Танки у Празі – побоювання в Києві. Як українці реагували на окупацію Чехословаччини 1968 року?

21 серпня 1968 року СРСР та його сателіти розпочали операцію «Дунай». Поки пропаганда звітувала про «одностайне схвалення», КГБ надсилав керівництву УРСР зовсім інші звіти:

📌 «Влада рухається до прогресу лише на танках» – так українська інтелігенція та студентство реагували на придушення «Празької весни», порівнюючи дії москви з Гітлером у Мюнхені.
📌 «Кожен народ у своїй країні може робити те, що забажає». Український соціум засуджував втручання Союзу в справи іншої країни.
📌 «Наші втратили розсуд...» – цитата з перехопленої розмови про дії радянського керівництва.
📌 «Ми їх економіку відкинемо на 100 років назад» – українці чітко усвідомлювали усі «переваги» соціалізму.
📌 Штурм магазинів. Люди масово скуповували сіль, цукор та сірники. Країною ширився реальний страх початку Третьої світової війни.
📌 Мрії про волю. Головний острах викликали прагнення українців до незалежності: «Мине рік-два – і українська нація буде вільна».

Джерело: ГДА СБУ, ф. 16, оп. 1, спр. 975, 976; УСБУ в Закарпатській обл., спр. С-5801.

📜Канал "Архівні Артефакти"

Уже вечір п'ятниці пані і панове.

Показуйте, хто і що читає?

Я перечитую улюбленого польського автора детективів - Марека Краєвського.

Мені подобається, що у Краєвського завжди в детективах є історичний слід. Це класно. У попередній книжці "Смерть у Бреслау" були єзиди і прокляття хрестоносців
У цій таємнича секта "Сепульхрум Мунді" і вбивства по історичних документах.

А у Вас що?

П.С. Скористаюся нагодою і запитаю. Можливо у когось лежать без потреби ці інші книжки "Числа Харона" і "Привиди міста Бреслау".
Колись мав, але добрі люди взяли почитати. Готовий купити за добрі гроші 💰💰💸!!!

Сьогодні, День Державного Прапора України. А я нагадаю, що на Патреоні є дуже цікава колекція - Підняття синьо-жовтого прапору над Києвом у 1966 році

Віктор Кукса та Георгій Москаленко 1 травня 1966 встановили на даху головного корпусу Київського інституту народного господарства український національний прапор.

Розслідуванням «теракту» тоді зайнявся КҐБ. Георгія Москаленка й Віктора Куксу затримали 21 лютого 1967 року. Їх обох засудили. Москаленко одержав три, а Кукса – два роки ув’язнення в колонії суворого режиму.

Про обставини слідства та вироку читайте у архівно-слідчій справі.

Загалом 1253 фото та документів.

Том 1/1, Том 1/2, Том 2/1, Том 2/2, Том 3

Джерело: Архів СБУ

Рекомендую Вам підписатися на Патреон. Так Ви підтримаєте мою роботу, а також хлопців на фронті із моїх підрозділів. Я вже на на фронті, а інвалід ІІ групи внаслідок війни. Але одного разу воїн - воїн назавжди.

Якщо Ви стаєте патроном, а найнижча підписка 3 долари в місяць (120 грн, а хто хоче, то може й більше☺️), то Ви автоматом отримуєте доступ до усіх попередніх колекцій, а там вже десятки тисяч фото і документів. (всі колекції дам в коментарях). Усі кошти з Патреону я перекидую пацикам зі своїх підрозділів на фронті.

Наголошую (!!!), що це ніякий не продаж документів, у більшості дописів і вже точно на усіх колекціях ви можете знайти архівну легенду і самі замовити ці справи у архіві. Для тих, хто підтримує канал і українське військо, себто для патронів вони є у вільному доступі. Підписки різні від 3 до 25 доларів, хто скільки бажає і може. (там же ж і є певні плюси для активних патронів)

📜Канал "Архівні Артефакти"

22 серпня 1992 року в Києві відбулася подія, яка стала символічним завершенням довгої історії української державності в екзилі. Під час відзначення першої річниці відновлення незалежності України представники Державного центру УНР в екзилі передали українській владі Грамоту про припинення діяльності, президентську печатку, клейноди гетьмана Івана Мазепи та прапор. Так Україна продемонструвала не просто відновлення незалежності, а й спадкоємність із Українською Народною Республікою.

Серед тих, хто передавав ці символи першому всенародно обраному Президенту України Леоніду Кравчуку, був Михайло Воскобійник — Голова Української Національної Ради УНР в екзилі. Його життєвий шлях — це фактично окрема історія українського ХХ століття: уродженець Миргорода, випускник Харківського університету, діяч УРДП Івана Багряного, редактор «Українських вістей», після війни — активіст української еміграції, а згодом викладач історії України та Східної Європи в американських університетах. Радянські спецслужби почали розробляти його справу ще 1951 року, а в 1957-му закрили її з промовистим формулюванням — «у зв’язку з безперспективністю розробки у вербувальному відношенні»: завербувати Воскобійника не вдалося.

А найважливіше — те, що 22 серпня 1992 року в Києві фактично зійшлися дві українські державницькі традиції: УНР і відновлена незалежна Україна. Президент УНР в екзилі Микола Плав’юк визнав Україну, проголошену 24 серпня 1991 року, правонаступницею УНР. У заяві прямо зазначалося, що Українська Держава «продовжує державно-національні традиції УНР». Тож перші роки незалежності були не лише народженням нової держави, а й моментом, коли українська державність, що десятиліттями зберігалася в еміграції, символічно повернулася до Києва.

Джерело: ГДА СЗРУ

📜Канал "Архівні Артефакти"