«Рішення Особливих трійок за першою категорією виконувати НЕГАЙНО».
88 років тому, 15 вересня 1938 року, Політбюро ЦК ВКП(б) ухвалило рішення про створення «особливих трійок». 17 вересня нарком внутрішніх справ СРСР Микола Єжов оформив це рішення наказом № 00606.
У першому пункті наказу вказано мету: «якнайшвидший розгляд слідчих справ». За рік «національних операцій» (польської, німецької, «харбінської» та інших) у москві накопичилися десятки тисяч нерозглянутих справ. Раніше довідки на заарештованих зшивали в «альбоми» і надсилали на підпис Єжову та прокурору СРСР Андрію Вишинському. Тепер нерозглянуті альбоми передавали особливим трійкам на місцях.
До складу трійки входили перший секретар обкому партії, начальник обласного управління НКВД і прокурор. В Україні такі трійки створили в кожній області.
Строк роботи цих трійок становив два місяці. Вони мали розглядати лише справи тих, кого заарештували до 1 серпня 1938 року. Вирок виносили за «першою» або «другою» категорією: розстріл чи табір.
Наказ вимагав вести протоколи окремо «по кожній національній лінії (польській, німецькій, латиській і т. д.)».
Менш ніж за два місяці особливі трійки по всьому СРСР розглянули справи майже 108 тисяч людей. З них звільнили лише 137.
15 листопада 1938 року РНК СРСР і ЦК ВКП(б) постановили припинити діяльність трійок. Від їх створення минуло рівно два місяці.
Джерело: ГДА СБУ, ф. 9, оп. 1, спр. 81-СП, арк. 161–163.
📜Канал "Архівні Артефакти"
88 років тому, 15 вересня 1938 року, Політбюро ЦК ВКП(б) ухвалило рішення про створення «особливих трійок». 17 вересня нарком внутрішніх справ СРСР Микола Єжов оформив це рішення наказом № 00606.
У першому пункті наказу вказано мету: «якнайшвидший розгляд слідчих справ». За рік «національних операцій» (польської, німецької, «харбінської» та інших) у москві накопичилися десятки тисяч нерозглянутих справ. Раніше довідки на заарештованих зшивали в «альбоми» і надсилали на підпис Єжову та прокурору СРСР Андрію Вишинському. Тепер нерозглянуті альбоми передавали особливим трійкам на місцях.
До складу трійки входили перший секретар обкому партії, начальник обласного управління НКВД і прокурор. В Україні такі трійки створили в кожній області.
Строк роботи цих трійок становив два місяці. Вони мали розглядати лише справи тих, кого заарештували до 1 серпня 1938 року. Вирок виносили за «першою» або «другою» категорією: розстріл чи табір.
Наказ вимагав вести протоколи окремо «по кожній національній лінії (польській, німецькій, латиській і т. д.)».
Менш ніж за два місяці особливі трійки по всьому СРСР розглянули справи майже 108 тисяч людей. З них звільнили лише 137.
15 листопада 1938 року РНК СРСР і ЦК ВКП(б) постановили припинити діяльність трійок. Від їх створення минуло рівно два місяці.
Джерело: ГДА СБУ, ф. 9, оп. 1, спр. 81-СП, арк. 161–163.
📜Канал "Архівні Артефакти"
😢53👍5❤1
Як виглядали картки на ОУНівців у польській державній поліції. Саме ця із Головної комендатури у Варшаві.
Мова йде про Спольського Євгена.
Як зазначали польські "чекісти".
Джерело: Архів нових актів (Archiwum Akt Nowych)
📜Канал "Архівні Артефакти"
Мова йде про Спольського Євгена.
Як зазначали польські "чекісти".
"За отриманими конфіденційними відомостями, у 1934 році на адресу Спольського Євгеніуша надходила кореспонденція з Праги та Гданська для особи під псевдонімом «Лис» (LIS), яка на той час була референтом бойового відділу ОУН.
Брат згаданої особи, Ярослав, у 1934 році виконував функції референта пропаганди Крайової Екзекутиви ОУН.
За конфіденційною інформацією, згаданий належить до чинного активу ОУН.
17 липня 1938 року його було виписано з будинку на вул. Новаковського, 12, до Варшави, де він мав обійняти посаду інженера в якійсь установі".
Джерело: Архів нових актів (Archiwum Akt Nowych)
📜Канал "Архівні Артефакти"
❤30👍5
Сьогодні відзначає свій день народження Київський університет ім. Т.Г. Шевченка.
У ЦДІАК України зберігаються документи про заснування університету в Києві і я хотів би їх вам показати:
Повідомлення міністра народної освіти С. Уварова попечителю Київського навчального округу Є. фон Брадке про заснування в Києві університету. 1 листопада 1833 р.
ЦДІАК України, ф. 707, оп. 1, спр. 592, арк. 165-166. Оригінал.
Указ про відкриття в Києві університету. 8 листопада 1833 р.
ЦДІАК України, ф. 707, оп. 1, спр. 592, арк. 175-176. Копія.
Проєкт головного фасаду будівлі Київського університету св. Володимира. [1833 р.].
ЦДІАК України, ф. 707, оп. 1, спр. 589, арк. 17.
Оголошення про урочисте відкриття університету Св. Володимира. 1834 р.
ЦДІАК України, ф. 707, оп. 1, спр. 592, арк. 220-221. Копія.
Джерело: ЦДІАЛ, Ярослав Файзулін
📜Канал "Архівні Артефакти"
У ЦДІАК України зберігаються документи про заснування університету в Києві і я хотів би їх вам показати:
Повідомлення міністра народної освіти С. Уварова попечителю Київського навчального округу Є. фон Брадке про заснування в Києві університету. 1 листопада 1833 р.
ЦДІАК України, ф. 707, оп. 1, спр. 592, арк. 165-166. Оригінал.
Указ про відкриття в Києві університету. 8 листопада 1833 р.
ЦДІАК України, ф. 707, оп. 1, спр. 592, арк. 175-176. Копія.
Проєкт головного фасаду будівлі Київського університету св. Володимира. [1833 р.].
ЦДІАК України, ф. 707, оп. 1, спр. 589, арк. 17.
Оголошення про урочисте відкриття університету Св. Володимира. 1834 р.
ЦДІАК України, ф. 707, оп. 1, спр. 592, арк. 220-221. Копія.
Джерело: ЦДІАЛ, Ярослав Файзулін
📜Канал "Архівні Артефакти"
👍28🔥13❤11
Не про архіви. Але ДУЖЕ ВАЖЛИВЕ!
Я просто не знаю, що можу зробити. Тому бодай так...
‼️Олешки. Люди, яких не можна залишити напризволяще‼️Новітній Голодомор.
Останніми днями дедалі частіше звучить інформація про катастрофічну ситуацію в окупованих Олешках на Херсонщині. Понад 1,5 тисячі людей опинилися в пастці. Серед них — літні люди, важкохворі та діти.
Я чотири з половиною роки провів на фронті. Я знаю, що таке війна, обстріли, дрони й постійна загроза смерті. І саме тому мені особливо важко усвідомлювати, що люди, які залишилися в окупації, сьогодні фактично позбавлені можливості врятуватися.
Уже п’ять місяців їх практично неможливо евакуювати. Волонтери, які раніше робили, здавалося б, неможливе, тепер не можуть дістатися до людей через прицільні обстріли, заміновані дороги та смертельну небезпеку з боку підарских дронів. Люди залишаються без їжі, медикаментів і найнеобхіднішого. Повідомляється, що в Олешках уже голод.
Я не знаю, скільки саме можливостей сьогодні залишається для порятунку цих людей. Але знаю одне: ми не маємо права дозволити, щоб про них просто забули.
Потрібен максимальний розголос. Потрібна увага українських та іноземних журналістів. Потрібен міжнародний тиск і пошук реального механізму гуманітарної евакуації.
Волонтери готові рятувати людей. Їм потрібна можливість це зробити.
Тому я звертаюся до журналістів, правозахисників, міжнародних організацій та всіх, хто може допомогти: говоріть про Олешки. Не дайте цій трагедії зникнути з інформаційного поля.
За словами «1,5 тисячі людей» стоять конкретні людські життя. Люди, які мають право на порятунок, незалежно від того, де вони опинилися і чи перебувають в окупації.
Олешкам потрібні не лише співчуття. Їм потрібен шлях до безпеки.
Будь ласка, поширюйте інформацію. Допоможіть зробити так, щоб про людей в Олешках почув світ.
📜Канал "Архівні Артефакти"
Я просто не знаю, що можу зробити. Тому бодай так...
‼️Олешки. Люди, яких не можна залишити напризволяще‼️Новітній Голодомор.
Останніми днями дедалі частіше звучить інформація про катастрофічну ситуацію в окупованих Олешках на Херсонщині. Понад 1,5 тисячі людей опинилися в пастці. Серед них — літні люди, важкохворі та діти.
Я чотири з половиною роки провів на фронті. Я знаю, що таке війна, обстріли, дрони й постійна загроза смерті. І саме тому мені особливо важко усвідомлювати, що люди, які залишилися в окупації, сьогодні фактично позбавлені можливості врятуватися.
Уже п’ять місяців їх практично неможливо евакуювати. Волонтери, які раніше робили, здавалося б, неможливе, тепер не можуть дістатися до людей через прицільні обстріли, заміновані дороги та смертельну небезпеку з боку підарских дронів. Люди залишаються без їжі, медикаментів і найнеобхіднішого. Повідомляється, що в Олешках уже голод.
Я не знаю, скільки саме можливостей сьогодні залишається для порятунку цих людей. Але знаю одне: ми не маємо права дозволити, щоб про них просто забули.
Потрібен максимальний розголос. Потрібна увага українських та іноземних журналістів. Потрібен міжнародний тиск і пошук реального механізму гуманітарної евакуації.
Волонтери готові рятувати людей. Їм потрібна можливість це зробити.
Тому я звертаюся до журналістів, правозахисників, міжнародних організацій та всіх, хто може допомогти: говоріть про Олешки. Не дайте цій трагедії зникнути з інформаційного поля.
За словами «1,5 тисячі людей» стоять конкретні людські життя. Люди, які мають право на порятунок, незалежно від того, де вони опинилися і чи перебувають в окупації.
Олешкам потрібні не лише співчуття. Їм потрібен шлях до безпеки.
Будь ласка, поширюйте інформацію. Допоможіть зробити так, щоб про людей в Олешках почув світ.
📜Канал "Архівні Артефакти"
😢81👍5😁1
Ми на каналі багато говоримо про козацтво, але в основному періоду Другої Світової.
А тут мова про Вільне Козацтво періоду Української Революції.
Вільне козацтво почало формуватися навесні 1917 року на Звенигородщині. Одним із його організаторів був Никодим Смоктій із села Гусакове. Наприкінці Першої світової війни, на тлі політичних і соціальних змін, у багатьох місцевостях почастішили випадки мародерства. У відповідь мешканці сіл почали самоорганізовуватися в загони, щоб захистити свої громади та підтримувати порядок. Вже восени 1917 року кількість вільних козаків сягала близько 60 тисяч осіб. Особливого поширення рух набув у Катеринославській, Київській, Полтавській, Херсонській, Чернігівській губерніях, а також на Кубані.
До вашої уваги пропонуємо кілька документів із фонду Українського військового генерального комітету при Українській Центральній Раді (ф. 811) ЦДАВО України, що стосуються формування Вільного козацтва в 1917 році.
🔸Лист Завідувача з формування Вільного козацтва Українського військового генерального комітету при Українській Центральній Раді до Медовської волосної управи Липовецького повіту на Київщині щодо забезпечення зброєю членів Вільного козацтва. [25] вересня 1917 р.
🔸Список Вільного козацтва села Мервин Медовської волості Липовецького повіту на Київщині. 1917 р.
🔸З постанови Мельниківської селянської спілки від 10 вересня 1917 р. про самооборону селянства. Список Вільного козацтва с. Мельники Таганчеської волості на Київщині.
📜Канал "Архівні Артефакти"
А тут мова про Вільне Козацтво періоду Української Революції.
Вільне козацтво почало формуватися навесні 1917 року на Звенигородщині. Одним із його організаторів був Никодим Смоктій із села Гусакове. Наприкінці Першої світової війни, на тлі політичних і соціальних змін, у багатьох місцевостях почастішили випадки мародерства. У відповідь мешканці сіл почали самоорганізовуватися в загони, щоб захистити свої громади та підтримувати порядок. Вже восени 1917 року кількість вільних козаків сягала близько 60 тисяч осіб. Особливого поширення рух набув у Катеринославській, Київській, Полтавській, Херсонській, Чернігівській губерніях, а також на Кубані.
До вашої уваги пропонуємо кілька документів із фонду Українського військового генерального комітету при Українській Центральній Раді (ф. 811) ЦДАВО України, що стосуються формування Вільного козацтва в 1917 році.
🔸Лист Завідувача з формування Вільного козацтва Українського військового генерального комітету при Українській Центральній Раді до Медовської волосної управи Липовецького повіту на Київщині щодо забезпечення зброєю членів Вільного козацтва. [25] вересня 1917 р.
🔸Список Вільного козацтва села Мервин Медовської волості Липовецького повіту на Київщині. 1917 р.
🔸З постанови Мельниківської селянської спілки від 10 вересня 1917 р. про самооборону селянства. Список Вільного козацтва с. Мельники Таганчеської волості на Київщині.
📜Канал "Архівні Артефакти"
👍29❤7