Литовський паспорт Євгена Коновальця.
Це паспорт литовського громадянина № 25945, серія ОВ, виданий Є. Коновальцю 4 лютого 1938 року литовським посольством у Берліні. Дипломат і журналіст Юозас Пуріцкіс (Juozas Purickіs) розповідав, що литовські «паспорти мали Коновалець і ще десяток (приблизно) інших осіб, прізвища яких частково забув, частково і зовсім не знав. Коновалець литовський паспорт мав на власне ім’я».
Усі надруковані тексти в паспорті паралельно литовською та французькою мовами. Заповнено паспорт литовською мовою, рукою, чорним чорнилом. Папір паспорта має водяні знаки – «колюмна».
На першій сторінці обкладинки написи литовською мовою LIETUVOS RESPUBLIKA (Литовська республіка), UŽSIENIO PASAS (cлужбовий паспорт) та розміщено герб Литви – «Погоня». Паспорт містить 32 сторінки.
На першій сторінці паспортної книжки литовською мовою зазначено прізвище та ім’я власника паспорта – Коновалець Євген. У графі дружина стоїть прочерк. Далі вказано громадянство ‒ литовське, національність ‒ литовець.
На другій сторінці внесено такі відомості: фах – журналіст, місце і дата народження – Зашків, 14 червня 1891 року. В описі зовнішності зазначено: обличчя подовжене, очі ‒ темні, волосся – темне. Графа діти не заповнена.
На третій сторінці розміщено фотографію власника (місце для фото дружини вільне) та його особистий підпис. Також вказано, що документ видано на підставі попереднього закордонного литовського паспорта від 23 лютого 1935 року.
На четвертій сторінці міститься застереження, що паспорт дійсний на території усіх країн, за винятком недружніх ‒ Польщі та Іспанії. Чинність документа визначена датою 4 лютого 1939 року. Тут же вказано місце, де видано паспорт – литовське посольство в Берліні, і дата видачі – 4 лютого 1938 року. Внизу ‒ печатка і підпис (нерозбірливий) секретаря паспортного відділу литовського посольства в Берліні.
Джерело: НМІУ
📜Канал "Архівні Артефакти"
Це паспорт литовського громадянина № 25945, серія ОВ, виданий Є. Коновальцю 4 лютого 1938 року литовським посольством у Берліні. Дипломат і журналіст Юозас Пуріцкіс (Juozas Purickіs) розповідав, що литовські «паспорти мали Коновалець і ще десяток (приблизно) інших осіб, прізвища яких частково забув, частково і зовсім не знав. Коновалець литовський паспорт мав на власне ім’я».
Усі надруковані тексти в паспорті паралельно литовською та французькою мовами. Заповнено паспорт литовською мовою, рукою, чорним чорнилом. Папір паспорта має водяні знаки – «колюмна».
На першій сторінці обкладинки написи литовською мовою LIETUVOS RESPUBLIKA (Литовська республіка), UŽSIENIO PASAS (cлужбовий паспорт) та розміщено герб Литви – «Погоня». Паспорт містить 32 сторінки.
На першій сторінці паспортної книжки литовською мовою зазначено прізвище та ім’я власника паспорта – Коновалець Євген. У графі дружина стоїть прочерк. Далі вказано громадянство ‒ литовське, національність ‒ литовець.
На другій сторінці внесено такі відомості: фах – журналіст, місце і дата народження – Зашків, 14 червня 1891 року. В описі зовнішності зазначено: обличчя подовжене, очі ‒ темні, волосся – темне. Графа діти не заповнена.
На третій сторінці розміщено фотографію власника (місце для фото дружини вільне) та його особистий підпис. Також вказано, що документ видано на підставі попереднього закордонного литовського паспорта від 23 лютого 1935 року.
На четвертій сторінці міститься застереження, що паспорт дійсний на території усіх країн, за винятком недружніх ‒ Польщі та Іспанії. Чинність документа визначена датою 4 лютого 1939 року. Тут же вказано місце, де видано паспорт – литовське посольство в Берліні, і дата видачі – 4 лютого 1938 року. Внизу ‒ печатка і підпис (нерозбірливий) секретаря паспортного відділу литовського посольства в Берліні.
Джерело: НМІУ
📜Канал "Архівні Артефакти"
👍89🔥11❤3
Боже, як же ж задовбали ці ідіоти!!!
Черговий бздур від Мотики. Але навіть тут він вирішив наробити купу фантастичних помилок.
Найперше він протягом усього інтерв’ю розповідає про те, що Україна не повинна вступати до ЄС разом з УПА: мовляв, УПА треба засуджувати. При цьому, каже Мотика, в Україні є мудрі історики, але їх не слухають, а УПА продовжують прославляти.
І про кого ж, звісно, мова? Ну, звичайно ж, про Ярослава Йосиповича Грицака. Ой, але він ж із телевізорів не вилазить. Він вже ж експерт від "Адама до Потсдама". Який ж він бідний і "упосліджений", ніхто його не слухає.
Але в одному місці Мотика просто дійшов до бздуру якоїсь космічної величини. Він заявляє, що українські націоналісти планували знищити понад мільйон поляків. 1 000 000 поляків.
Просто отак.
Без посилання, без документа, без пояснення, звідки взялася ця цифра. Хто саме планував? Де це було зафіксовано? Яке засідання "ЦК" ОУН, яке рішення, який документ? Коли саме ухвалювали цю «п’ятирічку порізаних поляків» — невідомо. Але Мотика це знає.
І так поступово легітимізується цифра в мільйон.
Ну і коли його прямо запитують, чи поляки вбивали українців, він це дуже старанно замовчує. Щось там трошки, десь, непорівнянно і тому подібне.
Але ж йдеться про 30 тисяч убитих українців поляками.
«Трошки». Тридцять тисяч.
Ой Боже, я просто не можу зрозуміти, як ідіоти, що сидять у Польщі, можуть нести отакі бздури — і при цьому виступати в ролі серйозних істориків та експертів.
Хочеться плюватися й тужити, але маємо те, що маємо.
Це найсвіжіше інтерв’ю Мотики — воно сьогодні вийшло на Onet.
📜Канал "Архівні Артефакти"
Черговий бздур від Мотики. Але навіть тут він вирішив наробити купу фантастичних помилок.
Найперше він протягом усього інтерв’ю розповідає про те, що Україна не повинна вступати до ЄС разом з УПА: мовляв, УПА треба засуджувати. При цьому, каже Мотика, в Україні є мудрі історики, але їх не слухають, а УПА продовжують прославляти.
І про кого ж, звісно, мова? Ну, звичайно ж, про Ярослава Йосиповича Грицака. Ой, але він ж із телевізорів не вилазить. Він вже ж експерт від "Адама до Потсдама". Який ж він бідний і "упосліджений", ніхто його не слухає.
Але в одному місці Мотика просто дійшов до бздуру якоїсь космічної величини. Він заявляє, що українські націоналісти планували знищити понад мільйон поляків. 1 000 000 поляків.
Просто отак.
Без посилання, без документа, без пояснення, звідки взялася ця цифра. Хто саме планував? Де це було зафіксовано? Яке засідання "ЦК" ОУН, яке рішення, який документ? Коли саме ухвалювали цю «п’ятирічку порізаних поляків» — невідомо. Але Мотика це знає.
І так поступово легітимізується цифра в мільйон.
Ну і коли його прямо запитують, чи поляки вбивали українців, він це дуже старанно замовчує. Щось там трошки, десь, непорівнянно і тому подібне.
Але ж йдеться про 30 тисяч убитих українців поляками.
«Трошки». Тридцять тисяч.
Ой Боже, я просто не можу зрозуміти, як ідіоти, що сидять у Польщі, можуть нести отакі бздури — і при цьому виступати в ролі серйозних істориків та експертів.
Хочеться плюватися й тужити, але маємо те, що маємо.
Це найсвіжіше інтерв’ю Мотики — воно сьогодні вийшло на Onet.
📜Канал "Архівні Артефакти"
👍119❤24😢15🔥8👎4
«Війна на знищення» — проєкт, який варто побачити і який варто поширювати.
Засновник та автор культурно-історичного каналу Леонід Брагін створив проєкт інтерактивної вуличної експозиці, головна ідея якої — показати не окремі епізоди російсько-українського протистояння, а довгу історичну тяглість російської політики знищення України, українців та української ідентичності.
Історичні факти доповнені численними фото, розміщено на шістнадцяти конструкціях, що втілюють візуальну ідею у вигляді арт-об'єкта.
Відвідувач проходить 28 текстових блоків, які охоплюють період від 1155 року до сьогодення, фактами спростовують головні наративи Кремля та демонструють їх незмінність від появи Московії.
За трохи більше ніж дві години читання або прослуховування можна отримати цілісну картину того, що зазвичай розсипане між сотнями книжок, статей та окремих історичних сюжетів. І саме тому я вважаю цей проєкт важливим.
Усвідомлення того, чим є утворення під сучасною назвою "Россія" з початку історії, ключове, як для усвідомлення сутності сучасної війни, так і для формування світогляду, що визначає особистий вибір кожного з нас. Не лише в Україні,а й в усьому світі, який століттями перебуває під потужним впливом російської пропаганди.
Саме для цього експозицію задумано як таку, що має тиражуватися та встановлюватися в різних містах України й світу.
Розробка та тестова реалізація проєкту у Львові, що триває з 4 квітня профінансована місцевим меценатом - виробничою компанією, що забезпечує повне виготовлення експозиції без посередників.
Для фінансування тиражування експозиції в різних регіонах України та закордоном потрібні відповідні рішення та фінансування з боку центральної влади, місцевого самоврядування та бізнесу. Сподіваюся на дієву підтримку людей з відповідними компетенціями.
Сайт проєкту «Війна на знищення»
вподобайка і поширення - вітається.
Засновник та автор культурно-історичного каналу Леонід Брагін створив проєкт інтерактивної вуличної експозиці, головна ідея якої — показати не окремі епізоди російсько-українського протистояння, а довгу історичну тяглість російської політики знищення України, українців та української ідентичності.
Історичні факти доповнені численними фото, розміщено на шістнадцяти конструкціях, що втілюють візуальну ідею у вигляді арт-об'єкта.
Відвідувач проходить 28 текстових блоків, які охоплюють період від 1155 року до сьогодення, фактами спростовують головні наративи Кремля та демонструють їх незмінність від появи Московії.
За трохи більше ніж дві години читання або прослуховування можна отримати цілісну картину того, що зазвичай розсипане між сотнями книжок, статей та окремих історичних сюжетів. І саме тому я вважаю цей проєкт важливим.
Усвідомлення того, чим є утворення під сучасною назвою "Россія" з початку історії, ключове, як для усвідомлення сутності сучасної війни, так і для формування світогляду, що визначає особистий вибір кожного з нас. Не лише в Україні,а й в усьому світі, який століттями перебуває під потужним впливом російської пропаганди.
Саме для цього експозицію задумано як таку, що має тиражуватися та встановлюватися в різних містах України й світу.
Розробка та тестова реалізація проєкту у Львові, що триває з 4 квітня профінансована місцевим меценатом - виробничою компанією, що забезпечує повне виготовлення експозиції без посередників.
Для фінансування тиражування експозиції в різних регіонах України та закордоном потрібні відповідні рішення та фінансування з боку центральної влади, місцевого самоврядування та бізнесу. Сподіваюся на дієву підтримку людей з відповідними компетенціями.
Сайт проєкту «Війна на знищення»
вподобайка і поширення - вітається.
👍88❤41😁1
Ми тут із Сашою Шевцовим порпаємось у документах НКВД до річниці нараду СРСР на Польщу.
Знайшовся дуже цікавий документ. Дуже цінна ось ця телефонограма Берії.
Документ, що визначав долю багатьох польських офіцерів та інших службовців.
Джерело: ГДА СБУ, Ф.16
📜Канал "Архівні Артефакти"
Знайшовся дуже цікавий документ. Дуже цінна ось ця телефонограма Берії.
Документ, що визначав долю багатьох польських офіцерів та інших службовців.
Джерело: ГДА СБУ, Ф.16
📜Канал "Архівні Артефакти"
👍102❤27😁1
Вестерплатте — невеликий клаптик землі біля входу до Ґданської гавані, який у вересні 1939 року став одним із перших символів польського опору нацистській Німеччині. Тут близько 180 польських військових під командуванням майора Генрика Сухарського та капітана Францішека Домбровського протягом семи днів стримували сили, що значно переважали їх чисельно й технічно. Німці застосували проти гарнізону корабельну артилерію, авіацію, артилерію та піхоту, але захисники Вестерплатте продовжували чинити опір.
Героїзм Вестерплатте — не в якомусь міфічному «непереможному гарнізоні», а в усвідомленні його захисниками власного обов’язку в момент, коли шансів на перемогу практично не було. Вони знали, що не зможуть зупинити німецьке вторгнення, але кілька днів тримали позиції, виконуючи наказ і демонструючи, що Польща не збирається без бою приймати нову європейську війну. Саме тому Вестерплатте стало одним із найсильніших символів польського вересня 1939 року — місцем, де опір тривав тоді, коли перемога вже була майже неможливою.
Джерело:Bundesarchiv, Світлинами люб'язно поділився Олександр Шевцов
📜Канал "Архівні Артефакти"
Героїзм Вестерплатте — не в якомусь міфічному «непереможному гарнізоні», а в усвідомленні його захисниками власного обов’язку в момент, коли шансів на перемогу практично не було. Вони знали, що не зможуть зупинити німецьке вторгнення, але кілька днів тримали позиції, виконуючи наказ і демонструючи, що Польща не збирається без бою приймати нову європейську війну. Саме тому Вестерплатте стало одним із найсильніших символів польського вересня 1939 року — місцем, де опір тривав тоді, коли перемога вже була майже неможливою.
Джерело:Bundesarchiv, Світлинами люб'язно поділився Олександр Шевцов
📜Канал "Архівні Артефакти"
❤68👍54🔥4😢1
Forwarded from Літературна платформа «Фронтера»
Розпочинаємо осінь із новою рубрикою «Контекст», у якій разом із лідерами думок із різних сфер дивитимемося на важливі теми й дати через книжки.
Перший «Контекст» присвячуємо 1 вересня — даті початку Другої світової війни. Розібратися в її історії допоможе Володимир Бірчак — історик, архівіст, ветеран російсько-української війни та лейтенант резерву.
Для добірки пан Володимир обрав сім книжок про нацизм, український досвід Другої світової, тоталітарні режими та лідерів Великої Трійки.
Гортайте карусель, зберігайте добірку і діліться у коментарях, що ви читали із цього списку📙
Перший «Контекст» присвячуємо 1 вересня — даті початку Другої світової війни. Розібратися в її історії допоможе Володимир Бірчак — історик, архівіст, ветеран російсько-української війни та лейтенант резерву.
Для добірки пан Володимир обрав сім книжок про нацизм, український досвід Другої світової, тоталітарні режими та лідерів Великої Трійки.
Гортайте карусель, зберігайте добірку і діліться у коментарях, що ви читали із цього списку📙
👍67❤21