15 серпня 1937 року нарком внутрішніх справ СРСР Єжов підписав оперативний наказ № 00486, за яким розпочалися масові репресії щодо дружин та дітей «ворогів народу». Цей документ не мав жодного політичного обґрунтування чи преамбули – він відразу починався з інструкцій до виконання.

«Провина» дружин
Підставою для репресії ставав сам факт шлюбу з чоловіком, якого радянська влада засудила за політичними статтями. Наявність чи відсутність особистої вини, політичні погляди чи будь-які докази значення не мали. Система карала за сімейні зв’язки.

Головні механізми наказу № 00486:
📌 Негайний арешт. Дружини «ворогів народу» підлягали обов’язковому затриманню після арешту чоловіків.
📌 Позасудові вироки. Рішення щодо дружин ухвалювала Особлива нарада при НКВС СРСР. Термін ув'язнення становив не менше 5–8 років.
📌 Вилучення дітей. Малюків до 1–1,5 року залишали з матерями. Старших дітей примусово вилучали й направляли до спеціальних дитбудинків по всьому Союзу.

Куди етапували жінок?
Для утримання дружин «зрадників» режим створив спеціальні табори. Основним місцем неволі для тисяч українок стало Акмолинське спецвідділення Карлагу НКВС у Казахстані, відоме як АЛЖИР («Акмолинский лагерь жен изменников родины»).

Через цей табір пройшли понад 18 тисяч жінок. Українки становили третю за чисельність національну групу АЛЖИРу. Також значну частину засуджених утримували в Темниківському (Мордовія) та Ельгенському (Колима) таборах ГУЛАГу.

Джерело: ГДА СБУ, ф. 6, оп. 13, спр. 96; ф. 9, оп. 1, спр. 81-сп.

📜Канал "Архівні Артефакти"

Довідка на агента УМВД по Львівській області на псевдо «АВТОР» за 1953 рік.

Агентом «Автор» був відомий діяч української інтелігенції, політик, науковець і громадський діяч Микола Шраг. Він похований на Личаківському кладовищі у Львові, а пам'ятний знак «Борці за волю України» з його ім'ям встановлено в будівлі Львівської політехніки, де Шраг викладав і був професором.

Прочитайте довідку повністю — це цікаво.

Джерело: Архів СБУ, опублікував Констянтин Богуславський

📜Канал "Архівні Артефакти"

Ну от що із нами?

7% українців вважають Сталіна "великим вождем": як змінилося ставлення до диктатора за 35 років.

Весь матеріал ось тут - https://life.pravda.com.ua/society/yak-ukrajinci-stavlyatsya-do-stalina-opituvannya-316925/

62 - не згодні, 7 - згодні, а 31 - не визначились🤦‍♂️🤦‍♂️🤦‍♂️

На фото - "Закон про 5 колосків" - підписаний Сталіним. Це лише одна із його директив на знищення українців.

Коли українці помирали від голоду і знайшли на колгоспному полю 2 замерзлі картоплини, то їх згідно цього "Закону" мали розстріляти, або посадити, бо вони крали державне майно...

А тепер 7 - за, а 31 - не визначились...

📜Канал "Архівні Артефакти"

Давно не було такого жвавого обговорення. Тому я вирішив підготувати для Вас цікаві документи на Патреоні.

Реакція населення совєтської України на смерть Сталіна.

Ця колекція абсолютно безкоштовна і доступна для всіх.

Смерть Йосипа Сталіна у березні 1953 року стала не лише головною новиною Радянського Союзу, а й приводом для масштабної роботи спецслужб. МГБ УРСР збирало спецповідомлення про реакцію населення в усіх куточках республіки — від письменників і науковців до робітників, селян та школярів. У документах збереглися слова Андрія Малишка: «Втратили ми справжню, геніальну людину. Одне слово — Сталін… І все», а

Максим Рильський називав його людиною, «яка знала усе — від мистецтва до деталей техніки».
Водночас архіви зафіксували й майже неймовірні прояви культу особи. У Харкові, Житомирі та інших містах люди помирали просто під час траурних мітингів, не витримавши нервового потрясіння. Курсант Одеського військово-морського училища після критики за поведінку на жалобному заході вибіг на вулицю й кинувся під трамвай. Комсомолка із Запоріжжя залишила передсмертну записку з віршем на честь Сталіна, після чого її знайшли мертвою на залізничних коліях. Усі ці випадки ретельно документувалися органами держбезпеки.

Проте документи показують і зовсім іншу Україну — ту, яка не сумувала за диктатором. Робітник у Запоріжжі сказав: «Нехай комуністи плачуть! Їм добре жилося, а нам нема чого плакати!». Учениця львівської школи під час підготовки до траурного мітингу заявила: «Туди йому і дорога», за що була побита однокласниками. А в Станіславі директор магазину на мітингу обмовився, назвавши Сталіна «нашим любимим, дорогим ворогом», тоді як у Херсоні секретар парторганізації завершив жалобну промову вигуком: «Ура!». Такі епізоди нагадують, що навіть у розпал культу особи в суспільстві існували люди, які думали інакше — і МГБ уважно фіксувало кожне подібне слово.

Джерело: ГДА СБУ, Фонд 16, Опис 1, Справа 881

Загалом 317 документів

Як і писав - колекція безкоштовна. Але тим не менше рекомендую Вам підписатися на Патреон. Так Ви підтримаєте мою роботу, а також хлопців на фронті із моїх підрозділів. Я вже на на фронті, а інвалід ІІ групи внаслідок війни. Але одного разу воїн - воїн назавжди.

Якщо Ви стаєте патроном, а найнижча підписка 3 долари в місяць (120 грн, а хто хоче, то може й більше☺️), то Ви автоматом отримуєте доступ до усіх попередніх колекцій, а там вже десятки тисяч фото і документів. (всі колекції дам в коментарях). Усі кошти з Патреону я перекидую пацикам зі своїх підрозділів на фронті.

Наголошую (!!!), що це ніякий не продаж документів, у більшості дописів і вже точно на усіх колекціях ви можете знайти архівну легенду і самі замовити ці справи у архіві. Для тих, хто підтримує канал і українське військо, себто для патронів вони є у вільному доступі. Підписки різні від 3 до 25 доларів, хто скільки бажає і може. (там же ж і є певні плюси для активних патронів)

📜Канал "Архівні Артефакти"