Трактор у подарунок для фермерів!
19 червня під час Всеукраїнського Дня Фермера 2026 серед зареєстрованих учасників розіграють новий трактор SPIKE TK604 2026 року випуску.⠀
Спонсорами розіграшу є компанія AgroKar - український виробник сучасної сільгосптехніки та компанія Zemlerob - сервіс польових та лабораторних досліджень. ⠀
Взяти участь можуть аграрії, які зареєстровані як ФОП або юридична особа та здійснюють діяльність з вирощування агрокультур на території України.⠀
Ознайомитись з умовами участі та іншими деталями, можна на сторінці @agroshow.ua⠀
Реєстрація учасників на розіграш триватиме з 10:00 год. 22 травня до 15:00 год. 19 червня.
Переможця оберуть 19 червня о 16:30 на головній сцені Всеукраїнського Дня Фермера.
19 червня під час Всеукраїнського Дня Фермера 2026 серед зареєстрованих учасників розіграють новий трактор SPIKE TK604 2026 року випуску.⠀
Спонсорами розіграшу є компанія AgroKar - український виробник сучасної сільгосптехніки та компанія Zemlerob - сервіс польових та лабораторних досліджень. ⠀
Взяти участь можуть аграрії, які зареєстровані як ФОП або юридична особа та здійснюють діяльність з вирощування агрокультур на території України.⠀
Ознайомитись з умовами участі та іншими деталями, можна на сторінці @agroshow.ua⠀
Реєстрація учасників на розіграш триватиме з 10:00 год. 22 травня до 15:00 год. 19 червня.
Переможця оберуть 19 червня о 16:30 на головній сцені Всеукраїнського Дня Фермера.
Як знайти баланс між виживанням та розвитком?
Запрошуємо до відвертого діалогу під час ключового дискусійного раунду за участю лідерів ринку та провідних експертів: "«Молочний шторм» та нова архітектура галузі: як вистояти та перемогти?"
Коли: 11 червня (День 1 Молочного конгресу)
Локація: секція для власників, управлінців та інвесторів молочного бізнесу
Ключові питання експертної дискусії:
* Справедлива ціна та виживання: Наскільки життєздатною для галузі є ставка переробників на конкурентність через зниження ціни на молоко-сировину до 30% нижче за середню в ЄС?
* Ферма VS Завод: Які механізми здатні зупинити конфронтацію, сформувати довіру та перевести ринок до моделі стратегічного партнерства?
* Універсальний баланс: Чи можливо в нинішніх реаліях одночасно забезпечити прибутковість МТФ, конкурентність переробки та доступну ціну для українського споживача?
* Сирне імпортозаміщення: Які реальні шляхи успішної конкуренції з європейським сиром на внутрішньому ринку?
* Експортна перезагрузка: Чи потрібна Україні нова продуктова стратегія та які міжнародні програми й ініціативи допоможуть посилити наші позиції у світі найближчими роками?
Топ-спікери дискусії:
* Олена Акулова, директорка із сировини ТОВ «Лакталіс Україна»
* Олена Бідна, директорка із сировини ТОВ «Люсторф»
* Віктор Кордубан, генеральний директор БІАГР
* Тетяна Дмитрик, ММК «Глобино»
* Ольга Долінська, начальниця відділу аналітики та стратегії ДУ «Офіс з розвитку підприємництва та експорту»
* Вадим Чагаровський, голова Спілки молочних підприємств України.
Запрошуємо до відвертого діалогу під час ключового дискусійного раунду за участю лідерів ринку та провідних експертів: "«Молочний шторм» та нова архітектура галузі: як вистояти та перемогти?"
Коли: 11 червня (День 1 Молочного конгресу)
Локація: секція для власників, управлінців та інвесторів молочного бізнесу
Ключові питання експертної дискусії:
* Справедлива ціна та виживання: Наскільки життєздатною для галузі є ставка переробників на конкурентність через зниження ціни на молоко-сировину до 30% нижче за середню в ЄС?
* Ферма VS Завод: Які механізми здатні зупинити конфронтацію, сформувати довіру та перевести ринок до моделі стратегічного партнерства?
* Універсальний баланс: Чи можливо в нинішніх реаліях одночасно забезпечити прибутковість МТФ, конкурентність переробки та доступну ціну для українського споживача?
* Сирне імпортозаміщення: Які реальні шляхи успішної конкуренції з європейським сиром на внутрішньому ринку?
* Експортна перезагрузка: Чи потрібна Україні нова продуктова стратегія та які міжнародні програми й ініціативи допоможуть посилити наші позиції у світі найближчими роками?
Топ-спікери дискусії:
* Олена Акулова, директорка із сировини ТОВ «Лакталіс Україна»
* Олена Бідна, директорка із сировини ТОВ «Люсторф»
* Віктор Кордубан, генеральний директор БІАГР
* Тетяна Дмитрик, ММК «Глобино»
* Ольга Долінська, начальниця відділу аналітики та стратегії ДУ «Офіс з розвитку підприємництва та експорту»
* Вадим Чагаровський, голова Спілки молочних підприємств України.
Львівщина стає новим центром аграрних можливостей!
24–25 червня 2026 року в селі Холодновідка відбудеться День Поля «АГРО ЛЬВІВ» — масштабна аграрна подія, яка об'єднає на одному майданчику все необхідне для сучасного агробізнесу:
* Техніка в роботі та демонстраційні покази
* Насіння, добрива та засоби захисту рослин
* Рішення точного землеробства
* Банки, лізинг, грантові програми та кредити 5-7-9%
* Інфраструктура, переробка та логістика
* Нові партнерства та ділові контакти
«АГРО ЛЬВІВ» — це місце, де аграрії знаходять рішення для розвитку господарства, тестують технології, спілкуються з провідними компаніями та планують майбутній сезон.
Особливо приємно, що традиційною частиною заходу стане благодійна лотерея, а всі зібрані кошти будуть передані на потреби ЗСУ 🇺🇦
24–25 червня 2026, с. Холодновідка, Львівська область
Реєстрація: agroexpo.lviv.ua
До зустрічі на Дні Поля «АГРО ЛЬВІВ» 2026!
24–25 червня 2026 року в селі Холодновідка відбудеться День Поля «АГРО ЛЬВІВ» — масштабна аграрна подія, яка об'єднає на одному майданчику все необхідне для сучасного агробізнесу:
* Техніка в роботі та демонстраційні покази
* Насіння, добрива та засоби захисту рослин
* Рішення точного землеробства
* Банки, лізинг, грантові програми та кредити 5-7-9%
* Інфраструктура, переробка та логістика
* Нові партнерства та ділові контакти
«АГРО ЛЬВІВ» — це місце, де аграрії знаходять рішення для розвитку господарства, тестують технології, спілкуються з провідними компаніями та планують майбутній сезон.
Особливо приємно, що традиційною частиною заходу стане благодійна лотерея, а всі зібрані кошти будуть передані на потреби ЗСУ 🇺🇦
24–25 червня 2026, с. Холодновідка, Львівська область
Реєстрація: agroexpo.lviv.ua
До зустрічі на Дні Поля «АГРО ЛЬВІВ» 2026!
ФАО та Норвегія нададуть 1,1 млн доларів США фермерам Чернігівської та Дніпропетровської областей
Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) спільно з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України та за фінансової підтримки уряду Норвегії запускає нову програму підтримки через Державний аграрний реєстр (ДАР), щоб допомогти малим сільськогосподарським виробникам Чернігівської та Дніпропетровської областей підготуватися до майбутньої осінньої посівної кампанії. Програма покликана підтримати фермерів, які продовжують виробляти продовольство попри вплив війни та потребують своєчасного доступу до необхідних ресурсів для ведення господарської діяльності.
У межах програми 550 агровиробників – 275 у Чернігівській області та 275 у Дніпропетровській області – отримають ваучери на суму 2 000 доларів США кожен у гривневому еквіваленті. Ваучери можна буде використати для придбання високоякісного насіння та мінеральних добрив, необхідних для осінньої посівної кампанії. Така підтримка допоможе фермерам зберегти виробництво, підвищити стійкість своїх господарств і зробити внесок у забезпечення продовольством місцевих громад.
Програма орієнтована на малих сільськогосподарських виробників Чернігівської та Дніпропетровської областей, які обробляють від 10 до 150 гектарів офіційно зареєстрованих сільськогосподарських угідь. Подати заявку можуть фермери, фізичні особи-підприємці та юридичні особи, зареєстровані в Державному аграрному реєстрі. Особливий пріоритет надаватиметься фермерським господарствам, очолюваним жінками, з огляду на їхню важливу роль у підтримці агровиробництва та засобів до існування в сільській місцевості.
Подати заявку можна через особистий кабінет у Державному аграрному реєстрі до 29 червня 2026 року. Від однієї юридичної особи або фізичної особи-підприємця приймається лише одна заявка. Власники декількох господарств зможуть отримати лише один ваучер у межах програми.
Агровиробники, які вже отримували аналогічну підтримку від ФАО у 2026 році, не можуть взяти участь у програмі. Це дозволить спрямувати наявні ресурси тим фермерам, які ще не користувалися подібною допомогою та потребують підтримки для підготовки до наступного посівного сезону.
Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) спільно з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України та за фінансової підтримки уряду Норвегії запускає нову програму підтримки через Державний аграрний реєстр (ДАР), щоб допомогти малим сільськогосподарським виробникам Чернігівської та Дніпропетровської областей підготуватися до майбутньої осінньої посівної кампанії. Програма покликана підтримати фермерів, які продовжують виробляти продовольство попри вплив війни та потребують своєчасного доступу до необхідних ресурсів для ведення господарської діяльності.
У межах програми 550 агровиробників – 275 у Чернігівській області та 275 у Дніпропетровській області – отримають ваучери на суму 2 000 доларів США кожен у гривневому еквіваленті. Ваучери можна буде використати для придбання високоякісного насіння та мінеральних добрив, необхідних для осінньої посівної кампанії. Така підтримка допоможе фермерам зберегти виробництво, підвищити стійкість своїх господарств і зробити внесок у забезпечення продовольством місцевих громад.
Програма орієнтована на малих сільськогосподарських виробників Чернігівської та Дніпропетровської областей, які обробляють від 10 до 150 гектарів офіційно зареєстрованих сільськогосподарських угідь. Подати заявку можуть фермери, фізичні особи-підприємці та юридичні особи, зареєстровані в Державному аграрному реєстрі. Особливий пріоритет надаватиметься фермерським господарствам, очолюваним жінками, з огляду на їхню важливу роль у підтримці агровиробництва та засобів до існування в сільській місцевості.
Подати заявку можна через особистий кабінет у Державному аграрному реєстрі до 29 червня 2026 року. Від однієї юридичної особи або фізичної особи-підприємця приймається лише одна заявка. Власники декількох господарств зможуть отримати лише один ваучер у межах програми.
Агровиробники, які вже отримували аналогічну підтримку від ФАО у 2026 році, не можуть взяти участь у програмі. Це дозволить спрямувати наявні ресурси тим фермерам, які ще не користувалися подібною допомогою та потребують підтримки для підготовки до наступного посівного сезону.
За час повномасштабної війни аграрії — учасники Всеукраїнської Аграрної Ради передали Силам оборони України 3000 одиниць транспорту та спеціальної техніки вартістю понад 1 млрд грн. Але ця цифра говорить не лише про допомогу армії, а й про те, як змінилася роль аграрного бізнесу в Україні.
3000 одиниць транспорту та спеціальної техніки вартістю понад 1 мільярд гривень. Саме такий внесок зробили для українського війська аграрії — учасники ВАР за час повномасштабної війни. За цією цифрою стоять 1400 агровиробників з усієї країни — фермерські господарства, сімейні ферми та аграрні підприємства, які разом обробляють понад 3,5 млн гектарів землі. Поки одні їхні працівники боронили Україну зі зброєю в руках, інші продовжували працювати в полі, підтримувати громади та допомагати війську.
Найбільшу частину переданої техніки становлять пікапи, автобуси та мікроавтобуси — транспорт, без якого сьогодні неможливо уявити роботу більшості бойових підрозділів. Водночас потреби фронту значно ширші. Саме тому аграрії передавали не лише автомобілі для перевезення особового складу, а й вантажівки, паливозаправники, причепи, лафети, автомобілі швидкої допомоги та іншу спеціалізовану техніку.
За кожною переданою одиницею техніки стоїть окреме рішення допомогти. Це ресурси, які могли бути спрямовані на розвиток господарств, модернізацію виробництва чи оновлення власної техніки. Натомість вони були вкладені у те, без чого сьогодні
«На фронті автомобіль — це не просто транспорт. Це можливість швидко доставити боєкомплект, евакуювати поранених, підвезти людей на позиції чи виконати бойове завдання. Машини працюють щодня в дуже складних умовах і постійно потребують заміни. Ми особливо цінуємо підтримку аграріїв, адже вони не лише забезпечують продовольчу безпеку країни, а й допомагають військовим ефективніше виконувати свою роботу та зберігати життя побратимів», — зазначають у Силах оборони України.
Для аграрної спільноти ця допомога ніколи не була абстрактною. Прямі втрати агросектору країни внаслідок повномасштабної війни перевищили $11 млрд, а загальні втрати оцінюються більш ніж у $90 млрд.
«У співпраці з фондом «Збережи Україну!» була організована системна передача автомобілів для підрозділів Сил оборони України. Те, що починалося як реакція на надзвичайні обставини перших місяців війни, згодом перетворилося на одну з найбільших системних програм підтримки військових транспортом з боку українського бізнесу», - розповів очільник ВАР Андрій Дикун.
Найбільше техніки з 2022 року отримали підрозділи Десантно-штурмових військ, Військово-Морських Сил України, Національної гвардії України, а також військові 9-го та 10-го армійських корпусів.
3000 одиниць транспорту та спеціальної техніки вартістю понад 1 мільярд гривень. Саме такий внесок зробили для українського війська аграрії — учасники ВАР за час повномасштабної війни. За цією цифрою стоять 1400 агровиробників з усієї країни — фермерські господарства, сімейні ферми та аграрні підприємства, які разом обробляють понад 3,5 млн гектарів землі. Поки одні їхні працівники боронили Україну зі зброєю в руках, інші продовжували працювати в полі, підтримувати громади та допомагати війську.
Найбільшу частину переданої техніки становлять пікапи, автобуси та мікроавтобуси — транспорт, без якого сьогодні неможливо уявити роботу більшості бойових підрозділів. Водночас потреби фронту значно ширші. Саме тому аграрії передавали не лише автомобілі для перевезення особового складу, а й вантажівки, паливозаправники, причепи, лафети, автомобілі швидкої допомоги та іншу спеціалізовану техніку.
За кожною переданою одиницею техніки стоїть окреме рішення допомогти. Це ресурси, які могли бути спрямовані на розвиток господарств, модернізацію виробництва чи оновлення власної техніки. Натомість вони були вкладені у те, без чого сьогодні
«На фронті автомобіль — це не просто транспорт. Це можливість швидко доставити боєкомплект, евакуювати поранених, підвезти людей на позиції чи виконати бойове завдання. Машини працюють щодня в дуже складних умовах і постійно потребують заміни. Ми особливо цінуємо підтримку аграріїв, адже вони не лише забезпечують продовольчу безпеку країни, а й допомагають військовим ефективніше виконувати свою роботу та зберігати життя побратимів», — зазначають у Силах оборони України.
Для аграрної спільноти ця допомога ніколи не була абстрактною. Прямі втрати агросектору країни внаслідок повномасштабної війни перевищили $11 млрд, а загальні втрати оцінюються більш ніж у $90 млрд.
«У співпраці з фондом «Збережи Україну!» була організована системна передача автомобілів для підрозділів Сил оборони України. Те, що починалося як реакція на надзвичайні обставини перших місяців війни, згодом перетворилося на одну з найбільших системних програм підтримки військових транспортом з боку українського бізнесу», - розповів очільник ВАР Андрій Дикун.
Найбільше техніки з 2022 року отримали підрозділи Десантно-штурмових військ, Військово-Морських Сил України, Національної гвардії України, а також військові 9-го та 10-го армійських корпусів.
Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) звернулася до уряду з офіційним листом, у якому закликає терміново врегулювати критичну ситуацію із забезпеченням агропідприємств кадрами.
Аграрії наголошують, що через недоліки чинної системи бронювання та різке посилення регіональних критеріїв для визначення критичності підприємств, галузь опинилася на межі зупинки в розпал сезону польових робіт.
Як зазначається у зверненні ВАР до Прем'єр-міністра України Юлії Свириденко, кадровий ресурс аграрного виробництва наразі «майже вичерпаний внаслідок мобілізації».
Головна причина кризи — неврахування у квотах тих працівників, які були мобілізовані в період з 24 лютого 2022 року до 18 травня 2024 року (до набрання чинності Постанови №76).
«На початку повномасштабного вторгнення активно мобілізовувались саме працівники аграрного сектору, так як у Збройних Сил України була висока потреба в механізаторах та водіях. Тому на момент набрання чинності Постанови №76, агропідприємства вже втратили велику частину свого кадрового ресурсу, але отримали право на бронювання однакового відсотку від наявних працівників з підприємствами, у яких, на той час, мобілізація ще навіть не починалась», — пояснюють аграрії.
ВАР попереджає: «подальше ігнорування цієї проблеми «загрожує продовольчій безпеці країни через скорочення аграрного виробництва».
Другою серйозною проблемою для галузі стали нові вимоги Обласних військових адміністрацій (ОВА) щодо підтвердження статусу критичності підприємств, які мали бути переглянуті до 10 червня 2026 року. Аналіз проєктів змін свідчить про суттєве зростання вимог до мінімальної площі земель, обсягів реалізації та сплати податків.
Зокрема, ВАР наводить такі приклади посилення критеріїв:
* Кіровоградська ОВА: збільшення вимоги до оброблюваної землі зі 100 га до 200 га, а також зростання податкового навантаження з 3200 грн до 3800 грн на 1 га.
* Одеська ОВА: збільшення вимоги щодо площі земель зі 100 га до 200 га, а обсягу реалізації — з 250 тонн до 400 тонн.
* Сумська ОВА: підняття планки отриманого доходу з 5 млн грн до 8 млн грн, а сплати податків до місцевого бюджету — з 50 тис. грн до 400 тис. грн.
* Рівненська ОВА: збільшення ліміту земель з 40 га до 50 га, а також підвищення вимоги до мінімальної кількості працівників з 5 до 10 осіб.
ВАР наголошує, що такі нововведення фактично позбавляють малий бізнес можливості бронювати персонал.
«Такий підхід фактично знищує малих фермерів, бо за поточних умов їх працівники будуть або мобілізовані, або звільняться з метою працевлаштування на підприємствах, що мають критичність та можливість бронювання... Більш того, цей підхід може бути сприйнятий, як цілеспрямована політика по звільненню сільськогосподарських земель від малих фермерів на користь великих аграрних підприємств», — підкреслюється у зверненні.
Щоб не допустити зриву збору врожаю та подальших збитків для економіки країни, ВАР закликає Кабінет Міністрів України вжити негайних заходів:
1. Внести зміни до Постанови №76, які дозволять враховувати у квоту для бронювання всіх працівників, мобілізованих з підприємства з початку повномасштабної війни.
2. Тимчасово збільшити квоту для бронювання працівників агропідприємств до 70% (до моменту практичного врахування вже мобілізованих).
3. Запровадити єдиний критерій для визначення підприємства критично важливим в межах галузевих вимог ОВА з площею обробітку від 100 га.
«Велика кількість аграрних підприємств без можливості справедливого бронювання працівників будуть змушені припинити свою роботу в розпал сезону польових робіт, або не встигнуть вчасно обробити та зібрати наявні посіви, що призведе до збитків, як аграрного сектору та і країни в цілому», — наголосила ВАР.
Пресслужба Всеукраїнської Аграрної Ради
Аграрії наголошують, що через недоліки чинної системи бронювання та різке посилення регіональних критеріїв для визначення критичності підприємств, галузь опинилася на межі зупинки в розпал сезону польових робіт.
Як зазначається у зверненні ВАР до Прем'єр-міністра України Юлії Свириденко, кадровий ресурс аграрного виробництва наразі «майже вичерпаний внаслідок мобілізації».
Головна причина кризи — неврахування у квотах тих працівників, які були мобілізовані в період з 24 лютого 2022 року до 18 травня 2024 року (до набрання чинності Постанови №76).
«На початку повномасштабного вторгнення активно мобілізовувались саме працівники аграрного сектору, так як у Збройних Сил України була висока потреба в механізаторах та водіях. Тому на момент набрання чинності Постанови №76, агропідприємства вже втратили велику частину свого кадрового ресурсу, але отримали право на бронювання однакового відсотку від наявних працівників з підприємствами, у яких, на той час, мобілізація ще навіть не починалась», — пояснюють аграрії.
ВАР попереджає: «подальше ігнорування цієї проблеми «загрожує продовольчій безпеці країни через скорочення аграрного виробництва».
Другою серйозною проблемою для галузі стали нові вимоги Обласних військових адміністрацій (ОВА) щодо підтвердження статусу критичності підприємств, які мали бути переглянуті до 10 червня 2026 року. Аналіз проєктів змін свідчить про суттєве зростання вимог до мінімальної площі земель, обсягів реалізації та сплати податків.
Зокрема, ВАР наводить такі приклади посилення критеріїв:
* Кіровоградська ОВА: збільшення вимоги до оброблюваної землі зі 100 га до 200 га, а також зростання податкового навантаження з 3200 грн до 3800 грн на 1 га.
* Одеська ОВА: збільшення вимоги щодо площі земель зі 100 га до 200 га, а обсягу реалізації — з 250 тонн до 400 тонн.
* Сумська ОВА: підняття планки отриманого доходу з 5 млн грн до 8 млн грн, а сплати податків до місцевого бюджету — з 50 тис. грн до 400 тис. грн.
* Рівненська ОВА: збільшення ліміту земель з 40 га до 50 га, а також підвищення вимоги до мінімальної кількості працівників з 5 до 10 осіб.
ВАР наголошує, що такі нововведення фактично позбавляють малий бізнес можливості бронювати персонал.
«Такий підхід фактично знищує малих фермерів, бо за поточних умов їх працівники будуть або мобілізовані, або звільняться з метою працевлаштування на підприємствах, що мають критичність та можливість бронювання... Більш того, цей підхід може бути сприйнятий, як цілеспрямована політика по звільненню сільськогосподарських земель від малих фермерів на користь великих аграрних підприємств», — підкреслюється у зверненні.
Щоб не допустити зриву збору врожаю та подальших збитків для економіки країни, ВАР закликає Кабінет Міністрів України вжити негайних заходів:
1. Внести зміни до Постанови №76, які дозволять враховувати у квоту для бронювання всіх працівників, мобілізованих з підприємства з початку повномасштабної війни.
2. Тимчасово збільшити квоту для бронювання працівників агропідприємств до 70% (до моменту практичного врахування вже мобілізованих).
3. Запровадити єдиний критерій для визначення підприємства критично важливим в межах галузевих вимог ОВА з площею обробітку від 100 га.
«Велика кількість аграрних підприємств без можливості справедливого бронювання працівників будуть змушені припинити свою роботу в розпал сезону польових робіт, або не встигнуть вчасно обробити та зібрати наявні посіви, що призведе до збитків, як аграрного сектору та і країни в цілому», — наголосила ВАР.
Пресслужба Всеукраїнської Аграрної Ради
У ДСНС Київщини повідомили, що рятувальники ліквідовують пожежу в лісових масивах Чорнобильської зони відчуження. Через це у Києві - смог та задимлення.
Зараз на місці працюють рятувальники ДСНС та працівники пожежної охорони ДСП «Північна пуща». Загалом вони задіяли понад 200 осіб та близько 60 одиниць спеціальної техніки.
Щоб дістатися осередків займання, рятувальники важкою інженерною технікою розчищають шляхи. Крім того, вони прокладають мінералізовані смуги, які стримують вогонь та не дають йому перекинутися на сусідні ділянки лісу.
Рятувальники працюють у надзвичайно складних умовах. Через сильну спеку температура безпосередньо в осередках горіння місцями сягає близько 50°C.
Супутник Sentinel-5P зафіксував масштабні шлейфи чадного газу та твердих часток, які розтягнулися на 170 кілометрів від Чорнобильської зони. Науковці НАН та фахівці ДСНС цілодобово моніторять хімічний склад повітря, адже вогонь піднімає у небо радіонукліди, які накопичилися в екосистемах після аварії 1986 року.
Станом на 12 годину 30 червня індикатори якості повітря столиці фіксують, що концентрація часток PM2.5 у понад два рази перевищує рекомендовану ВООЗ середньорічну норму.
Така ситуація для столиці є звичною, адже через глобальні зміни клімату, спеку та накопичення сухостою ліси в Чорнобильській зоні горять практично щороку. Найкритичнішим в історії став квітень 2020 року, коли вогонь знищив 87 тисяч гектарів заповідника й понад десять покинутих сіл, підібравшись майже до самої ЧАЕС. Тоді супутники НАСА щодня фіксували тисячі гарячих точок, а шлейфи диму рознеслися по всій Європі.
Головна небезпека цих пожеж у тому, що полум’я піднімає в повітря радіонукліди, які ґрунт і лісова підстилка накопичили після аварії 1986 року. Після масштабного лиха 2020 року науковці провели ґрунтовне дослідження екологічних наслідків. Завдяки супутниковому моніторингу та хімічним аналізам вони з’ясували, що у повітря разом із димом піднімається не лише звичний Цезій-137, а й небезпечніші ізотопи Стронцію, Плутонію та Америцію-241.
Але розрахунки вчених показали, що навіть під час найсильніших пожеж доза радіації, яку могли вдихнути жителі Києва, становила лише 0,15 мікрозіверта. Це в тисячі разів менше за безпечну річну норму для людини. Отже, основну загрозу для киян частіше становить саме висока концентрація пилу та продуктів горіння у повітрі, тоді як радіаційний ризик залишається мінімальним. Натомість найбільшу дозу опромінення отримують пожежники на передовій, та й то переважно через перебування на забрудненій землі, а не через сам дим.
Зараз на місці працюють рятувальники ДСНС та працівники пожежної охорони ДСП «Північна пуща». Загалом вони задіяли понад 200 осіб та близько 60 одиниць спеціальної техніки.
Щоб дістатися осередків займання, рятувальники важкою інженерною технікою розчищають шляхи. Крім того, вони прокладають мінералізовані смуги, які стримують вогонь та не дають йому перекинутися на сусідні ділянки лісу.
Рятувальники працюють у надзвичайно складних умовах. Через сильну спеку температура безпосередньо в осередках горіння місцями сягає близько 50°C.
Супутник Sentinel-5P зафіксував масштабні шлейфи чадного газу та твердих часток, які розтягнулися на 170 кілометрів від Чорнобильської зони. Науковці НАН та фахівці ДСНС цілодобово моніторять хімічний склад повітря, адже вогонь піднімає у небо радіонукліди, які накопичилися в екосистемах після аварії 1986 року.
Станом на 12 годину 30 червня індикатори якості повітря столиці фіксують, що концентрація часток PM2.5 у понад два рази перевищує рекомендовану ВООЗ середньорічну норму.
Така ситуація для столиці є звичною, адже через глобальні зміни клімату, спеку та накопичення сухостою ліси в Чорнобильській зоні горять практично щороку. Найкритичнішим в історії став квітень 2020 року, коли вогонь знищив 87 тисяч гектарів заповідника й понад десять покинутих сіл, підібравшись майже до самої ЧАЕС. Тоді супутники НАСА щодня фіксували тисячі гарячих точок, а шлейфи диму рознеслися по всій Європі.
Головна небезпека цих пожеж у тому, що полум’я піднімає в повітря радіонукліди, які ґрунт і лісова підстилка накопичили після аварії 1986 року. Після масштабного лиха 2020 року науковці провели ґрунтовне дослідження екологічних наслідків. Завдяки супутниковому моніторингу та хімічним аналізам вони з’ясували, що у повітря разом із димом піднімається не лише звичний Цезій-137, а й небезпечніші ізотопи Стронцію, Плутонію та Америцію-241.
Але розрахунки вчених показали, що навіть під час найсильніших пожеж доза радіації, яку могли вдихнути жителі Києва, становила лише 0,15 мікрозіверта. Це в тисячі разів менше за безпечну річну норму для людини. Отже, основну загрозу для киян частіше становить саме висока концентрація пилу та продуктів горіння у повітрі, тоді як радіаційний ризик залишається мінімальним. Натомість найбільшу дозу опромінення отримують пожежники на передовій, та й то переважно через перебування на забрудненій землі, а не через сам дим.
Telegram
ДСНС Київщини
🔥Триває ліквідація пожежі в лісових масивах Чорнобильської зони відчуження
Наразі на місці працюють рятувальники ДСНС, а також працівники пожежної охорони ДСП "Північна пуща". Загалом до ліквідації пожежі залучено понад 200 осіб та близько 60 одиниць спеціальної…
Наразі на місці працюють рятувальники ДСНС, а також працівники пожежної охорони ДСП "Північна пуща". Загалом до ліквідації пожежі залучено понад 200 осіб та близько 60 одиниць спеціальної…
Лише за останні 43 дні на території Національного природного парку «Тузлівські лимани» працівники офіційно зафіксували 67 загиблих дельфінів, яких море винесло на берег.
Утім, ця цифра не остаточна, адже значна кількість тіл залишається на морському дні або зникає ще до того, як їх встигають задокументувати. На берег викидає лише близько 5% від загальної кількості загиблих тварин (переважно це морські свині, азовки та дельфіни-білобочки). Інші 95% опускаються на дно, забираються хвилями назад у море або з'їдаються хижаками.
Дельфіни масово гинуть ще з 2022 року внаслідок російської агресії, і їхнє зникнення завдасть непоправної шкоди всій екосистемі моря. Майже три роки тому ми виявили закономірності, які доводять, що дельфіни гинуть унаслідок дій росіян, а також створили інтерактивну мапу задокументованих випадків загибелі дельфінів.
Дослідники з Національного природного парку Тузлівські лимани пов'язують це зі смертоносним військовим навантаженням: мінними вибухами, роботою військових гідролокаторів, забрудненням води нафтопродуктами та токсичними відходами.
Утім, ця цифра не остаточна, адже значна кількість тіл залишається на морському дні або зникає ще до того, як їх встигають задокументувати. На берег викидає лише близько 5% від загальної кількості загиблих тварин (переважно це морські свині, азовки та дельфіни-білобочки). Інші 95% опускаються на дно, забираються хвилями назад у море або з'їдаються хижаками.
Дельфіни масово гинуть ще з 2022 року внаслідок російської агресії, і їхнє зникнення завдасть непоправної шкоди всій екосистемі моря. Майже три роки тому ми виявили закономірності, які доводять, що дельфіни гинуть унаслідок дій росіян, а також створили інтерактивну мапу задокументованих випадків загибелі дельфінів.
Дослідники з Національного природного парку Тузлівські лимани пов'язують це зі смертоносним військовим навантаженням: мінними вибухами, роботою військових гідролокаторів, забрудненням води нафтопродуктами та токсичними відходами.
«СТВОРЮЙ!» представила ще 62 переможниць: грантова програма підтримала вже 127 українок, які розвивають виробництво й переробку. Бюджет другого етапу перевищив 1 мільйон доларів, кошти спрямували на підтримку підприємиць, які мають план масштабування своїх виробничих бізнесів: від електрообладнання і систем теплопостачання до легкої промисловості та культурних індустрій.
Нових переможниць представили під час уже другої зустрічі бізнес-ком’юніті «СТВОРЮЙ!», яка зібрала разом учасниць обох етапів програми, представників держави, міжнародних партнерів і бізнесу. Програму започаткували Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України та Ukraine-Moldova American Enterprise Fund у 2024 році. Реалізує ініціативу благодійний фонд Київської школи економіки KSE Foundation за підтримки Міністерства культури України у партнерстві з мережею мультимаркетів «Аврора» та АТ «Ощадбанк».
На другий етап «СТВОРЮЙ!» надійшло майже 1000 заявок. За результатами конкурсного відбору гранти отримали 62 підприємиці з 22 областей України. Із підтриманих бізнесів 47 працюють у сфері промислового виробництва, ще 15 - у виробництві з культурною складовою. Найбільше переможниць представляють харчову та легку промисловість.
Кожна з переможниць другого етапу спрямовує грант на закупівлю нового обладнання, його монтаж та технологічне оновлення підприємств. Понад 70% переможниць уже інвестували грантові кошти у суттєве збільшення виробничих потужностей — зокрема, створили автоматизовані лінії та модернізували виробництва. Майже половина запускають нові продукти або розширюють асортимент, відкривають нові ринки та реалізують експортні можливості. Кожна друга вже створила або планує створити нові робочі місця завдяки гранту.
Нових переможниць представили під час уже другої зустрічі бізнес-ком’юніті «СТВОРЮЙ!», яка зібрала разом учасниць обох етапів програми, представників держави, міжнародних партнерів і бізнесу. Програму започаткували Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України та Ukraine-Moldova American Enterprise Fund у 2024 році. Реалізує ініціативу благодійний фонд Київської школи економіки KSE Foundation за підтримки Міністерства культури України у партнерстві з мережею мультимаркетів «Аврора» та АТ «Ощадбанк».
На другий етап «СТВОРЮЙ!» надійшло майже 1000 заявок. За результатами конкурсного відбору гранти отримали 62 підприємиці з 22 областей України. Із підтриманих бізнесів 47 працюють у сфері промислового виробництва, ще 15 - у виробництві з культурною складовою. Найбільше переможниць представляють харчову та легку промисловість.
Кожна з переможниць другого етапу спрямовує грант на закупівлю нового обладнання, його монтаж та технологічне оновлення підприємств. Понад 70% переможниць уже інвестували грантові кошти у суттєве збільшення виробничих потужностей — зокрема, створили автоматизовані лінії та модернізували виробництва. Майже половина запускають нові продукти або розширюють асортимент, відкривають нові ринки та реалізують експортні можливості. Кожна друга вже створила або планує створити нові робочі місця завдяки гранту.