Уже вечір п'ятниці пані і панове.

Показуйте, хто і що читає?

Я перечитую улюбленого польського автора детективів - Марека Краєвського.

Мені подобається, що у Краєвського завжди в детективах є історичний слід. Це класно. У попередній книжці "Смерть у Бреслау" були єзиди і прокляття хрестоносців
У цій таємнича секта "Сепульхрум Мунді" і вбивства по історичних документах.

А у Вас що?

П.С. Скористаюся нагодою і запитаю. Можливо у когось лежать без потреби ці інші книжки "Числа Харона" і "Привиди міста Бреслау".
Колись мав, але добрі люди взяли почитати. Готовий купити за добрі гроші 💰💰💸!!!

Сьогодні, День Державного Прапора України. А я нагадаю, що на Патреоні є дуже цікава колекція - Підняття синьо-жовтого прапору над Києвом у 1966 році

Віктор Кукса та Георгій Москаленко 1 травня 1966 встановили на даху головного корпусу Київського інституту народного господарства український національний прапор.

Розслідуванням «теракту» тоді зайнявся КҐБ. Георгія Москаленка й Віктора Куксу затримали 21 лютого 1967 року. Їх обох засудили. Москаленко одержав три, а Кукса – два роки ув’язнення в колонії суворого режиму.

Про обставини слідства та вироку читайте у архівно-слідчій справі.

Загалом 1253 фото та документів.

Том 1/1, Том 1/2, Том 2/1, Том 2/2, Том 3

Джерело: Архів СБУ

Рекомендую Вам підписатися на Патреон. Так Ви підтримаєте мою роботу, а також хлопців на фронті із моїх підрозділів. Я вже на на фронті, а інвалід ІІ групи внаслідок війни. Але одного разу воїн - воїн назавжди.

Якщо Ви стаєте патроном, а найнижча підписка 3 долари в місяць (120 грн, а хто хоче, то може й більше☺️), то Ви автоматом отримуєте доступ до усіх попередніх колекцій, а там вже десятки тисяч фото і документів. (всі колекції дам в коментарях). Усі кошти з Патреону я перекидую пацикам зі своїх підрозділів на фронті.

Наголошую (!!!), що це ніякий не продаж документів, у більшості дописів і вже точно на усіх колекціях ви можете знайти архівну легенду і самі замовити ці справи у архіві. Для тих, хто підтримує канал і українське військо, себто для патронів вони є у вільному доступі. Підписки різні від 3 до 25 доларів, хто скільки бажає і може. (там же ж і є певні плюси для активних патронів)

📜Канал "Архівні Артефакти"

22 серпня 1992 року в Києві відбулася подія, яка стала символічним завершенням довгої історії української державності в екзилі. Під час відзначення першої річниці відновлення незалежності України представники Державного центру УНР в екзилі передали українській владі Грамоту про припинення діяльності, президентську печатку, клейноди гетьмана Івана Мазепи та прапор. Так Україна продемонструвала не просто відновлення незалежності, а й спадкоємність із Українською Народною Республікою.

Серед тих, хто передавав ці символи першому всенародно обраному Президенту України Леоніду Кравчуку, був Михайло Воскобійник — Голова Української Національної Ради УНР в екзилі. Його життєвий шлях — це фактично окрема історія українського ХХ століття: уродженець Миргорода, випускник Харківського університету, діяч УРДП Івана Багряного, редактор «Українських вістей», після війни — активіст української еміграції, а згодом викладач історії України та Східної Європи в американських університетах. Радянські спецслужби почали розробляти його справу ще 1951 року, а в 1957-му закрили її з промовистим формулюванням — «у зв’язку з безперспективністю розробки у вербувальному відношенні»: завербувати Воскобійника не вдалося.

А найважливіше — те, що 22 серпня 1992 року в Києві фактично зійшлися дві українські державницькі традиції: УНР і відновлена незалежна Україна. Президент УНР в екзилі Микола Плав’юк визнав Україну, проголошену 24 серпня 1991 року, правонаступницею УНР. У заяві прямо зазначалося, що Українська Держава «продовжує державно-національні традиції УНР». Тож перші роки незалежності були не лише народженням нової держави, а й моментом, коли українська державність, що десятиліттями зберігалася в еміграції, символічно повернулася до Києва.

Джерело: ГДА СЗРУ

📜Канал "Архівні Артефакти"

Уявіть собі. На свій День народження - отримати Акт проголошення незалежності України, котрий ти писав.

Для совєтів він був «особливо небезпечним рецидивістом», для мільйонів українців – одним із творців незалежності.

Про життєвий шлях та боротьбу дисидента, правозахисника, Героя України, одного з авторів Акту – Левка Лук’яненка.

Хроніка незламності:
📌 1959 рік – підпілля
Побачивши як радянська система обмежує права українців, молодий юрист Левко Лук’яненко дійшов переконання, що Україна має бути незалежною.
У 1959 році разом із однодумцями він створює на Львівщині підпільну Українську робітничо-селянську спілку. Її мета – вихід України зі складу СРСР конституційним шляхом.

📌 1961 рік – 72 доби в камері смертників
Для режиму це був найстрашніший злочин. У травні 1961-го Львівський обласний суд за «зраду батьківщини» засуджує Лук’яненка до розстрілу.
Понад 2 місяці він перебуває в камері для смертників. Згодом смертну кару замінюють на 15 років таборів.

📌 1976 рік – Українська Гельсінська група
Після звільнення Лук’яненко не припиняє боротьби. У 1976 році він стає одним із засновників Української Гельсінської групи.
У 1977 році КГБ знову заарештовує його, попереду – 10 років таборів і 5 років заслання.

📌 1990 рік – Верховна Рада
Повернувшись в Україну, Левко Лук’яненко продовжує політичну боротьбу. У березні 1990 року його обирають народним депутатом Верховної Ради УРСР. Того ж року він очолює Українську республіканську партію.

📌 23 серпня 1991 року – проєкт Акту
Після спроби державного перевороту в москві 19 серпня він розуміє: Україна має скористатися моментом і проголосити незалежність.
23 серпня разом із Леонтієм Сандуляком у звичайному зошиті Лук’яненко пише проєкт тексту Акту проголошення незалежності України.

🇺🇦 Наступного дня країна стає вільною.

Пам’ятаємо ціну нашої свободи.

🇺🇦 З Днем Незалежності України!

Джерело: ГДА СБУ, ф. 6, оп. 1, справи: 68374фп; 68653фп

📜Канал "Архівні Артефакти"