Чорні водяні лілії - «треба перетерпіти» або 7 з 10!
Враховуючи мою необізнаність в детективах - я приступав з невеликою цікавістю і острахом. А раптом буде нудно.
Книга про сьогоднішню Францію, містечко Живерні, де дім, а потім музей Клода Моне і купа туристів постійно сюди приїжджає.
Стається вбивство. А далі … треба читати.
Читання було таким тягучим і … як би це коректно сказати. Краще опишу як це читалось. Читалось десь так:
Хм. Кхгм. Мда. нуднувато. Так, ще 50 французських прізвищ і термінів. Заплутався. О, цікаво. Хм. Кхгм. Купа деталей, ще 76 нових французських прізвищ і термінів. Знов заплутався. Кхгм. Хм. Кхгм. Мда. Кхгм. Хм.
Бабах. Ні, не так. БАБАХ!
Останні 50 сторінок перевертають все до гори дригом.
І потім я навіть перечитував деякі речі з початку.
Книга цікава, коли все збирається докупи.
А коли було зовсім важко рухатись далі, я думав, що хоча про Клода Моне я дізнався дуже багато корисної інформації і це вже дуже добре. Бо завдяки саме Клоду Моне імпресіоністи отримали свою назву і стали так називатись (картина Моне «Impression» подарувала їм цю назву)
Такої рецензії тут ще не було, але по-іншому будуть спойлери :)
Окрема подяка книжковим клубам - бо завдяки ньому я реально взявся за книгу і дочитав. Бо точно знав, що поганих книг там не порадять. А ще були ті, хто дочитали раніше і давали джазу в чаті клубу.
І саме на клуб я і дочитав.
Сміливо раджу. Хто вже читав?
@BagnenkoText
Враховуючи мою необізнаність в детективах - я приступав з невеликою цікавістю і острахом. А раптом буде нудно.
Книга про сьогоднішню Францію, містечко Живерні, де дім, а потім музей Клода Моне і купа туристів постійно сюди приїжджає.
Стається вбивство. А далі … треба читати.
Читання було таким тягучим і … як би це коректно сказати. Краще опишу як це читалось. Читалось десь так:
Хм. Кхгм. Мда. нуднувато. Так, ще 50 французських прізвищ і термінів. Заплутався. О, цікаво. Хм. Кхгм. Купа деталей, ще 76 нових французських прізвищ і термінів. Знов заплутався. Кхгм. Хм. Кхгм. Мда. Кхгм. Хм.
Бабах. Ні, не так. БАБАХ!
Останні 50 сторінок перевертають все до гори дригом.
І потім я навіть перечитував деякі речі з початку.
Книга цікава, коли все збирається докупи.
А коли було зовсім важко рухатись далі, я думав, що хоча про Клода Моне я дізнався дуже багато корисної інформації і це вже дуже добре. Бо завдяки саме Клоду Моне імпресіоністи отримали свою назву і стали так називатись (картина Моне «Impression» подарувала їм цю назву)
Такої рецензії тут ще не було, але по-іншому будуть спойлери :)
Окрема подяка книжковим клубам - бо завдяки ньому я реально взявся за книгу і дочитав. Бо точно знав, що поганих книг там не порадять. А ще були ті, хто дочитали раніше і давали джазу в чаті клубу.
І саме на клуб я і дочитав.
Сміливо раджу. Хто вже читав?
@BagnenkoText
Приїхало поповнення.
Схоже, у мене зʼявилось ще одне улюблене видавництво: «Ще одну сторінку».
Їх стиль книг, дизайн обкладинок і взагалі вибір авторів — неймовірні.
А Гертруду Стайн і Шервуда Андерсона (оплатив передзамовлення) я взагалі давно мріяв прочитати, це ті автори, які дуже вплинули на мого улюбленого Ґемінґвея.
А які ви видавництва любите? Бо останнім часом їх все більше і більше — це свято для всіх нас, читачів 😊💁🏻♂️
@BagnenkoText
Схоже, у мене зʼявилось ще одне улюблене видавництво: «Ще одну сторінку».
Їх стиль книг, дизайн обкладинок і взагалі вибір авторів — неймовірні.
А Гертруду Стайн і Шервуда Андерсона (оплатив передзамовлення) я взагалі давно мріяв прочитати, це ті автори, які дуже вплинули на мого улюбленого Ґемінґвея.
А які ви видавництва любите? Бо останнім часом їх все більше і більше — це свято для всіх нас, читачів 😊💁🏻♂️
@BagnenkoText
Знайомство і рандомні факти про мене
Всім привіт
Багато нових людей додалось - то я і подумав, а давайте познайомимось.
Я - Психолог і автор.
Видав одну книгу - «Неідеальний тато»
Зараз в процесі видання друга.
Довгий час вів подкаст «Добре, що ти тут», зараз перший сезон закінчився, беру паузу і відпочиваю від нього. Говорили і з Верою Агеевою, Яриною Цимбал, Іриною Побідаш, Ростиславом Семківом - дуже багато було про літературу.
Подкаст тут: https://www.youtube.com/@bahnenko
Накидаю факти рандомно:
🌿 Навчаюсь в аспірантурі по психології.
🌿 Пишу дисертацію. Тема повʼязана з роботою з родинами військових.
🌿 Основний метод, в якому працюю - логотерапія. Маю сертифікацію.
🌿 Народився і виріс в Херсоні.
Повномасштабне вторгнення зустрів там же.
Зараз живу в Києві.
🌿 Люблю кавуни, річку і книги.
настільки люблю все це, що дуже часто в Херсоні проводив літо з книгою, у друзів на дачі чи яхті і з кавунчиком в руці :)
Або як мінімум з книгою.
🌿 В Херсон їжджу як волонтер, попри всі обстріли. Бо не можу не допомагати.
🌿 На рік читаю близько 40-50 книг. 80% речей, які зі мною після переїзду з Херсону - це книги.
🌿 Два улюблених міста Херсон і Київ
🌿 Шпиталі.
Дуже багато зараз почав їздити в шпиталі. Бо саме там я відчуваю зараз потреба найбільша. Консультую військових.
В Києві ходжу в 3 різні шпиталі, бачу, що потреба тільки зростає.
🌿 Книги — любов з дитинства.
Бібліотека в Херсоні на 1500 томів. Поки що місто обстрілюється, але мої книги там в безпечному місці.
Ну і в Києві вже десь 500 томів зібралось (дещо перевіз з Херсону)
🌿 Граю на 3 музичних інструментах. Але останнім часом трохи не до того.
🌿 Перевіз батьків після деокупації в Київ. І бабусю. Їй 88 і вона впевнено каже: «Пережила Гітлера, Сталіна і цього путіна покидька переживу». на фото я якраз після 11 листопада 2022, після деокупації Херсона заїхав і вивіз їх. Важливе фото для мене.
🌿Зараз буду робити збір і книжки для бібліотеки в Кочубеївській громаді Херсонщини. Після окупації там біда з книжками, р*сіяни багато знищили.
Цей канал - якщо чесно не основний, хоч він і великий і чомусь росте.
Основний мій канал - там, де я пишу психологічні корисні думки, матеріали, дослідження аспіранта.
Долучайтесь туди. https://t.me/BagnenkoPsy
А ще є канал, де баловство - про Херсон пишу, фото скидаю. туди теж долучайтесь. https://t.me/BagnenkoDaily
НУ і є таке ще - щоденник письменника. Там я вже 5 років пишу просто для себе звіти частіше. https://t.me/BagnenkoWriting
А тут роздуми над Святим Письмом t.me/obodrenie
Коротше, я веду телеграм канали близько 8 років. Цей найстаріший, почав ще в 2016. І за цей час трохи набралось різних :)
Але всі вони про мене.
Напишіть про себе, будь ласка.
Звідки ви, як давно тут.
Про що найцікавіше читати?
А якщо просто корисно — можете поставити 🔥
@BagnenkoText
Всім привіт
Багато нових людей додалось - то я і подумав, а давайте познайомимось.
Я - Психолог і автор.
Видав одну книгу - «Неідеальний тато»
Зараз в процесі видання друга.
Довгий час вів подкаст «Добре, що ти тут», зараз перший сезон закінчився, беру паузу і відпочиваю від нього. Говорили і з Верою Агеевою, Яриною Цимбал, Іриною Побідаш, Ростиславом Семківом - дуже багато було про літературу.
Подкаст тут: https://www.youtube.com/@bahnenko
Накидаю факти рандомно:
🌿 Навчаюсь в аспірантурі по психології.
🌿 Пишу дисертацію. Тема повʼязана з роботою з родинами військових.
🌿 Основний метод, в якому працюю - логотерапія. Маю сертифікацію.
🌿 Народився і виріс в Херсоні.
Повномасштабне вторгнення зустрів там же.
Зараз живу в Києві.
🌿 Люблю кавуни, річку і книги.
настільки люблю все це, що дуже часто в Херсоні проводив літо з книгою, у друзів на дачі чи яхті і з кавунчиком в руці :)
Або як мінімум з книгою.
🌿 В Херсон їжджу як волонтер, попри всі обстріли. Бо не можу не допомагати.
🌿 На рік читаю близько 40-50 книг. 80% речей, які зі мною після переїзду з Херсону - це книги.
🌿 Два улюблених міста Херсон і Київ
🌿 Шпиталі.
Дуже багато зараз почав їздити в шпиталі. Бо саме там я відчуваю зараз потреба найбільша. Консультую військових.
В Києві ходжу в 3 різні шпиталі, бачу, що потреба тільки зростає.
🌿 Книги — любов з дитинства.
Бібліотека в Херсоні на 1500 томів. Поки що місто обстрілюється, але мої книги там в безпечному місці.
Ну і в Києві вже десь 500 томів зібралось (дещо перевіз з Херсону)
🌿 Граю на 3 музичних інструментах. Але останнім часом трохи не до того.
🌿 Перевіз батьків після деокупації в Київ. І бабусю. Їй 88 і вона впевнено каже: «Пережила Гітлера, Сталіна і цього путіна покидька переживу». на фото я якраз після 11 листопада 2022, після деокупації Херсона заїхав і вивіз їх. Важливе фото для мене.
🌿Зараз буду робити збір і книжки для бібліотеки в Кочубеївській громаді Херсонщини. Після окупації там біда з книжками, р*сіяни багато знищили.
Цей канал - якщо чесно не основний, хоч він і великий і чомусь росте.
Основний мій канал - там, де я пишу психологічні корисні думки, матеріали, дослідження аспіранта.
Долучайтесь туди. https://t.me/BagnenkoPsy
А ще є канал, де баловство - про Херсон пишу, фото скидаю. туди теж долучайтесь. https://t.me/BagnenkoDaily
НУ і є таке ще - щоденник письменника. Там я вже 5 років пишу просто для себе звіти частіше. https://t.me/BagnenkoWriting
А тут роздуми над Святим Письмом t.me/obodrenie
Коротше, я веду телеграм канали близько 8 років. Цей найстаріший, почав ще в 2016. І за цей час трохи набралось різних :)
Але всі вони про мене.
Напишіть про себе, будь ласка.
Звідки ви, як давно тут.
Про що найцікавіше читати?
А якщо просто корисно — можете поставити 🔥
@BagnenkoText
Forwarded from Психолог під час війни
Лежачий військовий і сенс. Хроніки шпиталю.
Я знов одягаю бахіли, халат, шапочку і маску.
Заходжу в палату і вітаюсь.
Він лежить, бачить мене і посміхається.
Я радію, беру стілець за спинку і підставляю до ліжка.
– Привіт, як ти?
Він видихає і доволі впевнено говорить
– Надоїло лежати! Але все буде добре! Це точно!
Я працюю з ним вже 4 місяці.
Для мене це частина мого сенсу - підтримувати тих, хто служить.
І якщо в іншому шпиталі - більш ментальні хвороби, ПТСР, після контузій, - то тут серйозні фізичні вади.
Він лежить вже 8 місяців. Поруч з ним кожен день мама, неймовірна жінка. Я також намагаюсь і її підтримувати. Бо це неймовірний біль для матері - бачити свою дитину прикутою до ліжка.
Я беру з собою якісь ягоди смачні, книгу і бажання бути поруч в цей час — і приходжу.
Він - борець.
І сьогодні особливий день. Бо я бачу, як він потроху внутрішньо міцнішає!
Він вже впевнено жартує
– А шо там, тебе хоч трохи вивозять на вулицю?
– Та нє. Мабуть, чекають, коли я вже одужаю і сам піду гуляти!
І сміється 🙂
І це для мене неймовірно. Бо я бачу, як людина змінюється.
Сенс робить сильні речі.
Попри те, що тіло його дуже слабке.
Далі ми читаємо книжку Віктора Франкла “Психолог в концтаборі. Людина в пошуках справжнього сенсу.
Я продовжую йому читати Франкла. Йому цікаво і подобається!
На цей раз читав про те, як погано їдять в концтаборі, що багато хто дуже слабкий і виглядає дуже худим.
І це так влучно і вчасно, бо це саме те, що переживає Русланю
Читаю про надскладні часи. І завжди кажу, що я не можу знати, як йому важко (“Я тебе розумію” - найгірше, що можна сказати людині у важкі часи). Але Франкл пережив може і гірше. І тому ми можемо разом почитати його разом.
Він завжди вдячний.
Завжди.
Іноді мені здається, що я вже набрид трохи. Бо завжди говоримо про стан, про його сенс, про
Питаю його щоразу - ти не проти, щоб я прийшов ще.
– Звісно. Завжди тобі радий.
Ми разом шукаємо сенси. Те, що його мотивує.
Це робота. Це шлях. Це не якась магічна формула, яку треба відкрити як кіндер сюрприз.
І сьогодні він чітко сформулював, що саме його надихає в майбутньому.
Коли він звідси вийде.
Це, звісно, між нами.
Він все ще лежить!
Але тепер він вірить!
Я дуже радію
Дякую всім за підтримку! Це неймовірно!
Дякую за донати, репости, коментарі.
Підтримувати військових зараз надважливо. Враховуючи ситуацію на фронті.
Банка і PayPal - в коментарях.
Також в коментарях додам моє відео одразу після виходу. І звіт за ліки за попередній похід.
Ще раз дякую всім!
@BagnenkoPsy
Я знов одягаю бахіли, халат, шапочку і маску.
Заходжу в палату і вітаюсь.
Він лежить, бачить мене і посміхається.
Я радію, беру стілець за спинку і підставляю до ліжка.
– Привіт, як ти?
Він видихає і доволі впевнено говорить
– Надоїло лежати! Але все буде добре! Це точно!
Я працюю з ним вже 4 місяці.
Для мене це частина мого сенсу - підтримувати тих, хто служить.
І якщо в іншому шпиталі - більш ментальні хвороби, ПТСР, після контузій, - то тут серйозні фізичні вади.
Він лежить вже 8 місяців. Поруч з ним кожен день мама, неймовірна жінка. Я також намагаюсь і її підтримувати. Бо це неймовірний біль для матері - бачити свою дитину прикутою до ліжка.
Я беру з собою якісь ягоди смачні, книгу і бажання бути поруч в цей час — і приходжу.
Він - борець.
І сьогодні особливий день. Бо я бачу, як він потроху внутрішньо міцнішає!
Він вже впевнено жартує
– А шо там, тебе хоч трохи вивозять на вулицю?
– Та нє. Мабуть, чекають, коли я вже одужаю і сам піду гуляти!
І сміється 🙂
І це для мене неймовірно. Бо я бачу, як людина змінюється.
Сенс робить сильні речі.
Попри те, що тіло його дуже слабке.
Далі ми читаємо книжку Віктора Франкла “Психолог в концтаборі. Людина в пошуках справжнього сенсу.
Я продовжую йому читати Франкла. Йому цікаво і подобається!
На цей раз читав про те, як погано їдять в концтаборі, що багато хто дуже слабкий і виглядає дуже худим.
І це так влучно і вчасно, бо це саме те, що переживає Русланю
Читаю про надскладні часи. І завжди кажу, що я не можу знати, як йому важко (“Я тебе розумію” - найгірше, що можна сказати людині у важкі часи). Але Франкл пережив може і гірше. І тому ми можемо разом почитати його разом.
Він завжди вдячний.
Завжди.
Іноді мені здається, що я вже набрид трохи. Бо завжди говоримо про стан, про його сенс, про
Питаю його щоразу - ти не проти, щоб я прийшов ще.
– Звісно. Завжди тобі радий.
Ми разом шукаємо сенси. Те, що його мотивує.
Це робота. Це шлях. Це не якась магічна формула, яку треба відкрити як кіндер сюрприз.
І сьогодні він чітко сформулював, що саме його надихає в майбутньому.
Коли він звідси вийде.
Це, звісно, між нами.
Він все ще лежить!
Але тепер він вірить!
Я дуже радію
Дякую всім за підтримку! Це неймовірно!
Дякую за донати, репости, коментарі.
Підтримувати військових зараз надважливо. Враховуючи ситуацію на фронті.
Банка і PayPal - в коментарях.
Також в коментарях додам моє відео одразу після виходу. І звіт за ліки за попередній похід.
Ще раз дякую всім!
@BagnenkoPsy
«Великий космічний апчих» Слава Світова
Іноді викладаю дитячі книжки і казки і всі вони по хештегу #Дитячі. І хочу це повернути. Наприклад про нашу кльову українську авторку Ташу Торбу писав.
Вчора зідзвонювався по відео з донькою. Вона за кордоном. Читав їй цю книжечку. І вона в такому захваті, що просила ще.
Це неймовірно весело і цікаво. Тому розказую.
Історія про апчих, яка читається легко і невимушено. Як дівчинка чхнула і що з цього вийшло :)
Історія на одне прочитання перед сном.
Але через якийсь час можна знов і знов перечитувати.
Читати можна не тільки дітям, а й дорослим.
Колись Клайв Льюіс сказав, що «одного разу ти станеш настільки дорослим, що почнеш читати казки».
І це правда. Колись читання казок було мені неці
Тому купляйте і собі.
До речі - авторка книжки, Слава Світова, дуже цікава і світла людина. Я колись з нею записав подкаст. Подивитись його можна тут: https://www.youtube.com/watch?v=8vS8khcQCj4
А ви любите дитячі книжки?
А якщо ця рубрика до вподоби — поставте серденько ❤️
Інші класні книжки ви знайдете по хештегу #Дитячі
@BagnenkoText
Іноді викладаю дитячі книжки і казки і всі вони по хештегу #Дитячі. І хочу це повернути. Наприклад про нашу кльову українську авторку Ташу Торбу писав.
Вчора зідзвонювався по відео з донькою. Вона за кордоном. Читав їй цю книжечку. І вона в такому захваті, що просила ще.
Це неймовірно весело і цікаво. Тому розказую.
Історія про апчих, яка читається легко і невимушено. Як дівчинка чхнула і що з цього вийшло :)
Історія на одне прочитання перед сном.
Але через якийсь час можна знов і знов перечитувати.
Читати можна не тільки дітям, а й дорослим.
Колись Клайв Льюіс сказав, що «одного разу ти станеш настільки дорослим, що почнеш читати казки».
І це правда. Колись читання казок було мені неці
Тому купляйте і собі.
До речі - авторка книжки, Слава Світова, дуже цікава і світла людина. Я колись з нею записав подкаст. Подивитись його можна тут: https://www.youtube.com/watch?v=8vS8khcQCj4
А ви любите дитячі книжки?
А якщо ця рубрика до вподоби — поставте серденько ❤️
Інші класні книжки ви знайдете по хештегу #Дитячі
@BagnenkoText
Кава і книги - ідеальне поєднання для мене
Я от обожнюю зробити смачну каву (я варю в турочці собі дуже запашну), взяти книгу і неспішно читати.
Зараз читаю Толкіна, Гертруду Стайн і на клуб Домонтовича.
Планую про них написати найближчим часом.
А ще познайомився з 25 Coffee Roasters.
Спробував їх каву - сподобалась.
І вам хочу розказати.
Вони 10 років вже обсмажують смачну каву
Вся кава натуральна, без ароматизаторів, свіжої обжарки.
Я спробував 3 різних варіанти - Колумбія, Гондурас і Аравія. Вони всі на фото
Я люблю коли є відтінки карамелі, нотки цитрусів і коли тривалий післясмак. Все це можна навіть в описах до кави знайти на сайті.
Цікаво, що на сайті можна обрати - і відтінки смаку, і побачити кислинку і горчинку, і насиченість, і аромат.
Ну і можна також замовити помол - турка, чашка, кавомашина крапельна, кавомашина гейзерна, кемекс, гейзер, френч-прес, V-60.
Коротше, тут нечасто ви бачите рекомендації. А це хоча і реклама, але дуже щира, бо сам спробував.
А ще для мене зробили промокод: «Багненко»
Замовлення можна зробити тут: https://25coffeeroasters.ua/index.php
Промокод Багненко
Дійсний до кінця серпня
Сайт: https://25coffeeroasters.ua/index.php
А якщо більше 350 грн замовлення - то безкоштовна доставка.
P.S. Я от псіханув і замовив собі ще трохи нової кави.
Промокод «Багненко» реально працює я сам перевірив, 20% працює, реально.
на всю каву, окрім дріпів, комбо і дегустаційних наборів.
Замовив 2 нові смаки. Було 708, стало 555 (в коментарях покажу, як це працює.
Поки замовляв, посміхався від думки, що подумає менеджер — користувач Багненко за промокодом «Багненко» замовив каву. Манія величі чи співпадіння 😆💁🏻♂️
#Рекомендація
@BagnenkoText
Я от обожнюю зробити смачну каву (я варю в турочці собі дуже запашну), взяти книгу і неспішно читати.
Зараз читаю Толкіна, Гертруду Стайн і на клуб Домонтовича.
Планую про них написати найближчим часом.
А ще познайомився з 25 Coffee Roasters.
Спробував їх каву - сподобалась.
І вам хочу розказати.
Вони 10 років вже обсмажують смачну каву
Вся кава натуральна, без ароматизаторів, свіжої обжарки.
Я спробував 3 різних варіанти - Колумбія, Гондурас і Аравія. Вони всі на фото
Я люблю коли є відтінки карамелі, нотки цитрусів і коли тривалий післясмак. Все це можна навіть в описах до кави знайти на сайті.
Цікаво, що на сайті можна обрати - і відтінки смаку, і побачити кислинку і горчинку, і насиченість, і аромат.
Ну і можна також замовити помол - турка, чашка, кавомашина крапельна, кавомашина гейзерна, кемекс, гейзер, френч-прес, V-60.
Коротше, тут нечасто ви бачите рекомендації. А це хоча і реклама, але дуже щира, бо сам спробував.
А ще для мене зробили промокод: «Багненко»
Замовлення можна зробити тут: https://25coffeeroasters.ua/index.php
Промокод Багненко
Дійсний до кінця серпня
Сайт: https://25coffeeroasters.ua/index.php
А якщо більше 350 грн замовлення - то безкоштовна доставка.
P.S. Я от псіханув і замовив собі ще трохи нової кави.
Промокод «Багненко» реально працює я сам перевірив, 20% працює, реально.
на всю каву, окрім дріпів, комбо і дегустаційних наборів.
Замовив 2 нові смаки. Було 708, стало 555 (в коментарях покажу, як це працює.
Поки замовляв, посміхався від думки, що подумає менеджер — користувач Багненко за промокодом «Багненко» замовив каву. Манія величі чи співпадіння 😆💁🏻♂️
#Рекомендація
@BagnenkoText
Друзі, я в своєму авторському сусідньому каналі (@bagnenkoPsy) роблю опитування - які майстер-класи психологічні проводити у найближчі 2 місяці. Це ж моя основна спеціалізація.
Якщо не проти - теж репостну сюди опитування, проголосуєте? Поставте вогник, якщо так.
Якщо не проти - теж репостну сюди опитування, проголосуєте? Поставте вогник, якщо так.
Forwarded from Психолог під час війни
Майстер-клас - це змістовне заняття з домашнім завданням і індивідуальною роботою. (спікерів може бути кілька)
Які теми вам зараз важливо пройти? (обрати можна кілька)
Які теми вам зараз важливо пройти? (обрати можна кілька)
Anonymous Poll
42%
1. Емоційна зрілість - дорослішання, вміння ставити кордони, як жити поруч з емоц.незрілим
35%
2. Як проходити складні часи і страждання. Що допомагає. Чого краще не робити
45%
3. Техніки саморегуляції, роботи з тривожністю, знаходженням сенсу, гнівом і емоційним інтелектом
21%
4. Сенс у житті і стражданнях. Як шукати, знаходити і жити згідно?
22%
5. Перевал життя. Як проходити кризу середнього віку і знаходити себе оновленого
16%
6. Співзалежність. Як виходити з неї і формувати міцні зв’язки
13%
7. Психологія еміграції. Життя за кордоном і як не втратити себе і свою ідентичність
40%
8. Робота з військовими. ПТСР. Що можна говорити. Про що краще ні. Як спілкуватись і взаємодіяти?
33%
9. Розвиток особистості під час війни. Індивідуація. Стадії розвитку в дорослому віці. Зміна сфери.
43%
10. Психологічні техніки для не психологів. Як підтримати іншого в різних станах - горе, тривога ін.
Forwarded from Психолог під час війни
Одна розмова зі списаним військовим. Про ліки. Хроніки шпиталю.
Вже 5 місяців я їжджу в центр ментального здоров’я і привожу ліки для військових. Тут вони дуже потрібні.
Держава забезпечує, не варто наговорювати, але бувають просідання по лікам, або забезпечують слабкішими, а головному лікарю відділення треба можливість обрати для одного хлопця одні ліки, для іншого - інші. Тому я привожу те, чого не вистачає. Зараз літо і часу стало трохи більше на це.
Саме тому ваші донати і підтримка неймовірно важливі. Нижче звіт за нову партію і вдячні очі завідуючої відділенням.
Потім я спілкуюсь з військовими.
З тими, хто готовий.
Іноді довго, іноді коротко.
В останні 2 приїзди я почав спілкуватись з В. Він не може бути в приміщенні, йому важко і страшно і тому ми гуляємо територією. Сосни, блакитне небо, сонце і він говорить. У нього щира посмішка, добрі очі і трохи щетіни.
Хочу розказати про нього.
Він говорить дуже і дуже заїкаючись.
Його списали.
Але він хоче і в цивільному житті щось робити. Він хоче бути корисним.
Далі - деякі думки, які він дозволив показати і розказати. Коли я сказав, що періодично пишу про мої походи, щоб прірва між військовими і цивільними зменшувалась.
Також і ви просите писати більше саме історій про військових, саме В.дозволив про нього розказати.
Чесно сказати тобі, Володь? Тиша лякає.
Нема спокою всередині.
Коли тиша. Є відчуття, що зараз буде з усіх боків артилерія. І слідом йдуть на штурм піхота.
Побоювання приміщень. Страшна.
Із дружиною непорозуміння. Вона не розуміє, як це я боюся приміщень.
Я завжди в машині.
Навіть тут — я чи гуляю, чи в машині.
Мене списали.
Інвалід. Списали та звільнили.
Стан. Хочу назад до пацанів
Все несправжнє.
Людям довіряти важко.
Із дружиною сутички.
Я звик - або ти довіряєш, або ти загинув.
До початку війни не пам'ятаю себе. Взагалі. Уявляєш?
Дружина каже.
У мене вища мед.освіта
У мене реабілітаційний центр був до війни.
Анестезіолог-реаніматолог
Каже, що працював на швидкій.
Нічого взагалі не пам'ятаю.
На фронті на позиціях пацанів сам латав.
Пацани дзвонять. Тому руку врятував, тому ногу.
Не всіх пам'ятаю.
Життя вдома.
Не звик.
Не знаю куди себе подіти;
Захопився рибалкою.
Дружина каже до фронту не любив рибу і ніколи не рибалив.
Є син. Йому 11.
Мене стали люди дратувати.
Я просто їжу кудись подалі.
Чому дратують?
У багатьох війна закінчилася. В них війна десь там. Не розуміють нас.
Це неприємно.
Ідеш по формі — люди починають уникати.
Це неприємно.
Не вважаю за правильне засуджувати.
Ви робите велику роботу, психологи. Ви справді допомагаєте. Мені.
Допомагаєте пацанам.
Ми в 72. Батальйон матеріального забезпечення.
Мрію повернутися до пацанів
— вас же списали
– так точно.
Але варіанти завжди є.
Чим тут займатись?
Допомагати пацанам. Думаю.
З медицини. Я знаю, що пацанам треба.
Потрібно хоч би 20 аптечок.
Офіційний запит із частини потрібен.
Пенсія у мене - 16 тисяч
З огляду на все. Убд. Бойовий Стаж.
Інвалідність.
Всього вийшло 16.
Думаю йти таксувати.
- Втомилися?
- Так точно.
В., як і багато інших в цьому шпиталі не назавжди, а поки трохи прийде до тями.
Він з гордістю носить жетон бригади і дозволив розказати про нього.
Якщо хочете підтримати поїздки до них - нижче будуть реквізити.
Я купляю ліки в середньому на 4-5 тисяч гривень на тиждень. Ці ліки дозволяють хлопцям спати всю ніч, відновлюватись від тривожності і депресій.
Також буду вдячний за репост
@bagnenkoPsy
Вже 5 місяців я їжджу в центр ментального здоров’я і привожу ліки для військових. Тут вони дуже потрібні.
Держава забезпечує, не варто наговорювати, але бувають просідання по лікам, або забезпечують слабкішими, а головному лікарю відділення треба можливість обрати для одного хлопця одні ліки, для іншого - інші. Тому я привожу те, чого не вистачає. Зараз літо і часу стало трохи більше на це.
Саме тому ваші донати і підтримка неймовірно важливі. Нижче звіт за нову партію і вдячні очі завідуючої відділенням.
Потім я спілкуюсь з військовими.
З тими, хто готовий.
Іноді довго, іноді коротко.
В останні 2 приїзди я почав спілкуватись з В. Він не може бути в приміщенні, йому важко і страшно і тому ми гуляємо територією. Сосни, блакитне небо, сонце і він говорить. У нього щира посмішка, добрі очі і трохи щетіни.
Хочу розказати про нього.
Він говорить дуже і дуже заїкаючись.
Його списали.
Але він хоче і в цивільному житті щось робити. Він хоче бути корисним.
Далі - деякі думки, які він дозволив показати і розказати. Коли я сказав, що періодично пишу про мої походи, щоб прірва між військовими і цивільними зменшувалась.
Також і ви просите писати більше саме історій про військових, саме В.дозволив про нього розказати.
Чесно сказати тобі, Володь? Тиша лякає.
Нема спокою всередині.
Коли тиша. Є відчуття, що зараз буде з усіх боків артилерія. І слідом йдуть на штурм піхота.
Побоювання приміщень. Страшна.
Із дружиною непорозуміння. Вона не розуміє, як це я боюся приміщень.
Я завжди в машині.
Навіть тут — я чи гуляю, чи в машині.
Мене списали.
Інвалід. Списали та звільнили.
Стан. Хочу назад до пацанів
Все несправжнє.
Людям довіряти важко.
Із дружиною сутички.
Я звик - або ти довіряєш, або ти загинув.
До початку війни не пам'ятаю себе. Взагалі. Уявляєш?
Дружина каже.
У мене вища мед.освіта
У мене реабілітаційний центр був до війни.
Анестезіолог-реаніматолог
Каже, що працював на швидкій.
Нічого взагалі не пам'ятаю.
На фронті на позиціях пацанів сам латав.
Пацани дзвонять. Тому руку врятував, тому ногу.
Не всіх пам'ятаю.
Життя вдома.
Не звик.
Не знаю куди себе подіти;
Захопився рибалкою.
Дружина каже до фронту не любив рибу і ніколи не рибалив.
Є син. Йому 11.
Мене стали люди дратувати.
Я просто їжу кудись подалі.
Чому дратують?
У багатьох війна закінчилася. В них війна десь там. Не розуміють нас.
Це неприємно.
Ідеш по формі — люди починають уникати.
Це неприємно.
Не вважаю за правильне засуджувати.
Ви робите велику роботу, психологи. Ви справді допомагаєте. Мені.
Допомагаєте пацанам.
Ми в 72. Батальйон матеріального забезпечення.
Мрію повернутися до пацанів
— вас же списали
– так точно.
Але варіанти завжди є.
Чим тут займатись?
Допомагати пацанам. Думаю.
З медицини. Я знаю, що пацанам треба.
Потрібно хоч би 20 аптечок.
Офіційний запит із частини потрібен.
Пенсія у мене - 16 тисяч
З огляду на все. Убд. Бойовий Стаж.
Інвалідність.
Всього вийшло 16.
Думаю йти таксувати.
- Втомилися?
- Так точно.
В., як і багато інших в цьому шпиталі не назавжди, а поки трохи прийде до тями.
Він з гордістю носить жетон бригади і дозволив розказати про нього.
Якщо хочете підтримати поїздки до них - нижче будуть реквізити.
Я купляю ліки в середньому на 4-5 тисяч гривень на тиждень. Ці ліки дозволяють хлопцям спати всю ніч, відновлюватись від тривожності і депресій.
Також буду вдячний за репост
@bagnenkoPsy
Приїхали нові книжечки з Видавництва Старого Лева.
Я, мабуть, єдиний, хто ще не читав «Я бачу вас цікавить пітьма» Іларіона Павлюка.
А от Ґемінгвея «Свято…» читав багато разів і намагаюсь щороку перечитувати. Одна з улюблених. В цьому році треба наздогнати.
Ну і дитяча книжка в мою рубрику #дитяче.
Оце улов гарний 💁🏻♂️😊
А ви читали «Пітьму…»?
@bagnenkoText
Я, мабуть, єдиний, хто ще не читав «Я бачу вас цікавить пітьма» Іларіона Павлюка.
А от Ґемінгвея «Свято…» читав багато разів і намагаюсь щороку перечитувати. Одна з улюблених. В цьому році треба наздогнати.
Ну і дитяча книжка в мою рубрику #дитяче.
Оце улов гарний 💁🏻♂️😊
А ви читали «Пітьму…»?
@bagnenkoText
Читаю «Доктор Серафікус» Домонтовича на книжковий клуб.
Розкажу про думки про книжку пізніше.
Що цікаво.
Київ влітку 20-х дуже схожий
Теплий. Приємний.
Сонце і річка. Пляжі.
Знайомі вулиці.
Неймовірно приємно читати і бачити так багато знайомого.
Тепер точно розумію, що Серафікуса треба читати влітку. І бажано в Києві. У мене співпадіння 100% 😊💁🏻♂️
А що ви читаєте?
@bagnenkoText
Розкажу про думки про книжку пізніше.
Що цікаво.
Київ влітку 20-х дуже схожий
Теплий. Приємний.
Сонце і річка. Пляжі.
Знайомі вулиці.
Неймовірно приємно читати і бачити так багато знайомого.
Тепер точно розумію, що Серафікуса треба читати влітку. І бажано в Києві. У мене співпадіння 100% 😊💁🏻♂️
А що ви читаєте?
@bagnenkoText
«Доктор Серафікус» Віктора Петрова-Домонтовича
Я давно хотів і планував прочитати Домонтовича. Почав з «Без Ґрунту», але не зайшло.
І ось клуб Vivat, на якому читають і обговорюють, якраз взяли «Доктора Серафікуса». Це можливість - подумав я.
І вписався.
Перед власними думками - трохи передісторії, як взагалі створювався роман і про автобіаографічність головного героя.
Створення книги
Роман написаний у 1929 році й опублікований вперше у 1947 році в Німеччині. Роман був створений безпосередньо перед зникненням автора з літературного обрію. Припинивши письменницьку діяльність, Віктор Петров зміг уникнути причетності до так званої літератури соцреалізму, принципи якої суперечили його естетичним поглядам. Надалі Петров-Домонтович знаходить інші засоби самовираження, займаючись науковою діяльністю.
Автобіографічні риси книжки
Інтелектуальна проза Домонтовича наповнена автобіографічними та автотематичними кодами. Цікавість письменника до вкладання підтекстів та інтертекстів у свої твори можна вважати рисою його індивідуального стилю. Найпомітніша автобіографічна риса в романі — діяльність головного персонажа. Комаха, як і Віктор Петров, займається етнографією та фольклористикою.
Про що роман?
Це роман про кохання. Нешаблонно і цікаво.
Хоча як психолог я щотижня консультую людей в співзалежних стосунках. І тут для мене якраз ось ці співзалежні стосунки і любовний трикутник в усій красі.
Якщо б в житті цього було мало - тоді б
Тому саме сюжет для мене був таким знайомим і зрозумілим, що не хотілось читати далі.
Було боляче за головного героя, і взагалі за всіх.
Вважайте, що це професійне.
Я люблю інтелектуальні романи. В них є різні рівні. Наприклад, інтелектуали Києва 1920-х - є в ній. Наукове життя.
Погляди і захоплення автора
Не зайшла сама суть книги. Чесно, в деякі моменти було щиро важко читати і якщо б не клуб - я б не дочитав.
Але форма, інтелектуальний роман — це насолода.
Деякі моменти хотілось знов і знов читати саме через те, ЯК автор про це пише і розказує!
В цілому - це один з перших українських інтелектуальних романів, а Домонтович на рівні з Підмогильним тримає планку.
І тому безперечно читати важливо і варто!
На фото: палке обговорення на клубі Vivat і цікава особливість - учасники клубу приносять будь-які речі в кольорі книги. Вчорашній день був пофарбовано в фіолетовий.
До речі, саме у виданні Vivat є ті шматочки книги, які автор планував зробити продовженням. Це багато пояснює, хоча я апологет того, щоб читати першу і основну версію. що я і зробив, бо читав інше видання.
А ви як ставитесь до книжкових клубів?
P.S. В коментарях додам кілька цікавих матеріалів про автора і його роман з Софією Зеровою.
А також прообраз Вер — Вероніка Черняхівська.
@BagnenkoText
Я давно хотів і планував прочитати Домонтовича. Почав з «Без Ґрунту», але не зайшло.
І ось клуб Vivat, на якому читають і обговорюють, якраз взяли «Доктора Серафікуса». Це можливість - подумав я.
І вписався.
Перед власними думками - трохи передісторії, як взагалі створювався роман і про автобіаографічність головного героя.
Створення книги
Роман написаний у 1929 році й опублікований вперше у 1947 році в Німеччині. Роман був створений безпосередньо перед зникненням автора з літературного обрію. Припинивши письменницьку діяльність, Віктор Петров зміг уникнути причетності до так званої літератури соцреалізму, принципи якої суперечили його естетичним поглядам. Надалі Петров-Домонтович знаходить інші засоби самовираження, займаючись науковою діяльністю.
Автобіографічні риси книжки
Інтелектуальна проза Домонтовича наповнена автобіографічними та автотематичними кодами. Цікавість письменника до вкладання підтекстів та інтертекстів у свої твори можна вважати рисою його індивідуального стилю. Найпомітніша автобіографічна риса в романі — діяльність головного персонажа. Комаха, як і Віктор Петров, займається етнографією та фольклористикою.
Про що роман?
Це роман про кохання. Нешаблонно і цікаво.
Хоча як психолог я щотижня консультую людей в співзалежних стосунках. І тут для мене якраз ось ці співзалежні стосунки і любовний трикутник в усій красі.
Якщо б в житті цього було мало - тоді б
Тому саме сюжет для мене був таким знайомим і зрозумілим, що не хотілось читати далі.
Було боляче за головного героя, і взагалі за всіх.
Вважайте, що це професійне.
Я люблю інтелектуальні романи. В них є різні рівні. Наприклад, інтелектуали Києва 1920-х - є в ній. Наукове життя.
Погляди і захоплення автора
Не зайшла сама суть книги. Чесно, в деякі моменти було щиро важко читати і якщо б не клуб - я б не дочитав.
Але форма, інтелектуальний роман — це насолода.
Деякі моменти хотілось знов і знов читати саме через те, ЯК автор про це пише і розказує!
В цілому - це один з перших українських інтелектуальних романів, а Домонтович на рівні з Підмогильним тримає планку.
І тому безперечно читати важливо і варто!
На фото: палке обговорення на клубі Vivat і цікава особливість - учасники клубу приносять будь-які речі в кольорі книги. Вчорашній день був пофарбовано в фіолетовий.
До речі, саме у виданні Vivat є ті шматочки книги, які автор планував зробити продовженням. Це багато пояснює, хоча я апологет того, щоб читати першу і основну версію. що я і зробив, бо читав інше видання.
А ви як ставитесь до книжкових клубів?
P.S. В коментарях додам кілька цікавих матеріалів про автора і його роман з Софією Зеровою.
А також прообраз Вер — Вероніка Черняхівська.
@BagnenkoText