Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Руйнуючі фрази в спілкуванні з військовими.
Коли військові чують такого роду фрази - для них це боляче та неприємно. Але головне, що роблять такі фрази - збільшують відчуження і прірву між нами і військовими, між тими, задля кого вони туди і пішли. І саме це - довгостроковий негативний ефект від цих слів, і є найбільшою проблемою.
Тому я розповідаю про це, щоб в людей було більше обізнаності про те, чого говорити не варто, про те, що руйнує зсередини.
Топ 6 «руйнуючих»фраз:
1. «Чому вдома?»
2. «За що ти воюєш?»
3. «Пішов - дурачок».
4. «Він контужений - він небезпечний».
5. «Скільки ти заробляєш в армії?»
6. «Будь сильним/ною».
Уникайте таких запитань/висловів.
Підтримуйте військових, та їх родичів, які поруч з вами. Тому що вони віддають найцінніше за свободу нашої країни.
Запрошую на серію майстер-класів.
В грудні я проведу серію майстер-класів.
Я хочу поділитись базовими речами - що переживають близькі і як можна їх підтримати.
Для кого це буде корисно:
1. Родичі військовослужбовців
2. Родичі тих, хто в полоні і пропав безвісти
3. Спеціалісти допомагаючих професій (волонтери, психологи)
4. Всі, хто хоче краще розуміти цю тему
Серія майстер-класів
1. Як підтримати родичів військовослужбовця, і підтримати родичів, у яких близьких пропав безвісти або в полоні. - 15.12 (понеділок)
2. Як підтримувати і розуміти військового 22.12 (понеділок)
Реєстрація тут:
https://forms.gle/eE6aXViB3Ls5W1ZQ8
Також, я пишу зараз дисертаційну роботу про те, що допомагає родичам військовослужбовців.
Для того, щоб якісніше допомогти - мені потрібні історії життя. Все це конфіденційно.
Прошу вас заповнити форму: опишіть вашу історію.
Це допоможе мені в роботі і в тому, щоб допомагати більшій кількості людей.
З деякими людьми я зможу провести 1 безкоштовну консультацію.
Тут ви можете залишити вашу історію👇🏼
https://forms.gle/6rBctpAMYAq7hxGeA
Якщо це було корисно - поставте «+» чи 🔥 в коментарях. Дякую.
@BagnenkoPsy
Коли військові чують такого роду фрази - для них це боляче та неприємно. Але головне, що роблять такі фрази - збільшують відчуження і прірву між нами і військовими, між тими, задля кого вони туди і пішли. І саме це - довгостроковий негативний ефект від цих слів, і є найбільшою проблемою.
Тому я розповідаю про це, щоб в людей було більше обізнаності про те, чого говорити не варто, про те, що руйнує зсередини.
Топ 6 «руйнуючих»фраз:
1. «Чому вдома?»
2. «За що ти воюєш?»
3. «Пішов - дурачок».
4. «Він контужений - він небезпечний».
5. «Скільки ти заробляєш в армії?»
6. «Будь сильним/ною».
Уникайте таких запитань/висловів.
Підтримуйте військових, та їх родичів, які поруч з вами. Тому що вони віддають найцінніше за свободу нашої країни.
Запрошую на серію майстер-класів.
В грудні я проведу серію майстер-класів.
Я хочу поділитись базовими речами - що переживають близькі і як можна їх підтримати.
Для кого це буде корисно:
1. Родичі військовослужбовців
2. Родичі тих, хто в полоні і пропав безвісти
3. Спеціалісти допомагаючих професій (волонтери, психологи)
4. Всі, хто хоче краще розуміти цю тему
Серія майстер-класів
1. Як підтримати родичів військовослужбовця, і підтримати родичів, у яких близьких пропав безвісти або в полоні. - 15.12 (понеділок)
2. Як підтримувати і розуміти військового 22.12 (понеділок)
Реєстрація тут:
https://forms.gle/eE6aXViB3Ls5W1ZQ8
Також, я пишу зараз дисертаційну роботу про те, що допомагає родичам військовослужбовців.
Для того, щоб якісніше допомогти - мені потрібні історії життя. Все це конфіденційно.
Прошу вас заповнити форму: опишіть вашу історію.
Це допоможе мені в роботі і в тому, щоб допомагати більшій кількості людей.
З деякими людьми я зможу провести 1 безкоштовну консультацію.
Тут ви можете залишити вашу історію👇🏼
https://forms.gle/6rBctpAMYAq7hxGeA
Якщо це було корисно - поставте «+» чи 🔥 в коментарях. Дякую.
@BagnenkoPsy
👍14🔥13
Близький пропав безвісти. Що переживають родичі? Частина 2.
Продовжую розказувати те, що проживають близькі тих, хто пропав безвісти.
Це важливо, навіть якщо ви не проживаєте це зараз - ці знання допоможуть вам послужити іншим людям і підтримати їх в цьому стані.
Перші 3 базові речі - тут.
Невизначена втрата (ambiguous loss), за визначенням Полін Босс, — це стан, коли людина переживає втрату, але без можливості її остаточно усвідомити чи завершити процес горювання.
Вона виникає, коли хтось зникає безвісти, коли дім або звичне життя стають недосяжними, або коли близька людина фізично поруч, але психологічно відсутня (наприклад, після травми, хвороби, служби на війні). Такий досвід створює стан «замороженого горя», у якому людині важко знайти сенс, відновити надію і рухатись далі.
Ось базові думки, які потрібно розуміти про людей, чиї рідні зникли безвісти. Це допоможе уникнути помилок і забезпечити їм справжню підтримку.
4. Вони часто ізольовані і кількість соціальних контактів зменшується.
Друзі та знайомі можуть не знати, як говорити, і поступово дистанціюються.
Людина лишається сам-на-сам зі своїми станами, що посилює тривогу та сором за «надмірні» емоції.
5. У них можуть бути сильні тілесні симптоми
Тривале невизначене горе часто проявляється через:
• серцево-судинні симптоми,
• порушення сну,
• панічні атаки,
• соматичний біль.
Це нормальна реакція на ненормальні обставини.
6. Їм важливо мати право на почуття
На будь-які:
• сльози,
• гнів,
• надію,
• безсилля,
• втому.
Вони не зобов’язані «бути сильними». Їм потрібен простір, у якому їхній досвід не оцінюють.
Не треба їм давати токсичні поради на кшталт «Тримайся», «Все буде добре», «Ти сильна», «я в тебе вірю». Це злить.
7. Найцінніше, що можна зробити — бути поруч без тиску
Сказати:
• «Я тут».
• «Як тобі зараз?»
• «Пішли, тобі зараз не завадить провітритись і погуляти»
• «Чи можу я допомогти з чимось практичним?»
Присутність без порад часто лікує більше, ніж слова.
📍Детально ми будемо це розбирати на майстер-класах вже в грудні. В грудні я проведу серію майстер-класів, де ми будемо розбиратись детальніше в цій темі.
Запрошую.
Я хочу поділитись базовими речами - що переживають близькі і як можна їх підтримати.
Для кого це буде корисно:
1. Родичі військовослужбовців
2. Родичі тих, хто в полоні і пропав безвісти
3. Спеціалісти допомагаючих професій (волонтери, психологи)
4. Всі, хто хоче краще розуміти цю тему
Серія майстер-класів
1. Як підтримати родичів військовослужбовця, і підтримати родичів, у яких близьких пропав безвісти або в полоні. - 15.12 (понеділок)
2. Як підтримувати і розуміти військового 22.12 (понеділок)
Реєстрація тут:
https://forms.gle/eE6aXViB3Ls5W1ZQ8
📍Також, я пишу зараз дисертаційну роботу про те, що допомагає родичам військовослужбовців.
Для того, щоб якісніше допомогти - мені потрібні історії життя. Все це конфіденційно.
Прошу вас заповнити форму: опишіть вашу історію.
Це допоможе мені в роботі і в тому, щоб допомагати більшій кількості людей.
З деякими людьми я зможу провести 1 безкоштовну консультацію.
Тут ви можете залишити вашу історію👇🏼
https://forms.gle/6rBctpAMYAq7hxGeA
Якщо це було корисно - поставте «+» чи 🔥 в коментарях. Дякую!
Напишу ще третю частину, бо те, що переживають близькі в кілька постів не вміститься.
#НевизначенаВтрата
@bagnenkoPsy
Продовжую розказувати те, що проживають близькі тих, хто пропав безвісти.
Це важливо, навіть якщо ви не проживаєте це зараз - ці знання допоможуть вам послужити іншим людям і підтримати їх в цьому стані.
Перші 3 базові речі - тут.
Невизначена втрата (ambiguous loss), за визначенням Полін Босс, — це стан, коли людина переживає втрату, але без можливості її остаточно усвідомити чи завершити процес горювання.
Вона виникає, коли хтось зникає безвісти, коли дім або звичне життя стають недосяжними, або коли близька людина фізично поруч, але психологічно відсутня (наприклад, після травми, хвороби, служби на війні). Такий досвід створює стан «замороженого горя», у якому людині важко знайти сенс, відновити надію і рухатись далі.
Ось базові думки, які потрібно розуміти про людей, чиї рідні зникли безвісти. Це допоможе уникнути помилок і забезпечити їм справжню підтримку.
4. Вони часто ізольовані і кількість соціальних контактів зменшується.
Друзі та знайомі можуть не знати, як говорити, і поступово дистанціюються.
Людина лишається сам-на-сам зі своїми станами, що посилює тривогу та сором за «надмірні» емоції.
5. У них можуть бути сильні тілесні симптоми
Тривале невизначене горе часто проявляється через:
• серцево-судинні симптоми,
• порушення сну,
• панічні атаки,
• соматичний біль.
Це нормальна реакція на ненормальні обставини.
6. Їм важливо мати право на почуття
На будь-які:
• сльози,
• гнів,
• надію,
• безсилля,
• втому.
Вони не зобов’язані «бути сильними». Їм потрібен простір, у якому їхній досвід не оцінюють.
Не треба їм давати токсичні поради на кшталт «Тримайся», «Все буде добре», «Ти сильна», «я в тебе вірю». Це злить.
7. Найцінніше, що можна зробити — бути поруч без тиску
Сказати:
• «Я тут».
• «Як тобі зараз?»
• «Пішли, тобі зараз не завадить провітритись і погуляти»
• «Чи можу я допомогти з чимось практичним?»
Присутність без порад часто лікує більше, ніж слова.
📍Детально ми будемо це розбирати на майстер-класах вже в грудні. В грудні я проведу серію майстер-класів, де ми будемо розбиратись детальніше в цій темі.
Запрошую.
Я хочу поділитись базовими речами - що переживають близькі і як можна їх підтримати.
Для кого це буде корисно:
1. Родичі військовослужбовців
2. Родичі тих, хто в полоні і пропав безвісти
3. Спеціалісти допомагаючих професій (волонтери, психологи)
4. Всі, хто хоче краще розуміти цю тему
Серія майстер-класів
1. Як підтримати родичів військовослужбовця, і підтримати родичів, у яких близьких пропав безвісти або в полоні. - 15.12 (понеділок)
2. Як підтримувати і розуміти військового 22.12 (понеділок)
Реєстрація тут:
https://forms.gle/eE6aXViB3Ls5W1ZQ8
📍Також, я пишу зараз дисертаційну роботу про те, що допомагає родичам військовослужбовців.
Для того, щоб якісніше допомогти - мені потрібні історії життя. Все це конфіденційно.
Прошу вас заповнити форму: опишіть вашу історію.
Це допоможе мені в роботі і в тому, щоб допомагати більшій кількості людей.
З деякими людьми я зможу провести 1 безкоштовну консультацію.
Тут ви можете залишити вашу історію👇🏼
https://forms.gle/6rBctpAMYAq7hxGeA
Якщо це було корисно - поставте «+» чи 🔥 в коментарях. Дякую!
Напишу ще третю частину, бо те, що переживають близькі в кілька постів не вміститься.
#НевизначенаВтрата
@bagnenkoPsy
🔥18❤4
Forwarded from Психологи пишуть: Юнг, Фром, Ялом, Франкл, Адлер, Олпорт, Хорні, Роджерс (Володимир 🇺🇦 Багненко)
Зміна настає тоді, коли клієнт навчається приймати свої почуття як частину себе.
Карл Роджерс (1902 - 1987), впливовий американський психолог і один з засновників гуманістичної психології.
Джерело: Carl R. Rogers, Client-Centered Therapy (1951)
(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)
Карл Роджерс (1902 - 1987), впливовий американський психолог і один з засновників гуманістичної психології.
Джерело: Carl R. Rogers, Client-Centered Therapy (1951)
(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)
❤10👍6🙏2🤔1
Forwarded from Закнижжя психолога.
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
8 книг за національний кешбек
Я люблю художку, але читаю її зараз мало. Але ось купив книги за Національний кешбек. Ті, які хотів давно. В основному зараз купляю психологічні - бо багато задають по навчанню читати.
До цих руки не доходили.
Але ж це просто цікава захоплююча художка.
Ось перелік, що дуже хотів би прочитати, коли буде час (тихий сумний сміх в дальному кінці кімнати):
1. Оксар Вайльд «Автобіографічна проза»
2. Вірджинія Вулф «Орландо»
3. Маркус Зузак «Крадійка книжок»
4. Денніс Лігейн «Острів проклятих»
5. Річард Метісон «Я — легенда»
6. Ендрю Нейдерман «Адвокат диявола»
7. Томас Гарріс «Мовчання ягнят»
8. Ребекка Кван «Жовтолика»
Зняв короткий відос про них. Тут і зараз, з швидкими коментарями.
Як вам такий формат швидкий відео - купив, показав без глибокодумних рецензій?
Якщо гуд - дайте 🔥 або напишіть, що читали з цього?
@bagnenkoText
Я люблю художку, але читаю її зараз мало. Але ось купив книги за Національний кешбек. Ті, які хотів давно. В основному зараз купляю психологічні - бо багато задають по навчанню читати.
До цих руки не доходили.
Але ж це просто цікава захоплююча художка.
Ось перелік, що дуже хотів би прочитати, коли буде час (тихий сумний сміх в дальному кінці кімнати):
1. Оксар Вайльд «Автобіографічна проза»
2. Вірджинія Вулф «Орландо»
3. Маркус Зузак «Крадійка книжок»
4. Денніс Лігейн «Острів проклятих»
5. Річард Метісон «Я — легенда»
6. Ендрю Нейдерман «Адвокат диявола»
7. Томас Гарріс «Мовчання ягнят»
8. Ребекка Кван «Жовтолика»
Зняв короткий відос про них. Тут і зараз, з швидкими коментарями.
Як вам такий формат швидкий відео - купив, показав без глибокодумних рецензій?
Якщо гуд - дайте 🔥 або напишіть, що читали з цього?
@bagnenkoText
🔥23❤4
Ключові принципи роботи з військовими. 3 основні навички заземлення
Я вже писав, що.вирішив створити серію коротких постів, де поділюсь думками і досвідом, що допомагає будувати довгостроковий контакт з військовими.
Якщо вам це корисно буде - поставте + в коментарях.
Продовжую розказувати про базові речі.
Сьогодні про заземлення.
Я знаю 3 методи, які дуже добре працюють. В цій статті я спробую їх всі описати доступно і зрозуміло.
Ось 3 основні навички заземлення:
1. «Контейнер»
Техніка «контейнер» ґрунтується на принципі уявної дистанції між людиною та її внутрішніми переживаннями. Її суть - створення уявного об’єкта (сейфа, коробки, скрині, ящика з замком), у який клієнт тимчасово «складає» надмірні думки, тривожні образи або непереносимі емоційні стани. Такий образ працює як психічна “межа”, що дозволяє зменшити інтенсивність афекту та повернути людині суб’єктивний контроль.
У практиці техніка допомагає, коли з’являється потік нав’язливих думок, флешбеків або надмірної тривоги. Терапевт просить клієнта уявити контейнер максимально конкретно: форма, матеріал, колір, механізм закриття. Далі клієнт «поміщає» туди певну думку чи образ і «закриває» контейнер до того моменту, коли буде можливість безпечніше з ним працювати. Це дає мозку сигнал, що загроза контрольована, дозволяє відновити ясність мислення та повернутись до повсякденних дій.
2. «Безпечне місце»
Навичка створення «безпечного місця» - це метод ментальної візуалізації, який використовується для зниження рівня стресу та активації парасимпатичної нервової системи. Клієнт уявляє простір, у якому почувається спокійно, захищено та врівноважено. Це може бути реальне місце (кімната дитинства, берег річки) або повністю вигаданий простір. Чим детальнішою є візуалізація, тим сильніший її стабілізуючий ефект.
У терапії «безпечне місце» стає інструментом швидкого повернення до регуляції під час загострення симптомів — тривоги, дисоціації, паніки або переповнення емоціями. Клієнт вчиться викликати цей образ у будь-який момент, доповнюючи його звуками, запахами, відчуттями тіла. Це створює нейронну асоціацію між уявним місцем та станом спокою, що з часом допомагає швидше стабілізуватися і в повсякденному житті. Я користуюсь цією навичкою найчастіше.
3. Техніка «Зважування думок»
«Зважування думок» допомагає клієнту побачити власні думки як ментальні події, а не як беззаперечні факти. Вона базується на принципах когнітивної терапії та майндфулнес-підходу: думка — це лише думка, і вона може бути корисною, некорисною, перебільшеною, автоматичною або спотвореною. Коли людина навчається ставити думку «на ваги», тобто спокійно оцінювати її точність і функціональність, рівень катастрофізації помітно знижується.
На практиці техніка виглядає так: клієнт формулює думку («зі мною точно щось трапиться», «я ні на що не здатен») і ставить її на уявні терези. На одну «шальку» він кладе аргументи «за», на іншу — «проти», уникаючи тривожних припущень. Такий процес дозволяє побачити пропорції між реальністю та емоційним зарядом думки. З часом це формує навичку критичного ставлення до внутрішнього діалогу, зменшує автоматичні реакції та повертає людині почуття внутрішньої автономії.
Я проведу 2 майстер-класи, де буду більше про це говорити. Вже 15.12 стартуємо.
Про все це і загалом про взаємодію з військовими будемо говорити на навчанні.
Щиро запрошую.
Мабуть я забагато про навчання пишу, але ну правда - це те місце, де я можу більше часу приділити і розказати.
Корисно буде для родичів військових і для спеціалістів допомагаючих професій.
Реєстрація тут:
https://forms.gle/eE6aXViB3Ls5W1ZQ8
А якщо це корисно - поставте вогник або +.
І дякую за вашу активність під постами останнім часом. Мені це дуже цінно.
@bagnenkoPsy
Я вже писав, що.вирішив створити серію коротких постів, де поділюсь думками і досвідом, що допомагає будувати довгостроковий контакт з військовими.
Якщо вам це корисно буде - поставте + в коментарях.
Продовжую розказувати про базові речі.
Сьогодні про заземлення.
Я знаю 3 методи, які дуже добре працюють. В цій статті я спробую їх всі описати доступно і зрозуміло.
Ось 3 основні навички заземлення:
1. «Контейнер»
Техніка «контейнер» ґрунтується на принципі уявної дистанції між людиною та її внутрішніми переживаннями. Її суть - створення уявного об’єкта (сейфа, коробки, скрині, ящика з замком), у який клієнт тимчасово «складає» надмірні думки, тривожні образи або непереносимі емоційні стани. Такий образ працює як психічна “межа”, що дозволяє зменшити інтенсивність афекту та повернути людині суб’єктивний контроль.
У практиці техніка допомагає, коли з’являється потік нав’язливих думок, флешбеків або надмірної тривоги. Терапевт просить клієнта уявити контейнер максимально конкретно: форма, матеріал, колір, механізм закриття. Далі клієнт «поміщає» туди певну думку чи образ і «закриває» контейнер до того моменту, коли буде можливість безпечніше з ним працювати. Це дає мозку сигнал, що загроза контрольована, дозволяє відновити ясність мислення та повернутись до повсякденних дій.
2. «Безпечне місце»
Навичка створення «безпечного місця» - це метод ментальної візуалізації, який використовується для зниження рівня стресу та активації парасимпатичної нервової системи. Клієнт уявляє простір, у якому почувається спокійно, захищено та врівноважено. Це може бути реальне місце (кімната дитинства, берег річки) або повністю вигаданий простір. Чим детальнішою є візуалізація, тим сильніший її стабілізуючий ефект.
У терапії «безпечне місце» стає інструментом швидкого повернення до регуляції під час загострення симптомів — тривоги, дисоціації, паніки або переповнення емоціями. Клієнт вчиться викликати цей образ у будь-який момент, доповнюючи його звуками, запахами, відчуттями тіла. Це створює нейронну асоціацію між уявним місцем та станом спокою, що з часом допомагає швидше стабілізуватися і в повсякденному житті. Я користуюсь цією навичкою найчастіше.
3. Техніка «Зважування думок»
«Зважування думок» допомагає клієнту побачити власні думки як ментальні події, а не як беззаперечні факти. Вона базується на принципах когнітивної терапії та майндфулнес-підходу: думка — це лише думка, і вона може бути корисною, некорисною, перебільшеною, автоматичною або спотвореною. Коли людина навчається ставити думку «на ваги», тобто спокійно оцінювати її точність і функціональність, рівень катастрофізації помітно знижується.
На практиці техніка виглядає так: клієнт формулює думку («зі мною точно щось трапиться», «я ні на що не здатен») і ставить її на уявні терези. На одну «шальку» він кладе аргументи «за», на іншу — «проти», уникаючи тривожних припущень. Такий процес дозволяє побачити пропорції між реальністю та емоційним зарядом думки. З часом це формує навичку критичного ставлення до внутрішнього діалогу, зменшує автоматичні реакції та повертає людині почуття внутрішньої автономії.
Я проведу 2 майстер-класи, де буду більше про це говорити. Вже 15.12 стартуємо.
Про все це і загалом про взаємодію з військовими будемо говорити на навчанні.
Щиро запрошую.
Мабуть я забагато про навчання пишу, але ну правда - це те місце, де я можу більше часу приділити і розказати.
Корисно буде для родичів військових і для спеціалістів допомагаючих професій.
Реєстрація тут:
https://forms.gle/eE6aXViB3Ls5W1ZQ8
А якщо це корисно - поставте вогник або +.
І дякую за вашу активність під постами останнім часом. Мені це дуже цінно.
@bagnenkoPsy
🔥27❤4🙏2👍1
Forwarded from Психологи пишуть: Юнг, Фром, Ялом, Франкл, Адлер, Олпорт, Хорні, Роджерс (Володимир 🇺🇦 Багненко)
Якщо хочете собою пишатися — робіть те, чим можна пишатися.
Карен Хорні
(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)
Карен Хорні
(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)
👍24❤13😁2🙏2
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Українці неймовірні
Наші пісні — це наша стійкість. Сьогодні почув Щедрик в метро на 6 грудня.
В метро буваю раз на рік, але от вдало зайшов )
Щедрик — на станції Золоті Ворота.
Обожнюю українців.
Як би не було складно, але ми тримаємось і навіть співаємо в епіцентрі подій.
Іноді хочеться ділитись чимось таким, з життя. Бо це і є частина психологічної стійкості — бачити ресурсні події в повсякденному і триматись.
#щедрик #київ #метро
@bagnenkoPsy
Наші пісні — це наша стійкість. Сьогодні почув Щедрик в метро на 6 грудня.
В метро буваю раз на рік, але от вдало зайшов )
Щедрик — на станції Золоті Ворота.
Обожнюю українців.
Як би не було складно, але ми тримаємось і навіть співаємо в епіцентрі подій.
Іноді хочеться ділитись чимось таким, з життя. Бо це і є частина психологічної стійкості — бачити ресурсні події в повсякденному і триматись.
#щедрик #київ #метро
@bagnenkoPsy
❤53👏3
Forwarded from Психологи пишуть: Юнг, Фром, Ялом, Франкл, Адлер, Олпорт, Хорні, Роджерс (Володимир 🇺🇦 Багненко)
Людина стає по-справжньому собою лише тоді, коли виходить за межі власних інтересів і служить чомусь більшому, ніж вона сама.
Віктор Франкл, «Воля до сенсу»
(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)
Віктор Франкл, «Воля до сенсу»
(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)
❤33👍8🙏3
Forwarded from Психологи пишуть: Юнг, Фром, Ялом, Франкл, Адлер, Олпорт, Хорні, Роджерс (Володимир 🇺🇦 Багненко)
Правда, сказана з турботою, завжди лікує більше, ніж тиша.
Ірвін Ялом
«Як я став собою» (Becoming Myself: A Psychiatrist’s Memoir)
(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)
Ірвін Ялом
«Як я став собою» (Becoming Myself: A Psychiatrist’s Memoir)
(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)
❤25👍5🙏3
Forwarded from Закнижжя психолога.
Приїхали 2 чудові книги від Видавництва Ростислава Бурлаки.
Феномен психології горювання — від сучасного психолога в системному підході, Оксани Королович
Записував подкаст з пані Оксаною і загалом глибинно вивчаю тему про горе.
Тому чекав цю книгу.
Посібник із когнітивно-поведінкової терапії дерресії — це чудовий покроковий план для роботи з депресією. Я з цим працюю, тому мені треба мати.
Серйозне поповнення в бібліотеку.
Найцінніше, що ці книги доповнюють інші, які вже є і вивчаю.
Читали б таке? Про що розказати в першу чергу цікаво?
@bagnenkoText
Феномен психології горювання — від сучасного психолога в системному підході, Оксани Королович
Записував подкаст з пані Оксаною і загалом глибинно вивчаю тему про горе.
Тому чекав цю книгу.
Посібник із когнітивно-поведінкової терапії дерресії — це чудовий покроковий план для роботи з депресією. Я з цим працюю, тому мені треба мати.
Серйозне поповнення в бібліотеку.
Найцінніше, що ці книги доповнюють інші, які вже є і вивчаю.
Читали б таке? Про що розказати в першу чергу цікаво?
@bagnenkoText
❤16👍4🙏2
Базові принципи збереження сенсу і стійкості для близьких військовослужбовця. Частина 1.
Я пишу про це, бо не все одно і я хочу доносити прості і важливі цінності.
Близькі військовослужбовця живе в умовах постійної невизначеності, тривоги й емоційного навантаження. Якщо родич втрачає сенс або внутрішню стійкість, життя звужується до очікування й страху, що веде до виснаження, депресивних реакцій, емоційного вигорання та фізичних симптомів стресу.
Сенс — це внутрішній компас, який дозволяє людині не розчинитися у болю, не втратити себе й не перетворити щоденність на безкінечне переживання небезпеки. Коли є сенс, легше приймати емоції, будувати режим, взаємодіяти з людьми, ухвалювати рішення й не втрачати людяність у складних умовах.
Тому я хочу написати кілька матеріалів на тему - як зберігати сенс. І корисні практики.
Збереження стійкості також критично важливе для того, щоб бути справжньою підтримкою для військовослужбовця. Боєць відчуває стан родини: тримаючись сам, він отримує сигнал, що з дому йому несе не лише тривогу, а й опору, любов і стабільність. Стійкий родич — це не той, хто не переживає, а той, хто вміє відновлюватися, шукати ресурси і жити повноцінно, незважаючи на війну. Саме це допомагає зберегти зв’язок, витримати довгу дистанцію війни й залишатися моральною і психологічною опорою для того, хто служить.
Ось базові принципи, які зможуть підтримати вас.
1. Щоденна рефлексія
Записуйте короткі нотатки про власні переживання, маленькі перемоги та події, що дають відчуття контролю.
Це допомагає бачити, що життя триває, і підтримує сенс у буденному потоці.
Приклад: «Сьогодні зробив/зробила приємне для дитини», «Підтримав/підтримала друга»
Як: вести щоденник, вести інстаграм, де викладати підтримуючі думки.
2. Символічний контакт із військовим
Навіть якщо зв’язок обмежений, можна створити маленькі ритуали: запалити свічку, написати листи, вести «щоденник листів», надсилати фото чи короткі повідомлення без очікування миттєвої відповіді. Це підтримує відчуття присутності й опори.
3. Пріоритезація власних цінностей
Кожен день виділяйте одну дію, що відповідає вашим життєвим цінностям: сім’я, робота, служіння, творчість, віра. Сенс формується через маленькі дії, які підтверджують вашу значущість у світі.
Не якісь великі справи, а маленькі кроки.
4. Підтримка спільноти
Включайтеся у групи підтримки родин військових, волонтерські або парафіяльні ініціативи. Спілкування з людьми, які переживають подібне, допомагає зменшити відчуття ізоляції й відновлює внутрішній баланс.
Це найважче. Дуже багато клієнтів, з якими я працюю - ізолюються, бо суспільство не розуміє, не приймає, не підтримує.
Я хочу говорити про підтримку родичів і військовослужбовців все більше.
Бо якщо міцна сім’я - і військовому легше.
Проведу 2 майстер-класи. Вже 15.12 стартуємо.
Мабуть я забагато про навчання пишу, але ну правда - це те місце, де я можу більше часу приділити і розказати.
Корисно буде для родичів військових і для спеціалістів допомагаючих професій.
Реєстрація тут:
https://forms.gle/eE6aXViB3Ls5W1ZQ8
📍Також, я пишу зараз дисертаційну роботу про те, що допомагає родичам військовослужбовців.
Для того, щоб якісніше допомогти - мені потрібні історії життя. Все це конфіденційно.
Прошу вас заповнити форму: опишіть вашу історію.
Це допоможе мені в роботі і в тому, щоб допомагати більшій кількості людей.
З деякими людьми я зможу провести 1 безкоштовну консультацію.
Тут ви можете залишити вашу історію👇🏼
https://forms.gle/6rBctpAMYAq7hxGeA
А якщо це корисно - поставте вогник або +.
У мене є ще друга частина, але кожен пост в кінці року вже доволі складно писати. То ваша активність показує, що це потрібно.
І дякую за вашу активність під постами останнім часом. Мені це дуже цінно.
@bagnenkoPsy
Я пишу про це, бо не все одно і я хочу доносити прості і важливі цінності.
Близькі військовослужбовця живе в умовах постійної невизначеності, тривоги й емоційного навантаження. Якщо родич втрачає сенс або внутрішню стійкість, життя звужується до очікування й страху, що веде до виснаження, депресивних реакцій, емоційного вигорання та фізичних симптомів стресу.
Сенс — це внутрішній компас, який дозволяє людині не розчинитися у болю, не втратити себе й не перетворити щоденність на безкінечне переживання небезпеки. Коли є сенс, легше приймати емоції, будувати режим, взаємодіяти з людьми, ухвалювати рішення й не втрачати людяність у складних умовах.
Тому я хочу написати кілька матеріалів на тему - як зберігати сенс. І корисні практики.
Збереження стійкості також критично важливе для того, щоб бути справжньою підтримкою для військовослужбовця. Боєць відчуває стан родини: тримаючись сам, він отримує сигнал, що з дому йому несе не лише тривогу, а й опору, любов і стабільність. Стійкий родич — це не той, хто не переживає, а той, хто вміє відновлюватися, шукати ресурси і жити повноцінно, незважаючи на війну. Саме це допомагає зберегти зв’язок, витримати довгу дистанцію війни й залишатися моральною і психологічною опорою для того, хто служить.
Ось базові принципи, які зможуть підтримати вас.
1. Щоденна рефлексія
Записуйте короткі нотатки про власні переживання, маленькі перемоги та події, що дають відчуття контролю.
Це допомагає бачити, що життя триває, і підтримує сенс у буденному потоці.
Приклад: «Сьогодні зробив/зробила приємне для дитини», «Підтримав/підтримала друга»
Як: вести щоденник, вести інстаграм, де викладати підтримуючі думки.
2. Символічний контакт із військовим
Навіть якщо зв’язок обмежений, можна створити маленькі ритуали: запалити свічку, написати листи, вести «щоденник листів», надсилати фото чи короткі повідомлення без очікування миттєвої відповіді. Це підтримує відчуття присутності й опори.
3. Пріоритезація власних цінностей
Кожен день виділяйте одну дію, що відповідає вашим життєвим цінностям: сім’я, робота, служіння, творчість, віра. Сенс формується через маленькі дії, які підтверджують вашу значущість у світі.
Не якісь великі справи, а маленькі кроки.
4. Підтримка спільноти
Включайтеся у групи підтримки родин військових, волонтерські або парафіяльні ініціативи. Спілкування з людьми, які переживають подібне, допомагає зменшити відчуття ізоляції й відновлює внутрішній баланс.
Це найважче. Дуже багато клієнтів, з якими я працюю - ізолюються, бо суспільство не розуміє, не приймає, не підтримує.
Я хочу говорити про підтримку родичів і військовослужбовців все більше.
Бо якщо міцна сім’я - і військовому легше.
Проведу 2 майстер-класи. Вже 15.12 стартуємо.
Мабуть я забагато про навчання пишу, але ну правда - це те місце, де я можу більше часу приділити і розказати.
Корисно буде для родичів військових і для спеціалістів допомагаючих професій.
Реєстрація тут:
https://forms.gle/eE6aXViB3Ls5W1ZQ8
📍Також, я пишу зараз дисертаційну роботу про те, що допомагає родичам військовослужбовців.
Для того, щоб якісніше допомогти - мені потрібні історії життя. Все це конфіденційно.
Прошу вас заповнити форму: опишіть вашу історію.
Це допоможе мені в роботі і в тому, щоб допомагати більшій кількості людей.
З деякими людьми я зможу провести 1 безкоштовну консультацію.
Тут ви можете залишити вашу історію👇🏼
https://forms.gle/6rBctpAMYAq7hxGeA
А якщо це корисно - поставте вогник або +.
У мене є ще друга частина, але кожен пост в кінці року вже доволі складно писати. То ваша активність показує, що це потрібно.
І дякую за вашу активність під постами останнім часом. Мені це дуже цінно.
@bagnenkoPsy
🔥29👍8❤7
Forwarded from Психологи пишуть: Юнг, Фром, Ялом, Франкл, Адлер, Олпорт, Хорні, Роджерс (Володимир 🇺🇦 Багненко)
Сенс виникає тоді, коли ми наважуємося торкнутися глибин власного життя.
Ірвін Ялом
«Як я став собою» (Becoming Myself: A Psychiatrist’s Memoir)
(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)
Ірвін Ялом
«Як я став собою» (Becoming Myself: A Psychiatrist’s Memoir)
(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)
❤15👍7🤔1
Чому + від військового - це хороша відповідь?
Нещодавно на одному з майстер-класів одна близька людина до військового написала, що він відповідає тільки «+». І чому не пише більше деталей, це викликає тривогу.
Чи це нормально?
І так, я вважаю, що це дуже хороша відповідь.
Коли військовий відповідає “+” або “все норм” — це справді добра відповідь.
Ось кілька причин чому так:
1) Бо це стислий сигнал безпеки
Для людини на фронті важливо мінімізувати слова, особливо коли поруч інші, коли шум, коли стрес, коли часу обмаль.
“+” = я живий, я на зв’язку, все ок настільки, наскільки може бути ок тут.
Це коротко, без ризику, без зайвої уваги інших, без необхідності пояснювати деталі.
2) Бо це спосіб контролю власного стану
Військові не завжди можуть або хочуть говорити про:
– що саме зараз відбувається
– чи було щось важке
– чи є небезпека
І “+” — це їхня межа, яка дозволяє:
– лишатись у контакті
– не провалюватися в травматичну розповідь
– не “тримати” на собі хвилювання близької людини
Це, по суті, екологічний формат спілкування, який не виснажує.
3) Бо це спосіб зберегти зв’язок, не відкриваючи зайвого
Іноді “+” — це максимум, який людина може дати, щоб:
– не брехати
– не описувати страшне
– не втягувати близьких у фронтові реалії
Це сигнал: “я про тебе пам’ятаю, я тримаю зв’язок, ти мені важливий/важлива”.
4) Бо короткі відповіді — це часто норма фронтової комунікації
У зоні бойових дій немає довгих діалогів.
Тому короткі відповіді — не відсутність емоцій, а адаптація до умов.
Як це сприймати близьким?
Якщо є “+” — значить, зв’язок є, контакт є, безпека зараз на мінімальному достатньому рівні.
Очікувати великих текстів — це не про реалії фронту.
Як найкраще відповісти і реагувати?
Спокійно. Щось коротке у відповідь:
“Тримаю в думках”,
“Почула, дякую”,
“Бережи себе”.
Це створює теплий, але не нав’язливий місток.
Сприймайте його + не як уникання вас. А як турботу.
І тоді ваша комунікація буде якіснішою.
Більше про комунікацію з військовими буду ділитись на своєму новому майстер-класі:
Деталі тут:
https://forms.gle/eE6aXViB3Ls5W1ZQ8
А якщо це корисно — поставте 🔥
Дякую
@bagnenkoPsy
Нещодавно на одному з майстер-класів одна близька людина до військового написала, що він відповідає тільки «+». І чому не пише більше деталей, це викликає тривогу.
Чи це нормально?
І так, я вважаю, що це дуже хороша відповідь.
Коли військовий відповідає “+” або “все норм” — це справді добра відповідь.
Ось кілька причин чому так:
1) Бо це стислий сигнал безпеки
Для людини на фронті важливо мінімізувати слова, особливо коли поруч інші, коли шум, коли стрес, коли часу обмаль.
“+” = я живий, я на зв’язку, все ок настільки, наскільки може бути ок тут.
Це коротко, без ризику, без зайвої уваги інших, без необхідності пояснювати деталі.
2) Бо це спосіб контролю власного стану
Військові не завжди можуть або хочуть говорити про:
– що саме зараз відбувається
– чи було щось важке
– чи є небезпека
І “+” — це їхня межа, яка дозволяє:
– лишатись у контакті
– не провалюватися в травматичну розповідь
– не “тримати” на собі хвилювання близької людини
Це, по суті, екологічний формат спілкування, який не виснажує.
3) Бо це спосіб зберегти зв’язок, не відкриваючи зайвого
Іноді “+” — це максимум, який людина може дати, щоб:
– не брехати
– не описувати страшне
– не втягувати близьких у фронтові реалії
Це сигнал: “я про тебе пам’ятаю, я тримаю зв’язок, ти мені важливий/важлива”.
4) Бо короткі відповіді — це часто норма фронтової комунікації
У зоні бойових дій немає довгих діалогів.
Тому короткі відповіді — не відсутність емоцій, а адаптація до умов.
Як це сприймати близьким?
Якщо є “+” — значить, зв’язок є, контакт є, безпека зараз на мінімальному достатньому рівні.
Очікувати великих текстів — це не про реалії фронту.
Як найкраще відповісти і реагувати?
Спокійно. Щось коротке у відповідь:
“Тримаю в думках”,
“Почула, дякую”,
“Бережи себе”.
Це створює теплий, але не нав’язливий місток.
Сприймайте його + не як уникання вас. А як турботу.
І тоді ваша комунікація буде якіснішою.
Більше про комунікацію з військовими буду ділитись на своєму новому майстер-класі:
Деталі тут:
https://forms.gle/eE6aXViB3Ls5W1ZQ8
А якщо це корисно — поставте 🔥
Дякую
@bagnenkoPsy
🔥23❤16👍6🤔1💯1
Forwarded from Закнижжя психолога.
На фото людина, у якої повна бібліотека нечитаних книг, але яка отримала нову, яку треба читати.
Зараз навчаюсь на курсі по залежностям. І нам задали доволі багато читати. Не відкладаю і починаю вже.
Як завжди, у видавництва Ростислава Бурлаки є те, що потрібно.
«Робочий зошит із навичок одужання від залежності» Сюзетт Гласнер-Едвардс - дуже толкова книга.
Я вже зараз працюю з декількома клієнтам з темою залежності. Зараз це епідемія просто накрила багатьох, бо іноді так люди знаходять спосіб сховатись від реальності, який не найкращий. Над цим і працюємо, щоб допомогти знайти щось краще.
Знов на каналі купа психологічних книг 😆
Ну в принципі логічно, на каналі у клінічного психолога )
Вам цікаво, якщо буду іноді розказувати про цікаве з цієї книги?
@bagnenkoText
Зараз навчаюсь на курсі по залежностям. І нам задали доволі багато читати. Не відкладаю і починаю вже.
Як завжди, у видавництва Ростислава Бурлаки є те, що потрібно.
«Робочий зошит із навичок одужання від залежності» Сюзетт Гласнер-Едвардс - дуже толкова книга.
Я вже зараз працюю з декількома клієнтам з темою залежності. Зараз це епідемія просто накрила багатьох, бо іноді так люди знаходять спосіб сховатись від реальності, який не найкращий. Над цим і працюємо, щоб допомогти знайти щось краще.
Знов на каналі купа психологічних книг 😆
Ну в принципі логічно, на каналі у клінічного психолога )
Вам цікаво, якщо буду іноді розказувати про цікаве з цієї книги?
@bagnenkoText
❤35👍12
Читаю книгу з залежностей. Дуже толкова і ясна.
Це «Робочий зошит із навичок одужання від залежності» Сюзетт Гласнер-Едвардс.
Писав про неї трохи раніше тут.
Знали б ви як багато людей зараз потребують підтримки в цьому. Є кілька клієнтів, яких веду.
Загалом залежності існують алкогольні, хімічні і поведінкові.
Дуже багато наукових матеріалів. І все розкладено.
На зображенні - 3 основні методи, які використовуються в роботі в терапії залежності.
1. Мотиваційне інтерв’ю
2. КПТ
3. Усвідомленість
Якщо вам це потрібно - спитайте свого психолога, чи він розбирається в цих темах.
А якщо вам потрібна саме моя допомога - то поки в роботу взяти не можу, під зав’язку, але коли звільниться місце - я напишу.
Записатись на консультацію до мене можна тут:
https://forms.gle/8gNck6w722EjBTk76
Хочете - буду потроху розказувати, що дізнаюсь корисного і цікавого знайденого?
Поставте вогник.
@BagnenkoPsy
Це «Робочий зошит із навичок одужання від залежності» Сюзетт Гласнер-Едвардс.
Писав про неї трохи раніше тут.
Знали б ви як багато людей зараз потребують підтримки в цьому. Є кілька клієнтів, яких веду.
Загалом залежності існують алкогольні, хімічні і поведінкові.
Дуже багато наукових матеріалів. І все розкладено.
На зображенні - 3 основні методи, які використовуються в роботі в терапії залежності.
1. Мотиваційне інтерв’ю
2. КПТ
3. Усвідомленість
Якщо вам це потрібно - спитайте свого психолога, чи він розбирається в цих темах.
А якщо вам потрібна саме моя допомога - то поки в роботу взяти не можу, під зав’язку, але коли звільниться місце - я напишу.
Записатись на консультацію до мене можна тут:
https://forms.gle/8gNck6w722EjBTk76
Хочете - буду потроху розказувати, що дізнаюсь корисного і цікавого знайденого?
Поставте вогник.
@BagnenkoPsy
❤18🔥14👍6⚡1
8 принципів спілкування та підтримки військового на передовій
Підтримка військового на передовій - це важливо. Вміти підтримувати, а не створювати напругу - це особливо важливе вміння.
1. Уникайте питань, що збільшують напругу.
Не варто ставити запитання, які підвищують тривогу: «Де ти зараз?», «Скільки у вас людей?», «Коли повернешся?». Такі теми або не можуть бути озвучені з міркувань безпеки, або створюють у військового додатковий тягар — пояснювати те, на що він сам не має впливу. Обирайте нейтральні, безпечні запитання, які не потребують складних відповідей.
2. Не розпитуйте про бойові дії, втрати та деталі небезпеки.
Це тригери, які можуть викликати хвилю стресу, пригадування або навіть роздратування. Якщо військовий захоче — він сам поділиться. Ваше завдання — не тиснути і не «витягувати» інформацію, яка стосується травматичних подій.
3. Підтримуйте без нав’язування.
Ставте відкриті, короткі фрази: «Я поруч, якщо захочеш поговорити», «Не хочу тебе перевантажувати — просто дай знати, як ти». Дозвольте військовому самому визначати, коли і про що він готовий спілкуватися. Не переслідуйте його повідомленнями і не вимагайте реакції тут і зараз.
4. Зберігайте зв’язок без тиску.
Стабільні, прості, передбачувані повідомлення працюють краще, ніж емоційні викиди. Наприклад: «Доброго ранку, бережи себе», «Все вдома в порядку». Такий формат дає військовому відчуття опори, але не зобов’язує до довгих розмов.
Я хочу говорити про підтримку родичів і військовослужбовців все більше.
Бо якщо міцна сім’я - і військовому легше.
Проведу 2 майстер-класи. Вже 15.12 стартуємо.
Мабуть я забагато про навчання пишу, але ну правда - це те місце, де я можу більше часу приділити і розказати.
Корисно буде для родичів військових і для спеціалістів допомагаючих професій.
Реєстрація тут:
https://forms.gle/eE6aXViB3Ls5W1ZQ8
📍Також, я пишу зараз дисертаційну роботу про те, що допомагає родичам військовослужбовців.
Для того, щоб якісніше допомогти - мені потрібні історії життя. Все це конфіденційно.
Прошу вас заповнити форму: опишіть вашу історію.
Це допоможе мені в роботі і в тому, щоб допомагати більшій кількості людей.
З деякими людьми я зможу провести 1 безкоштовну консультацію.
Тут ви можете залишити вашу історію👇🏼
https://forms.gle/6rBctpAMYAq7hxGeA
А якщо це корисно - поставте вогник або +.
У мене є ще друга частина, але кожен пост в кінці року вже доволі складно писати. То ваша активність показує, що це потрібно.
І дякую за вашу активність під постами останнім часом. Мені це дуже цінно.
@bagnenkoPsy
Підтримка військового на передовій - це важливо. Вміти підтримувати, а не створювати напругу - це особливо важливе вміння.
1. Уникайте питань, що збільшують напругу.
Не варто ставити запитання, які підвищують тривогу: «Де ти зараз?», «Скільки у вас людей?», «Коли повернешся?». Такі теми або не можуть бути озвучені з міркувань безпеки, або створюють у військового додатковий тягар — пояснювати те, на що він сам не має впливу. Обирайте нейтральні, безпечні запитання, які не потребують складних відповідей.
2. Не розпитуйте про бойові дії, втрати та деталі небезпеки.
Це тригери, які можуть викликати хвилю стресу, пригадування або навіть роздратування. Якщо військовий захоче — він сам поділиться. Ваше завдання — не тиснути і не «витягувати» інформацію, яка стосується травматичних подій.
3. Підтримуйте без нав’язування.
Ставте відкриті, короткі фрази: «Я поруч, якщо захочеш поговорити», «Не хочу тебе перевантажувати — просто дай знати, як ти». Дозвольте військовому самому визначати, коли і про що він готовий спілкуватися. Не переслідуйте його повідомленнями і не вимагайте реакції тут і зараз.
4. Зберігайте зв’язок без тиску.
Стабільні, прості, передбачувані повідомлення працюють краще, ніж емоційні викиди. Наприклад: «Доброго ранку, бережи себе», «Все вдома в порядку». Такий формат дає військовому відчуття опори, але не зобов’язує до довгих розмов.
Я хочу говорити про підтримку родичів і військовослужбовців все більше.
Бо якщо міцна сім’я - і військовому легше.
Проведу 2 майстер-класи. Вже 15.12 стартуємо.
Мабуть я забагато про навчання пишу, але ну правда - це те місце, де я можу більше часу приділити і розказати.
Корисно буде для родичів військових і для спеціалістів допомагаючих професій.
Реєстрація тут:
https://forms.gle/eE6aXViB3Ls5W1ZQ8
📍Також, я пишу зараз дисертаційну роботу про те, що допомагає родичам військовослужбовців.
Для того, щоб якісніше допомогти - мені потрібні історії життя. Все це конфіденційно.
Прошу вас заповнити форму: опишіть вашу історію.
Це допоможе мені в роботі і в тому, щоб допомагати більшій кількості людей.
З деякими людьми я зможу провести 1 безкоштовну консультацію.
Тут ви можете залишити вашу історію👇🏼
https://forms.gle/6rBctpAMYAq7hxGeA
А якщо це корисно - поставте вогник або +.
У мене є ще друга частина, але кожен пост в кінці року вже доволі складно писати. То ваша активність показує, що це потрібно.
І дякую за вашу активність під постами останнім часом. Мені це дуже цінно.
@bagnenkoPsy
🔥20❤11⚡1🤔1
Forwarded from Психологи пишуть: Юнг, Фром, Ялом, Франкл, Адлер, Олпорт, Хорні, Роджерс (Володимир 🇺🇦 Багненко)
Відмова бачити реальність — головне джерело тривоги.
Ірвін Ялом «Шопенгауер, як ліки»
(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)
Ірвін Ялом «Шопенгауер, як ліки»
(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)
👍13❤6💯2🤔1🙏1🤷1
Forwarded from Закнижжя психолога.
«Психотерапевтичні етюди» - книга, яку я чекав.
Грудень - сезон дуже класних новинок.
Приїхала книга Олега Созонтовича Чабана «Психотерапевтичні етюди».
Він - Доктор медичних наук, професор, академік АНВО України, Заслужений лікар України, директор Навчально-наукового інституту психічного здоров’я Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.
Я у нього навчався в цьому році і взагалі в питанні роботи з травмою і ПТСР - він дуже сильний спеціаліст. Був на презентації VR окулярів, які ми використовуємо в нашій практиці в госпіталі в роботі з ПТСР (писав про це тут). Якось навіть на якійсь події розмовляли і радився в одному питанні. Надихає мене коли люди в такому поважному віці зберігають ясність розуму і свіжість думок.
Тепер і книга є. Дякую видавництву Букшеф.
І хоч читати часу зараз немає, але бібліотека поповнюється якісними екземплярами.
В книзі є прості і чесні роздуми на різні теми - екзистенційна криза, стосунки, війна, щастя. Цікаво буде почитати.
Дуже цікаво насправді.
@BagnenkoText
Грудень - сезон дуже класних новинок.
Приїхала книга Олега Созонтовича Чабана «Психотерапевтичні етюди».
Він - Доктор медичних наук, професор, академік АНВО України, Заслужений лікар України, директор Навчально-наукового інституту психічного здоров’я Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.
Я у нього навчався в цьому році і взагалі в питанні роботи з травмою і ПТСР - він дуже сильний спеціаліст. Був на презентації VR окулярів, які ми використовуємо в нашій практиці в госпіталі в роботі з ПТСР (писав про це тут). Якось навіть на якійсь події розмовляли і радився в одному питанні. Надихає мене коли люди в такому поважному віці зберігають ясність розуму і свіжість думок.
Тепер і книга є. Дякую видавництву Букшеф.
І хоч читати часу зараз немає, але бібліотека поповнюється якісними екземплярами.
В книзі є прості і чесні роздуми на різні теми - екзистенційна криза, стосунки, війна, щастя. Цікаво буде почитати.
Дуже цікаво насправді.
@BagnenkoText
❤18👍5⚡1
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Що проживають родичі військовослужбовців?
Частина 2.
Нам важливо розуміти через що проходять родичі тих, хто на фронті, щоб знати як їх підтримувати.
Коли твій рідний на війні - це означає жити в постійній невизначеності та очікуванні новин.
Стани, у яких перебувають родичі військовослужбовців:
1. Відчуття безсилля і втрати контролю.
2. Соціальна ізоляція.
3. Порушення ритму життя та виснаження.
Я розказую про це для того, щоб ми всі могли краще підтримувати тих, хто є поруч.
Розуміння = більше тепла і доброти.
Підтримуйте родичів військовослужбовців, що є у вашому оточенні, і робіть це правильно.
Важливо просто бути поруч, це допомагає більше, аніж поради.
Також не забувайте піклуватись про свій емоційний стан. Це важливо.
Запрошую на серію майстер-класів.
Я хочу поділитись базовими речами - що переживають близькі і як можна їх підтримати.
Для кого це буде корисно:
1. Родичі військовослужбовців
2. Родичі тих, хто в полоні і пропав безвісти
3. Спеціалісти допомагаючих професій (волонтери, психологи)
4. Всі, хто хоче краще розуміти цю тему
Теми:
1. Як підтримати родичів військовослужбовця, і підтримати родичів, у яких близьких пропав безвісти або в полоні. - 15.12 (понеділок)
2. Як підтримувати і розуміти військового 22.12 (понеділок)
Реєстрація тут:
https://forms.gle/eE6aXViB3Ls5W1ZQ8
Також, я пишу зараз дисертаційну роботу про те, що допомагає родичам військовослужбовців.
Для того, щоб якісніше допомогти - мені потрібні історії життя. Все це конфіденційно.
Прошу вас заповнити форму: опишіть вашу історію.
Це допоможе мені в роботі і в тому, щоб допомагати більшій кількості людей.
З деякими людьми я зможу провести 1 безкоштовну консультацію.
Тут ви можете залишити вашу історію👇🏼
https://forms.gle/6rBctpAMYAq7hxGeA
Поставте «+» чи 🔥 в коментарях, якщо це було корисно. Дякую.
@BagnenkoPsy
Частина 2.
Нам важливо розуміти через що проходять родичі тих, хто на фронті, щоб знати як їх підтримувати.
Коли твій рідний на війні - це означає жити в постійній невизначеності та очікуванні новин.
Стани, у яких перебувають родичі військовослужбовців:
1. Відчуття безсилля і втрати контролю.
2. Соціальна ізоляція.
3. Порушення ритму життя та виснаження.
Я розказую про це для того, щоб ми всі могли краще підтримувати тих, хто є поруч.
Розуміння = більше тепла і доброти.
Підтримуйте родичів військовослужбовців, що є у вашому оточенні, і робіть це правильно.
Важливо просто бути поруч, це допомагає більше, аніж поради.
Також не забувайте піклуватись про свій емоційний стан. Це важливо.
Запрошую на серію майстер-класів.
Я хочу поділитись базовими речами - що переживають близькі і як можна їх підтримати.
Для кого це буде корисно:
1. Родичі військовослужбовців
2. Родичі тих, хто в полоні і пропав безвісти
3. Спеціалісти допомагаючих професій (волонтери, психологи)
4. Всі, хто хоче краще розуміти цю тему
Теми:
1. Як підтримати родичів військовослужбовця, і підтримати родичів, у яких близьких пропав безвісти або в полоні. - 15.12 (понеділок)
2. Як підтримувати і розуміти військового 22.12 (понеділок)
Реєстрація тут:
https://forms.gle/eE6aXViB3Ls5W1ZQ8
Також, я пишу зараз дисертаційну роботу про те, що допомагає родичам військовослужбовців.
Для того, щоб якісніше допомогти - мені потрібні історії життя. Все це конфіденційно.
Прошу вас заповнити форму: опишіть вашу історію.
Це допоможе мені в роботі і в тому, щоб допомагати більшій кількості людей.
З деякими людьми я зможу провести 1 безкоштовну консультацію.
Тут ви можете залишити вашу історію👇🏼
https://forms.gle/6rBctpAMYAq7hxGeA
Поставте «+» чи 🔥 в коментарях, якщо це було корисно. Дякую.
@BagnenkoPsy
🔥15❤3🤔1
8 принципів спілкування та підтримки військового на передовій
Підтримка військового на передовій - це важливо. Вміти підтримувати, а не створювати напругу - це особливо важливе вміння.
Я писав першу частину тут. Це продовження, ще 4 принципи.
5. Не звинувачуйте за мовчання.
Фрази «Чому не пишеш?» або «Ти про нас забув?» створюють додатковий емоційний тиск. Мовчання на передовій — це часто питання обставин, а не ставлення. Краще сказати: «Якщо зможеш — напиши. Я поруч».
6. Говоріть словами, які справді підтримують.
Допомагають прості, теплі фрази без пафосу:
— «Я з тобою».
— «Дякую, що тримаєшся».
— «Молюсь/думаю про тебе».
— «Тут все під контролем».
— «Ти важливий для нас».
Такі слова дають відчуття людської присутності і зменшують самотність.
7. Уникайте «драматизації» та власних страхів у спілкуванні.
Не варто скидати військовому свої панічні думки, новини або власні катастрофічні сценарії. Вони і так живуть у реальності загроз. Від родичів потрібні не емоційні вибухи, а надійність і рівність.
8. Будьте простими та чесними.
Не потрібно робити вигляд, що все ідеально, але й не варто перекладати на військового всі домашні проблеми. Коротко інформуйте про важливе, не створюючи відчуття, що він винен або повинен негайно вирішувати цивільні труднощі. Простота й чесність створюють довіру.
Я хочу говорити про підтримку родичів і військовослужбовців все більше.
Бо якщо міцна сім’я - і військовому легше.
Проведу 2 майстер-класи. Вже 15.12 стартуємо.
Мабуть я забагато про навчання пишу, але ну правда - це те місце, де я можу більше часу приділити і розказати.
Корисно буде для родичів військових і для спеціалістів допомагаючих професій.
Реєстрація тут:
https://forms.gle/eE6aXViB3Ls5W1ZQ8
📍Також, я пишу зараз дисертаційну роботу про те, що допомагає родичам військовослужбовців.
Для того, щоб якісніше допомогти - мені потрібні історії життя. Все це конфіденційно.
Прошу вас заповнити форму: опишіть вашу історію.
Це допоможе мені в роботі і в тому, щоб допомагати більшій кількості людей.
З деякими людьми я зможу провести 1 безкоштовну консультацію.
Тут ви можете залишити вашу історію👇🏼
https://forms.gle/6rBctpAMYAq7hxGeA
А якщо це корисно - поставте 🔥 або +.
І дякую за вашу активність під постами останнім часом. Мені це дуже цінно.
@bagnenkoPsy
Підтримка військового на передовій - це важливо. Вміти підтримувати, а не створювати напругу - це особливо важливе вміння.
Я писав першу частину тут. Це продовження, ще 4 принципи.
5. Не звинувачуйте за мовчання.
Фрази «Чому не пишеш?» або «Ти про нас забув?» створюють додатковий емоційний тиск. Мовчання на передовій — це часто питання обставин, а не ставлення. Краще сказати: «Якщо зможеш — напиши. Я поруч».
6. Говоріть словами, які справді підтримують.
Допомагають прості, теплі фрази без пафосу:
— «Я з тобою».
— «Дякую, що тримаєшся».
— «Молюсь/думаю про тебе».
— «Тут все під контролем».
— «Ти важливий для нас».
Такі слова дають відчуття людської присутності і зменшують самотність.
7. Уникайте «драматизації» та власних страхів у спілкуванні.
Не варто скидати військовому свої панічні думки, новини або власні катастрофічні сценарії. Вони і так живуть у реальності загроз. Від родичів потрібні не емоційні вибухи, а надійність і рівність.
8. Будьте простими та чесними.
Не потрібно робити вигляд, що все ідеально, але й не варто перекладати на військового всі домашні проблеми. Коротко інформуйте про важливе, не створюючи відчуття, що він винен або повинен негайно вирішувати цивільні труднощі. Простота й чесність створюють довіру.
Я хочу говорити про підтримку родичів і військовослужбовців все більше.
Бо якщо міцна сім’я - і військовому легше.
Проведу 2 майстер-класи. Вже 15.12 стартуємо.
Мабуть я забагато про навчання пишу, але ну правда - це те місце, де я можу більше часу приділити і розказати.
Корисно буде для родичів військових і для спеціалістів допомагаючих професій.
Реєстрація тут:
https://forms.gle/eE6aXViB3Ls5W1ZQ8
📍Також, я пишу зараз дисертаційну роботу про те, що допомагає родичам військовослужбовців.
Для того, щоб якісніше допомогти - мені потрібні історії життя. Все це конфіденційно.
Прошу вас заповнити форму: опишіть вашу історію.
Це допоможе мені в роботі і в тому, щоб допомагати більшій кількості людей.
З деякими людьми я зможу провести 1 безкоштовну консультацію.
Тут ви можете залишити вашу історію👇🏼
https://forms.gle/6rBctpAMYAq7hxGeA
А якщо це корисно - поставте 🔥 або +.
І дякую за вашу активність під постами останнім часом. Мені це дуже цінно.
@bagnenkoPsy
🔥17❤9🤔1
Forwarded from Психологи пишуть: Юнг, Фром, Ялом, Франкл, Адлер, Олпорт, Хорні, Роджерс (Володимир 🇺🇦 Багненко)
Людина боїться не смерті, а непрожитого життя.
Ірвін Ялом
«Вдивляючись у сонце»
(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)
Ірвін Ялом
«Вдивляючись у сонце»
(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)
❤20👍9🙏3