📈 ДПС заявила про новий тренд у сфері трансфертного ціноутворення

Державна податкова служба повідомила, що протягом січня–травня 2026 року понад 100 компаній самостійно скоригували ціни контрольованих операцій та суми податкових зобов’язань відповідно до вимог законодавства про трансфертне ціноутворення.

За даними ДПС, результати добровільних коригувань становлять:

▪️ понад 3 млрд грн збільшення фінансового результату до оподаткування;
▪️ понад 200 млн грн додатково нарахованого податку на прибуток;
▪️ понад 1,9 млрд грн зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування (податкових збитків).

У ДПС назвали таку тенденцію «новим трендом» у сфері трансфертного ціноутворення та пов’язали її із застосуванням ризик-орієнтованого підходу до відбору платників податків і контролю за контрольованими операціями.

💬 Добровільне коригування показників ТЦ не є новим інструментом — така можливість передбачена Податковим кодексом України. Водночас наведена статистика може свідчити про те, що дедалі більше платників податків оцінюють ризики ще до початку податкової перевірки та самостійно приводять умови контрольованих операцій у відповідність до принципу «витягнутої руки».

Для міжнародних груп компаній це є ще одним сигналом про необхідність своєчасного аналізу трансфертного ціноутворення, документального підтвердження ринкового характеру операцій та оцінки потенційних ризиків до подання звітності.

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1024942.html

₿ АРМА вперше прийняло в управління арештовані криптоактиви

Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) повідомило про перший в історії випадок прийняття в управління арештованих віртуальних активів на підставі судового рішення.

На офіційний криптогаманець Агентства вже зараховано понад 8,3 млн USDT, що за офіційними оцінками становить понад 372 млн грн.

Це перший практичний випадок передачі арештованих цифрових активів в управління державному органу та важливий крок у формуванні практики роботи України з криптоактивами в межах кримінального провадження.

Передача активів стала результатом спільної роботи Державного бюро розслідувань та Офісу Генерального прокурора, які забезпечили арешт криптоактивів та виконання судового рішення про їх передачу в управління АРМА.

За інформацією правоохоронних органів, криптоактиви були арештовані у кримінальному провадженні щодо діяльності міжнародного хакерського угруповання, учасників якого підозрюють у:

▪️ здійсненні масштабних кібератак на компанії та громадян у країнах Європи та США;
▪️ вимаганні коштів;
▪️ легалізації злочинних доходів через придбання нерухомості, транспортних засобів та інших активів в Україні.

За попередніми оцінками, загальні збитки від діяльності угруповання перевищують 100 млн дол. США, а загальна вартість арештованого майна становить понад 11,1 млн дол. США.

💬 Цей кейс має значення далеко за межами конкретного кримінального провадження. Він демонструє, що в Україні починає формуватися практичний механізм виконання судових рішень щодо цифрових активів — від їх арешту до передачі в управління АРМА. Це важливий етап розвитку правового режиму криптоактивів та поступової інтеграції віртуальних активів у систему кримінальної юстиції та управління арештованим майном.

https://arma.gov.ua

📄 Законопроєкт про оподаткування доходів цифрових платформ досі не підписано Президентом

Станом на ранок 29 червня 2026 року Президент України Володимир Зеленський ще не підписав Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів» (законопроєкт № 15111-д).

Нагадаємо, що:

▪️ 9 червня 2026 року закон було прийнято Верховною Радою;
▪️ 12 червня його направлено на підпис Президенту України.

Відповідно до статті 94 Конституції України Президент протягом п’ятнадцяти днів після отримання закону має або:

▪️ підписати закон і офіційно його оприлюднити;
▪️ або повернути його до Верховної Ради зі своїми вмотивованими пропозиціями для повторного розгляду.

Станом на 29 червня жодне з цих рішень офіційно не оприлюднено.

Нагадаємо, законопроєкт № 15111-д передбачає запровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, а також нові правила оподаткування таких доходів відповідно до міжнародних стандартів ОЕСР.

💬 З огляду на значення цього закону для операторів цифрових платформ, продавців, виконавців послуг та податкових агентів, бізнес очікує на завершення законодавчої процедури та визначеність щодо строків набрання ним чинності. Ми й надалі стежитимемо за розвитком ситуації.

https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/69816

⏰ FATCA та CRS: фінансовим агентам необхідно подати звітність до 1 липня

Нагадуємо фінансовим агентам про наближення граничного строку подання звітності за міжнародними стандартами автоматичного обміну податковою інформацією.

Відповідно до вимог законодавства України, фінансові агенти зобов’язані щороку до 1 липня (00:00 за київським часом) подати до Державної податкової служби звіт про підзвітні фінансові рахунки.

Звітність подається в межах:

▪️ FATCA — Угоди між Україною та США щодо виконання вимог Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (Foreign Account Tax Compliance Act);

▪️ CRS — Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Common Reporting Standard).

Для надання консультацій ДПС визначила окремі канали комунікації:

📧 з питань FATCA — info_FATCA@tax.gov.ua;

📧 з питань CRS — crs.info@tax.gov.ua.

💬 Зважаючи на те, що Україна вже здійснює міжнародний автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки, своєчасність і якість звітності набувають особливого значення. Фінансовим агентам варто переконатися, що належна перевірка клієнтів завершена, підзвітні рахунки коректно ідентифіковані, а звітність сформована відповідно до вимог FATCA та CRS.

Із 1 липня 2026 року в країнах Європейського Союзу набувають чинності нові митні правила для міжнародних відправлень.
Для українських експортерів це означає запровадження обов’язкового збору в розмірі €3 за кожну товарну позицію, зазначену окремим рядком у митній декларації, а також нові вимоги щодо адміністрування податку на додану вартість.

📊 Український інститут майбутнього опублікував дослідження про детінізацію економіки України

26 червня Український інститут майбутнього (UIF) оприлюднив аналітичне дослідження «Детінізація економіки України», присвячене причинам існування тіньового сектору, оцінці державної політики останніх років та можливим підходам до його скорочення.

Автори пропонують модель детінізації, що базується не лише на посиленні контролю та санкцій, а й на підвищенні довіри між державою та бізнесом.

У дослідженні проаналізовано чотири ключові сегменти тіньової економіки:

▪️ незадекларована праця — за оцінками авторів, від 15% до 25% зайнятого населення працює повністю або частково без офіційного оформлення;

▪️ податкова оптимізація та ухилення від оподаткування — зокрема схемний ПДВ, мінімізація податку на прибуток та незадеклароване виробництво;

▪️ контрабанда та нелегальний імпорт — серед найбільш ризикових категорій названо тютюнові вироби, електроніку, текстиль, транспортні засоби та паливо;

▪️ корупційна економіка — відкати, хабарництво, маніпуляції у сфері публічних закупівель та розкрадання бюджетних коштів.

Окремий розділ дослідження містить перелік із 20 ключових причин існування тіньової економіки, згрупованих за чотирма рівнями впливу.

Найвищу оцінку впливу (10 із 10) автори надали таким чинникам:

▪️ неперезавантажений державний апарат;
▪️ корупція як системний елемент взаємодії держави та бізнесу;
▪️ низький рівень довіри до державних інституцій;
▪️ вплив мобілізаційного законодавства на економічну поведінку бізнесу.

Серед факторів, що найбільше впливають на бізнес-середовище, автори також виокремлюють:

▪️ дефіцит банківського кредитування реального сектору;
▪️ відсутність персональної відповідальності посадових осіб за шкоду, завдану бізнесу їхніми неправомірними рішеннями.

💬 Незалежно від того, чи погоджуватися з усіма висновками авторів, дослідження є цікавою спробою подивитися на проблему детінізації комплексно — не лише через призму податкового контролю, а й через якість державного управління, інституційної довіри та регуляторного середовища. Саме тому воно може бути корисним як для бізнесу, так і для фахівців у сфері податкової політики.

«Чому в Україні не вийшло»: Український інститут майбутнього представив бачення причин інституційної неспроможності держави

25 червня Український інститут майбутнього (UIF) оприлюднив аналітичний документ «Чому в Україні не вийшло», автором якого є виконавчий директор і співзасновник інституту Анатолій Амелін.

Автор намагається відповісти на питання, чому численні спроби реформ за роки незалежності не призвели до стійких інституційних змін.

Основний висновок дослідження полягає в тому, що проблема полягає не в окремих невдалих рішеннях, а в здатності системи повертатися до попереднього стану після кожної хвилі реформ. На думку автора, це стосується насамперед таких сфер, як:

▪️ захист права власності;
▪️ державне управління;
▪️ партійна система;
▪️ регулювання підприємницької діяльності;
▪️ управління природними ресурсами.

У дослідженні також звертається увага на висновки ОЕСР, оприлюднені у лютому 2026 року, відповідно до яких розподіл функцій стратегічного планування між органами державної влади України залишається недостатньо визначеним.

Окремий розділ документа присвячено так званому «вікну можливостей» після завершення війни. Автор вважає, що для проведення системних реформ існуватиме обмежений період тривалістю близько 2–3 років, коли одночасно можуть збігтися:

▪️ суспільний консенсус;
▪️ достатній рівень політичної легітимності;
▪️ стимулюючий вплив євроінтеграційного процесу.

Серед запропонованих структурних рішень:

▪️ комплексна конституційна реформа;
▪️ створення Ukrainian Resource Fund для управління частиною доходів від користування надрами;
▪️ реформа партійної системи;
▪️ запровадження мораторію на часті зміни ключових податкових правил;
▪️ подальше реформування судової системи та інституцій антикорупційної інфраструктури.

💬 Документ є аналітичним дослідженням і відображає позицію його автора, а не офіційну державну політику. Водночас він заслуговує на увагу як спроба комплексно пояснити причини інституційної нестійкості України та запропонувати бачення довгострокових реформ. Для фахівців у сфері права, податкової політики та державного управління це цікава основа для професійної дискусії.

НБУ пропонує оновити правила розкриття банківської та фінансової таємниці

26 червня Національний банк України оприлюднив для громадського обговорення проєкт змін до нормативно-правових актів, які регулюють порядок розкриття:

▪️ банківської таємниці;
▪️ таємниці надавача платіжних послуг;
▪️ таємниці фінансової послуги;
▪️ таємниці страхування.

Основна мета проєкту — привести чинні нормативні акти у відповідність до оновленого законодавства та уніфікувати порядок отримання Національним банком інформації, що містить відповідні види таємниці, від піднаглядних установ.

Зокрема, зміни стосуватимуться:

▪️ Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці;
▪️ Правил розкриття таємниці надавача платіжних послуг;
▪️ Положення про таємницю фінансової послуги;
▪️ Положення про таємницю страхування.

Серед найбільш важливих нововведень:

🔹 уточнюється порядок надання банками інформації про вид рахунку та строк банківського вкладу юридичних осіб, фізичних осіб та ФОП на запити органів державної виконавчої служби і приватних виконавців;

🔹 пропонується виключити положення, які обмежували право НБУ отримувати інформацію, що містить охоронювану законом таємницю, лише під час інспекційних перевірок або безвиїзного нагляду. Це має уніфікувати порядок інформаційної взаємодії між НБУ та піднаглядними установами незалежно від форми здійснення нагляду.

Зауваження та пропозиції до проєкту приймаються до 6 липня 2026 року включно.

💬 Попри те, що запропоновані зміни мають переважно технічний характер, вони демонструють подальшу тенденцію до деталізації процедур доступу державних органів до інформації, яка становить банківську, фінансову та іншу професійну таємницю. Для банків, фінансових установ, платіжних сервісів та страховиків це означає необхідність перегляду внутрішніх процедур роботи із запитами державних органів після набрання змінами чинності.

💰 З 1 липня змінюються рахунки для сплати військового збору

Із 1 липня 2026 року набирають чинності зміни щодо зарахування надходжень військового збору.

Відтепер сплачені суми зараховуватимуться до спеціального фонду Державного бюджету України та спрямовуватимуться на виплату грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України.

У зв’язку зі зміною порядку зарахування коштів Державна казначейська служба відкриває нові бюджетні рахунки для сплати військового збору за кодами класифікації доходів бюджету:

▪️ 11011000;
▪️ 11011001;
▪️ 11011600;
▪️ 11011700;
▪️ 11011800.

❗️Платникам рекомендується до здійснення платежу перевірити актуальні реквізити бюджетних рахунків в Електронному кабінеті платника або на вебпорталі ДПС.

💬 Використання застарілих реквізитів може призвести до помилкового зарахування коштів та необхідності проходження процедури їх повернення або перерахування. Тому перед першою сплатою військового збору після 1 липня доцільно ще раз перевірити реквізити відповідного бюджетного рахунку.

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1025531.html

📑 ДПС опублікувала презентацію щодо виявлення схем «дроблення бізнесу»

29 червня Головне управління ДПС в Одеській області оприлюднило презентаційні матеріали, присвячені виявленню схем так званого «дроблення бізнесу».

Матеріали містять підходи податкових органів до оцінки моделей ведення бізнесу, за яких діяльність фактично є єдиною, але формально здійснюється через декількох суб’єктів господарювання.

Зокрема, презентація може бути корисною для розуміння:

▪️ які ознаки ДПС розглядає як потенційні індикатори «дроблення бізнесу»;
▪️ які фактичні обставини аналізуються під час податкового контролю;
▪️ які підходи застосовують податкові органи під час оцінки взаємозв’язку між суб’єктами господарювання;
▪️ які ризики можуть виникати під час використання декількох юридичних осіб або ФОП у межах однієї бізнес-моделі.

📎 Презентаційні матеріали додаються окремим PDF-файлом.

💬 Хоча презентація не є нормативно-правовим актом і не встановлює нових правил для платників податків, вона демонструє підходи ДПС до оцінки ризикових моделей організації бізнесу. Саме тому її доцільно враховувати під час структурування груп компаній, франчайзингових моделей, мережевого бізнесу та використання декількох ФОП або юридичних осіб у межах одного проєкту.

🏛️ Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт про сек’юритизацію та облігації з покриттям

30 червня Верховна Рада України ухвалила у першому читанні законопроєкт № 15172 «Про сек’юритизацію та облігації з покриттям».

Документ є одним із ключових елементів реформи ринку капіталу та спрямований на гармонізацію українського законодавства з правом Європейського Союзу.

Законопроєкт передбачає створення правової основи для використання в Україні таких фінансових інструментів, як:

▪️ сек’юритизація активів;
▪️ облігації з покриттям (covered bonds).

Ці механізми широко застосовуються на фінансових ринках ЄС для залучення довгострокового фінансування, управління кредитними ризиками та рефінансування кредитних портфелів.

У разі остаточного прийняття закон має створити передумови для:

▪️ розвитку ринку структурованого фінансування;
▪️ розширення можливостей банків і фінансових установ щодо залучення капіталу;
▪️ підвищення ліквідності фінансової системи;
▪️ появи нових інвестиційних інструментів;
▪️ розвитку довгострокового, зокрема іпотечного, кредитування.

Для України це один із важливих кроків до формування сучасного ринку капіталу, здатного забезпечити залучення приватних інвестицій у відновлення економіки та реалізацію масштабних інфраструктурних проєктів.

📌 Наразі законопроєкт ухвалено лише у першому читанні. До другого читання його буде доопрацьовано з урахуванням пропозицій народних депутатів.

💬 Попри технічну назву, значення цього законопроєкту виходить далеко за межі банківського сектору. Запровадження сек’юритизації та облігацій з покриттям є необхідною передумовою для розвитку повноцінного ринку капіталу в Україні, диверсифікації джерел фінансування бізнесу та наближення української фінансової інфраструктури до європейських стандартів.

🛡️ В Україні відбулося перше засідання Ради з питань ПВК/ФТ

30 червня 2026 року відбулося перше засідання Ради з питань запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Засідання пройшло під головуванням Міністра фінансів України Сергія Марченка за участю представників НБУ, НКЦПФР, Мін’юсту, Офісу Генерального прокурора, Держфінмоніторингу, ДПС, Держмитслужби, правоохоронних та антикорупційних органів.

Під час засідання обговорювалися ключові напрями розвитку державної політики у сфері ПВК/ФТ, зокрема:

▪️ посилення міжнародного санкційного тиску на росію;
▪️ підготовка Стратегії фінансових розслідувань до 2028 року;
▪️ завершення четвертої Національної оцінки ризиків у сфері ПВК/ФТ;
▪️ подальша імплементація європейських стандартів фінансового моніторингу.

Окремо Міністр фінансів зазначив, що в Парламенті та Уряді триває робота над пакетом законодавчих змін, необхідних для імплементації директив ЄС та виконання умов приєднання України до єдиної зони платежів SEPA.

За результатами засідання Рада ухвалила низку рішень, серед яких:

▪️ завершення роботи над звітом за результатами четвертої Національної оцінки ризиків;
▪️ фіналізація Стратегії фінансових розслідувань до 2028 року;
▪️ координація роботи державних органів щодо розширення міжнародного санкційного тиску з метою включення росії до «чорного списку» FATF;
▪️ створення міжвідомчої робочої групи для координації розслідувань у справах про відмивання коштів та фінансування тероризму відповідно до Методології FATF.

💬 Проведення першого засідання Ради свідчить про перехід до більш скоординованої державної політики у сфері ПВК/ФТ. Для фінансового сектору це означає подальше посилення ризик-орієнтованого підходу, гармонізацію українського законодавства зі стандартами ЄС та FATF, а також прискорення реформ, пов’язаних із європейською інтеграцією та приєднанням України до SEPA.

https://mof.gov.ua

🌍 Мінфін запровадив CRS 2.0: оновлено правила міжнародного автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки

З 1 липня 2026 року в Україні застосовується оновлений Порядок застосування Загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки (CRS).

Відповідні зміни затверджені наказом Мінфіну від 15.06.2026 № 316 (зі змінами, внесеними наказом від 25.06.2026 № 338).

Оновлення імплементують редакцію CRS 2.0, схвалену ОЕСР у 2023 році, та наближають українське законодавство до сучасних міжнародних стандартів і підходів ЄС, зокрема положень DAC8 у частині CRS.

Основні зміни передбачають:

▪️ оновлення визначень фінансових установ, фінансових рахунків, власників рахунків та підзвітних осіб;

▪️ запровадження нових понять, пов’язаних із сучасними цифровими фінансовими продуктами, зокрема продуктами електронних грошей та цифровими валютами центральних банків (CBDC);

▪️ розширення сфери застосування CRS на відповідні категорії фінансових продуктів;

▪️ оновлення переліку інформації, що підлягає збору та міжнародному обміну;

▪️ удосконалення процедур належної перевірки клієнтів (due diligence);

▪️ уточнення випадків, коли фінансова установа повинна вважати самосертифікацію або підтвердні документи недостовірними чи такими, що потребують уточнення.

Водночас Мінфін наголошує: CRS 2.0 не запроваджує для фізичних осіб нових податків або нових обов’язків щодо декларування доходів. Зміни стосуються насамперед процедур, за якими фінансові установи збирають, перевіряють та передають інформацію в межах міжнародного автоматичного обміну.

У зв’язку із впровадженням CRS 2.0 ДПС також повідомила про:

▪️ підготовку оновленої XML-схеми звітності CRS;
▪️ проведення за підтримки ОЕСР спеціального практичного воркшопу щодо застосування CRS 2.0;
▪️ можливість надсилати запитання щодо впровадження нового стандарту на адресу crs.info@tax.gov.ua із темою листа «Запитання щодо CRS 2.0».

💬 Важливо розуміти, що йдеться саме про оновлення стандарту CRS, а не про впровадження CARF — окремого міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією щодо криптоактивів. Водночас поява у CRS 2.0 нових категорій цифрових фінансових продуктів свідчить про поступову адаптацію міжнародної системи податкової прозорості до цифровізації фінансового сектору. Для банків та інших фінансових установ це означає перегляд процедур належної перевірки клієнтів, внутрішніх політик та ІТ-рішень для виконання нових вимог.

https://mof.gov.ua
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1025759.html

💼 Офіс Генерального прокурора оприлюднив проміжні результати спецоперації «Бюджет»

Генеральний прокурор України Руслан Кравченко повідомив про перші результати загальнодержавної спецоперації «Бюджет», яка проводиться спільно з правоохоронними органами з метою виявлення злочинів, пов’язаних із використанням бюджетних коштів.

Станом на сьогодні, за інформацією Офісу Генерального прокурора:

▪️ розслідується 129 кримінальних проваджень;
▪️ 259 особам повідомлено про підозру;
▪️ встановлено збитки державі на суму понад 1,2 млрд грн.

Найбільші суми встановлених збитків, за даними слідства, припадають на:

▪️ паливно-енергетичний комплекс — понад 373 млн грн;
▪️ сферу розвитку інфраструктури — понад 254 млн грн;
▪️ управління державними та комунальними підприємствами — майже 127 млн грн.

Також кримінальні провадження стосуються можливих правопорушень у сферах охорони здоров’я, земельних відносин та освіти.

За інформацією прокуратури, серед підозрюваних є:

▪️ голови територіальних громад та їхні заступники;
▪️ депутати місцевих рад;
▪️ посадові особи органів державної влади;
▪️ керівники державних і комунальних підприємств;
▪️ працівники правоохоронних органів;
▪️ представники приватного бізнесу.

У прокуратурі зазначають, що спецоперація триває. Правоохоронні органи продовжують встановлювати обставини кримінальних правопорушень, рух коштів, причетних осіб та активи, які можуть бути арештовані для забезпечення відшкодування можливих збитків.

💬 Оприлюднені дані є проміжними результатами досудового розслідування та відображають позицію сторони обвинувачення. Остаточну правову оцінку діям підозрюваних надаватиме суд. Водночас масштаб спецоперації свідчить про посилення уваги правоохоронних органів до використання бюджетних коштів, особливо у сферах публічних закупівель, інфраструктурних проєктів та діяльності державних і комунальних підприємств.

https://t.me/ruslan_kravchenko_ua/1121

Вітання!
Сподіваємось у всіх все добре!

💰 UBS: у 2025 році світове багатство зросло рекордними темпами, а кількість мільйонерів збільшилася майже на мільйон

30 червня швейцарський банк UBS оприлюднив щорічний звіт Global Wealth Report 2025, присвячений тенденціям розвитку світового приватного капіталу.

Основні висновки дослідження:

▪️ загальний обсяг особистого багатства у світі у 2025 році зріс на 10,8%, тоді як у 2024 році приріст становив 4,6%, а у 2023 році — 4,2%;

▪️ протягом року у світі з’явилося майже 1 млн нових доларових мільйонерів;

▪️ понад 440 тис. нових мільйонерів припало на США, що становить майже половину світового приросту;

▪️ у Європі зростання добробуту в доларовому еквіваленті значною мірою було зумовлене зміцненням євро щодо долара США;

▪️ водночас, попри загальне зростання добробуту, майнова нерівність продовжує посилюватися. За даними UBS, медіанний рівень багатства у більшості країн знижується, що свідчить про збільшення розриву між найбільш заможними домогосподарствами та рештою населення.

Для підготовки звіту UBS проаналізував 56 країн і територій, на які, за оцінками банку, припадає понад 92% світового приватного багатства.

💬 Звіт ще раз підтверджує глобальну тенденцію останніх років: приріст світового багатства дедалі більше формується за рахунок зростання вартості фінансових активів, а не доходів від праці. Для консультантів у сфері податкового планування, управління приватним капіталом та спадкового структурування це означає подальше зростання попиту на міжнародні інструменти захисту, управління та передачі великих статків.

https://www.reuters.com

₿ Reuters: криптовалютні проєкти стали одним із головних джерел доходу Дональда Трампа

30 червня 2026 року Reuters повідомило, що згідно з оприлюдненими фінансовими деклараціями Президента США Дональда Трампа, значна частина його доходів за 2025 рік була пов’язана з криптовалютними проєктами його родини.

Зокрема, у звітності зазначено, що компанії Дональда Трампа отримали майже 800 млн дол. США від діяльності World Liberty Financial — криптовалютного проєкту, співзасновниками якого є Дональд Трамп та його сини.

За даними декларації, ця сума включає:

▪️ понад 520 млн дол. США від продажу криптотокенів;
▪️ понад 250 млн дол. США від продажу часток у бізнесі World Liberty Financial.

Крім того, ще близько 635 млн дол. США задекларовано як дохід від проєкту, пов’язаного з випуском мем-монет (meme coins), що використовують ім’я та образ Дональда Трампа.

За оцінкою Reuters, загальний дохід родини Трампів від криптовалютних проєктів після повернення Дональда Трампа до Білого дому у 2025 році становить щонайменше 2,3 млрд дол. США.

💬 Ці цифри демонструють безпрецедентний масштаб інтеграції криптоактивів у фінансові інтереси чинного Президента США. Водночас така ситуація вже стала предметом активної дискусії щодо потенційного конфлікту інтересів, адже адміністрація Дональда Трампа проводить політику, спрямовану на формування більш сприятливого регуляторного середовища для розвитку криптоіндустрії. Саме тому криптовалютний напрям сьогодні перебуває в центрі уваги не лише фінансових ринків, а й регуляторів та політичних аналітиків.

https://www.reuters.com

📑 Нові структурні маяки МВФ: триває дискусія щодо окремих податкових реформ

Перший заступник голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк повідомив, що окремі структурні маяки, передбачені оновленим Меморандумом між Україною та МВФ, викликали дискусію на рівні Президента України.

За словами народного депутата, йдеться, зокрема, про такі податкові заходи:

▪️ ухвалення законодавства щодо скасування звільнення від ПДВ для платників спрощеної системи оподаткування та підвищення порогу обов’язкової реєстрації платником ПДВ (із набранням чинності з 1 січня 2028 року);

▪️ ухвалення законодавства щодо оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, а також скасування податкового звільнення для імпортних товарів невеликої вартості;

▪️ підготовка змін щодо протидії зловживанням спрощеною системою оподаткування;

▪️ запровадження нових KPI для ДПС;

▪️ підвищення порогу для проведення окремих позапланових перевірок з ПДВ зі 100 тис. грн до 1 млн грн.

Окрім податкових змін, серед структурних маяків також зазначаються:

▪️ посилення незалежності НКРЕКП;
▪️ створення централізованого сховища даних для податкової та митної адміністрації;
▪️ удосконалення системи корпоративного управління НКЦПФР;
▪️ завершення формування складу Рахункової палати.

За словами Ярослава Железняка, за інформацією його джерел, найбільші дискусії викликають саме питання:

▪️ скасування окремих податкових пільг;
▪️ оподаткування доходів цифрових платформ;
▪️ скасування податкового звільнення для імпортних відправлень невеликої вартості.

Нагадаємо, що Закон України щодо оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, Верховна Рада ухвалила ще 9 червня 2026 року, однак станом на сьогодні він ще не підписаний Президентом України.

💬 Варто наголосити, що наведена інформація ґрунтується на публічному повідомленні народного депутата та стосується переговорного процесу щодо виконання структурних маяків МВФ. Остаточний зміст зобов’язань України визначатиметься офіційною редакцією документів та подальшими рішеннями органів державної влади. Для бізнесу найбільший практичний інтерес становлять потенційні зміни до спрощеної системи оподаткування, правил ПДВ та оподаткування цифрової економіки, тому за розвитком цих ініціатив варто уважно стежити.

https://t.me/yzheleznyak/18439

⚖️ Комітет ВРУ підтримав законопроєкт про посилення відповідальності за виготовлення та розповсюдження матеріалів сексуальної експлуатації дітей

Перший заступник голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк повідомив, що 1 липня правоохоронний Комітет Верховної Ради одноголосно підтримав законопроєкт № 15294 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за виготовлення і розповсюдження дитячої порнографії».

За словами народного депутата, законопроєкт рекомендовано до розгляду Верховною Радою, а його ухвалення очікується вже під час найближчого пленарного тижня.

Метою законопроєкту є посилення кримінально-правового захисту дітей та вдосконалення відповідальності за злочини, пов’язані із виготовленням і розповсюдженням матеріалів сексуальної експлуатації дітей.

📌 Наразі законопроєкт перебуває на стадії парламентського розгляду. Остаточні положення документа можуть бути уточнені під час його розгляду та ухвалення Верховною Радою.

💬 Посилення кримінальної відповідальності за злочини, пов’язані із сексуальною експлуатацією дітей, є одним із напрямів гармонізації українського законодавства з міжнародними стандартами захисту прав дитини та протидії кіберзлочинності. У разі ухвалення законопроєкту правоохоронні органи отримають оновлений кримінально-правовий інструментарій для боротьби з такими правопорушеннями.

https://t.me/yzheleznyak/18438

🌿 Любі, ми йдемо у невеличку відпустку.

І пропонуємо вам теж хоча б на деякий час відпочити від податкових новин, законопроєктів, роз’яснень і реформ.

Дякуємо, що були з нами, читали, коментували, дискутували та ділилися своїми думками. Саме завдяки вам цей канал живе й розвивається.

Ми повернемося 20 липня — з новими ідеями, новими проєктами та, звісно, якісною юридичною і податковою аналітикою.

Бережіть себе, знаходьте час для відпочинку, набирайтеся сил і нехай це літо подарує вам трохи спокою.

До зустрічі вже зовсім скоро! 💙💛

Привіт!
Вирішили трохи розважити вас, поки ми відпочиваємо.

У новому випуску TAX Podcast кофаундерка BEPS.space Олександра Нікітіна, разом із колегою, з яким спільно веде справу, розбирає один із найрезонансніших практичних кейсів щодо криптовалют в Україні та аналізує, як сьогодні формується практика роботи БЕБ і ДПС щодо власників криптоактивів.

🔎 У центрі уваги — реальна справа, в якій після кримінального провадження матеріали були передані до податкового органу, а податкові зобов’язання визначалися без встановлення фактичного фінансового результату від операцій.

У випуску обговорюємо:

✔️ як БЕБ збирає інформацію про операції з криптовалютами;
✔️ як проходять допити власників криптоактивів;
✔️ чому аналітичні довідки можуть підсумовувати всі надходження як дохід без визначення реального прибутку;
✔️ як звичайна Excel-таблиця фактично стала одним із ключових доказів у справі;
✔️ чи можуть використовуватися дані з відкритих джерел замість міжнародного обміну податковою інформацією;
✔️ які процесуальні порушення допускаються під час таких перевірок;
✔️ як власникам криптовалют захищати свої права вже сьогодні.

Окремо говоримо про одну з ключових проблем української практики: законодавство досі не містить чіткої методики визначення оподатковуваного доходу від операцій з криптоактивами, однак практика фінансових розслідувань і податкових перевірок уже активно формується.

Приємного перегляду💛

https://youtu.be/M7i7mKG-ihk?si=W-EUAlwTQQl2xExu