Якщо ти добре виконуєш свою "роботу", то тебе будуть і хвалити і заохочувати. А потім можуть і "злити".
Рубінштейн Наум Львович так старався, так старався знищувати "шпигунів" та "ворогів народу", що неоднаразово заохочувався різними подарунками і навіть Маузером із надписом "За беспощадную борьбу с контррреволюцией".
А потім його взяли і "злили".
Заарештований 15.06.1937. В особливому порядку 07.09.1937 засуджений до ВМП.
Про допити Рубінштейна можна почитати тут.
п.с. без жодної лірики, просто яскравий приклад, як система пожирала своїх же ж найкращих катів.
Джерело: Архів СБУ
Рубінштейн Наум Львович так старався, так старався знищувати "шпигунів" та "ворогів народу", що неоднаразово заохочувався різними подарунками і навіть Маузером із надписом "За беспощадную борьбу с контррреволюцией".
А потім його взяли і "злили".
Заарештований 15.06.1937. В особливому порядку 07.09.1937 засуджений до ВМП.
Про допити Рубінштейна можна почитати тут.
п.с. без жодної лірики, просто яскравий приклад, як система пожирала своїх же ж найкращих катів.
Джерело: Архів СБУ
17.01.1944 у містечку Тетіїв на Київщині були привселюдно повішені троє нацистських колаборантів за злочини, скоєні ними під час нацистської окупації на території району.
Один із них був навіть нагороджений - медаллю "За мужність" в бронзі з мечами 2-го класу для Східних народів.
Медаль була заснована Директивою Верховного командування Вермахту "Нагороди за мужність і заслуги для Східних народів" від 14 липня 1942 для нагородження військовослужбовців зі східних народів (особового складу РОА, козачих частин, місцевих поліцейських батальйонів, служб порядку і т.п.)
Джерело: Архів СБУ
Один із них був навіть нагороджений - медаллю "За мужність" в бронзі з мечами 2-го класу для Східних народів.
Медаль була заснована Директивою Верховного командування Вермахту "Нагороди за мужність і заслуги для Східних народів" від 14 липня 1942 для нагородження військовослужбовців зі східних народів (особового складу РОА, козачих частин, місцевих поліцейських батальйонів, служб порядку і т.п.)
Джерело: Архів СБУ
❤1
Легендарний REIBERT.INFO тепер має свій телеграм канал.
-Військовий антикваріат;
-Історичні реконструкції;
-Військове спорядження.
Також там публікують невідомі факти про військову історію XX століття.
Підписуйтесь на канал - https://t.me/reibertforum
-Військовий антикваріат;
-Історичні реконструкції;
-Військове спорядження.
Також там публікують невідомі факти про військову історію XX століття.
Підписуйтесь на канал - https://t.me/reibertforum
Вчора писав про відзнаку Вермахту для Східних народів.
На фото можна побачити медаль "За мужність" у бронзі з мечами (тільки от вона не виглядає на брозову, бо поїджена патиною), а також срібний едельвейс та кокарду для офіцерської фуржаки Німецького Альпійського корпусу.
Фото із каналу - REIBERT.INFO
На фото можна побачити медаль "За мужність" у бронзі з мечами (тільки от вона не виглядає на брозову, бо поїджена патиною), а також срібний едельвейс та кокарду для офіцерської фуржаки Німецького Альпійського корпусу.
Фото із каналу - REIBERT.INFO
Сьогодні, 11 липня, є умовна дата початку польсько-українського конфлікту
Я не хочу акцентувати зараз на причинах чи передумовах цього конфлікту, багато вже написано і сказано науковцями до мене.
Однак хочу акцентувати увагу на одному документі, що недавно виявив в архіві. Це звернення польського підпілля до українського.
Я завжди про це говорив, і мене це досі вражає, що представники польського та українського підпілля, маючи ще дуже свіжі рани від конфлікту, робили спроби порозумітися, а також об’єднували свої сили для спільних акцій проти ворога – совєтів.
Якщо вони змогли зробити це тоді, то чому політики зараз використовують цей конфлікт для заробляння політичних балів і конфронтації між двома нашими народами? (риторичне питання).
Фото. Вояки АК та УПА, с. Новий Любінець (Любачівський повіт), 21 травня 1945 р. Фото з архіву Станіслава Ксьонжека / Колекція Маріуша Заянчковського
Документ, про котрий згадував. Джерело: Архів СБУ. Нижче подаю свій неповний переклад його основних тез⤵️:
Я не хочу акцентувати зараз на причинах чи передумовах цього конфлікту, багато вже написано і сказано науковцями до мене.
Однак хочу акцентувати увагу на одному документі, що недавно виявив в архіві. Це звернення польського підпілля до українського.
Я завжди про це говорив, і мене це досі вражає, що представники польського та українського підпілля, маючи ще дуже свіжі рани від конфлікту, робили спроби порозумітися, а також об’єднували свої сили для спільних акцій проти ворога – совєтів.
Якщо вони змогли зробити це тоді, то чому політики зараз використовують цей конфлікт для заробляння політичних балів і конфронтації між двома нашими народами? (риторичне питання).
Фото. Вояки АК та УПА, с. Новий Любінець (Любачівський повіт), 21 травня 1945 р. Фото з архіву Станіслава Ксьонжека / Колекція Маріуша Заянчковського
Документ, про котрий згадував. Джерело: Архів СБУ. Нижче подаю свій неповний переклад його основних тез⤵️:
👍1
«…не будемо визначати зараз, хто став винуватцем того, що опинилися ми у ворогуючих таборах. Немає сумніву, що були помилки минулого як в нашій польській політиці, так і в помилкових розрахунках сил з Вашої сторони. Але найголовніше, що в цьому була задіяна ворожа для обох народів гітлерівська рука, для того, щоб розділити нас і потім нашими власними руками знищити і запанувати над нами.
Зараз це вже є в минулому. Той, хто підбурював обидва народи до різні, гітлерівський кат вже не існує.
Але інший ворог ще живе і тягне свої пазурі до двох Народів. Поляки та Українці стали око в око з тим ворогом, спадкоємцем царського імперіалізму – червоним імперіалізмом Росії, який хоче винищити обидва наші народи…
Українці! Перед лицем важливого часу слід подолати помилки минулого.
Не керуймося почуттям взаємного горя, що йде із наших сердець і що назбиралося за роки війни. Давайте із розумом подивимось в очі реальності. Перед обличчям спільного ненависного ворога маємо усвідомити, що дорога наша має бути спільна, що єдині й сильні можемо протистояти ворогу, бо боротьба між нами нас знищить, а нашого ворога підсилить…
Закликаємо Вас до зосередження та об’єднання Ваших і наших сил у спільній боротьбі з одвічним ворогом двох народів – Росією і з ворогом національної думки – комунізмом.
Зараз, коли знаходимось у вогні боротьби, коли йде бій про бути чи не бути обидвом нашим народам, давайте відкладемо в сторону національні суперечки. Будьмо певні, що коли спільна доля війни об’єднає нас на полях битв, то важко буде нас розділити, а коли переможемо, то будемо вирішувати самі наші мирні стосунки.
Взиваємо до Вас і чекаємо.»
Зараз це вже є в минулому. Той, хто підбурював обидва народи до різні, гітлерівський кат вже не існує.
Але інший ворог ще живе і тягне свої пазурі до двох Народів. Поляки та Українці стали око в око з тим ворогом, спадкоємцем царського імперіалізму – червоним імперіалізмом Росії, який хоче винищити обидва наші народи…
Українці! Перед лицем важливого часу слід подолати помилки минулого.
Не керуймося почуттям взаємного горя, що йде із наших сердець і що назбиралося за роки війни. Давайте із розумом подивимось в очі реальності. Перед обличчям спільного ненависного ворога маємо усвідомити, що дорога наша має бути спільна, що єдині й сильні можемо протистояти ворогу, бо боротьба між нами нас знищить, а нашого ворога підсилить…
Закликаємо Вас до зосередження та об’єднання Ваших і наших сил у спільній боротьбі з одвічним ворогом двох народів – Росією і з ворогом національної думки – комунізмом.
Зараз, коли знаходимось у вогні боротьби, коли йде бій про бути чи не бути обидвом нашим народам, давайте відкладемо в сторону національні суперечки. Будьмо певні, що коли спільна доля війни об’єднає нас на полях битв, то важко буде нас розділити, а коли переможемо, то будемо вирішувати самі наші мирні стосунки.
Взиваємо до Вас і чекаємо.»
Можна перефразувати відому приказку: "Хто при совєтах добре жив, той і при німцях буде..."
Кандиба Іван із с. Безпечна на Київщини до війни працював бригадиром у колгоспі "Революція", прийшли німці, змінили колосп на т.зв. ліґеншафт (спільне господарство/маєток) і Кандиба продовжив працювати й там спочатку бригадиром, а згодом очолив це господарство.
Джерело: Архів СБУ
Фото: одне із таких господарств поблизу Дніпра (джерело ТГ-канал Райхскомісаріат Україна)
Кандиба Іван із с. Безпечна на Київщини до війни працював бригадиром у колгоспі "Революція", прийшли німці, змінили колосп на т.зв. ліґеншафт (спільне господарство/маєток) і Кандиба продовжив працювати й там спочатку бригадиром, а згодом очолив це господарство.
Джерело: Архів СБУ
Фото: одне із таких господарств поблизу Дніпра (джерело ТГ-канал Райхскомісаріат Україна)
Дуже тішусь, коли знаходжу такі фото, а це не часто. Світлини учасника похідних груп ОУН.
З вибухом німецько-радянської війни на схід вирушили три великі похідні групи ОУН – північна, середня і південна – із завданням опанування влади на землях, зайнятих німецькою армією, і творення української адміністрації. За твердженням Миколи Лебедя, їх чисельність складала близько 700 осіб.
На фото Кудлайчук Ксенофонт (він же ж Бескокотов Іван) із Люблінщини (нині - с. Городиловичі Червоноградського р-ну Львівської обл.), що разом із похідною групою прибув на Київщину в містечко Іванків. А також образочок Матері Божої, що він носив із собою.
Джерело: Архів СБУ
З вибухом німецько-радянської війни на схід вирушили три великі похідні групи ОУН – північна, середня і південна – із завданням опанування влади на землях, зайнятих німецькою армією, і творення української адміністрації. За твердженням Миколи Лебедя, їх чисельність складала близько 700 осіб.
На фото Кудлайчук Ксенофонт (він же ж Бескокотов Іван) із Люблінщини (нині - с. Городиловичі Червоноградського р-ну Львівської обл.), що разом із похідною групою прибув на Київщину в містечко Іванків. А також образочок Матері Божої, що він носив із собою.
Джерело: Архів СБУ