Давно не було такого жвавого обговорення. Тому я вирішив підготувати для Вас цікаві документи на Патреоні.

Реакція населення совєтської України на смерть Сталіна.

Ця колекція абсолютно безкоштовна і доступна для всіх.

Смерть Йосипа Сталіна у березні 1953 року стала не лише головною новиною Радянського Союзу, а й приводом для масштабної роботи спецслужб. МГБ УРСР збирало спецповідомлення про реакцію населення в усіх куточках республіки — від письменників і науковців до робітників, селян та школярів. У документах збереглися слова Андрія Малишка: «Втратили ми справжню, геніальну людину. Одне слово — Сталін… І все», а

Максим Рильський називав його людиною, «яка знала усе — від мистецтва до деталей техніки».
Водночас архіви зафіксували й майже неймовірні прояви культу особи. У Харкові, Житомирі та інших містах люди помирали просто під час траурних мітингів, не витримавши нервового потрясіння. Курсант Одеського військово-морського училища після критики за поведінку на жалобному заході вибіг на вулицю й кинувся під трамвай. Комсомолка із Запоріжжя залишила передсмертну записку з віршем на честь Сталіна, після чого її знайшли мертвою на залізничних коліях. Усі ці випадки ретельно документувалися органами держбезпеки.

Проте документи показують і зовсім іншу Україну — ту, яка не сумувала за диктатором. Робітник у Запоріжжі сказав: «Нехай комуністи плачуть! Їм добре жилося, а нам нема чого плакати!». Учениця львівської школи під час підготовки до траурного мітингу заявила: «Туди йому і дорога», за що була побита однокласниками. А в Станіславі директор магазину на мітингу обмовився, назвавши Сталіна «нашим любимим, дорогим ворогом», тоді як у Херсоні секретар парторганізації завершив жалобну промову вигуком: «Ура!». Такі епізоди нагадують, що навіть у розпал культу особи в суспільстві існували люди, які думали інакше — і МГБ уважно фіксувало кожне подібне слово.

Джерело: ГДА СБУ, Фонд 16, Опис 1, Справа 881

Загалом 317 документів

Як і писав - колекція безкоштовна. Але тим не менше рекомендую Вам підписатися на Патреон. Так Ви підтримаєте мою роботу, а також хлопців на фронті із моїх підрозділів. Я вже на на фронті, а інвалід ІІ групи внаслідок війни. Але одного разу воїн - воїн назавжди.

Якщо Ви стаєте патроном, а найнижча підписка 3 долари в місяць (120 грн, а хто хоче, то може й більше☺️), то Ви автоматом отримуєте доступ до усіх попередніх колекцій, а там вже десятки тисяч фото і документів. (всі колекції дам в коментарях). Усі кошти з Патреону я перекидую пацикам зі своїх підрозділів на фронті.

Наголошую (!!!), що це ніякий не продаж документів, у більшості дописів і вже точно на усіх колекціях ви можете знайти архівну легенду і самі замовити ці справи у архіві. Для тих, хто підтримує канал і українське військо, себто для патронів вони є у вільному доступі. Підписки різні від 3 до 25 доларів, хто скільки бажає і може. (там же ж і є певні плюси для активних патронів)

📜Канал "Архівні Артефакти"

Полковник Євген Коновалець упокоївся в Україні

Прах засновника УВО та першого голови ОУН перепоховали на Національному військовому меморіальному кладовищі в Києві.

Розсекречені архіви свідчать: режим боявся постаті Євгена Коновальця не лише за життя, а й через десятиліття після вбивства. Навіть у 1960–70-х роках КГБ продовжував стежити за його послідовниками в еміграції. Совєти намагалися стерти саму пам’ять про нього.

Головні заслуги Євгена Коновальця перед Україною:

🔹 Ефективне військо. Сформував легендарну Формацію Січових Стрільців – одну з найбільш боєздатних частин Армії УНР.
🔹 Системне підпілля. Після поразки Української революції створив Українську військову організацію (УВО) для збройного опору.
🔹 Об’єднання руху. У 1929 році об’єднав розпорошені патріотичні сили в єдину Організацію українських націоналістів (ОУН).
🔹 Міжнародна арена. Відкрив представництва ОУН у ключових столицях Європи, винісши питання незалежності України на світовий рівень.

Джерело: ГДА СБУ, ф. 16, оп. 1, спр. 972, спр. 973; ф. 13, оп. 1, спр. 376, т. 46, спр. 398, т. 43.

📜Канал "Архівні Артефакти"

Директор ЦДІАК, Ярослав Файзулін пише:

Фото, що може претендувати на екслюзив. На ньому із ймовірністю 90% (10% залишу собі на помилку) відомий український громадсько-політичний діяч і дипломат Микола Галаган.

Ми маємо його фото часів Української революції 1917-1921 рр. і пізніші - часів перебування на дипломатичній службі, де він порівняно у дорослому віці.

Водночас на початку 1900-х Микола Галаган студент природничого факультету Київського університету, а також активний учасник українського революційного руху під партійним ім'ям "Левко" (кличка у жандармів "Акуловий").

Впродовж 1905-1907 рр. працював у центральному проводі «Спілки», займався переважно пропагандистською діяльністю на Чернігівщині, Київщині та Полтавщині.

Влітку 1907 р. обійняв посаду секретаря «Спілки» і фактично тримав у своїх руках всі зв’язки з місцевими осередками. Згадуючи цей період у своєму житті, він зазначав, що весь час відчував небезпеку арешту, в його помешканні жандарми декілька разів робили обшуки. Загроза насамперед полягала в тому, що серед членів «Спілки» була група, яка відстоювала ідею необхідності збройного повстання і проводила акції по захопленню зброї на військових складах. Крім того, М. Галаган виїжджав до Галичини для добування паспортів та налагодження транспортування в Україну нелегальної літератури.

На початку 1908 р. центральний провід організації був майже повністю розгромлений, більшість його членів зазнали репресій з боку влади. М. Галаган кожного дня чекав арешту. Після допитів у Київському жандармському управлінні він залишився на волі, але переніс тяжку нервову хворобу, наслідком якої стала екзема.

Джерело: ЦДІАК

📜Канал "Архівні Артефакти"

«Усиление контроля, выявление и пресечение» – як КГБ намагався блокувати «вірус» Солідарності в Україні

У серпні 1980-го партверхівкою покотилася хвиля паніки. У Польщі спалахнули масштабні робітничі страйки, які згодом переросли у знаменитий рух «Солідарність» і зрештою зруйнували комуністичний блок.

Іскрою для польської революції стало звільнення з Ґданської корабельні кранівниці Анни Валентинович. Пізніше став відомий «небезпечний» факт: лідерка польського протесту була етнічною українкою родом із Рівненщини, а її брат був в УПА.

🔒 Як КГБ блокував загрозу?
14 серпня Польща остаточно зупинилася. 15-го КГБ УРСР вжив надзвичайні заходи:

📌 112 «українських націоналістів», серед них фігуранти справи «Блок» – взято під посилений нагляд;
📌 сувора поштова цензура – 25 тисяч перлюстрованих листів у 4 областях за 4 дні;
📌 обмеження приватних поїздок до Польщі;
📌 виїзд туристичних груп виключно у супроводі «досвідчених оперативних працівників та агентури».

💬 Що говорили в Києві?
КГБ панікував не дарма. Агенти доповідали: у київському науково-дослідному інституті «Редуктор» робітники вже відкрито обговорювали ситуацію. «Якщо у нас погіршиться постачання, треба теж влаштовувати страйки, беручи приклад з Польщі», - йшлося у зведенні.

Фото: архів Європейського центру Солідарності у Ґданську.
Джерело: ГДА СБУ, ф. 16, оп. 1, спр. 1171, арк. 290.

📜Канал "Архівні Артефакти"

Наші "гострі картузи".

На днях бачився із директором ДАТО - Федором Полянським. Гарно поговорили і попрацювали.

Від розповів про дуже цікаве видання, котре нещодавно підготував архів. Як часами легко можна щось цікаве пропустити.

Український національно-визвольний рух (1921-1939) у світлі документів Державного архіву Тернопільської області. Том 1

У збірник увійшли архівні документи з історії Української Військової Організації та Організації Українських Націоналістів, а саме обліковані картки польської поліції на членів українського національно-визвольного руху за фондами держархіву Тернопільської області.

Шикарні матеріали. Усе згідно-відповідно із архівними посиланнями. А також доступно онлайн.

📜Канал "Архівні Артефакти"