Вже неодноразово згадував тут про вербовку НКВД Степана Федака під псевдонімом "Богун".

Ще трошки цікавих речей. Звернуло увагу те, що "на вербовку пішов" - "охотно", по яких місцях його водили в Києві, а також й те, хто його вербував?

Ним виявився - Іван Кудря. Він же ж "Максим". Нагадаю, що на Патреоні є його величезна справа про діяльність в окупованому Києві. - Резедентура "Максім". Київ часів німецькою окупації

Джерело: ГДА СЗРУ, Ф.1, Спр. 5

📜Канал "Архівні Артефакти"

Щось таке написалося вранці.

Нацисти vs. росіяни

Вирішив провести паралелі, скільки замахів було на Гітлера і на путіна. І що виходить?

А виходить, що росіян все влаштовує, немає у них нормальних людей, а тим паче офіцерів, котрі б керувалися поняттями честі і просто кажучи "мали яйця". Для них "сво ідьот по плану".

Самі гляньте. Замахи проти Гітлера (тут включені лише ті, котрі реально відбулися і добре задокументовані).

1. Георг Ельзер (8 листопада 1939) - два місяця як почалася Друга світова.

Німецький тесля Георг Ельзер (фото 1) самостійно підготував замах. Протягом кількох місяців він ночами видовбував колону у пивній Bürgerbräukeller, де Гітлер щороку виступав перед ветеранами «пивного путчу».
Вибухівка спрацювала точно за планом, однак через негоду Гітлер цього дня вирішив повернутися до Берліна поїздом і завершив виступ раніше.

Підсумки: загинуло 8 осіб; понад 60 отримали поранення; Ельзера затримали того ж вечора на швейцарському кордоні; у квітні 1945 року його розстріляли в Дахау.

2. Замах Трескова (13 березня 1943) - три з половиною роки від початку ДСВ

Генерал Геннінг фон Тресков (на той час ще полковник, фото 2) заклав бомбу, замасковану під дві пляшки коньяку, на літак Гітлера.

Причина невдачі була банальною: через сильний мороз хімічний детонатор не спрацював.

3. Замах Герсдорфа (21 березня 1943)

Полковник Рудольф Крістоф фон Герсдорф (фото 3) мав підірвати себе разом із Гітлером під час огляду трофейної виставки.

Він уже активував десятихвилинний детонатор, однак Гітлер оглянув експозицію лише за кілька хвилин і несподівано покинув будівлю. Герсдорф ледве встиг знешкодити вибухівку.

4. Штауффенберг (20 липня 1944)

Полковник Клаус фон Штауффенберг (фото 4) залишив портфель із двома зарядами вибухівки під столом у штабі «Вовче лігво».

Через брак часу він встиг активувати лише одну бомбу. Крім того: інший офіцер пересунув портфель за товсту дубову ніжку столу; нарада проходила у дерев'яному бараці з відкритими вікнами, а не в бетонному бункері.

Підсумки: вибух убив чотирьох людей, але Гітлер отримав лише легкі поранення. Після цього розпочалися масові репресії: стратили приблизно 4 900 осіб; Штауффенберга розстріляли вже вночі 20 липня.

***

А скільки Ви чули про замахів на путіна? І я не чув про жоден...

Росіяни не нацисти. У нацистів бодай були люди, котрим відомо про слово Честь!

📜Канал "Архівні Артефакти"

У 1970 році до філателістичних магазинів СРСР надійшла серія поштових марок Чехословаччини, яка містила єврейську релігійну символіку, згадки про концтабори та гетто, де утримували й були знищені євреї (Аушвіц, Терезін, Белжець та інші), зображення Старонової синагоги в Празі та надгробків старого єврейського кладовища.

КГБ не дрімав, і «провокаційні» матеріали було вилучено з продажу.

«…16 апреля 1970 года КГБ при СМ УССР информировал о поступлении в магазин г.Киева для продажи по абонементам серии марок, изготовленных в 1966 году в ЧССР, в которых содержатся еврейские религиозные мотивы.

Сообщаем, что указанные марки под соответствующим предлогом из продажи в г.Киеве изъяты.

Одновременно приняты меры по их изъятию из продажи в других магазинах филателии республики…»

Джерело: Архів СБУ

📜Канал "Архівні Артефакти"

«Я не хочу бути більше рабом!». До 100-річчя від дня народження Євгена Грицяка

9 серпня виповнилося 100 років від дня народження Євгена Грицяка – одного з головних лідерів Норильського повстання, яке зруйнувало систему ГУЛАГу зсередини.

🔹Євген Грицяк народився у 1926 році на Івано-Франківщині. Навчався у торговельній школі. Вступив до молодіжної мережі Юнацтва ОУН.

🔹У липні 1944 року був мобілізований радянською владою. Як «західняк» потрапив до штрафної роти. На фронті Євген Грицяк зазнав важкого поранення, був нагороджений медаллю «За відвагу».

🔹Після війни підтримував зв’язки з ОУН та УПА – передавав підпіллю дефіцитні бинти та ліки. У 1949 році Грицяка заарештувало МГБ. Вирок - 25 років таборів.

🔹За спробу бунту в карагандинському таборі його етапували до Норильська, в Горлаг – табір особливого режиму. Саме там 26 травня 1953 року спалахнуло Норильське повстання – найбільше в історії ГУЛАГу, яке об’єднало 20 тисяч в’язнів. Грицяк очолив спротив у 4-й зоні.

🔹Під тиском повстанців московська комісія спершу погодилася на частину вимог: 8-годинний робочий день, зняття номерів з одягу, листування з рідними та перегляд справ. Проте згодом влада застосувала зброю. 4 серпня 1953 року над зонами зірвали останній чорний прапор. Наступного року Горлаг ліквідували.

🔹Саме в проміжках між етапами в Озерлаг, Іркутськ, Інту та Володимирську тюрму, у жовтні 1954 року він напише в листі до секретаря ЦК КПУ: «Я не хочу бути більше рабом! Я хочу повернутися на Вкраїну і віддавати свої сили і спосібности для блага українського народу».

🔹У 1956 році комісія Президії Верховної Ради СРСР звільнила Грицяка. Однак у 1959-му, після повторного арешту та відмови видати КГБ інших учасників повстання, колишній вирок поновили – знову 25 років.

На волю Євген Грицяк вийшов лише у жовтні 1964 року, коли звинувачення визнали необґрунтованими.

Джерело: ГДА СБУ, ф. 6, оп. 1, спр. 75524-фп.

📜Канал "Архівні Артефакти"