ЦДАГОУ знову тішить копіями. + 10 тисяч!!

Відтепер у постійному онлайн-доступі – ще 74 томи архівних кримінальних справ щодо 163 осіб (понад 10 тис. сканкопій).

Серед них – архівні кримінальні справи стосовно літературознавців Олександра Дорошкевича і Григорія Костюка, патофізіолога Миколи Вашетка, військового діяча доби Української Народної Республіки Омеляна Волоха (sic!!!), греко-католицького священника Миколи Щепанюка…

Переглянути оцифровані архівні кримінальні справи фонду 263 можна за покликанням: https://e.tsdahou.archives.gov.ua/tags-type/4/

📜Канал "Архівні Артефакти"

«Закон про п’ять колосків»: як голод став інструментом терору

7 серпня 1932 року радянська влада ухвалила постанову «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації…». В історію вона увійшла як «Закон про п’ять колосків».

Формально документ мав захищати «соціалістичну власність». Насправді ж він став одним із ключових правових інструментів упокорення та винищення України.
У вересні 1932 року Сталін затвердив таємну інструкцію щодо застосування закону. Разом ці документи відкрили шлях до масових репресій проти селян, які рятуючись від голоду, збирали залишки зерна на вже зібраних полях.

Закон передбачав:
📌 розстріл із конфіскацією майна за «розкрадання» колгоспної власності;
📌 за «пом’якшувальних обставин» – не менше 10 років таборів;
📌 повну заборону амністії для засуджених.

Лише за перші 5 місяців дії закону було засуджено понад 54,5 тисячі осіб, з них 2110 – до смертної кари. Під репресії потрапляли навіть 12-річні діти.

«Закон про п’ять колосків» криміналізував саму боротьбу за виживання. Так кремль створив правову основу для Голодомору-геноциду 1932–1933 років.

Джерело: ГДА СБУ, ф. 16, оп. 1, спр. 4; ф. 6. спр. 69251-фп, т. 5.

📜Канал "Архівні Артефакти"

Вже неодноразово згадував тут про вербовку НКВД Степана Федака під псевдонімом "Богун".

Ще трошки цікавих речей. Звернуло увагу те, що "на вербовку пішов" - "охотно", по яких місцях його водили в Києві, а також й те, хто його вербував?

Ним виявився - Іван Кудря. Він же ж "Максим". Нагадаю, що на Патреоні є його величезна справа про діяльність в окупованому Києві. - Резедентура "Максім". Київ часів німецькою окупації

Джерело: ГДА СЗРУ, Ф.1, Спр. 5

📜Канал "Архівні Артефакти"

Щось таке написалося вранці.

Нацисти vs. росіяни

Вирішив провести паралелі, скільки замахів було на Гітлера і на путіна. І що виходить?

А виходить, що росіян все влаштовує, немає у них нормальних людей, а тим паче офіцерів, котрі б керувалися поняттями честі і просто кажучи "мали яйця". Для них "сво ідьот по плану".

Самі гляньте. Замахи проти Гітлера (тут включені лише ті, котрі реально відбулися і добре задокументовані).

1. Георг Ельзер (8 листопада 1939) - два місяця як почалася Друга світова.

Німецький тесля Георг Ельзер (фото 1) самостійно підготував замах. Протягом кількох місяців він ночами видовбував колону у пивній Bürgerbräukeller, де Гітлер щороку виступав перед ветеранами «пивного путчу».
Вибухівка спрацювала точно за планом, однак через негоду Гітлер цього дня вирішив повернутися до Берліна поїздом і завершив виступ раніше.

Підсумки: загинуло 8 осіб; понад 60 отримали поранення; Ельзера затримали того ж вечора на швейцарському кордоні; у квітні 1945 року його розстріляли в Дахау.

2. Замах Трескова (13 березня 1943) - три з половиною роки від початку ДСВ

Генерал Геннінг фон Тресков (на той час ще полковник, фото 2) заклав бомбу, замасковану під дві пляшки коньяку, на літак Гітлера.

Причина невдачі була банальною: через сильний мороз хімічний детонатор не спрацював.

3. Замах Герсдорфа (21 березня 1943)

Полковник Рудольф Крістоф фон Герсдорф (фото 3) мав підірвати себе разом із Гітлером під час огляду трофейної виставки.

Він уже активував десятихвилинний детонатор, однак Гітлер оглянув експозицію лише за кілька хвилин і несподівано покинув будівлю. Герсдорф ледве встиг знешкодити вибухівку.

4. Штауффенберг (20 липня 1944)

Полковник Клаус фон Штауффенберг (фото 4) залишив портфель із двома зарядами вибухівки під столом у штабі «Вовче лігво».

Через брак часу він встиг активувати лише одну бомбу. Крім того: інший офіцер пересунув портфель за товсту дубову ніжку столу; нарада проходила у дерев'яному бараці з відкритими вікнами, а не в бетонному бункері.

Підсумки: вибух убив чотирьох людей, але Гітлер отримав лише легкі поранення. Після цього розпочалися масові репресії: стратили приблизно 4 900 осіб; Штауффенберга розстріляли вже вночі 20 липня.

***

А скільки Ви чули про замахів на путіна? І я не чув про жоден...

Росіяни не нацисти. У нацистів бодай були люди, котрим відомо про слово Честь!

📜Канал "Архівні Артефакти"