«Я не хочу бути більше рабом!». До 100-річчя від дня народження Євгена Грицяка
9 серпня виповнилося 100 років від дня народження Євгена Грицяка – одного з головних лідерів Норильського повстання, яке зруйнувало систему ГУЛАГу зсередини.
🔹Євген Грицяк народився у 1926 році на Івано-Франківщині. Навчався у торговельній школі. Вступив до молодіжної мережі Юнацтва ОУН.
🔹У липні 1944 року був мобілізований радянською владою. Як «західняк» потрапив до штрафної роти. На фронті Євген Грицяк зазнав важкого поранення, був нагороджений медаллю «За відвагу».
🔹Після війни підтримував зв’язки з ОУН та УПА – передавав підпіллю дефіцитні бинти та ліки. У 1949 році Грицяка заарештувало МГБ. Вирок - 25 років таборів.
🔹За спробу бунту в карагандинському таборі його етапували до Норильська, в Горлаг – табір особливого режиму. Саме там 26 травня 1953 року спалахнуло Норильське повстання – найбільше в історії ГУЛАГу, яке об’єднало 20 тисяч в’язнів. Грицяк очолив спротив у 4-й зоні.
🔹Під тиском повстанців московська комісія спершу погодилася на частину вимог: 8-годинний робочий день, зняття номерів з одягу, листування з рідними та перегляд справ. Проте згодом влада застосувала зброю. 4 серпня 1953 року над зонами зірвали останній чорний прапор. Наступного року Горлаг ліквідували.
🔹Саме в проміжках між етапами в Озерлаг, Іркутськ, Інту та Володимирську тюрму, у жовтні 1954 року він напише в листі до секретаря ЦК КПУ: «Я не хочу бути більше рабом! Я хочу повернутися на Вкраїну і віддавати свої сили і спосібности для блага українського народу».
🔹У 1956 році комісія Президії Верховної Ради СРСР звільнила Грицяка. Однак у 1959-му, після повторного арешту та відмови видати КГБ інших учасників повстання, колишній вирок поновили – знову 25 років.
На волю Євген Грицяк вийшов лише у жовтні 1964 року, коли звинувачення визнали необґрунтованими.
Джерело: ГДА СБУ, ф. 6, оп. 1, спр. 75524-фп.
📜Канал "Архівні Артефакти"
9 серпня виповнилося 100 років від дня народження Євгена Грицяка – одного з головних лідерів Норильського повстання, яке зруйнувало систему ГУЛАГу зсередини.
🔹Євген Грицяк народився у 1926 році на Івано-Франківщині. Навчався у торговельній школі. Вступив до молодіжної мережі Юнацтва ОУН.
🔹У липні 1944 року був мобілізований радянською владою. Як «західняк» потрапив до штрафної роти. На фронті Євген Грицяк зазнав важкого поранення, був нагороджений медаллю «За відвагу».
🔹Після війни підтримував зв’язки з ОУН та УПА – передавав підпіллю дефіцитні бинти та ліки. У 1949 році Грицяка заарештувало МГБ. Вирок - 25 років таборів.
🔹За спробу бунту в карагандинському таборі його етапували до Норильська, в Горлаг – табір особливого режиму. Саме там 26 травня 1953 року спалахнуло Норильське повстання – найбільше в історії ГУЛАГу, яке об’єднало 20 тисяч в’язнів. Грицяк очолив спротив у 4-й зоні.
🔹Під тиском повстанців московська комісія спершу погодилася на частину вимог: 8-годинний робочий день, зняття номерів з одягу, листування з рідними та перегляд справ. Проте згодом влада застосувала зброю. 4 серпня 1953 року над зонами зірвали останній чорний прапор. Наступного року Горлаг ліквідували.
🔹Саме в проміжках між етапами в Озерлаг, Іркутськ, Інту та Володимирську тюрму, у жовтні 1954 року він напише в листі до секретаря ЦК КПУ: «Я не хочу бути більше рабом! Я хочу повернутися на Вкраїну і віддавати свої сили і спосібности для блага українського народу».
🔹У 1956 році комісія Президії Верховної Ради СРСР звільнила Грицяка. Однак у 1959-му, після повторного арешту та відмови видати КГБ інших учасників повстання, колишній вирок поновили – знову 25 років.
На волю Євген Грицяк вийшов лише у жовтні 1964 року, коли звинувачення визнали необґрунтованими.
Джерело: ГДА СБУ, ф. 6, оп. 1, спр. 75524-фп.
📜Канал "Архівні Артефакти"
👍69❤39😢8
Маленька сенсація. Вдалося відшукати фото генерал-хорунжого армії УНР - Василя Нельговського.
Учасник Двох зимових походів. На початку 20-их у Польщі. Як видно із документів навіть пробував працювати на совєтів. Однак, як видно - не надто добре.
На жаль, так і невідомо, що з ним сталося після 1924 року.
Для довідки. Василь Олексійович Нельговський (1873 — ймовірно 1924) — генерал-хорунжий Армії УНР. Військову кар'єру розпочав у Російській імператорській армії, де під час Першої світової війни відзначився в боях і був нагороджений Георгіївською зброєю та орденом Святого Георгія IV ступеня. Із 1918 року служив в Армії УНР, обіймаючи посади Харківського губернського коменданта, начальника штабу 12-ї Київської дивізії та командира Збірної бригади Київської дивізії під час Першого зимового походу.
У 1921 році очолив окрему партизанську групу чисельністю близько 60 вояків, яка під час Другого зимового походу здійснила рейд на радянську територію та успішно діяла на Поліссі до кінця листопада. Після звістки про поразку основних сил Юрія Тютюнника загін організовано повернувся до Польщі. У 1923 році Нельговський відмовився брати участь у компрометації Головного Отамана Симона Петлюри.
Джерело: ГДА СЗРУ, Ф.1, Спр. 18 (Варшавська резедентура)
📜Канал "Архівні Артефакти"
Учасник Двох зимових походів. На початку 20-их у Польщі. Як видно із документів навіть пробував працювати на совєтів. Однак, як видно - не надто добре.
На жаль, так і невідомо, що з ним сталося після 1924 року.
Для довідки. Василь Олексійович Нельговський (1873 — ймовірно 1924) — генерал-хорунжий Армії УНР. Військову кар'єру розпочав у Російській імператорській армії, де під час Першої світової війни відзначився в боях і був нагороджений Георгіївською зброєю та орденом Святого Георгія IV ступеня. Із 1918 року служив в Армії УНР, обіймаючи посади Харківського губернського коменданта, начальника штабу 12-ї Київської дивізії та командира Збірної бригади Київської дивізії під час Першого зимового походу.
У 1921 році очолив окрему партизанську групу чисельністю близько 60 вояків, яка під час Другого зимового походу здійснила рейд на радянську територію та успішно діяла на Поліссі до кінця листопада. Після звістки про поразку основних сил Юрія Тютюнника загін організовано повернувся до Польщі. У 1923 році Нельговський відмовився брати участь у компрометації Головного Отамана Симона Петлюри.
Джерело: ГДА СЗРУ, Ф.1, Спр. 18 (Варшавська резедентура)
📜Канал "Архівні Артефакти"
👍80❤13
Archive artifacts
Вже неодноразово згадував тут про вербовку НКВД Степана Федака під псевдонімом "Богун". Ще трошки цікавих речей. Звернуло увагу те, що "на вербовку пішов" - "охотно", по яких місцях його водили в Києві, а також й те, хто його вербував? Ним виявився - Іван…
Ще кілька моментів зі справи Степана Федака - агентурне псевдо "Богун".
Той, хто його вербував - Іван Кудря. Вони ніби навіть здружилися, що Федак писав до нього звернення "Друже.."
Згодом вони зустрілися вже в окупованому Києві, коли Федак вже працював на СД. І останній жартував, що може заарештувати Кудрю. Не заарештував
Нагадаю, що на Патреоні є його величезна справа про Кудрі діяльність в окупованому Києві. - Резедентура "Максім". Київ часів німецькою окупації
Джерело: ГДА СЗРУ, Ф.1, Спр. 5
📜Канал "Архівні Артефакти"
Той, хто його вербував - Іван Кудря. Вони ніби навіть здружилися, що Федак писав до нього звернення "Друже.."
Згодом вони зустрілися вже в окупованому Києві, коли Федак вже працював на СД. І останній жартував, що може заарештувати Кудрю. Не заарештував
Нагадаю, що на Патреоні є його величезна справа про Кудрі діяльність в окупованому Києві. - Резедентура "Максім". Київ часів німецькою окупації
Джерело: ГДА СЗРУ, Ф.1, Спр. 5
📜Канал "Архівні Артефакти"
👍47❤10
Польські нацики у 1941 році:
Це із цього документа. - 25 серпня 1941 р., Варшава — генерал Ровецький до Центру: Агітація Стронніцтва Народового (SN) проти Союзу збройної боротьби (ZWZ) — створення окремої партійної армії — загроза на майбутнє.
Далі трошки більше.
Далі Ровецький цитує програмні документи організації, де зазначено:
І завершує свій аналіз словами:
Це із доповіді Стефана Ровецького командира польського підпілля (ЗВЗ), а згодом і командира АК. Ровецького згодом заарештують. Він сидітиме там же ж де й Бандера у Заксенхаузені. І вони навіть будуть планувати разом втечу.
Джерело: Eugenia Maresh, Andrzej Suchitz, Heide Pirwitz-Bujnowska, Krzysztof Bożejewicz, Waldemar Grabowski, Rafał Leśkiewicz, Marcin Arbuz
Armia Krajowa w dokumentach 1939–1945. Maj 1943 – lipiec 1944, tom II, część 1
Фото цих хлопчиків у 1938 році у Познані. Привертає увагу піднята вгору рука.
📜Канал "Архівні Артефакти"
«…із життя народу мають бути усунуті чужі елементи: євреї, німці та українці».
Це із цього документа. - 25 серпня 1941 р., Варшава — генерал Ровецький до Центру: Агітація Стронніцтва Народового (SN) проти Союзу збройної боротьби (ZWZ) — створення окремої партійної армії — загроза на майбутнє.
Далі трошки більше.
Я вважаю діяльність Стронніцтва Народового надзвичайно небезпечною для єдності національних сил у боротьбі з окупантом. Підставою для такої оцінки є не лише численні донесення командирів округів, а й ціла низка документів.
Далі Ровецький цитує програмні документи організації, де зазначено:
«…із життя народу мають бути усунуті чужі елементи: євреї, німці та українці».
І завершує свій аналіз словами:
«З усією відповідальністю доповідаю, що подальше збереження такого стану речей психологічно й матеріально готує "громадянську війну" між Стронніцтвом Народовим та лівими політичними угрупованнями, і прошу врегулювати цю ситуацію відповідними заявами, розпорядженнями та наказами».
Це із доповіді Стефана Ровецького командира польського підпілля (ЗВЗ), а згодом і командира АК. Ровецького згодом заарештують. Він сидітиме там же ж де й Бандера у Заксенхаузені. І вони навіть будуть планувати разом втечу.
Джерело: Eugenia Maresh, Andrzej Suchitz, Heide Pirwitz-Bujnowska, Krzysztof Bożejewicz, Waldemar Grabowski, Rafał Leśkiewicz, Marcin Arbuz
Armia Krajowa w dokumentach 1939–1945. Maj 1943 – lipiec 1944, tom II, część 1
Фото цих хлопчиків у 1938 році у Познані. Привертає увагу піднята вгору рука.
📜Канал "Архівні Артефакти"
👍95❤9😁8😢4👎2
Радянський Союз десятиліттями передплачував українські газети й журнали, що виходили на Заході, щодня аналізував їх, складав картотеки на авторів, читачів і всіх згаданих осіб. Лише на 1973 рік КГБ офіційно замовив 68 українських періодичних видань, а ще понад двадцять просив регулярно надсилати через свої резидентури в Нью-Йорку, Оттаві, Бонні, Лондоні та Парижі.
Більше того, КГБ не просто читав українську пресу. За публікаціями заводили оперативні справи, ставили людей на облік, передавали матеріали до обласних управлінь, а також готували аналітичні довідки для ЦК КПУ. Лише за матеріалами закордонної української преси було виявлено й поставлено на облік 3607 активних учасників закордонних ОУН. Іншими словами, звичайна газетна стаття могла стати підставою для відкриття оперативної справи.
Джерело: ГДА СЗРУ. Більше документів тут.
📜Канал "Архівні Артефакти"
Більше того, КГБ не просто читав українську пресу. За публікаціями заводили оперативні справи, ставили людей на облік, передавали матеріали до обласних управлінь, а також готували аналітичні довідки для ЦК КПУ. Лише за матеріалами закордонної української преси було виявлено й поставлено на облік 3607 активних учасників закордонних ОУН. Іншими словами, звичайна газетна стаття могла стати підставою для відкриття оперативної справи.
Джерело: ГДА СЗРУ. Більше документів тут.
📜Канал "Архівні Артефакти"
😢68👍22🔥3❤2👎1