона не говорить, а таксист по-англійськи.
А вона виявилась журналісткою німецького видання. Взяла і написала про це.
Неочікувані плюшки походу на мистецьку подію.
Але головне для мене те, що вона розказує реальні історії реальних людей з України. Не одна моя, там є і інші.
Посилання на статтю - в коментарях.
Якщо знаєте мову — перекладіть шо там для нас, простих людей, бо я тільки англійську підтягнув на нормальний рівень.
@bagnenkoText
Попереду вихідні. Що плануєте читати?
Я от почав Толкіна «Володар перснів» — в цей період нестабільності потрібна книга про перемогу світла!
Читав його коли мені було 8 років.
Зараз хочу перечитати дорослою людиною. Опишу свої думки пізніше, поки що розтягую кайф.
«Володар Перснів» — це глибина і насолода. Два слова, які у мене про цю книгу.
Діліться вашими книгами, що читаєте?
@bagnenkoText
Я от почав Толкіна «Володар перснів» — в цей період нестабільності потрібна книга про перемогу світла!
Читав його коли мені було 8 років.
Зараз хочу перечитати дорослою людиною. Опишу свої думки пізніше, поки що розтягую кайф.
«Володар Перснів» — це глибина і насолода. Два слова, які у мене про цю книгу.
Діліться вашими книгами, що читаєте?
@bagnenkoText
Як я вперше здавав кров? Всі кроки в одному відео для новачків! 🙂
Я вперше здавав кров!
І ми здавали втрьох — 3 людини з команди радіо М.
І вирішили показати весь процес - що саме відбувається послідовно при здачі крові.
Я щиро задавав всі питання, які виникали, задовбував лікарів і уважно слухав.
Запрошую вас подивитись.
Головна ціль відео — надихнути і інших здавати кров.
Бо одна здача крові рятує 2 життя!
Долучайтесь до такої активності!
https://youtu.be/OoFWLJTCsQI
(Відео не про книги, як цей канал, але про мене. Вірю, це буде цікаво вам)
До речі, а ви колись здавали кров? Як вам цей досвід?
@bagnenkoText
Я вперше здавав кров!
І ми здавали втрьох — 3 людини з команди радіо М.
І вирішили показати весь процес - що саме відбувається послідовно при здачі крові.
Я щиро задавав всі питання, які виникали, задовбував лікарів і уважно слухав.
Запрошую вас подивитись.
Головна ціль відео — надихнути і інших здавати кров.
Бо одна здача крові рятує 2 життя!
Долучайтесь до такої активності!
https://youtu.be/OoFWLJTCsQI
(Відео не про книги, як цей канал, але про мене. Вірю, це буде цікаво вам)
До речі, а ви колись здавали кров? Як вам цей досвід?
@bagnenkoText
YouTube
Донор вперше! Як я здавав кров. Всі етапи і тривоги в одному відео для новачків! :)
Як я вперше здавав кров? Всі кроки в одному відео для новачків! 🙂
Я вперше здавав кров!
І ми здавали втрьох — 3 людини з команди радіо М.
І вирішили показати весь процес - що саме відбувається послідовно при здачі крові.
Я щиро задавав всі питання, які…
Я вперше здавав кров!
І ми здавали втрьох — 3 людини з команди радіо М.
І вирішили показати весь процес - що саме відбувається послідовно при здачі крові.
Я щиро задавав всі питання, які…
Що читаєте цими вихідними?
Вже традиційний пост.
Я он просунувся з «Володарем перснів» вперед, але навіть до половини не дійшов ще.
А у вас що?
Показуйте в коментарях, це надихає 😊
@bagnenkoText
Вже традиційний пост.
Я он просунувся з «Володарем перснів» вперед, але навіть до половини не дійшов ще.
А у вас що?
Показуйте в коментарях, це надихає 😊
@bagnenkoText
Про єдину в Києві роботу шістдесятниці Алли Горської.
Я побував на місці, де збереглась єдина мозаїка. На Теремках раніше був ресторан «Вітряк», а тепер непрацюючий ресторан «Катюша».
Зберігається в не дуже доброму стані.
60-70 роки минулого століття були часом, коли народні мистецькі традиції стали вливатися в архітектуру українських міст. У Києві побудували кілька нових ресторанів за проєктом архітектора Анатолія Добровольського: «Курені», «Полтава», «Вітряк». Вищевказані київські ресторани оздоблювалися в українському етностилі.
А такі ресторани, як: “Вітряк” й “Полтава” оздоблювались колективом відомої художниці-дисидентки, Алли Горської, спільно з Борисом Плаксієм. Вони зокрема вималювали ескіз майбутнього панно «Вітер» для ресторану «Вітряк». Це композиція в етнографічно-модерному стилі об’єднала український авангард, бойчукізм й народні мотиви.
«Вітер» — єдина в Києві робота команди Алли Горської, а десятки її графічних й монументальних робіт залишилися в окупованому росією Донецьку та Маріуполі.
Шкода, якщо вона і далі буде руйнуватись.
Вважаю важливим зараз розуміти і знати нашу культуру якнайкраще. Тому поїхав, подивився, погуляв поруч.
А ви були там? Бачили цю красу?
@bagnenkoText
Я побував на місці, де збереглась єдина мозаїка. На Теремках раніше був ресторан «Вітряк», а тепер непрацюючий ресторан «Катюша».
Зберігається в не дуже доброму стані.
60-70 роки минулого століття були часом, коли народні мистецькі традиції стали вливатися в архітектуру українських міст. У Києві побудували кілька нових ресторанів за проєктом архітектора Анатолія Добровольського: «Курені», «Полтава», «Вітряк». Вищевказані київські ресторани оздоблювалися в українському етностилі.
А такі ресторани, як: “Вітряк” й “Полтава” оздоблювались колективом відомої художниці-дисидентки, Алли Горської, спільно з Борисом Плаксієм. Вони зокрема вималювали ескіз майбутнього панно «Вітер» для ресторану «Вітряк». Це композиція в етнографічно-модерному стилі об’єднала український авангард, бойчукізм й народні мотиви.
«Вітер» — єдина в Києві робота команди Алли Горської, а десятки її графічних й монументальних робіт залишилися в окупованому росією Донецьку та Маріуполі.
Шкода, якщо вона і далі буде руйнуватись.
Вважаю важливим зараз розуміти і знати нашу культуру якнайкраще. Тому поїхав, подивився, погуляв поруч.
А ви були там? Бачили цю красу?
@bagnenkoText
Читання цих вихідних — «Перевал у середині шляху» Джеймс Холліс
Читаю книгу, яку не можу читати більше ніж 5-7 сторінок за раз.
Джеймс Холліс - юнгіанський психолог, який дуже глибоко копає.
Перевал в середині шляху - це точка в житті, коли старе вже закінчилось, але попереду є час і можливість починати нове. Ще його називають кризою середнього віку, але може бути і в 35, і в 45, і в 30.
По суті - книга про те, як проходити кризові періоди, оновитись, віднайти сильну ідентичність, опору на себе і новий сенс. Дуже сильна!
Поки що прочитав небагато, але і не поспішаю.
Викликає дуже багато роздумів і переосмислень себе і свого шляху.
Що читаєте цими вихідними?
Показуйте в коментарях, це надихає 😊
#книги
@bagnenkoText
Читаю книгу, яку не можу читати більше ніж 5-7 сторінок за раз.
Джеймс Холліс - юнгіанський психолог, який дуже глибоко копає.
Перевал в середині шляху - це точка в житті, коли старе вже закінчилось, але попереду є час і можливість починати нове. Ще його називають кризою середнього віку, але може бути і в 35, і в 45, і в 30.
По суті - книга про те, як проходити кризові періоди, оновитись, віднайти сильну ідентичність, опору на себе і новий сенс. Дуже сильна!
Поки що прочитав небагато, але і не поспішаю.
Викликає дуже багато роздумів і переосмислень себе і свого шляху.
Що читаєте цими вихідними?
Показуйте в коментарях, це надихає 😊
#книги
@bagnenkoText
Про розчарування всередині життя.
Продовжую читати Джеймса Холліса «Перевал всередині життя». Дуже сильна книга. Про розчарування, які неминуче настигають нас всередині життя. І як їх приймати і достойно проходити. Про Тінь, Персону і погляд на розвиток особистості попри розчарування.
Кризу і непростий період всередині життя автор називає Перевалом, а шлях в цей період - Переходом через Перевал.
Ось цитата, яка дуже зачепила.
«Одним із найпотужніших потрясінь Перевалу у середині шляху життя є розпад нашого мовчазного контракту із Всесвітом — припущення, що якщо ми будемо діяти правильно, якщо у нас буде добре серце та добрі наміри, все вийде. Ми припускаємо взаємність із Всесвітом. Якщо ми виконаємо свою частину, Всесвіт підкориться. Багато стародавніх історій, у тому числі Книга Йова, з болем розкривають той факт, що такого договору не існує, і кожен, хто проходить Перевал у середині шляху життя, усвідомлює це.»
На фото ще одна цитата, важлива.
Саме знайти можливість розвиватись і втілювати свою енергію в щось корисне - це і є задача переходу через Перевал.
Але часто ми починаємо догоджати всім іншим, родині, близьким, колегам, і забуваємо про особистісний розвиток.
Книгу читати непросто. Але вона дає потужний поштовх до роздумів.
Раджу. На фото в пості вище - те, як виглядає книга.
Якщо вам цікаві більше постів про психологічну зрілість і роздуми в процесі читання книг - поставте вогник, так буде зрозуміліше. Бо я зараз вивчаю багато.
А що читали ви на вихідних?
(Фоткав без світла, з ліхтарем, якість не дуже 😊. Реалії життя в Україні зараз)
#книги
@BagnenkoText
Продовжую читати Джеймса Холліса «Перевал всередині життя». Дуже сильна книга. Про розчарування, які неминуче настигають нас всередині життя. І як їх приймати і достойно проходити. Про Тінь, Персону і погляд на розвиток особистості попри розчарування.
Кризу і непростий період всередині життя автор називає Перевалом, а шлях в цей період - Переходом через Перевал.
Ось цитата, яка дуже зачепила.
«Одним із найпотужніших потрясінь Перевалу у середині шляху життя є розпад нашого мовчазного контракту із Всесвітом — припущення, що якщо ми будемо діяти правильно, якщо у нас буде добре серце та добрі наміри, все вийде. Ми припускаємо взаємність із Всесвітом. Якщо ми виконаємо свою частину, Всесвіт підкориться. Багато стародавніх історій, у тому числі Книга Йова, з болем розкривають той факт, що такого договору не існує, і кожен, хто проходить Перевал у середині шляху життя, усвідомлює це.»
На фото ще одна цитата, важлива.
Саме знайти можливість розвиватись і втілювати свою енергію в щось корисне - це і є задача переходу через Перевал.
Але часто ми починаємо догоджати всім іншим, родині, близьким, колегам, і забуваємо про особистісний розвиток.
Книгу читати непросто. Але вона дає потужний поштовх до роздумів.
Раджу. На фото в пості вище - те, як виглядає книга.
Якщо вам цікаві більше постів про психологічну зрілість і роздуми в процесі читання книг - поставте вогник, так буде зрозуміліше. Бо я зараз вивчаю багато.
А що читали ви на вихідних?
(Фоткав без світла, з ліхтарем, якість не дуже 😊. Реалії життя в Україні зараз)
#книги
@BagnenkoText
Forwarded from Психолог під час війни
Робота з лежачим військовим. 4й місяць.
В когнітивно-поведінковій терапії є 2 таких терміна - власні цінності і нав’язані цінності. (хоча може і ще десь є, але я почув саме в КПТ)
Коли ми робимо дії зі справжніх цінностей - то отримуємо радість всередині і підкріплення.
Коли з нав’язаних соціумом цінностей - тоді ні.
Для мене походи в шпиталь - одна з важливих частин власного сенсу. Сенсу - бути психологічною підтримкою для військових і цивільних.
Ходити.
Підтримувати.
Спілкуватись.
Бути частиною позитивних змін.
І це є проявом саме власних цінностей, які я віднайшов.
нагадаю - я ходжу до лежачого військового Руслана вже 4й місяць, ми спілкуємось скільки є у нього сил і можливостей. Одна з моїх цілей - допомогти віднайти йому сенс, бо запитом його були суіцидальні думки. Поки я ходжу, познайомився з його батьками, які щодня у нього. По черзі.
На цей раз я був у Руслана і провів з ним найдовший час.
Я приніс смаколики, про які він просив - смородину і виноград.
Ми говорили. Вже як друзі, які щотижня бачаться. Потім я читав йому книгу Франкла про його перебування в концтаборі. Ці роздуми мають життєдайний ефект, роздуми колишнього бранця концтабору.
Потім прийшов лікар попросив вийти.
Потім я повернувся і знов читав. Читати вголос - це має якийсь терапевтичний ефект особливий. Ти підвищуєш і понижуєш тон і історія потроху розгортається.
Він сам попросив, щоб я читав Франкла.
Він слухав з інтересом.
Цікаво, що саме в цьому фрагменті Франкл пише про те, що були люди в концтаборі, які не витримували і кидались на дроти під високою напругою.
Але він собі пообіцяв ніколи не робити так.
До речі, Руслан посміхався, коли Франкл жартував. Табірні жарти - вони найбільш жорсткі. Але коли ти і сам лежачий і вже півроку не ходиш - то тобі близька реальність концтабору.
Руслан кожен раз дуже вдячний.
Ми знов працюємо над сенсом. Що саме підтримує його? Що дає йому силу рухатись вперед, а не плисти за течією.
Він розказує, ділиться, роздумує.
В цей раз сказав вперше, що радий мене бачити. Це тішить.
Дякую всім за підтримку і репости. Це дуже цінно і допомагає в майбутніх походах.
Підтримати мої походи до військових ви можете в 2 способи
Зробіть, будь ласка репост цього посту + напишіть коментар якийсь. Це допоможе розповсюдити цю інформацію більше.
Донати (картка внизу)
Ну і я теж, щиро вдячний за підтримку цього процесу, бо іноді коштів не вистачає і на ліки в центр ментального здоров’я, і сюди до Руслана прикупити щось. Але останнім часом всього вистачає завдяки кожному, хто донатить і підтримує!
P.S. Реквізити — в коментарях.
А також коротке відео одразу після візиту до Руслана.
@bagnenkoPsy
В когнітивно-поведінковій терапії є 2 таких терміна - власні цінності і нав’язані цінності. (хоча може і ще десь є, але я почув саме в КПТ)
Коли ми робимо дії зі справжніх цінностей - то отримуємо радість всередині і підкріплення.
Коли з нав’язаних соціумом цінностей - тоді ні.
Для мене походи в шпиталь - одна з важливих частин власного сенсу. Сенсу - бути психологічною підтримкою для військових і цивільних.
Ходити.
Підтримувати.
Спілкуватись.
Бути частиною позитивних змін.
І це є проявом саме власних цінностей, які я віднайшов.
нагадаю - я ходжу до лежачого військового Руслана вже 4й місяць, ми спілкуємось скільки є у нього сил і можливостей. Одна з моїх цілей - допомогти віднайти йому сенс, бо запитом його були суіцидальні думки. Поки я ходжу, познайомився з його батьками, які щодня у нього. По черзі.
На цей раз я був у Руслана і провів з ним найдовший час.
Я приніс смаколики, про які він просив - смородину і виноград.
Ми говорили. Вже як друзі, які щотижня бачаться. Потім я читав йому книгу Франкла про його перебування в концтаборі. Ці роздуми мають життєдайний ефект, роздуми колишнього бранця концтабору.
Потім прийшов лікар попросив вийти.
Потім я повернувся і знов читав. Читати вголос - це має якийсь терапевтичний ефект особливий. Ти підвищуєш і понижуєш тон і історія потроху розгортається.
Він сам попросив, щоб я читав Франкла.
Він слухав з інтересом.
Цікаво, що саме в цьому фрагменті Франкл пише про те, що були люди в концтаборі, які не витримували і кидались на дроти під високою напругою.
Але він собі пообіцяв ніколи не робити так.
До речі, Руслан посміхався, коли Франкл жартував. Табірні жарти - вони найбільш жорсткі. Але коли ти і сам лежачий і вже півроку не ходиш - то тобі близька реальність концтабору.
Руслан кожен раз дуже вдячний.
Ми знов працюємо над сенсом. Що саме підтримує його? Що дає йому силу рухатись вперед, а не плисти за течією.
Він розказує, ділиться, роздумує.
В цей раз сказав вперше, що радий мене бачити. Це тішить.
Дякую всім за підтримку і репости. Це дуже цінно і допомагає в майбутніх походах.
Підтримати мої походи до військових ви можете в 2 способи
Зробіть, будь ласка репост цього посту + напишіть коментар якийсь. Це допоможе розповсюдити цю інформацію більше.
Донати (картка внизу)
Ну і я теж, щиро вдячний за підтримку цього процесу, бо іноді коштів не вистачає і на ліки в центр ментального здоров’я, і сюди до Руслана прикупити щось. Але останнім часом всього вистачає завдяки кожному, хто донатить і підтримує!
P.S. Реквізити — в коментарях.
А також коротке відео одразу після візиту до Руслана.
@bagnenkoPsy
«Тигролови» читати непросто.
Раз на тиждень їжджу в інший кінець Києва і тут проводжу пару годин в очікуванні. Знаходжу лавочку в затінку і читаю.
І завжди читаю тут одну й ту саму книгу. Почав читати «Тигролови» тут і продовжую.
Хоч і гостросюжетна, але непроста книга для мене, може стиль Багряного, а може і тема, але тут вже якесь місце, де я можу продовжувати читати.
Потроху наближаюсь до середини. Почав давненько і аж незвично якось, але на насилую себе. А ви як читаєте книги, які не швидко йдуть?
@bagnenkotext
Раз на тиждень їжджу в інший кінець Києва і тут проводжу пару годин в очікуванні. Знаходжу лавочку в затінку і читаю.
І завжди читаю тут одну й ту саму книгу. Почав читати «Тигролови» тут і продовжую.
Хоч і гостросюжетна, але непроста книга для мене, може стиль Багряного, а може і тема, але тут вже якесь місце, де я можу продовжувати читати.
Потроху наближаюсь до середини. Почав давненько і аж незвично якось, але на насилую себе. А ви як читаєте книги, які не швидко йдуть?
@bagnenkotext
Неочікувано читаю детектив.
Долучився до книжкового клубу.
Зазвичай не роблю такого, не читаю книги, про які взагалі нічого не знаю. Але тут довіряю організаторам клубу.
Купив сьогодні. Був поруч з офіційною книгарнею Віват, під звук генераторів знайшов книгу і купив.
Це детектив.
Подивимось.
А ви любите детективи?
@bagnenkotext
Долучився до книжкового клубу.
Зазвичай не роблю такого, не читаю книги, про які взагалі нічого не знаю. Але тут довіряю організаторам клубу.
Купив сьогодні. Був поруч з офіційною книгарнею Віват, під звук генераторів знайшов книгу і купив.
Це детектив.
Подивимось.
А ви любите детективи?
@bagnenkotext