містер джон сів на престолі
весна близько - проказав
а читання постзимові
- іст зер гут інтерезант
сніг-король словами Ніцше
одягне костюм вогню
Андрухович щось напише
літописному коню
що в меню?
віршові батли
друзі подруги
кєнти
ти приходь
пограєм в карти
як антонтич і чорти
…
📣Друзі! В останній день зими - збираємося у затишній квартирі на Кирила і Мефодія, 10 та проводжаємо білу королеву, аби її престол посіла дівчина-дівчина-юна-весна.
🟥Ми досі не знаємо звідки вона приходить, але знаємо куди йде зима - вона лягає в чорний ґрунт наших віршів.
🧲Приходьте, будемо читати та спілкуватися про поезію, котра говорить про зміни…
28.02.
18:00.
Кирила і Мефодія, 10, квартира 1, поверх 1.
Вхід - вільний донат.
🏴Читають всі охочі. Пишіть @roman_korzhyk якщо хочете читати! Він вас зареєструє!
🟥Частуватимемо вас коктейлями, кавою, чаєм - у нас є крутий бар!
Буде смачно, затишно та цікаво!
весна близько - проказав
а читання постзимові
- іст зер гут інтерезант
сніг-король словами Ніцше
одягне костюм вогню
Андрухович щось напише
літописному коню
що в меню?
віршові батли
друзі подруги
кєнти
ти приходь
пограєм в карти
як антонтич і чорти
…
📣Друзі! В останній день зими - збираємося у затишній квартирі на Кирила і Мефодія, 10 та проводжаємо білу королеву, аби її престол посіла дівчина-дівчина-юна-весна.
🟥Ми досі не знаємо звідки вона приходить, але знаємо куди йде зима - вона лягає в чорний ґрунт наших віршів.
🧲Приходьте, будемо читати та спілкуватися про поезію, котра говорить про зміни…
28.02.
18:00.
Кирила і Мефодія, 10, квартира 1, поверх 1.
Вхід - вільний донат.
🏴Читають всі охочі. Пишіть @roman_korzhyk якщо хочете читати! Він вас зареєструє!
🟥Частуватимемо вас коктейлями, кавою, чаєм - у нас є крутий бар!
Буде смачно, затишно та цікаво!
❤1
Forwarded from Так ніхто не писав
Невже дожили до цього моменту? 🫣
О так, ми відкриваємо передпродаж четвертого випуску «Знаки сонця»!
Передпродаж триватиме до 15 березня. Очікуваний час виходу журналу друком — березень 2026, в межах тижня після закриття передзамовлення.
Передзамовити друкований випуск можна за цим посиланням.
Презентація четвертого випуску також відбудеться в березні — слідкуйте за оновленнями в наших соціальних мережах! Ми повернулись, щоб радувати вас контентом зі світу укрсучліту.
Щиро ваша команда «Так ніхто не писав» 💜
О так, ми відкриваємо передпродаж четвертого випуску «Знаки сонця»!
Передпродаж триватиме до 15 березня. Очікуваний час виходу журналу друком — березень 2026, в межах тижня після закриття передзамовлення.
Передзамовити друкований випуск можна за цим посиланням.
Презентація четвертого випуску також відбудеться в березні — слідкуйте за оновленнями в наших соціальних мережах! Ми повернулись, щоб радувати вас контентом зі світу укрсучліту.
Щиро ваша команда «Так ніхто не писав» 💜
Forwarded from Роман Коржик
Ще на початках існування журнал «Артефакт» запустив проєкт «Місто чотирьох літератур». Досліджуючи культуру старого Лембрегу, ми зрозуміли, що Львів - єдине місто на планеті земля, де одночасно сформувалися чотири літературні індустрії - польська, єврейська, німецька та українська.
Чотири різних народи мали тут свої видавництва, своїх авторів та літературних аналітиків, свої навчальні заклади.
Іван Франко пахав як чорт, Генріх Збєшховскі бухав три доби в «Атлясі», пишучи там де свої кращі вірші. Герц Імбер народив вірш, який став національним гімном Ізраїлю, а пан Мазох, змучений після своїх збочень, міцно спав і йому снилося, як він пише вірш про Львів.
Він прокинувся і написав його…
Тож прокидайтеся і ви, друзі!
20 березня, о 17:30, журнал «Артефакт» організовує для вас поетичну екскурсію центром міста Лева.
Ми розкажемо про пригоди середньовічних поетів-глашатаїв і як вони могли собі дозволити облити фекаліями знатного боярина.
Ми покажемо, де у Львові був Поділ і як жителі цього району фінансували літературу.
Ви дізнаєтеся, чому Івана Франка виконали з роботи і побачите місця, де тусувалися топові польські поети.
Екскурсію проводять:
Роман Коржик - історик, поет, засновник журналу «Артефакт».
Матеуш Паркасевич - польський письменник, есеїст, філолог.
Збираємося біля церкви Миколая, вулиця Богдана Хмельницького, 28. Починаємо о 17:30!
Ціна питання - ваша щедрість у вигляді вільного донату.
Весь прибуток, зароблений на екскурсії - передаємо у 39 Бригаду ЗСУ, де служить художник журналу «Артефакт», андеграундний львіський скульптор та музикант Юрій Іванцик.
Єднаємо приємне з корисним - гарно проводимо час і допомагаємо українському війську!
Чотири різних народи мали тут свої видавництва, своїх авторів та літературних аналітиків, свої навчальні заклади.
Іван Франко пахав як чорт, Генріх Збєшховскі бухав три доби в «Атлясі», пишучи там де свої кращі вірші. Герц Імбер народив вірш, який став національним гімном Ізраїлю, а пан Мазох, змучений після своїх збочень, міцно спав і йому снилося, як він пише вірш про Львів.
Він прокинувся і написав його…
Тож прокидайтеся і ви, друзі!
20 березня, о 17:30, журнал «Артефакт» організовує для вас поетичну екскурсію центром міста Лева.
Ми розкажемо про пригоди середньовічних поетів-глашатаїв і як вони могли собі дозволити облити фекаліями знатного боярина.
Ми покажемо, де у Львові був Поділ і як жителі цього району фінансували літературу.
Ви дізнаєтеся, чому Івана Франка виконали з роботи і побачите місця, де тусувалися топові польські поети.
Екскурсію проводять:
Роман Коржик - історик, поет, засновник журналу «Артефакт».
Матеуш Паркасевич - польський письменник, есеїст, філолог.
Збираємося біля церкви Миколая, вулиця Богдана Хмельницького, 28. Починаємо о 17:30!
Ціна питання - ваша щедрість у вигляді вільного донату.
Весь прибуток, зароблений на екскурсії - передаємо у 39 Бригаду ЗСУ, де служить художник журналу «Артефакт», андеграундний львіський скульптор та музикант Юрій Іванцик.
Єднаємо приємне з корисним - гарно проводимо час і допомагаємо українському війську!
❤2
Forwarded from Артіль
Анархістське видавництво Uncivilized Distro випускає новий зін! Його назва - “Anarchy With an X”! і він присвячений культурі Straight Edge.
Стрейт-едж - це потужний рух, що пропагує здоровий спосіб життя й повну відмову від алкоголю, наркотиків та невпорядкованих сексуальних стосунків. Він сформувався у середовищі американської панк-музики 1980 років. В той час алкоголізм, наркозалежність, а також незахищений секс, знищували панків та анархістів із середини - люди помирали від отруєннь, передозувань, венеричних хвороб, СНІДу. Тож Ян Маккей, лідер хардкор-гурту Minor Threat, написав пісню під назвою Straight Edge, в якій закликав усіх дотримуватись чіткої межі між людським життям та шкідливими звичками.
Оскільки багато панків та анархістів мали таку ж саму позицію стосовно речовин, які руйнують душу й тіло, то Straight Edge перетворився з короткої пісні на автономний рух, активісти якого прямо казали:
Тому сьогодні тисячі людей лівих поглядів по всьому світу утримуються від спиртних напоїв, не курять, не вступають у випадкові статеві звʼязки. А деякі радикальні групи анархістів полюють та нападають на драгдилерів і виробників наркотиків, люто лупцюючи їх битами.
Можна по-різному ставитися як до таких акцій насилля, так і до принципів цього руху загалом, однак Straight Edge - важлива та невідʼємна складова панк-культури та анархістської ідеології. Журнал “Артіль” хоч і не позиціонує себе стрейт-едж виданням, однак наша команда солідарна з конструктивними ідеями, котрі несуть стрейт-еджерські колективи.
Тому ми вирішили розповісти вам про запуск зіну “Anarchy With an X”!, бо кожен охочий може надіслати туди свої твори!
Якщо ви пишете есе, оповідання, поезію - то чом би не відрефлексувати на папері важливі теми здорового способу життя та їх контексту! Тим паче редакція зіну ставить цікаві питання до авторі та авторок:
Нагадаємо, що держава рубає мільярди грошей на продажі алкогольних ліцензій, капіталісти варять на цьому добрий кеш, а імперії часто-густо підкорювали корінні народи своїми імперськими спиртними напоями. Так само, як плантатори американського півдня споювали своїх рабів дешевим ромом чи віскі, аби ті не мали часу роздумувати про втечу та свободу.
Тож друзі! Якщо маєте тексти на цю тему або хочете їх написати - вперед, до праці!
Нижче, англійською мовою подаємо умови публікації та контакти анархістського видавництва, з якими ви можете напряму прокомунікувати та узгодити всі деталі написання й оприлюднення вашого тексту:
Format:
In digest zine form: 9 or 10 point Times New Roman Font, two columns.
Maximum sizes:
-Essays and creative writing: 2,000 words
-Poems: 2 pages (please include notes on formatting)
-Letters: ~350 words
-Artwork: 2 continuous pages (or any amount of smaller pieces)
Copies by mail? Send to:
Uncivilized Distro
Po Box 72
Seymour IL, 61875
Digital copies? Send to: tmwg1995[@]protonmail.com
Submissions due July 1, 2026.
Підписуйся на @artillinfo - журнал українських анархістів!
Стрейт-едж - це потужний рух, що пропагує здоровий спосіб життя й повну відмову від алкоголю, наркотиків та невпорядкованих сексуальних стосунків. Він сформувався у середовищі американської панк-музики 1980 років. В той час алкоголізм, наркозалежність, а також незахищений секс, знищували панків та анархістів із середини - люди помирали від отруєннь, передозувань, венеричних хвороб, СНІДу. Тож Ян Маккей, лідер хардкор-гурту Minor Threat, написав пісню під назвою Straight Edge, в якій закликав усіх дотримуватись чіткої межі між людським життям та шкідливими звичками.
Оскільки багато панків та анархістів мали таку ж саму позицію стосовно речовин, які руйнують душу й тіло, то Straight Edge перетворився з короткої пісні на автономний рух, активісти якого прямо казали:
“Друзі, нам треба змінювати цей світ, нам потрібно робити революцію, аби знищити капіталізм. А така революція під силу тільки тверезим!”.
Тому сьогодні тисячі людей лівих поглядів по всьому світу утримуються від спиртних напоїв, не курять, не вступають у випадкові статеві звʼязки. А деякі радикальні групи анархістів полюють та нападають на драгдилерів і виробників наркотиків, люто лупцюючи їх битами.
Можна по-різному ставитися як до таких акцій насилля, так і до принципів цього руху загалом, однак Straight Edge - важлива та невідʼємна складова панк-культури та анархістської ідеології. Журнал “Артіль” хоч і не позиціонує себе стрейт-едж виданням, однак наша команда солідарна з конструктивними ідеями, котрі несуть стрейт-еджерські колективи.
Тому ми вирішили розповісти вам про запуск зіну “Anarchy With an X”!, бо кожен охочий може надіслати туди свої твори!
Якщо ви пишете есе, оповідання, поезію - то чом би не відрефлексувати на папері важливі теми здорового способу життя та їх контексту! Тим паче редакція зіну ставить цікаві питання до авторі та авторок:
- Ви не вживаєте алкоголь, бо це ваш спосіб не підтримувати державу й капіталізм? Чи є інші причини? Можливо, це прояв вашої боротьби з імперіалізмом?
Нагадаємо, що держава рубає мільярди грошей на продажі алкогольних ліцензій, капіталісти варять на цьому добрий кеш, а імперії часто-густо підкорювали корінні народи своїми імперськими спиртними напоями. Так само, як плантатори американського півдня споювали своїх рабів дешевим ромом чи віскі, аби ті не мали часу роздумувати про втечу та свободу.
Тож друзі! Якщо маєте тексти на цю тему або хочете їх написати - вперед, до праці!
Нижче, англійською мовою подаємо умови публікації та контакти анархістського видавництва, з якими ви можете напряму прокомунікувати та узгодити всі деталі написання й оприлюднення вашого тексту:
Format:
In digest zine form: 9 or 10 point Times New Roman Font, two columns.
Maximum sizes:
-Essays and creative writing: 2,000 words
-Poems: 2 pages (please include notes on formatting)
-Letters: ~350 words
-Artwork: 2 continuous pages (or any amount of smaller pieces)
Copies by mail? Send to:
Uncivilized Distro
Po Box 72
Seymour IL, 61875
Digital copies? Send to: tmwg1995[@]protonmail.com
Submissions due July 1, 2026.
Підписуйся на @artillinfo - журнал українських анархістів!
Forwarded from The Daily Anarchism
КАРТУЗИ ШЕЛБІ:
гострий класовий аналіз відомого серіалу про гангстера з бірмінгему, якби і юності був комуністом, але все ж таки випив пива, закрутив дзигару і такий: «Лейбористи - то файно як, Вінстон Черчилль - свій чувак»
У цьому матеріалі наш редактор дає класовий аналіз серіалу «Гострі Картузи» використовуючи як інструменти класичної журналістики, так і авторську поезію, поєднуючи це все із філософією авангардизму.
Матеріал має освітній характер і призначений для людей з конструктивним почуттям гумору.
Виклад матеріалу:
Спочатку вони повернулися із Франції. Томмі Шелбі та його брати, дивом вижили на полях битв Першої світової війни.
Потім вони відкрили букмекерську контору. Нелегальну. Бо шляк трафив платити податки державі, за яку ти віддавав своє життя у війні. А ця війна, як виявилося, була вигідна лиш банкірам, виробникам зброї та генералам.
А потім вони вже кришували паби, торгували автомобілями, тримали завод…
І це все - у гарних костюмах таких, смакуючи дзигарами та ірландським віскі.
Але мало хто памʼятає, що буквально за кілька годин до початку Першої світової війни Томмі Шелбі ледь-ледь не вступив у бірмінгемську КПВБ - «Комуністичну партію Великої Британії».
Хтось скаже: ну й добре, що не вступив.
А ми скажемо, що це не так важливо - важливішим є класовий характер серіалу «Гострі Картузи».
З усією повагою до смаків розмаїтої публіки, та ми все ж скажемо, впродовж шести сезонів цієї ґенгстерської саги, бо родина Шелбі - все ж таки вчинила багато незаконних дій, тому вони гангстери, але першочергово вони учасники класової боротьби. Саме класова боротьба штовхнула їх до злочинів проти держави монархічно-буржуазної.
Отже - ми нарахували 10 моментів класової боротьби у серіалі «Гострі Картузи»:
1- Фредді Торн. Робітник, у Франції войовник, нормальний мужик, на заводі арсенал він провідник, провідний агітатор-революціонер, шкода що від тифу він помер…
2- Джессі Іден. Пʼє гіркий ель у себе вдома, лідерка компартії, дівчина відома, курить самокрутки, гострий розум має, права для жінок вона здобуває…
3- Артур Шелбі. Боксер, пияк, наркозалежний чувак - у серці з Богом, він антифашист, прийшов євреям на допомогу. Він бив фашистів аж до знемоги. Бо на городі ростуть боби - він апостол класової боротьби.
4- Роми. Джипсі - слово образливе, не полізу в кишеню за запасною фразою. Блукає народ у пошуках дому, класове питання ігнорує свідомо. Та якщо ти в горнилі всього цього бою - то класове питання вже цікавиться тобою.
5- Лейбористи. Коли головний герой цієї книги стає депутатом Верховної Ради Сполученого Королівства, типу Джонсонюк, політик короче, тоді ж одразу видно, що ця партія в яку він вступив, оці як їх блять, Лейбобронштейни. Та «Лейбористи» правильно. А, ну, да, точно. Так от - вони ж зразу начали строїть дома для робітників.
Нема ума - строй дома, як то кажуть. Але свій гаманець Томмі збагатив.
Ось як гарно містер Томас Шелбі повоював, а потім капіталізм та соціалізм поєднав.
Сподобався матеріал? Цікаво - пиши в коментарях «Хочу ще історій від The Daily Anarchism», подаруємо повний текст, всі 10 моментів класової боротьби у серіалі «Гострі Картузи».
І якщо тобі все сподобається - тоді вже закинеш донат.
гострий класовий аналіз відомого серіалу про гангстера з бірмінгему, якби і юності був комуністом, але все ж таки випив пива, закрутив дзигару і такий: «Лейбористи - то файно як, Вінстон Черчилль - свій чувак»
У цьому матеріалі наш редактор дає класовий аналіз серіалу «Гострі Картузи» використовуючи як інструменти класичної журналістики, так і авторську поезію, поєднуючи це все із філософією авангардизму.
Матеріал має освітній характер і призначений для людей з конструктивним почуттям гумору.
Виклад матеріалу:
Спочатку вони повернулися із Франції. Томмі Шелбі та його брати, дивом вижили на полях битв Першої світової війни.
Потім вони відкрили букмекерську контору. Нелегальну. Бо шляк трафив платити податки державі, за яку ти віддавав своє життя у війні. А ця війна, як виявилося, була вигідна лиш банкірам, виробникам зброї та генералам.
А потім вони вже кришували паби, торгували автомобілями, тримали завод…
І це все - у гарних костюмах таких, смакуючи дзигарами та ірландським віскі.
Але мало хто памʼятає, що буквально за кілька годин до початку Першої світової війни Томмі Шелбі ледь-ледь не вступив у бірмінгемську КПВБ - «Комуністичну партію Великої Британії».
Хтось скаже: ну й добре, що не вступив.
А ми скажемо, що це не так важливо - важливішим є класовий характер серіалу «Гострі Картузи».
З усією повагою до смаків розмаїтої публіки, та ми все ж скажемо, впродовж шести сезонів цієї ґенгстерської саги, бо родина Шелбі - все ж таки вчинила багато незаконних дій, тому вони гангстери, але першочергово вони учасники класової боротьби. Саме класова боротьба штовхнула їх до злочинів проти держави монархічно-буржуазної.
Отже - ми нарахували 10 моментів класової боротьби у серіалі «Гострі Картузи»:
1- Фредді Торн. Робітник, у Франції войовник, нормальний мужик, на заводі арсенал він провідник, провідний агітатор-революціонер, шкода що від тифу він помер…
2- Джессі Іден. Пʼє гіркий ель у себе вдома, лідерка компартії, дівчина відома, курить самокрутки, гострий розум має, права для жінок вона здобуває…
3- Артур Шелбі. Боксер, пияк, наркозалежний чувак - у серці з Богом, він антифашист, прийшов євреям на допомогу. Він бив фашистів аж до знемоги. Бо на городі ростуть боби - він апостол класової боротьби.
4- Роми. Джипсі - слово образливе, не полізу в кишеню за запасною фразою. Блукає народ у пошуках дому, класове питання ігнорує свідомо. Та якщо ти в горнилі всього цього бою - то класове питання вже цікавиться тобою.
5- Лейбористи. Коли головний герой цієї книги стає депутатом Верховної Ради Сполученого Королівства, типу Джонсонюк, політик короче, тоді ж одразу видно, що ця партія в яку він вступив, оці як їх блять, Лейбобронштейни. Та «Лейбористи» правильно. А, ну, да, точно. Так от - вони ж зразу начали строїть дома для робітників.
Нема ума - строй дома, як то кажуть. Але свій гаманець Томмі збагатив.
Ось як гарно містер Томас Шелбі повоював, а потім капіталізм та соціалізм поєднав.
Сподобався матеріал? Цікаво - пиши в коментарях «Хочу ще історій від The Daily Anarchism», подаруємо повний текст, всі 10 моментів класової боротьби у серіалі «Гострі Картузи».
І якщо тобі все сподобається - тоді вже закинеш донат.
Forwarded from Артіль
#анархоновини станом на 4 квітня 2026 року
У Лондоні ліві протестують проти закриття кооперативного ринку
Суд міста Лондон видав ухвалу про виселення торговців на ринку на Рідлі-роуд у Далстоні, Східний Лондон. На цьому ринку торгують робітники кооперативів, а влада міста просто вирішила незаконно віджати цю територію, щоби віддати її під забудову.
Джентрифікація.
Тому анархісти, соціальні активістки та робітники ринку на Рідлі-роуд повстали, щоби захистити свої трудові права й інтереси.
Побажаємо їм успіху в цій нелегкій борні проти сраної джентрифікації.
В Іспанії верховний суд помилував анархо-синдикалістів у справі «Суїза 6». Як повідомляв журнал «Артіль», ще у липні 2025 року, іспанська влада почала репресії проти іспанських анархістів.
Суть конфлікту: шестеро працівників пекарні La Suiza, що в місті Хіхон, історико-культурний регіон Аструія, вийшли на страйк проти власника пиріжкової. Цей власник не раз влаштовував сексуальні домагання проти працівниць, зарплату знизив, коли вони його відшили, змушував працювати понаднормово.
І от робітники вийшли на страйк, зробили агітаційні плакати. Перехожі підходили до мітингарів, спілкувалися. Іспанці загалом народ дуже традиційний - ходять в одні й ті самі заклади щодня, мають сієсту в день, снідають кавою у пекарнях, вечеряють пивом та морепродуктами в пабах щовечора.
І якщо перестають ходити в якийсь заклад через зашквар власника - то це надовго, а можливо й назавжди.
Власник пекарні La Suiza втратив постійних клієнтів, його прибутки впали й він не вигадав нічого кращого, як подати до суду на своїх працівників. Мовляв, через їхні мітинги й боротьбу за якісь там трудові права, до нього перестали ходили відвідувачі, тому, шановний суд, покарай тих довбаних робітників.
Але то не довбані робітники, нешановний власнику пекарні - то учасники анархо-синдикалістської профспілки CTN, одного з надпотужних анархістських обʼєднань Європи. Мабуть, саме це і стало причиною того, що суд виніс вирок на користь власника пекарні, звинуватив робітників і робітниць у навмисному руйнуванні бізнесу й…УВАГА!
Посадив їх за ґрати на три з половиною роки!
Це політично вмотивоване рішення. Це політичне переслідування проти робітників та анархістів! Іспанські анархісти мають вийти на вулиці й сказати своє слово! А парламентські ліві мають зробити все, аби юридичним шляхом прискорити визволення іспанських анархістів. Інакше вони вкотре доведуть сумну тезу: коли лівий політик йде у парламент, він спочатку прикривається маскою реформ і соціал-демократії, а потім стає слугою…ні, не народу. Слугою капіталізму…
Але добре те, що добре закінчується: іспанський суд повністю виправдав анархістів!
Це хороші новини!
Отакі от анархоновини станом на 4 квітня, на 13:40.
Слідкуйте за анархістськими новинами - скоро буде новий дайджест!
Підписуйтеся на @artillinfo - журнал українських анархістів!
У Лондоні ліві протестують проти закриття кооперативного ринку
Суд міста Лондон видав ухвалу про виселення торговців на ринку на Рідлі-роуд у Далстоні, Східний Лондон. На цьому ринку торгують робітники кооперативів, а влада міста просто вирішила незаконно віджати цю територію, щоби віддати її під забудову.
Джентрифікація.
Тому анархісти, соціальні активістки та робітники ринку на Рідлі-роуд повстали, щоби захистити свої трудові права й інтереси.
Побажаємо їм успіху в цій нелегкій борні проти сраної джентрифікації.
В Іспанії верховний суд помилував анархо-синдикалістів у справі «Суїза 6». Як повідомляв журнал «Артіль», ще у липні 2025 року, іспанська влада почала репресії проти іспанських анархістів.
Суть конфлікту: шестеро працівників пекарні La Suiza, що в місті Хіхон, історико-культурний регіон Аструія, вийшли на страйк проти власника пиріжкової. Цей власник не раз влаштовував сексуальні домагання проти працівниць, зарплату знизив, коли вони його відшили, змушував працювати понаднормово.
І от робітники вийшли на страйк, зробили агітаційні плакати. Перехожі підходили до мітингарів, спілкувалися. Іспанці загалом народ дуже традиційний - ходять в одні й ті самі заклади щодня, мають сієсту в день, снідають кавою у пекарнях, вечеряють пивом та морепродуктами в пабах щовечора.
І якщо перестають ходити в якийсь заклад через зашквар власника - то це надовго, а можливо й назавжди.
Власник пекарні La Suiza втратив постійних клієнтів, його прибутки впали й він не вигадав нічого кращого, як подати до суду на своїх працівників. Мовляв, через їхні мітинги й боротьбу за якісь там трудові права, до нього перестали ходили відвідувачі, тому, шановний суд, покарай тих довбаних робітників.
Але то не довбані робітники, нешановний власнику пекарні - то учасники анархо-синдикалістської профспілки CTN, одного з надпотужних анархістських обʼєднань Європи. Мабуть, саме це і стало причиною того, що суд виніс вирок на користь власника пекарні, звинуватив робітників і робітниць у навмисному руйнуванні бізнесу й…УВАГА!
Посадив їх за ґрати на три з половиною роки!
Це політично вмотивоване рішення. Це політичне переслідування проти робітників та анархістів! Іспанські анархісти мають вийти на вулиці й сказати своє слово! А парламентські ліві мають зробити все, аби юридичним шляхом прискорити визволення іспанських анархістів. Інакше вони вкотре доведуть сумну тезу: коли лівий політик йде у парламент, він спочатку прикривається маскою реформ і соціал-демократії, а потім стає слугою…ні, не народу. Слугою капіталізму…
Але добре те, що добре закінчується: іспанський суд повністю виправдав анархістів!
Це хороші новини!
Отакі от анархоновини станом на 4 квітня, на 13:40.
Слідкуйте за анархістськими новинами - скоро буде новий дайджест!
Підписуйтеся на @artillinfo - журнал українських анархістів!
Forwarded from Артіль
ПОДУШНИЙ ПОДАТОК,
ЩО ВБИВ ЗАЛІЗНУ ЛЕДІ
Це історія про те, як низова ініціатива, масовий народний спротив та профспілки Англії перемогли консервативно-фашистську політику щодо податків і зборів. Влада намагалася зробити так, щоби британський лорд платив такі самі податки, як і бабця Сʼюзі із взуттєвого заводу. У простих людей почали відбирати житло, цивілізована країна ніби повернулася в часи огородження, коли людей та овець зганяли із їх рідних земель.
Журнал «Артіль» розповідає вам історію боротьби англійськогонароду за свою свободу, бо саме ліві та анархісти відіграли в цій історії - ключову роль.
1990 рік. Англія. При владі уряд на чолі з Маргарет Тетчер. Її називають залізна леді - бо вона закрила сотні державних шахт, а зекономлені гроші роздала у вигляді кредитів для малого бізнесу. Підкреслюємо - саме малого бізнесу.
Тисячі колишніх шахтарів і сталеварів ходять на курси з економіки та підприємництва. Кінець курсів і бонус приємний: ти відкриваєш свій паб, крамницю або дзигаревий кіоск і живеш своє краще життя заможного середнього класу. Нащо бути пролетарем, робітником, коли за гроші ліберально-фашистського режиму можна стати підприємцем, буржуа, заможним власником успішного маленького бізнесу.
А британська армія - має тисячі ухилянтів для війни десь на берегах Латинської Америки.
Імперіалізм буває релігійним, ліберальним, правим, інколи лівим - яко СРСР. Маргарет Тетчер не любить радянську систему влади та лівий рух - тому й вона закручує гайки економічні, аби військові рейки британського імперіалізму могли тягнути на собі усю вагу британських неоколоніальних амбіцій.
Та з часом ця політика зазнає повного краху: виявляється, що дрібне підприємництво без найманої праці - неможливе. Власники малих фірм лаштують робітників до себе в кіоски та паби, експлуатують їх, недоплачують і вся «чудова» схема пані Тетчер зазнає краху.
Залізна леді шукає вихід - і вихід є: повністю переглянути податкову систему.
У підсумку влада Англії запроваджує подушний податок. Його мета полягає у збільшенні надходжень до імперської казни. Однак, щоби приховати войовничі амбіції, спецслужби королівської родини дають наказ пані Тетчер - гроші збирати через муніципальні органи влади.
І цей наказ вирішує все…
Політику посилення податків з допомогою державних ЗМІ, таких як телерадіокомпанія «ВВС», висвітлюють у хороших тонах - мовляв, це ж позитив, що маленькі міста та малі громади й мед отримають більше податків та самі зможуть ними розпоряджатися.
Однак всі медіа красиво промовчали про змову - виявляється, усі муніципальні органи влади, разом з урядом Маргарет Тетчер та королівськими спецслужбами, знали що ці податки хоч і підуть на фінансування громад, значною мірою дадуть фінансовий ресурс для виробництва зброї, збільшення чисельності армії.
Аби розпочати нову війну…
Та народ британський повстав!
Схема була такою: якщо старенька бабця не платила подушний податок протягом шести місяців - то держава через суд відбирала в неї майно. Все майно - квартиру, дачу, кота.
Але ж мав відбутися суд. Чисто фізично, з адвокатами, блек-джеком та шлюхами, ой, пардон, з державними виконавцями.
І от на судові засідання приходили анархісти, робітники, активісти і просто зривали судове засідання…
Цей рух переріс в масові протести на центральних вулицях міст. Майдани множилися усіма англійськими містами.
Дух Гая Фокса витав над Англією!
У підсумку - народ переміг. Подушний податок скасували, а Маргарет Тетчер зазнала фіаско і більше не була премʼєр-міністром Великої Британії.
Ця історія - яскравий приклад: коли народ виходить на вулиці та завдає удару у відповідь - жодна влада, жодні податки, жодна залізна леді не зупинить ідею, час якої настав!
Анархізм - це саме та ідея.
Її час настає. Низова ініціатива врятує цей грішний світ!
Підписуйся на @artillinfo - журнал українських анархістів!
ЩО ВБИВ ЗАЛІЗНУ ЛЕДІ
Це історія про те, як низова ініціатива, масовий народний спротив та профспілки Англії перемогли консервативно-фашистську політику щодо податків і зборів. Влада намагалася зробити так, щоби британський лорд платив такі самі податки, як і бабця Сʼюзі із взуттєвого заводу. У простих людей почали відбирати житло, цивілізована країна ніби повернулася в часи огородження, коли людей та овець зганяли із їх рідних земель.
Журнал «Артіль» розповідає вам історію боротьби англійськогонароду за свою свободу, бо саме ліві та анархісти відіграли в цій історії - ключову роль.
1990 рік. Англія. При владі уряд на чолі з Маргарет Тетчер. Її називають залізна леді - бо вона закрила сотні державних шахт, а зекономлені гроші роздала у вигляді кредитів для малого бізнесу. Підкреслюємо - саме малого бізнесу.
Тисячі колишніх шахтарів і сталеварів ходять на курси з економіки та підприємництва. Кінець курсів і бонус приємний: ти відкриваєш свій паб, крамницю або дзигаревий кіоск і живеш своє краще життя заможного середнього класу. Нащо бути пролетарем, робітником, коли за гроші ліберально-фашистського режиму можна стати підприємцем, буржуа, заможним власником успішного маленького бізнесу.
А британська армія - має тисячі ухилянтів для війни десь на берегах Латинської Америки.
Імперіалізм буває релігійним, ліберальним, правим, інколи лівим - яко СРСР. Маргарет Тетчер не любить радянську систему влади та лівий рух - тому й вона закручує гайки економічні, аби військові рейки британського імперіалізму могли тягнути на собі усю вагу британських неоколоніальних амбіцій.
Та з часом ця політика зазнає повного краху: виявляється, що дрібне підприємництво без найманої праці - неможливе. Власники малих фірм лаштують робітників до себе в кіоски та паби, експлуатують їх, недоплачують і вся «чудова» схема пані Тетчер зазнає краху.
Залізна леді шукає вихід - і вихід є: повністю переглянути податкову систему.
У підсумку влада Англії запроваджує подушний податок. Його мета полягає у збільшенні надходжень до імперської казни. Однак, щоби приховати войовничі амбіції, спецслужби королівської родини дають наказ пані Тетчер - гроші збирати через муніципальні органи влади.
І цей наказ вирішує все…
Політику посилення податків з допомогою державних ЗМІ, таких як телерадіокомпанія «ВВС», висвітлюють у хороших тонах - мовляв, це ж позитив, що маленькі міста та малі громади й мед отримають більше податків та самі зможуть ними розпоряджатися.
Однак всі медіа красиво промовчали про змову - виявляється, усі муніципальні органи влади, разом з урядом Маргарет Тетчер та королівськими спецслужбами, знали що ці податки хоч і підуть на фінансування громад, значною мірою дадуть фінансовий ресурс для виробництва зброї, збільшення чисельності армії.
Аби розпочати нову війну…
Та народ британський повстав!
Схема була такою: якщо старенька бабця не платила подушний податок протягом шести місяців - то держава через суд відбирала в неї майно. Все майно - квартиру, дачу, кота.
Але ж мав відбутися суд. Чисто фізично, з адвокатами, блек-джеком та шлюхами, ой, пардон, з державними виконавцями.
І от на судові засідання приходили анархісти, робітники, активісти і просто зривали судове засідання…
Цей рух переріс в масові протести на центральних вулицях міст. Майдани множилися усіма англійськими містами.
Дух Гая Фокса витав над Англією!
У підсумку - народ переміг. Подушний податок скасували, а Маргарет Тетчер зазнала фіаско і більше не була премʼєр-міністром Великої Британії.
Ця історія - яскравий приклад: коли народ виходить на вулиці та завдає удару у відповідь - жодна влада, жодні податки, жодна залізна леді не зупинить ідею, час якої настав!
Анархізм - це саме та ідея.
Її час настає. Низова ініціатива врятує цей грішний світ!
Підписуйся на @artillinfo - журнал українських анархістів!
❤2👍1
Forwarded from Соціалістичні Меми
рашисти придумали газ
Ленін придумав євреїв
ця ніч блищить як алмаз
на палестинському члені
компартії
вступиш
квиток
заграє дешевим пломбіром
учень приніс на урок
давньогрецькую ліру
факіри танцюють гопак
вогонь обпалює яйця
нога по колоссю ступа
дурмани вдихають китайці
смачного кажуть індуси
серп і молот в руці
літають у космос гуси
рікою пливуть камінці
у нирках грає скорбота
і ниє мудрості зуб
лібералізм - це блювота
чеченці їбуть козу
алмази горять в концтаборі
та домною кінчає піч
роми гадають у таборі
Павло тичина - кірпіч
я зʼїм червону цеглину
бо зуби сталеві мої
я так люблю Україну
неначе флет-вайт соловʼї
Ленін придумав євреїв
ця ніч блищить як алмаз
на палестинському члені
компартії
вступиш
квиток
заграє дешевим пломбіром
учень приніс на урок
давньогрецькую ліру
факіри танцюють гопак
вогонь обпалює яйця
нога по колоссю ступа
дурмани вдихають китайці
смачного кажуть індуси
серп і молот в руці
літають у космос гуси
рікою пливуть камінці
у нирках грає скорбота
і ниє мудрості зуб
лібералізм - це блювота
чеченці їбуть козу
алмази горять в концтаборі
та домною кінчає піч
роми гадають у таборі
Павло тичина - кірпіч
я зʼїм червону цеглину
бо зуби сталеві мої
я так люблю Україну
неначе флет-вайт соловʼї
Forwarded from Артіль
#анархоновини від журналу «Артіль», розповідають як англійські анархісти наукову конференцію в Оксфорді провели…
⚙️Мережа анархістських досліджень організувала три сесії на конференції Асоціації політичних досліджень 2026 року.
Там було багато цікавих лекцій, семінарів та панельних дискусій.
Особливо цікавою виглядала лекція соціологині Ріаннон Ферт під назвою «Їжте багатих: передвістя екологічної та соціальної перебудови через взаємодопомогу та кооперативні рухи за їжу». Головний мотив лекції - якщо в економіці буде все більше й більше кооперативних підприємств, то з часом вони витіснятимуть підприємства капіталістичні й даватимуть все більше ресурсів та сил анархістському руху й це наблизить революцію.
У прес-службі Мережі анархістських досліджень (ASN) говорять:
«Хоча робота в академічному середовищі створює безліч практичних та етичних викликів, посади, які багато хто з нас обіймає в освітніх закладах, надають нам дуже привілейоване середовище, в якому ми можемо інтегрувати, впроваджувати та узгоджувати наші анархістські погляди у нашій практиці».
Така позиція показує, що англійські ліві розглядають анархізм як академічну науку - питання безнчальства, кооперативної економіки та низового самоврядування, все це - наука, яка має конструктивну теорію. Все це дає світовому анархістському руху чіткі інструменти для дій, які принесуть бажаний результат - побудову кооперативної економіки та низового самоврядування в політичних інститутах та на підприємствах.
📣А тепер питання - чи є в Україні вчені-анархісти? Чи можемо ми тут, у Львові, в Полтаві, в Ужгороді чи Дніпрі організовувати семінари та конференції в галузі анархістської науки.
👉🏾Перший, хто одразу спадає на думку - це доктор історичних наук Віктор Савченко. Це єдиний науковець в Україні, котрий захистив дисертацію про анархізм. Ця праця має історичний характер, вчений досліджує минуле українського анархізму.
🏴Однак анархістська наука в Україні - це не тільки історичні рефлексії. У нас багато молодих вчених - соціологинь, економістів, літературознавців, котрі досліджують суспільство з анархістської точки зору.
Тож потрібно організувати наукові семінари й розвивати анархоосвіту в Україні.
🟥Без якісної анархоосвіти - ми просто не зможемо знищити сей клятий капіталізм та звести вплив держави до символічного і нешкідливого.
Підписуйся на @artillinfo - журнал українських анархістів!
⚙️Мережа анархістських досліджень організувала три сесії на конференції Асоціації політичних досліджень 2026 року.
Там було багато цікавих лекцій, семінарів та панельних дискусій.
Особливо цікавою виглядала лекція соціологині Ріаннон Ферт під назвою «Їжте багатих: передвістя екологічної та соціальної перебудови через взаємодопомогу та кооперативні рухи за їжу». Головний мотив лекції - якщо в економіці буде все більше й більше кооперативних підприємств, то з часом вони витіснятимуть підприємства капіталістичні й даватимуть все більше ресурсів та сил анархістському руху й це наблизить революцію.
У прес-службі Мережі анархістських досліджень (ASN) говорять:
«Хоча робота в академічному середовищі створює безліч практичних та етичних викликів, посади, які багато хто з нас обіймає в освітніх закладах, надають нам дуже привілейоване середовище, в якому ми можемо інтегрувати, впроваджувати та узгоджувати наші анархістські погляди у нашій практиці».
Така позиція показує, що англійські ліві розглядають анархізм як академічну науку - питання безнчальства, кооперативної економіки та низового самоврядування, все це - наука, яка має конструктивну теорію. Все це дає світовому анархістському руху чіткі інструменти для дій, які принесуть бажаний результат - побудову кооперативної економіки та низового самоврядування в політичних інститутах та на підприємствах.
📣А тепер питання - чи є в Україні вчені-анархісти? Чи можемо ми тут, у Львові, в Полтаві, в Ужгороді чи Дніпрі організовувати семінари та конференції в галузі анархістської науки.
👉🏾Перший, хто одразу спадає на думку - це доктор історичних наук Віктор Савченко. Це єдиний науковець в Україні, котрий захистив дисертацію про анархізм. Ця праця має історичний характер, вчений досліджує минуле українського анархізму.
🏴Однак анархістська наука в Україні - це не тільки історичні рефлексії. У нас багато молодих вчених - соціологинь, економістів, літературознавців, котрі досліджують суспільство з анархістської точки зору.
Тож потрібно організувати наукові семінари й розвивати анархоосвіту в Україні.
🟥Без якісної анархоосвіти - ми просто не зможемо знищити сей клятий капіталізм та звести вплив держави до символічного і нешкідливого.
Підписуйся на @artillinfo - журнал українських анархістів!
Христос Воскрес!
Нічна премʼєра від журналу «Артефакт». Ми ведемо пряму трансляцію зі студії, де розповідаємо про інцест, святого духа та анархо-какіталізм!
Ця історія про трансформацію первіснообщинного ладу - в лад рабовласницький! Перехід від рабства до землевласності, від феодалізму до капіталізму.
І нарешті станеться другий прихід господа нашого Ісуса Христа, і принесе Ісус нам соціальну справедливість, низову ініціативу та федерацію громад.
А поки - дивіться відео про історію родини Габсбурґів!
https://youtu.be/w91kYKHO5-4?si=dz9RFUcUrlnK1Q04
Нічна премʼєра від журналу «Артефакт». Ми ведемо пряму трансляцію зі студії, де розповідаємо про інцест, святого духа та анархо-какіталізм!
Ця історія про трансформацію первіснообщинного ладу - в лад рабовласницький! Перехід від рабства до землевласності, від феодалізму до капіталізму.
І нарешті станеться другий прихід господа нашого Ісуса Христа, і принесе Ісус нам соціальну справедливість, низову ініціативу та федерацію громад.
А поки - дивіться відео про історію родини Габсбурґів!
https://youtu.be/w91kYKHO5-4?si=dz9RFUcUrlnK1Q04
YouTube
РОДИНА, ЯКА ДОСІ ПРАВИТЬ СВІТОМ: ГАБСБУРГИ. ІСТОРІЯ ПІД ПИВО
Хто тримає в дупі хрест? Пес інцест! Пес інцест!
Саме таким імʼям могла охрестити свого кудлатого улюбленця імператриця Марія Терезія.
Команда журналу "Артефакт" багато років досліджувала найвідомішу родину всіх часів та народів.
І ми готові розказати…
Саме таким імʼям могла охрестити свого кудлатого улюбленця імператриця Марія Терезія.
Команда журналу "Артефакт" багато років досліджувала найвідомішу родину всіх часів та народів.
І ми готові розказати…
🔥1😁1
Forwarded from Артіль
🏴12 АНАРХІСТСЬКИХ КНИЖКОВИХ ЯРМАРКІВ, КОТРІ ВІДБУДУТЬСЯ ЦЬОГОРІЧ тільки в одній Британії!!! А ще ж є ціла Європа та Америка!
🟥Журнал «Артіль» вже розповідав про анархістські книжкові ярмарки, що відбуваються до всьому світу. Нам стало цікаво й надалі досліджувати цю цікавезну тему. Ми дізналися, що тільки у Британії цьогоріч відбудеться аж цілих 12 анархістських книжкових ярмарків.
🥰О, Британіє, ти щедра нива анархізму!
Це справді дуже цікавий феномен - така кількість великих подій, присвячених темі анархізму.
Тож якщо ви раптом десь там - на землі британській, або ж маєте нагоду туди потрапити, залітайте на анархістські книжкові ярмарки!
Для зручності записів у календарі, ось список за датами:
25 квітня: Книжковий ярмарок Hull Radical
26 квітня: Фестиваль радикальної історії в Брістолі
2 травня: Сомерсетський анархістський книжковий ярмарок
9 травня: Единбурзький анархістський книжковий ярмарок
23 травня: Teesside Radical Bookfair
30 травня: Ньюкаслський анархістський книжковий ярмарок імені Юена Брауна
26 вересня: Лондонський анархістський книжковий ярмарок
17 жовтня: Пітербороський радикальний книжковий ярмарок
24 жовтня: Брістольський анархістський книжковий ярмарок
31 жовтня: Манчестерський та Солфордський анархістський книжковий ярмарок
14 листопада: Dorset Radical Bookfair
22 листопада: Белфастський радикальний книжковий ярмарок
Журнал «Артіль» незабаром більш детально розкаже про ці події й ви зможете дізнатися, де вони відбуватимуться та як туди дістатися.
Підписуйтеся на @artillinfo - журнал українських анархістів!
🟥Журнал «Артіль» вже розповідав про анархістські книжкові ярмарки, що відбуваються до всьому світу. Нам стало цікаво й надалі досліджувати цю цікавезну тему. Ми дізналися, що тільки у Британії цьогоріч відбудеться аж цілих 12 анархістських книжкових ярмарків.
🥰О, Британіє, ти щедра нива анархізму!
Це справді дуже цікавий феномен - така кількість великих подій, присвячених темі анархізму.
Тож якщо ви раптом десь там - на землі британській, або ж маєте нагоду туди потрапити, залітайте на анархістські книжкові ярмарки!
Для зручності записів у календарі, ось список за датами:
25 квітня: Книжковий ярмарок Hull Radical
26 квітня: Фестиваль радикальної історії в Брістолі
2 травня: Сомерсетський анархістський книжковий ярмарок
9 травня: Единбурзький анархістський книжковий ярмарок
23 травня: Teesside Radical Bookfair
30 травня: Ньюкаслський анархістський книжковий ярмарок імені Юена Брауна
26 вересня: Лондонський анархістський книжковий ярмарок
17 жовтня: Пітербороський радикальний книжковий ярмарок
24 жовтня: Брістольський анархістський книжковий ярмарок
31 жовтня: Манчестерський та Солфордський анархістський книжковий ярмарок
14 листопада: Dorset Radical Bookfair
22 листопада: Белфастський радикальний книжковий ярмарок
Журнал «Артіль» незабаром більш детально розкаже про ці події й ви зможете дізнатися, де вони відбуватимуться та як туди дістатися.
Підписуйтеся на @artillinfo - журнал українських анархістів!
Forwarded from Artefact Journal
Друзі!
Після певної паузи ми повертаємося з новим контентом та новими ідеями!
Вже на YouTube-каналі нашого журналу - комедійно-історичне шоу «Історія під Пиво», де ми разом з Олексієм Анархістом та Софією Потоцькою розповідаємо про династію Габсбурґів та файно жартуємо про інцест!
Ось відео:
https://youtu.be/w91kYKHO5-4?si=6gh3-y5s6yyzAaul
Нам дуже треба ваша фінансова підтримка - зйомка, монтаж, підготовка сценарію то є людський час і ресурс.
Закиньте нам пар гривень, аби ми могли й надалі випускати подкасти та нові відео.
Банка тут:
https://send.monobank.ua/jar/4wNcXrHANG
Після певної паузи ми повертаємося з новим контентом та новими ідеями!
Вже на YouTube-каналі нашого журналу - комедійно-історичне шоу «Історія під Пиво», де ми разом з Олексієм Анархістом та Софією Потоцькою розповідаємо про династію Габсбурґів та файно жартуємо про інцест!
Ось відео:
https://youtu.be/w91kYKHO5-4?si=6gh3-y5s6yyzAaul
Нам дуже треба ваша фінансова підтримка - зйомка, монтаж, підготовка сценарію то є людський час і ресурс.
Закиньте нам пар гривень, аби ми могли й надалі випускати подкасти та нові відео.
Банка тут:
https://send.monobank.ua/jar/4wNcXrHANG
Фашизм у чистому вигляді: на Росії пишуть закон про легалізацію збройного вторгнення в країни Європи
І поки російські митці збираються їхати на Венеційське бієнале світового мистецтва, а європейська публіка читає Достоєвського і Толстого, у Кремлі готують дещо сенсаційне.
Вперше у світовій історії депутати парламенту пишуть закон, який дозволить їхній армії заходити на територію іншої країни для захисту своїх громадян.
Прикол в тому, що росіяни є всюди, у кожній європейській країні. Згідно цього закону, якщо, припустимо десь у Польщі хтось заборонить проросійський мітинг до «Дня побєди 9-го мая», це буде законним приводом, аби армія РФ вторглася на територію офіційної Варшави.
А тепер цікаві деталі.
У пояснювальній записці до проєкту закону зазначається, що він розроблений "з метою захисту прав громадян РФ у разі їх арешту, утримання, кримінального та іншого переслідування".
Тобто, якщо якогось російського фаната «Солсбєрєцкіх шпілєй» заарештують за цілком правдивими звинуваченнями у шпигунстві, то Путін матиме право ввести війська в цю країну.
Керівник «Фонду сприяння демократії» Юрій Гончаренко так описав ситуацію із прийняттям цього закону:
«Я майже впевнений, що атака на європейські країни почнеться одразу після ухвалення цього закону. І, думаю, в Європи є до півроку часу.
Українцям з країн Балтії наполегливо раджу вже зараз повертатися в Україну, Польща і Німеччина будуть наступними. Також я б не виключав Норвегію та Фінляндію, хай остання і круто готова.
Я впевнений що ця атака буде самовбивчою, але певний період часу буде гаряче. Бо Франція і Британія не підуть на застосування ядерної зброї першими, а в США - Трамп...
До речі, програш Орбана пришвидшить прямий напад росії, - сказав Юрій Гончаренко».
Друзі. Це фашизм у чистому вигляді. Прийняти таких законів та інформаційна політика російської федерації веде до неминучої війни. Війни летальної та інформаційної.
Журнал «Артефакт» займається дослідженнями та створенням контенту, який протидіє російській агресії. Допоможіть нам, підтримайте нашу працю донатом.
Банка ось: https://send.monobank.ua/jar/7sygPaNAoG
Підписуйся на @Artefact_Review аби читати конструктивну журналістику про культуру, історію та політику!
І поки російські митці збираються їхати на Венеційське бієнале світового мистецтва, а європейська публіка читає Достоєвського і Толстого, у Кремлі готують дещо сенсаційне.
Вперше у світовій історії депутати парламенту пишуть закон, який дозволить їхній армії заходити на територію іншої країни для захисту своїх громадян.
Прикол в тому, що росіяни є всюди, у кожній європейській країні. Згідно цього закону, якщо, припустимо десь у Польщі хтось заборонить проросійський мітинг до «Дня побєди 9-го мая», це буде законним приводом, аби армія РФ вторглася на територію офіційної Варшави.
А тепер цікаві деталі.
У пояснювальній записці до проєкту закону зазначається, що він розроблений "з метою захисту прав громадян РФ у разі їх арешту, утримання, кримінального та іншого переслідування".
Тобто, якщо якогось російського фаната «Солсбєрєцкіх шпілєй» заарештують за цілком правдивими звинуваченнями у шпигунстві, то Путін матиме право ввести війська в цю країну.
Керівник «Фонду сприяння демократії» Юрій Гончаренко так описав ситуацію із прийняттям цього закону:
«Я майже впевнений, що атака на європейські країни почнеться одразу після ухвалення цього закону. І, думаю, в Європи є до півроку часу.
Українцям з країн Балтії наполегливо раджу вже зараз повертатися в Україну, Польща і Німеччина будуть наступними. Також я б не виключав Норвегію та Фінляндію, хай остання і круто готова.
Я впевнений що ця атака буде самовбивчою, але певний період часу буде гаряче. Бо Франція і Британія не підуть на застосування ядерної зброї першими, а в США - Трамп...
До речі, програш Орбана пришвидшить прямий напад росії, - сказав Юрій Гончаренко».
Друзі. Це фашизм у чистому вигляді. Прийняти таких законів та інформаційна політика російської федерації веде до неминучої війни. Війни летальної та інформаційної.
Журнал «Артефакт» займається дослідженнями та створенням контенту, який протидіє російській агресії. Допоможіть нам, підтримайте нашу працю донатом.
Банка ось: https://send.monobank.ua/jar/7sygPaNAoG
Підписуйся на @Artefact_Review аби читати конструктивну журналістику про культуру, історію та політику!
🏴Американський репер Каньє Вест відчув, що таке кенсель-культура та справжній британський антифашизм. Через расистські та нацитські висловлювання, влада Великої Британії заборонила йому вʼїзд до країни. А це означає лиш одне - ніяких сольних концертів та ніякого читання репу на території обʼєднаного королівства.
🟥Іронія долі полягає в тому, що містер Вест ці звинувачення відкриває, клянеться, шо він любить євреїв, а свої висловлювання про нацизм пояснює тим, що у нього була…біполярочка.
👉🏾Однак ці випадання не цікавлять британських політиків й ситуація тільки погіршується: слідом за офіційним Лондоном, офіційний Париж теж планує заборонити Каньє Весту вʼїзд до країни гальських півнів.
⚙️Французькі ЗМІ повідомили, що міністр внутрішніх справ Лоран Нуньєс прагне заборонити концерт 11 червня. Неназване джерело, яке, як кажуть, близьке до Нуньєса, повідомило агентству AFP, що міністр «рішуче налаштований» заборонити захід.
У відповідь на цю новину репер сказав:
«Я не нацист і не антисеміт. Я люблю євреїв».
▶️Однак, як бачимо, британські та французькі чиновники не вірять у цю любов.
📣Яка користь із цієї новини для всіх нас, друзі? Просто не треба нічого нести всякої маячні. Ну всім же очевидно, що нацизм, расизм та антисемітизм - це та, що не приймають у західному світі. Тож не треба пороти шлак у соціальних мережах, бо вам прото заборонять вʼїзд до цивілізованих країн - навіть якщо ви не ж зіркою шоу-бізнесу.
🟥Друзі! Нашій команді дуже потрібна ваша підтримка. Ми хочемо регулярно випускати цікавий контент, а для цього потрібні донати!
Банка ось: https://send.monobank.ua/jar/7sygPaNAoG
Підписуйся на @Artefact_Review аби читати конструктивну журналістику про культуру, історію та політику!
🟥Іронія долі полягає в тому, що містер Вест ці звинувачення відкриває, клянеться, шо він любить євреїв, а свої висловлювання про нацизм пояснює тим, що у нього була…біполярочка.
👉🏾Однак ці випадання не цікавлять британських політиків й ситуація тільки погіршується: слідом за офіційним Лондоном, офіційний Париж теж планує заборонити Каньє Весту вʼїзд до країни гальських півнів.
⚙️Французькі ЗМІ повідомили, що міністр внутрішніх справ Лоран Нуньєс прагне заборонити концерт 11 червня. Неназване джерело, яке, як кажуть, близьке до Нуньєса, повідомило агентству AFP, що міністр «рішуче налаштований» заборонити захід.
У відповідь на цю новину репер сказав:
«Я не нацист і не антисеміт. Я люблю євреїв».
▶️Однак, як бачимо, британські та французькі чиновники не вірять у цю любов.
📣Яка користь із цієї новини для всіх нас, друзі? Просто не треба нічого нести всякої маячні. Ну всім же очевидно, що нацизм, расизм та антисемітизм - це та, що не приймають у західному світі. Тож не треба пороти шлак у соціальних мережах, бо вам прото заборонять вʼїзд до цивілізованих країн - навіть якщо ви не ж зіркою шоу-бізнесу.
🟥Друзі! Нашій команді дуже потрібна ваша підтримка. Ми хочемо регулярно випускати цікавий контент, а для цього потрібні донати!
Банка ось: https://send.monobank.ua/jar/7sygPaNAoG
Підписуйся на @Artefact_Review аби читати конструктивну журналістику про культуру, історію та політику!
👍2