ОСНОВА ПОЛІТИЧНИХ ЗМІН
Активізм – це саме той ґрунт з якого проростають зміни в державі, те без чого не можливо розпочати її розвиток та забезпечити процвітання.
Можливо ви стикалися з поняттям "Активізм" чи зустрічали активістів.
Однак, на жаль, ми через низку факторів не сприймаємо активізм як повинні були б його сприймати .
Що таке активізм та чому нам слід приділяти йому більше уваги?
Активізм, також громадська діяльність — це зусилля, спрямовані на просування соціальних, політичних, економічних, екологічних чи інших змін з бажанням зробити поліпшення в суспільстві. Форми активності — від написання листа до газет чи політиків, політична агітація, економічна активність, така як бойкоти, мітинги, демонстрації, страйки, голодування тощо.
В нашому суспільстві активізм став чимось, що ми сприймається ніби щось незначне. І на це , на жаль, вплинуло саме наше суспільство.
Все починається ще з дитинства, коли дітей намагаються долучити до суспільного життя в нашій державі. Можливо ви пам'ятаєте як ви вчилися в школі та учнівське самоврядування.
Якщо так, то тоді вам відомо про проблеми, які починаються з цього моменту. Дітей починають залучати до першого в їх житті вибору (старости, учнівська рада, президент школи і тп.)
Звісно, що все це номінально і самі учні не відіграють якоїсь ролі в шкільному житті. Вже на цьому етапі в них виникає почуття, що вони нічого не вирішують, складається враження, що не існує демократичного вибору, тому й не має ніякого сенсу взагалі в праві вибору.
Далі, в старших класах їх намагаються вже долучати до міського самоврядування (молодіжні організації). Де, знову ж таки, вони не здатні повною мірою проявити себе через постійні правки кураторів, що замість сприяння їх активізму займаються банальним показом простого існування молодіжного самоврядування, навіть не підозрюючи, що цим самим вони лише шкодять розвитку як активізму так і влиттю молоді до політичного життя нашої держави.
Насправді ця проблема своїм корінням сягає ще радянського часу. Це буквально є пережитком радянської системи, що подібними методами вирощувала не політично активних громадян, а аполітичну суспільну масу яка повинна була покірно існувати й не заважати політичному керівництву СРСР.
Вже давно цієї держави не існує але , на жаль, її методи живі й по сьогоднішній день.
Для формування громадянського суспільства нам спочатку слід переглянути методи залучення молоді до політичного життя. Звісно це не означає, що треба робити так, щоб школи буквально належали учнівському самоврядуванню чи тп. Замість того, щоб гратися в цей показ "самоврядування" необхідно просто почати викладати в закладах освіти предмети, що допоможуть ознайомитися молоді з основами функціонування держави та права, допоможе зрозуміти як працює місцеве самоврядування та тп.
А що стосується молодіжних організацій та активізму : тут необхідно не стільки перешкоджати , стільки просто не заважати бажаючим представникам молоді брати участь в міському самоврядуванні. Нехай молодь сама проявляє ініціативу, а не виконує вказівки сидячих над ними кураторів – лише таким чином можна досягти появи нового суспільства, що буде здатне змінити Україну.
Не слід сприймати активізм , як фантазію молоді, якщо наше суспільство не навчиться ставитися до нього як належно, то воно приречено й далі гнити в цій радянщині, яка виховує покірну сіру масу.
І не слід забувати, що активізм – це не лише демонстрації з плакатами; в першу чергу – це коли група осіб, що об'єднується для того щоб сказати владі : "Ні!"
Саме це собою і являє активізм – постійні вимоги й готовність показувати верхівці, що владою в державі є народ. Всі зміни в нашій країні (і не тільки в нашій) колись були просто ініціативою простих активістів.
Всі ви можете сприяти розвитку активізму в Україні, адже саме від вас залежить її майбутнє
Пам'ятайте: участь в мітингах та протестах, вільне висловлювання своєї громадянської позиції та думки – це ваше право, що гарантує вам Основний Закон нашої держави.
Ніколи не нехтуйте ним, якщо ви дійсно бажаєте змін в своїй країні

Вже протягом багатьох десятиліть в Україні триває затяжна політична криза, наслідками якої стали : корупція, війна та відсутність розвитку громадянського суспільства в Україні.

Тому повідомляємо вас про створення всеукраїнського об'єднання громадських організацій "Нова Епоха".
Це об'єднання покликане розв'язати затяжну політичну кризу в Україні та стати початком рішучих змін в нашій державі. Дане об'єднання складатиметься з низки громадських організацій, що довгий час вели окрему діяльність, однак тепер зможуть отримати можливість консолідувати свої сили для досягнення спільної мети – порятунку та покращенню України.

ВО"Нова Епоха" – це новий етап як для нашої організації, так і для посилення співпраці між іншими політичними силами.
З програмою ВО"Нова Епоха" та всіма деталями можна ознайомитися на ТГ-каналі :
https://t.me/NovaEpoha_UA

Однак також важливо пам'ятати й про те, що доля нашої країни саме в ваших руках.
Тому доєднуйтеся, до соцмереж Альтернативи та проєкту "Гільйотина" та приймайте безпосередню участь в змінах нашої держави вже сьогодні

https://t.me/AlternativA_UNP

https://t.me/FAV_Guillotine

Все буде Україна 🇺🇦

ПРО ВО"НОВА ЕПОХА" ПРОСТИМИ СЛОВАМИ
Напевно вже всі з вас ознайомилися з програмою цього об'єднання.
Однак, можливо, вас цікавить питання, що воно робитиме, його цілі та що воно означає для "Альтернативи" і кожного з вас.
Тому в цій статті ви зможете знайти деякі відповіді на питання, що вас цікавлять та те , що таке ВО"Нова Епоха" простими словами.
І почати напевно слід з того чим буде це об'єднання.
ВО"Нова Епоха" – це великий всеукраїнський проєкт, ініційований організаціями-засновниками "Альтернатива" та "Гільйотина", який був створений для об'єднання різних громадських організацій (а також співпраці з іншими проєктами та громадськими діячами), для створення єдиної політичної сили, що здатна буде розв'язати проблеми України.
Звісно ж, що таке формулювання є дуже спрощеним, тому слід буде детальніше пояснити, що це означає.
Найкраще це буде пояснити на прикладі. Всі ви пам'ятаєте про ту петицію, яку ініціювала організація "Альтернатива" про боротьбу з корупцією, яка на жаль не набрала достатньо підписів для розгляду. На це був цілий ряд причин , про які ми окремо розповімо в наступній статті.
Однак одна з найголовніших проблем цієї петиції було те, що в нашої організації не було можливості залучити достатні інформаційні ресурси, щоб переважна більшість громадян про неї дізналася та могла підтримати цю ініціативу.
ВО"Нова Епоха" – це саме той проєкт, що зміг би розв'язати такі проблеми. Залучаючи і інші організації до спільної роботи можна було б значно ефективніше проводити інформаційну політику спрямовану та повідомлення населення про подібні ініціативи, щоб вони отримали шанс на розгляд.
В наступній статті буде детальніший огляд цієї петиції, а також наступної.
І так, ми продовжуватимемо й надалі, допоки подібна петиція не пройде та не опиниться на розгляді, а також допоки не буде після цього вжито належних заходів з боку влади – адже волевиявлення українського народу повинно бути основним елементом української політики, а наші громадяни мають право на життя в країні без корупції.
Тому можна впевнено сказати, що ВО"Нова Епоха" стане саме тією платформою для поглиблення співпраці між схожими з нами організаціями та надасть більші можливості для досягнення реалізації волевиявлення наших громадян.
Всю діяльність "Альтернативи", окрім політичного просвітництва суспільства, можна охарактеризувати як платформу, що дозволяє українським громадянам вплинути на прийняття політичних рішень в своїй державі.
І ми конкретно наголошуємо на цьому моменті.

Наше завдання – це налагодження зв'язку між вами (народом) і владою.
Якщо ви хочете змін в країні але не знаєте як саме ви можете це здійснити, ми даємо вам рішення цієї проблеми.
До прикладу ми можемо роз'яснити необхідність тих чи інших дій, створити і подати петицію, а вже тільки ви вирішуєте чи долучитися до підтримки цих змін чи ні.
Успіх реалізації цих змін залежить не від нас, а тільки від вашого рішення.
Ми не вправі вирішувати за вас, що вам робити, як жити і в якій саме країні ви повинні жити – це все ваше рішення, яке залежить лише від вас.
У нас дійсно багато проєктів, які реалізуються не так швидко як нам би хотілося, але це пов'язано з тим , що багато хто вважає що є ось якась організація і хай вона щось так робити. А так це все не працює. І ми знову і знову повинні нагадувати про те, що наше завдання – це досягнути того, щоб народ України мав право на реалізацію своєї влади в своїй країні, адже деякі люди й далі продовжують просто сидіти і чекати якогось "рятівника" звідкись, а не вирішувати проблеми в країні самим.
Наша організація ефективного виконує свою роботу – дає можливість вам самим вирішити проблеми в своїй державі, але чи готові ви виступити і підтримати цю ініціативу, це вже залежить лише від вас самих.

Наша організація й надалі продовжить боротьбу за права наших громадян : й далі будуть акції та петиції, проте їх успіх, успіх всіх змін в країні, залежить тільки від того чи ви їх підтримаєте і ніяк інакше.

Дякуємо всім за увагу!

В наступній статті ми розглянемо історію попередньої петиції та поговоримо про наступну. І ще раз наголошуємо на тому, що продовжуватимемо цю боротьбу, до поки подібна ініціатива не буде реалізована в нашій державі.
Жити в країні без корупції – це право кожного громадянина: право кожного з вас

АНТИКОРУПЦІЙНА ІНІЦІАТИВА АЛЬТЕРНАТИВИ
Можливо ви пам'ятаєте ініційовану нашою організацією петицію в жовтні минулого року.
(Заборонити, на період дії військового стану, запобіжного заходу у вигляді застави для осіб, що були притягнуті до кримінальної відповідальності за корупцію.)
Настав час поговорити трохи про неї: навіщо вона була потрібна та чому не пройшла.

Для початку слід роз'яснити, що таке запобіжний захід у вигляді застави.
Застава — це, за логікою чинного Кримінального процесуального кодексу України (КПК України), другий за обтяжливістю запобіжний захід після тримання під вартою. Окрім того, розмір застави обов'язково визначається при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Для кращого розуміння, як це працює на практиці: корупціонера впіймали призначають для нього тримання під вартою на період розслідування, він вносить заставу й його звільняють з-під варти, тобто він виходить на волю (звісно, що на нього накладаються зобов'язання і тп.). Однак сама сутність проблеми полягає в тому, що вони спочатку накрали грошей, ними ж відкупилися й далі собі ходять на волі й продовжують крутити свої фінансові махінації.
До прикладу гучна справа Ігоря Мазепи. Хто з вас не знає – вже 10 років триває досудове розслідування його справи. І скільки ще воно триватиме невідомо. В січні 2024 року він вийшов під заставу.

Однак не він єдиний. Це не одноразовий випадок, коли корупціонери користуються своїм становищем, щоб продовжувати спокійно ходити собі на волі, а не сидіти під вартою.

І та петиція, що була ініційована "Альтернативою" була спрямована для досягнення хоча б якоїсь справедливості.
В самому тексті петиції було вказана причина її подачі. Зараз, в умовах війни корупціонери й далі продовжують крутити на волі свої схеми з обкраданням нашого народу, і в першу чергу наших захисників. Про відмивання грошей на бруківці та інші випадки, думаємо, ви самі вже чули.
То яка ж була мета в цієї петиції?
І все було дуже просто: її головне завдання було ускладнити процес виходу на волю осіб, що були притягнуті до відповідальності за корупцію під заставу. Тобто залишити їх під вартою й позбавити можливості вільно й непокарано далі обкрадати наш народ, в тому числі в першу чергу наших захисників.
Подібні заходи значно полегшили б становище наших військових. Звісно, це б не вирішило б проблеми корупції, але значну частину цих злочинних актів можна було б в такому випадку примітки, за наявністю подібного законопроекту.
Можливо в подальшому це могло б стати навіть основою розростання подібних ініціатив, що висунули б більшу кількість подібних антикорупційних нормативно-правових актів.
Однак , на жаль, ця ініціатива не змогла набрати достатню кількість підписів.

То чому ж не вийшло ?
І тут теж як не дивно все дуже просто: наше суспільство. Не рідкістю була позиція думок продукована певною частиною нашого народу по типу "Та всеодно нічого не змінити і старатися не треба взагалі" та подібні.
І як в таких умовах вона могла пройти.
Саме тому ми знову і знову закликаємо вас, не бути байдужими до політичної ситуації в нашій державі.
І до поки ви самі не зажадаєте змін в Україні, вони не настануть.

Чи буде ще подібна петиція ?
Звісно ж. За такий період часу ми добре розрослися, знайшли однодумців та союзників і ми не полишимо боротьбу до тих пір, до поки подібні зміни в нашій державі не реалізуються
Ви – народ України, заслуговуєте право на життя в вільній країні без корупції.
Однак для цього ви повинні долучитися до цієї боротьби: всього лише один ваш голос відданий за подібну петицію сьогодні, може зробити так, що зміни в нашій державі почнуться вже завтра.

Тому доєднуйтеся до нас, щоб бути в курсі останніх подій та вчасно дізнатися про наступні петиції

Сьогодні рівно 38 років з моменту аварії на Чорнобильській атомній електростанції.
26 квітня 1986 сталася одна з найбільших в світовій історії техногенна екологічно-гуманітарна катастрофа.
Вічна пам'ять загиблим в наслідок аварії на ЧАЕС та героям, що приймали участь в ліквідації наслідків аварії.
А також ніколи не забудемо те як радянська влада намагалася це приховати та на протязі більше ніж тижня заперечуючи Чорнобильську катастрофу

Відступ України від Конвенції із прав людини, що він означає та причина про яку ніхто не говорить

Велике прохання дочитати до кінця. Ця інформація не просто актуальна, але й надзвичайно важлива для кожного з вас, адже стосується ваших прав та свобод.

Напевно ви вже всі читали новини, чи хоча б чули від своїх знайомих інформацію про те, що Україна тимчасово відступає від Конвенції із прав людини. Відразу ж в соцмережах піднялася буря невдоволення з цього приводу; через це зараз пересічному громадянину може бути дуже складно зрозуміти, що взагалі відбувається.
Тому сьогодні ми вирішили роз'яснити цю ситуацію і просимо вас бути свідомими та сприймати інформацію раціонально.
Спочатку слід звернутися до Основного Закону нашої держави – Конституції. Досі в нашому суспільстві ходить дивна думка, щодо війни, а саме: " Ось в нас воєнний стан, а «стан війни» не оголошений, а одже війни офіційно нема".
Якщо ви не знаєте, як виникли подібні думки та чим відрізняється стан війни від воєнного стану.
Але спершу слід розповісти про те, що конкретно наше суспільство чомусь розуміє під "станом війни" : і під станом війни чомусь люди розуміють офіційне оголошення війни та початок періоду воєнного часу, перехід економіки на "військові рейки", передача влади військовим та багато інших тез, додуманих самим суспільством.
Точно не відомо звідки такі думки виникли в нашого народу та з чого вони витекли, однак і на це питання ми здається знайшли відповідь.
Тепер слід звернутися до нашої Конституції, щоб зрозуміти що таке воєнний стан та стан війни.
В Україні воєнний стан визначається як особливий правовий режим, що вводиться у разі виникнення загрози нападу. Запровадження воєнного стану пропонується РНБО, погоджується Президентом, і затверджується рішенням Верховної Ради України.
Щодо стану війни – то в Конституції та українському законодавстві такого поняття з його визначенням не існує. Дійсно стан війни згадується в конституції, але він є ототожненим з воєнним станом (тобто, це одне й те саме). Зокрема на це вказує й той факт, що більшість положень, які наше суспільство приписує СТАНУ ВІЙНИ, належать саме до ВОЄННОГО СТАНУ.
Так згідно до ст. 64, розділу ІІ Конституції України. : "Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень."
Дійсно , обмеження були ще з запровадження воєнного стану, ще в лютому 2022. Їх перелік буде нижче ⬇️

Однак зараз нас більше цікавить те, що саме розгорілося в соцмережах. Нині люди постять буквально сотні повідомлень та коментарів з невдоволенням рішень про обмеження прав українських громадян, а дехто навіть пише, що це взагалі суперечить конституції. Однак щойно ми з вами вияснили, що якраз Конституцією України такі дії передбачені, так само як і законом "Про правовий режим Воєнного стану". Більше того, про ці обмеження ми знаємо ще з моменту його введення. До прикладу про запровадження комендантської години, чи проведення мітингів та зібрань (а також ін.)
Єдине питання полягає в тому, а через що саме піднялась така інформаційна хвиля, якщо не може йти й мова про неправомірність таких дій ?
І знову-таки все зводиться до політичної необізнаності нашого суспільства. Просто дивує те , як люди спочатку не читають закони, а потім стверджують про їх неправомірність навіть не відкриваючи Конституцію.

Однак слід також згадати не лише незнання законів громадянами. В першу чергу слід згадати, що такої ситуації можна було б уникнути якби в Конституції України були виправлені юридичні помилки: якби замість "стану війни" був вказаний воєнний стан що мається на увазі і як повинно бути , то можна було б уникнути такої проблеми, як та , що дехто досі думає що "стан війни" і воєнний стан це якісь окремі поняття та явища , а не одне й те саме , а через цю неточність в Конституції зараз й досі є люди , що вважають , що в Україні війна не має офіційного статусу( неоголошена).

Нашій державі як мінімум ще з початку повномасштабного наступу варто було б провести інформаційне ознайомлення з поняттям воєнного стану та тим що він з себе представляє і які обмеження несе.
За більше ніж три десятиліття незалежності, можна було б виправити ці похибки в Основному Законі України.
Також хочемо зазначити, що без деяких обмежень можна було б обійтися, до прикладу втручання в особисте та сімейне життя.

В заключення можна сказати одне, правовий режим воєнного стану є юридично закріплений, а ці певні обмеження дійсно відповідають нормам Конституції України.
Тому велике прохання до вас, замість того, щоб просто слухати якихось політично необізнаних блогерів, що не знаючи законів зараз сіють невдоволення і паніку серед таких же необізнаних громадян. Самі сядьте та розберіться в цій ситуації. Перегляньте Конституцію, а краще за все Закон України «Про правовий режим воєнного стану», там вся необхідна для вас інформація.
Якщо у вас виникли якісь питання, то не соромтеся написати їх в коментарі, відповімо всім без виключення

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
ПЕРЕЛІК ОБМЕЖЕНЬ
У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, з 24 лютого 2022 року тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені Конституцією України, а саме:
статтею 30 ("Кожному гарантується недоторканність житла");
статтею 31 ("Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції");
статтею 32 ("Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України");
статтею 33 ("Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом");
статтею 34 ("Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань");
статтею 38 ("Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування");
статтею 39 ("Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування");
статтею 41 ("Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності");
статтею 42 ("Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом");
статтею 43 ("Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується");
статтею 44 ("Ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів");
статтею 53 ("Кожен має право на освіту").

ЗАГАЛЬНЕ НЕГЛАСНЕ ПРАВИЛО МІЖНАРОДНОЇ ПОЛІТИКИ

Не дивлячись на три десятиліття незалежності Україна й досі припускається значних помилок в плані міжнародної політики, які несуть непоправну шкоду нашій державі на політичній арені.
НЕГЛАСНЕ ПРАВИЛО МІЖНАРОДНОЇ ПОЛІТИКИ є чи не одним з найголовніших елементів Політичного Прагматизму, вивчивши який Україна здатна буде розв'язати якщо не всі свої проблеми на міжнародній арені, то принаймні більшість з них.
То що ж це за правило ?
Не дивлячись на складне формування воно є доволі простим.
Можна було б його описати приблизно так : "У держави не має "братніх народів", "дружніх держав" та "друзів" в міжнародній політиці – є лише тимчасові союзники або партнери."
На перший погляд все доволі просто, й можна було б сказати, що навіщо навіть на цьому наголошувати, адже й так все зрозуміло. Однак, на практиці все абсолютно інакше, і це ми можемо побачити по нинішньому стані України. Й досі наша держава продовжує покладатися на інші країни, називаючи їх ледь не братами.
Хибність цього ми можемо побачити й на ситуації з блокадою кордону між нашою державою та Польщею, яку , ми нагадуємо, після початку повномасштабного наступу росії наша держава та суспільство ледь не називала найкращим другом та братнім народом.
Дуже важливо не забувати той факт, що в першу чергу навіть саме звичайне партнерство чи союз між державами є в першу чергу зумовленими інтересами та власною вигодою інших держав , а не України. А коли ця потреба зникає, ми добре бачимо чим це все закінчується на прикладі з тою ж самою Польщею.

Україна вже повинна винести для себе урок, що в першу чергу держава може покладатися лише на власні сили, щоб не стати жертвою інших країн на політичній арені. І в першу чергу їй слід переслідувати власні інтереси.
Звісно ж ми не хочемо сказати, що Україна в колі ворогів і тп.
Держави не завжди знаходяться в так званому "Колі ворогів" , однак впевнено можна сказати, що завжди будь-яка держава точно не знаходиться в колі друзів.

Дорогі друзі!
Сьогодні Україна перебуває в надзвичайно складному становищі та продовжує боронити свою незалежність від держави агресора.
В таких умовах гіршим за війну є лише одне – зрадники!
Не дивлячись на те, що повномасштабне вторгнення триває вже 2 роки (а загалом війна вже 10) в нашому суспільстві залишаються люди, що фанатично чекають "руській мір".
Ці особи ставлять під загрозу життя наших громадян –кожного з вас.
І вони повинні понести гідне покарання за свої злочини.
Саме тому нами була ініційована подача петиції про посилення покарання за державну зраду та колабораційну діяльність.
І ми просимо вас долучитися до її підписання та тим самим допомогти нашій країні. А також просимо вас максимально поширити інформацію про цю петицію.
З текстом петиції ви можете ознайомитися на сайті електронних петицій.
Особи, що брали участь в колабораційній діяльності та зрадили нашу державу повинні нести більш суворіше покарання за свої злочини, лише таким чином можна буде досягнути справедливості та попередити й інші злочини проти нашої країни.
Разом ми здатні змінити нашу країну на краще.

https://petition.president.gov.ua/petition/226180

ВСЯ СУТНІСТЬ ПЕТИЦІЇ
З змістом петиції ви всі вже встигли ознайомитися.
Але що ж вона означає саме для України?
Звісно, окрім того, що посилення покарання за державну зраду та колабораційну діяльність – це справедливі дії по відношенню до осіб, що становлять загрозу для нашої країни ти всіх нас.
В першу чергу слід звернути увагу на те, що ці зміни спрямовані на час після війни. Рано чи пізно в якійсь з форм сценаріїв війна таки закінчиться, але загроза з боку росії нікуди не подінеться. Напевно ви пам'ятаєте перші дні повномасштабного нападу і те , що значна частина успіхів ворога була пов'язана саме з діяльністю осіб, які передавали росіянам інформацію, наводили ракети, ставили мітки та ін.
І в мирний час всеодно будуть такі люди, і саме тому посилення покарання за державну зраду стає дуже актуальним в таких реаліях, в першу чергу через запобіжний фактор : знаючи про те, що їм за такі дії буде загрожувати позбавлення волі на строк ледь не в пів власного життя, вони тричі подумають чи вчиняти їм такі дії чи ні; а це в свою чергу дозволить нашій країні значно полегшити свою інформаційну та оборонну безпеку.
Не менш важливим є й частина про пожиттєве позбавлення особам що брали участь в колабораційній діяльності брати участь у політичній діяльності.
Зараз передбачено позбавлення права їм займатися політичною та іншими подібними видами діяльності на 15 років. Умовно після кінця цього терміну якийсь проросійський громадський діяч й далі зможе продовжити свою проросійську діяльність. А нововведення позбавить їх цієї можливості аж до кінця їхнього життя.
Однак все це у разі, якщо петиція отримає необхідну кількість підписів для розгляду.
Але що ж вона означає для нашої країни вже зараз?
І після її публікації уже з'явилися люди, що починають її критикувати, навіть не стільки її, скільки владу. Починають вигадувати собі лишнє трактування, якісь вигадані негативні наслідки та ін.
Зараз вона є прямою можливістю нашого народу сказати владі чого він хоче, показати те , що і народ є влада.
А ті люди , які відмовилися її підписувати апелюючи тим , що влада ніби їх ні в що не ставить: тобто буквально замість того щоб показати, що наш народ не якась там "тряпка" (як в росії), з якою можна поводитися як влада захоче – самі ж наш народ на це і перетворюють.
Ми вже колись робили пост про те, що люди які вселяють в наш народ думку що він нічого не вирішує – це найстрашніші зрадники нашого народу, які не роблять нічого, окрім того що паралізують відстоювання нашим суспільством свого права на народовладдя.
Тому ми ще раз просимо вас, не дозволяти їх наративам впливати на прийняття ваших рішень, а також максимально поширити інформацію про цю петицію, адже зміни в нашій країні залежать виключно від вас.
Дякуємо всім вам, тим хто бореться за право українського народу на владу в своїй же країні.

https://petition.president.gov.ua/petition/226180

ПОЛІТИЧНИЙ ПРАГМАТИЗМ. ПОРІВНЯННЯ З ІДЕОЛОГІЧНИМИ КОНЦЕПЦІЯМИ (Частина І)
В інших публікаціях, а також у програмі АЛЬТЕРНАТИВИ ви вже могли ознайомитися з тим, що таке Політичний Прагматизм. Сьогодні пропонуємо вам розглянути його на порівнянні з іншими ідеологіями.
Також ми підкреслювали те, що сам по собі Політичний Прагматизм не є ідеологією, а являє собою спосіб організації суспільства та реалізацію ним політичних рішень (тобто є підходом до політики).
Однак, які ж відмінності між ним та ідеологій окрім цього.

І перша відмінність яка стає одразу помітна при порівнянні – це сама система взаємозв'язків між державою, владою та народом (суспільством), що лежить в самій сутності політики.
Так, до прикладу, у більшості ідеологій (якщо не всіх) держава розглядається, як якась окрема структура, що надає щось народу: права, можливості ресурси для існування та ін. Керується ця структура політиками, які отримують свої посади та статус в державі шляхом обіцянки розв'язати проблеми народу, які його турбують.

Політичний Прагматизм натомість заперечує подібний порядок речей, для нього немає гіршого явища ніж вибори, на яких народ обирає політиків за обіцянки подолати корупцію, зробити нормальні дороги, покращити рівень життя – це все, що підноситься ними ніби "подарунок", а для Політичного Прагматизму ці тези – це не питання вибору, це те на що народ (суспільство) і так повинен мати безумовне право.
А тепер зловіть себе на думці настільки абсурдною є ситуація, коли те що і так повинно належати вам по праву – відсутність корупції, нормальні дороги, медицина, гідні зарплати та ін., під обгорткою подарунку хтось підносить хтось , в обмін на власне високе положення в суспільстві та країні.

Відповідно до Політичного Прагматизму, будь-який політик виступає просто звичайним інструментом, для здійснення народом своєї влади, саме влади народу, а не власної. В правовому ж становищі він не відрізняється нічим від звичайного громадянина; а привілеї, якими вони наділені в інших моделях взаємозв'язків між державою, політиками та народом (суспільством) розглядаються як нонсенс для Політичного Прагматизму.
Центральне ж місце в цій системі відіграє сам народ – саме він є єдиним повноправним джерелом влади та носієм суверенітету держави.

Тепер слід поглянути на те як інші ідеології сприймають державу.
І спочатку ж треба відзначити те, що для більшості ідеологій характерний пошук тої самої моделі держави, тобто в більшості випадків вони опираються не на реалізм та розуміння держави чим вона є насправді, а на власні ідеологічні погляди.
Під моделями держави необхідно розуміти основні її різновиди, що різняться типом устрою суспільства і політико-ідеологічною основою, на яких вона базується.
Для інших ідеологій характерний саме пошук цієї самої держави, тої якою вона повинна бути.
Для Політичного Прагматизму характерно ж дослідження самого ж явища держави та її дослідження, й для нього те що таке держава не є секретом. Політичний Прагматизм може прослідкувати історичні причини, наслідками яких і стало виникнення держави.
Це і є ще однією відмінністю Політичного Прагматизму – не перетворення держави на якийсь відірваний від народу суб'єкт політики, що співіснує окремо, як іншими ідеологіями, а сприйняття її такою якою вона є : особливою формою організації суспільства – єдиної можливої (правильної, якщо комусь легше сприймати таке визначення) моделі держави.
В інших статтях ми вже зачіпляли тему виникнення держав та ролі Політичного Прагматизму в їх виникненні.
Що треба розуміти під поняттям "Стала Модель Держави", про яку згадувалося вище: під сталою моделлю держави розуміється та сама її первинна сутність та ідея, довкола який й існує Політичний Прагматизм – так, можна виділити її риси:
◽Є вищою формою організації суспільства;
◽Забезпечує регулювання взаємовідносин між різними групами в суспільстві;
◽Виконує захисні функції;
◽Надає рівні права та можливості для свого населення;
◽ Слугує інструментом забезпечення власних громадян необхідними умовами для існування, а також здійснення (реалізації) своєї влади – влади народу;

Звісно, хтось може сказати, що існують різні держави – хоча на справді всі держави в своїй сутності є однаковими, різними є лише режими, а точніше суспільства, адже тільки від його діяльності й залежить діяльність самої держави.

Тому можна впевнено сказати, що Політичний Прагматизм в своїй діяльності основною метою має наближення нинішньої моделі держави до тієї самої сталої моделі.
Сама ж держава для Політичного Прагматизму є інструментом забезпечення її населення добробутом та можливістю вільно функціонувати в її рамках для реалізації власної влади (влади народу).

Підсумовуючи все вище описане – Політичний Прагматизм від інших ідеологій відрізняється тим, що народ (суспільство) займає в політичній системі центральне місце, воно організовує органи влади,
Держава ж є просто територією на якій народ організовує свої інститути влади та чинником забезпечення порядку і єдності в суспільстві.
Здійснює створення цих інститутів влади та їх функціонування сам народ, використовуючи інструментами реалізації своєї влади – політиків.

Саме тому ми неодноразово наголошуємо на тому, що проблеми України залежать лише від нашого народу. Наша держава, як і будь-яка інша, не є якоюсь поганою, тому що вона не має жодних якихось намірів, міркувань чи бажань (вона не якась жива особистість, що спить і бачить як і ще можна погіршити ваше становище) – це просто територія на якій Ви організовуєте свою владу. Проблеми в країні – це наслідок низької політичної обізнаності наших громадян, що не змогли нормально організувати владу на цій території; некомпетентні політики – це теж наслідок того, що народ сам не бажав займатися організацією влади (тобто дозволив інструментам, якими повинен був би сам здійснювати всю політичну діяльність в державі, вийти з під контролю та стати окремим суб'єктом, що може робити те що їм вздумається).
І ці проблеми будуть тривати до тих пір, до поки наш народ сам не почне розуміти власну провину за те що відбувається та не почне забезпечувати функціонування всієї держави так, як і повинно бути.
А на даний момент ми можемо бачити до чого призвело халатне ставлення до моделі взаємовідносин між народом, політиками та державою: до того , що наше суспільство почало виокремлювати це в абсолютно окремі й непов'язані між собою суб'єкти, а потім звинувачує їх у своїх проблемах.

І Політичний Прагматизм повинен стати тим самим, що знову допоможе зв'язати всі ці 3 елементи політичної влади та встановити сталу модель держави

ПОЛІТИЧНИЙ ПРАГМАТИЗМ. ПОРІВНЯННЯ З ІДЕОЛОГІЧНИМИ КОНЦЕПЦІЯМИ (Частина ІІ)

Ще одинією важливою відмінністю між Політичним Прагматизмом та іншими ідеологіями є антипопулізм.
В інших статтях ми також вже зачіпляли проблему популізму та сьогодні більш детально розглянемо цю тему, а також зачепимо подібні та пов'язані з ним терміни, такі як утопізм.
То що ж таке популізм та як його визначити, а також що таке утопізм і яке місце він займає при пупулістській доктрині?
Популізм насправді є надзвичайно поширеним явищем, що сягає своїм корінням сивої давнини. Він виник з необхідності та бажання політичної еліти використовувати його для маніпулювання суспільством. Не дивлячись на всі історичні перипетії подій, він дійшов до нас практично не змінним. То що ж це таке ?
Популізм – це політика або риторика, яка апелює до простих народних мас, їхніх надій, страхів, незадоволення життям, і ґрунтується на протиставленні інтересів широких мас населення інтересам еліти.
Знайомо, чи не так ?
Згадайте лише будь-які вибори чи дебати, байдуже які : міські, на державному рівні чи просто на конференція – всі політики кричать з трибун про покращення добробуту українців та боротьбу з корупцією, і всі корумповані, лише він той самий чесний і не підкупний. Ось яскравий приклад популістської риторики, вона також може різнитися, бо стосується не лише теми корупції. Часто вони також можуть зачепити теми національного, релігійного чи іншого характеру, питання, на яких легко набити собі рейтинг за рахунок довірливого населення.
Більш вищим рівнем популізму є утопізм.
Утопія – це абстрактна модель ідеальної соціальної системи та держави, що відповідає уявленням про гармонію людини й суспільства.
Прикладом популістської риторики спрямованої на досягнення створення утопії більш відомої українському народу була комуністична влада, що використовувала її для досягнення побудови комунізму – світу де нібито повинна була існувати модель суспільства де всі були однаковими та отримували самі від себе все необхідне для ідеального життя без грошей та держави.
Нинішні утопічні ідеї також проглядаються у речах політиків, та передбачають здебільшого покращення рівня життя суспільства і досягнення якоїсь "справедливості".

Саме цим і відрізняється Політичний Прагматизм від інших ідеологій, а саме своїм протиставленням популізму та утопізму.
Політичний Прагматизм не пропагує створення ідеальної держави, а конкретно ставить своєю метою повернення первинної форми держави та політичної системи.
Він не використовує популістичні гасла про те, що суспільство в нас чудове, але ці жахливі корупціонери та старі політики все нам псують – будучи єдиною проблемою України.
Політичний Прагматизм намагається звернутися саме до необхідності змін в самому суспільстві, бо для нього, як і для "Сталої моделі держави" саме суспільство є осердям політичної системи. Для нього суспільство є тим самим єдиним суб'єктом політичної системи яке є носієм політичної влади, а держава не більше ніж просто територією на якій діять політичні інститути які формуються самим народом.
Він не виступає за побудову "ідеальної держави", а намагається донести думку про те, що в проблемах суспільства винно в першу чергу воно само, а не уявний ворог яким політики намагаються відвести увагу народу від того, що політична система діє не так як повинна була б діяти.
Антиутопізм та антипопулізм є невід'ємним елементом Політичного Прагматизму, оскільки сам він в своїй сутності має елементи раціоналізму та прагматизму. І як свою мету він ставить повернення суспільству (народу) того самого статусу, що передбачає стала модель держави та політичної системи – єдиного можливого носія влади та головним суб'єктом політики, а самих політиків знову перетворити на звичайні інструменти реалізації цієї самої влади народу – якому вони й повинні бути.
Але все ж таки ці зміни залежать від самої готовності суспільства вирішувати свої проблеми, бо лише від цієї самої готовності й залежить майбутнє нашого народу

ПОЛІТИЧНИЙ ПРАГМАТИЗМ. ПОРІВНЯННЯ З ІДЕОЛОГІЧНИМИ КОНЦЕПЦІЯМИ (Частина ІІІ)

Прагнення до формування громадянського суспільства та соціальної держави.
Створення громадянського суспільства та соціальної держави – це не якийсь окремий пункт в політичній програмі чи якась умова, як в інших ідеологіях, для Політичного Прагматизму це є його невід'ємною рисою.
Вже були раніше публікації на ці теми. Хто не пам'ятає цих визначень, то :

Громадянське суспільство – суспільство, в основі якого лежить розгалужена мережа незалежних від держави інституцій, об’єднань та організацій, створених самими громадянами для виявлення й здійснення різних громадських ініціатив, задоволення своїх суспільних потреб та обстоювання колективних інтересів;

Соціальна держава – держава що займається забезпечення своїх громадян та бере на себе гарантію задоволення їх потреб та створення гідних умов життя для свого населення;

Громадське суспільство – це саме та модель суспільства, про яку йшлося недавно в наших попередніх публікаціях, про сталу модель держави та політичної системи, в яких розповідалося про те, що саме народ є осердям та головним суб'єктом політики. Відповідь його побудова здатна буде розв'язати значну кількість проблем, які існують в нашій країні. Саме тому наше об'єднання "Альтернатива" займається просвітницькою діяльністю в сфері створення в Україні громадського суспільства – неодноразово піднімаючи тему того, що сам народ винен у своїх проблемах, а якщо він хоче їх вирішити то суспільство повинно прокинутись та почати виборювати те що належить йому по праву.
Саме про те, що належить йому по праву здебільшого й буде сьогоднішня стаття.
І саме тому слід звернутися до поняття соціальної держави.
Її окремі ознаки чи те що вона в собі несе, напевно всім добре й відомі : гідні зарплати, високі пенсії та соціальні виплати, безкоштовна та якісна медицина, освіта, відремонтовані та рівні дороги, прибрані тротуари та багато чого іншого, що підноситься найчастіше перед виборами як обіцянки політики, щоб їх обрали.
Якщо ж об'єднати все вище перераховане, то все це можна об'єднати в одне поняття – соціальна держава.
Для Політичного Прагматизму соціальна держава не є якимось окремим пунктом, як приписом у деяких інших ідеологій – соціальна держава лежить в самій сутності Політичного Прагматизму, тобто є його невід'ємною частиною.
Перехід держави та суспільства до Політичного Прагматизму вже автоматично означає початок побудови соціальної держави. І це випливає не лише від дій послідовників Політичного Прагматизму, але в основному через сприйняття своєрідного порядку речей, встановленого здебільшого забезпеченням сталої моделі держави та політичної системи.
Для політичного прагматика є не прийнятним подання якихось благ народу ніби "подарунку" від умовного політика, оскільки в розумінні Політичного Прагматизму, соціальна держава з усіма її рисами є тим, що народ і так повинен мати по праву.
Тому будь-яка ідеологія, що хоча б трохи розмежовує від народу те, на що він має безумовне право, підносячи ці блага як щось, що народу хтось підносить – вороже сприймаються політичними прагматиками.
Самою важливою рисою, за якою можна розрізнити Політичний Прагматизм – це його основне правило прийняття рішень.
Звісно багато хто з політичних сил може заявити про логічність та прагматизм у своїй діяльності, однак насправді сказати чи спробувати видати свою політичну діяльність за логічність не так і легко. Однак якщо навіть так ви не знаєте чи належить та чи інша політична сила приналежна до Політичного Прагматизму, то існує одне основне правило за яким ви легко можете відрізнити його від інших ідеологій.
І це основне правило заключається у факторі загальної необхідності : як вже було сказано раніше, Політичний Прагматизм заточений під забезпечення нормального функціонування держави та суспільства, забезпечуючи його всім необхідним для реалізації ними своїх функцій. Саме цей фактор необхідності лежить в основі всіх рішень, які приймають політичні прагматики.

Саме тому, до прикладу, Політичний Прагматизм і стверджує, що соціальна держава та її риси – це те, що народ повинен мати по право, адже такий порядок речей дозволить збудувати міцну та процвітаючу країну.
Однак це вже залежить в першу чергу від готовності суспільства відстояти те, що належать йому по праву

ПЕРЕВАГИ ПОЛІТИЧНОГО ПРАГМАТИЗМУ НА ПРИКЛАДІ ПОДОЛАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ КРИЗИ В УКРАЇНІ . ПОЛІТИЧНИЙ ПРАГМАТИЗМ. ПОРІВНЯННЯ З ІДЕОЛОГІЧНИМИ КОНЦЕПЦІЯМИ (Частина IV)

Ті хто вже довгий час на нашому каналі вже можуть приблизно зрозуміти етапи подолання політичної кризи в Україні, за планом який пропонує Політичний Прагматизм. Сьогодні ми підведемо загальний підсумок про те, як можна вирішити проблеми в Україні, а точніше про етапи які повинні пройти наше суспільство і країна, щоб в Україні були встановлені стала модель держави та політичної системи.
Наш народ вже довго годували обіцянками про зміни, яких так і немає. А чому ? І саме сьогодні ми дамо відповідь на питання. Ця стаття стане останньою частиною про відмінності Політичного Прагматизму від інших ідеологій; для зручності вона буде розділена теж на 2 частини : в першій – ви зможете прочитати про дії яких треба вжити, щоб виправити ситуацію в Україні, а у другій – яким саме чином можна це буде зробити та яку роль в цьому відіграє Політичний Прагматизм та "Альтернатива".

І почати варто з того, що саме ми називаємо політичною кризою в Україні. Ми вже описували це в програмі організації. Умовно нею ми називаємо низку важливих питань та проблем, що в силу навіть тривалого часу ( більше 30 років) не були вирішені : до них належать корупція, проблеми захисту, політичного статусу на міжнародному рівні, значні проблеми з підтримкою освіти та науки, а також цілий ряд інших проблем спровокованих тим, що в Україні відсутня стала модель держави та політичної системи. В загальному всі ці проблеми можна назвати затяжною політичною кризою, яка виникла за відсутності сталої моделі держави та політичної системи – а простіше: через низьку громадянську активність нашого суспільства, що не бралося вирішувати ці проблеми, а також валило відповідальність за свою країну на якихось умовних політиків з надією що вони будуть вирішувати ці проблеми.
Про сталу модель держави та політичної системи ми вже говорили неодноразово, тому лише позначимо її спрощеним трактування як: політична система, в якій народ є не номінальним , а дійсним єдиним джерелом влади та єдиним домінуючим суб'єктом цієї системи, що здійснює все її функціонування без впливу інших суб'єктів політики, використовуючи їх як "інструмент" для реалізації та здійснення власної волі.

Для того, щоб в Україні була збудована стала модель держави та політичної системи необхідні будуть наступні дії, саме з боку нашого суспільства.
Перш за все слід розуміти, що для початку змін необхідний буде прихід до влади нової політичної еліти. Якщо ви не знаєте визначення, що таке політична еліта, то це внутрішньо-єдина соціальна сукупність осіб, яка складає меншість, але виступає суб'єктом підготовки та прийняття важливих стратегічних рішень у сфері політики (політики: депутати, чиновники, міністри тд.). Нова політична еліта – це група нових політиків, що заміняють на посадах старих. Такі перехідні етапи є невід'ємною складовою розвитку держави, адже політична система за довготривалий час перебування без нових людей при владі починає обростати черезмірною бюрократією, що в кінцевому результаті виливається в корупцію (саме з цим стикнулася Україна). Нова політична еліта буде спрощувати бюрократичні процеси, що дозволить прийняти цілу низку заходів, щодо подолання корупції, а найголовніше що вони будуть вже більш діячі ніж за умов посиленої бюрократія як зараз; також спрощення бюрократії дозволить набагато простіше проводити зміни та функціонувати державним і місцевими органам управління, а це в свою чергу призведе до помітного покращення становища в Україні та матиме позитивний характер для всього суспільства.
Однак слід думати, що треба нова політична еліта для цього, оскільки існує ризик того, що стара політична еліта просто замінить себе на нову, а одже нічого не зміниться, якщо вони просто виховають нове покоління політиків собі на заміну, тому саме наше суспільство повинно зайнятися формуванням нової політичної еліти та підтримувати створену ним же ж самим низку нових політичних партій, організацій та тп.

Якщо суспільство приведе до влади необхідних для нього людей, то тільки в такому випадку воно може розраховувати на позитивні зміни в своїй країні. І тут вже з'являється необхідність в громадському суспільстві. Треба розуміти, що нова прогресивна та відповідальна політична еліта не виникає з пустого місця. Вони являють собою цілі групи нових політичних об'єднань з суспільства. А у випадку наявності недіючого та байдужого суспільства вони просто не можуть виникнути. Саме тому є необхідність у формуванні громадянського суспільства, адже лише за умови його існування стає можливим виникнення нових політичних партій, організацій, рухів, а воно й займається їх постійною підтримкою та стимулом до росту і розвитку.
Так ми підійшли до необхідності у формуванні громадянського суспільства, яке також не виникає з порожнього місця, а є наслідком діяльності окремих осіб чи організацій, що займаються політичним просвітництвом. Проблемою переходу простого необізнаного в сфері політики і політичних процесів суспільства до активного громадського суспільства є якраз відсутність політичного просвітництва. Та заключається в тому, що з суспільством потрібно працювати, до нього потрібно донести необхідність тих чи інших дій, для того щоб в країні почалися зміни, а найголовніше, до нього необхідно донести ідею про те, що саме народ і є влада.

Підсумовуючи все, можна впевнено сказати, що ціллю Політичного Прагматизму є встановлення сталої моделі держави та політичної системи, що відбудеться за умови формування нової політичної еліти, для виникнення якої необхідне громадянське суспільство, що в свою чергу є наслідком довготривалої роботи з суспільством різних організацій, що діють для політичного просвітництва.
В наступній статті будуть розписані більш детально всі ці етапи, а також роль в них "Альтернативи", а також нашого союзника – організації "Гільйотина", також в ній ви зможете дізнатися більше конкретно про наші організації та нашу діяльність та те, як кожен з вас може долучитися до змін в політичному житті своєї країни.
На останок можна сказати, що відмінністю Політичного Прагматизму від інших ідеологій є структурований підхід до розв'язання проблеми не лише в плані наслідків, але й самого її джерела, і саме вивчення і раціональний підхід до їх розв'язання відрізняє його від інших ідеологій

Священик московського патріархату. Якщо ще хтось сумнівається в колабораційній діяльності даної структури, то ось вам яскравий приклад того, що в голові у цих людей. Також нагадуємо, що зараз на сайті петицій є одна, що стосується посилення покарання за державну зраду та колабораційну діяльність.
На відео Геннадій Шкіль і лише задумайтеся над тим скільки він прожив в Україні до окупації та скільки встиг натворити і скільки ще таких як він в Україні.
Посилання на петицію:

https://petition.president.gov.ua/petition/226180