Зінаїда Кубар 18 років прожила з одним із найвпливовіших українців — Сергієм Льовочкіним. В інтерв’ю «Бабелю» вона розповідає, яку реальність Льовочкін намагався їй навʼязати: «Я — як Україна, він — як Росія».

📹 Дивіться повну розмову в YouTube «Бабеля», або читайте скорочену та відредаговану версію.

@babel

Росіяни масовано атакували Харків і влучили у багатоповерхівку в Кривому Розі. Ось що відомо про наслідки обстрілів зараз:

🔴Харків. Росіяни били по місту дронами і ракетою. В одному з районів пошкоджені багатоповерхівки, школа і дитячий садок. Наразі є двоє постраждалих.

🔴Дніпропетровщина. Під ударами FPV-дронів та артилерії була Нікопольщина — там пошкоджені будинки і лінії електропередачі. Також ввечері росіяни атакували Кривий Ріг — безпілотник влучив у багатоповерхівку. На місці удару зайнялась пожежа, інформацію про постраждалих уточнюють.

🔴Запоріжжя. Через ворожу атаку по Запорізькому району постраждала 18-річна дівчина — росіяни вдарили дроном у її будинок.

Відео з Харкова

@babel

📚📖Зимове затишшя на фронті в Україні більше не працює так, як раніше. Світові медіа про російсько-українську війну 26 січня.

🖌Якщо на початку повномасштабної війни темп боїв залежав від того, чи можуть танки рухатися по замерзлій або розкислій землі, то тепер усе вирішують дрони, пише The New York Times. Українські військові в реальному часі стежать за противником з повітря і швидко завдають ударів. Росія у відповідь відмовляється від масового застосування бронетехніки і надсилає малими групами піхоту або мотоциклістів, намагаючись бути менш помітною, йдеться у статті. Через це інтенсивність боїв майже не відрізняється влітку і взимку. А єдина різниця — це холод, сказав командир піхотного взводу з позивним «Сало».

Видання зауважує, що деякі аспекти зимової погоди полегшують просування військ в епоху дронів, а деякі ускладнюють це. З одного боку, голі дерева, сліди на снігу і сильний контраст температур роблять солдатів добре видимими для камер і тепловізорів. З іншого — туман, сильний сніг і хмари допомагають російським військам просочуватися вперед, бо дрони втрачають видимість. «Більший відсоток людей перетне лінію фронту, коли буде погана погода», — вважає військовий експерт з Філадельфійського інституту досліджень зовнішньої політики Роб Лі. 

Крім цього, мороз шкодить і людям, і техніці: бійцям важко рухатися і довго триматися на позиціях, а дрони швидше втрачають заряд, пропелери обмерзають, деякі моделі взагалі не можуть літати. «Погода й технології — не друзі», — визнав сержант-дронщик із позивним «Сол», зазначивши, що сніг «дуже сильно впливає на його команди». Щоб впоратися з цим, за його словами, деякі екіпажі намагаються зігрівати свої дрони біля газових плит. Інші випробували дорогі спреї для видалення льоду. Але з усього, за словами Сола, найефективнішим виявилося натирання пропелерів простим м’ясним жиром.

Через дрони змінилося все: укриття копають глибше, але взимку це значно складніше; поранених важче евакуювати з лінії фронту, щоб вони не потрапили під атаку дронів. «Рік тому ми приймали хлопців, поранених дві-три години тому», — сказала медикиня польового шпиталю Дарина. — Тепер ми приймаємо хлопців, які були поранені тиждень тому».
Дрони виконують «величезний обсяг роботи», та вони не замінили піхоту, каже Сало. І пояснює, що людський фактор все ще є критично важливим, бо піхота тримає оборону. Незрозуміло, хто більше виграє від зимової погоди — Росія чи Україна, адже багато залежить від інтенсивності холодів та снігу, пише NYT. Та за словами кількох українських солдатів, зима сприяє Силам оборони. Вони кажуть, що російські війська прагнуть просування, тоді як українські військові повинні просто залишатися на місцях і утримувати лінію фронту. «Зиму, — сказав сержант взводу з позивним «Блек», плескаючи в долоні, щоб зігрітися, — треба просто перетерпіти й перечекати».

🖌Politico публікує матеріал про те, що нинішня війна Росії проти України фактично зупинила поховання тисяч радянських солдатів, загиблих у Другій світовій війні в Латвії. Волонтери з організації «Легенда» роками знаходять і ексгумують рештки бійців Червоної армії на місцях боїв, зокрема в Курляндії (регіон Латвії).
Раніше такі останки або передавали Росії як правонаступниці СРСР, або ховали на радянських військових кладовищах у Латвії. Після 24 лютого 2022 року цей механізм зупинився: Москва перестала реагувати, а латвійська влада не отримує жодних інструкцій. У результаті понад 3 тисячі тіл залишаються «підвішеними» — Росія їх не забирає, а Латвія не може офіційно поховати, пише видання.

Для Латвії Червона армія асоціюється не з визволенням, а з повторною окупацією, і війна в Україні лише загострила ці травми, йдеться в статті. Останки радянських солдатів тимчасово зберігають у так званому депо кісток, де їх систематизують і намагаються ідентифікувати. Статтю Politico також доповнюють численні фотографії з місць пошуку й ексгумації. 

🗞Це лише частина огляду. Для тих, хто підтримує нас на Patreon, доступне резюме ще двох матеріалів.

#інозмі
@babel