Розпочинаємо осінь із новою рубрикою «Контекст», у якій разом із лідерами думок із різних сфер дивитимемося на важливі теми й дати через книжки.

Перший «Контекст» присвячуємо 1 вересня — даті початку Другої світової війни. Розібратися в її історії допоможе Володимир Бірчак — історик, архівіст, ветеран російсько-української війни та лейтенант резерву.

Для добірки пан Володимир обрав сім книжок про нацизм, український досвід Другої світової, тоталітарні режими та лідерів Великої Трійки.

Гортайте карусель, зберігайте добірку і діліться у коментарях, що ви читали із цього списку📙

Читаю «Мій тато був нацистом».

Розмови з дітьми Франка, Гесса, Герінга, Роммеля та Штауфенберга.

У книжці настільки багато цікавого й часом абсолютно неочікуваного матеріалу, що буду ділитися з вами окремими частинами в міру читання.

Перший герой — Ганс Франк і його син Ніклас (Ніккі) Франк.

Ніклас Франк — дуже цікавий персонаж сам по собі. Він не просто син одного з найбільш одіозних нацистських злочинців, який усе життя намагається осмислити спадщину свого батька. Він ще й письменник та журналіст: кілька років працював у Playboy, а потім багато років — у Stern. Він написав кілька книжок про свого батька і робить це надзвичайно жорстко — Ніклас не просто дистанціюється від Ганса Франка, а буквально люто його засуджує.

Щоправда, самого Нікласа за таку позицію теж часто критикують. В одному з епізодів він розповідає, що лежав і мастурбував, уявляючи, як вішають Ганса Франка, і отримував від цього оргазм. Ось така шокуюча форма ненависті до власного батька.

У цих розмовах є дуже багато цікавого, над якими справді є над чим подумати.

Ніклас показує Франка не як якогось безвольного чиновника, якого нацистська система просто затягнула у злочини. Навпаки — у Франка були можливості сказати «ні».

Наприклад, 1942 року він їздив університетами Німеччини й виступав за відновлення в Рейху чогось на кшталт конституційного права. Гітлер сприйняв це негативно: заборонив Франку публічні виступи в Німеччині та відсунув його від частини партійної роботи.

Він знав про злочини в Дахау і, за словами Нікласа, особливо обурювався вбивствами єврейських адвокатів — людей тієї самої професії, що й він сам. Але коли Гіммлер заборонив йому це розслідувати, Франк просто погодився.

І це, мабуть, одна з найважливіших речей у цій історії: він не був безпорадною людиною, яку змусили. У нього було безліч можливостей сказати «ні», відмовитися від посади, прикритися хворобою тощо. Але він цього не зробив.

Читаємо слова самого Франка-старшого, коли він був генеральним губернатором окупованої Польщі:

«Що буде після війни з євреями, поляками, українцями, росіянами та всіма іншими, хто тут мешкає, — це абсолютно все одно. На мою думку, нехай їх навіть перероблять на фарш».

Тут, щоправда, важливо зазначити: в оригіналі цитати йдеться лише про поляків та українців; згадки про євреїв і росіян є вже авторським розширенням.

Читати ці слова, коли знаєш, якою людиною Франк був поза політикою. Настільки добре освічений чоловік, який чудово грав на фортепіано, у молодості не пропускав жодної театральної прем’єри, цитував напам’ять «Фауста» Ґете, знав Шекспіра та багатьох німецьких поетів.

Коли Франка заарештували, в його кабінеті висіла «Дама з горностаєм» Леонардо да Вінчі, два полотна Рембрандта й одне Рафаеля — видатні твори мистецтва, які він привласнив.

І от саме ця суперечність — між освіченістю, культурністю, любов’ю до мистецтва і здатністю сприймати людей як щось, що можна просто знищити або «переробити на фарш», — залишає після читання дуже багато питань. Він сам казав психіатру у Нюрнбергу, що існувало два Франки.

Окремо цікаво буде подивитися, як поводяться діти інших відомих нацистів і як вони говорять про своїх батьків.

Чекайте наступну історію. Чи цікаво? Продовжувати?

Вересень 1939-го в документах НКВД: початок Другої світової та настрої в УРСР

Поки радянська пропаганда писала про «дружбу» з Третім Рейхом, чекісти фіксували хроніку нацистського наступу – перші бомби та обурення союзом Сталіна й Гітлера.

Що насправді говорили в Україні про пакт і війну?

📋 Попри тотальний терор в Києві, Харкові, Дніпрі, Донецьку та інших містах України відверто засуджували дії кремля. НКВД ретельно конспектував ці настрої.

📌 Тотожність режимів:
«Між Сталіним і Гітлером багато спільного, тепер у нас немає різниці в режимах. В Німеччині це називається фашизм, а у нас соціалізм» (із фіксації настроїв у Харкові).

📌 Радянська агресія проти Польщі:
«Це агресія в повному сенсі цього слова. Не дивно, звісно, після того, як Польща опинилася в такому положенні, перейти кордони, розірвати її на шматки і стерти з лиця землі державу» (письменник, Київ)

📌 Про постачання Гітлера на тлі бідності в УРСР:
«Ми повинні продати Німеччині товари... відпускати м’ясо, сало, олію... а тим часом, ми ж самі нині голодуємо...» (із фіксації настроїв у Києві)

📌 Розуміння неминучої війни з Німеччиною:
«Цим договором Гітлер одурив СРСР, ізолюючи нас, потім нападе. СРСР дав себе одурити» (технік, Київ)
«Гітлер, розправившись з Польщею, нападе на СРСР, оскільки дві непримиримі системи не можуть ужитися між собою» (бухгалтер, Краматорськ)

Джерело: ГДА СБУ, ф. 16, оп. 1, спр. 348, 355, 378. Фото: Німецький федеральний архів.

А я нагадаю, що на Патреоні є дуже цікава колекція Початок Другої світової війни. Розвідувальні донесення НКВД.

📜Канал "Архівні Артефакти"

ДАЛО оцифрував особову справу Степана Бандери зі Львівської політехніки.

Тепер можна побачити не лише його студентське фото та анкетні дані, а й цілком конкретно, що саме майбутній провідник ОУН вивчав.

Бандера вступив до сільськогосподарсько-лісничого факультету після матури в гімназії й навчався на агронома: серед його дисциплін були вища математика, нарисна геометрія, хімія, фізика, геологія, ботаніка, зоологія, економічна географія, а згодом — ґрунтознавство, механізація сільського господарства, селекція рослин, тваринництво, економіка сільського господарства, молочарство, насінництво та городництво. Вчився він до 1933 року, але диплома інженера так і не отримав — через арешт та бвивство польського міністра Броніслава Пєрацького.

Тепер ці документи доступні дослідникам у цифровому вигляді.

Джерело: ДАЛО, Денис Мандзюк

📜Канал "Архівні Артефакти"

Пані і панове. Я думаю, що вже неодноразово писав про своє захоплення Великою війною.

Тут, відомі (у вузьких колах) світлини УСС на горі Маківка. До, слова, УСС - це була, чи не єдина військова формація у Великій війні, у котрій на рівні із чоловіками воювали жінки.

04.03.1915. Гора Маківка. Великдень. Прекрасний сонячний день. Пообіді. Олена Степанів (сміється й закручує флягу), а праворуч над нею — Катерина Філіповська (запалює цигарку). Олена Степанів відпочиває зі своїми стрільцями. Помолилися, пообідали.

Рідкісний кадр, який доповнює відому листівку Українського легіону — «Ukrainische Legion in den Karpathen. Rast auf dem Berge Makiwka. April 1915» («Український легіон у Карпатах. Відпочинок на горі Маківка. Квітень 1915 року»).

Автор - Тарас Михайлович

📜Канал "Архівні Артефакти"