Так, як сьогодні багато хто слідкував за виборами в Молдові. Трошки з її архівів.

29-31 серпня 1989 року: 13-та сесія Верховної Ради Молдавської РСР, на якій було вирішено надати румунській мові статус офіційної та повернутися до латинського алфавіту.

Джерело: Національне архівне агентство Молдови

Уривок зі звіту головної польової комендатури в Україні.

"Проведення поліц. операцій та використання бомбардувальників не призвели до жодного покращення. З ін. боку було доведено, що підпали сіл (24 села в районі моєї ГПК за один місяць) та бомбардування авіацією призвело до зміцнення банд.

Неодноразово цілі села знищувалися без попередніх консультацій з відповідальними органами держ. служби, включаючи села, де проживали чехи, які раніше не виявляли жодної ворожості до німців.

Через діяльність банд у всіх регіонах Волині та значної частини Поділля збирання врожаю не лише під загрозою, а й унеможливлене.

Тому слід констатувати, що спосіб, у який поліція досі боролася з бандами, не лише не заспокоїв край, а й навпаки призвів до посилення банд і, водночас, до скорочення населення та спустошення краю."

Опублікував: Віктор Сеницький

Джерело: Bundesarchiv

На території Генеральної округи Волинь-Поділля діяла 579 головна польова комендатура, яку очолював генерал-лейтенант Генріх Крампф.

29 вересня – День пам’яті трагедії Бабиного Яру.

У Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України зберігається архівний фонд особового походження «Хорошунова Ірина Олександрівна (12.06.1913 – 19.09.1993) – художник-оформлювач музеїв, автор щоденників періоду нацистської окупації Києва (1941–1943)» (№ 5270).

Під час нацистської окупації Ірина Хорушонова вела щоденник, у якому описувала ситуацію в місті, евакуацію, розстріли у Бабиному Яру тощо. Цей документ став унікальним історичним свідченням кривавих подій, що відбувалися на території Києва, під Броварами та біля Лук’янівського кладовища.

У 2023 році цей архівний фонд, як такий, що стосується історії Голокосту, було включено до Міжнародного реєстру Програми ЮНЕСКО «Пам’ять світу».

Напередодні Дня захисників і захисниць України звернення до документів Української повстанської армії дає змогу зрозуміти, звідки повстанці брали сили для продовження боротьби, на чому ґрунтувалася їхня віра в те, що Україна неодмінно стане незалежною, і чому вони не йшли на жодні поступки московсько-більшовицькій владі.

Яскравим свідченням цього є матеріали з архіву політвиховника УПА «Зимного», які зберігаються в архівних фондах Служба зовнішньої розвідки України.

Під псевдо «Зимний» діяв політвиховник Воєнної округи «Заграва» Української повстанської армії Степан Костецький.

Політвиховниками в УПА були особи старшинського складу, які відповідали за політичне виховання та ідеологічну роботу серед повстанців. Іноді в архівних документах зустрічаються підписи «майор-політвиховник», «полковник-політвиховник» та інші.