Наші "гострі картузи".

На днях бачився із директором ДАТО - Федором Полянським. Гарно поговорили і попрацювали.

Від розповів про дуже цікаве видання, котре нещодавно підготував архів. Як часами легко можна щось цікаве пропустити.

Український національно-визвольний рух (1921-1939) у світлі документів Державного архіву Тернопільської області. Том 1

У збірник увійшли архівні документи з історії Української Військової Організації та Організації Українських Націоналістів, а саме обліковані картки польської поліції на членів українського національно-визвольного руху за фондами держархіву Тернопільської області.

Шикарні матеріали. Усе згідно-відповідно із архівними посиланнями. А також доступно онлайн.

📜Канал "Архівні Артефакти"

Трошки посидів і ретушував відоме (у дуже вузьких колах) фото однієї із останніх боївок ОУН.

Яскравим прикладом безкомпромісної та самовідданої боротьби була боївка під керівництвом члена надрайонного проводу ОУН – Пасічного Петра «Чорного», «Івана». Група повстанців діяла у 1955-1960 роках на території Івано-Франківської та Тернопільської областей. До неї, окрім «Чорного», входили ще двоє підпільників – Пальчак Марія «Стефа» (дружина Пасічного) та Цетнарський Олег «Іван молодший». (Петро стоїть справа, а Марія сидить біля нього)

Так, у червні 1959 року підпільники здійснили невдалу спробу ліквідації працівника КГБ – Підлубного Афанасія, а 12 жовтня цього ж року у Тростянецькому лісі Бережанського району при збройній сутичці ними був вбитий оперуповноважений районного відділу КГБ – лейтенант Стороженко Віктор.

А я нагадаю, що на патреоні є підбірка із його особової справи: фото, посвідчення та особисті документи, а також спогади (повість) Віктора Ганчина про нього (очевидно специфічні, але як документ епохи - цікаві) - 88 аркушів
https://www.patreon.com/posts/foto-i-dokumenti-58336828

Джерело: ГДА СБУ, Тернопіль

📜Канал "Архівні Артефакти"

15 серпня 2026 року очільник Міністерства закордонних справ України Андрій Сибіга провів зустріч у Києві з Генеральним директором ЮНЕСКО Халедом Ель-Енані, який перебував в Україні зі своїм першим візитом на цій посаді.

Під час зустрічі Андрій Сибіга та Халед Ель-Енані також ознайомилися зі спеціальною виставкою архівних документів, присвяченою історії співпраці України з ЮНЕСКО.

Особливу увагу Генерального директора ЮНЕСКО було привернуто до документів фонду «Українська Республіканська Капела за кордоном, 1919–1929 роки», нещодавно номінованого до включення до Міжнародного реєстру програми ЮНЕСКО «Пам’ять світу».

Цей архівний фонд зберігається в Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України й є невичерпною скарбницею інформації з історії культурної дипломатії часів Української революції 1917-1921 рр. і постреволюційного періоду.

📜Канал "Архівні Артефакти"

Цікаві фото із Архіву УСБУ в Рівненській області.

У 1920 році Особливий відділ 1-ї Кінної армії засудив до розстрілу режисера театральної трупи 1-ї Кінної армії Юхима Герасімова, уродженця Одеси. Його звинуватили у «зраді радянській владі», додатково зазначено, що він нібито працював на польську жандармерію.

Цікаво. отримаю справу, то розповім Вам більше.

📜Канал "Архівні Артефакти"

Танки у Празі – побоювання в Києві. Як українці реагували на окупацію Чехословаччини 1968 року?

21 серпня 1968 року СРСР та його сателіти розпочали операцію «Дунай». Поки пропаганда звітувала про «одностайне схвалення», КГБ надсилав керівництву УРСР зовсім інші звіти:

📌 «Влада рухається до прогресу лише на танках» – так українська інтелігенція та студентство реагували на придушення «Празької весни», порівнюючи дії москви з Гітлером у Мюнхені.
📌 «Кожен народ у своїй країні може робити те, що забажає». Український соціум засуджував втручання Союзу в справи іншої країни.
📌 «Наші втратили розсуд...» – цитата з перехопленої розмови про дії радянського керівництва.
📌 «Ми їх економіку відкинемо на 100 років назад» – українці чітко усвідомлювали усі «переваги» соціалізму.
📌 Штурм магазинів. Люди масово скуповували сіль, цукор та сірники. Країною ширився реальний страх початку Третьої світової війни.
📌 Мрії про волю. Головний острах викликали прагнення українців до незалежності: «Мине рік-два – і українська нація буде вільна».

Джерело: ГДА СБУ, ф. 16, оп. 1, спр. 975, 976; УСБУ в Закарпатській обл., спр. С-5801.

📜Канал "Архівні Артефакти"