Вересень 1939-го в документах НКВД: початок Другої світової та настрої в УРСР
Поки радянська пропаганда писала про «дружбу» з Третім Рейхом, чекісти фіксували хроніку нацистського наступу – перші бомби та обурення союзом Сталіна й Гітлера.
Що насправді говорили в Україні про пакт і війну?
📋 Попри тотальний терор в Києві, Харкові, Дніпрі, Донецьку та інших містах України відверто засуджували дії кремля. НКВД ретельно конспектував ці настрої.
📌 Тотожність режимів:
«Між Сталіним і Гітлером багато спільного, тепер у нас немає різниці в режимах. В Німеччині це називається фашизм, а у нас соціалізм» (із фіксації настроїв у Харкові).
📌 Радянська агресія проти Польщі:
«Це агресія в повному сенсі цього слова. Не дивно, звісно, після того, як Польща опинилася в такому положенні, перейти кордони, розірвати її на шматки і стерти з лиця землі державу» (письменник, Київ)
📌 Про постачання Гітлера на тлі бідності в УРСР:
«Ми повинні продати Німеччині товари... відпускати м’ясо, сало, олію... а тим часом, ми ж самі нині голодуємо...» (із фіксації настроїв у Києві)
📌 Розуміння неминучої війни з Німеччиною:
«Цим договором Гітлер одурив СРСР, ізолюючи нас, потім нападе. СРСР дав себе одурити» (технік, Київ)
«Гітлер, розправившись з Польщею, нападе на СРСР, оскільки дві непримиримі системи не можуть ужитися між собою» (бухгалтер, Краматорськ)
Джерело: ГДА СБУ, ф. 16, оп. 1, спр. 348, 355, 378. Фото: Німецький федеральний архів.
А я нагадаю, що на Патреоні є дуже цікава колекція Початок Другої світової війни. Розвідувальні донесення НКВД.
📜Канал "Архівні Артефакти"
Поки радянська пропаганда писала про «дружбу» з Третім Рейхом, чекісти фіксували хроніку нацистського наступу – перші бомби та обурення союзом Сталіна й Гітлера.
Що насправді говорили в Україні про пакт і війну?
📋 Попри тотальний терор в Києві, Харкові, Дніпрі, Донецьку та інших містах України відверто засуджували дії кремля. НКВД ретельно конспектував ці настрої.
📌 Тотожність режимів:
«Між Сталіним і Гітлером багато спільного, тепер у нас немає різниці в режимах. В Німеччині це називається фашизм, а у нас соціалізм» (із фіксації настроїв у Харкові).
📌 Радянська агресія проти Польщі:
«Це агресія в повному сенсі цього слова. Не дивно, звісно, після того, як Польща опинилася в такому положенні, перейти кордони, розірвати її на шматки і стерти з лиця землі державу» (письменник, Київ)
📌 Про постачання Гітлера на тлі бідності в УРСР:
«Ми повинні продати Німеччині товари... відпускати м’ясо, сало, олію... а тим часом, ми ж самі нині голодуємо...» (із фіксації настроїв у Києві)
📌 Розуміння неминучої війни з Німеччиною:
«Цим договором Гітлер одурив СРСР, ізолюючи нас, потім нападе. СРСР дав себе одурити» (технік, Київ)
«Гітлер, розправившись з Польщею, нападе на СРСР, оскільки дві непримиримі системи не можуть ужитися між собою» (бухгалтер, Краматорськ)
Джерело: ГДА СБУ, ф. 16, оп. 1, спр. 348, 355, 378. Фото: Німецький федеральний архів.
А я нагадаю, що на Патреоні є дуже цікава колекція Початок Другої світової війни. Розвідувальні донесення НКВД.
📜Канал "Архівні Артефакти"
👍74❤23🔥9
ДАЛО оцифрував особову справу Степана Бандери зі Львівської політехніки.
Тепер можна побачити не лише його студентське фото та анкетні дані, а й цілком конкретно, що саме майбутній провідник ОУН вивчав.
Бандера вступив до сільськогосподарсько-лісничого факультету після матури в гімназії й навчався на агронома: серед його дисциплін були вища математика, нарисна геометрія, хімія, фізика, геологія, ботаніка, зоологія, економічна географія, а згодом — ґрунтознавство, механізація сільського господарства, селекція рослин, тваринництво, економіка сільського господарства, молочарство, насінництво та городництво. Вчився він до 1933 року, але диплома інженера так і не отримав — через арешт та бвивство польського міністра Броніслава Пєрацького.
Тепер ці документи доступні дослідникам у цифровому вигляді.
Джерело: ДАЛО, Денис Мандзюк
📜Канал "Архівні Артефакти"
Тепер можна побачити не лише його студентське фото та анкетні дані, а й цілком конкретно, що саме майбутній провідник ОУН вивчав.
Бандера вступив до сільськогосподарсько-лісничого факультету після матури в гімназії й навчався на агронома: серед його дисциплін були вища математика, нарисна геометрія, хімія, фізика, геологія, ботаніка, зоологія, економічна географія, а згодом — ґрунтознавство, механізація сільського господарства, селекція рослин, тваринництво, економіка сільського господарства, молочарство, насінництво та городництво. Вчився він до 1933 року, але диплома інженера так і не отримав — через арешт та бвивство польського міністра Броніслава Пєрацького.
Тепер ці документи доступні дослідникам у цифровому вигляді.
Джерело: ДАЛО, Денис Мандзюк
📜Канал "Архівні Артефакти"
❤91👍31🔥2
Пані і панове. Я думаю, що вже неодноразово писав про своє захоплення Великою війною.
Тут, відомі (у вузьких колах) світлини УСС на горі Маківка. До, слова, УСС - це була, чи не єдина військова формація у Великій війні, у котрій на рівні із чоловіками воювали жінки.
04.03.1915. Гора Маківка. Великдень. Прекрасний сонячний день. Пообіді. Олена Степанів (сміється й закручує флягу), а праворуч над нею — Катерина Філіповська (запалює цигарку). Олена Степанів відпочиває зі своїми стрільцями. Помолилися, пообідали.
Рідкісний кадр, який доповнює відому листівку Українського легіону — «Ukrainische Legion in den Karpathen. Rast auf dem Berge Makiwka. April 1915» («Український легіон у Карпатах. Відпочинок на горі Маківка. Квітень 1915 року»).
Автор - Тарас Михайлович
📜Канал "Архівні Артефакти"
Тут, відомі (у вузьких колах) світлини УСС на горі Маківка. До, слова, УСС - це була, чи не єдина військова формація у Великій війні, у котрій на рівні із чоловіками воювали жінки.
04.03.1915. Гора Маківка. Великдень. Прекрасний сонячний день. Пообіді. Олена Степанів (сміється й закручує флягу), а праворуч над нею — Катерина Філіповська (запалює цигарку). Олена Степанів відпочиває зі своїми стрільцями. Помолилися, пообідали.
Рідкісний кадр, який доповнює відому листівку Українського легіону — «Ukrainische Legion in den Karpathen. Rast auf dem Berge Makiwka. April 1915» («Український легіон у Карпатах. Відпочинок на горі Маківка. Квітень 1915 року»).
Автор - Тарас Михайлович
📜Канал "Архівні Артефакти"
👍66🔥18❤2
Гортаючи одну справу натрапив на такого цікавого чоловіка. Більше про нього інформації ніде немає, але вирішив із Вами поділитися.
Ємченко-Рибко П. П.,
1892 року народження, уродженець Київської області.
Колишній офіцер царської армії, у 1930–1941 рр. проживав у Києві. Агент фінської контррозвідки. У 1941 р. потрапив у полон до фінів. Утримувався в таборі для радянських військовополонених № 1 на залізничній станції Пейпох'я (Фінляндія), де був завербований слідчим фінської контррозвідки. Організував «Український добровольчий легіон». Вів переговори щодо використання легіону в боротьбі з Радянською армією. Був зарахований до фінської армії, служив в охороні зазначеного табору. У жовтні 1944 р. фінською розвідкою був переправлений до Швеції; за іншими даними, під час репатріації повернувся до СРСР.
Станом на кінець 1950-их знаходився у розшуку КГБ.
Джерело: ГДА СБУ, Фонд 1
📜Канал "Архівні Артефакти"
Ємченко-Рибко П. П.,
1892 року народження, уродженець Київської області.
Колишній офіцер царської армії, у 1930–1941 рр. проживав у Києві. Агент фінської контррозвідки. У 1941 р. потрапив у полон до фінів. Утримувався в таборі для радянських військовополонених № 1 на залізничній станції Пейпох'я (Фінляндія), де був завербований слідчим фінської контррозвідки. Організував «Український добровольчий легіон». Вів переговори щодо використання легіону в боротьбі з Радянською армією. Був зарахований до фінської армії, служив в охороні зазначеного табору. У жовтні 1944 р. фінською розвідкою був переправлений до Швеції; за іншими даними, під час репатріації повернувся до СРСР.
Станом на кінець 1950-их знаходився у розшуку КГБ.
Джерело: ГДА СБУ, Фонд 1
📜Канал "Архівні Артефакти"
👍46🔥25❤19
🚇Київ, 6 листопада 1960 року. Пасажири першого поїзда метро.
Минуло понад шість десятиліть - і, здається, змінилося все. Крім кількості вільних місць.
🌄 Товариство, запрошуємо підписатися на канал Минуле в об'єктиві.
Історичні фото України та світу. Люди, міста й моменти, яких більше не побачиш. 📷
#реклама (з приводу реклами - пишіть в дірект @Birchak)
Минуло понад шість десятиліть - і, здається, змінилося все. Крім кількості вільних місць.
🌄 Товариство, запрошуємо підписатися на канал Минуле в об'єктиві.
Історичні фото України та світу. Люди, міста й моменти, яких більше не побачиш. 📷
#реклама (з приводу реклами - пишіть в дірект @Birchak)
👍88❤44
Archive artifacts
Гортаючи одну справу натрапив на такого цікавого чоловіка. Більше про нього інформації ніде немає, але вирішив із Вами поділитися. Ємченко-Рибко П. П., 1892 року народження, уродженець Київської області. Колишній офіцер царської армії, у 1930–1941 рр. проживав…
Завдяки підписнику @Von_Nachtigall маємо ойойой яке суттєве доповнення до біографії Ємченка.
Усе на фото. Єдине, що додам переклад (з допомогою ШІ) його карти військовополоненого із фінської.
Сторінка 1
КАРТКА ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНОГО
№ полоненого: А/1595, I
Дата: 17.9.41
Табір: Sv. järj. leiri 2
1. Прізвище та ім’я:
Ємченко-Рибко Петро Павлович
2. Місце й дата народження:
29.6.1892. Українська РСР, с. Кальниболото.
(Кальниболото — давня назва нинішнього Катеринополя; назва Kalniboloto справді фіксується для цього населеного пункту. )
3. Імена батьків, дівоче прізвище матері:
Батьки померли.
4. Кому і куди повідомити про нещасний випадок, у т. ч.:
Дружина: Тетяна Сергіївна, уроджена Котик.
Дружині: Київ, вул. Лютеранська, 32, кв. 6.
5. Цивільна професія:
Керівник лісового управління (лісової контори).
6. Національність:
українець.
7. № посвідчення:
А 1705.
8. Військове звання:
Капітан.
9. Військова частина (дивізія, полк, рота):
Піхотний полк 941. У штабі, у складі штабного персоналу.
10. Час і місце взяття в полон:
26.8.41, у напрямку Вуоксі.
11. Дата прибуття до табору військовополонених:
14.9.41.
12. Куди військовополоненого відправлено далі (коли і куди):
18.9.41, Sv. 1, № 1.
Рукописний запис унизу:
«Звільнений із табору військовополонених 21.8.44 (згідно з [документами/записами] № 1338 і 13643)».
Сторінка 2
13. Зникнення (час, місце та обставини):
—
14. Час і місце смерті, причина смерті:
—
15. Місце поховання та позначення могили:
—
16. Відібрані речі, номер пакета:
Конверт № 1705.
Містить 478 рублів.
17. Місце зберігання майна:
—
18. Примітки:
У штабі фронту 13.9.41.
📜Канал "Архівні Артефакти"
Усе на фото. Єдине, що додам переклад (з допомогою ШІ) його карти військовополоненого із фінської.
Сторінка 1
КАРТКА ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНОГО
№ полоненого: А/1595, I
Дата: 17.9.41
Табір: Sv. järj. leiri 2
1. Прізвище та ім’я:
Ємченко-Рибко Петро Павлович
2. Місце й дата народження:
29.6.1892. Українська РСР, с. Кальниболото.
(Кальниболото — давня назва нинішнього Катеринополя; назва Kalniboloto справді фіксується для цього населеного пункту. )
3. Імена батьків, дівоче прізвище матері:
Батьки померли.
4. Кому і куди повідомити про нещасний випадок, у т. ч.:
Дружина: Тетяна Сергіївна, уроджена Котик.
Дружині: Київ, вул. Лютеранська, 32, кв. 6.
5. Цивільна професія:
Керівник лісового управління (лісової контори).
6. Національність:
українець.
7. № посвідчення:
А 1705.
8. Військове звання:
Капітан.
9. Військова частина (дивізія, полк, рота):
Піхотний полк 941. У штабі, у складі штабного персоналу.
10. Час і місце взяття в полон:
26.8.41, у напрямку Вуоксі.
11. Дата прибуття до табору військовополонених:
14.9.41.
12. Куди військовополоненого відправлено далі (коли і куди):
18.9.41, Sv. 1, № 1.
Рукописний запис унизу:
«Звільнений із табору військовополонених 21.8.44 (згідно з [документами/записами] № 1338 і 13643)».
Сторінка 2
13. Зникнення (час, місце та обставини):
—
14. Час і місце смерті, причина смерті:
—
15. Місце поховання та позначення могили:
—
16. Відібрані речі, номер пакета:
Конверт № 1705.
Містить 478 рублів.
17. Місце зберігання майна:
—
18. Примітки:
У штабі фронту 13.9.41.
📜Канал "Архівні Артефакти"
❤51👍45